Рішення

від 09.06.2023 по справі 916/1372/23

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ОДЕСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ОДЕСЬКОЇ ОБЛАСТІ

65119, м. Одеса, просп. Шевченка, 29, тел.: (0482) 307-983, e-mail: inbox@od.arbitr.gov.ua

веб-адреса: http://od.arbitr.gov.ua

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"09" червня 2023 р.м. Одеса Справа № 916/1372/23

Господарський суд Одеської області у складі судді Погребна К.Ф. розглянувши у порядку спрощеного позовного провадження без виклику сторін матеріали справи №916/1372/23

за позовом Державної екологічної інспекції Південно-Західного округу (Миколаївська та Одеська область) (65114, м. Одеса, Лінія 12, 6 ст. Люсторфської дороги, 22, код ЄДРПОУ 43879780)

до відповідача Комунального підприємства Красноокнянський комунальник (67900, Одеська область, Подільський район, смт Окни, вул. Горького, 8, код ЄДРПОУ 35581810)

про стягнення 84 560,16грн.

ВСТАНОВИВ:

Державна екологічна інспекція Південно-Західного округу (Миколаївська та Одеська область) звернулось до Господарського суду Одеської області із позовом до Комунального підприємства Красноокнянський комунальник про стягнення 84 560,16грн.

Позовні вимоги обґрунтовано порушення відповідачем законодавства про охорону та раціональне використання водних ресурсів, чим спричинено збитки в сумі 84 560,16грн.

Ухвалою господарського суду Одеської області від 03.04.2023р. прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження у справі №916/1372/23. Справу вирішено розглядати в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи у порядку письмового провадження.

Вказаною ухвалою суду було запропоновано сторонам надати у відповідні строки заяви по суті спору, а також роз`яснено сторонам про можливість звернення до суду з клопотанням про призначення проведення розгляду справи в судовому засіданні з повідомленням (викликом) сторін у строки, визначені ч.7 ст. 252 ГПК України.

Відповідачу по справі ухвала про відкриття провадження у справі була надіслана в межах строку, встановленого Господарським процесуальним кодексом України, на його адресу реєстрації та отримана останнім 10.04.2023р., що підтверджується наявним в матеріалах справи поштовим повідомленням.

Згідно з ч.ч.5, 7 ст. 252 ГПК України ст.252 Господарського процесуального кодексу України суд розглядає справу в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення учассуд розглядає справу в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи за наявними у справі матеріалами, за відсутності клопотання будь-якої із сторін про інше. За клопотанням однієї із сторін або з власної ініціативи суду розгляд справи проводиться в судовому засіданні з повідомленням (викликом) сторін. Клопотання про розгляд справи у судовому засіданні з повідомленням сторін відповідач має подати в строк для подання відзиву, а позивач - разом з позовом або не пізніше п`яти днів з дня отримання відзиву.

Клопотань про розгляд справи у судовому засіданні з повідомленням (викликом) сторін від учасників справи до суду не надходило.

Водночас, суд зауважує, що відповідно до пунктів 3 та 4 ст. 13 ГПК України кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених законом. Кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов`язаних з вчиненням чи невчиненням нею процесуальних дій.

Зі змісту ст. 165 ГПК України вбачається, що свої заперечення проти позову відповідач може викласти у відзиві на позовну заяву. При цьому, згідно ч. 4 ст. 165 ГПК України, якщо відзив не містить вказівки на незгоду відповідача з будь-якою із обставин, на яких ґрунтуються позовні вимоги, відповідач позбавляється права заперечувати проти такої обставини під час розгляду справи по суті, крім випадків, якщо незгода з такою обставиною вбачається з наданих разом із відзивом доказів, що обґрунтовують його заперечення по суті позовних вимог, або відповідач доведе, що не заперечив проти будь-якої із обставин, на яких ґрунтуються позовні вимоги, з підстав, що не залежали від нього.

Відповідач своїм процесуальним правом на подання відзиву не скористався, жодних заперечень проти позову не надав, з огляду на що суд вважає за можливе відповідно до ч.9 ст.165 ГПК України розглянути справу за наявними в ній матеріалами.

Згідно положень ст. 248 Господарського процесуального кодексу України, суд розглядає справи у порядку спрощеного позовного провадження протягом розумного строку, але не більше шістдесяти днів з дня відкриття провадження у справі.

У відповідності до ч. 4 ст. 240 Господарського процесуального кодексу України, у разі неявки всіх учасників справи у судове засідання, яким завершується розгляд справи, розгляду справи без повідомлення (виклику) учасників справи суд підписує рішення без його проголошення.

Розглянувши матеріали справи суд встановив.

