Рішення

від 31.05.2023 по справі 910/14860/22

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МІСТА КИЄВА

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01054, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 284-18-98, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.uaРІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

м. Київ

31.05.2023Справа № 910/14860/22

Господарський суд міста Києва у складі судді Нечая О.В., за участю секретаря судового засідання Будніка П.О., розглянувши у загальному позовному провадженні матеріали справи № 910/14860/22

за позовом Державної установи "Генеральна дирекція державної кримінально-виконавчої служби України" (Україна, 03115, м. Київ, вул. Святошинська, буд. 27; ідентифікаційний код: 41220556)

до Фізичної особи - підприємця Гальчанського Федора В`ячеславовича ( АДРЕСА_1 ; реєстраційний номер облікової картки платника податків: НОМЕР_1 )

за участі третіх осіб, які не заявляють самостійних вимог щодо предмета спору, на стороні відповідача: 1) Товариства з обмеженою відповідальністю "Фінінтертехнологія" (03035, м. Київ, вул. Василя Сурікова, буд. 3; ідентифікаційний код: 36531100)

2) Товариства з обмеженою відповідальністю "Р-Продакт" (03110, м. Київ, вул. Олександра Пироговського, буд. 19, корп. 4; ідентифікаційний код: 41291103)

про розірвання угоди

Представники учасників справи:

від позивача: Калінський С.В., в порядку самопредставництва;

від відповідача: Войніканіс-Мирський Я.С., ордер серії АІ № 1348313 від 13.02.2023;

від третьої особи-1: не з`явився;

від третьої особи-2 Лавренюк А.С., ордер серії АІ № 1375301 від 31.03.2023.

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

Державна установа "Генеральна дирекція державної кримінально-виконавчої служби України" (далі - позивач) звернулась до Господарського суду міста Києва з позовною заявою до Фізичної особи - підприємця Гальчанського Федора В`ячеславовича (далі - відповідач) про розірвання Рамкової угоди № 18/1-К-22 від 07.06.2022 у зв`язку з істотною зміною обставин.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 20.01.2023 позовну заяву прийнято до розгляду та відкрито провадження у справі № 910/14860/22, постановлено розглядати справу за правилами загального позовного провадження, залучено Товариство з обмеженою відповідальністю "Фінінтертехнологія" та Товариство з обмеженою відповідальністю "Р-Продакт" до участі у справі в якості третіх осіб, які не заявляють самостійних вимог щодо предмета спору, на стороні відповідача, підготовче засідання призначено на 22.02.2023.

20.02.2023 до загального відділу діловодства Господарського суду міста Києва від відповідача надійшов відзив на позовну заяву, у якому він просить відмовити в задоволенні позову, посилаючись на не доведення позивачем наявності усіх умов, передбачених ч. 2 ст. 652 Цивільного кодексу України, необхідних для розірвання договору за рішенням суду, а також відсутність порушеного права позивача, адже, за доводами відповідача, у спосіб розірвання спірної угоди позивач намагається виконати висновок Держаудитслужби від 19.08.2021, а не захистити свої порушені, невизнані або оспорювані права чи інтереси.

Підготовче засідання, призначене на 22.02.2023, не відбулося, у зв`язку з перебуванням судді Нечая О.В. на лікарняному.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 27.02.2023, в порядку статей 120, 121 Господарського процесуального кодексу України, учасників справи було повідомлено про те, що підготовче засідання у справі № 910/14860/22 призначено на 05.04.2023.

02.03.2023 до загального відділу діловодства Господарського суду міста Києва від позивача надійшла відповідь на відзив, у якій позивач вказує на хибність доводів відповідача, викладених у відзиві на позовну заяву і доводить наявність підстав для розірвання рамкової угоди у зв`язку з істотною зміною обставин.

09.03.2023 до загального відділу діловодства Господарського суду міста Києва від відповідача надійшли заперечення щодо відповіді на відзив, у яких відповідач доводить відсутність зміни істотних обставин після укладення спірної угоди.

