УКРАЇНА
Справа № 196/621/17
№ провадження 2/196/48/2023
Р ІШ ЕН НЯ
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
07 червня 2023 року смт Царичанка
Царичанський районний суд Дніпропетровської області в складі:
головуючого судді: Костюкова Д.Г.,
за участю секретаря судового засідання: Харінської Л.М.,
представник позивача: адвоката Овчаренка Д.Л.,
відповідача: ОСОБА_1 ,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в порядку загального позовного провадження в залі суду в смт Царичанка Дніпропетровської області цивільну справу за позовом ОСОБА_2 до ОСОБА_1 , треті особи: ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , про визнання права,-
В С Т А Н О В И В:
ОСОБА_2 звернувся до Царичанського районного суду Дніпропетровської області з позовом до ОСОБА_1 , Царичанського районного відділу державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Дніпропетровській області, третя особа ОСОБА_3 , про визнання права власності на 1/2 автомобіля, виключення майна з-під арешту (зняття арешту з майна), поділ майна подружжя.
В ході судового розгляду представник позивача подав заяву про зміну предмету позову до відповідача ОСОБА_1 про визнання за ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , зареєстрованого за адресою: АДРЕСА_1 , рнокпп НОМЕР_1 , права на автомобіль VOLKSWAGEN, модель Passat, кузов № НОМЕР_2 , об`єм двигуна 1968 куб см, рік випуску 2010, сірого кольору, реєстраційний номер НОМЕР_3 , яка ухвалою суду від 10 квітня 2023 року була прийнята до розгляду.
В обґрунтування своїх вимог вказав, що ОСОБА_2 з 05 листопада 1977 року перебував у шлюбі з ОСОБА_1 , що підтверджується свідоцтвом про укладення шлюбу від 05.11.1977 серії НОМЕР_4 , актовий запис №2139.
06 травня 2010 року на підставі договору купівлі-продажу, укладеного між ОСОБА_1 та Автоцентром «Україна», зі згоди ОСОБА_2 , як чоловіка, і за їх спільні кошти було придбано автомобіль марки VOLKSWAGEN, модель Passat, кузов № НОМЕР_2 , об`єм двигуна 1968 куб см, рік випуску 2010, сірого кольору, реєстраційний номер НОМЕР_3 .
Отже, 1/2 частина автомобіля VOLKSWAGEN, модель Passat, 2010 року випуску, реєстраційний номер НОМЕР_3 , належала ОСОБА_2 з моменту придбання, оскільки вказаний автомобіль був спільною сумісною власністю подружжя і знаходився у їх спільному користуванні.
У липні 2017 року ОСОБА_2 звернувся до Царичанського районного суду Дніпропетровської області з позовом до ОСОБА_1 про розірвання шлюбу та розподіл майна. В ході розгляду справи сторони досягли домовленості про те, що ОСОБА_2 сплачує ОСОБА_1 вартість 1/2 частини вартості автомобіля VOLKSWAGEN, модель Passat, 2010 року випуску, реєстраційний номер НОМЕР_3 та набуває на нього право власності. На виконання досягнутої між ними домовленості, ОСОБА_2 передав відповідачці ОСОБА_1 грошові кошти в сумі 98374 грн. 83 коп., що підтверджується розпискою, написаною останньою власноручно.
Ухвалою Царичанського районного суду Дніпропетровської області від 19 вересня 2017 року визнано мирову угоду, за умовами якої за ОСОБА_2 визнано право власності на автомобіль VOLKSWAGEN, модель Passat, 2010 року випуску, реєстраційний номер НОМЕР_3 . Даний автомобіль за Актом приймання-передачі було передано ОСОБА_2 .
Однак в подальшому ухвалу Царичанського районного суду Дніпропетровської області від 19 вересня 2017 року було скасовано, справу повернуто на новий судовий розгляд до Царичанського районного суду Дніпропетровської області, автомобіль вилучено та реалізовано, чим було порушено права ОСОБА_2 .
На підставі викладеного та посилаючись на вимоги ст.ст.60, 61, 70 СК України, ст.ст.15, 16, 368 ЦК України, ст.ст.2, 4, 19 ЦПК України прохає визнати за ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , зареєстрованого за адресою: АДРЕСА_1 , рнокпп НОМЕР_1 , право на автомобіль VOLKSWAGEN, модель Passat, кузов № НОМЕР_2 , об`єм двигуна 1968 куб см, рік випуску 2010, сірого кольору, реєстраційний номер НОМЕР_3 .