Як вказує позивач, відповідно до ст. 6 Закону України «Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності», ст. 202 Закону України «Про охорону навколишнього природного середовища», та на підставі направлення від 27. і 1.2020 №446пр, «Про проведення позапланового заходу державного нагляду (контролю) щодо дотримання природоохоронного законодавства у сфері охорони і раціонального використання вод та відтворення водних ресурсів», наказу Державної екологічної інспекції Південно-Західного округу (Миколаївська та Одеська області) від 27.11.2020 №738, у період з 30.11.2020 по 04.12.2020 Інспекцією проведено позапланову перевірку дотримання вимог природоохоронного законодавства (перевірка виконання припису №117 від 26.12.2018 року КОМУНАЛЬНИМ ПІДПРИЄМСТВОМ «КРАСНОКНЯНСЬКИЙ КОМУНАЛЬНИК» (далі-КП «КРАСНОКНЯНСЬКИЙ КОМУНАЛЬНИК»-Відповідач).

Встановлено, що згідно КВЕД 36.00 основним видом діяльності КП «КРАСНООКНЯНСЬКИЙ КОМУНАЛЬНИК» є забір, очищення та постачання води, а згідно КВЕД 37.00 - каналізація , відведення й очищення стічних вод.

За результатом проведеного у період з 30.11.2020 по 04.12.2020 позапланового заходу державного нагляду (контролю) складено Акт № 63/10 від 04.12.2020.

Згідно розділу «Опис виявлених порушень» п. 2 Акту № 63/10 від 04.12.2020р. державними інспекторами з охорони навколишнього природного середовища встановлено, що КП «КРАСНООКНЯНСЬКИЙ КОМУНАЛЬНИК» не вжито заходів для забезпечення дотримання гранично допустимого скидання (ГДС) забруднюючих речовин з очисних споруд, чим не виконано п. 2 припису від 26.12.2018 №117.

Так під час проведення заходу державного нагляду (контролю) з метою контролю дотримання встановлених нормативів ГДС та ГДК відібрано проби зворотних вод з очисних споруд КП «КРАСНООКНЯНСЬКИЙ КОМУНАЛЬНИК» та складено Акти відбору проб вод від 01.12.2020 №177, від 02.12.2020 №178, від 04.12.2020 №180.

Інспекцією встановлено, що погоджені дозволом на спеціальне водокористування №УКР 2828-А/Оде від 03.03.2015 нормативи ГДС та ГДК для підприємства з 24.02.2020 є недійсними, оскільки термін дії Дозволу ( з додатком 1) сплинув 23.02.2020.

Як вказує позивач, під час проведення перевірки встановлено, що у термін з 23.02.2020 по 04.12.2020 підприємство здійснювало скидання зворотних вод у р. Ягорлик при відсутності затверджених у встановленому порядку розрахунків ГДС забруднюючих речовин в стічних водах.

Відповідно до наданої довідки від 04.12.2020 №106 підприємство у період з 24.02.2020 по 04.12.2020 здійснило скиди зворотних вод з ОС в річку Ягорлик в обсягах 4910,5 кв.м.

Також, як зазначає позивач під час проведення позапланового заходу державного заходу (контролю) Інспекцією встановлено, що КП «КРАСНООКНЯНСЬКИЙ КОМУНАЛЬНИК» у період з 22.12.2018 по 23.02.2020 здійснювало скид зворотніх вод в річку Ягорлик при наявності Дозволу з додатком 1 та встановленими нормативами ГДС забруднюючих речовин.

Відповідно до довідки від 04.12.2020 №107 підприємство у період з 22.12.2018 по 23.02.2020 здійснило скиди зворотних вод з ОС в річку Ягорлик в обсягах 21469,4 кв.м., та довідки від 04.12.2020 №104 підприємство у період з 01.12.2020 по 04.12.2020 здійснювало скиди зворотних вод з ОС в річку Ягорлик в обсягах 64,4 кв.м.

Згідно до протоколів вимірювань показників складу та властивостей вод №205, №206 від 03.12.2020 та від 04.12.2020 встановлено показники забруднюючих речовин у зворотних водах з ОС Підприємства.

Позивач вказує, що в рамках виконання Підприємством п. 2 Припису від 26.12.2018 №117 встановлено факт забору підземних вод при відсутності дозволу на спеціальне водокористування у період з 24.02.2020 по 04.12.2020.

Відповідно до наданої довідки від 04.12.2020 №105 підприємство у період з 24.02.2020 по 04.12.2020 здійснило забір підземних вод в обсягах 52800,0 м3

Таким чином, як зазначає позивач у період з 05.12.2020 по 28.12.2020 КП «Красноокнянський комунальник» здійснено скид забруднюючих речовин зі зворотними (стічними) водами у р. Ягорлик при відсутності дозволу на спеціальне водокористування та погоджених нормативів гранично допустимого скиду забруднюючих речовин (ГДС), що є порушенням п. 3, п. 9 ст. 44 Водного Кодексу України, відповідальність за яке передбачена п. 2 ст. 110 Водного Кодексу України;

За посиланнями позивача, Інспекцією також встановлено, що у період з 29.12.2020 по 28.10.2021 КП «Красноокнянський комунальник» здійснено скид забруднюючих речовин зі зворотними (стічними) водами у р. Ягорлик з перевищенням встановлених нормативів ГДС забруднюючих речовин, визначених дозволом на спеціальне водокористування від 29.12.2020 №325/ОД/49д-20 (далі - Дозвіл), виданого КП «Красноокнянський комунальник» на термін до 29.12.2023, що є порушенням п. З, п. 9 ст. 44 Водного Кодексу України, відповідальність за яке передбачена п. 2, п. 6 ст. 110 Водного Кодексу України.