У підготовче засідання 05.04.2023 з`явились представники позивача, відповідача та третьої особи-2, представник третьої осиби-1 не з`явився, про дату, час та місце проведення підготовчого засідання третя особа-1 була повідомлена належним чином, явка представників учасників справи обов`язковою судом не визнавалась.

У підготовчому засіданні 05.04.2023 судом було прийнято до розгляду відзив на позовну заяву, відповідь на відзив та заперечення щодо відповіді на відзив, продовжено строк підготовчого провадження на 30 днів, оголошено перерву в підготовчому засіданні до 03.05.2023.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 05.04.2023, в порядку статей 120, 121 Господарського процесуального кодексу України, третю особу-1 було повідомлено про те, що підготовче засідання у справі № 910/14860/22 призначено на 03.05.2023.

03.05.2023 до загального відділу діловодства Господарського суду міста Києва від третьої особи-2 надійшли письмові пояснення щодо позову, відповідно до яких третя особа-2 заперечує проти задоволення позовних вимог та вказує на відсутність істотної зміни обставин.

У підготовче засідання 03.05.2023 з`явились представники сторін, представники третіх осіб не з`явились, про дату, час та місце проведення підготовчого засідання треті особи були повідомлені належним чином, явка представників учасників справи обов`язковою судом не визнавалась.

У підготовчому засіданні 03.05.2023 судом було долучено до матеріалів справи письмові пояснення третьої особи-2. Присутніми представниками сторін надано усні пояснення щодо можливості закриття підготовчого провадження та призначення справи до розгляду по суті.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 03.05.2023 закрито підготовче провадження та призначено справу до судового розгляду по суті на 31.05.2023.

У судове засідання 31.05.2023 з`явились представники позивача, відповідача та третьої особи-2, представник третьої особи-1 не з`явився, про дату, час та місце проведення підготовчого засідання учасники справи були повідомлені належним чином, явка представників учасників справи обов`язковою судом не визнавалась.

Представник позивача надав суду усні пояснення по суті спору, позовні вимоги підтримав.

Представник відповідача надав суду усні пояснення по суті спору, проти позову заперечував.

Представник третьої особи-2 надав суду усні пояснення по суті спору, проти позову заперечував.

У судовому засіданні 31.05.2023 судом було проголошено вступну та резолютивну частини рішення.

Дослідивши матеріали справи, всебічно і повно з`ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об`єктивно оцінивши надані суду докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, заслухавши пояснення представників учасників справи, суд

ВСТАНОВИВ:

19.04.2021 Державною установою "Генеральна дирекція державної кримінально-виконавчої служби України" на веб-порталі уповноваженого органу з питань закупівель було оприлюднено оголошення про проведення відкритих торгів на закупівлю - код ДК 021:2015:0321:0000-6: Зернові культури та картопля (ідентифікатор закупівлі UA-2021-04-19-004240-a).

Тендерні пропозиції у вказаній процедурі закупівлі було подано:

- Товариством з обмеженою відповідальністю "Дніпро Рівер Груп";

- Товариством з обмеженою відповідальністю "Гранд Консалт";

- Товариством з обмеженою відповідальністю "Фінінтертехнологія";

- Товариством з обмеженою відповідальністю "Р-Продакт";

- Фізичною особою - підприємцем Гальчанським Федором В`ячеславовичем.

30.07.2021 Державною аудиторською службою України на підставі наказу № 258 від 30.07.2021 розпочато проведення моніторингу вищевказаної процедури закупівлі, за наслідком чого 19.08.2021 складено Висновок про результати моніторингу процедури закупівлі UA-2021-04-19-004240-a (далі - Висновок).

У пункті 2 Висновку зазначено, що (1) за результатами аналізу питання оприлюднення інформації про закупівлю встановлено порушення вимог пункту 7 частини першої статті 10 Закону України "Про публічні закупівлі"; (2) за результатами аналізу питання розгляду тендерної пропозиції учасника процедури закупівлі ФОП Гальчанський Ф.В. установлено порушення вимог абзацу другого пункту 2 частини першої статті 31 Закону України "Про публічні закупівлі".

