Рішення

від 09.06.2023 по справі 916/1191/23

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ОДЕСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ОДЕСЬКОЇ ОБЛАСТІ

65119, м. Одеса, просп. Шевченка, 29, тел.: (0482) 307-983, e-mail: inbox@od.arbitr.gov.ua

веб-адреса: http://od.arbitr.gov.ua

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"09" червня 2023 р.м. Одеса Справа № 916/1191/23

Господарський суд Одеської області у складі судді Погребна К.Ф. розглянувши у порядку спрощеного позовного провадження без виклику сторін матеріали справи №916/1191/23

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю Крамар ЕКО (03134, м. Київ, вул. Миру, 21, код ЄДРПОУ 36173955)

до відповідача Товариства з обмеженою відповідальністю ТОРГПРОД-ІНВЕСТ (35023, м. Одеса, вул. Льва Толстого, буд. 7, код ЄДРПОУ 43582101)

про стягнення 2 901,38грн.

ВСТАНОВИВ:

Товариство з обмеженою відповідальністю Крамар ЕКО звернувся до господарського суду Одеської області з позовною заявою Товариства з обмеженою відповідальністю ТОРГПРОД-ІНВЕСТ про стягнення 2 901,38грн.

Ухвалою від 28.03.2023р. судом, у порядку ст. 174 Господарського процесуального кодексу України, позовну заяву Товариства з обмеженою відповідальністю Крамар ЕКО було залишено без руху.

04.04.2023р. до господарського суду надійшла заява (вх. №10857/23) від Товариства з обмеженою відповідальністю Крамар ЕКО про усунення недоліків позовної заяви.

Ухвалою Господарського суду Одеської області від 10.04.2023р. за даним позовом було відкрито провадження у справі №916/1191/23 в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи у порядку письмового провадження.

Вказаною ухвалою суду було запропоновано сторонам надати у відповідні строки заяви по суті спору, а також роз`яснено сторонам про можливість звернення до суду з клопотанням про призначення проведення розгляду справи в судовому засіданні з повідомленням (викликом) сторін у строки, визначені ч.7 ст. 252 ГПК України.

Відповідачу ухвала про відкриття провадження у справі була надіслана в межах строку, встановленого Господарським процесуальним кодексом України, на його юридичну адресу, яка зазначена у витязі з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань.

Як вбачається з матеріалів справи, надіслана судом відповідачу рекомендованим листом з позначкою "Судова повістка" ухвала про відкриття провадження у справі була повернута поштовою установою з відміткою "адресат відсутній за вказаною адерсою"

Суд зауважує, що згідно ч. 6 ст. 242 ГПК України днем вручення судового рішення є, зокрема, день проставлення у поштовому повідомленні відмітки про вручення судового рішення; день проставлення у поштовому повідомленні відмітки про відмову отримати копію судового рішення чи відмітки про відсутність особи за адресою місцезнаходження, місця проживання чи перебування особи, повідомленою цією особою суду; день проставлення у поштовому повідомленні відмітки про відмову отримати копію судового рішення чи відмітки про відсутність особи за адресою місцезнаходження, місця проживання чи перебування особи, яка зареєстрована у встановленому законом порядку, якщо ця особа не повідомила суду іншої адреси.

Відтак, в силу вищенаведених положень законодавства, день спроби вручення поштового відправлення за адресами місцезнаходження відповідача, який зареєстрований у встановленому законом порядку, вважається днем вручення відповідачу відповідної ухвали суду.

Отже, оскільки ухвала суд про відкриття провадження у справі направлена судом за належною адресою відповідача і повернута поштою, суд доходить висновку, що відповідач повідомлений про відкриття провадження у справі та прийняття позовної заяви до розгляду.

Крім того, за приписами частини 1 статті 9 Господарського процесуального кодексу України ніхто не може бути позбавлений права на інформацію про дату, час і місце розгляду своєї справи або обмежений у праві отримання в суді усної або письмової інформації про результати розгляду його судової справи. Будь-яка особа, яка не є учасником справи, має право на доступ до судових рішень у порядку, встановленому законом.

Відповідно до частини 2 статті 2 Закону України "Про доступ до судових рішень" усі судові рішення є відкритими та підлягають оприлюдненню в електронній формі не пізніше наступного дня після їх виготовлення і підписання.