Дана справа знаходилась в провадженні судді Царичанського районного суду Дніпропетровської області Руснака А.І. та ухвалою судді від 28 квітня 2021 року справу було прийнято до свого провадження і призначено підготовче засідання по справі.
Згідно розпорядження щодо призначення повторного автоматизованого розподілу судових справ від 26 вересня 2022 року, на підставі п.2.3.50 Положення про автоматизовану систему документообігу суду, затвердженого рішенням Ради суддів України від 26.11.2010 №30, рішення №3 зборів суддів Царичанського районного суду Дніпропетровської області від 24.08.2022, цивільну справу за позовом ОСОБА_2 до ОСОБА_1 , Царичанського районного відділу державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Дніпропетровській області, третя особа ОСОБА_3 , про визнання права власності на 1/2 автомобіля, виключення майна з-під арешту (зняття арешту з майна), поділ майна подружжя передано на повторний автоматизований розподіл.
Згідно протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 26.09.2022 року, вказану справу 26.09.2022 року передано на розгляд судді Костюкова Д.Г.
Ухвалою судді від 27.09.2022 цивільну справу за позовом ОСОБА_2 до ОСОБА_1 ,Царичанського районноговідділу державноївиконавчої службиГоловного територіальногоуправління юстиціїу Дніпропетровськійобласті,третя особа ОСОБА_3 ,про визнанняправа власностіна 1/2автомобіля,виключення майназ-підарешту (зняттяарешту змайна),поділ майнаподружжя, прийнято до провадження суддею Костюковим Д.Г. та призначено підготовче судове засідання.
Ухвалою суду від 22 грудня 2022 року відмовлено представнику позивача ОСОБА_2 адвокату Овчаренко Д.М. у прийнятті уточненої позовної заяви від 27.10.2022.
Постановою Дніпровського апеляційного суду від 22.03.2023 ухвалу Царичанського районного суду Дніпропетровської області від 22 грудня 2022 року залишено без змін.
Ухвалою суду від 10 квітня 2023 року прийнято заяву представника позивача ОСОБА_2 адвоката Овчаренка Д.М. про зміну предмету позову та вирішено в подальшому розглядати справу з урахуванням позовної заяви до відповідача ОСОБА_1 у новій редакції зі зміною предмету позову, зокрема за вимогами позивача про визнання за ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , зареєстрованого за адресою: АДРЕСА_1 , рнокпп НОМЕР_1 , права на автомобіль VOLKSWAGEN, модель Passat, кузов № НОМЕР_2 , об`єм двигуна 1968 куб см, рік випуску 2010, сірого кольору, реєстраційний номер НОМЕР_3 .
Ухвалою суду від 03 травня 2023 року залучено до участі у справі в якості третьої особи, яка не заявляє самостійні вимоги щодо предмета спору, - ОСОБА_5 .
Ухвалою суду від 30 травня 2023 року у прийнятті заяви відповідача ОСОБА_1 про визнання уточнених позовних вимог ОСОБА_2 відмовлено, закрито підготовче провадження по справі за позовом ОСОБА_2 до ОСОБА_1 , третя особа: ОСОБА_4 , про визнання права та призначено справу до розгляду по суті.
Представник позивача ОСОБА_2 адвокат Овчаренко Д.М. в судовому засіданні позовні вимоги підтримав повністю та прохав їх задовольнити.
Відповідач ОСОБА_1 в судовому засіданні позовні вимоги визнала та прохала їх задовольнити.
Третя особа ОСОБА_4 в судове засідання не з`явилася.
Суд, заслухавши представника позивача адвоката Овчаренка Д.М. та відповідача ОСОБА_1 , дослідивши матеріали цивільної справи, з`ясувавши всі обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, об`єктивно оцінивши докази, що мають значення для вирішення справи по суті, встановивши фактичні дані та відповідні їм правовідносини, приходить до наступного висновку.
Згідно з вимогами ч. 1 ст. 2 ЦПК України завданням цивільного судочинства є справедливий, неупереджений та своєчасний розгляд і вирішення цивільних справ з метою ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб, інтересів держави.
Частиною 1 ст. 4 ЦПК України передбачено, що кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів.
Судом встановлено, що сторони у справі з 05 листопада 1977 року перебували у зареєстрованому шлюбі, що підтверджується свідоцтвом про укладення шлюбу від 05.11.1977 серії НОМЕР_4 , актовий запис №2139 (Т.І, а.с.142).
