Рішення

від 09.06.2023 по справі 910/5164/23

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МІСТА КИЄВА

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01054, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 284-18-98, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.uaРІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

м. Київ

09.06.2023Справа № 910/5164/23

Господарський суд міста Києва у складі судді Бондарчук В.В., розглянувши в порядку спрощеного позовного провадження

позовну заяву Комунального підприємства виконавчого органу Київради (Київської міської державної адміністрації) «Київкомунсервіс», м. Київ

до Товариства з обмеженою відповідальністю «ВЄГЄЛЕНД», м. Київ

про стягнення 59 106,93 грн,

Без повідомлення (виклику) сторін.

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

Комунальне підприємство виконавчого органу Київради (Київської міської державної адміністрації) «Київкомунсервіс» (далі - КП «Київкомунсервіс»/позивач) звернулося до Господарського суду міста Києва з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю «ВЄГЄЛЕНД» (далі - ТзОВ «ВЄГЄЛЕНД»/відповідач) про стягнення 59 106,93 грн, у тому числі: 42 881,53 грн - основного боргу, 11 652,95 грн - інфляційних втрат, 1 906,63 грн - 3% річних та 2 665,82 грн - пені, у зв`язку із неналежним виконанням зобов`язань за договором на надання послуг з вивезення твердих побутових відходів №7580-об від 01.04.2013.

Господарський суд міста Києва ухвалою від 06.04.2023 прийняв позовну заяву до розгляду, відкрив провадження у справі за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін.

26.04.2023 до канцелярії суду від відповідача надійшов відзив на позовну заяву, в якому ТзОВ «ВЄГЄЛЕНД» заперечує проти задоволення позову, посилаючись на те, що позивачем нараховано заборгованість за надані послуги за період з 31.08.2020 по 31.12.2022, проте договір на надання послуг з вивезення твердих побутових відходів №7580-об від 01.04.2013 розірвано за ініціативи відповідача з 01.08.2020, а заборгованість станом на цей час була оплачена в повному обсязі. Крім того, відповідач вказує на те, що з 28.06.2022 не є власником нежитлового приміщення за адресою: АДРЕСА_1, про що неодноразово повідомляв позивача, проте останній продовжував нараховувати оплату за надані послуги з вивезення твердих побутових відходів.

Дослідивши матеріали справи, всебічно і повно з`ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об`єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд

ВСТАНОВИВ:

01.04.2013 між Комунальним підприємством виконавчого органу Київради (Київської міської державної адміністрації) «Київкомунсервіс» (далі - виконавець) та Товариством з обмеженою відповідальністю «ВЄГЄЛЕНД» (далі - замовник) укладено договір про надання послуг з вивезення твердих побутових відходів №7580-об, відповідно до якого виконавець зобов`язався надати замовнику послуги з вивезення твердих побутових відходів (далі - ТПВ), що утворюються на об`єкті замовника (нежитлові приміщення), який знаходиться за фактичною адресою: АДРЕСА_1, а замовник зобов`язався прийняти та своєчасно оплачувати послуги.

Згідно п. 1.2. договору кількість ТПВ, що підлягає вивезенню за домовленістю сторін (по факту утворення ТПВ) становить: 8,00 куб. м. в місяць.

У відповідності до положень п. 2.5. та п. 2.6. договору щомісячна оплата послуг, в розмірі, що вказаний у п. 2.1. даного договору з урахуванням ПДВ, здійснюється замовником не пізніше 15-го числа поточного місяця на розрахунковий рахунок виконавця, на підставі підписаного виконавцем рахунку. За результатами наданих послуг виконавець направляє замовнику для підписання акт наданих послуг в двох екземплярах та податкову накладну. Акт наданих послуг підписується щомісячно до 15 (п`ятнадцятого) числа місяця наступного за звітним. Після підписання акту уповноваженими представниками сторін усі суперечки щодо перевезених ТПВ вважаються необґрунтованими. Замовник зобов`язаний протягом 10 (десяти) робочих днів з дати підписання вищезазначений акт повернути виконавцю. Якщо замовник не повернув його протягом зазначеного терміну, акт вважається підписаним.

