Рішення

від 02.06.2023 по справі 128/2708/18

ВІННИЦЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД ВІННИЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа № 128/2708/18

РІШЕННЯ

Іменем України

02 червня 2023 року місто Вінниця

Вінницький районний суд Вінницької області в складі:

головуючого судді Ганкіної І.А.,

при секретарі Шикун Я.С.

позивача ОСОБА_1 ,

представник позивача ОСОБА_2

представника відповідача ОСОБА_3

розглянувши увідкритому судовому засіданні взалі судув м.Вінниця впорядку загальногопозовного провадженняцивільну справуза позовом ОСОБА_1 доСтрижавської селищноїради Вінницькогорайону Вінницькоїобласті,Приватного сільськогосподарськогопідприємства «АгрофірмаБатьківщина», ОСОБА_4 ,Вінницької районноїдержавної адміністрації,Стрижавської селищноїради Вінницькогорайону Вінницькоїобласті вособі Державного реєстратораЛуценка Є.В.«про скасуваннярішень продержавну реєстраціюправа власності,визнання недійснимдоговору оренди,додаткової угоди,скасування державноїреєстрації праваоренди»,-

ВСТАНОВИВ:

Позивач ОСОБА_1 звернувся з позовом до суду до Стрижавської селищної ради Вінницького району Вінницької області, Приватного сільськогосподарського підприємства «Агрофірма Батьківщина», ОСОБА_4 , Вінницької районної державної адміністрації, Стрижавської селищної ради Вінницького району Вінницької області в особі Державного реєстратора Луценка Є.В. «про скасування рішень про державну реєстрацію права власності, визнання недійсним договору оренди, додаткової угоди, скасування державної реєстрації права оренди», який обґрунтовують тим, що вона є власником земельної ділянки площею 0,3000 га, розташованої на території Стирижавської селищної ради по АДРЕСА_1 . Вказаній земельній ділянці була присвоєна згідно рішення виконавчого комітету Стрижавської селищної ради від 30.04.2015р. №37 поштова адреса АДРЕСА_1 . В подальшому позивачка вирішила присвоїти вищезазначеній ділянці кадастровий номер і ДП «Вінницьким науково-дослідним та проектним інститутом землеустрою» на її замовлення була виготовлена технічна документація. Після цього вона звернулась до Управління Держземагентства у Вінницькому районі Вінницької області для внесення відомостей до електронної бази даних - Державного земельного кадастру. Проте державний кадастровий реєстратор відмовив у внесенні відомостей про ділянку до ДЗК на тій підставі, що дана земельна ділянка перекривається із сусідньою ділянкою з кадастровим номером 0520655900:02:009:1241 (виконавець ППВП «Еководземпроект»), яка перебуває у власності Стрижавської сільської ради Вінницького району , 1\2 частки якої передана в оренду ПСП « Агрофірма Батьківщина», а інша 1\2 частка- ОСОБА_4 . Фактичного перетину земельних ділянок не має, але із-за технічної помилки (неправильно позиціоновано межі земельної ділянки) при оформлені документів на земельну ділянку з кадастровий номером 0520655900:02:009:1241 відомості про яку вже були внесені до електронної бази даних - раніше, ніж позивачка звернулась за таким внесенням даних про свою земельну ділянку, таким чином ОСОБА_1 не може реалізувати своє право на земельну ділянку.

Відтак рішеннями №РВ-0500227612016, №РВ-0500227622016 від 07.12.2016 року Державним кадастровим реєстратором відмовлено позивачці у внесенні відомостей до Державного земельного кадастру з підстав невідповідності електронного документа установленим вимогам, а саме - перетин земельних ділянок із земельною ділянкою з кадастровим номером 0520655900:02:009:1241 ,площа співпадає на 57.6574% та 43.3229%.

Позивачка звернулась з позовом до Вінницького районного суду Вінницької області з приводу скасування реєстрації в державному земельному кадастрі земельної ділянки кадастровий номер 0520655900:02:009:1241. Рішенням Вінницького районного суду Вінницької області від 17.04.2018 р. позов було задоволено. Головне управління держгеокадастру у Вінницькій області розглянувши заяву щодо виключення відомостей про земельну ділянку з кадастровим номером 0520655900:02:009:1241 на підставі рішення Вінницького районного суду Вінницької області від 17.04.2018 року по справі №128/557/16-ц у своїй відповіді від 23.07.2018 року, вказали, що не можуть виконати рішення суду, поки є чинною державна реєстрація речових прав на нерухоме майно на земельну ділянку кадастровий номер 0520655900:02:009:1241.

Згідно відповіді Стрижавської селищної ради Вінницького району Вінницької області, від 10.08.2018 року № 1400, державний реєстратор речових прав та їх обтяжень не має права доступу до Державного земельного кадастру. Для скасування земельної ділянки в Державному реєстрі речових прав та їх обтяжень потрібно відповідне рішення суду, тому Державний реєстратор Стрижавської селищної ради не може виконати рішення Вінницького районного суду Вінницької області від 17.04.2018 року по справі №128/557/16-ц та скасувати реєстрацію у державному земельному кадастрі земельної ділянки кадастровий номер: 0520655900:02:009:1241.

Як вбачається з витягу з державного реєстру речових прав на нерухоме майно за земельною ділянкою кадастровий номер 0520655900:02:009:1241 площею 0.7271 га зареєстровано право комунальної власності за Стрижавською селищною радою. Зареєстровано державним реєстратором Бадюк Оленою Вячеславівною, реєстраційної служби Вінницького районного управління юстиції Вінницької області. Рішення про державну реєстрацію прав та їх обтяжень (з відкриттям розділу) індексний номер: 18091963 від 17.12.2014 року.