Згідно з ч. ч. 1, 2 ст. 3 Закону України "Про доступ до судових рішень" для доступу до судових рішень судів загальної юрисдикції Державна судова адміністрація України забезпечує ведення Єдиного державного реєстру судових рішень. - автоматизована система збирання, зберігання, захисту, обліку, пошуку та надання електронних копій судових рішень.

Судові рішення, внесені до Реєстру, є відкритими для безоплатного цілодобового доступу на офіційному веб-порталі судової влади України (ч. 1 ст. 4 Закону України "Про доступ до судових рішень").

Враховуючи вищевикладене, суд зазначає, що відповідач має доступ до судових рішень та мав можливість ознайомитись з ухвалою суду у Єдиному державному реєстрі судових рішень (www.reyestr.court.gov.ua).

Згідно з ч.ч.5, 7 ст. 252 ГПК України ст.252 Господарського процесуального кодексу України суд розглядає справу в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення учассуд розглядає справу в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи за наявними у справі матеріалами, за відсутності клопотання будь-якої із сторін про інше. За клопотанням однієї із сторін або з власної ініціативи суду розгляд справи проводиться в судовому засіданні з повідомленням (викликом) сторін. Клопотання про розгляд справи у судовому засіданні з повідомленням сторін відповідач має подати в строк для подання відзиву, а позивач - разом з позовом або не пізніше п`яти днів з дня отримання відзиву.

Клопотань про розгляд справи у судовому засіданні з повідомленням (викликом) сторін від учасників справи до суду не надходило.

Водночас суд зауважує, що відповідно до пунктів 3 та 4 ст. 13 Господарського процесуального кодексу кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи, і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених законом. Кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов`язаних з вчиненням чи невчиненням нею процесуальних дій.

Зі змісту ст. 165 Господарського процесуального кодексу України вбачається, що свої заперечення проти позову відповідач може викласти у відзиві на позовну заяву. При цьому, згідно ч. 4 ст. 165 Господарського процесуального кодексу України, якщо відзив не містить вказівки на незгоду відповідача з будь-якою із обставин, на яких ґрунтуються позовні вимоги, відповідач позбавляється права заперечувати проти такої обставини під час розгляду справи по суті, крім випадків, якщо незгода з такою обставиною вбачається з наданих разом із відзивом доказів, що обґрунтовують його заперечення по суті позовних вимог, або відповідач доведе, що не заперечив проти будь-якої із обставин, на яких ґрунтуються позовні вимоги, з підстав, що не залежали від нього.

Відповідач своїм процесуальним правом на подання відзиву не скористався, жодних заперечень проти позову не надав, з огляду на що суд вважає за можливе відповідно до ч.9 ст.165 ГПК України розглянути справу за наявними в ній матеріалами.

Згідно положень ст. 248 Господарського процесуального кодексу України, суд розглядає справи у порядку спрощеного позовного провадження протягом розумного строку, але не більше шістдесяти днів з дня відкриття провадження у справі.

У відповідності до ч. 4 ст. 240 Господарського процесуального кодексу України, у разі неявки всіх учасників справи у судове засідання, яким завершується розгляд справи, розгляду справи без повідомлення (виклику) учасників справи суд підписує рішення без його проголошення.

Розглянувши матеріали справи суд встановив наступне.

06.07.2020 між Товариством з обмеженою відповідальністю "Крамар ЕКО" (далі - виконавець) та Товариством з обмеженою відповідальністю ТОРГПРОД-ІНВЕСТ (попередня назва «Роздрібні продовольчі мережі»)(далі - замовник) було укладено договір №ВК-2-20 про надання послуг з поводження з побутовими відходами (далі - договір), за умовами якого замовник доручає, а виконавець зобов`язується надавати замовнику послуги з поводження з побутовими відходами, а замовник зобов`язується приймати та оплачувати надані послуги в порядку та строки визначені цим договором (п.1.1 договору).

Для надання послуг використовуються технічно справні контейнери для ТПВ місткістю 1,1 м.куб, які є власністю виконавця (п. 1.2. договору).

Відповідно до п. 2.1. договору, послуги, що надаються виконавцем, приймаються замовником шляхом щомісячного підписання двостороннього Акта наданих послуг - далі за текстом також "Акт". Таким чином, об`єм наданих послуг підтверджується та розраховується кожного поточного місяця на підставі відповідного Акта, який надається виконавцем та має бути підписаний замовником впродовж трьох робочих днів з дати його надання.

