Постанова
від 08.06.2023 по справі 513/615/21
ОДЕСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

Номер провадження: 22-ц/813/3099/23

Справа № 513/615/21

Головуючий у першій інстанції Бучацька А. І.

Доповідач Князюк О. В.

ОДЕСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

08.06.2023 року м. Одеса

Одеський апеляційний суд у складі колегії:

головуючого Князюка О. В.,

суддів: Таварткіладзе О.М., Заїкіна А. П.,

за участю секретаря - Дерезюк В.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні цивільну справу за апеляційною скаргою ОСОБА_1 на рішення Саратського районного суду Одеської області від 06.05.2022 року у справі за позовною заявою ОСОБА_1 в особі представника адвоката Ставніченко Максима Віталійовича до Саратської селищної ради Білгород-Дністровського району Одеської області, Білгород-Дністровської районної державної адміністрації Одеської області, третя особа: Товариство з обмеженою відповідальністю "Дружба СВК", про визнання права на земельну частку (пай),-

ВСТАНОВИВ:

Описова частина

Короткий зміст позовних вимог

У червні 2021 року ОСОБА_1 звернулася до Саратського районного суду Одеської області з позовом до Саратської селищної ради Білгород-Дністровського району Одеської області, Білгород-Дністровської районної державної адміністрації Одеської області, третя особа: Товариство з обмеженою відповідальністю "Дружба СВК", в якому просила визнати поважними причини пропушення строків позовної давності та поновити ОСОБА_1 строк на звернення до суду із позовом про визнання права на земельну частку (пай); визнати за ОСОБА_1 право на земельну частку (пай) площею 3,21 умовних кадастрових гектарів без визначення меж цієї частки в натурі (на місцевості) із земель, які перебували у колективній власності КСП "Дружба".

Позовні вимоги обґрунтував тим, що позивачка ОСОБА_1 була членом КСП "Дружба": з 26.05.1995 року по 26.10.1996 року; з 20.02.1999 року по 28.10.1999 року; з 22.07.2002 року по 31.12.2002 року.

13 листопада 1995 року КСП "Дружба" було отримано державний акт на право колективної власності серії ОД-22-005, на момент видачі державного акта позивачка була членом КСП "Дружба", а тому має право на земельну частку (пай) з дня видачі цього акта.

Обґрунтовуючи підстави для поновлення позивачці строку звернення до суду, послалася на те, що знаючи про своє членство в КСП "Дружба" та, відповідно, про своє право на отримання земельної частки (паю), позивачка вважала, що сертифікат на її ім`я виготовлено, а отримати його та виділити належну земельну частку (пай) в натурі матиме можливість у будь-який час.

Однак, звернувшись із відповідною заявою до Саратської районної державної адміністрації позивачка не отримала жодних відомостей щодо свого права на земельну частку (пай), а тому представник позивача вважає, що саме з цієї дати слід вести відлік строку позовної давності.

Короткий зміст рішення суду першої інстанції

Рішенням Саратського районного суду Одеської області від 06.05.2022 року в задоволенні позовних вимог ОСОБА_1 в особі представника адвоката Ставніченко Максима Віталійовича до Саратської селищної ради Білгород-Дністровського району Одеської області, Білгород-Дністровської районної державної адміністрації Одеської області, третя особа: Товариство з обмеженою відповідальністю "Дружба СВК" про визнання права на земельну частку (пай) було відмовлено в повному обсязі.

Короткий зміст вимог апеляційної скарги

Не погоджуючись із вказаним судовим рішенням, 03.06.2022 року ОСОБА_1 подала апеляційну скаргу, відповідно до якої апелянт просить - скасувати зазначене рішення та ухвалити нове яким позовні вимоги задовольнити у повному обсязі.

Узагальнені доводи особи, яка подала апеляційну скаргу та узагальнені доводи та заперечення інших учасників справи

При цьому посилаючись на те, що судом першої інстанції було допущено неповне з`ясування обставин, що мають значення для справи.

Скаржник ОСОБА_1 , знаючи про своє членство в КСП "Дружба" та, відповідно, про своє право на отримання земельної частки (паю), вважала, що сертифікат на її ім`я виготовлено, а отримати його та виділити належну земельну частку (пай) в натурі матиме можливість у будь-який час і звернення до суду не буде необхідним.

Однак, звернувшись із відповідною заявою до Саратської районної державної адміністрації з метою реалізації свого права на отримання земельної частки паю, скаржник не отримала жодних відомостей щодо свого права на земельну частку (пай), а тому апелянт вважає, що саме з цієї дати слід вести відлік строку позовної давності, адже ОСОБА_1 не знала і не могла знати, що сертифікат на її ім`я не було виготовлено.