Стрижавська селищна рада на підставі рішень 22 сесії 5 скликання від 23.10.2008р. №72 «Про затвердження технічної документації щодо складання документів, що посвідчують право оренди на земельні ділянки ПСП «Агрофірми Батьківщина», 51 сесії 5 скликання від 23.09.2010 р. «Про внесення змін до рішення 22 сесії 5 скликання від 23.10.2008р. №72 «Про затвердження технічної документації щодо складання документів, що посвідчують право оренди на земельні ділянки ПСП «Агрофірми Батьківщина», уклала договір оренди земельної ділянки площею 0.7271 га з приватним підприємством «АГРОФІРМА БАТЬКІВЩИНА» від 23.10.2010 року, який було зареєстровано державним реєстратором Бадюк Оленою Вячеславівною, реєстраційної служби Вінницького районного управління юстиції Вінницької області. Рішення про державну реєстрацію прав та їх обтяжень ( з відкриттям розділу) індексний номер: 18092143 від 17.12.2014 року.

В подальшому 18.10.2017 року на підставі рішення 28 сесії 07 скликання Стрижавської селищної ради від 03.10.2017р. була укладена додаткова угода до договору оренди земельної ділянки від 23.10.2014р. між Стрижавською селищною радою та приватним підприємством «АГРОФІРМА БАТЬКІВЩИНА». Відповідно до додаткової угоди в оренду передається частини земельної ділянки орендарю ОСОБА_4 строком на 25 років. Зареєтрована державним реєстратором Луценко Євгеном Васильовичем, Стрижавської селищної ради Вінницького району, Вінницької області. Рішення про державну реєстрацію прав та їх обтяжень індексний номер: індексний номер: 37707144 від 23.10.2017 року. В результаті позивачка не може отримати кадастровий номер на земельну ділянку, яка перебуває у її власності в зв`язку із суміщенням земельної ділянки, яка перебуває у її власності із земельною ділянкою кадастровий номер: 0520655900:02:009:1241, яка перебуває в оренді у відповідачів.

В судовому засіданні позивачка ОСОБА_1 та її представник ОСОБА_2 заявлені позовні вимоги підтримали в повному обсязі на підставах визначених у позові та просять позовні вимоги задоволити. Суду показали, що без скасування реєстрації в державному земельному кадастрі земельної ділянки кадастровий номер 0520655900:02:009:1241 позивачка не може реалізувати своє право на власність щодо належної їй земельної ділянки. Так, рішенням Вінницького районного суду Вінницької області від 17.04.2018 р. позов ОСОБА_5 було задоволено, однак, Головне управління держгеокадастру у Вінницькій області розглянувши її заяву щодо виключення відомостей про земельну ділянку з кадастровим номером 0520655900:02:009:1241 на підставі рішення Вінницького районного суду Вінницької області від 17.04.2018 року по справі №128/557/16-ц у своїй відповіді від 23.07.2018 року, вказали, що не можуть виконати рішення суду, поки є чинною державна реєстрація речових прав на нерухоме майно на земельну ділянку кадастровий номер 0520655900:02:009:1241. Згідно відповіді Стрижавської селищної ради Вінницького району Вінницької області, від 10.08.2018 року № 1400, державний реєстратор речових прав та їх обтяжень не має права доступу до Державного земельного кадастру. Для скасування земельної ділянки в Державному реєстрі речових прав та їх обтяжень потрібно відповідне рішення суду, тому Державний реєстратор Стрижавської селищної ради не може виконати рішення Вінницького районного суду Вінницької області від 17.04.2018 року по справі №128/557/16-ц та скасувати реєстрацію у державному земельному кадастрі земельної ділянки кадастровий номер: 0520655900:02:009:1241. Як вбачається з витягу з державного реєстру речових прав на нерухоме майно за земельною ділянкою кадастровий номер 0520655900:02:009:1241 площею 0.7271 га зареєстровано право комунальної власності за Стрижавською селищною радою. Зареєстровано державним реєстратором Бадюк Оленою Вячеславівною, реєстраційної служби Вінницького районного управління юстиції Вінницької області. Рішення про державну реєстрацію прав та їх обтяжень (з відкриттям розділу) індексний номер: 18091963 від 17.12.2014 року. Стрижавська селищна рада на підставі рішень 22 сесії 5 скликання від 23.10.2008р. №72 «Про затвердження технічної документації щодо складання документів, що посвідчують право оренди на земельні ділянки ПСП «Агрофірми Батьківщина», 51 сесії 5 скликання від 23.09.2010 р. «Про внесення змін до рішення 22 сесії 5 скликання від 23.10.2008р. №72 «Про затвердження технічної документації щодо складання документів, що посвідчують право оренди на земельні ділянки ПСП «Агрофірми Батьківщина», уклала договір оренди земельної ділянки площею 0.7271 га з приватним підприємством «АГРОФІРМА БАТЬКІВЩИНА» від 23.10.2010 року, який було зареєстровано державним реєстратором Бадюк Оленою Вячеславівною, реєстраційної служби Вінницького районного управління юстиції Вінницької області. Рішення про державну реєстрацію прав та їх обтяжень ( з відкриттям розділу) індексний номер: 18092143 від 17.12.2014 року. В подальшому 18.10.2017 року на підставі рішення 28 сесії 07 скликання Стрижавської селищної ради від 03.10.2017р. була укладена додаткова угода до договору оренди земельної ділянки від 23.10.2014р. між Стрижавською селищною радою та приватним підприємством «АГРОФІРМА БАТЬКІВЩИНА». Відповідно до додаткової угоди в оренду передається частини земельної ділянки орендарю ОСОБА_4 строком на 25 років. Зареєтрована державним реєстратором Луценко Євгеном Васильовичем, Стрижавської селищної ради Вінницького району, Вінницької області. Рішення про державну реєстрацію прав та їх обтяжень індексний номер: індексний номер: 37707144 від 23.10.2017 року. В результаті позивачка не може отримати кадастровий номер на земельну ділянку, яка перебуває у її власності в зв`язку із суміщенням земельної ділянки, яка перебуває у її власності із земельною ділянкою кадастровий номер: 0520655900:02:009:1241, яка перебуває в оренді у відповідачів, в зв`язку з чим позивачка була звернутися до суду з даним позовом.