Пунктом 3 Висновку, з огляду на встановлені порушення законодавства у сфері закупівель, керуючись статтями 2 та 5 Закону України "Про основні засади здійснення державного фінансового контролю в Україні", Держаудитслужба зобов`язала скасувати рішення про допущення до аукціону тендерної пропозиції учасника процедури закупівлі ФОП Гальчанського Ф.В. та протягом п`яти робочих днів з дня оприлюднення висновку оприлюднити через електронну систему закупівель інформацію та/або документи, що свідчать про вжиття таких заходів.

Не погодившись із Висновком, Державна установа "Генеральна дирекція державної кримінально-виконавчої служби України" звернулась до Окружного адміністративного суду міста Києва із позовом про визнання його протиправним та скасування.

Поряд із цим, 18.05.2022 позивачем на веб-порталі уповноваженого органу з питань закупівель було оприлюднено Реєстр отриманих тендерних пропозицій/пропозицій у процедурі закупівель UA-2021-04-19-004240-a, а 19.05.2022 - протокол розкриття тендерних пропозицій/пропозицій і повідомлення про намір укласти договір про закупівлю із переможцями процедури закупівлі, якими є треті особи та відповідач.

07.06.2022 між Державною установою "Генеральна дирекція державної кримінально-виконавчої служби України" як покупцем та Товариством з обмеженою відповідальністю "Фінінтертехнологія", Товариством з обмеженою відповідальністю "Р-Продакт", Фізичною особою - підприємцем Гальчанським Федором В`ячеславовичем як постачальниками було укладено Рамкову угоду № 18/1-К-22 (далі - Угода), відповідно до пункту 1.3 якої підписанням цієї Угоди сторони підтверджують готовність на співпрацю в майбутньому на підставі результатів відбору та умов укладеного договору/договорів про закупівлю, що укладаються у відповідності до цієї Угоди за формою визначеною у Додатку № 2 до цієї Угоди.

Згідно з пунктом 1.1 Угоди предметом цієї Угоди для цілей Закону України "Про публічні закупівлі" є картопля свіжа продовольча (код CPV згідно ДК 021-2015: 03210000-6 Зернові культури та картопля) (далі - товар).

Пунктом 5.1 Угоди визначено, що вона набирає чинності з дня її підписання уповноваженими представниками сторін, скріплення печатками сторін (за наявності) та діє до 31.12.2023 включно.

У подальшому, рішенням Окружного адміністративного суду міста Києва від 04.07.2022 у справі № 640/24497/21, залишеним без змін постановою Шостого апеляційного адміністративного суду від 17.10.2022, визнано протиправним та скасовано висновок Державної аудиторської служби України про результати моніторингу закупівлі за рамковою угодою 03210000-6 Зернові культури та картопля (картопля свіжа продовольча) (UA-2021-04-19-004240-а) від 19.08.2021 № 816 в частині встановленого порушення Державною установою "Генеральна дирекція Державної кримінально-виконавчої служби України" пункту 7 частини 1 статті 10 Закону України "Про публічні закупівлі". В іншій частині висновок Державної аудиторської служби України про результати моніторингу закупівлі за рамковою угодою 03210000-6 Зернові культури та картопля (картопля свіжа продовольча) (UA-2021-04-19-004240-а) від 19.08.2021 № 816 залишено без змін.

Зважаючи на викладене, з метою усунення порушень законодавства про публічні закупівлі та виконання вимог Висновку, позивач надіслав відповідачеві пропозицію № 2250 від 18.11.2022 про розірвання Угоди, на що відповідачем надано відповідь, оформлену листом № 41 від 08.12.2022, відповідно до якої відповідач вказав на відсутність підстав для розірвання Угоди з метою виконання Висновку.

Враховуючи, що заходи досудового врегулювання спору виявились безрезультатними, позивач звернувся до суду з цим позовом.