В п. 2.7. договору сторони погодили, у разі розірвання договору на вимогу однієї із сторін, замовник зобов`язаний повністю розрахуватися із виконавцем у 5-денний термін з дня письмового повідомлення виконавця або замовника про це. У разі розірвання договору на вимогу однієї із сторін, сторони зобов`язані провести протягом п`яти робочих днів з моменту повідомлення однією із сторін про розірвання договору звірку взаєморозрахунків. Підтвердженням звірки розрахунків є оформлений сторонами відповідним чином акт звірки взаєморозрахунків.

Пунктом 3.4. договору встановлено, що виконавець зобов`язаний усувати факти порушення вимог щодо забезпечення належної якості послуг, розглядати претензії, скарги, пропозиції замовника в термін не більше ніж 10 (десять) робочих днів з дати отримання їх від замовника.

В п. 7.2. договору сторони узгодили, у випадку нездійснення замовником оплати за послуги з вивезення ТПВ протягом двох місяців підряд, договір є розірваним з першого дня місяця наступного за двома попередніми за які не було здійснено оплату. В такому випадку, авансовий платіж в розмірі 2-х місячної плати за послуги з вивезення ТПВ, який перераховано відповідно до п. 2.10. цього договору зараховується в рахунок погашення заборгованості за два місяці, за які не було здійснено оплату за послуги вивезення ТПВ.

Цей договір вступає в силу з 01.04.2013 та діє до 31.12.2013. В разі, якщо жодна із сторін протягом 15 (п`ятнадцяти) календарних днів до закінчення строку дії цього договору не заявить в письмовій формі (шляхом надсилання рекомендованого листа) про свій намір не продовжувати дію даного договору, то строк дії цього договору, вважається автоматично продовженим на наступний календарний рік (п. 7.1. та п. 7.3. договору).

За твердженням позивача, що не заперечується відповідачем, за період з 23.01.2020 по 11.08.2020 за надані позивачем послуги з вивезення твердих побутових відходів ТзОВ «ВЄГЄЛЕНД» розрахувалося у повному обсязі, що підтверджується банківською випискою по рахунку КП «Київкомунсервіс».

02.07.2020 ТзОВ «ВЄГЄЛЕНД» звернулося до позивача з листом за вих. №19 про розірвання договору №7580-об від 01.04.2013 з 01.08.2020, посилаючись на недосягнення між сторонами домовленості щодо кількості твердих побутових відходів, які підлягають вивезенню.

Вказаний лист разом із проектом угоди про розірвання договору № 7580-об від 01.04.2013, позивачем отримано 06.07.2020, що підтверджується відміткою КП «Київкомунсервіс» із вх. № 2768, проте, відповіді на цей лист останнім позивачу не надано, підписану додаткову угоду про розірвання договору № 7580-об від 01.04.2013 не повернуто.

При цьому, позивач продовжував нараховувати відповідачу оплату за надані послуги, зокрема, КП «Київкомунсервіс» зазначає, що за період з 31.08.2020 по 31.12.2022 відповідач за надані послуги з вивезення твердих побутових відходів не розрахувався, внаслідок чого виникла заборгованість в сумі 42 881,53 грн.

Разом із тим, з витягу Державного реєстру речових прав на нерухоме майно про реєстрацію права власності вбачається, що з 28.06.2022 власником нежитлового приміщення (групи приміщень 1-20) загальною площею 365,9 кв.м. за адресою: АДРЕСА_1 є ОСОБА_1 на підставі договору купівлі-продажу, який посвідчений приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Бердес М.О. за реєстраційним № 474.

28.12.2022 КП «Київкомунсервіс» направило на адресу ТзОВ «ВЄГЄЛЕНД» претензію про сплату заборгованості за надані послуги, яка за розрахунком позивача станом на 31.10.2022 складала 38 816,69 грн.