06 травня 2010 року на підставі кредитного договору, укладеного між ОСОБА_1 та ТОВ «ПОРШЕ Мобіліті», зі згоди ОСОБА_2 , як чоловіка, було придбано автомобіль марки VOLKSWAGEN, модель Passat, кузов № НОМЕР_2 , об`єм двигуна 1968 куб см, рік випуску 2010, сірого кольору, реєстраційний номер НОМЕР_3 (Т.І, а.с.9-11).
Відповідно до Свідоцтва про реєстрацію транспортного засобу серії НОМЕР_5 від 07.05.2010, автомобіль марки VOLKSWAGEN, модель Passat, кузов № НОМЕР_2 , об`єм двигуна 1968 куб см, рік випуску 2010, сірого кольору, реєстраційний номер НОМЕР_3 , зареєстрований за ОСОБА_1 ( ОСОБА_6 , а.с.11).
Рішенням Царичанського районного суду Дніпропетровської області від 11 серпня 2016 року у справі 205/7870/14-ц за позовом ОСОБА_3 стягнуто з ОСОБА_1 на користь ОСОБА_3 грошові кошти за договорами позики (Т.І, а.с.12-17).
Відповідно до постанови старшого державного виконавця Царичанського районного ВДВС Головного територіального управління юстиції у Дніпропетровській області від 28.04.2017 ВП №53321931 та Акту опису й арешту майна від 28.04.2017, описано автомобіль марки VOLKSWAGEN, модель Passat, кузов № НОМЕР_2 , об`єм двигуна 1968 куб см, рік випуску 2010, сірого кольору, реєстраційний номер НОМЕР_3 , та на описаний автомобіль накладено арешт (Т.І, а.с.18-21).
Ухвалою Царичанського районного суду Дніпропетровської області від 19 вересня 2017 року визнано мирову угоду між ОСОБА_2 в особі представника ОСОБА_7 та ОСОБА_1 , згідно з умовами якої, зокрема: визнано за ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , уродженцем м.Дніпропетровськ, ідентифікаційний номер НОМЕР_1 , право власності на автомобіль марки VOLKSWAGEN, модель Passat, кузов № НОМЕР_2 , об`єм двигуна 1 968 куб. см., 2010 року випуску, сірого кольору, реєстраційний номер НОМЕР_3 ; ОСОБА_2 сплатив ОСОБА_1 1/2 частину вартості автомобіля марки VOLKSWAGEN, модель Passat, кузов № НОМЕР_2 , об`єм двигуна 1 968 куб. см., 2010 року випуску, яка складає 98374 грн. 83 коп. (Т.І, а.с.90).
На виконання досягнутої домовленості, ОСОБА_2 передав відповідачці ОСОБА_1 грошові кошти в сумі 98 374 грн. 83 коп., що підтверджується розпискою від 11.08.2017, написаною останньою власноручно (Т.І, а.с.175, Т.ІІІ, а.с.79).
Відповідно до Акту приймання-передачі від 20.08.2017, ОСОБА_1 передала ОСОБА_2 автомобіль марки VOLKSWAGEN, модель Passat, реєстраційний номер НОМЕР_3 , рік випуску 2010 (Т.ІІІ, а.с.80).
Постановою апеляційного суду Дніпропетровської області від 26 квітня 2018 року ухвалу Царичанського районного суду Дніпропетровської області від 19 вересня 2017 року скасовано та справу направлено для продовження розгляду до суду першої інстанції.
Згідно з Актом про проведення електронних торгів від 12.12.2018 при здійсненні зведеного виконавчого провадження №55112146 з примусового виконання виконавчих листів №205/7870/14-ц від 30.12.2016, було проведено електронні торги з реалізації майна боржника ОСОБА_1 , а саме: автомобіля марки VOLKSWAGEN, модель Passat, кузов № НОМЕР_2 , об`єм двигуна 1968 куб см, рік випуску 2010, сірого кольору, реєстраційний номер НОМЕР_3 . Переможець торгів ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_3 (Т.ІІІ, а.с.81).
