Постанова

від 30.05.2023 по справі 873/79/22

КАСАЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ВЕРХОВНОГО СУДУ

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

30 травня 2023 року

м. Київ

cправа № 873/79/22

Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного господарського суду:

Білоуса В.В. - головуючого, Жукова С. В., Погребняка В.Я.

за участю секретаря судового засідання - Кондратюк Л.М.;

за участю представників сторін:

АТ "Міжнародний інвестиційний банк" - адвокат Грищенко О.М.

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Торговий дім "ІСТА"

на ухвалу Північного апеляційного господарського суду

від 03.04.2023

у справі № 873/79/22

за заявою Акціонерного товариства "Міжнародний інвестиційний банк"

про видачу наказів на примусове виконання рішення Постійно діючого Третейського суду при Асоціації українських банків від 10.08.2022

у третейській справі № 16/22

за позовом Акціонерного товариства "Міжнародний інвестиційний банк"

до Товариства з обмеженою відповідальністю "Торговий дім "ІСТА"

про стягнення заборгованості,-

ВСТАНОВИВ:

1. Акціонерне товариство "Міжнародний інвестиційний банк" звернулось в Постійно діючий Третейський суд при Асоціації українських банків з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю "Торговий дім "Іста" про стягнення заборгованості.

2. Рішенням Постійно діючого Третейського суду при Асоціації українських банків від 10.08.2022 у третейській справі № 16/22 позов Акціонерного товариства "Міжнародний інвестиційний банк" до Товариства з обмеженою відповідальністю "Торговий дім "Іста" про стягнення заборгованості задоволено в повному обсязі.

3. Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 23.11.2022 у справі № 873/81/22, залишеною без змін постановою Верховного Суду від 23.11.2022, у задоволенні заяви Товариства з обмеженою відповідальністю "Торговий дім "Іста" про скасування рішення Постійно діючого Третейського суду при Асоціації українських банків від 10.08.2022 у справі № 16/22 було відмовлено; рішення Постійно діючого Третейського суду при Асоціації українських банків від 10.08.2022 у справі № 16/22 залишено без змін.

4. Акціонерне товариство "Міжнародний інвестиційний банк" звернулось до Північного апеляційного господарського суду із заявою про видачу наказів на примусове виконання рішення Постійно діючого Третейського суду при Асоціації українських банків від 10.08.2022 у третейській справі № 16/22.

Короткий зміст оскаржуваного рішення суду апеляційної інстанції

5. Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 03.04.2023 у справі № 873/79/22 вказану заяву задоволено; видано наказ на примусове виконання рішення Постійно діючого Третейського суду при Асоціації.

Надходження апеляційної скарги до Верховного Суду

6. 20.04.2023 Товариство з обмеженою відповідальністю "Торговий дім "ІСТА" звернулось до Верховного Суду із апеляційною скаргою на ухвалу Північного апеляційного господарського суду від 03.04.2023 у справі № 873/79/22, підтвердженням чого є накладна відділення поштового зв`язку на конверті, в якому надійшла апеляційна скарга.

7. Автоматизованою системою документообігу суду для розгляду апеляційної скарги Товариства з обмеженою відповідальністю "Торговий дім "ІСТА" у справі № 873/79/22 визначено колегію суддів у складі: головуючого судді - Білоуса В.В., судді - Погребняка В.Я., судді - Жукова С. В., що підтверджується протоколом передачі судової справи (касаційної скарги, апеляційної скарги, заяви) раніше визначеному складу суду від 26.04.2023.

8. Ухвалою Верховного Суду від 27.04.2023 відкрито апеляційне провадження у справі № 873/79/22 за апеляційною скаргою Товариства з обмеженою відповідальністю "Торговий дім "ІСТА" на ухвалу Північного апеляційного господарського суду від 03.04.2023. Призначено розгляд апеляційної скарги на 30.05.2023 о 10:00 год.

