Рішення

від 09.06.2023 по справі 910/5015/23

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МІСТА КИЄВА

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01054, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 284-18-98, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.uaРІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

м. Київ

09.06.2023Справа № 910/5015/23

Суддя Господарського суду міста Києва Демидов В.О., розглянувши у порядку спрощеного позовного провадження, без повідомлення (виклику) сторін, справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "ІНСТИТУТ РОЗВИТКУ НЕРУХОМОСТІ" (01054, місто Київ, вулиця Павлівська, будинок 10, офіс 1) до Державного підприємства "КИЇВСЬКИЙ ІНСТИТУТ ІНЖЕНЕРНИХ ВИШУКУВАНЬ І ДОСЛІДЖЕНЬ "ЕНЕРГОПРОЕКТ" (03142, місто Київ, б. Вернадського Академіка, будинок 28) про стягнення 114 100,50 грн.

без повідомлення (виклику) сторін,

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

30.03.2023 на адресу Господарського суду міста Києва надійшла позовна заява Товариства з обмеженою відповідальністю "ІНСТИТУТ РОЗВИТКУ НЕРУХОМОСТІ" (далі - позивач) до Державного підприємства "КИЇВСЬКИЙ ІНСТИТУТ ІНЖЕНЕРНИХ ВИШУКУВАНЬ І ДОСЛІДЖЕНЬ "ЕНЕРГОПРОЕКТ" (далі - відповідач) про стягнення 114 100,50 грн та була передана 31.03.2023 судді Демидову В.О. відповідно до автоматизованого розподілу судової справи між суддями.

Відповідно до заявлених позовних вимог позивач просить суд стягнути з Державного підприємства "КИЇВСЬКИЙ ІНСТИТУТ ІНЖЕНЕРНИХ ВИШУКУВАНЬ І ДОСЛІДЖЕНЬ "ЕНЕРГОПРОЕКТ" на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "ІНСТИТУТ РОЗВИТКУ НЕРУХОМОСТІ" суму заборгованості за договором про надання послуг з оцінки необоротних активів №8/21 з яких: основний борг - 88450,00 грн, 3% річних - 2653,50 грн, інфляційні втрати - 22997,00 грн.

Ухвалою суду від 04.04.2023 позовну заяву прийнято до розгляду, відкрито провадження у справі та ухвалено проводити розгляд справи за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін.

Ухвала про відкриття провадження у справі № 910/5015/23 від 04.04.2023 була надіслана на адреси учасників справи рекомендованим листом та вручена їх представникам, що підтверджується поверненням на адресу суду рекомендованих повідомлень про вручення поштового відправлення позивачу та відповідачу.

Відповідач правом подання відзиву на позовну заяву не скористався.

Відповідно до частини другої ст. 178 ГПК України, у разі ненадання відповідачем відзиву у встановлений судом строк без поважних причин суд має право вирішити спір за наявними матеріалами справи. Аналогічні положення містяться у частині дев`ятій ст. 165 ГПК України.

Частиною першою ст. 252 ГПК України встановлено, що розгляд справи у порядку спрощеного позовного провадження здійснюється судом за правилами, встановленими цим Кодексом для розгляду справи в порядку загального позовного провадження, з особливостями, визначеними у цій главі.

Згідно частини восьмої ст. 252 ГПК України, при розгляді справи у порядку спрощеного провадження суд досліджує докази і письмові пояснення, викладені у заявах по суті справи, а у випадку розгляду справи з повідомленням (викликом) учасників справи - також заслуховує їх усні пояснення. Судові дебати не проводяться.

Частинами першою та другою ст. 161 ГПК України закріплено, що при розгляді справи судом у порядку позовного провадження учасники справи викладають письмово свої вимоги, заперечення, аргументи, пояснення та міркування щодо предмета спору виключно у заявах по суті справи, визначених цим Кодексом. Заявами по суті справи є: позовна заява; відзив на позовну заяву (відзив); відповідь на відзив; заперечення; пояснення третьої особи щодо позову або відзиву. Подання заяв по суті справи є правом учасників справи.