Пунктом 2.2. договору передбачено, що жодна зі сторін не вправі відмовитися від підписання Актів. У разі наявності розбіжностей, підтверджених письмово, сторони підписують Акт з зазначенням фактичних розбіжностей. Розбіжності повинні бути підтверджені дефектним актом про неналежне виконання виконавцем своїх зобов`язань за договором, складеним за участю уповноваженого представника виконавця. За відсутності двостороннього дефектного акту жодні подальші претензії з боку замовника при підписанні щомісячного акта наданих послуг не приймаються.

Згідно п. 2.3. договору, у випадку якщо виконавець протягом встановленого п. 2.1. договору строку не отримує від замовника підписаного Акта наданих послуг або обґрунтовану відмову від його підписання (дефектний акт), такий Акт вважається погодженим замовником, а послуги належно наданими та прийнятими замовником без зауважень. Сторони дійшли взаємної згоди, що в зазначеному випадку Акт наданих послуг без підпису та печатки замовника, але з надписом "зауважень від замовника у встановлений строк не надійшло" є для сторін підставою вважати вказані в ньому послуги прийнятими замовником у повному обсязі без зауважень.

У розділі 3. договору сторонами погоджено оплату послуг та порядок розрахунків.

Так, згідно з п. 4.1. договору сторони погодили, що тариф з вивезення ТПВ за цим договором встановлюється розпорядженням Виконавчого органу Ворзельської селищної ради, яке діє на момент укладання договору.

Згідно Рішення Виконавчого органу Ворзельської селищної ради від 16.06.2020р. №97 вартість вивозу та утилізації 1 м.куб. ТПВ складає 175,43грн., крім того ПДВ 35,09грн., всього з ПДВ 210,52грн.

Відповідно до п. 4.3. договору, оплата за надані послуги здійснюється замовником протягом п`яти робочих днів від дня підписання Акта наданих послуг, але не пізніше 15-го числа місяця, що настає за розрахунковим.

Положеннями п. 4.4 договору передбачено, що факт надання послуг виконавцем та фактичний обсяг ТПВ за кожний поточний місяць підтверджується підписаним сторонами двостороннім Актом наданих послуг.

За умовами п. 5.2.2. договору замовник зобов`язується сплачувати вартість послуг, що надаються виконавцем, в установлені договором строки.

Пунктом 10.1. договору передбачено, що цей договір набирає чинності з дати його підписання уповноваженими представниками сторін і діє до 01.08.2021 року, а в частині невиконаних грошових зобов`язань - до повного їх виконання. У випадку, якщо жодна із сторін за 10 (десять) календарних днів до дня закінчення терміну дії цього договору не заявить письмово про його припинення, цей договір вважається продовженим на один календарний рік на тих же умовах без обмеження по кількості таких пролонгацій.

У додатку №1 до договору визначено адресу об`єкта обслуговування, періодичність надання послуг.

Позивач вказує, що на виконання умов договору ним було надано відповідачу обумовлені умовами договору послуги в період з вересня 2021 року по січень 2022 року в сумі 2 901,38грн., що підтверджується актами наданих послуг: №4681 від 30.09.2021, №5140 від 31.10.2021, №5790 від 30.11.2021, та №475 від 31.01.2022, однак відповідач не розрахувався за вказані послуги, внаслідок чого борг відповідача становить 2 901,38 грн.

В актах указано, що замовник претензій по об`єму, якості та строкам виконання робіт (надання послуг) не має.

Як зазначає позивач, ним направлялась на адресу відповідача претензія із вимогою сплатити борг в сумі 2 901,38 грн за надані послуги та проханням підписати акт звірки та акти виконаних робіт та направити на адресу позивача. До претензії додано акти та рахунки, а також акт звірки взаєморозрахунків. Проте відповідачем зазначена претензія була залишена без відповіді та задоволення.

Посилаючись на порушення відповідачем своїх зобов`язань щодо оплати вартості поставленого товару, Товариства з обмеженою відповідальністю Крамар ЕКО звернулося до господарського суду Одеської області з відповідним позовом за захистом свого порушеного права.

Дослідивши матеріали справи, проаналізувавши наявні у справі докази у сукупності та давши їм відповідну правову оцінку, суд дійшов наступних висновків:

У відповідності до п. 1 ч. 2 ст. 11 Цивільного кодексу України, договір є підставою виникнення цивільних прав та обов`язків. Цивільні права і обов`язки виникають як з передбачених законом договорів, так і з договорів, не передбачених законом, але таких, що йому не суперечать.