Оцінивши подані докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об`єктивному розгляді всіх обставин справи в їх сукупності, та враховуючи, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, суд дійшов висновку про наступне.

Статтею 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод передбачено, що кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом, який вирішить спір щодо його прав та обов`язків цивільного характеру.

Як передбачено частиною другою статті 20 Господарського кодексу України, кожний суб`єкт господарювання та споживач має право на захист своїх прав і законних інтересів. Права та законні інтереси зазначених суб`єктів захищаються, зокрема, шляхом установлення, зміни і припинення господарських правовідносин.

Відповідно до статей 15, 16 Цивільного кодексу України кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання. Кожна особа має право на захист свого інтересу, який не суперечить загальним засадам цивільного законодавства. Кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу.

Згідно з п. 7 ч. 2 ст. 16 Цивільного кодексу України одним із способів захисту цивільних прав та інтересів є припинення правовідношення.

Частинами 1, 2 статті 509 Цивільного кодексу України визначено, що зобов`язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов`язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від вчинення певної дії (негативне зобов`язання), а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов`язку. Зобов`язання виникають з підстав, встановлених статтею 11 цього Кодексу.

Відповідно до ч. 1, п. 1 ч. 2 ст. 11 Цивільного кодексу України цивільні права та обов`язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов`язки. Підставами виникнення цивільних прав та обов`язків, зокрема, є договори та інші правочини.

За змістом статей 6, 627 Цивільного кодексу України сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.

Згідно з ч. 1 ст. 628 Цивільного кодексу України зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов`язковими відповідно до актів цивільного законодавства.

Договір, відповідно до статті 629 Цивільного кодексу України, є обов`язковим для виконання сторонами.

За визначенням, наведеним у пункті 26 частини першої статті 1 Закону України "Про публічні закупівлі", рамкова угода - це правочин, що укладається одним чи кількома замовниками (у тому числі централізованою закупівельною організацією) в порядку, встановленому цим Законом, з кількома учасниками процедури закупівлі з метою визначення основних умов закупівлі окремих товарів і послуг для укладення відповідних договорів про закупівлю протягом строку дії рамкової угоди.

За приписом ч. 1 ст. 41 Закону України "Про публічні закупівлі" договір про закупівлю укладається відповідно до норм Цивільного та Господарського кодексів України з урахуванням особливостей, визначених цим Законом.

Укладена між сторонами Угода за своєю правовою природою є договором поставки, який підпадає під правове регулювання Глави 54 Цивільного кодексу України, Глави 30 Господарського кодексу України та Закону України "Про публічні закупівлі".

Відповідно до частин 1, 2 статті 712 Цивільного кодексу України за договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов`язується передати у встановлений строк (строки) товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов`язаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов`язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму. До договору поставки застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, якщо інше не встановлено договором, законом або не випливає з характеру відносин сторін.

Статтею 655 Цивільного кодексу України передбачено, що за договором купівлі-продажу одна сторона (продавець) передає або зобов`язується передати майно (товар) у власність другій стороні (покупцеві), а покупець приймає або зобов`язується прийняти майно (товар) і сплатити за нього певну грошову суму.

Аналогічні положення закріплені в статті 265 Господарського кодексу України.

Згідно з частинами 1, 4 статті 656 Цивільного кодексу України предметом договору купівлі-продажу може бути товар, який є у продавця на момент укладення договору або буде створений (придбаний, набутий) продавцем у майбутньому. До договору купівлі-продажу, що укладається на організованих ринках капіталу та організованих товарних ринках, конкурсах, аукціонах (публічних торгах), договору купівлі-продажу валютних цінностей і договорів купівлі-продажу фінансових інструментів, укладених поза організованим ринком, застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, якщо інше не встановлено законом про ці види договорів купівлі-продажу або не випливає з їхньої суті.

