Рішення від 06.06.2023 по справі 925/198/23

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЧЕРКАСЬКОЇ ОБЛАСТІ

18005, м. Черкаси, бульвар Шевченка, 307, тел. канцелярії (0472) 31-21-49, inbox@ck.arbitr.gov.ua

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

06 червня 2023 року

м. Черкаси Справа № 925/198/23

Господарський суд Черкаської області у складі судді Довганя К.І., розглянувши в порядку письмового провадження справу №925/198/23 за позовом Головного управління Пенсійного фонду України в Черкаській області до Товариства з обмеженою відповідальністю АСАНАРА про стягнення 55 040,30 грн,

ВСТАНОВИВ:

10 лютого 2023 року Головне управління Пенсійного фонду України в Черкаській області звернулось до суду з позовною заявою в якій просить стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю АСАНАРА 55 040,30 грн. штрафних санкцій нарахованих за порушення п. 7.3. договору №007553-а від 12.08.2022.

В обґрунтування заявлених вимог позивач вказав на неналежне (несвоєчасне) виконання відповідачем строків поставки товару, встановлених п. 5.1. Договору.

Ухвалою від 14.02.2023 Господарський суд Черкаської області прийняв позовну заяву позивача до розгляду, відкрив провадження у справі №925/198/23, визнав її малозначною і вирішив розглядати її в порядку спрощеного позовного провадження з повідомленням (без виклику) сторін.

Ухвала суду від 14.02.2023 надіслана учасникам справи у встановленому порядку.

Відповідач у відзиві на позов, який був поданий суду 27.02.2023 позов просив задовольнити частково, а саме зменшити розмір пені, оскільки:

-Указом Президента України від 24 лютого 2022 року № 64/2022 «Про введення воєнного стану в Україні» на території України було введено воєнний стан, що є форсмажорною обставиною та введено в дію Постанову Кабінету Міністрів України від 9 червня 2021 року №590;

-Постановою Кабінету Міністрів України від 9 червня .2021 року №590 затверджено Порядок виконання повноважень Державною казначейською службою в особливому режимі в умовах воєнного стану. Цей Порядок визначає механізм виконання в особливому режимі повноважень Казначейством та органами Казначейства, пов`язаних із здійсненням казначейського обслуговування бюджетних коштів та коштів інших клієнтів в умовах воєнного стану в Україні або в окремих її місцевостях. Таким чином, Товариство з обмеженою відповідальністю «АСАНАРА» втратило можливість отримати свої грошові кошти за поставлений товар державним установам на загальну суму 568 000 грн.00 коп., що в свою чергу призвело до порушення строків поставки товару за Договором поставки №0075553-а від 12 серпня 2022 року;

- завдання ударів по енергетичній та критичній інфраструктурі України за міжнародними конвенціями та міжнародним законодавством є актами тероризму, які передбачені як підстава форс-мажорних обставин статтею 14-1 ЗУ "Про торгово-промислові палати В Україні. Ці дії призвели до відключення електромереж, відсутності інтернет зв`язку та відсутності можливості обробляти і відправляти товар перевізниками.

Суд, оцінивши наявні докази у справі, встановив наступне.

З матеріалів справи вбачається, що 12.08.2022 Товариство з обмеженою відповідальністю АСАНАРА (Виконавець) та Головне управління Пенсійного фонду України в Черкаській області (Замовник) уклали договір №007553-а.

Відповідно до умов договору:

П.1.1. Виконавець зобов`язується поставити Замовнику: Комп`ютер настільний 2Е (2Е-3994) Код ДК 021:2015(CPV) 30210000-4-Машини для обробки даних (апаратна частина), в подальшому іменовані Товар, а Замовник зобов`язується прийняти товар від Виконавця та оплатити його вартість на умовах даного Договору.

П.1.2. Найменування, кількість Товару та ціни за одиницю поставленого товару зазначений у Додатку 1 «Специфікація Товару» даного Договору.

П.3.1. Ціна цього Договору визначається, виходячи з кількості і вартості Товару згідно із специфікацією, та складає 125 091,60 грн. (сто двадцять п`ять тисяч дев`яносто одна гривня 60 коп.) з ПДВ.