Згідно пунктів 3, 4 розділу «Опис виявлених порушень» Акту від 28.10.2021 №860 встановлено, що Підприємством не вжито заходів для забезпечення дотримання встановлених нормативів ГДС забруднюючих речовин з очисних споруд встановлених дозволом на спеціальне водокористування №325/ОД/49д-20, виданого 29.12.2020 на термін до 29.12.2023, чим порушено його умови.

Під час проведення заходу державного нагляду (контролю) з метою контролю дотримання встановлених нормативів ГДС та ГДК відібрано проби зворотних вод з очисних споруд КП «КРАСНООКНЯНСЬКИЙ КОМУНАЛЬНИК» та складено Акти відбору проб вод від 19.10.2021 №183, від 21.10.2021 №187. Здійснено 28.10.2021 відбір проб зворотних вод, які направлено до Інспекції для проведення лабораторних досліджень.

Встановлено, що у період з 19.10.2021 по 28.10.2021, Підприємство здійснило скиди забруднюючих речовин з очисних споруд, встановлених дозволом на спеціальне водокористування №325/0Д/49д-20.

Довідку про обсяги скидів зворотних вод з очисних споруд у період з 19.10.2021 по 28.10.2021 під час перевірки підприємством не надано.

Відповідно до протоколів вимірювань показників складу та властивостей вод від 21.10.2021 №185 та від 23.10.2021 №189 встановлено перевищення показників забруднюючих речовин у зворотних водах.

Відповідно до звіту про використання води за 2020 рік форми 2ТП- водгосп (річна) Підприємство здійснило відведення недостатньо очищених зворотних (стічних) вод при відсутності Дозволу у р. Ягорлик в обсягах 21,8 тис. м3 , у т. ч. 2,1 тис. м3 у грудні місяці 2020 року, що склало 67,742 м3 /добу.

Відповідно до визначених та погоджених дозволом на спеціальне водокористування від 29.12.2020 №325/0Д/49д-20 обсягів забору, допустимого та фактичних обсягів скидання зворотних (стічних) вод (згідно з розробленими нормативами ГДС) фактичний обсяг скидання зворотних вод з очисних споруд Підприємства визначено в об`ємі 2,352 м3 /год., що складає 56,448 м3 /добу.

Позивач вказує, що данні факти зафіксовано в актах, складених за результатом проведення позапланових заходів державного нагляду (контролю) щодо додержання суб`єктом господарювання вимог законодавства у сфері охорони навколишнього природного середовища, раціонального використання, відтворення і охорони природних ресурсів від 04.12.2020 № 63/10, від 28.10.2021 № 860, в протоколі про адміністративне правопорушення від 04.12.2020 № 000506 та постанові про накладення адміністративного стягнення від 04.12.2020 № 000506, в протоколі про адміністративне правопорушення від 27.10.2021 № 002905 та постанові про накладення адміністративного стягнення від 28.10.2021 № 002905, складених державним інспектором з охорони навколишнього природного середовища.

Позивач наголошує, що внаслідок порушення Державі була заподіяна шкода у вигляді збитків на суму: 49 094 грн. 35 коп. яка розрахована згідно «Методики розрахунку розмірів відшкодування збитків, заподіяних державі внаслідок порушення законодавства про охорону та раціональне використання водних ресурсів», затвердженої наказом Міністерства охорони навколишнього природного середовища України від 20.07.2009 № 389, зареєстрованої в Міністерстві юстиції України 14.08.2009 за №767/16783, редакція від 04.06.2021.

Інспекція зверталась на адресу КП «КРАСНООКНЯНСЬКИЙ КОМУНАЛЬНИК» із претензією №29 від 27.01.2022 щодо відшкодування збитків в добровільному порядку та як вбачається з рекомендованого повідомлення про вручення поштового відправлення № 0600016955814, претензія отримана підприємством 11.02.2022, проте була залишена останнім без відповіді та задоволення.

Також, за посиланнями позивача встановлено, що КП «КРАСНООКНЯНСЬКИЙ КОМУНАЛЬНИК» для потреб жителів смт Окни Подільського району Одеської області здійснювало використання підземних вод із свердловин на воду та каптажів без наявності Дозволу на спеціальне водокористування в період з 05.12.2020 по 28.12.2020, що є порушенням пункту 9 частини першої статті 44, частини першої статті 49 Водного Кодексу України, відповідальність за яке передбачена ст. ст. 110, 111 «Водного Кодексу України».