За приписами статей 509, 525, 526 Цивільного кодексу України, статей 173, 193 Господарського кодексу України суб`єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов`язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов`язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

Статтею 188 Господарського кодексу України унормовано, що зміна та розірвання господарських договорів в односторонньому порядку не допускаються, якщо інше не передбачено законом або договором. Сторона договору, яка вважає за необхідне змінити або розірвати договір, повинна надіслати пропозиції про це другій стороні за договором. Сторона договору, яка одержала пропозицію про зміну чи розірвання договору, у двадцятиденний строк після одержання пропозиції повідомляє другу сторону про результати її розгляду. У разі якщо сторони не досягли згоди щодо зміни (розірвання) договору або у разі неодержання відповіді у встановлений строк з урахуванням часу поштового обігу, заінтересована сторона має право передати спір на вирішення суду. Якщо судовим рішенням договір змінено або розірвано, договір вважається зміненим або розірваним з дня набрання чинності даним рішенням, якщо іншого строку набрання чинності не встановлено за рішенням суду.

За загальним правилом, викладеним в ч. 1 ст. 651 Цивільного кодексу України, зміна або розірвання договору допускається лише за згодою сторін, якщо інше не встановлено договором або законом. Про зміну або розірвання договору в порядку частини першої статті 651 Цивільного кодексу України сторони вправі домовитися в будь-який час на свій розсуд (крім випадків, обумовлених законодавчо).

Разом з тим, законодавець передбачив випадки, коли розгляд питання про внесення змін до договору чи про його розірвання передається на вирішення суду за ініціативою однієї із сторін.

Підставами для внесення змін до договору, передбаченими законом, є, зокрема, істотна зміна обставин, якими сторони керувалися при укладенні договору (стаття 652 Цивільного кодексу України).

За змістом частин 1, 2 статті 652 Цивільного кодексу України у разі істотної зміни обставин, якими сторони керувалися при укладенні договору, договір може бути змінений або розірваний за згодою сторін, якщо інше не встановлено договором або не випливає із суті зобов`язання. Зміна обставин є істотною, якщо вони змінилися настільки, що, якби сторони могли це передбачити, вони не уклали б договір або уклали б його на інших умовах. Якщо сторони не досягли згоди щодо приведення договору у відповідність з обставинами, які істотно змінились, або щодо його розірвання, договір може бути розірваний, а з підстав, встановлених частиною четвертою цієї статті, - змінений за рішенням суду на вимогу заінтересованої сторони за наявності одночасно таких умов: 1) в момент укладення договору сторони виходили з того, що така зміна обставин не настане; 2) зміна обставин зумовлена причинами, які заінтересована сторона не могла усунути після їх виникнення при всій турботливості та обачності, які від неї вимагалися; 3) виконання договору порушило б співвідношення майнових інтересів сторін і позбавило б заінтересовану сторону того, на що вона розраховувала при укладенні договору; 4) із суті договору або звичаїв ділового обороту не випливає, що ризик зміни обставин несе заінтересована сторона.

Істотна зміна обставин є оціночною категорією, яка полягає у зміні договірного зобов`язання таким чином, що його виконання для однієї зі сторін договору стає більш обтяжливим, ускладненим чим суттєво змінюється рівновага договірних стосунків.

За доводами позивача істотна зміна обставин, якими сторони керувалися під час укладення Угоди, полягає у тому, що судами у справі № 640/24497/21 залишено в силі Висновок щодо встановленого порушення пункту 2 частини 1 статті 31 Закону України "Про публічні закупівлі".