Відповідно до статті 76 ЦК УРСР Перебіг строку позовної давності починається з дня виникнення права на позов. Право на позов виникає з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення свого права. Винятки з цього правила, а також підстави зупинення і перериву перебігу строків позовної давності встановлюються законодавством Союзу РСР і статтями 78 і 79 цього Кодексу.

Позивач не має можливості (та й не зобов`язана) кожного дня перевіряти чи не було порушено її цивільні права усіма фізичними/юридичними особами, органами державної влади та органами місцевого самоврядування з якими вона вступає у цивільні правовідносини. Більше того, навпаки, вона має право розраховувати, що суб`єкти з якими вона вступає у цивільні правовідносини добросовісно виконують взяті на себе обов`язки.

Після того, як було прийнято закон, яким обмежують строк виділення земельної частки (паю) в натурі 01 січня 2025 року позивач вирішила все ж таки виділити в натурі земельну частку (пай) на яку вона мала, оскільки була членом КСП «Дружба».

Позивач вважала, що її було внесено до списку осіб, хто має право на земельну частку (пай) в результаті паювання земель КСП «Дружба», членом якого вона була. Закон не обмежував її строками щодо звернення для отримання сертифіката та виділення земельної частки (паю) в натурі.

До моменту звернення до Саратської РДА з проханням видати їй сертифікат позивач не знала про порушення її прав, а могла дізнатись про це лише звернувшись до Саратської РДА, однак вона цього не робила, оскільки вважала, що сертифікат на її ім`я було виготовлено, а звернутись за її отриманням вона може в будь-який момент.

В той же час, позивачем було доведено факт звернення до Саратської РДА, з якої вона довідалась про порушення її прав, що свідчить про поважність причин пропуску строку звернення до суду.

Так, позивач дізналась про порушення її прав лише після її звернення до Саратської РДА, тобто вже після набрання чинності поточної редакції Цивільного кодексу України, то вважаємо, що для застосування строків позовної давності слід застосовувати чинну редакцію Цивільного кодексу України.

Відповідно до п. 24 Постанови Пленуму Верховного Суду України № 7 від 16.04.2004 року «Про практику застосування судами земельного законодавства при розгляді цивільних справ» член КСП, включений до списку, що додається до державного акта на право колективної власності на землю, набуває права на земельну частку (пай) з дня видачі цього акта, невнесення до зазначеного вище списку особи, яка була членом КСП на час передачі у колективну власність землі, не може позбавити її права на земельну частку.

12 вересня 2022 року на адресу Одеського апеляційного суду від Саратської селищної ради надійшов відзив на апеляційну скаргу, відповідно до якого відповідач просить апеляційну скаргу залишити без задоволення, а рішення суду першої інстанції - без змін.

При цьому посилаючись на те, що апеляційна скарга є необгрунтованою, дії позивача є непослідовними, оскільки Саратська районна державна адміністрація Одеської області перебуває у стані припинення та фактично не здійснює своїх повноважень.

Правонаступником Саратської РДА є Білгород-Дністровська районна державна адміністрація, куди мав адресувати свій запит позивач.

Крім цього, відповідач вважає необгрунтованими доводи позивача щодо того, що у позивача не було можливості дізнатись про порушення свого права, оскільки довідатись про порушення свого права на земельну частку (пай) ОСОБА_1 могла би під час видачі іншим колишнім членам КСП «Дружба» сертифікатів на право на земельну частку (пай).

Крім цього, інші колишні члени КСП «Дружба», які отримали сертифікати на право на земельну частку (пай) за укладеними договорами оренди земель сільськогосподарського призначення, отримували винагороду (орендну плату) за укладеними договорами, про що не міг не знати позивач, який на його твердження був членом зазначеного підприємства, та мав бути присутнім на загальних зборах членів підприємтсва та приймати участь в ухваленні рішень цим органом, у тому числі з земельних питань.

24 травня 2023 року на адресу Одеського апеляційного суду від Головного управління Держгеокадастру в Одеській області надійшли пояснення на апеляційну скаргу, відповідно до яких останній просить апеляційну скаргу залишити без задоволення, а рішення суду першої інстанції - без змін.