Враховуючи достатність часу, наданого сторонам для подачі доказів в обґрунтування своїх позицій у справі, приймаючи до уваги принципи змагальності та диспозитивності господарського процесу, господарським судом, в межах наданих йому повноважень, сторонам створені усі належні умови для надання доказів.

З огляду на вказані приписи ГПК України, оскільки відповідач не скористався своїм правом на подання відзиву відповідно до частини першої ст. 251 ГПК України, суд приходить до висновку, що справа може бути розглянута за наявними у ній документами у відповідності до приписів частини дев`ятої ст. 165 ГПК України та частини другої ст. 178 ГПК України.

Частиною четвертою ст. 240 ГПК України передбачено, що у разі розгляду справи без повідомлення (виклику) учасників справи суд підписує рішення без його проголошення.

Розглянувши матеріали справи, всебічно та повно дослідивши надані докази, суд встановив такі фактичні обставини.

21.09.2021 між Державним підприємством «Київський інститут інженерних вишукувань та досліджень «Енергопроект»» (далі - Замовник) та Товариством з обмеженою відповідальністю «Інститут розвитку нерухомості» (далі - Суб`єкт оціночної діяльності) був укладений Договір № 8/21 про надання послуг з оцінки необоротних активів (далі - Договір), за умовами якого Суб`єкт оціночної діяльності за завданням Замовника надає послуги з оцінки необоротних активів державного підприємства «Київський інститут інженерних вишукувань та досліджень «Енергопроект»» (далі - Об`єкт оцінки), а Замовник зобов`язується прийняти надані послуги з оцінки Об`єкта оцінки і оплатити їх (п. 1.1 Договору).

Пунктом 4.1 Договору передбачено, що суб`єкт оціночної діяльності зобов`язаний падати послуги з оцінки Об`єкта оцінки на дату оцінки 30 вересня 2021 року.

Загальна вартість надання послуг з оцінки Об`єкта оцінки (далі - сума Договору) становить 88 450 (вісімдесят вісім тисяч чотириста п`ятдесят) гривень 00 коп без ПДВ (п. 5.1 Договору).

Розрахунки між Сторонами здійснюються в такій послідовності: протягом дев`яноста банківських днів від дати підписання акта приймання-передачі послуг з оцінки Об`єкта оцінки Замовник перераховує на рахунок Суб`єкта оціночної діяльності суму у розмірі 100 % суми Договору, що становить: 88 450 (вісімдесят вісім тисяч чотириста п`ятдесят) гривень 00 коп., без ПДВ. (п. 5.2 Договору).

У відповідності до положень п. 6.4 Договору, Замовник зобов`язаний надати Суб`єкту оціночної діяльності:

матеріали попередньої інвентаризації майна, перелік необоротних активів, складений за результатами попередньої інвентаризації, не пізніше ніж за 5 календарних днів після дати підписання Договору;

вихідні дані, у строк, що не перевищує 15 календарних днів після дати підписання Договору;

матеріали попередньої інвентаризації майна,"перелік необоротних активів, складений за результатами повної інвентаризації. Усі документи передаються відповідно до оформлених належним чином актів приймання-передачі документів, укладених між Замовником та Суб`єктом оціночної діяльності. Копії зазначених актів, укладених між Суб`єктом оціночної діяльності та Підприємством, передаються Суб`єктом оціночної діяльності Замовнику.

Суб`єкт оціночної діяльності зобов`язаний скласти Звіт про оцінку Об`єкта оцінки та висновок про його вартість згідно з вимогами Національного стандарту № 1 "Загальні засади оцінки майна і майнових прав", затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 10.09.2003 № 1440, та додатка 3 до Методики оцінки майна відповідно, із застосуванням офіційно-ділового стилю. Мова Звіту про оцінку Об`єкта оцінки та висновку про його вартість повинна відповідати сучасним правописним нормам (п. 6.10 Договору).