Даний факт зафіксовано в актах перевірок, складених за результатом проведення позапланових заходів державного нагляду (контролю) щодо дотримання суб`єктом господарювання вимог законодавства у сфері охорони навколишнього природного середовища, раціонального використання, відтворення і охорони природних ресурсів № 63/14 від 04.12.2020, № 860 від 28.10.2021, протоколом про адміністративне правопорушення від 03.12.2020 № 000505 та постановою про накладення адміністративного стягнення від 04.12.2020 № 000505, які складено державним інспектором з охорони навколишнього природного середовища Одеської області.

Так, перевірками встановлено, що Підприємство не здійснює засобами вимірювальної техніки, у тому числі автоматизованими, облік забору та використання вод. Не встановлені водомірні прилади для обліку забраних вод із свердловин та каптажів.

Відповідно до звіту про використання води за 2020 рік форми 2ТП- водгосп (річна) Підприємство здійснило забір та використання підземних вод у грудні 2020 року в обсягах 15 тис.м3 (483,871 м 3 /добу). У період з 05.12.2020 по 28.12.2020 (24 доби) забір підземних вод при відсутності дозволу на спеціальне водокористування склав 11612,904 м3 .

Позивач вказує, що внаслідок порушення Державі була заподіяна шкода у вигляді збитків на суму: 35 465 грн.81 коп. яка розрахована згідно «Методики розрахунку розмірів відшкодування збитків, заподіяних державі внаслідок порушення законодавства про охорону та раціональне використання водних ресурсів», затвердженої наказом Міністерства охорони навколишнього природного середовища України від 20.07.2009 № 389, зареєстрованої в Міністерстві юстиції України 14.08.2009 за № 767/16783.

Інспекція зверталась на адресу КП «КРАСНООКНЯНСЬКИЙ КОМУНАЛЬНИК» із претензією №28 від 27.01.2022 щодо відшкодування збитків в добровільному порядку та як вбачається з рекомендованого повідомлення про вручення поштового відправлення №0600016956187, претензія отримана підприємством 11.02.2022, проте була залишена останнім без відповіді та задоволення.

Отже позивач наголошує, що загальна сума збитків, заподіяних державі внаслідок порушення законодавства про охорону та раціональне використання водних ресурсів КОМУНАЛЬНИМ ПІДПРИЄМСТВОМ «КРАСНООКНЯНСЬКИЙ КОМУНАЛЬНИК» складає 84 560 грн. 16 коп.

Посилаючись на вищенаведені обставини Державна екологічна інспекція Південно-Західного округу (Миколаївська та Одеська область) звернулась до Господарського суду Одеської області з відповідним позовом за захистом свого порушеного права.

Дослідивши матеріали справи, суд дійшов наступних висновків.

Відповідно до ч.1 ст. 15 ЦК України кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання.

Згідно з ч.ч. 1, 2 ст. 16 ЦК України кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу. Способами захисту цивільних прав та інтересів можуть бути: 1) визнання права; 2) визнання правочину недійсним; 3) припинення дії, яка порушує право; 4) відновлення становища, яке існувало до порушення; 5) примусове виконання обов`язку в натурі; 6) зміна правовідношення; 7) припинення правовідношення; 8) відшкодування збитків та інші способи відшкодування майнової шкоди; 9) відшкодування моральної (немайнової) шкоди; 10) визнання незаконними рішення, дій чи бездіяльності органу державної влади, органу влади Автономної Республіки Крим або органу місцевого самоврядування, їхніх посадових і службових осіб.

Стаття 13 Конституції України визначає, що земля, її надра, атмосферне повітря, водні та інші природні ресурси, які знаходяться в межах території України, природні ресурси її континентального шельфу, виключної (морської) економічної зони є об`єктами права власності Українського народу. Від імені Українського народу права власника здійснюють органи державної влади та органи місцевого самоврядування в межах, визначених цією Конституцією.

Відповідно до ст. 66 Конституції України кожен зобов`язаний не заподіювати шкоду природі, культурній спадщині, відшкодовувати завдані ним збитки.

Відносини в галузі охорони навколишнього природного середовища України регулюються Законом України Про охорону навколишнього природного середовища, земельним, водним, лісовим законодавством, законодавством про надра, про охорону атмосферного повітря, про охорону і використання рослинного і тваринного світу та іншим спеціальним законодавством.

За змістом ст. 5 Закону України Про охорону навколишнього природного середовища державній охороні і регулюванню використання на території України підлягають: навколишнє природне середовище як сукупність природних і природно-соціальних умов та процесів, природні ресурси, як залучені в господарський обіг, так і невикористовувані в економіці в даний період (земля, надра, води, атмосферне повітря, ліс та інша рослинність, тваринний світ), ландшафти та інші природні комплекси.

Відповідно до ст. 38 Закону України Про охорону навколишнього природного середовища використання природних ресурсів в Україні здійснюється в порядку загального і спеціального використання природних ресурсів. Законодавством України громадянам гарантується право загального використання природних ресурсів для задоволення життєво необхідних потреб (естетичних, оздоровчих, рекреаційних, матеріальних тощо) безоплатно, без закріплення цих ресурсів за окремими особами і надання відповідних дозволів, за винятком обмежень, передбачених законодавством України. В порядку спеціального використання природних ресурсів громадянам, підприємствам, установам і організаціям надаються у володіння, користування або оренду природні ресурси на підставі спеціальних дозволів, зареєстрованих у встановленому порядку, за плату для здійснення виробничої та іншої діяльності, а у випадках, передбачених законодавством України, - на пільгових умовах.