Надходження апеляційної скарги до суду апеляційної інстанції

Ухвалою Одеського апеляційного суду від 15.08.2022 року було відкрито провадження за апеляційною скаргою ОСОБА_1 на рішення Саратського районного суду Одеської області від 06.05.2022 року у справі за позовною заявою ОСОБА_1 в особі представника адвоката Ставніченко Максима Віталійовича до Саратської селищної ради Білгород-Дністровського району Одеської області, Білгород-Дністровської районної державної адміністрації Одеської області, третя особа: Товариство з обмеженою відповідальністю "Дружба СВК", про визнання права на земельну частку (пай).

Ухвалою Одеського апеляційного суду від 15.08.2022 року вказану цивільну справу було призначено до розгляду.

Ухвалою Одеського апеляційного суду від 23.03.2023 року було залучено Головне управління держгеокадастру в Одеській області (код ЄДРПОУ - 39765871, місцезнаходження - 65012, місто Одеса, вулиця Канатна, будинок 83) до участі у справі в якості третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору.

У судовому засіданні представник ОСОБА_1 апеляційну скаргу підтримав, просив суд її задовольнити.

Представник Саратської селищної ради Білгород-Дністровського району Одеської області заперечував щодо задоволення апеляційної скарги, просив рішення суду першої інстанції залишити без змін, а апеляційну скаргу - без задоволення.

Інші сторони до судового засідання не з`явились, про час та місце розгляду справи належним чином повідомлялись.

Згідно із ч. 2 ст. 372 ЦПК України, неявка сторін або інших учасників справи, належним чином повідомлених про дату, час і місце розгляду справи, не перешкоджає розгляду справи.

Встановлені судом першої інстанції та неоспорені обставини, а також обставини, встановлені судом апеляційної інстанції, і визначені відповідно до них правовідносини.

Відповідно до статті 1 Статуту Товариства з обмеженою відповідальністю "Дружба СВК", затвердженого протоколом № 1 Загальних зборів Засновників Товариства з обмеженою відповідальністю "Дружба СВК" від 10 січня 2020 року, Товариство є правонаступником усіх прав та обов`язків Сільськогосподарського виробничого кооперативу "Дружба" (код ЄДРПОУ 03766139), який був правонаступником Колективного сільськогосподарського підприємства "Дружба" (а.с. 214-216).

Згідно фотокопії трудової книжки колгоспника НОМЕР_1 , ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 була прийнята в члени КСП "Дружба", 26.10.1996 року вибула з членів КСП за підставі ст. 38 КЗпП України. Інші записи про членство у колгоспі "Дружба" у трудовій книжці відсутні (а.с. 7-8).

З фотокопії книги протоколів колективного сільськогосподарського підприємства "Дружба" за 1993-1995 року вбачається, що рішенням правління КСП "Дружба" про прийняття у члени КСП та про виключення з членів КСП за 1994 рік та січень 1995 року були затверджені на зборах членів КСП, яке відбулося 17 квітня 1995 року. Загальними зборами членів КСП "Дружба" від 17 квітня 1995 року були затверджені списки членів КСП станом на 28.01.1995 року та включено в додаткові списки 54 члени КСП (а.с.199-211).

Згідно інформації від 20.04.2021 за № 29-15-0.390-21/119-21 начальника Відділу у Саратському районі Головного управління Держгеокадастру в Одеській області, державний акт серії ОД-22-005 на право колективної власності на землю КСП "Дружба" зареєстрований 13.11.1995 року та виданий представнику КСП "Дружба" (а.с.12).

Відповідно до листа Білгород-Дністровської районної державної адміністрації від 02.08.2021 року № 1424/01-33/1/2124 серед облікових документів колишнього архівного відділу Саратської районної державної адміністрації не виявлені відомості, що свідчили б про внесення ОСОБА_1 до списків осіб, яким видавався сертифікат на право на земельну ділянку із земель колективної власності КСП "Дружба", а також журнали реєстрації розпоряджень Саратської райдержадміністрації за 1995- 2000 роки по с. Зоря КСП "Дружба". У протоколах засідань правління КСП "Дружба" за період 1995-1999 років списки осіб, яким має бути виданий сертифікат на право на земельну частку (пай) із земель колективної власності КСП "Дружба" не виявлені, протоколи загальних зборів членів КСП "Дружба" за період 1995-1999 року до архівного відділу Саратської райдержадміністрації не надходили (а.с. 60).

В архівному відділі Білгород-Дністровської райдержадміністрації у фонді № 114 "Саратська районна державна адміністрація" виявлено розпорядження голови Саратської райдержадміністрації № 347/А-99 від 16.12.1999 року "Про видачу сертифікатів на право на земельну частку (пай) новоприйнятим членам КСП "Дружба", але додаток до розпорядження, а саме список осіб на видачу вищезгаданих сертифікатів, у справі відсутній (а.с. 61).