Згідно з п. 7.1-7.2 Договору, після завершення надання послуг з оцінки Об`єкта оцінки Суб`єкт оціночної діяльності передає Замовнику звіт про оцінку Об`єкта оцінки в 2-х примірниках та висновок про його вартість у трьох примірниках, що оформлені в установленому порядку. Суб`єкт оціночної діяльності на вимогу Замовника зобов`язаний надавати роз`яснення щодо звіту про оцінку Об`єкта оцінки.

У разі потреби Суб`єкт оціночної діяльності доопрацьовує звіт про оцінку Об`єкта оцінки з мстою приведення його у відповідність із нормативно-правовими актами. Строк доопрацювання Суб`єктом оціночної діяльності звіту про оцінку Об`єкта оцінки узгоджується із Замовником. Доопрацювання звіту про оцінку Об`єкта оцінки відбувається в строк, передбачений абзацом третім пункту 4.3 розділу 4 Договору.

Одночасно з передачею звіту про оцінку Об`єкта оцінки Суб`єкт оціночної діяльності передає всю інформацію щодо Об`єкта оцінки, яку було зібрано ним у процесі надання послуг з оцінки Об`єкта оцінки, та проект акта приймання-передачі послуг з оцінки Об`єкта оцінки.

Суб`єкт оціночної діяльності також має надати Замовнику електронну версію звіту про оцінку Об`єкта оцінки (повна версія звіту про оцінку Об`єкта оцінки в форматі файлуPDF із сканованими його сторінками, що містять підписи оцінювачів, керівника Суб`єкта оціночної діяльності, засвідчені печаткою (у разі її наявності).

Датою завершення надання послуг з оцінки Об`єкта оцінки є дата підписання акта приймання-передачі послуг з оцінки Об`єкта оцінки (п. 7.6 Договору).

Розділом 10Договору сторони погодили, що Договір набирає чинності з моменту його підписання уповноваженими представниками сторін та діє до повного виконання сторонами своїх зобов`язань за Договором, але не пізніше ніж до 31 грудня 2021 року.

На виконання умов договору, 24.11.2021 між сторонами було підписано акт № ОУ-0000107 здачі - прийняття робіт (надання послуг) за яким відповідач прийняв а позивач передав незалежну оцінку необоротних активів.

Вищевказаний акт підписаний збоку сторін без зауважень та скріплений їх печатками.

Як вказує позивач, відповідач повинен був сплати кошти до 30.03.2022 року включно, однак оплати не здійснив.

Позивач листом від 28.10.2022 року за вих. № 6/22 звертався до Відповідача з проханням оплатити надані послуги з оцінки необоротних активів. Відповіді не отримав.

Позивач листом від 26.12.2022 року за вих. № 7/22 звернувся до Фонду державного майна України як до органу управління Відповідача з проханням посприяти у вирішені ситуації з оплати послуги з оцінки необоротних активів.

Листом від 04.01.2023 року за № 10-57-308 Фонд державного майна звернувся до Відповідача як орган управління з проханням за першої можливості здійснити оплату послуг з оцінки необоротних активів в розмірі 88 450,00 грн. Позивач зазначений лист отримав до відома.

Відповідно до відповіді AT «Укрексімбанк» від 20.03.2023 року за № 0400710/8879-23 на звернення Позивача від 17.03.2023 року за № 5/23, на рахунок Позивача, відкритий в AT «Укрексімбанк» коштів від Відповідача не надходило.

Як вказує позивач станом на день подачі позову відповідач кошти за проведену оцінку необоротних активів не сплатив, у зв`язку з чим позивач просить стягнути з відповідача основну заборгованість у розмірі 88450,00 грн, 3% річних - 2653,50 грн, інфляційні втрати - 22997,00 грн.

Дослідивши обставини справи, надані матеріали, оцінивши надані докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об`єктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи, а також належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності, суд дійшов такого обґрунтованого висновку.

Згідно з п. 1 ч. 2 ст. 11 Цивільного кодексу України підставами виникнення цивільних прав та обов`язків, зокрема, є договори та інші правочини.

Відповідно до ч. 1 ст. 509 Цивільного кодексу України зобов`язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов`язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від вчинення певної дії (негативне зобов`язання), а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов`язку.