У відповідь на цю претензію, відповідач листом за вих. № 01/23 від 12.01.2023 повідомив позивача, що договір про надання послуг з вивезення твердих побутових відходів №7580-об від 01.04.2013 є розірваним з 01.08.2020, а за надані послуги до 01.08.2020 ТзОВ «ВЄГЄЛЕНД» розрахувалося у повному обсязі, тому нарахування оплати за послуги з вивезення твердих побутових відходів після 01.08.2020 є безпідставним. Крім того, відповідач повідомив, що з 28.06.2022 не є власником нежитлового приміщення за адресою: АДРЕСА_1 .

10.03.2023 відповідач повторно звернувся до позивача із листом за вих. № 03/21, в якому просив повернути на його адресу підписану угоду про розірвання договору №7580-об від 01.04.2013.

Цей лист КП «Київкомунсервіс» отримало 17.03.2023, що підтверджується відміткою позивача за вх. № 1198, проте, позивач відповіді на цей лист не надав, підписану угоду про розірвання договору №7580-об від 01.04.2013 також не повернув.

За твердженням позивача, у ТзОВ «ВЄГЄЛЕНД» наявна заборгованість за надані послуги з вивезення твердих побутових відходів за період з 31.08.2020 по 31.12.2022 в сумі 42 881,53 грн, що стало підставою для звернення до суду з цим позовом.

Крім того, позивач нараховує на суму боргу пеню у розмірі 2 665,82 грн, 3% річних в сумі 1 906,63 грн та інфляційні втрати в сумі 11 652,95 грн за період з 16.08.2020 по 23.03.2023.

Відповідач у свою чергу, заперечуючи проти задоволення позову, зазначає, що договір про надання послуг з вивезення твердих побутових відходів №7580-об від 01.04.2013 є розірваним з 01.08.2020, більше того, з 28.06.2022 ТзОВ «ВЄГЄЛЕНД» не є власником нежитлового приміщення за адресою: АДРЕСА_1, про що повідомляло позивача.

Оцінюючи подані докази та наведені обґрунтування за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об`єктивному розгляді всіх обставин справи в їх сукупності, суд вважає, що позовні вимоги не підлягають задоволенню, виходячи з наступного.

Відповідно до ч. 1 ст. 901 ЦК України, за договором про надання послуг одна сторона (виконавець) зобов`язується за завданням другої сторони (замовника) надати послугу, яка споживається в процесі вчинення певної дії або здійснення певної діяльності, а замовник зобов`язується оплатити виконавцеві зазначену послугу, якщо інше не встановлено договором.

Згідно ч. 1 ст. 903 ЦК України, якщо договором передбачено надання послуг за плату, замовник зобов`язаний оплатити надану йому послугу в розмірі, у строки та в порядку, що встановлені договором.

Частина 1 статті 193 ГК України встановлює, що суб`єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов`язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов`язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться і до виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.

Частиною 2 статті 193 ГК України визначено, що кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов`язання, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу. Порушення зобов`язань є підставою для застосування господарських санкцій, передбачених цим Кодексом, іншими законами або договором.

Положеннями статті 526 ЦК України передбачено, що зобов`язання повинні виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Одностороння відмова від зобов`язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом (ст. 525 ЦК України).

Судом встановлено, що 01.04.2013 між позивачем та відповідачем укладено договір про надання послуг з вивезення твердих побутових відходів №7580-об, відповідно до якого у період з 23.01.2020 по 11.08.2020 позивачем надано, а відповідачем прийнято послуги з вивезення твердих побутових відходів у повному обсязі, що підтверджується матеріалами справи та не заперечується сторонами.

Відповідно до ч. 1 ст. 651 ЦК України, зміна або розірвання договору допускається лише за згодою сторін, якщо інше не встановлено договором або законом.

Частиною 3 ст. 651 ЦК України визначено, що у разі односторонньої відмови від договору у повному обсязі або частково, якщо право на таку відмову встановлено договором або законом, договір є відповідно розірваним або зміненим.

Так, в п. 2.7. договору сторони погодили, у разі розірвання договору на вимогу однієї із сторін, замовник зобов`язаний повністю розрахуватися із виконавцем у 5-денний термін з дня письмового повідомлення виконавця або замовника про це. У разі розірвання договору на вимогу однієї із сторін, сторони зобов`язані провести протягом п`яти робочих днів з моменту повідомлення однією із сторін про розірвання договору звірку взаєморозрахунків. Підтвердженням звірки розрахунків є оформлений сторонами відповідним чином акт звірки взаєморозрахунків.