З додатків до державного акта на право колективної власності на землю КСП "Дружба" вбачається, що позивачка ОСОБА_1 не була включена як до основного, так і до додаткових списків громадян - членів КСП, які мають право на отримання земельної частки (паю).

Згідно відповіді Саратської селищної ради Білгород-Дністровського району Одеської області від 19.10.2021 р. за № 2409-02-14, селищна рада як правонаступник Зорянської сільської ради, не володіє та не має на зберіганні документів, які б містили відомості стосовно того, чи була внесена позивачка до Списку осіб-членів КСП "Дружба" (основного чи додаткових), який є додатком до Державного акту на право колективної власності на землю КСП "Дружба", а також інформацію, чи видавався на ім`я позивачки сертифікат на право на земельну частку (пай) у землі, що перебувала у колективній власності КСП "Дружба" (а.с. 111-113).

Згідно архівної довідки від 07.10.2021 за № 468 сектору "Трудовий архів" виконавчого комітету Саратської селищної ради Білгород-Дністровського району Одеської області, документи, які відповідно до закону підлягають довгостроковому та постійному зберіганню, з КСП "Дружба" колишньої Зорянської сільської ради Саратського району Одеської області до сектору "Трудовий архів" виконавчого комітету Саратської селищної ради Білгород-Дністровського району Одеської області, (Трудовий архів загального відділу апарату Саратської селищної ради, архів загального відділу апарату Саратської селищної ради, районний трудовий архів КО "Саратагоспархів") на архівне зберігання не надходили (т.1 а.с.116).

Мотивувальна частина

Застосовані норми права та висновки апеляційного суду за результатами розгляду апеляційної скарги

Заслухавши доповідача, обговоривши доводи апеляційної скарги та перевіривши матеріали справи, колегія суддів дійшла висновку, що апеляційна скарга задоволенню не підлягає з наступних підстав.

За змістом п.1 ст.6, ст.13 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод (далі - Конвенція) кожен має право на розгляд його справи упродовж розумного строку судом, який вирішить спір щодо його прав та обов`язків цивільного характеру.

Кожен, чиї права та свободи, визнані в цій Конвенції, було порушено, має право на ефективний засіб юридичного захисту в національному органі, навіть якщо таке порушення було вчинене особами, які здійснювали свої офіційні повноваження.

Відповідно до ст.ст.1,3 ЦК України, ст.ст.2,4-5,12-13,19 ЦПК України, завданнями цивільного судочинства є справедливий, неупереджений та своєчасний розгляд і вирішення цивільних справ з метою ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб, інтересів держави, що виникають з цивільних, житлових, земельних, сімейних, трудових відносин, а також справ, розгляд яких, в порядку цивільного судочинства, прямо передбачено законом.

Згідно із ч. 1 ст. 367 ЦПК України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними в ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги.

Згідно зі ст. 263 ЦПК України судове рішення повинно ґрунтуватись на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального із дотриманням норм процесуального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повного і всебічно з`ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.

Критерії оцінки правомірності оскаржуваного судового рішення визначені в статті 263 ЦПК України, відповідно до яких судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права із дотриманням норм процесуального права. Судове рішення має відповідати завданню цивільного судочинства, визначеному цим Кодексом. При виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування відповідних норм права, викладені в постановах Верховного Суду. Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.

Суд апеляційної інстанції досліджує докази, що стосуються фактів, на які учасники справи посилаються в апеляційній скарзі та (або) відзиві на неї.

За правилами, передбаченими п. 1 ч. 1 ст. 374, ст. 375 ЦПК України, суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

За змістом статті 11 ЦК України цивільні права та обов`язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов`язки. Підставами виникнення цивільних прав та обов`язків є, зокрема договори та інші правочини, інші юридичні факти.

Згідно частини першоїстатті 15, частини першої статті 16 ЦК України кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання. Кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу.

Частиною дев`ятою статті 5 ЗК України (у редакції від 22 червня 1993 року) передбачено, що кожний член колективного сільськогосподарського підприємства, сільськогосподарського кооперативу, сільськогосподарського акціонерного товариства у разі виходу з нього має право одержати свою частку землі в натурі

(на місцевості), яка визначається в порядку, передбаченому частинами шостою і сьомою статті 6 цього Кодексу.