Згідно зі ст. 40 Закону України Про охорону навколишнього природного середовища використання природних ресурсів громадянами, підприємствами, установами та організаціями здійснюється з додержанням обов`язкових екологічних вимог: а) раціонального і економного використання природних ресурсів на основі широкого застосування новітніх технологій; б) здійснення заходів щодо запобігання псуванню, забрудненню, виснаженню природних ресурсів, негативному впливу на стан навколишнього природного середовища; в) здійснення заходів щодо відтворення відновлюваних природних ресурсів; г) застосування біологічних, хімічних та інших методів поліпшення якості природних ресурсів, які забезпечують охорону навколишнього природного середовища і безпеку здоров`я населення; д) збереження територій та об`єктів природно-заповідного фонду, а також інших територій, що підлягають особливій охороні; е) здійснення господарської та іншої діяльності без порушення екологічних прав інших осіб; є) здійснення заходів щодо збереження і невиснажливого використання біологічного різноманіття під час провадження діяльності, пов`язаної з поводженням з генетично модифікованими організмами. При використанні природних ресурсів має забезпечуватися виконання й інших вимог, встановлених цим Законом та іншим законодавством України.

Статтею 68 Закону України Про охорону навколишнього природного середовища встановлено, що порушення законодавства України про охорону навколишнього природного середовища тягне за собою встановлену цим Законом та іншим законодавством України дисциплінарну, адміністративну, цивільну і кримінальну відповідальність. Відповідальність за порушення законодавства про охорону навколишнього природного середовища несуть особи, винні, зокрема, у допущенні наднормативних, аварійних і залпових викидів і скидів забруднюючих речовин та інших шкідливих впливів на навколишнє природне середовище; самовільному спеціальному використанні природних ресурсів. Підприємства, установи, організації та громадяни зобов`язані відшкодовувати шкоду, заподіяну ними внаслідок порушення законодавства про охорону навколишнього природного середовища, в порядку та розмірах, встановлених законодавством України.

Відповідно до ч.1 ст. 69 Закону України Про охорону навколишнього природного середовища шкода, заподіяна внаслідок порушення законодавства про охорону навколишнього природного середовища, підлягає компенсації в повному обсязі.

Приписами ч.1 ст. 149, ст. 151 ГК України передбачено, що суб`єкти господарювання використовують у господарській діяльності природні ресурси в порядку спеціального або загального природокористування відповідно до цього Кодексу та інших законів. Суб`єктам господарювання для здійснення господарської діяльності надаються в користування на підставі спеціальних дозволів (рішень) уповноважених державою органів земля та інші природні ресурси (в тому числі за плату або на інших умовах). Порядок надання у користування природних ресурсів громадянам і юридичним особам для здійснення господарської діяльності встановлюється земельним, водним, лісовим та іншим спеціальним законодавством.

Статтею 2 Водного кодексу України визначено, що завданням водного законодавства є регулювання правових відносин з метою забезпечення збереження, науково обґрунтованого, раціонального використання вод для потреб населення і галузей економіки, відтворення водних ресурсів, охорони вод від забруднення, засмічення та вичерпання, запобігання шкідливим діям вод та ліквідації їх наслідків, поліпшення стану водних об`єктів, а також охорони прав підприємств, установ, організацій і громадян на водокористування.

У відповідності до ст. 3 Водного кодексу України усі води (водні об`єкти) на території України становлять її водний фонд.

Відповідно до п.2 ч.2 ст. 3 Водного кодексу України підземні води та джерела належать до водного фонду України, а згідно зі ст.ст. 1, 6 Кодексу України про надра вони є частиною надр.

Згідно зі ст. 1 Водного кодексу України водокористуванням є використання вод (водних об`єктів) для задоволення потреб населення, промисловості, сільського господарства, транспорту та інших галузей господарства, включаючи право на забір води, скидання стічних вод та інші види використання вод (водних об`єктів); використання води - процес вилучення води для використання у виробництві з метою отримання продукції та для господарсько-питних потреб населення, а також без її вилучення для потреб гідроенергетики, рибництва, водного, повітряного транспорту та інших потреб.

У відповідності до п.п. 3, 6, 9 ч.1 ст. 44 Водного кодексу України водокористувачі зобов`язані, зокрема дотримувати встановлених нормативів гранично допустимого скидання забруднюючих речовин та встановлених лімітів забору води, лімітів використання води та лімітів скидання забруднюючих речовин, а також санітарних та інших вимог щодо впорядкування своєї території; утримувати в належному стані зони санітарної охорони джерел питного та господарсько-побутового водопостачання, прибережні захисні смуги, смуги відведення, берегові смуги водних шляхів, очисні та інші водогосподарські споруди та технічні пристрої; здійснювати спеціальне водокористування лише за наявності дозволу.