За правовою природою укладений між сторонами Договір № 8/21 про надання послуг з оцінки необоротних активів є договором підряду.

Відповідно до ч.ч. 1, 2 ст. 837 Цивільного кодексу України за договором підряду одна сторона (підрядник) зобов`язується на свій ризик виконати певну роботу за завданням другої сторони (замовника), а замовник зобов`язується прийняти та оплатити виконану роботу. Договір підряду може укладатися на виготовлення, обробку, переробку, ремонт речі або на виконання іншої роботи з переданням її результату замовникові.

Згідно з ч. 1 ст. 843 Цивільного кодексу України у договорі підряду визначається ціна роботи або способи її визначення.

Відповідно до ст. 854 Цивільного кодексу України, якщо договором підряду не передбачена попередня оплата виконаної роботи або окремих її етапів, замовник зобов`язаний сплатити підрядникові обумовлену ціну після остаточної здачі роботи за умови, що роботу виконано належним чином і в погоджений строк або, за згодою замовника, - достроково. Підрядник має право вимагати виплати йому авансу лише у випадку та в розмірі, встановлених договором.

Судом встановлено, що 24.11.2021 між сторонами було підписано акт № ОУ-0000107 здачі - прийняття робіт (надання послуг) за яким відповідач прийняв а позивач передав незалежну оцінку необоротних активів вартістю 88 450,00 грн.

Відтак заборгованість за виконані позивачем роботи та неоплачені відповідачем складає 88 450,00 грн.

Відповідно до ч. 1 ст. 530 Цивільного кодексу України, якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Якщо у договорі або законі не встановлено строку (терміну), у який повинно бути виконано грошове зобов`язання, судам необхідно виходити з приписів частини другої статті 530 Цивільного кодексу України.

Розрахунки між Сторонами здійснюються в такій послідовності: протягом дев`яноста банківських днів від дати підписання акта приймання-передачі послуг з оцінки Об`єкта оцінки Замовник перераховує на рахунок Суб`єкта оціночної діяльності суму у розмірі 100 % суми Договору, що становить: 88 450 (вісімдесят вісім тисяч чотириста п`ятдесят) гривень 00 коп., без ПДВ. (п. 5.2 Договору).

Оскільки акт здачі-приймання наданих послуг був підписаний представниками сторін та скріплений відбитками печаток юридичних осіб позивача і відповідача 24.11.2021, суд доходить до висновку, що строк оплати за надані роботи у відповідача настав 30.03.2022, а відтак з 31.03.2022 у відповідача настало прострочення зобов`язання з оплати за надані роботи.

Наявність та розмір заборгованості Державного підприємства "КИЇВСЬКИЙ ІНСТИТУТ ІНЖЕНЕРНИХ ВИШУКУВАНЬ І ДОСЛІДЖЕНЬ "ЕНЕРГОПРОЕКТ" за договором № 8/21 про надання послуг з оцінки необоротних активів у сумі 88 450,00 грн підтверджуються наявними в матеріалах справи доказами у зв`язку з чим позовні вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю "ІНСТИТУТ РОЗВИТКУ НЕРУХОМОСТІ" в цій частині є обґрунтованими та підлягають задоволенню.

Окрім суми основної заборгованості, позивачем також було нараховано відповідачеві 3% річних - 2653,50 грн, інфляційні втрати - 22997,00 грн.

Ст. 525, 526 Цивільного кодексу України визначено, що зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Одностороння відмова від зобов`язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Відповідно до ст. 625 Цивільного кодексу України боржник, який прострочив виконання грошового зобов`язання, на вимогу кредитора зобов`язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

У зв`язку із порушенням відповідачем взятих на себе зобов`язань з оплати за надані роботи, позивачем нараховано відповідачеві 3% річних - 2653,50 грн за період з 31.03.2022 по 30.03.2023, інфляційні втрати - 22997,00 грн. за період з квітня 2022 по березень 2023.