Наявність умов, визначених частиною другою статті 652 Цивільного кодексу України, відповідно до яких укладена між сторонами Угода може бути розірвана, позивач доводить тим, що (1) Угоду було укладено до ухвалення Шостим апеляційним адміністративним судом постанови від 17.10.2022 у справі № 640/24497/21, тобто на момент укладення Угоди сторони виходили з того, що така Угода укладена відповідно до вимог чинного законодавства та з дотриманням процедури публічних закупівель; (2) позивач не може усунути причини, які стали підставою для ухвалення судових рішень та вимог Держаудитслужби, адже чиним законодавством не передбачено можливості скасувати рішення про допущення до аукціону тендерної пропозиції учасника процедури закупівлі після її завершення; (3) виконання Угоди позивачем, яка укладена з порушенням Закону України "Про публічні закупівлі" та невиконання вимог Держаудитслужби, після набрання рішенням суду законної сили буде порушенням законодавства про закупівлі та тягне за собою накладення штрафу на службових (посадових) осіб позивача як замовника; (4) Угода, звичаї ділового обороту та характер і зміст зобов`язання не передбачають, що будь-яка із сторін Угоди може нести ризик зміни обставин у вигляді прийняття обов`язкових для виконання рішень судів та вимог Держаудитслужби.

Відповідно до ч. 2 ст. 2 Закону України "Про основні засади здійснення державного фінансового контролю в Україні" державний фінансовий контроль забезпечується органом державного фінансового контролю через проведення державного фінансового аудиту, інспектування, перевірки закупівель та моніторингу закупівлі.

Контроль за дотриманням законодавства у сфері закупівель здійснюється шляхом проведення моніторингу закупівлі у порядку, встановленому Законом України "Про публічні закупівлі", проведення перевірки закупівель, а також під час державного фінансового аудиту та інспектування (ч. 1 ст. 5 Закону України "Про основні засади здійснення державного фінансового контролю в Україні").

За змістом ст. 8 Закону України "Про публічні закупівлі" моніторинг процедури закупівлі здійснюють центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері державного фінансового контролю, та його міжрегіональні територіальні органи (далі - органи державного фінансового контролю). За результатами моніторингу процедури закупівлі посадова особа органу державного фінансового контролю складає та підписує висновок про результати моніторингу процедури закупівлі (далі - висновок), що затверджується керівником органу державного фінансового контролю або його заступником. Такий висновок підлягає оприлюдненню в електронній системі закупівель протягом трьох робочих днів з дня його складання. Якщо за результатами моніторингу процедури закупівлі виявлено ознаки порушення законодавства, вжиття заходів щодо яких не належить до компетенції органу державного фінансового контролю, про це письмово повідомляються відповідні державні органи. Якщо замовник не усунув визначене у висновку порушення, що призвело до невиконання ним вимог, передбачених цим Законом, а також висновок не оскаржено до суду, орган державного фінансового контролю після закінчення строку на оскарження до суду, визначеного у частині десятій цієї статті, за результатами моніторингу вчиняє дії щодо притягнення до адміністративної відповідальності за порушення законодавства у сфері публічних закупівель.

Частиною другою статті 15 Закону України "Про основні засади здійснення державного фінансового контролю в Україні" встановлено, що законні вимоги службових осіб органу державного фінансового контролю є обов`язковими для виконання службовими особами об`єктів, що контролюються.

У пунктах 2 та 3 Висновку про результати моніторингу процедури закупівлі UA-2021-04-19-004240-a від 19.08.2021 зазначено про порушення вимог абзацу другого пункту 2 частини першої статті 31 Закону України "Про публічні закупівлі" за результатами аналізу питання розгляду тендерної пропозиції учасника процедури закупівлі ФОП Гальчанського Ф.В. та визначено спосіб усунення виявленого порушення шляхом скасування рішення про допущення до аукціону тендерної пропозиції учасника процедури закупівлі ФОП Гальчанського Ф.В.

Згідно з ч. 8 ст. 8 Закону України "Про публічні закупівлі" замовник має право протягом трьох робочих днів з дня оприлюднення висновку одноразово звернутися до органу державного фінансового контролю за роз`ясненням змісту висновку та його зобов`язань, визначених у висновку.

Докази реалізації позивачем права, передбаченого ч. 8 ст. 8 Закону України "Про публічні закупівлі", в матеріалах справи відсутні.

Водночас позивач обрав спосіб усунення порушень вимог законодавства при проведенні публічних закупівель шляхом розірвання рамкової угоди з учасником, тендерна пропозиція якого не відповідала вимогам Закону України "Про публічні закупівлі".