Відповідно до ст.ст. 46, 48 Водного кодексу України водокористування може бути загальним або спеціальним. Спеціальне водокористування - це збір води з водних об`єктів із застосуванням споруд або технічних пристроїв, використання води та скидання забруднюючих речовин у водні об`єкти, включаючи забір води та скидання забруднюючих речовин із зворотними водами із застосуванням каналів. Спеціальне водокористування здійснюється фізичними та юридичними особами для задоволення питних потреб населення, а також для господарсько-побутових, лікувальних, оздоровчих, сільськогосподарських, промислових, транспортних, енергетичних, рибогосподарських та інших державних і громадських потреб.

Згідно з ч.ч. 1, 2 ст. 49 Водного кодексу України спеціальне водокористування є платним та здійснюється на підставі дозволу на спеціальне водокористування. Дозвіл на спеціальне водокористування видається територіальними органами центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері розвитку водного господарства.

Відповідно до ст. 50 Водного кодексу України строки спеціального водокористування встановлюються органами, які видали дозвіл на спеціальне водокористування. Спеціальне водокористування може бути короткостроковим (до трьох років) або довгостроковим (від трьох до двадцяти п`яти років). У разі необхідності строк спеціального водокористування може бути продовжено на період, що не перевищує відповідно короткострокового або довгострокового водокористування. Продовження строків спеціального водокористування за клопотанням заінтересованих водокористувачів здійснюється державними органами, що видали дозвіл на спеціальне водокористування.

Згідно зі ст. 70 Водного кодексу України скидання стічних вод у водні об`єкти допускається лише за умови наявності нормативів гранично допустимих концентрацій та встановлених нормативів гранично допустимого скидання забруднюючих речовин. Водокористувачі зобов`язані здійснювати заходи щодо запобігання скиданню стічних вод чи його припинення, якщо вони: 1) можуть бути використані у системах оборотного, повторного і послідовного водопостачання; 2) містять цінні відходи, що можуть бути вилучені; 3) містять промислову сировину, реагенти, напівпродукти та кінцеві продукти підприємств у кількості, що перевищує встановлені нормативи технологічних відходів; 4) містять речовини, щодо яких не встановлено гранично допустимі концентрації; 5) перевищують гранично допустимі скиди токсичних речовин та містять збудників інфекційних захворювань; 6) за обсягом скидання забруднюючих речовин перевищують гранично допустимі нормативи; 7) призводять до підвищення температури води водного об`єкта більш ніж на 3 градуси за Цельсієм порівняно з її природною температурою в літній період; 8) є кубовими залишками, шламами, що утворюються в результаті їх очищення і знезараження. Скидати стічні води, використовуючи рельєф місцевості (балки, пониззя, кар`єри тощо), забороняється.

Відповідно до ст.ст. 110, 111 Водного кодексу України порушення водного законодавства тягне за собою дисциплінарну, адміністративну, цивільно-правову або кримінальну відповідальність згідно з законодавством України. Відповідальність за порушення водного законодавства несуть особи, винні у недотриманні умов дозволу або порушенні правил спеціального водокористування. Підприємства, установи, організації і громадяни України, а також іноземці та особи без громадянства, іноземні юридичні особи зобов`язані відшкодувати збитки, завдані ними внаслідок порушень водного законодавства, в розмірах і порядку, встановлених законодавством України.

Відповідно до п.8 ч.2 ст. 16 ЦК України одним зі способів захисту цивільних прав та інтересів є відшкодування збитків та інші способи відшкодування майнової шкоди.

Відшкодування шкоди, заподіяної порушенням природоохоронного законодавства, за своєю правовою природою є відшкодуванням позадоговірної шкоди, тобто деліктною відповідальністю.

Загальні підстави відповідальності за завдану майнову шкоду передбачені ст. 1166 ЦК України, згідно з ч.ч. 1, 2 якої майнова шкода, завдана неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю особистим немайновим правам фізичної або юридичної особи, а також шкода, завдана майну фізичної або юридичної особи, відшкодовується в повному обсязі особою, яка її завдала; особа, яка завдала шкоди, звільняється від її відшкодування, якщо вона доведе, що шкоди завдано не з її вини.

Для застосування такої міри відповідальності, як відшкодування шкоди, потрібна наявність повного складу цивільного правопорушення, як-то: протиправна поведінка (або порушення зобов`язання); шкідливий результат такої поведінки (шкода); причинний зв`язок між протиправною поведінкою та збитками; вина правопорушника. За відсутності хоча б одного з цих елементів цивільна відповідальність не настає.

Відповідно до ст. 1166 ЦК України як у випадку невиконання договору, так і за зобов`язанням, що виникає внаслідок заподіяння шкоди, чинне законодавство виходить з принципу вини контрагента або особи, яка завдала шкоду.