Представник відповідача ПП «АГРОФІРМА БАТЬКІВЩИНА» в особі адвоката Киришов О.В. заявлені позовні вимоги не визнав. Суду показав, що наявність технічної помилки не є підставою для скасування договору оренди, який укладений на законних підставах. Фактичного перетину земельних ділянок не має, а отже права позивачки на земельну ділянку його довіритель не порушив. В задоволені позову просить відмовити.

Представник Вінницької РВА подали суду заяву, за якою в задоволені позову просять відмовити, справу просять розглядати у відсутність їх представника.

Представник Стрижавської селищної ради також подав суду заяву про розгляд справи у їх відсутність, при вирішенні судового спору покладаються на розсуд суду.

Заслухавши пояснення сторін, врахувавши думки учасників справи, викладені у поданих до суду письмових заявах та клопотаннях, вивчивши письмові докази по справі та надавши їм належну правову оцінку, суд дійшов такого висновку.

Згідно з ч. 1 ст. 4 ЦПК України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів.

У частині першій статті 81 ЦПК України передбачено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Судом встановлено, що ОСОБА_1 є власником земельної ділянки площею 0,3000 га, розташованої на території Стирижавської селищної ради по АДРЕСА_1 , що підтверджується державним актом на право приватної власності на земельну ділянку серії ВН №1598 виданого від 06.06.2000р. зареєстрованого в книзі записів за №1228 (т.1 а.с.10).

Вказаній земельній ділянці була присвоєна, згідно рішення виконавчого комітету Стрижавської селищної ради від 30.04.2015р. №37, поштова адреса АДРЕСА_1 , що підтверджується копією відповідного рішення (т.1, а.с.11).

Рішеннями №РВ-0500227612016, №РВ-0500227622016 від 07.12.2016 року Державним кадастровим реєстратором Буран Р.Б. було відмовлено у внесенні відомостей до Державного земельного кадастру з підстав невідповідності електронного документа установленим вимогам, а саме - перетин земельних ділянок із земельною ділянкою з кадастровим номером 0520655900:02:009:1241, площа співпадає на 57.6574% та 43.3229% (т.1, а.с.12,13).

ОСОБА_1 звернулась з позовом до Вінницького районного суду Вінницької області з приводу скасування реєстрації в державному земельному кадастрі земельної ділянки кадастровий номер 0520655900:02:009:1241, та в подальшому рішенням Вінницького районного суду Вінницької області від 17.04.2018р. позов було задоволено (т.1, а.с.16-17).

Головне управління держгеокадастру у Вінницькій області розглянувши заяву щодо виключення відомостей про земельну ділянку з кадастровим номером 0520655900:02:009:1241 на підставі рішення Вінницького районного суду Вінницької області від 17.04.2018 року по справі №128/557/16-ц у своїй відповіді від 23.07.2018 року зазначило, що не може виконати рішення суду, поки є чинною державна реєстрація речових прав на нерухоме майно на земельну ділянку кадастровий номер 0520655900:02:009:1241.

Згідно відповіді Стрижавської селищної ради Вінницького району Вінницької області, від 10.08.2018 року № 1400, державний реєстратор речових прав та їх обтяжень не має права доступу до Державного земельного кадастру. Для скасування запису щодо земельної ділянки в Державному реєстрі речових прав та їх обтяжень потрібно відповідне рішення суду, тому Державний реєстратор Стрижавської селищної ради не може виконати рішення Вінницького районного суду Вінницької області від 17.04.2018 року по справі №128/557/16-ц та скасувати реєстрацію у державному земельному кадастрі земельної ділянки кадастровий номер: 0520655900:02:009:1241

З витягу з державного реєстру речових прав на нерухоме майно вбачається, що за земельною ділянкою кадастровий номер 0520655900:02:009:1241 площею 0.7271 га зареєстровано право комунальної власності за Стрижавською селищною радою. Зареєстровано державним реєстратором Бадюк Оленою Вячеславівною, реєстраційної служби Вінницького районного управління юстиції Вінницької області. Рішення про державну реєстрацію прав та їх обтяжень ( з відкриттям розділу) індексний номер: 18091963 від 17.12.2014 року (а.с.т.1, а.с.18-20).

Стрижавська селищна рада на підставі рішень 22 сесії 5 скликання від 23.10.2008р. №72 «Про затвердження технічної документації щодо складання документів, що посвідчують право оренди на земельні ділянки ПСП «Агрофірми Батьківщина», 51 сесії 5 скликання від 23.09.2010р. «Про внесення змін до рішення 22 сесії 5 скликання від 23.10.2008р. №72 «Про затвердження технічної документації щодо складання документів, що посвідчують право оренди на земельні ділянки ПСП «Агрофірми Батьківщина», уклала договір оренди земельної ділянки площею 0.7271 га з приватним підприємством «АГРОФІРМА БАТЬКІВЩИНА» від 23.10.2010 року, який було зареєтровано державним реєстратором Бадюк Оленою Вячеславівною, реєстраційної служби Вінницького районного управління юстиції Вінницької області. Рішення про державну реєстрацію прав та їх обтяжень (з відкриттям розділу) індексний номер: 18092143 від 17.12.2014 року.