Так, позивач надіслав відповідачеві пропозицію № 2250 від 18.11.2022 про розірвання Угоди, на що відповідачем надано відповідь, оформлену листом № 41 від 08.12.2022, відповідно до якої відповідач вказав на відсутність підстав для розірвання Угоди з метою виконання Висновку.

Тобто згоди щодо розірвання Угоди сторони не дійшли, що і зумовило звернення позивача до суду з цим позовом.

Суд відзначає, що позивачу на момент укладення Угоди було відомо про наявність Висновку, й укладаючи спірну Угоду до закінчення судового провадження щодо його оскарження позивач фактично взяв на себе ризик зміни усіх обставин, які були пов`язані з Висновком. При цьому, розірвання Угоди не відповідає визначеному у пункті 3 Висновку способу його виконання.

Відтак суд погоджується з доводами відповідача про те, що позивачем не доведено наявності усіх умов, передбачених ч. 2 ст. 652 Цивільного кодексу України та не доведено існування обставин, передбачених ст. 651 Цивільного кодексу України, які, відповідно, є підставою для розірвання договору за рішенням суду на вимогу заінтересованої сторони, оскільки наявність Висновку не може вважатися істотною зміною обставин та бути єдиною підставою для розірвання спірної Угоди.

Наведе відповідає правовій позиції Верховного Суду, що викладена у постанові від 18.10.2022 у справі № 911/2183/21.

Згідно зі статтею 2 Закону України "Про судоустрій і статус суддів" суд, здійснюючи правосуддя на засадах верховенства права, забезпечує кожному право на справедливий суд та повагу до інших прав і свобод, гарантованих Конституцією і законами України, а також міжнародними договорами, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України.

Статтею 5 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що здійснюючи правосуддя, господарський суд захищає права та інтереси фізичних і юридичних осіб, державні та суспільні інтереси у спосіб, визначений законом або договором. У випадку, якщо закон або договір не визначають ефективного способу захисту порушеного права чи інтересу особи, яка звернулася до суду, суд відповідно до викладеної в позові вимоги такої особи може визначити у своєму рішенні такий спосіб захисту, який не суперечить закону.

Предметом позову є певна матеріально-правова вимога позивача до відповідача, який являє собою одночасно спосіб захисту порушеного права, а підставою позову є факти, які обґрунтовують вимогу про захист права чи законного інтересу.

Позивачем є особа, яка подала позов про захист порушеного чи оспорюваного права або охоронюваного законом інтересу. При цьому позивач самостійно визначає і обґрунтовує в позовній заяві у чому саме полягає порушення його прав та інтересів, а суд перевіряє ці доводи, і в залежності від встановленого вирішує питання про наявність чи відсутність підстав для правового захисту. Вирішуючи спір, суд надає об`єктивну оцінку наявності порушеного права чи інтересу на момент звернення до господарського суду, а також визначає, чи відповідає обраний позивачем спосіб захисту порушеного права тим, що передбачені законодавством, та чи забезпечить такий спосіб захисту відновлення порушеного права позивача.

Застосування конкретного способу захисту цивільного права залежить як від змісту права чи інтересу, за захистом якого звернулася особа, так і від характеру його порушення, невизнання або оспорення. Такі право чи інтерес мають бути захищені судом у спосіб, який є ефективним, тобто таким, що відповідає змісту відповідного права чи інтересу, характеру його порушення, невизнання або оспорення та спричиненим цими діяннями наслідкам.

Суд зобов`язаний з`ясувати характер спірних правовідносин (предмет і підстави позову), наявність/відсутність порушеного права чи інтересу та можливість його поновлення/захисту в обраний спосіб. Наведена правова позиція викладена у постанові Верховного Суду України від 04.10.2017 у справі № 914/1128/16 та постанові Верховного Суду від 22.01.2019 у справі № 912/1856/16.

