Рішення

від 05.06.2023 по справі 908/2067/22

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЗАПОРІЗЬКОЇ ОБЛАСТІ

номер провадження справи 24/149/22

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЗАПОРІЗЬКОЇ ОБЛАСТІ

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

05.06.2023 Справа № 908/2067/22

м.Запоріжжя Запорізької області

Господарський суд Запорізької області у складі судді Азізбекян Тетяни Анатоліївни, при секретареві судового засідання Вака В.С., розглянувши в підготовчому судовому засіданні матеріали справи № 908/2067/22

за позовом: Товариства з обмеженою відповідальністю Торговий Дім Лідер Трейд (вул. Князя Ярослава Мудрого, буд. 32, приміщення 209, офіс 5, м. Дніпро, 49000, ідентифікаційний код 41300573)

до відповідача: Товариства з обмеженою відповідальністю Форус Олеус (вул. Каховська, буд. 44, офіс 3, м. Запоріжжя, 69096, адреса зазначена у ЄДР: вул. Курмановича В. генерала, буд. 9, офіс 28/4, м. Лівів, 79040, ідентифікаційний код 43592675)

про стягнення 188329,86 грн.

за участю представників:

від позивача: не прибув

від відповідача: не прибув

СУТЬ СПОРУ:

До Господарського суду Запорізької області надійшла позовна заява Товариства з обмеженою відповідальністю Торговий Дім Лідер Трейд до Товариства з обмеженою відповідальністю Форус Олеус про стягнення основного боргу в сумі 148637,08 грн, пені в сумі 22040,52 грн, трьох процентів річних у сумі 1880,00 грн, інфляційних витрат у сумі 15772,26 грн за договором перевезення автомобільним транспортом № ФО 045 від 15.01.2021.

Відповідно до протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 14.10.2022, наведену вище позовну заяву передано для розгляду судді Азізбекян Т.А.

В обґрунтування своєї правової позиції позивач у позовній заяві зазначив, що на виконання умов договору перевезення № ФО 045 від 15.01.2021 позивачем надано відповідачеві послуги з перевезення вантажу на загальну суму 178364,49 грн., що підтверджується актами виконаних робіт. Відповідач за надані послуги розрахувався частково, внаслідок чого сума основного боргу за договором перевезення становить 148637,08 грн. За порушення строків оплати відповідачу нараховано 22040,52 грн пені, 15772,26 грн інфляції та 1880,00 грн 3% річних. Також, окрім судового збору у розмірі 2824,95 грн., позивач просить стягнути з відповідача витрати на правничу допомогу у розмірі 5000,00 грн.

Ухвалою Господарського суду Запорізької області від 19.10.2022 прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження у справі № 908/2067/22 за правилами спрощеного позовного провадження із повідомленням (викликом) сторін. Присвоєно справі номер провадження 24/149/22. Судове засідання для розгляду справи призначено на 22.11.2022 о 12 год. 40 хв., яке перенесено на 19.12.2022 об 11 год. 50 хв.

21.11.2022 на електронну адресу суду від Товариства з обмеженою відповідальністю Торговий Дім Лідер Трейд надійшло клопотання, у якому останній просить суд розглянути справу № 908/2067/22 за наявними матеріалами у справі без участі представника позивача та повідомляє, що підтримує свої позовні вимоги у повному обсязі та підтверджує що надав до суду всі наявні у нього документи.

Ухвалою від 19.12.2022 відкладено розгляд справи на 11.01.2023 о 12 год. 00 хв.

Ухвалою суду від 11.01.2023, у зв`язку з отриманням о 10 год. 16 хв. 11.01.2023 повідомлення про замінування адміністративної будівлі Господарського суду Запорізької області, проведенням в будівлі суду перевірочних дій працівниками вибухотехнічної лабораторії та Національної поліції України, судове засідання з розгляду справи № 908/2067/22 перенесено на 01.02.2023 о 12 год. 15 хв.