Короткий зміст вимог апеляційної скарги з узагальненими аргументами особи, яка подала апеляційну скаргу

9. Не погоджуючись із вказаною ухвалою, Товариством з обмеженою відповідальністю "Торговий дім "Іста" подано апеляційну скаргу в якій останнє просить скасувати вказану ухвалу та ухвалити нове рішення яким відмовити у задоволенні заяви Акціонерного товариства "Міжнародний інвестиційний банк" про видачу судового наказу на примусове виконання рішення третейського суду.

10. Апеляційну скаргу мотивовано наступним.

10.1 Сторони в третейському застереженні не погодили розгляд справи суддею одноособово, апелянт був позбавлений можливості приймати участь в обранні судді, а отже склад суду визначено з порушенням Закону України "Про третейські суди".

10.2 Апелянт не був повідомлений про досвід, освіту, професійні якості судді Мамченко Ю.В., а також не був ознайомлений зі списком суддів Постійно діючого Третейського суду при Асоціації українських банків, у зв`язку із чим апелянт був позбавлений можливості пересвідчитися та переконатися у наявності у неї досвіду, знань, ділових та моральних якостей, необхідних для вирішення спору.

10.3 Згідно списку третейських суддів Постійно діючого Третейського суду при Асоціації українських банків суддя Мамченко Ю.В. має спеціальність правознавця та економіста, а останнє місце роботи - адвокат. Проте, згідно даних Єдиного реєстру адвокатів України, відсутні відомості щодо адвоката Мамченко Ю.В.

Узагальнений виклад позиції інших учасників у справі

11. Акціонерним товариством "Міжнародний інвестиційний банк" подано відзив на апеляційну скаргу в якому останнє просить залишити апеляційну скаргу без задоволення.

12. Представник Акціонерного товариства "Міжнародний інвестиційний банк" в судовому засіданні 30.05.2023 заперечив проти апеляційної скарги з підстав викладених у відзиві.

Позиція Верховного Суду

13. Колегія суддів, заслухавши пояснення представника Акціонерного товариства "Міжнародний інвестиційний банк", дослідивши матеріали справи та докази, що стосуються фактів, на які скаржник посилається в апеляційній скарзі, перевіривши законність і обґрунтованість рішення суду апеляційної інстанції, який діяв як суд першої інстанції, в межах доводів та вимог апеляційної скарги, перевіривши правильність застосування господарським судом апеляційної інстанції норм матеріального та процесуального права дійшла висновку, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.

14. Відповідно до частини третьої статті 3 Господарського процесуального кодексу України судочинство у господарських судах здійснюється відповідно до закону, чинного на час вчинення окремої процесуальної дії, розгляду і вирішення справи.

15. Оскаржувана ухвала апеляційного господарського суду постановлена ним як судом першої інстанції за результатами розгляду заяви Акціонерного товариства "Міжнародний інвестиційний банк" про видачу наказів на примусове виконання рішення Постійно діючого Третейського суду при Асоціації українських банків від 10.08.2022 у третейській справі № 16/22.

16. Відповідно до частини другої статті 25 Господарського процесуального кодексу України Верховний Суд переглядає в апеляційному порядку судові рішення апеляційних господарських судів, ухвалені ними як судами першої інстанції.

17. Згідно частини першої статті 269 Господарського процесуального кодексу України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги.

18. Відповідно до статті 50 Закону України "Про третейські суди" сторони, які передали спір на вирішення третейського суду, зобов`язані добровільно виконати рішення третейського суду, без будь-яких зволікань чи застережень. Сторони та третейський суд вживають усіх необхідних заходів з метою забезпечення виконання рішення третейського суду, що також кореспондується зі змістом частини першої статті 55 названого Закону, відповідно до якої рішення третейського суду виконуються зобов`язаною стороною добровільно, в порядку та строки, що встановлені в рішенні.

19. Стаття 57 Закону України "Про третейські суди" передбачає, що рішення третейського суду, яке не виконано добровільно, підлягає примусовому виконанню в порядку, встановленому Законом України "Про виконавче провадження". Виконавчий документ, виданий на підставі рішення третейського суду, може бути пред`явлений до примусового виконання в строки, встановлені Законом України "Про виконавче провадження".