Відсутність порушеного права чи невідповідність обраного позивачем способу його захисту способам, визначеним законодавством, встановлюється при розгляді справи по суті та є підставою для прийняття судового рішення про відмову в позові. Наведена правова позиція викладена в постановах Верховного Суду від 28.02.2018 у справі № 917/467/17, від 25.06.2018 у справі № 910/24249/16, від 17.07.2018 у справі № 910/237/18, від 14.08.2018 у справі № 910/1972/17, від 23.05.2019 у справі № 920/301/18 та від 25.06.2019 у справі № 922/1500/18.

Відтак підставою для звернення до суду з позовом є наявність порушеного права, а таке звернення здійснюється особою, котрій це право належить, і саме з метою його захисту, що й унормовано положеннями статей 4, 5 Господарського процесуального кодексу України.

Отже, встановивши наявність у особи, яка звернулася з позовом, суб`єктивного матеріального права або охоронюваного законом інтересу, на захист яких подано позов, суд з`ясовує наявність чи відсутність факту порушення або оспорення і, відповідно, ухвалює рішення про захист порушеного права або відмовляє позивачу у захисті, встановивши безпідставність та необґрунтованість заявлених вимог.

Суд звертає увагу, що обраний позивачем спосіб захисту - розірвання Угоди не призведе до реального відновлення прав позивача та виконання Висновку, оскільки, як було вказано вище, у пункті 3 Висновку визначено спосіб усунення виявленого порушення, а саме шляхом скасування рішення про допущення до аукціону тендерної пропозиції учасника процедури закупівлі ФОП Гальчанський Ф.В.

Також варто зауважити, що відповідно до абзаців 1, 2 частини 4 статті 15 Закону України "Про публічні закупівлі" рамкова угода укладається з кількома учасниками, які визнані переможцями відкритих торгів, за умови, що участь у ній беруть не менше трьох учасників. У разі надходження тендерних пропозицій у кількості меншій, ніж заявлена кількість учасників, або відхилення отриманих тендерних пропозицій на підставах, установлених цим Законом, замовник має право укласти рамкову угоду з тими учасниками, пропозиції яких не відхилені, але не менше ніж з трьома.

Відтак, у випадку розірвання Угоди із відповідачем, кількість переможців торгів, з якими її укладено, буде меншою ніж 3, що свідчитиме про невідповідність Угоди вимогам статті 15 Закону України "Про публічні закупівлі".

За приписами частин 1 - 3 статті 13 Господарського процесуального кодексу України судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності сторін. Учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов`язків, передбачених цим Кодексом. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених законом.

Пункт 3 частини першої статті 129 Конституції України пов`язує змагальність сторін зі свободою в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.

Змагальність сторін - це встановлена законом можливість реалізації та практична реалізація наданих їм процесуальних прав при безумовному виконанні покладених на них процесуальних обов`язків на всіх стадіях судового процесу за участю компетентного суду.

Переконливість кожного доказу доводиться у змагальній процедурі безпосередньо перед тим складом суду, який дає цьому доказу юридично значущу оцінку.

Приписами статей 76, 77 Господарського процесуального кодексу України визначено, що належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.

Частинами 1, 2 статті 86 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також вірогідність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності.

Підсумовуючи вищенаведене, виходячи із заявлених позивачем вимог та наявних у справі доказів, суд не знаходить правових підстав для задоволення позову.

Витрати зі сплати судового збору за подання позову покладаються на позивача у відповідності до вимог статті 129 Господарського процесуального кодексу України, оскільки позов не підлягає задоволенню.

Керуючись статтями 129, 233, 237, 238, 240 Господарського процесуального кодексу України, суд

ВИРІШИВ:

1. В позові відмовити.

2. Витрати по сплаті судового збору за подання позову в розмірі 2 481,00 грн покласти на позивача.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається до суду апеляційної інстанції протягом двадцяти днів з дня його проголошення.

Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Повне рішення складено 09.06.2023

Суддя О.В. Нечай