Відповідно до постанови головного державного виконавця Царичанського відділу ДВС у Дніпровському районі Дніпропетровської області Південно-Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м.Дніпро) від 19.10.2021 ВП №55109132, постанови головного державного виконавця Царичанського районного відділу ДВС Головного територіального управління юстиції у Дніпропетровській області від 19.03.2019 ВП №55109317, постанови начальника Царичанського районного відділу ДВС Південно-Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м.Дніпро) від 29.05.2020 ВП №55110301, постанови начальника Царичанського районного відділу ДВС Південно-Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м.Дніпро) від 03.11.2020 ВП №55110816, виконавчі провадження за виконавчими листами №205/7870/14-ц від 30.12.2016, боржник ОСОБА_1 , закінчені у зв`язку з виконанням у повному обсязі вимог виконавчих документів (Т.ІІІ, а.с.221-224).
Згідно довідки Регіонального сервісного центру ГСЦ МВС в Дніпропетровській області (філія ГСЦ МВС) від 20.04.2023 №31/4-1445, наданої на запит суду, 28 грудня 2018 року на підставі акту електронних торгів серії ЗВП №55112146 від 12 грудня 2018 року та доручення серії ННР №146196 від 13 грудня 2018 року автомобіль VOLKSWAGEN, модель Passat, кузов № НОМЕР_2 , об`єм двигуна 1968 куб см, рік випуску 2010, сірого кольору, реєстраційний номер НОМЕР_3 переєстровано на ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , РНОКПП НОМЕР_6 (Т.ІІІ, а.с.234).
Відповідно до частини четвертої статті 263 ЦПК України при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування відповідних норм права, викладені в постановах Верховного Суду.
У постанові Великої Палати Верховного Суду від 15 червня 2021 року в справі № 922/2416/17 (провадження № 12-44гс20) зазначено, що: "скасоване судове рішення не породжує жодних правових наслідків з моменту його ухвалення, але його скасування саме по собі (тобто без встановлення інших обставин, що, зокрема, можуть підтверджувати недобросовісність дій, які були вчинені на підставі цього рішення) не є підставою для перегляду всіх юридичних фактів, що виникли, змінилися чи припинилися на підставі відповідного рішення".
Разом з тим, частиною 1 статті 1 ЦК України визначено, що цивільним законодавством регулюються особисті немайнові та майнові відносини (цивільні відносини), засновані на юридичній рівності, вільному волевиявленні, майновій самостійності їх учасників.
Згідно з п.п.2, 5 ч.1 ст.3 ЦК України загальними засадами цивільного законодавства є: неприпустимість позбавлення права власності, крім випадків, встановлених Конституцією України та законом; судовий захист цивільного права та інтересу.
Відповідно до ч.2 ст.11 ЦК України підставами виникнення цивільних прав та обов`язків, зокрема, є: 1) договори та інші правочини; 2) створення літературних, художніх творів, винаходів та інших результатів інтелектуальної, творчої діяльності; 3) завдання майнової (матеріальної) та моральної шкоди іншій особі; 4) інші юридичні факти.
Відповідно до вимог ст.15 ЦК України кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання. Кожна особа має право на захист свого інтересу, який не суперечить загальним засадам цивільного законодавства.
Частиною 1 статті 16 ЦК України визначено, що кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу.
Способами захисту цивільних прав та інтересів можуть бути визнання права (п.1 ч.2 ст.16 ЦК України).
Відповідно до статті 177 ЦК України об`єктами цивільних прав є речі, у тому числі гроші та цінні папери, інше майно, майнові права, результати робіт, послуги, результати інтелектуальної, творчої діяльності, інформація, а також інші матеріальні і нематеріальні блага.
У частині першій статті 179 ЦК України надано визначення речі як предмета матеріального світу, щодо якого можуть виникати цивільні права та обов`язки.
Зазначено про їх поділ на нерухомі та рухомі (стаття 181 ЦК України).
Стаття 190 ЦК України визначає майно особливим об`єктом, яким вважаються окрема річ, сукупність речей, а також майнові права та обов`язки. Окремо вказано, що майнові права є неспоживчою річчю та визнаються речовими правами.
З аналізу вищевказаних норм можна зробити висновок, що захисту у цивільно-правовому порядку підлягають не якесь абстрактне право, а цілком визначені цивільним законодавством майнові та немайнові права.
У теорії цивілістики під майновими правами розуміється: 1) у широкому значенні речового права суб`єктивне цивільне право як таке, що стосується майнових цінностей і має грошову оцінку, наприклад, право власності на похідні права, зобов`язальні права (права з договорів, що укладаються з приводу передання майна у власність або користування), майнові права інтелектуальної власності, корпоративні права, тощо; 2) у вузькому значенні- як суб`єктивне право, яке здатне бути самостійним об`єктом обороту; тобто у разі передання майнового права набувач отримує його як можливість претендування на майно або вчинення власних дій відносно майна.