Окрім застосування принципу вини, при вирішенні спорів про відшкодування шкоди необхідно виходити з того, що шкода підлягає відшкодуванню за умови безпосереднього причинного зв`язку між неправомірними діями особи, яка завдала шкоду, і самою шкодою. Встановлення причинного зв`язку між протиправною поведінкою заподіювача та шкодою потерпілої сторони є важливим елементом доказування наявності шкоди. При цьому, доведенню підлягає те, що протиправна дія чи бездіяльність заподіювача є причиною, а шкода, яка завдана особі, - наслідком такої протиправної поведінки. А відтак, доводячи склад цивільного правопорушення у діях відповідача, відповідач мав довести, що його поведінка була неправомірною та протиправною. Протиправною поведінкою є різновид правової поведінки, що характеризується як соціальне відхилення від норми, зловживання правом та правопорушенням. Протиправною поведінка вважається тоді, коли суб`єкт права свідомо порушує норму права.

Таким чином, аналіз наведених вище норм матеріального права дає підстави для висновку, що для наявності підстав для відшкодування шкоди необхідною є наявність всіх чотирьох загальних умов відповідальності, а саме: протиправної поведінки; наявності шкоди (збитки - це грошове вираження шкоди); причинного зв`язку між протиправною поведінкою та завданою шкодою; вини правопорушника. За відсутності хоча б одного із цих елементів цивільно-правова відповідальність не настає.

Методика розрахунку розмірів відшкодування збитків, заподіяних державі внаслідок порушення законодавства про охорону та раціональне використання водних ресурсів, затверджена наказом Міністерства охорони навколишнього природного середовища України від 20.07.2009 №389 та встановлює порядок визначення розмірів відшкодування збитків, заподіяних державі внаслідок порушення законодавства про охорону та раціональне використання водних ресурсів, у разі самовільного використання водних ресурсів за відсутності дозвільних документів (дозволу на спеціальне водокористування та/або спеціального дозволу на користування надрами (підземні води)), у разі перевищення встановлених у дозволі на спеціальне водокористування лімітів.

Пунктом п. 1.2. Методики розрахунку розмірів відшкодування збитків, заподіяних державі внаслідок порушення законодавства про охорону та раціональне використання водних ресурсів, затвердженої наказом Міністерства охорони навколишнього середовища від 20.07.2009 №389 зі змінами, внесеними Наказом Міністерства екології та природних ресурсів №367 від 13.10.2015 після його офіційного опублікування 27.11.2015р. та зареєстрованої в Міністерстві юстиції України 14 серпня 2009 р. за № 767/16783 (в редакції, чинній на час виникнення спірних правовідносин) (далі - Методика) визначено, що ця Методика встановлює порядок визначення розмірів відшкодування збитків, заподіяних державі внаслідок порушення законодавства про охорону та раціональне використання водних ресурсів, у разі, зокрема самовільного використання водних ресурсів за відсутності дозвільних документів (дозволу на спеціальне водокористування та/або спеціального дозволу на користування надрами (підземні води)), у разі перевищення встановлених у дозволі на спеціальне водокористування лімітів.

Відповідно до п.п. 2.1-2.3 Методики наднормативними скидами забруднюючих речовин у водний об`єкт вважаються: скиди зі зворотними водами забруднюючих речовин з перевищенням встановлених нормативів ГДС, що підлягають нормуванню згідно із законодавством, або таких, що не підлягають нормуванню згідно із законодавством; скиди забруднюючих речовин внаслідок порушення регламенту санкціонованого скиду зворотних вод з перевищенням за окремими показниками нормативів регламенту; скиди забруднюючих речовин внаслідок аварійного скиду зворотних вод; самовільний скид зворотних вод без дозволу на спеціальне водокористування. Факт наднормативного скиду забруднюючих речовин у водний об`єкт зі зворотними водами встановлюється державними інспекторами за результатами інструментально-лабораторних методів контролю, документальної перевірки фізичних осіб, фізичних осіб - підприємців та юридичних осіб та розрахунковим методом. При визначенні наднормативних скидів забруднюючих речовин у водний об`єкт зі зворотними водами використовуються розрахункові методи або результати інструментально-лабораторних вимірювань:

Відповідно до розрахунку позивача розмір збитків, заподіяних державні внаслідок наднормативного скиду забруднюючих речовин у водний об`єкт зі зворотними водами у період з 05.12.2020 по 28.12.2020 та у період з 29.12.2020 по 28.10.2021, склав 49 094,35 грн., та розрахунку розмір збитків, обумовлених самовільним використанням водних ресурсів за період відсутності дозвільних документів у період з 05.12.2020 по 28.12.2020, склав 35465,81грн. що розраховані відповідно Методики.

Господарський суд вказує, що розрахунки відшкодування шкоди, які здійснені позивачем, відповідають Методиці розрахунку та обставинам справи щодо виявлених позивачем порушень.