19.01.2023 на електронну адресу суду від Товариства з обмеженою відповідальністю Торговий Дім Лідер Трейд надійшло клопотання, у якому останній просить суд розглянути справу № 908/2067/22 за наявними матеріалами у справі без участі представника позивача.

Розгляд справи відкладався на 27.02.2023 о 12 год. 30 хв., на 15.03.2023 о 15 год. 00 хв.

10.03.2023 на електронну адресу суду від Товариства з обмеженою відповідальністю Форус Олеус надійшла заява, у якій останній повідомляє, що станом на 08.03.2023 відповідачем не отримано копію позовної заяви і доданих до неї документів, що позбавляє Товариство з обмеженою відповідальністю Форус Олеус, як сторону спору, на захист своїх прав та інтересів. Просить суд забезпечити направлення позивачем на адресу відповідача копії позовної заяви і доданих до неї документів, а також, виконання вимог п. 2 ч. 3 ст. 162 ГПК України.

Ухвалою суду від 15.03.2023 визначено справу № 908/2067/22 розглядати за правилами загального позовного провадження зі стадії відкриття провадження у справі, відкрито підготовчого провадження, відкладено підготовче судове засідання на 26.04.2023 об 11 год. 30 хв., визначено здійснювати розгляд справи № 908/2067/22 в судовому засіданні 26.04.2023 з використанням системи відеоконференцзв`язку EASYCON.

Ухвалою суду від 26.04.2023 закрито підготовче провадження у справі № 908/2067/22, призначено справу до судового розгляду по суті на 05.06.2023 о 10 год. 00 хв.

В судове засідання 05.06.2023 представники сторін не прибули, про причини неявки суд не повідомили.

Відзив на позов, або будь які заперечення від відповідача до суду не надійшли.

Станом на день винесення рішення у даній справі відповідач не скористався своїм правом на ознайомлення з матеріалами справи.

Згідно ст. 165 ГПК України, у разі ненадання відповідачем відзиву у встановлений судом строк без поважних причин, суд вирішує справу за наявними матеріалами.

У відповідності до ст. 42 ГПК України, учасники справи зобов`язані виявляти повагу до суду та до ін. учасників судового процесу; сприяти своєчасному, всебічному, повному та об`єктивному встановленню всіх обставин справи; з`являтися в судове засідання за викликом суду, якщо їх явка визнана судом обов`язковою; подавати усі наявні у них докази в порядку та строки, встановлені законом або судом, не приховувати докази; надавати суду повні і достовірні пояснення з питань, які ставляться судом, а також учасниками справи в судовому засіданні; виконувати процесуальні дії у встановлені законом або судом строки; виконувати інші процесуальні обов`язки, визначені законом або судом.

Відповідно до ч. 3 ст. 222 ГПК України, у разі неявки в судове засідання всіх учасників справи чи в разі, якщо відповідно до положень цього Кодексу розгляд справи здійснюється судом за відсутності учасників справи, фіксування судового процесу за допомогою технічного засобу не здійснюється.

Оскільки неявка в судове засідання представників сторін не перешкоджає розгляду справи, суд вважає за необхідне розглядати справу за відсутності останніх, за наявними в матеріалах справи документами та матеріалами.

У судовому засіданні 05.06.2023 справу розглянуто, ухвалено рішення.

Дослідивши матеріали справи, суд

ВСТАНОВИВ:

15.01.2021 між ТОВ ФОКУС ОЛЕУМ (замовник) та ТОВ Тороговий Дім Лідер Трейд (перевізник) укладено договір № ФО 045 перевезення автомобільним транспортом (далі - договір), за умовами п. 1.1. якого в порядку, строки та на умовах, встановлених нормами чинного законодавства України та положеннями даного договору, перевізник приймає на себе зобов`язання надати замовнику послугу з перевезення (доставки) вантажу (зерно, олійні культури та продукти їх переробки, інші вантажі за домовленістю сторін) далі по тексту - вантаж, з подальшою передачею вантажу уповноваженій особі, далі за текстом - послуги, а замовник зобов`язується оплатити перевізнику вартість наданих послуг.