П. 3.2. Ціна Договору включає вартість Товару, його доставки до місця поставки та вартість тари, упакування і маркування, вантажно розвантажувальні роботи, податки, збори та всі інші витрати, що мають бути здійснені у зв`язку з виконанням цього Договору.

П. 4.1.Для оплати поставленого Товару Виконавець надає Замовнику рахунок фактуру, що містить номенклатуру (асортименту) поставленого Товару, ціни на товар, загальну суму для оплати, сертифікат якості на поставлений Товар та видаткову накладну.

П. 4.2. Замовник зобов`язаний перерахувати кошти за поставлений товар протягом 10 (десяти) банківських днів з дати отримання Товару та підписання видаткової накладної.

П. 5.1. Строк (термін) поставки (передачі) товару до 23.08.2022р.

П. 5.2. місце поставки Товару на адресу Замовника: 18000, м. Черкаси, вул.. Смілянська, 23.

П. 7.3. У випадку порушень строків поставки товару Виконавець сплачує пеню в розмірі 1,0% вартості поставленого Товару за кожен день прострочення, а за прострочення понад 30 днів додатково штраф у розмірі 7% вказаної вартості.

Свої зобов`язання за договором відповідач виконав 29.09.2022 з порушенням строків, встановлених пунктом 5.1. Договору.

У зв`язку з порушенням відповідачем строків поставки товару за договором, позивач звернувся до Господарського суду Черкаської області з позовом про стягнення 46 283,89 грн. пені та 8 756,41 грн. 7% штрафу. заборгованості.

Частинами 1 та 2 статті 509 ЦК України встановлено, що зобов`язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов`язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов`язку. Зобов`язання виникають з підстав, встановлених статтею 11 цього Кодексу.

Пунктом 1 частини 2 статті 11 ЦК України передбачено, що однією з підстав виникнення цивільних прав та обов`язків є договори та інші правочини.

Договір є обов`язковим для виконання сторонами (стаття 629 ЦК України).

Статтею 526 ЦК України встановлено, що зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Статтею 712 ЦК України встановлено, що за договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов`язується передати у встановлений строк (строки) товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов`язаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов`язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму.

До договору поставки застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, якщо інше не встановлено договором, законом або не випливає з характеру відносин сторін (частина 2 статті 712 ЦК України).

Виходячи зі змісту статті 655 ЦК України за договором купівлі-продажу одна сторона (продавець) передає або зобов`язується передати майно (товар) у власність другій стороні (покупцеві), а покупець приймає або зобов`язується прийняти майно (товар) і сплатити за нього певну грошову суму.

Згідно з частиною 1 статті 530 ЦК України, якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк.

За частиною 1 статті 612 ЦК України боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов`язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

Відповідно до статті 662 ЦК України Продавець зобов`язаний передати покупцеві товар, визначений договором купівлі-продажу.

Статтею 662 ЦК України передбачено, що Продавець зобов`язаний передати товар покупцеві у строк, встановлений договором купівлі-продажу, а якщо зміст договору не дає змоги визначити цей строк, - відповідно до

положень статті 530 цього Кодексу.

Матеріалами справи підтверджується, що відповідач у порушення умов договору від 12.08.2022 № 007553-а поставку товару здійснював несвоєчасно, чим прострочив виконання зобов`язання.

Частиною 1 статті 546 ЦК України передбачено, що виконання зобов`язання, зокрема, може забезпечуватися неустойкою.

За змістом частини 1 статті 549 ЦК України неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, яке боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов`язання.

Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов`язання за кожен день прострочення виконання (частина 3 статті 549 ЦК України).

Згідно з частиною 4 статті 231 Господарського кодексу України в разі якщо розмір штрафних санкцій законом не визначено, санкції застосовуються в розмірі, передбаченому договором. При цьому розмір санкцій може бути встановлено договором у відсотковому відношенні до суми невиконаної частини зобов`язання або у певній, визначеній грошовій сумі, або у відсотковому відношенні до суми зобов`язання незалежно від ступеня його виконання, або у кратному розмірі до вартості товарів (робіт, послуг).