Проаналізувавши наявні матеріали справи, приймаючи до уваги, що відповідач в загальному порядку не спростував факт порушення ним природоохоронного законодавства, на підтвердження чого матеріали справи містяться відповідні документи, враховуючи обґрунтованість розрахунків позивача, які відповідачем також не спростовані, приймаючи до уваги наявність усіх елементів складу правопорушення у діях відповідача, що є підставою для застосування до відповідача визначеної міри відповідальності, господарський суд дійшов висновку про обґрунтованість і правомірність позовних вимог, а отже стягненню з відповідача на користь держави підлягають збитки у загальному розмірі 84 560,16грн., з урахуванням чого позовні вимоги Державної екологічної інспекції Південно-Західного округу (Миколаївська та Одеська область) підлягають задоволенню.

Відповідно до вимог ч.1 ст.73 ГПК України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.

Згідно ч.1 ст.74 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.

У відповідності до ст.76 ГПК України належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування. Предметом доказування є обставини, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення.

Зі змісту ст.77 ГПК України вбачається, що обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування. Докази, одержані з порушенням закону, судом не приймаються.

Статтею 86 ГПК України встановлено, що суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів.

Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності.

Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).

Частинами ч.ч.1, 2, 3 ст.13 ГПК України встановлено, що судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності сторін. Учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов`язків, передбачених цим Кодексом. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених законом.

Принцип рівності сторін у процесі вимагає, щоб кожній стороні надавалася розумна можливість представляти справу в таких умовах, які не ставлять цю сторону у суттєво невигідне становище відносно другої сторони (п.87 Рішення Європейського суду з прав людини у справі "Салов проти України" від 06.09.2005р.).

У Рішенні Європейського суду з прав людини у справі "Надточий проти України" від 15.05.2008р. зазначено, що принцип рівності сторін передбачає, що кожна сторона повинна мати розумну можливість представляти свою сторону в умовах, які не ставлять її в суттєво менш сприятливе становище в порівнянні з опонентом.

Змагальність означає таку побудову судового процесу, яка дозволяє всім особам - учасникам певної справи відстоювати свої права та законні інтереси, свою позицію у справі.

Принцип змагальності є процесуальною гарантією всебічного, повного та об`єктивного з`ясування судом обставин справи, ухвалення законного, обґрунтованого і справедливого рішення у справі.

Відповідачем у встановленому законом порядку позовні вимоги позивача не спростовано.

Підсумовуючи вищезазначене, суд доходить висновку, що позовні вимоги Державної екологічної інспекції Південно-Західного округу (Миколаївська та Одеська області) є обґрунтованими, підтверджені належними доказами наявними в матеріалах справи, в зв`язку з чим підлягають задоволенню в повному обсязі.

Судові витрати зі сплати судового збору за подання позовної заяви покладаються на відповідача відповідно до приписів ст. 129 ГПК України.

Керуючись ст.ст. 129, 232, 233, 236-238, 240, 241 Господарського процесуального кодексу України,

В И Р І Ш И В:

1. Позов Державної екологічної інспекції Південно-Західного округу (Миколаївська та Одеська області) (65114, Одеська обл., м. Одеса, вул. Лінія 12, 6 ст. Люстдорфської дороги, буд. 22, код ЄДРПОУ 43879780) до Комунального підприємства Красноокнянський комунальник (67900, Одеська область, Подільський район, смт Окни, вул. Горького, 8, код ЄДРПОУ 35581810) задовольнити повністю.

2. Стягнути з Комунального підприємства Красноокнянський комунальник (67900, Одеська область, Подільський район, смт Окни, вул. Горького, 8, код ЄДРПОУ 35581810) в дохід Державного бюджету Україна (розрахунковий рахунок р/р UA288999980333169331000015626 фонду охорони навколишнього природного середовища Окнянської селищної ТГ отримувач: ГУК в Од.обл./отг смт Окни/24062100 код за ЄДРПОУ 37607526, банк отримувача - Казначейство України (ЕАП), код бюджетної класифікації 24062100, балансовий рахунок 3311, символ звітності банку 331) шкоду, заподіяну навколишньому природному середовищу, у вигляді збитків нанесених державі України в розмірі 84 560 (вісімдесят чотири тисячі п`ятсот шістдесят)грн. 16коп.

3.Стягнути з Комунального підприємства Красноокнянський комунальник (67900, Одеська область, Подільський район, смт Окни, вул. Горького, 8, код ЄДРПОУ 35581810) на користь Державної екологічної інспекції Південно-Західного округу (Миколаївська та Одеська області) (65114, Одеська обл., м. Одеса, вул. Лінія 12, 6 ст. Люстдорфської дороги, буд. 22, код ЄДРПОУ 43879780) судовий збір в сумі 2 684 (дві тисячі шістсот вісімдесят чотири)грн.

Рішення набирає законної сили в порядку, передбаченому ст. 241 ГПК України.

Наказ видати після набрання рішенням законної сили.

Відповідно до ст. ст. 254, 256 ГПК України учасники справи, особи, які не брали участі у справі, якщо суд вирішив питання про їхні права, інтереси та (або) обов`язки, мають право подати апеляційну скаргу на рішення суду першої інстанції. Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом двадцяти днів. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Повний текст рішення складено 09 червня 2023 р.

Суддя К.Ф. Погребна