18.10.2017 року на підставі рішення 28 сесії 07 скликання Стрижавської селищної ради від 03.10.2017р. була укладена була укладена додаткова угода до договору оренди земельної ділянки від 23.10.2014р. між Стрижавською селищною радою та приватним підприємством «АГРОФІРМА БАТЬКІВЩИНА».

Відповідно до додаткової угоди в оренду передається частини земельної ділянки орендарю ОСОБА_4 строком на 25 років. Зареєстрована державним реєстратором Луценко Є.В., Стрижавської селищної ради Вінницького району, Вінницької області. Рішення про державну реєстрацію прав та їх обтяжень індексний номер: індексний номер: 37707144 від 23.10.2017 року (т.1, а.с.14-15).

Відтак були укладені договори оренди земельної ділянки кадастровий номер 0520655900:02:009:1241 площею 0,7271 га від 23.10.2010 року укладеного між Стрижавською селищною радою та ПСП «Агрофірма Батьківщина» зареєстрованого 21.10.210 за № 041003400013 зареєстрованого у Вінницькій регіональній філії ДП «Центр державного земельного кадастру» та додаткових угод до нього від 17.12.2014 року та від 18.10.2017 року (а.с. 22-23, 24,25).

Відповідно достатті 76 ЦПК Українидоказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.

Ці дані встановлюються такими засобами: письмовими, речовими і електронними доказами; висновками експертів; показаннями свідків.

Належними є докази, які містять інформацію щодо предмета доказування (частина першастатті 77 ЦПК України), допустимим є доказ, який одержаний з дотриманням порядку, встановленого законом.

Згідно ізстаттею 78 ЦПК Українисуд не бере до уваги докази, що одержані з порушенням порядку, встановленого законом. Обставини справи, які за законом мають бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.

Із положеньстатті 1 Закону України «Про оренду землі»вбачається, що оренда землі - це засноване на договорі строкове платне володіння і користування земельною ділянкою, необхідною орендареві для проведення підприємницької та інших видів діяльності.

Згідно зстаттею 13 Закону України «Про оренду землі»договір оренди землі - це договір, за яким орендодавець зобов`язаний за плату передати орендареві земельну ділянку у володіння і користування на певний строк, а орендар зобов`язаний використовувати земельну ділянку відповідно до умов договору та вимог земельного законодавства.

Стаття 14 Закону України «Про оренду землі» визначає, що договір оренди землі укладається у письмовій формі і за бажанням однієї із сторін може бути посвідчений нотаріально. Типова форма договору оренди землізатверджується Кабінетом Міністрів України.

Частиною 1 статті 16 Закону України «Про оренду землі» визначено, що укладення договору оренди земельної ділянки із земель приватної власності здійснюється за згодою орендодавця та особи, яка згідно із законом вправі набувати право оренди на таку земельну ділянку.

Відповідно до ч. 1 ст. 792 ЦК України за договором найму (оренди) земельної ділянки наймодавець зобов`язується передати наймачеві земельну ділянку на встановлений договором строк у володіння та користування за плату.

Згідно зі статтею 17 Закону України «Про оренду землі» об`єкт за договором оренди землі вважається переданим орендодавцем орендареві з моменту державної реєстрації права оренди, якщо інше не встановлено законом.

Відповідно до статті 6 Закону України «Про оренду землі» орендарі набувають права оренди земельної ділянки на підставах і в порядку, передбаченихЗемельним кодексом України,Цивільним кодексом України, цим та іншими законами України і договором оренди землі. Право оренди земельної ділянки підлягає державній реєстрації відповідно до закону.

Частинами 1, 2 статті 182 ЦК України визначено, що право власності та інші речові права на нерухомі речі, обтяження цих прав, їх виникнення, перехід і припинення підлягають державній реєстрації. Державна реєстрація прав на нерухомість є публічною, здійснюється відповідним органом, який зобов`язаний надавати інформацію про реєстрацію та зареєстровані права в порядку, встановленомузаконом.

Вищевказане кореспондується з частиною першоюстатті 93 ЗК України- право оренди земельної ділянки це засноване на договорі строкове платне володіння і користування земельною ділянкою, необхідною орендареві для провадження підприємницької та іншої діяльності.

Відповідно до частини третьоїстатті 203 ЦК Українипередбачено, що волевиявлення учасника правочину має бути вільним і відповідати його внутрішній волі.

Згідно з ч. 1ст. 205 ЦК України, правочин може вчинятися усно або в письмовій (електронній) формі. Сторони мають право обирати форму правочину, якщо інше не встановлено законом.

Статтею 207 ЦК Українивстановлено загальні вимоги до письмової форми правочину. Так, на підставі частини першої цієї статті правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо його зміст зафіксований в одному або кількох документах (у тому числі електронних), у листах, телеграмах, якими обмінялися сторони. Правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо він підписаний його стороною (сторонами).

У відповідності дост. 638 ЦК України, договір є укладеним, якщо сторони в належній формі досягли згоди з усіх істотних умов договору. Істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди.

Відповідно дост. 15 Закону України «Про оренду землі», істотними умовами договору оренди землі є: об`єкт оренди (кадастровий номер, місце розташування та розмір земельної ділянки); дата укладення та строк дії договору оренди; орендна плата із зазначенням її розміру, індексації, способу та умов розрахунків, строків, порядку її внесення і перегляду та відповідальності за її несплату.

Згідно з частиною першою статті 15, частиною першою статті 16 ЦК України кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання. Кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу.