Відповідно до п. 2.1. договору, асортимент і кількість вантажу, вимоги до технічних характеристик транспортних засобів, що використовуються для надання послуг в рамках даного договору, обумовлюються сторонами у відповідних транспортних заявках (додаток №1 до договору), що з дати їх підписання та скріплення печатками сторін є невід`ємною складовою частиною даного договору.

Факт прийняття перевізником вантажу в рамках даного договору підтверджується відповідними товарно-транспортними накладними (п. 2.3. договору).

Факт належного надання послуг в рамках даного договору підтверджується відповідними актами прийому-передачі послуг, що оформлюються по кожній з виконаних транспортних заявок (п. 2.4. договору).

Відповідно до п. 4.1. договору, вартість послуг по кожній транспортній заявці становить суму витрат і суму винагороди перевізника та встановлюється сторонами окремо по кожній з транспортних заявок, виходячи з розрахунку вартості перевезення однієї тони вантажу за узгодженим сторонами у такій транспортній заявці маршрутом. Відстані перевезення обраховуються відповідно до даних GPS-трекерів (за наявності).

В п. 4.3. договору сторони обумовили, що оплата послуг здійснюється замовником у строк, що не перевищує 10 робочих днів з дати отримання замовником від перевізника підписаних сканованих копій відповідного акту прийому-передачі наданих послуг, відповідного рахунку-фактури, транспортної заявки та належним чином оформлених товарно-транспортних накладних на вимогу замовника, що підтверджують факт належного надання послуг за цим договором в розмірі 80% від суми винагороди та 20% від суми винагороди протягом 3-х банківських днів з дати реєстрації перевізником відповідної податкової накладної у ЄРПН та після отримання оригіналів документів, вказаних у п. 4.2 договору.

Відповідно до п. 9.1. договору, даний договір набуває чинності з моменту його підписання сторонами і діє протягом 1 календарного року з дати його підписання сторонами.

У випадку, якщо жодна із сторін у строк, не пізніше ніж за 30 календарних днів до закінчення терміну дії даного договору не повідомить іншу сторону у письмовій формі про закінчення терміну дії договору, термін дії даного договору вважається пролонгованим на той самий строк і на тих же умовах (п. 9.1.1. договору).

На виконання умов договору, на підставі заявок на перевезення вантажу, які підписані керівниками (директорами) ТОВ ФОКУС ОЛЕУМ та ТОВ Тороговий Дім Лідер Трейд, позивач у лютому 2022 року надав відповідачу послуги з перевезення вантажу на загальну суму 178364,49 грн., що підтверджується актами здачі-прийняття робіт (надання послуг) по договору № ФО 045 від 15.01.2021, в яких зазначено, що сторони претензій одна до одної не мають.

Виконання перевезення вантажу за транспортними заявками підтверджується товарно-транспортними накладними.

Податкові накладна за операціями зареєстровані в ЄРПН.

Позивачем для оплати виставлено рахунки фактури №СФ-0000084 від 02.02.2022, № СФ-0000128 від 03.02.2022, №СФ-0000137 від 05.02.2022, №СФ-0000140 від 08.02.2022, №СФ-0000142 від 09.02.2022, №СФ-0000146 від 15.02.2022, №СФ-0000193 від 18.02.2022, № СФ-0000224 від 25.02.2022.

Відповідач частково розрахувався за надані послуги у сумі 29727,41грн, про що свідчить платіжне доручення № 83 від 27.05.2022р. Таким чином заборгованість відповідача перед позивачем складає 148637,08грн.

21.06.2022 позивачем на адресу відповідача надіслано претензія за вих. № 03/08-1 від 03.08.2022 щодо оплати суми заборгованості, яка залишена без реагування.

Несплата відповідачем заборгованості у сумі 148637,08 грн. стала підставою для звернення позивача до суду з даним позовом про стягнення суми заборгованості в примусовому порядку.

Судом прийнято до уваги, що вказаний договір в установленому законом порядку не оспорювався, не визнавався недійсним та його дія не припинена. Доказів зворотнього жодною із сторін суду не надано.