Перевіривши наданий позивачем розрахунок 3% річних, суд дійшов висновку, що він є обґрунтованим та арифметично правильним, у зв`язку з чим стягненню з відповідача на користь позивача підлягає сума у розмірі 2653,50 грн.

Також перевіривши здійснений позивачем розрахунок інфляційних втрат у сумі 22997,00 грн за період за період з квітня 2022 по березень 2023 року, суд встановив, що він виконаний невірно, оскільки сукупний індекс інфляції за період з квітня 2022 по березень 2023 року становив 1.21277835 у той час як позивачем взято 1,26.

Судом здійснено власний розрахунок інфляційних втрат за період з квітня 2022 по березень 2023 року, суд дійшов висновку про стягнення з відповідача 18820,25 грн. - інфляційних втрат.

Відповідачем відзиву на позовну заяву не подано як і не надано будь-яких заперечень стосовно позовних вимог.

Відповідно до частини першої ст. 14 ГПК України, суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках. Збирання доказів у господарських справах не є обов`язком суду, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

За змістом положень ст. 74 ГПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень. У разі посилання учасника справи на невчинення іншим учасником справи певних дій або відсутність певної події, суд може зобов`язати такого іншого учасника справи надати відповідні докази вчинення цих дій або наявності певної події. У разі ненадання таких доказів суд може визнати обставину невчинення відповідних дій або відсутності події встановленою. Докази подаються сторонами та іншими учасниками справи. Суд не може збирати докази, що стосуються предмета спору, з власної ініціативи, крім витребування доказів судом у випадку, коли він має сумніви у добросовісному здійсненні учасниками справи їхніх процесуальних прав або виконанні обов`язків щодо доказів.

Відповідно до частини першої ст. 76 ГПК України, належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять до предмета доказування.

Відповідно до ст. 86 ГПК України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також вірогідність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності.

Необхідність доводити обставини, на які учасник справи посилається як на підставу своїх вимог і заперечень в господарському процесі, є складовою обов`язку сприяти всебічному, повному та об`єктивному встановленню усіх обставин справи, що передбачає, зокрема, подання належних доказів, тобто таких, що підтверджують обставини, які входять у предмет доказування у справі, з відповідним посиланням на те, які обставини цей доказ підтверджує. Аналогічна правова позиція викладена у постановах Верховного Суду від 05.02.2019 у справі № 914/1131/18, від 26.02.2019 у справі № 914/385/18, від 10.04.2019 у справі № 904/6455/17, від 05.11.2019 у справі № 915/641/18.

Статтею 129 Конституції України унормовано, що основними засадами судочинства є змагальність сторін та свобода в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.

У частині третій ст. 2 ГПК України однією з основних засад (принципів) господарського судочинства визначено принцип змагальності сторін, сутність якого розкрита у ст. 13 цього Кодексу.

Відповідно до частин третьої-четвертої ст. 13 ГПК України кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених законом; кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов`язаних з вчиненням чи невчиненням нею процесуальних дій.

Верховний Суд неодноразово наголошував щодо необхідності застосування категорій стандартів доказування та відзначав, що принцип змагальності забезпечує повноту дослідження обставин справи. Зокрема, це й принцип передбачає покладання тягаря доказування на сторони (постанова Верховного Суду у складі колегії суддів Касаційного господарського суду від 29.01.2021 по справі № 922/51/20).

Одночасно цей принцип не передбачає обов`язку суду вважати доведеною та встановленою обставину, про яку сторона стверджує. Така обставина підлягає доказуванню таким чином, аби задовольнити, як правило, стандарт переваги більш вагомих доказів, тобто коли висновок про існування стверджуваної обставини з урахуванням поданих доказів видається більш вірогідним, ніж протилежний (постанови Верховного Суду від 02.10.2018 у справі № 910/18036/17, від 23.10.2019 у справі № 917/1307/18, від 18.11.2019 у справі № 902/761/18, від 04.12.2019 у справі № 917/2101/17, від 20.08.2020 у справі № 914/1680/18). Аналогічний стандарт доказування застосовано Великою Палатою Верховного Суду у постанові від 18.03.2020 у справі № 129/1033/13-ц (провадження № 14-400цс19).