У постанові Верховного Суду України від 21 вересня 2016 року у справі № 6-1512цс16 у подібній справі зазначено, що правом на звернення до суду за захистом наділена особа в разі порушення, невизнання або оспорювання саме її прав, свобод чи інтересів, а також у разі звернення до суду органів і осіб, яким надано право захищати права, свободи та інтереси інших осіб або державні та суспільні інтереси. Суд повинен установити, чи були порушені, невизнані або оспорені права, свободи чи інтереси цих осіб, і залежно від установленого вирішити питання про задоволення позовних вимог або відмову в їх задоволенні.

Згідно зі статтями 16, 203, 215 ЦК України для визнання судом оспорюваного правочину недійсним необхідним є: пред`явлення позову однією із сторін правочину або іншою заінтересованою особою; наявність підстав для оспорювання правочину; встановлення, чи порушується (не визнається або оспорюється) суб`єктивне цивільне право або інтерес особи, яка звернулася до суду.

Таке розуміннявизнання правочинунедійсним якспособу захистує усталениму судовійпрактиці. Відповідно до частини четвертої статті 263 ЦПК України при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування відповідних норм права, викладені в постановах Верховного Суду.

У постанові Верховного Суду у складі Об`єднаної палати Касаційного цивільного суду від 05 вересня 2019 року у справі № 638/2304/17 (провадження № 61-2417сво19) зроблено висновок, що «недійсність договору як приватно-правова категорія, покликана не допускати або присікати порушення цивільних прав та інтересів або ж їх відновлювати. По своїй суті ініціювання спору про недійсність договору не для захисту цивільних прав та інтересів є недопустимим».

Однак, у разі виявлення підстав, які свідчать про нікчемність правочину, його невідповідність вимогам ст.203 ЦК України порушене право підлягає захисту, шляхом повернення майна власнику у його володіння.

Тобто, підставою недійсності правочину є недодержання в момент вчинення правочину стороною (сторонами) вимог, які встановлені частинами першою - третьою, п`ятою та шостою статті 203 цього Кодексу. Недійсним є правочин, якщо його недійсність встановлена законом (нікчемний правочин). У цьому разі визнання такого правочину недійсним судом не вимагається. У випадках, встановлених цим Кодексом, нікчемний правочин може бути визнаний судом дійсним. Якщо недійсність правочину прямо не встановлена законом, але одна із сторін або інша заінтересована особа заперечує його дійсність на підставах, встановлених законом, такий правочин може бути визнаний судом недійсним (оспорюваний правочин)(ст.215 ЦК України). Волевиявлення учасника правочину має бути вільним і відповідати його внутрішній волі (ч.3 ст.203 ЦК України).

В п.7 Постанови Пленуму Верховного Суду України від 06 листопада 2009 року №9 «Про судову практику розгляду цивільних справ про визнання правочинів недійсними» роз`яснено, що правочин може бути визнаний недійсним лише з підстав, визначених законом, та із застосуванням наслідків недійсності, передбачених законом.

Положеннями ч. 1ст. 319 ЦК Українивстановлено, що власник володіє, користується, розпоряджається своїм майном на власний розсуд. Згідно з ч. 2ст.90ЗК України порушені права власників земельних ділянок підлягають поновленню в порядку, встановленому законом.

Таким чином, відповідно дост. 391 ЦК України, власник майна має право вимагати усунення перешкод у здійсненні ним права користування та розпоряджання своїм майном.

Частиною 2ст. 152 ЗК Українивстановлено, що власник земельної ділянки або землекористувач може вимагати усунення будь-яких порушень його прав на землю, навіть якщо ці порушення не пов`язані з позбавленням права володіння земельною ділянкою, і відшкодування завданих збитків.

Судом встановлено, що ОСОБА_1 набула спірну земельну ділянки у власність правомірно.

Щодо скасування записів про державну реєстрацію, суд виходить з наступного.

Відповідно до ч. 4 ст. 18 Закону України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень» державній реєстрації підлягають виключно заявлені речові права на нерухоме майно та їх обтяження, за умови їх відповідності законодавству і поданим/отриманим документам.

Верховний Суд України неодноразово висловлювали правову позицію про те, що державний реєстратор під час проведення державної реєстрації речових прав на нерухоме майно зобов`язаний перевірити інформацію про наявність або відсутність вже зареєстрованих речових прав з метою недопущення одночасного існування їх подвійної державної реєстрації, і що факт чинності попередніх договорів оренди землі унеможливлює державну реєстрацію прав оренди згідно договорів оренди землі, укладених пізніше (постанови ВС України від 29 вересня 2015 року у справі № 802/37191, від 30 березня 2016 року у справі № 21-1434а15, від 15 листопада 2016 року у справі № 825/1287/15-а).

Рішення державного реєстратора підлягає скасуванню не лише із підстав недійсності оспорюваного договору оренди, але й з підстав порушення державним реєстратором норм законодавства у сфері державної реєстрації речових прав на нерухоме майно під час вчинення відповідних реєстраційних дій. Протиправні дії і рішення державного реєстратора призводять до виникнення ситуації з подвійною реєстрацією права користування землею на одну і ту саму земельну ділянку за різними особами.

Велика Палата Верховного Суду у п. 74 постанови від 29 травня 2019 року №367/2022/15-ц (14-376цс18) звертає увагу на те, що рішення суб`єкта державної реєстрації прав про державну реєстрацію прав із внесенням відповідного запису до Державного реєстру речових прав на нерухоме майно вичерпує свою дію. А тому після внесення такого запису скасування зазначеного рішення не може бути належним способом захисту права або інтересу позивача. За певних умов таким належним способом може бути скасування запису про проведену державну реєстрацію права (див. пункт 5.17 постанови від 4 вересня 2018 року у справі №915/127/18).