20. Згідно частини другої статті 352 Господарського процесуального кодексу України заява про видачу наказу на примусове виконання рішення третейського суду подається до апеляційного господарського суду за місцем проведення третейського розгляду протягом трьох років з дня ухвалення рішення третейським судом, що також узгоджується з частиною першою статті 56 Закону України "Про третейські суди".

21. Відповідно до частини третьої статті 354 Господарського процесуального кодексу України при розгляді справи в судовому засіданні господарський суд встановлює наявність чи відсутність підстав для відмови у видачі наказу на примусове виконання рішення третейського суду, передбачених статтею 355 цього Кодексу.

22. Згідно статті 355 Господарського процесуального кодексу України та статті 56 Закону України "Про третейські суди", суд відмовляє у видачі наказу на примусове виконання рішення третейського суду, якщо:

1) на день ухвалення рішення за заявою про видачу наказу рішення третейського суду скасовано судом;

2) справа, у якій прийнято рішення третейського суду, не підвідомча третейському суду відповідно до закону;

3) пропущено встановлений строк для звернення за видачею наказу, а причини його пропуску не визнані господарським судом поважними;

4) рішення третейського суду прийнято у спорі, не передбаченому третейською угодою, або цим рішенням вирішені питання, які виходять за межі третейської угоди. Якщо рішенням третейського суду вирішені питання, які виходять за межі третейської угоди, то скасовано може бути лише ту частину рішення, що стосується питань, які виходять за межі третейської угоди;

5) третейська угода визнана недійсною;

6) склад третейського суду, яким прийнято рішення, не відповідав вимогам закону;

7) рішення третейського суду містить способи захисту прав та охоронюваних інтересів, не передбачені законом;

8) постійно діючий третейський суд не надав на вимогу господарського суду відповідну справу;

9) третейський суд вирішив питання про права та обов`язки осіб, які не брали участі у справі.

23. Відтак, при розгляді заяви про видачу виконавчого документа господарський суд не здійснює оцінки законності і обґрунтованості рішення третейського суду в цілому, а лише встановлює відсутність або наявність підстав для відмови в задоволенні заяви про видачу виконавчого документа, визначених статтею 56 Закону України "Про третейські суди" та статтею 355 Господарського процесуального кодексу України.

24. Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 23.11.2022 у справі № 873/81/22, залишеною без змін постановою Верховного Суду від 23.11.2022, у задоволенні заяви Товариства з обмеженою відповідальністю "Торговий дім "Іста" про скасування рішення Постійно діючого Третейського суду при Асоціації українських банків від 10.08.2022 у справі № 16/22 було відмовлено; рішення Постійно діючого Третейського суду при Асоціації українських банків від 10.08.2022 у справі № 16/22 залишено без змін.

25. Отже, рішення Постійно діючого Третейського суду при Асоціації українських банків від 10.08.2022 у справі № 16/22 не скасовано.

26. Як вбачається з наявних у цій справі документів та встановлено судом:

- рішення Постійно діючого Третейського суду при Асоціації українських банків від 10.08.2022 у третейській справі № 16/22 не скасовано компетентним судом;

- дана справа підвідомча вказаному третейському суду відповідно до закону;

- строк для звернення за видачою виконавчого документа не пропущений;

- зазначене рішення третейського суду прийнято у спорі, передбаченому третейською угодою, а саме п. 10.1 Кредитного договору № 79.15-CBD від 13.11.2015;

- дана третейська угода не визнана недійсною компетентним судом;

- доказів того, що склад третейського суду не відповідав вимогам Закону України "Про третейські суди" та третейській угоді, суду не надано;

- рішення третейського суду не містить способів захисту прав, які не передбачені законами України;

- третейський суд не вирішував питання про права і обов`язки осіб, які не брали участь у справі.