Частиною 2 статті 231 Господарського кодексу України передбачено, що у разі якщо порушено господарське зобов`язання, в якому хоча б одна сторона є суб`єктом господарювання, що належить до державного сектора економіки, або порушення пов`язане з виконанням державного контракту, або виконання зобов`язання фінансується за рахунок Державного бюджету України чи за рахунок державного кредиту, штрафні санкції застосовуються, якщо інше не передбачено законом чи договором, у таких розмірах: за порушення умов зобов`язання щодо якості (комплектності) товарів (робіт, послуг) стягується штраф у розмірі двадцяти відсотків вартості неякісних (некомплектних) товарів (робіт, послуг); за порушення строків виконання зобов`язання стягується пеня у розмірі 0,1 відсотка вартості товарів (робіт, послуг), з яких допущено прострочення виконання за кожний день прострочення, а за прострочення понад тридцять днів додатково стягується штраф у розмірі семи відсотків вказаної вартості.

Пунктом 7.3. договору сторони узгодили, що у випадку порушень строків поставки товару Виконавець сплачує пеню в розмірі 1,0% вартості поставленого Товару за кожен день прострочення, а за прострочення понад 30 днів додатково штраф у розмірі 7% вказаної вартості.

За арифметичним перерахунком суду, нарахована позивачем пеня за період 23.08.2022 -28.09.2022 в розмірі 46 283,89 грн. та штраф у розмірі 8 756,41 грн. за порушення строків поставки товару розраховані правильно.

Разом із цим, відповідач просив зменшити розмір нарахованої пені, посилаючись на те, що несвоєчасне виконання зобов`язань за договором мало місце внаслідок введення воєнного стану в Україні, відповідно до Порядку виконання повноважень Державною казначейською службою в особливому режимі в умовах воєнного стану має місце черговість оплат Державним казначейством за надані послуги або поставлений товар. Крім того оплата такої суми штрафних санкцій призведе до банкрутства відповідача та dтрати робочих місць.

За частиною другою статті 216 Господарського кодексу України застосування господарських санкцій повинно гарантувати захист прав і законних інтересів громадян, організацій та держави, в тому числі відшкодування збитків учасникам господарських відносин, завданих внаслідок правопорушення, та забезпечувати правопорядок у сфері господарювання.

Господарсько-правова відповідальність базується на принципах, згідно з якими: потерпіла сторона має право на відшкодування збитків незалежно від того, чи є застереження про це в договорі; передбачена законом відповідальність виробника (продавця) за недоброякісність продукції застосовується також незалежно від того, чи є застереження про це в договорі; сплата штрафних санкцій за порушення зобов`язання, а також відшкодування збитків не звільняють правопорушника без згоди другої сторони від виконання прийнятих зобов`язань у натурі; у господарському договорі неприпустимі застереження щодо виключення або обмеження відповідальності виробника (продавця) продукції (частина третя статті 216 ГК України).

За частинами першою та другою статті 217 Господарського кодексу України господарськими санкціями визнаються заходи впливу на правопорушника у сфері господарювання, в результаті застосування яких для нього настають несприятливі економічні та/або правові наслідки. У сфері господарювання застосовуються такі види господарських санкцій: відшкодування збитків; штрафні санкції; оперативно-господарські санкції.

Господарські санкції, що встановлюються відповідно до договору чи закону за несвоєчасне виконання зобов`язання, спрямовані передусім на компенсацію кредитору майнових втрат, яких він зазнає внаслідок несвоєчасного здійснення з ним розрахунку з боку боржника. Такі санкції не можуть розглядатися кредитором як спосіб отримання доходів, що є більш вигідним порівняно з надходженнями від належно виконаних господарських зобов`язань.

Якщо відповідальність боржника перед кредитором за неналежне виконання обов`язку щодо своєчасного розрахунку не обмежена жодними межами, а залежить виключно від встановлених договором процентів (штрафу, пені, річних відсотків), то за певних обставин обсяг відповідальності може бути нерозумним з огляду на його непропорційність наслідкам правопорушення. Він може бути несправедливим щодо боржника, а також щодо третіх осіб, оскільки майновий тягар відповідних виплат може унеможливити виконання боржником певних зобов`язань, зокрема з виплати заробітної плати своїм працівникам та іншим кредиторам, тобто цей тягар може бути невиправдано обтяжливим чи навіть непосильним. У таких випадках невизнання за судом права на зменшення розміру відповідальності може призводити до явно нерозумних і несправедливих наслідків. Тобто має бути дотриманий розумний баланс між інтересами боржника та кредитора.