Перелік майнових прав щодо об`єктів речового права, які підлягають захисту в цивільному порядку та способи їх захисту визначені в Книзі третьої ЦК України.
Таким чином, цивільним законодавством не передбачено захист цивільного права без визначення його змісту, складовими якого є юридичні можливості, надані суб`єкту.
При цьому захист суб`єктивних цивільних прав та інтересів здійснюється в передбаченому законом порядку, тобто за допомогою застосування належної форми, засобів і способів захисту. Законодавством визначено три окремі підстави для захисту цивільного права особи: порушення, невизнання, оспорювання цивільного права. Порушення права - це наслідок протиправної поведінки протилежної сторони, чиїми діями завдано шкоду правам та інтересам особи. Невизнання цивільного права полягає у пасивному запереченні наявності в особи суб`єктивного цивільного права, яке безпосередньо не завдає шкоди суб`єктивному праву, але створює невпевненість у правовому статусі носія суб`єктивного права. Оспорювання це наявність спору між учасниками цивільно-правових відносин про приналежність чи відсутність права в однієї із сторін.
Завданнями цивільного судочинства є справедливий, неупереджений та своєчасний розгляд і вирішення цивільних справ з метою захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб, інтересів держави.
Законодавчі обмеження матеріально-правових способів захисту цивільного права чи інтересу підлягають застосуванню з дотриманням статей 55, 124 Конституції України та статті 13 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, відповідно до яких кожна особа має право на ефективний спосіб правового захисту, не заборонений законом.
Принцип ефективності закріплений і ЦПК України, відповідно до правил статей 2, 5 якого застосовуваний судом спосіб захисту цивільного права має відповідати критерію ефективності. Тобто цей спосіб має бути дієвим, а його реалізація повинна мати наслідком відновлення порушених майнових або немайнових прав та інтересів управомоченої особи.
Ефективний спосіб захисту повинен забезпечити поновлення порушеного права, без додаткових (повторних) звернень до суду.
Застосування конкретного способу захисту цивільного права залежить як від змісту права чи інтересу, за захистом якого звернулася особа, так і від характеру його порушення, невизнання або оспорення. Такі право чи інтерес мають бути захищені судом у спосіб, який є ефективним, тобто таким, що відповідає змісту відповідного права чи інтересу, характеру його порушення, невизнання або оспорення та спричиненим цими діяннями наслідкам (постанова Великої Палати Верховного Суду від 05 червня 2018 року у справі № 338/180/17).
Позивач ставить питання про визнання за ним права на транспортний засіб, проте не зазначає, яке саме право відповідно до вимог чинного цивільного законодавства підлягає захисту та визнанню за ним, та яким чином це право було порушено, невизнане або оспорене відповідачем.
Суд зауважує, що неконкретне формулювання позивачем своїх позовних вимог в частині виду права, яке підлягає захисту, позбавляє суд можливості визначитись з характером спірних правовідносин для застосування належної форми захисту.
Крім того, такі дії позивача створюють умови для правової невизначеності спірного майна, що не відповідає загальним засадам цивільного законодавства та цивільного судочинства, а також порушує право власності третьої особи ОСОБА_4 , як легітимного власника даного транспортного засобу.
В обгрунтування позову позивач послався на ст.368 ЦК України та ст.ст.60, 61, 70 СК України, які регулюють відносини права спільної сумісної власності, однак жодних вимог щодо визнання за ним будь-якого речового права або іншого ефективного способу захисту відповідно до вимог цивільного законодавства позивач не заявив.
Суд звертає увагу, що позивач, у разі порушення його суб`єктивного права, може скористатись не будь-яким способом його відновлення, а лише тим, який як правило визначається спеціальним законом і регламентує конкретні цивільні правовідносини.
Якщо суд зробить висновок, що обраний позивачем спосіб захисту не передбачений законом або договором та/або є неефективним для захисту порушеного права/інтересу позивача, у цих правовідносинах позовні вимоги останнього не підлягають задоволенню.
Отже, об рання позивачем неефективного способу захисту своїх прав є самостійною підставою для відмови в позові.
Крім того, визнання праваякспосіб захистуцивільнихправ застосовуєтьсяу випадку, коли наявний спір проправояктаке, тобтоправо, що належить конкретній особі не визнається іншою особою або у разі відсутності правовстановлюючих документів, що засвідчують приналежність об`єктаправаособі.