27. Також, у постанові Верховного Суду від 23.11.2022 у справі № 873/81/22, якою залишено без змін ухвалу Північного апеляційного господарського суду від 23.11.2022 у вказаній справі про відмову у задоволенні заяви Товариства з обмеженою відповідальністю "Торговий дім "Іста" про скасування рішення Постійно діючого Третейського суду при Асоціації українських банків від 10.08.2022 у справі № 16/22, зазначено наступне.

27.1 Порядок утворення та діяльності третейських судів в Україні та вимоги щодо третейського розгляду справ визначені Законом України "Про третейські суди", згідно положень якого:

- в Україні можуть утворюватися та діяти постійно діючі третейські суди та третейські суди для вирішення конкретного спору (суди ad hoc) (частина перша статті 7);

- порядок та правила розгляду справ у постійно діючих третейських судах встановлюються цим Законом та регламентом третейського суду (частина четверта статті 10);

- склад третейського суду формується шляхом призначення чи обрання третейських суддів (третейського судді). Третейський суд може розглядати справи в складі одного третейського судді або в будь-якій непарній кількості третейських суддів (частини перша, друга статті 16);

- у постійно діючому третейському суді кількісний та персональний склад третейського суду визначається за правилами, встановленими регламентом третейського суду (частина третя статті 16);

- у третейському суді для вирішення конкретного спору сторони на свій розсуд можуть домовитися про кількісний і персональний склад третейського суду. Якщо сторони не погодили кількісний склад третейського суду в третейському суді для вирішення конкретного спору, то третейський розгляд здійснюється у складі трьох суддів (частини четверта, шоста статті 16);

- формування складу третейського суду в постійно діючому третейському суді здійснюється в порядку, встановленому регламентом третейського суду (частина перша статті 17).

27.2 Аналіз вищезазначених норм Закону України "Про третейські суди" дає підстави для висновку про відмінність порядку визначення складу третейського суду в постійно діючому третейському суді від складу третейського суду для вирішення конкретного спору (суду ad hoc).

27.3 З матеріалів справи вбачається, що третейська угода, викладена в пункті 10.1 Кредитного договору, передбачає розгляд спорів, які виникають при виконанні цього договору, у Третейському суді (постійно діючому Третейському суді при Асоціації українських банків).

27.4 Оскільки третейською угодою передбачено розгляд спору саме в постійно діючому третейському суді, а не в третейському суді для вирішення конкретного спору (суді ad hoc), то доводи скаржника про те, що третейський розгляд мав здійснюватися у складі трьох суддів у відповідності до вимог частини шостої статті 16 Закону України "Про третейські суди" є помилковими, а відтак підлягають відхиленню.

27.5 Пунктами 1, 2 статті 17 Регламенту Третейського суду визначено, що формування складу третейського суду в постійно діючому Третейському суді здійснюється в порядку, встановленому цим Регламентом. Якщо інше не передбачено третейською угодою, справа розглядається одним суддею. Якщо спір підлягає розгляду суддею одноособово, не пізніше 5 днів з моменту реєстрації позовної заяви Голова третейського суду або заступник повинен призначити суддю.

27.6 Як вбачається з матеріалів третейської справи № 16/22 та вірно встановлено апеляційним господарським судом, розпорядженням Голови Третейського суду у цій справі призначено третейського суддю Мамченко Ю.В., що узгоджується з пунктами 1, 2 статті 17 Регламенту Третейського суду. При цьому, третейською угодою, яка укладена у вигляді третейського застереження та закріплена у пункті 10.1 Кредитного договору (з урахуванням змін), не передбачено іншої кількості складу третейського суду.

27.7 Колегія суддів також звертає увагу, що укладаючи правочин, який містить третейське застереження, відповідач погодив зокрема й порядок розгляду спору у відповідності до Регламенту Третейського суду, тож, добросовісно користуючись своїми правами, не був позбавлений можливості ознайомитися як із передбаченим ним порядком призначення третейського судді, так і зі списком третейських суддів, враховуючи, що така інформація також міститься на веб-сайті Третейського суду у відкритому доступі.