Відповідно до частини першої статті 233 Господарського кодексу України у разі якщо належні до сплати штрафні санкції надмірно великі порівняно із збитками кредитора, суд має право зменшити розмір санкцій. При цьому повинно бути взято до уваги: ступінь виконання зобов`язання боржником; майновий стан сторін, які беруть участь у зобов`язанні; не лише майнові, але й інші інтереси сторін, що заслуговують на увагу.

Вирішуючи питання про зменшення розміру неустойки (штрафу, пені), яка підлягає стягненню зі сторони, що порушила зобов`язання, господарський суд повинен оцінити, чи є даний випадок винятковим, виходячи з інтересів сторін, які заслуговують на увагу; ступеню виконання зобов`язання боржником; причини (причин) неналежного виконання або невиконання зобов`язання, незначності прострочення виконання, наслідків порушення зобов`язання, невідповідності розміру стягуваної неустойки (штрафу, пені) таким наслідкам, поведінки винної особи (в тому числі вжиття чи невжиття нею заходів до виконання зобов`язання, негайне добровільне усунення нею порушення та його наслідки) тощо.

При цьому, зменшення розміру заявленої до стягнення неустойки є правом суду, за відсутності у законі переліку обставин, які мають істотне значення, господарський суд, оцінивши надані сторонами докази та обставини справи у їх сукупності, на власний розсуд вирішує питання про наявність або відсутність у кожному конкретному випадку обставин, за яких можливе зменшення неустойки.

У спірних правовідносинах, пов`язаних з виконанням договору поставки продукції, позивач і відповідач виступали як господарюючі суб`єкти, і вони несуть відповідний ризик під час здійснення такої господарської діяльності.

Суд зауважує, що зменшення за клопотанням сторони розміру заявлених до стягнення штрафу і пені, які нараховуються за неналежне виконання стороною своїх зобов`язань, кореспондується з обов`язком сторони, до якої відповідна санкція застосовується, довести на підставі належних і допустимих доказів, згідно із статтею 74 ГПК України, статтею 233 Господарського кодексу України, те, що вони не бажали вчинення таких порушень і що вони були зумовлені винятковими обставинами та не завдали значних збитків контрагенту.

Відтак, суд дійшов висновку про недоведеність відповідачем наявності правових підстав для зменшення нарахованої позивачем пені.

Відповідно до частини 1 статті 73 Господарського процесуального кодексу України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.

Згідно з частиною 1 статті 74 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.

Статтею 76 ГПК України визначено, що належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування. Предметом доказування є обставини, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення.

Відповідно до частини 1 статті 77 ГПК України обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.

За приписами частини 1 статті 86 ГПК України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів.

Також з відповідача на користь позивача підлягають до стягнення понесені останнім судові витрати на оплату судового збору.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 129, 236-241 Господарського процесуального кодексу України, Господарський суд Черкаської області

ВИРІШИВ:

Позов задовольнити повністю.

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Асанара" (код 44319152, 09701, Київська область, м. Богуслав, вул. Острів,1) на користь Головного управління Пенсійного фонду України в Черкаській області (код 21366538, 18000, м. Черкаси, вул. Смілянська, 23) 46 283,89 грн (сорок шість тисяч двісті вісімдесят три гривні 89 копійок) пені, 8 756,41 грн. (вісім тисяч сімсот п`ятдесят шість гривень 41 копійка) штрафу та 2 684,00 грн (дві тисячі шістсот вісімдесят чотири гривні) витрат із сплати судового збору.

Рішення може бути оскаржене до Північного апеляційного господарського суду протягом двадцяти днів з дня складення повного рішення.

Повний текст складено і підписано 09.06.2023.

СУДДЯ К.І. Довгань