Згідно ч. 3 ст. 26 Закону України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень» відомості про речові права, обтяження речових прав, внесені до Державного реєстру прав, не підлягають скасуванню та/або вилученню.

У разі скасування рішення державного реєстратора про державну реєстрацію прав на підставі судового рішення чи у випадку, передбаченому підпунктом "а" пункту 2 частини шостої статті 37 цього Закону, а також у разі визнання на підставі судового рішення недійсними чи скасування документів, на підставі яких проведено державну реєстрацію прав, скасування на підставі судового рішення державної реєстрації прав, державний реєстратор чи посадова особа Міністерства юстиції України (у випадку, передбаченому підпунктом "а" пункту 2 частини шостої статті 37 цього Закону) проводить державну реєстрацію набуття, зміни чи припинення речових прав відповідно до цього Закону.

Ухвалення судом рішення про скасування рішення державного реєстратора про державну реєстрацію прав, визнання недійсними чи скасування документів, на підставі яких проведено державну реєстрацію прав, а також скасування державної реєстрації прав допускається виключно з одночасним визнанням, зміною чи припиненням цим рішенням речових прав, обтяжень речових прав, зареєстрованих відповідно до законодавства (за наявності таких прав).

Таким речовим правом у судовому спорі є договір оренди земельної ділянки кадастровий номер 0520655900:02:009:1241 площею 0,7271 га від 23.10.2010 року укладеного між Стрижавською селищною радою та ПСП «Агрофірма Батьківщина» зареєстрованого 21.10.210 за № 041003400013 зареєстрованого у Вінницькій регіональній філії ДП «Центр державного земельного кадастру» та додаткових угод до нього від 17.12.2014 року та від 18.10.2017 року.

Право оренди було набуто на підставі рішення 22 сесії 5 скликання від 23.10.2008 року № 72 «Про затвердження технічної документації щодо складання документів, що посвідчують право оренди на земельні ділянки ПСП «Агрофірма Батьківщина», рішення 51 сесії 5 скликання від 23.09.2010 року «Про внесення змін до рішення 22 сесії 5 скликання від 23.10.2008 року № 72 «Про затвердження технічної документації щодо складання документів що посвідчують право оренди на земельні ділянки ПСП «Агрофірми Батьківщина».

Державна реєстрація набуття, зміни чи припинення речових прав у разі скасування рішення державного реєстратора про державну реєстрацію прав у випадку, передбаченому підпунктом "а" пункту 2 частини шостої статті 37 цього Закону, проводиться без подання відповідної заяви заявником та справляння адміністративного збору на підставі відомостей про речові права, що містилися в Державному реєстрі прав. У разі відсутності таких відомостей про речові права в Державному реєстрі прав заявник подає оригінали документів, необхідних для проведення державної реєстрації набуття, зміни чи припинення речових прав.

У даному випадку перешкодою до відновлення порушеного права позивачки є відсутність згоди заявника орендарів подати оригінали документів, необхідних для проведення державної реєстрації набуття, зміни чи припинення речових прав.

Верховний Суд у постанові від 03 вересня 2020 року, справа № 914/1201/19, зазначив, що за змістом статей 3,15,16 ЦК правовою підставою для звернення до суду є захист порушених або оспорюваних прав і охоронюваних законом інтересів. За результатами розгляду такого спору має бути визначено, чи було порушене цивільне право особи, за захистом якого позивач звернувся до суду, яке саме право порушено, в чому полягає його порушення, оскільки в залежності від цього визначається належний спосіб захисту порушеного права, якщо воно мало місце.

Під захистом права розуміється державно-примусова діяльність, спрямована на відновлення порушеного права суб`єкта правовідносин і забезпечення виконання юридичного обов`язку зобов`язаною стороною, внаслідок чого реально відбудеться припинення порушення (чи оспорювання) прав цього суб`єкта, він компенсує витрати, що виникли у зв`язку з порушенням його прав, або в інший спосіб нівелює негативні наслідки порушення його прав.

Спосіб захисту може бути визначено як концентрований вираз змісту (суті) міри державного примусу, за допомогою якого відбувається досягнення бажаного для особи, право чи інтерес якої порушені, правового результату.

Спосіб захисту втілює безпосередню мету, якої прагне досягти суб`єкт захисту (позивач), вважаючи, що у такий спосіб буде припинено порушення (чи оспорювання) його прав, він компенсує витрати, що виникли у зв`язку з порушенням його прав, або в інший спосіб нівелює негативні наслідки порушення його прав.

Належний спосіб захисту, виходячи із застосування спеціальної норми права, повинен забезпечити ефективне використання цієї норми у її практичному застосуванні гарантувати особі спосіб відновлення порушеного права або можливість отримання нею відповідного відшкодування.

Отже, засіб юридичного захисту має бути ефективним, як на практиці, так і за законом. У рішенні від 31 липня 2003 року у справі "Дорани проти Ірландії" Європейський суд з прав людини зазначив, що поняття "ефективний засіб" передбачає не лише запобігання порушенню або припиненню порушення, а так само встановлення механізму відновлення, поновлення порушеного права. Так, обов`язковим є практичне застосування ефективного механізму захисту. Протилежний підхід суперечитиме принципу верховенства права.