Оцінивши наявні у матеріалах справи документи (докази) суд дійшов висновку про наступне.

Згідно із ч. 1 ст. 175 Господарського кодексу України, майново-господарськими визнаються цивільно-правові зобов`язання, що виникають між учасниками господарських відносин при здійсненні господарської діяльності, в силу яких зобов`язана сторона повинна вчинити певну господарську дію на користь другої сторони або утримуватись від певної дії, а управнена сторона має право вимагати від зобов`язаної сторони виконання її обов`язку. Майнові зобов`язання, які виникають між учасниками господарських відносин, регулюються Цивільним кодексом України (ЦК України) з урахуванням особливостей, передбачених ГК України.

Відповідно до положень ст.ст. 525, 526 ЦК України, зобов`язання повинні виконуватись належним чином відповідно до вимог закону, умов договору. Одностороння відмова від виконання зобов`язання не допускається крім випадків, передбачених законом.

Аналогічний припис містить ГК України, частинами 1, 7 ст. 193 якого встановлено, що суб`єкти господарювання та ін. учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов`язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору (ч. 1). ... Одностороння відмова від виконання зобов`язання не допускається крім випадків, передбачених законом (ч. 7).

Частиною 1 ст. 909 ЦК України унормовано, що за договором перевезення вантажу одна сторона (перевізник) зобов`язується доставити довірений їй другою стороною (відправником) вантаж до пункту призначення та видати його особі, яка має право на одержання вантажу (одержувачеві), а відправник зобов`язується сплатити за перевезення вантажу встановлену плату.

Відповідно до ч. 1 ст. 916 ЦК України, за перевезення вантажу, пасажирів, багажу, пошти стягується провізна плата у розмірі, що визначається за домовленістю сторін, якщо інше не встановлено законом або іншими нормативно-правовими актами. Якщо розмір провізної плати не визначений, стягується розумна плата.

Згідно з ч. 1 ст. 530 ЦК України, якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін). Зобов`язання, строк (термін) виконання якого визначений вказівкою на подію, яка неминуче має настати, підлягає виконанню з настанням цієї події.

Відповідачем факт надання відповідних послуг з перевезення вантажу відповідно до транспортних заявок у лютому 2022 року не спростовано, доказів ненадання таких послуг не надано як не надано і доказів повної оплати наданих послуг чи правомірності дій відповідача щодо такої не сплати.

Правом подати відзив на позовну заяву відповідач не скористався.

Згідно із ст. 73 ГПК України, доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи (ч. 1). Ці дані встановлюються такими засобами: 1) письмовими, речовими і електронними доказами; 2) висновками експертів; 3) показаннями свідків (ч. 2).

Відповідно до ст. 74 ГПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень (ч. 1). У разі посилання учасника справи на невчинення ін. учасником справи певних дій або відсутність певної події, суд може зобов`язати такого іншого учасника справи надати відповідні докази вчинення цих дій або наявності певної події. У разі ненадання таких доказів суд може визнати обставину невчинення відповідних дій або відсутності події встановленою (ч. 2). Докази подаються сторонами та іншими учасниками справи (ч. 3).

Статтею 76 ГПК України передбачено, що належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування (ч. 1). Предметом доказування є обставини, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення (ч. 2).

Згідно із ст. 77 ГПК України, обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування (ч. 1). Докази, одержані з порушенням закону, судом не приймаються (ч. 2).

Достовірними є докази, створені (отримані) за відсутності впливу, спрямованого на формування хибного уявлення про обставини справи, які мають значення для справи (ст. 78 ГПК України).

Відповідно до ст. 79 ГПК України, наявність обставини, на яку сторона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, вважається доведеною, якщо докази, надані на підтвердження такої обставини, є більш вірогідними, ніж докази, надані на її спростування (ч. 1). Питання про вірогідність доказів для встановлення обставин, що мають значення для справи, суд вирішує відповідно до свого внутрішнього переконання (ч. 2).