27.8 Ураховуючи наведені обставини та мотиви, Верховний Суд відхиляє доводи скаржника про порушення процедури обрання судді Мамченко Ю.В. та принципу автономії волі сторін третейського спору (щодо не повідомлення відповідача про досвід, освіту, професійні якості судді; не ознайомлення зі списком суддів Третейського суду).

27.9 Інші аргументи скаржника про те, що третейський розгляд мав здійснюватися у складі трьох суддів згідно частини шостої статті 16 Закону України "Про третейські суди", спростовуються вищенаведеними мотивами касаційного суду про незастосовність цієї норми до спірних правовідносин, оскільки в цьому випадку, сторони погодили розгляд спору саме в постійно діючому третейському суді, а не в третейському суді для вирішення конкретного спору (суді ad hoc).

27.10 З цих же підстав, касаційний суд відхиляє посилання скаржника на приписи пункту 2 частини третьої статті 17 Закону України "Про третейські суди", що регулюють формування складу третейського суду в третейському суді для вирішення конкретного спору, а не у постійно діючому третейському суді.

27.11 За таких обставин, визначення третейського судді для розгляду третейської справи відбулось із дотриманням порядку, передбаченого Законом України "Про третейські суди" та Регламентом Третейського суду, відтак відсутня підстава для скасування рішення третейського суду, визначена пунктом 4 частини другої статті 350 ГПК України (склад третейського суду, яким прийнято рішення, не відповідав вимогам закону).

28. Відповідно до частини четвертої статті 75 Господарського процесуального кодексу України обставини, встановлені рішенням суду в господарській, цивільній або адміністративній справі, що набрало законної сили, не доказуються при розгляді іншої справи, у якій бере участь особа, стосовно якої встановлено ці обставини, якщо інше не встановлено законом.

29. Одним з основних елементів верховенства права є принцип правової певності, який серед іншого передбачає, що рішення суду з будь-якої справи, яке набрало законної сили, не може бути поставлено під сумнів.

30. Згідно з преамбулою та статтею 6 параграфу 1 Конвенції про захист прав та свобод людини, згідно рішення Європейського суду з прав людини від 25.07.2002 у справі за заявою № 48553/99 "Совтрансавто-Холдінг" проти України", а також згідно з рішенням Європейського суду з прав людини від 28.10.1999 у справі за заявою № 28342/95 "Брумареску проти Румунії" встановлено, що існує усталена судова практика конвенційних органів щодо визначення основним елементом верховенства права принципу правової певності, який передбачає серед іншого і те, що у будь-якому спорі рішення суду, яке вступило в законну силу, не може бути поставлено під сумнів.

31. Преюдиціально встановлені факти не підлягають доказуванню, оскільки їх з істинністю вже встановлено у рішенні чи вироку і немає необхідності встановлювати їх знову, тобто піддавати сумніву істинність і стабільність судового акта, який вступив в законну силу. Суть преюдиції полягає в неприпустимості повторного розгляду судом одного й того ж питання між тими ж сторонами.

32. Правила про преюдицію спрямовані не лише на заборону перегляду фактів і правовідносин, які встановлені в судовому акті, що вступив в законну силу. Вони також сприяють додержанню процесуальної економії в новому процесі. У випадку преюдиціального установлення певних обставин особам, які беруть участь у справі (за умови, що вони брали участь у справі при винесенні преюдиціального рішення), не доводиться витрачати час на збирання, витребування і подання доказів, а суду - на їх дослідження і оцінку. Усі ці дії вже здійснювалися у попередньому процесі, і їхнє повторення було б не лише недоцільним, але й неприпустимим з точки зору процесуальної економії.

33. Преюдицію утворюють виключно лише ті обставини, які безпосередньо досліджувалися і встановлювалися судом, що знайшло відображення в мотивувальній частині судового акта. Лише згадувані, але такі, що не одержали оцінку суду, обставини не можуть розглядатися як встановлені судом і не набувають властивості преюдиціальності.