Як правило, суб`єкт порушеного права може скористатися не будь-яким, а цілком конкретним способом захисту свого права (постанова Великої Палати Верховного Суду від 22 серпня 2018 року у справі № 925/1265/16). Застосування конкретного способу захисту цивільного права залежить як від змісту права чи інтересу, за захистом якого звернулася особа, так і від характеру його порушення, невизнання або оспорення. Такі право чи інтерес мають бути захищені судом у спосіб, який є ефективним, тобто таким, що відповідає змісту відповідного права чи інтересу, характеру його порушення, невизнання або оспорення та спричиненим цими діяннями наслідкам (близькі за змістом висновки викладено, зокрема, у постановах Великої Палати Верховного Суду від 05 червня 2018 року у справі № 338/180/17, від 11 вересня 2018 року у справі № 905/1926/16 та від 30 січня 2019 року у справі № 569/17272/15-ц).

За змістом п. 1 ч. 1 ст. 2 Закону України "Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень" державна реєстрація речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень це офіційне визнання і підтвердження державою фактів набуття, зміни або припинення речових прав на нерухоме майно, обтяжень таких прав шляхом внесення відповідних відомостей до Державного реєстру речових прав на нерухоме майно.

Відповідно до ст. 11 зазначеного Закону державний реєстратор самостійно приймає рішення за результатом розгляду заяв у сфері державної реєстрації прав.

У частині другій статті 26 Закону України №1952 було унормовано порядок внесення записів до Державного реєстру прав, змін до них та їх скасування. Так, за змістом зазначеної норми у разі скасування на підставі рішення суду рішення про державну реєстрацію прав, документів, на підставі яких проведено державну реєстрацію прав, скасування записів про проведену державну реєстрацію прав, а також у випадку, передбаченому підпунктом "а" пункту 2 частини 6 статті 37 цього Закону, до Державного реєстру прав вноситься запис про скасування державної реєстрації прав. У разі скасування судом документів, на підставі яких проведено державну реєстрацію прав до 01 січня 2013 року, або скасування записів про державну реєстрацію прав, інформація про які відсутня в Державному реєстрі прав, запис про державну реєстрацію прав вноситься до Державного реєстру прав та скасовується.

Однак згідно із Законом України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо протидії рейдерству», який набрав чинності з 16 січня 2020 року, статтю 26 Закону України №1952 викладено у новій редакції.

Так, відповідно до пунктів 1, 2, 3 частини третьої статті 26 Закону України №1952 (у редакції, чинній із 16 січня 2020 року) відомості про речові права, обтяження речових прав, внесені до Державного реєстру прав, не підлягають скасуванню та/або вилученню. У разі скасування рішення державного реєстратора про державну реєстрацію прав на підставі судового рішення чи у випадку, передбаченому підпунктом "а" пункту 2 частини шостої статті 37 цього Закону, а також у разі визнання на підставі судового рішення недійсними чи скасування документів, на підставі яких проведено державну реєстрацію прав, скасування на підставі судового рішення державної реєстрації прав, державний реєстратор чи посадова особа Міністерства юстиції України (у випадку, передбаченому підпунктом "а" пункту 2 частини шостої статті 37 цього Закону) проводить державну реєстрацію набуття, зміни чи припинення речових прав відповідно до цього Закону. Ухвалення судом рішення про скасування рішення державного реєстратора про державну реєстрацію прав, визнання недійсними чи скасування документів, на підставі яких проведено державну реєстрацію прав, а також скасування державної реєстрації прав допускається виключно з одночасним визнанням, зміною чи припиненням цим рішенням речових прав, обтяжень речових прав, зареєстрованих відповідно до законодавства (за наявності таких прав).

Отже, у розумінні положень наведеної норми у чинній редакції, на відміну від положень частини другої статті 26 Закону України № 1952 у попередній редакції, яка передбачала такі способи судового захисту порушених прав як скасування записів про проведену державну реєстрацію прав та скасування документів, на підставі яких проведено державну реєстрацію прав, наразі способами судового захисту порушених прав та інтересів особи є судове рішення про скасування рішення державного реєстратора про державну реєстрацію прав; судове рішення про визнання недійсними чи скасування документів, на підставі яких проведено державну реєстрацію прав; судове рішення про скасування державної реєстрації прав. При цьому з метою ефективного захисту порушених прав законодавець уточнив, що ухвалення зазначених судових рішень обов`язково має супроводжуватися одночасним визнанням, зміною чи припиненням цим рішенням речових прав, обтяжень речових прав, зареєстрованих відповідно до законодавства (за наявності таких прав).

Так ст. 24 Закону України «Про державний земельний кадастр» державна реєстрація земельної ділянки скасовується Державним кадастровим реєстратором, який здійснює таку реєстрацію, у разі: поділу чи об`єднання земельних ділянок; якщо протягом одного року з дня здійснення державної реєстрації земельної ділянки речове право на неї не зареєстровано з вини заявника; ухвалення судом рішення про скасування державної реєстрації земельної ділянки.

Ухвалення судомрішення проскасування державноїреєстрації земельноїділянки допускаєтьсявиключно зодночасним припиненнямтаким рішеннямусіх речовихправ,їх обтяжень,зареєстрованих щодоземельної ділянки(занаявності такихправ,обтяжень).Ухвалення судомрішення провизнання нечиннимрішення органувиконавчої влади,органу місцевогосамоврядування пронадання дозволуна розробленнядокументації ізземлеустрою,за якоюбула сформованаземельна ділянка,щодо якоївиникли речовіправа,а такожпро скасуваннядержавної реєстраціїтакої земельноїділянки,що допускаєтьсяза умовивизнання нечиннимрішення прозатвердження такоїдокументації (зайого наявності)та припиненнятаких прав(заїх наявності). У разі скасування державної реєстрації з підстав, зазначених в абзацах третьому і четвертому частини десятої, державний кадастровий реєстратор у десятиденний строк повідомляє про це особу, за заявою якої здійснено державну реєстрацію земельної ділянки, а в разі наявності зареєстрованих речових прав на неї - суб`єктів таких прав.