У відповідності до вимог ст. 86 ГПК України, суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів (ч. 1). Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також вірогідність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності (ч. 2). Суд надає оцінку (ч. 3) як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).

Враховуючи викладене, суд дійшов висновку про обґрунтованість та доведеність вимог позивача щодо стягнення з відповідача 148637,08 грн. суми основного боргу у цій справі за вказаним у тексті цього рішення договором. Відповідно, позовні вимоги в цій частині підлягають задоволенню.

Крім того, позивач просить стягнути з відповідача інфляційні втрати у сумі 15772,26 грн за загальний період лютий серпень 2022 року та 3% річних у сумі 1880,00 грн. За загальний період з 15.02.2022 по 12.09.2022, а також пеню у сумі 22040,52 грн за загальний період з 15.02.2022 по 12.09.2022.

Факт прострочення відповідачем зобов`язання з оплати наданих послуг з перевезення у зазначений період матеріалами справи доведено.

Згідно зі ст. 610 ЦК України, порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання).

Приписами ст. 611 ЦК України встановлено, що у разі порушення зобов`язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема: сплата неустойки.

Згідно з вимогами ч. 2 ст. 193 ГК України, порушення зобов`язань є підставою для застосування господарських санкцій, передбачених цим Кодексом, іншими законами або договором.

Статтею 216 ГК України передбачено, що учасники господарських відносин несуть господарсько-правову відповідальність за правопорушення у сфері господарювання шляхом застосування до правопорушників господарських санкцій на підставах і в порядку, передбачених цим Кодексом, іншими законами та договором.

Пунктами 1, 2 статті 230 ГК України визначено, що санкціями у цьому Кодексі визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов`язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов`язання.

Суб`єктами права застосування штрафних санкцій є учасники відносин у сфері господарювання, зазначені у статті 2 цього Кодексу.

Частиною 6 ст. 231 ГК України, передбачено, що штрафні санкції за порушення грошових зобов`язань встановлюються у відсотках, розмір яких визначається обліковою ставкою Національного банку України, за увесь час користування чужими коштами, якщо інший розмір відсотків не передбачено законом або договором.

Відповідно до вимог ст. 549 ЦК України, неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов`язання. Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов`язання за кожен день прострочення виконання.

Пунктом 5.8.4 договору визначено, що у випадку порушення строків оплати наданих послуг, замовник сплачує перевізнику пеню у розмірі подвійної облікової ставки НБУ, яка діяла на момент прострочення за кожний день прострочення від вартості неоплаченого перевезення.

При цьому, за умовами п. 7.1. договору, кожна із сторін звільняється від відповідальності за невиконання зобов`язань за цим договором, якщо це невиконання було викликано обставинами непереборної сили, зокрема: військові дії, мобілізація, громадські заворушення, обмежувальні або заборонні дії (акти) уряду або місцевих органів державної влади та будь-які інші природні обставини, що знаходяться поза контролем сторін.

Відповідно до п. 1 Указу Президента України від 24.02.2022 № 64/2022 Про введення воєнного стану в Україні, у зв`язку з військовою агресією Російської Федерації проти України, на підставі пропозиції Ради національної безпеки і оборони України, відповідно до п. 20 ч. 1 ст. 106 Конституції України, Закону України Про правовий режим воєнного стану, введено в Україні воєнний стан із 05 год. 30 хв. 24 лютого 2022 року (який триває станом на час прийняття процесуального рішення в цій справі по суті спору).

Рішенням Торгово-промислової палати України від 28.02.2022 № 2024/02.0-7.1 на підставі ст.ст. 14, 14-1 Закону України Про торгово-промислові палати в Україні від 02.12.97 № 671/97-ВР, Статуту ТПП України:

- засвідчено форс-мажорні обставини (обставини непереборної сили): військову агресію Російської Федерації проти України, що стало підставою введення воєнного стану із 05 год. 30 хв. 24 лютого 2022 року відповідно до Указу Президента України від 24.02.2022 № 64/2022 Про введення воєнного стану в Україні;

- підтверджено, що зазначені обставини з 24.02.2022 до їх офіційного закінчення, є надзвичайними, невідворотними та об`єктивними обставинами для суб`єктів господарської діяльності та/або фізичних осіб по договору, окремим податковим та/чи ін. зобов`язанням/обов`язком, виконання яких/-го настало згідно з умовами договору, контракту, угоди, законодавчих чи ін. нормативних актів і виконання відповідно яких/-го стало неможливим у встановлений термін внаслідок настання таких форс-мажорних обставин (обставин непереборної сили).