Частинами 1, 3, 5 ст. 626 Цивільного кодексу України встановлено, що договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків. Договір є двостороннім, якщо правами та обов`язками наділені обидві сторони договору. Договір є відплатним, якщо інше не встановлено договором, законом, або не випливає із суті договору.

Договір, відповідно до ст. 629 Цивільного кодексу України, є обов`язковим для виконання сторонами.

Відповідно до ст.ст. 525, 526 Цивільного кодексу України одностороння відмова від зобов`язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом. зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Цивільного Кодексу України, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Аналогічні положення містяться і в Господарському кодексі України. Так, відповідно до ч. 1 ст. 193 Господарського кодексу України суб`єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов`язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договорів, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов`язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

Приписами ч. 1 ст. 173 Господарського кодексу України встановлено, що в силу зобов`язання одна сторона (боржник) зобов`язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов`язку.

Як встановлено судом 06.07.2020 між Товариством з обмеженою відповідальністю "Крамар ЕКО" (далі - виконавець) та Товариством з обмеженою відповідальністю ТОРГПРОД-ІНВЕСТ (попередня назва «Роздрібні продовольчі мережі»)(далі - замовник) було укладено договір №ВК-2-20 про надання послуг з поводження з побутовими відходами (далі - договір), за умовами якого замовник доручає, а виконавець зобов`язується надавати замовнику послуги з поводження з побутовими відходами, а замовник зобов`язується приймати та оплачувати надані послуги в порядку та строки визначені цим договором (п.1.1 договору).

Положеннями ст. 901 ЦК України передбачено, що за договором про надання послуг одна сторона (виконавець) зобов`язується за завданням другої сторони (замовника) надати послугу, яка споживається в процесі вчинення певної дії або здійснення певної діяльності, а замовник зобов`язується оплатити виконавцеві зазначену послугу, якщо інше не встановлено договором. Положення цієї глави можуть застосовуватися до всіх договорів про надання послуг, якщо це не суперечить суті зобов`язання.

Згідно зі ст. 903 ЦК України якщо договором передбачено надання послуг за плату, замовник зобов`язаний оплатити надану йому послугу в розмірі, у строки та в порядку, що встановлені договором.

За своєю правовою природою укладений між сторонами договір є договором про надання послуг.

Відповідно до п. 2.1. договору, послуги, що надаються виконавцем, приймаються замовником шляхом щомісячного підписання двостороннього Акта наданих послуг - далі за текстом також "Акт". Таким чином, об`єм наданих послуг підтверджується та розраховується кожного поточного місяця на підставі відповідного Акта, який надається виконавцем та має бути підписаний замовником впродовж трьох робочих днів з дати його надання.

Згідно п. 2.3. договору, у випадку якщо виконавець протягом встановленого п. 2.1. договору строку не отримує від замовника підписаного Акта наданих послуг або обґрунтовану відмову від його підписання (дефектний акт), такий Акт вважається погодженим замовником, а послуги належно наданими та прийнятими замовником без зауважень. Сторони дійшли взаємної згоди, що в зазначеному випадку Акт наданих послуг без підпису та печатки замовника, але з надписом "зауважень від замовника у встановлений строк не надійшло" є для сторін підставою вважати вказані в ньому послуги прийнятими замовником у повному обсязі без зауважень.

Позивач свої зобов`язання договором виконав належним чином, надав відповідачу послуги на загальну суму 2 901,38 грн., що підтверджується актом наданих послуг, копії яких містяться в матеріалах справи. При цьому відповідачем будь яких заперечень щодо актів не надано.

Оскільки відповідачем не надано доказів обґрунтованої відмови від підписання направлених йому позивачем актів, так само як і відсутні заяви щодо розбіжності в обсязі послуг або їх вартості, а також факту надання відповідних послуг із складанням дефектного акту, як визначено умовами договору, у суду відсутні підстави вважати, що відповідні послуги не були надані позивачем, а акти непогодженими замовником.

За приписами ст. 530 ЦК України, якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Умовою виконання зобов`язання - є строк (термін) його виконання. Дотримання строку виконання є одним із критеріїв належного виконання зобов`язання, оскільки прострочення є одним із проявів порушення зобов`язання. Строк (термін) виконання зобов`язання за загальним правилом, узгоджується сторонами в договорі.