Так ст.26Закону України«Про державнуреєстрацію речовихправ нанерухоме майнота їхобмежень» визначає.що ухваленнясудом рішенняпро скасуваннярішення державногореєстратора продержавну реєстраціюправ,визнання недійснимичи скасуваннядокументів,на підставіяких проведенодержавну реєстраціюправ,а такожскасування державноїреєстрації правдопускається виключноз одночаснимвизнанням,зміною чиприпиненням цимрішенням речовихправ,обтяжень речовихправ,зареєстрованих відповіднодо законодавства(занаявності такихправ).

Ст.37Закону України«Про державнийземельний кадастр» уразі виявленняфізичною абоюридичною особоюу витязі,довідці зДержавного земельногокадастру,викопіюванні зкартографічних матеріалівДержавного земельногокадастру технічноїпомилки (описка,друкарська,граматична,арифметична чиінша помилка),допущеної органом,що здійснюєведення Державногоземельного кадастру,заінтересована особаписьмово повідомляєпро цецентральний органвиконавчої влади,що реалізуєдержавну політикуу сферіземельних відносин,який перевіряєвідповідність відомостейДержавного земельногокадастру інформації,що міститьсяв документах,які сталипідставою длявнесення цихвідомостей.Якщо фактневідповідності підтверджено,орган,що здійснюєведення Державногоземельного кадастру,безоплатно виправляєдопущену помилкув деньнадходження повідомленнята непізніше наступногодня повідомляєпро цезаінтересованих осіб.Повідомлення провиявлення помилкиможе бутинадіслано такожв електронномувигляді зДержавного аграрногореєстру черезЄдиний порталадміністративних послуг,у томучислі черезінтегровану зним інформаційнусистему центральногооргану виконавчоївлади,що реалізуєдержавну політикуу сферіземельних відносин.

У разівиявлення технічноїпомилки,допущеної взаписах Державногоземельного кадаструорганом,що здійснюєйого ведення,зазначений органу п`ятиденнийстрок письмовоповідомляє проце заінтересовануособу. Виправленнятехнічних помилок,допущених увідомостях Державногоземельного кадаструвнаслідок наявностітехнічних помилоку документах,на підставіяких буливнесені таківідомості,здійснюється післявиправлення помилоку зазначенихдокументах. Виправленняінших помилок,допущених увідомостях Державногоземельного кадаструвнаслідок помилкиу документаціїіз землеустрою,оцінки земель,здійснюється післявнесення зміндо такоїдокументації. Виправленняпомилок увідомостях проземельну ділянкуможе здійснюватисятакож напідставі технічноїдокументації ізземлеустрою щодовстановлення (відновлення)меж земельнихділянок унатурі (намісцевості)або матеріалівінвентаризації земельчи рішеннясуду. Інформація про виправлення технічних помилок не пізніше наступного дня з дня їх виправлення надається в письмовій формі власникам та користувачам земельних ділянок, а також третім особам, чиїх інтересів стосувалося виправлення помилок.

Враховуючи, зазначене, суд вважає за необхідне відновити порушене право позивачки шляхом задоволення позовних вимог.

Керуючись ст. ст. 4,12,13,206,208,216, 319,321,386,391 ЦК України, ст. 152 ЗК України, ст.ст. 4, 12, 18, 19, 76-82, 89, 95, 133, 141, 211, 223, 245, 247, 259, 263-265, 268, 289, 354, п. 15.5 розділу XIII Прикінцевих положень ЦПК України, суд, -

Вирішив:

Позов - задоволити.

Усунути перешкоди ОСОБА_1 у користуванні і розпорядженні належною їй на праві власності земельною ділянкою площею 0,3000 га розташованою в АДРЕСА_1 шляхом:

-Визнати незаконним та скасувати рішення 22 сесії 5 скликання від 23.10.2008 року № 72 «Про затвердження технічної документації щодо складання документів, що посвідчують право оренди на земельні ділянки ПСП «Агрофірма Батьківщина», рішення 51 сесії 5 скликання від 23.09.2010 року «Про внесення змін до рішення 22 сесії 5 скликання від 23.10.2008 року № 72 «Про затвердження технічної документації щодо складання документів що посвідчують право оренди на земельні ділянки ПСП «Агрофірми Батьківщина»;

-Визнати недійсним договір оренди земельної ділянки кадастровий номер 0520655900:02:009:1241 площею 0,7271 га від 23.10.2010 року укладеного між Стрижавською селищною радою та ПСП «Агрофірма Батьківщина» зареєстрованого 21.10.210 за № 041003400013 зареєстрованого у Вінницькій регіональній філії ДП «Центр державного земельного кадастру» та додаткових угод до нього від 17.12.2014 року та від 18.10.2017 року;

-Скасувати рішення індексний номер 18091963 від 17.12.2014 року щодо реєстрації права власності територіальної громади на земельну ділянку кадастровий номер 0520655900:02:009:1241;

-Скасувати рішення індексний номер 18092143 від 17.12.2014 року щодо реєстрації права оренди на земельну ділянку кадастровий номер 0520655900:02:009:1241;

-Скасувати рішення індексний номер 37707144 від 23.10.2017 року щодо реєстрації права оренди на земельну ділянку кадастровий номер 0520655900:02:009:1241.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

До дня початку функціонування єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи апеляційні скарги подаються учасниками справи до Вінницького апеляційного суду через Вінницький районний суд Вінницької області.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Учасник справи, якому повне рішення не було вручено у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Строк на апеляційне оскарження може бути також поновлений в разі пропуску з інших поважних причин.

Рішення суду набирає законної сили в порядку, передбаченомуст.273 ЦПК України.

Суддя І.А. Ганкіна