Враховуючи, що введення на території України з 24.02.2022 воєнного стану, який на теперішній час не припинено (продовжено на підставі відповідних Указів Президента України), є загальновідомим фактом, а також те, що зазначені форс-мажорні обставини підтверджено відповідним рішенням ТПП України, суд вважає можливим застосування в даному випадку положень п. 7.1. договору.

Відтак, нарахування пені з 25.02.2022 є безпідставним, а позовні вимоги в частині стягнення на користь позивача з відповідача пені підлягають задоволенню частково в сумі 322,57 грн. В іншій частині вимог щодо стягнення пені суд відмовляє.

Згідно з ст. 625 ЦК України, боржник, який прострочив виконання грошового зобов`язання, на вимогу кредитора зобов`язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь період прострочення, а також 3 % річних з простроченої суми, якщо законом або договором не встановлено інший розмір відсотків.

Судом враховано наступне.

Верховний Суд України у постанові від 12.04.2017 у справі №3-1462гс16 зазначив, що порушення відповідачем строків розрахунків за отриманий товар, що встановлені договором поставки, є підставою для нарахування платежів, передбачених ст. 625 ЦК України, а наявність форс-мажору не звільняє відповідача від обов`язку відшкодувати матеріальні втрати кредитора від знецінення грошових коштів унаслідок інфляційних процесів та не позбавляє кредитора права на отримання компенсації від боржника за користування утримуваними ним грошовими коштами.

Верховний Суд України підкреслив, що платежі, встановлені ст.625 ЦК України, є особливою мірою відповідальності боржника за прострочення виконання ним грошового зобов`язання, яка має компенсаційний, а не штрафний характер, які наприклад статті законів, які передбачають неустойку. Компенсація полягає у відшкодуванні матеріальних втрат кредитора від знецінення грошових коштів унаслідок інфляційних процесів та отриманні компенсації (плати) від боржника за користування останнім утримуваними грошовими коштами, належними до сплати кредиторові.

Також Верховний Суд України зазначив, що ст. 617 ЦК України встановлено загальні підстави звільнення особи від відповідальності за порушення зобов`язання, а ст. 625 ЦК України є спеціальною та такою, що не передбачає жодних підстав для звільнення від відповідальності за порушення виконання грошового зобов`язання.

Отже, Верховний Суд України розв`язуючи спір застосовує принцип права щодо пріоритету спеціальної норми над загальною.

Аналогічні правові висновки містяться у постанові Верховного Суду України від 09.11.2016 у справі № 3-1195гс16.

14.01.2020 Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного господарського суду в рамках справи №924/532/19 досліджував питання щодо особливостей нарахування інфляційних втрат і 3% річних, де визначив, що передбачене законом право кредитора вимагати сплати боргу з урахуванням індексу інфляції та процентів річних є способами захисту його майнового права та інтересу, суть яких полягає у відшкодуванні матеріальних втрат кредитора від знецінення грошових коштів внаслідок інфляційних процесів та отриманні компенсації (плати) від боржника за користування утримуваними ним грошовими коштами, належними до сплати кредиторові.

Здійснивши перевірку розрахунків позивача по 3 % річних та індексу інфляції за спірний період, суд визнає їх такими, що виконані у відповідності до положень діючого законодавства, обґрунтованими та арифметично вірними, а тому вимоги позивача про стягнення нарахувань в указаних сумах підлягають задоволенню.

За викладених обставин позовні вимоги судом задовольняються частково.

Відповідно до ст. 129 ГПК України, судовий збір покладається на відповідача в сумі 2824,95 грн.