Згідно з вимогами частини першої статті 22 ЗК України (у редакції від 22 червня 1993 року) право власності на землю або право користування наданою земельною ділянкою виникає після встановлення землевпорядними організаціями меж земельної ділянки в натурі (на місцевості) і документа, що посвідчує це право.

Пунктом 1 Указу Президента України від 08 серпня 1995 року № 720/95 «Про порядок паювання земель, переданих у колективну власність сільськогосподарським підприємствам і організаціям» (далі Указ) встановлено, що паюванню підлягають сільськогосподарські угіддя, передані у колективну власність колективним сільськогосподарським підприємствам, сільськогосподарським кооперативам, сільськогосподарським акціонерним товариствам, у тому числі створеним на базі радгоспів та інших державних сільськогосподарських підприємств. Паювання земель радгоспів та інших державних сільськогосподарських підприємств здійснюється після перетворення їх на колективні сільськогосподарські підприємства.

Відповідно до пункту 2 Указу право на частку (пай) мають члени колективного сільськогосподарського підприємства, сільськогосподарського кооперативу, сільськогосподарського акціонерного товариства, в тому числі пенсіонери, які раніше працювали в ньому і залишилися членами зазначеного підприємства, кооперативу, товариства, відповідно до списку, що додається до державного акта на право колективної власності на землю.

Згідно з вимогами статей 22, 23 ЗК України (у редакції, яка діяла на час виникнення спірних правовідносин) та зазначеного Указу особа набуває право на земельний пай за наявності трьох умов: 1) перебування в членах КСП на час паювання; 2) включення до списку осіб, доданого до державного акта на право колективної власності на землю; 3) одержання КСП цього акта.

Відповідно до роз`яснень, викладених у пункті 24 Постанови Пленуму Верховного Суду України від 16 квітня 2004 року № 7 «Про практику застосування судами земельного законодавства при розгляді цивільних справ», член колективного сільськогосподарського підприємства (далі - КСП), включений до списку, що додається до державного акта на право колективної власності на землю, набуває права на земельну частку (пай) з дня видачі цього акта, і в разі його смерті успадкування права на земельний пай здійснюється за нормами ЦК України, у тому числі йу випадку, коли з різних причин ця особа не отримала сертифікат на земельну частку (пай). Невнесення до зазначеного вище списку особи, яка була членом КСП на час передачі у колективну власність землі, не може позбавити її права на земельну частку.

Позови громадян, пов`язані з паюванням земель (зокрема, про визнання права на земельну частку (пай), її розмір, незаконність відмови у видачі сертифіката, виділення паю в натурі), можуть бути предметом розгляду у судах. Відповідачами в таких справах є КСП, сільськогосподарські кооперативи, районна державна адміністрація, яка затверджувала розмір паю, вирішувала питання про видачу сертифіката, а також виконавчий орган чи орган місцевого самоврядування, що має вирішувати питання про виділення земельної частки (паю) в натурі, тощо.

Отже, особа набуває права на земельну частку (пай) у разі, якщо на момент одержання колективним сільськогосподарським підприємством акта на право колективної власності на землю вона працювала в цьому підприємстві, була його членом та включена до списку, що додається до державного акта на право колективної власності на землю.

Громадянин, якого помилково (безпідставно) не внесено до списку чи виключено з нього - додатку до державного акта на право колективної власності на землю, має до проведення розпаювання і видачі сертифікатів звернутися до загальних зборів членів КСП з питанням щодо внесення його до списку. Якщо землі вже розпайовані, то за згодою всіх власників сертифікатів має бути проведено перепаювання; у разі ж недосягнення згоди спір розглядається в судовому порядку.

У такому випадку особа має звернутися до суду з позовом про визнання її права на земельну частку (пай) в КСП.

Аналогічний правовий висновок викладений Верховним Судом у постановах: від 02 березня 2020 року у справі № 573/813/19-ц (провадження № 61-1543св20), від 17 березня 2020 року у справі № 396/1683/18-ц (провадження № 61-9879св19), від 13 травня 2020 року у справі № 627/66/17 (провадження № 61-42431св18), від 20 травня 2020 року у справі № 384/642/17 (провадження № 61-37931св18), від 02 вересня 2020 року у справі № 530/311/19 (провадження № 61-18113св19), від 22 жовтня 2020 року у справі № 149/2978/18 (провадження № 61-4932св19), від 16 грудня 2020 року у справі № 637/672/19-ц (провадження № 61-553св20), від 23 грудня 2020 року у справі № 609/1117/18 (провадження № 61-5685св19).