Крім того, 17.10.2019 набув чинності Закон України від 20.09.2019 № 132-IX «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо стимулювання інвестиційної діяльності в Україні», яким було, зокрема, внесені зміни до ГПК України та змінено назву ст. 79 ГПК України з «Достатність доказів» на нову - «Вірогідність доказів» та викладено її у новій редакції з фактичним впровадженням у господарський процес стандарту доказування «вірогідність доказів».

Відповідно до ст. 79 ГПК України наявність обставини, на яку сторона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, вважається доведеною, якщо докази, надані на підтвердження такої обставини, є більш вірогідними, ніж докази, надані на її спростування. Питання про вірогідність доказів для встановлення обставин, що мають значення для справи, суд вирішує відповідно до свого внутрішнього переконання.

Тлумачення змісту цієї статті свідчить, що нею покладено на суд обов`язок оцінювати докази, обставини справи з огляду і на їх вірогідність, яка дозволяє дійти висновку, що факти, які розглядаються, скоріше були (мали місце), аніж не були.

Зазначений підхід узгоджується з судовою практикою ЄСПЛ, юрисдикція якого поширюється на всі питання тлумачення і застосування Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод (далі - Конвенція) (п. 1 ст. 32 Конвенції).

Так, зокрема, у рішенні 23.08.2016 у справі «Дж. К. та Інші проти Швеції» («J.K. AND OTHERS v. SWEDEN») ЄСПЛ наголошує, що «у країнах загального права у кримінальних справах діє стандарт доказування «поза розумним сумнівом («beyond reasonable doubt»). Натомість, у цивільних справах закон не вимагає такого високого стандарту; скоріше цивільна справа повинна бути вирішена з урахуванням «балансу вірогідностей». … Суд повинен вирішити, чи являється вірогідність того, що на підставі наданих доказів, а також правдивості тверджень заявника, вимога цього заявника заслуговує довіри».

Приймаючи до уваги викладене, суд приходить до висновку, що позовні вимоги позивача підлягають частковому задоволенню.

Відповідно до статті 129 ГПК України, витрати зі сплати судового збору покладаються на сторін пропорційно задоволеним вимогам.

Керуючись ст. 129, 233, 236, 237, 238, 240, 241, 254 Господарського процесуального кодексу України, суд

ВИРІШИВ:

1. Позов задовольнити частково.

2. Стягнути з Державного підприємства "КИЇВСЬКИЙ ІНСТИТУТ ІНЖЕНЕРНИХ ВИШУКУВАНЬ І ДОСЛІДЖЕНЬ "ЕНЕРГОПРОЕКТ" (03142, місто Київ, б. Вернадського Академіка, будинок 28, код ЄДРПОУ 00113968) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "ІНСТИТУТ РОЗВИТКУ НЕРУХОМОСТІ" (01054, місто Київ, вулиця Павлівська, будинок 10, офіс 1, код ЄДРПОУ 32829994) 88 450 (вісімдесят вісім тисяч чотириста п`ятдесят) грн. 00 коп - суму основної заборгованості, 2653 (дві тисячі шістсот п`ятдесят три) грн. 50 коп. - 3% річних, 18 820 (вісімнадцять тисяч вісімсот двадцять) грн. 25 коп. - інфляційні втрати та 2584 (дві тисячі п`ятсот вісімдесят чотири) грн 75 коп.

3. В іншій частині позову відмовити.

4. Після набрання рішенням суду законної сили видати наказ.

Рішення набирає законної сили у строк та в порядку, встановленому ст.241 Господарського процесуального кодексу України.

Рішення може бути оскаржено до Північного апеляційного господарського суду в строк, встановлений ст.256 Господарського процесуального кодексу України та в порядку, передбаченому ст.257 Господарського процесуального кодексу України.

З повним текстом рішення можна ознайомитись у Єдиному державному реєстрі судових рішень за веб-адресою:http://reyestr.court.gov.ua/.

Повний текст рішення складено та підписано 09.06.2023

Суддя Владислав ДЕМИДОВ