Стосовно розподілу судових витрат на правничу допомогу суд зазначає таке.

Частиною 1 ст. 123 ГПК України передбачено що судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи, до яких, в тому числі, належать витрати на професійну правничу допомогу (ч. 3 ст. 123 ГПК України).

На підтвердження розміру понесених витрат на правничу допомогу, позивачем надано:

- копію Договору про надання юридичних послуг від 26.01.2021 № 26/01-21, укладеного між позивачем та ТОВ Юридична фірма ДЕМОС-ЮРИС;

- Звіт (Акт виконаних робіт) № 2/22 від 12.09.2022 до договору про надання послуг в період з 01.08.2022 по 12.09.2022;

- копію рахунку-фактури №СФ-0000047 від 12.09.2022 на суму 5 000,00 грн. Юридичні послуги згід. дог.;

- копію платіжного доручення № 3042 від 16.09.2022 про сплату 5 000,00 грн., призначення платежу Сплата за юридичні послуги, зг. дог. №26/01-21 від 26.01.2021, без ПДВ.

Відповідно до п. 1.1. договору №26/01-21 від 26.01.2021, укладеного між Товариством з обмеженою відповідальністю «Торговий Дім Лідер Трейд» (Замовник) та Товариством з обмеженою відповідальністю «Юридична фірма «ДЕМОС-ЮРИС» Замовник доручає, а Виконавець бере на себе зобов`язання надавати допомогу в обсязі та на умовах, передбачених даним Договором, а Замовник зобов`язується прийняти послуги та оплатити їх.

Виконавець забезпечує надання Замовнику юридичних послуг у вигляді консультацій, роз`яснень та інше, послуги з податкового, бухгалтерського обліку, кадрового та іншого (п. 1.2.).

Згідно розділу 3 договору Замовник сплачує Юридичній фірмі плату, вказану в рахунках.

Строк надання послуг визначається строком діх цього договору та періодами надання послуг.

Один період надання за цим договором дорівнює 30 календарним дням

Абонентське обслуговування починається з дня здійснення укладення Договору юридичних послуг за цим договором та здійснюється безперервно протягом дії всього Договору.

Сума Договору складається з оплати послуг Юридичній фірмі за весь період дії Договору, яка сплачується згідно рахунків фактур, звітів тощо.

Оплата здійснюється на розрахунковий рахунок Юридичної фірми до числа вказаного у рахунку-фактурі. Підставою для оплати є виставлений рахунок - фактура.

Щомісяця, в останній робочий день звітного місяця Юридична фірма надає Замовнику Акти звірки наданих послуг за звітній місяць та їх вартість згідно з цим Договором. Замовник зобов`язаний підписати Акт приймання - передачі наданих послуг протягом 3-х робочих днів з моменту отримання чи в той же строк направити Юридичній Фірмі мотивовану відмову у випадку, якщо зазначені в Акті послуги не відповідають фактично наданим Юридичною фірмою послуг згідно з умовами цього Договору та вимогам, установленим чинним законодавством в Україні.

У звіті (акті виконаних робіт) №1/22 від 12.09.22 зазначено наступне:

ТОВ ЮФ Демос-Юрис (далі за текстом Виконавець), звітує перед ТОВ ТД Лідер Трейд (далі за текстом Замовник) про види та кількість послуг, наданих в період з 01 серпня 2022 року по 12 вересня 2022 року:

Витрати на професійну правничу допомогу:

Зустріч з клієнтом з метою з`ясування обставин справи 1,0 500,00 500,00;

Складання претензії, направлення відповідачу 3,00 - 500,00 1500,00;

Правовий аналіз наданих клієнтом документів 2,0 500,00 1000,00;

Складання позовної заяви, складання попереднього (орієнтовного) розрахунку судових витрат, підготовка додатків до позовної заяви 4,0 500,00 2000,00;

Загалом 10,0 5000,00.