Належним відповідачем має бути така особа, за рахунок якої можливо задовольнити позовні вимоги. Суд захищає порушене право чи охоронюваний законом інтерес позивача саме від відповідача.
У постанові Великої Палати Верховного Суду від 17 квітня 2018 року у справі №523/9076/16-ц (провадження № 14-61цс18) зроблено висновок, що «пред`явлення позову до неналежного відповідача не є підставою для відмови у відкритті провадження у справі, оскільки заміна неналежного відповідача здійснюється в порядку, визначеному ЦПК України. За результатами розгляду справи суд відмовляє в позові до неналежного відповідача та приймає рішення по суті заявлених вимог щодо належного відповідача. Тобто, визначення відповідачів, предмета та підстав спору є правом позивача. Натомість, встановлення належності відповідачів й обґрунтованості позову - обов`язком суду, який виконується під час розгляду справи, а не на стадії відкриття провадження».
Тобто, пред`явлення позову до неналежного відповідача є самостійною підставою для відмови в задоволенні позову.
Так судом встановлено, що відповідно до довідки Регіонального сервісного центру ГСЦ МВС в Дніпропетровській області (філія ГСЦ МВС) від 20.04.2023 №31/4-1445, наданої на запит суду, 28 грудня 2018 року на підставі акту електронних торгів серії ЗВП №55112146 від 12 грудня 2018 року та доручення серії ННР №146196 від 13 грудня 2018 року автомобіль VOLKSWAGEN, модель Passat, кузов № НОМЕР_2 , об`єм двигуна 1968 куб см, рік випуску 2010, сірого кольору, реєстраційний номер НОМЕР_3 переєстровано на ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , РНОКПП НОМЕР_6 (Т.ІІІ, а.с.234).
У своєму позові позивач зазначає про свої права на вищевказаний транспортний засіб, який належить іншій особі, тобто про наявність спору пов`язаного з зазначеним майном.
При цьому, позивач пред`являючи вимогу до відповідача ОСОБА_1 про визнання права на вищевказаний автомобіль не довів, яким чином остання порушила, не визнала чи оспорила його права на це майно, яке в її володінні не знаходиться та власником якого є зовсім інша особа.
Клопотань про заміну первісного відповідача належним відповідачем чи про залучення до участі у справі іншої особи як співвідповідача позивач не заявляв.
Таким чином позовні вимоги ОСОБА_2 не підлягають задоволенню в повному обсязі.
Виходячи з вищенаведених висновків та відсутністю правових підстав для задоволення позову, суд не приймає визнання відповідачем заявленого позову про визнання права на автомобіль, оскільки таке суперечить закону, при цьому визнання позову не є безумовною підставою для його задоволення, ураховуючи встановлені обставини справи та те, що вирішуючи спір по суті суд повинен дослідити матеріали справи, надати правову оцінку наявним у справі доказам та ухвалити рішення з урахуванням вимог законності та обґрунтованості, а не виходити виключно з факту визнання відповідачем позову.
Частиною 2статті 141 ЦК Українипередбачено, що судові витрати, пов`язані з розглядом справи, покладаються у разі відмови в позові на позивача.
На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 9,13,76-82,89,141,246,258,259,263-265,268,352,354,355 ЦПК України, суд,-
У Х В А Л И В:
У задоволенні позову ОСОБА_2 до ОСОБА_1 , треті особи: ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , про визнання права відмовити.
Судові витрати позивача покласти на останнього.
Рішення суду може бути оскаржене в апеляційному порядку до Дніпровського апеляційного суду шляхом подачі апеляційної скарги в 30-денний строк з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Повне рішення складено 09.06.2023 року.
Суддя: Д.Г. Костюков
Суд | Царичанський районний суд Дніпропетровської області |
Дата ухвалення рішення | 07.06.2023 |
Оприлюднено | 12.06.2023 |
Номер документу | 111429211 |
Судочинство | Цивільне |
Категорія | Справи позовного провадження Справи у спорах щодо права власності чи іншого речового права на нерухоме майно (крім землі), з них: про приватну власність, з них: визнання права власності |
Цивільне
Царичанський районний суд Дніпропетровської області
Костюков Д. Г.
Всі матеріали на цьому сайті розміщені на умовах ліцензії Creative Commons Із Зазначенням Авторства 4.0 Міжнародна, якщо інше не зазначено на відповідній сторінці
© 2016‒2023Опендатабот
🇺🇦 Зроблено в Україні