34. Враховуючи наведене, зазначені вище обставини в контексті приписів частини четвертої статті 75 Господарського процесуального кодексу України не підлягають повторному доведенню.

35. З огляду на викладене, аргументи скаржника (пункти 10.1, 10.2, 10.3 постанови) визнаються колегією суддів Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду безпідставними та необґрунтованими, а тому відхиляються Судом.

36. Отже, враховуючи те, що відповідачем вказане рішення добровільно не виконано, суд дійшов правильного висновку про необхідність задоволення заяви позивача про видачу наказу на примусове виконання рішення Постійно діючого Третейського суду при Асоціації українських банків від 10.08.2022 у третейській справі № 16/22.

37. Аналізуючи питання обсягу дослідження доводів скаржника та їх відображення у судових рішеннях, питання вичерпності висновків суду, позиція суду касаційної інстанції ґрунтується на висновках, що їх зробив Європейський суд з прав людини у справі "Проніна проти України" (рішення Європейського суду з прав людини від 18.07.2006). Зокрема, Європейський суд з прав людини у своєму рішенні зазначив, що пункт 1 статті 6 Конвенції зобов`язує суди давати обґрунтування своїх рішень, але це не може сприйматись як вимога надавати детальну відповідь на кожен аргумент. Межі цього обов`язку можуть бути різними в залежності від характеру рішення. Крім того, необхідно брати до уваги різноманітність аргументів, які сторона може представити в суд, та відмінності, які існують у державах-учасницях, з огляду на положення законодавства, традиції, юридичні висновки, викладення та формулювання рішень. Таким чином, питання, чи виконав суд свій обов`язок щодо подання обґрунтування, що випливає зі статті 6 Конвенції, може бути визначено тільки у світлі конкретних обставин справи.

38. З огляду на викладене, у справі, що розглядається, колегія суддів Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду дійшла висновку, що скаржникові було надано вичерпну відповідь на всі істотні питання, що виникають при кваліфікації спірних відносин, а доводи апеляційної скарги не спростовують обґрунтованих та правомірних висновків суду апеляційної інстанції, який діяв як суд першої інстанції.

39. Відповідно до пункту 1 частини першої статті 275 Господарського процесуального кодексу України суд апеляційної інстанції за результатами розгляду апеляційної скарги має право залишити судове рішення без змін, а скаргу без задоволення.

40. Згідно статті 276 Господарського процесуального кодексу України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

41. Відповідно до діючого законодавства обґрунтованим визнається рішення, в якому повно відображені обставини, які мають значення для даної справи, висновки суду про встановлені обставини є вичерпними, відповідають дійсності і підтверджуються достовірними доказами, дослідженими у судовому засіданні.

42. Оскаржувана ухвала суду апеляційної інстанції таким вимогам закону відповідає.

43. Рішення суду має прийматися у цілковитій відповідності з нормами матеріального та процесуального права та фактичними обставинами справи, з достовірністю встановленими судом, тобто з`ясованими шляхом дослідження та оцінки судом належних та допустимих доказів у конкретній справі.

44. Вказані вимоги судом апеляційної інстанцій при ухваленні оскаржуваної ухвали були дотримані.

45. Оскільки підстав для скасування ухвали суду апеляційної інстанції немає, то судовий збір за подачу апеляційної скарги покладається на скаржника.

Керуючись ст. 25, 240, ч. 2 ст. 253, 269, 270, 275, 282 Господарського процесуального кодексу України в редакції Закону України від 15.01.2020 № 460-IX, Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного господарського суду,

П О С Т А Н О В И В :

1. Апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Торговий дім "ІСТА" на ухвалу Північного апеляційного господарського суду від 03.04.2023 у справі № 873/79/22 залишити без задоволення.

2. Ухвалу Північного апеляційного господарського суду від 03.04.2023 у справі № 873/79/22 залишити без змін.

3. Постанова набирає законної сили з моменту її прийняття, є остаточною та оскарженню не підлягає.

Головуючий В. В. Білоус

Судді С. В. Жуков

В. Я. Погребняк