Відповідно до ст. 30 Закону України "Про адвокатуру та адвокатську діяльність", гонорар є формою винагороди адвоката за здійснення захисту, представництва та надання інших видів правової допомоги клієнту. Порядок обчислення гонорару (фіксований розмір, погодинна оплата), підстави для зміни розміру гонорару, порядок його сплати, умови повернення тощо визначаються в договорі про надання правової допомоги. При встановленні розміру гонорару враховуються складність справи, кваліфікація і досвід адвоката, фінансовий стан клієнта та інші істотні обставини. Гонорар має бути розумним та враховувати витрачений адвокатом час.

Згідно з вимогами ст. 126 ГПК України витрати, пов`язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави.

За результатами розгляду справи витрати на професійну правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами.

Для цілей розподілу судових витрат:

1) розмір витрат на професійну правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу професійну правничу допомогу, пов`язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката, визначається згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою;

2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі відповідних доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.

Для визначення розміру витрат на професійну правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.

Розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із:

1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг);

2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг);

3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт;

4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.

У разі недотримання вимог частини четвертої цієї статті суд може, за клопотанням іншої сторони, зменшити розмір витрат на професійну правничу допомогу адвоката, які підлягають розподілу між сторонами.

Обов`язок доведення неспівмірності витрат покладається на сторону, яка заявляє клопотання про зменшення витрат на оплату правничої допомоги адвоката, які підлягають розподілу між сторонами.

Визначаючи розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації гонорару адвоката іншою стороною, суди мають виходити з встановленого у самому договорі розміру та/або порядку обчислення таких витрат, що узгоджується з приписами статті 30 Закону України "Про адвокатуру і адвокатську діяльність".

При цьому, договір про надання правової допомоги та подані на підтвердження його виконання докази, повинні бути пов`язаними з розглядом конкретної судової справи.

При визначенні суми відшкодування суд має виходити з критерію реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), а також критерію розумності їхнього розміру, виходячи з конкретних обставин справи та фінансового стану обох сторін. Ті самі критерії застосовує Європейський суд з прав людини, присуджуючи судові витрат на підставі статті 41 Конвенції. Зокрема, згідно з його практикою заявник має право на компенсацію судових та інших витрат, лише якщо буде доведено, що такі витрати були фактичними і неминучими, а їхній розмір - обґрунтованим (рішення у справі "East/West Alliance Limited" проти України".

З наданих позивачем у справу звіту (акту виконаних робіт) від 12.09.2022, рахунку-фактури та платіжного доручення неможливо встановити, що витрати на правничу допомогу в розмірі 5000,00 грн. понесені саме у справі №908/2067/22.

За викладених обставин, питання щодо розподілу витрат на правничу допомогу, понесених позивачем, судом не розглядалось.

Керуючись ст. ст. 129, 236-238, 240, 241 Господарського процесуального кодексу України, суд

ВИРІШИВ:

Позов задовольнити частково.

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю Форус Олеус (вул. Каховська, буд. 44, офіс 3, м. Запоріжжя, 69096, адреса зазначена у ЄДР: вул. Курмановича В. генерала, буд. 9, офіс 28/4, м. Лівів, 79040, ідентифікаційний код 43592675) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю ТД Лідер Трейд (49000, м. Дніпро, вул. Князя Ярослава Мудрого, буд. 32, прим. 209, оф. 5, код ЄДРПОУ 41300573) 148637 (сто сорок вісім тисяч шістсот тридцять сім) грн. 08 коп. основного боргу, інфляційні втрати у сумі 15772 (п`ятнадцять тисяч сімсот сімдесят дві) грн. 26 коп., 3% річних у сумі 1880 (одна тисяча вісімсот вісімдесят) грн. 00 коп., пені в сумі 322 (триста двадцять дві) грн 57 коп. та судовий збір у розмірі 2824 (дві тисячі вісімсот двадцять чотири) грн. 95 коп.

Видати наказ після набрання рішенням законної сили.

В іншій частині позовних вимог відмовити.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом двадцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Повний текст судового рішення складено 09.06.2023.

СуддяТ.А. Азізбекян