Судом встановлено, що ТзОВ «ВЄГЄЛЕНД» звернулося до позивача з листом за вих. №19 від 02.07.2020, в якому повідомило позивача про розірвання договору №7580-об від 01.04.2013 з 01.08.2020.

Судом також встановлено, що цей лист разом із угодою про розірвання договору про надання послуг з вивезення побутових відходів №7580-об позивач отримав 06.07.2020, що підтверджується відміткою КП «Київкомунсервіс» із вх. № 2768.

Проте, відповідач будь-яких заперечень щодо розірвання договору №7580-об не надав, при цьому підписану угоду про розірвання відповідачу також не повернув.

З матеріалів справи вбачається та не заперечується позивачем, що ТзОВ «ВЄГЄЛЕНД» за надані послуги з вивезення побутових відходів до розірвання договору розрахувалося у повному обсязі.

Таким чином, з огляду на те, що позивачем не надано будь-яких заперечень щодо розірвання договору про надання послуг з вивезення побутових відходів №7580-об від 01.04.2013 та приймаючи до уваги, що ТзОВ «ВЄГЄЛЕНД» дотримано вимог п. 2.7. договору про порядок розірвання договору та повністю оплачено надані послуги за липень 2020 року включно, суд дійшов висновку, що договір №7580-об розірвано з 01.08.2020.

Більше того, суд звертає увагу позивача, що в п. 7.2. договору сторонами погоджено, що у випадку нездійснення замовником оплати за послуги з вивезення ТПВ протягом двох місяців підряд, договір є розірваним з першого дня місяця наступного за двома попередніми за які не було здійснено оплату. В такому випадку, авансовий платіж в розмірі 2-х місячної плати за послуги з вивезення ТПВ, який перераховано відповідно до п. 2.10. цього договору зараховується в рахунок погашення заборгованості за два місяці, за які не було здійснено оплату за послуги вивезення ТПВ.

З огляду на цей пункт договору, суд зазначає, що у випадку, якщо позивач не погодився із пропозицією відповідача про розірвання договору з 01.08.2020, договір у будь-якому випадку є розірваним, а авансовий платіж в розмірі 2-х місячної плати за послуги з вивезення побутових відходів, який перераховано відповідно до п. 2.10. цього договору, зараховується в рахунок погашення заборгованості за два місяці, за які не було здійснено оплату за послуги вивезення побутових відходів.

Статтею 74 ГПК України встановлено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається, як на підставу своїх вимог та заперечень.

Відповідно до вимог ст.ст. 76, 77 ГПК України, належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування. Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.

За вказаних обставин, суд дійшов висновку про необґрунтованість позовних вимог Комунального підприємства виконавчого органу Київради (Київської міської державної адміністрації) «Київкомунсервіс» до Товариства з обмеженою відповідальністю «ВЄГЄЛЕНД» про стягнення заборгованості за послуги з вивезення твердих побутових відходів за період з 31.08.2020 по 31.12.2022 у розмірі 42 881,53 грн, що має наслідком відмову у задоволенні цієї позовної вимоги, відповідно не підлягають задоволенню і похідні позовні вимоги про стягнення пені, 3% річних та інфляційних втрат.

Відповідно до статті 129 ГПК України, витрати зі сплати судового збору покладаються на позивача.

Керуючись статтями 129, 233, 236, 237, 238, 240, 241, 254 Господарського процесуального кодексу України, суд

ВИРІШИВ:

У задоволенні позовних вимог Комунального підприємства виконавчого органу Київради (Київської міської державної адміністрації) «Київкомунсервіс» відмовити.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом двадцяти днів в порядку, передбаченому ст.ст. 253-259, з урахуванням підпункту 17.5 пункту 17 розділу XI "Перехідні положення" Господарського процесуального кодексу України.

Суддя В.В. Бондарчук