Як встановлено судом 07.03.2023р. позивач направив на адресу відповідача претензію з проханням про підписання актів наданих послуг та сплату заборгованості в сумі 2 901,38грн. Проте, відповідна претензія була повернута на адресу відправника.

Разом з тим, як встановлено судом відповідачем вартість наданих послуг в сумі 2 901,38грн. не сплачена. При цьому відповідачем відповідні обставини належними та допустимими доказами не спростовані.

Згідно ст.ст.525, 526 Цивільного кодексу України зобов`язання мають виконуватися належним чином відповідно до умов договору та Цивільного кодексу України, інших актів цивільного законодавства, а при відсутності таких умов та вимог відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Одностороння відмова від зобов`язання або одностороння зміна його умов не допускається.

Статтями 610, 612 ЦК України встановлено, що порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання). Боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов`язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

Враховуючи викладене, господарський суд вважає, що позовні вимоги щодо стягнення з відповідача вартість наданих послуг в сумі 2 901,38грн. є обґрунтованими та такими що підлягають задоволенню.

Відповідно до вимог ч.1 ст.73 ГПК України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.

Згідно ч.1 ст.74 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.

У відповідності до ст.76 ГПК України належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування. Предметом доказування є обставини, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення.

Зі змісту ст.77 ГПК України вбачається, що обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування. Докази, одержані з порушенням закону, судом не приймаються.

Статтею 86 ГПК України встановлено, що суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів.

Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності.

Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).

Частинами ч.ч.1, 2, 3 ст.13 ГПК України встановлено, що судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності сторін. Учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов`язків, передбачених цим Кодексом. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених законом.

Принцип рівності сторін у процесі вимагає, щоб кожній стороні надавалася розумна можливість представляти справу в таких умовах, які не ставлять цю сторону у суттєво невигідне становище відносно другої сторони (п.87 Рішення Європейського суду з прав людини у справі "Салов проти України" від 06.09.2005р.).

У Рішенні Європейського суду з прав людини у справі "Надточий проти України" від 15.05.2008р. зазначено, що принцип рівності сторін передбачає, що кожна сторона повинна мати розумну можливість представляти свою сторону в умовах, які не ставлять її в суттєво менш сприятливе становище в порівнянні з опонентом.

Змагальність означає таку побудову судового процесу, яка дозволяє всім особам - учасникам певної справи відстоювати свої права та законні інтереси, свою позицію у справі.

Принцип змагальності є процесуальною гарантією всебічного, повного та об`єктивного з`ясування судом обставин справи, ухвалення законного, обґрунтованого і справедливого рішення у справі.

Підсумовуючи вищезазначене, суд доходить висновку, що позовні вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю Крамар ЕКО є обґрунтованими, підтверджені належними доказами, наявними в матеріалах справи, а тому підлягають задоволенню в повному обсязі.

Судові витрати по сплаті судового збору покласти на відповідача згідно ст.129 ГПК України.

Керуючись ст.ст. 129, 232, 233, 236-238, 240, 241 Господарського процесуального кодексу України,

В И Р І Ш И В:

1. Позов Товариства з обмеженою відповідальністю Крамар ЕКО (03134, м. Київ, вул. Миру, 21, код ЄДРПОУ 36173955) до Товариства з обмеженою відповідальністю ТОРГПРОД-ІНВЕСТ (35023, м. Одеса, вул. Льва Толстого, буд. 7, код ЄДРПОУ 43582101) задовольнити повністю.

2. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю ТОРГПРОД-ІНВЕСТ (35023, м. Одеса, вул. Льва Толстого, буд. 7, код ЄДРПОУ 43582101) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю Крамар ЕКО (03134, м. Київ, вул. Миру, 21, код ЄДРПОУ 36173955) основний борг в сумі 2 901 (дві тисячі дев`ятсот одна)грн. 38коп. та судовий збір в сумі 2 684 (дві тисячі шістсот вісімдесят чотири)грн.

Рішення набирає законної сили в порядку, передбаченому ст. 241 ГПК України.

Відповідно до ст. ст. 254, 256 ГПК України учасники справи, особи, які не брали участі у справі, якщо суд вирішив питання про їхні права, інтереси та (або) обов`язки, мають право подати апеляційну скаргу на рішення суду першої інстанції. Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом двадцяти днів. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Повний текст рішення складено 09 червня 2023 р.

Суддя К.Ф. Погребна