Рішення від 26.05.2023 по справі 569/14032/22

Справа № 569/14032/22

Р І Ш Е Н Н Я

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

26 травня 2023 року м.Рівне

Рівненський міський суд Рівненської області

в складі головуючого судді Бучко Т.М.

секретар судового засідання Дем`янчук Н.В.

з участю позивача ОСОБА_1

представника позивача ОСОБА_2

представника відповідача ОСОБА_3

розглянувши у відкритому судовому засіданні цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до Військової частини НОМЕР_1 про визнання протиправним та скасування наказу командира військової частини, зобов`язання повернути транспортний засіб,

В С Т А Н О В И В:

ОСОБА_1 звернувся в суд з позовом до Міністерства оборони України, Служби безпеки України, поданим представником позивача адвокатом Клекоткою Ю.О., в якому просить визнати протиправним та скасувати наказ командира військової частини НОМЕР_2 ОСОБА_4 в частині здійснення примусового відчуження легкового автомобіля BMW Х5 VIN - НОМЕР_3 у громадянина ОСОБА_1 та акт про таке відчуження від 13 березня 2022 року, зобов`язати відповідача повернути відчужений транспортний засіб.

В обгрунтування заявлених позовних вимог покликається на те, що 22 лютого 2022 року відповідно до митної декларації № UA500510/2022/001831 було розмитнено автомобіль ОСОБА_1 . BMW Х5 YIN - 5UXKS4C53FON11677, який було ввезено на територію України після його покупки з-за кордону. Після розмитнення працівники митниці повідомили, що митне оформлення його автомобіля завершене з подальшим випуском у вільний обіг на митній території України і він може забрати свій автомобіль за адресою АДРЕСА_1 . Планував забрати свій автомобіль 24 лютого 2022 року. 24 лютого 2022 року в Україні введено воєнний стан, в зв`язку з чим він не зміг забрати та зареєструвати свій автомобіль в органах МВС України протягом 10 діб після митного оформлення, так як митниця в той час не працювала. 17 березня 2022 року позивачу стало відомо, що 13 березня 2022 року начальником 1 відділу 7 управління Департаменту військової контррозвідки Служби безпеки України полковником ОСОБА_5 складено акт про примусове відчуження або вилучення майна, згідно якого здійснено відчуження його особистого автомобіля марки "BMW", модель "Х5", VIN - НОМЕР_3 . Однак, відчуження його автомобіля жодним чином не пов`язане із оборонними потребами держави та не пов`язане із оперативними заходами для подолання зовнішнього ворога. Ймовірно, таке вилучення було здійснено для задоволення особистих потреб ОСОБА_5 . В результаті такого вилучення особи безкоштовно отримали у власне користування його автомобіль з розрахунку на те, що за нього в майбутньому розрахується держава, підтвердженням чого є те, що таке вилучення відбулося з грубим порушенням норм законодавства, які регламентують таке вилучення. Відчуження майна приватних осіб може здійснюватися виключно на оплатній основі, з попереднім або наступним відшкодуванням його вартості. Натомість, жодного відшкодуванням за таке вилучення йому ніхто не пропонував, про наміри вилучення його автомобіля на потреби ЗСУ ніхто не інформував. Автомобіль було відчужено не військовими, а працівниками СБУ, що свідчить про перевищення повноважень особами, які здійснювали відповідне відчуження. Акт про примусове відчуження або вилучення майна від 13 березня 2022 року не був погоджений відповідною державною адміністрацією. Автомобіль був вилучений на території, де не відбувалося жодних бойових зіткнень. В акті від імені власника майна діяв директор ТОВ «Мотор Авто Юкрейн" Філіпов С.М., який позивачу взагалі не відомий. Він не уповноважував ні ОСОБА_6 , ні ТОВ «Мотор Авто Юкрейн» розпоряджатись своїм автомобілем. Реквізиція здійснюється з чітким документальним оформленням правочину. Акт про примусове відчуження або вилучення майна від 13 березня 2022 року не містить обов`язкових реквізитів та всіх необхідних підписів, а саме відсутні підписи та печатка відповідної державної адміністрації та відсутній підпис власника майна. Жодної оцінки майна не було проведено. Акт містить інформацію про вартість його автомобіля в розмірі 824900 грн, що є неправильною вартістю. Орієнтовна вартість автомобіля є значно вищою. Якщо враховувати лише дані митної декларації № UAS00510/2022/001831 від 22 лютого 2022 року, яка засвідчує його право власності на автомобіль, то його вартість становить близько 1147070 грн із врахування податків, сплачених при його розмитненні. Акт не відповідає формі, яка визначена Порядком розгляду заяв та здійснення виплат для наступної повної компенсації за майно, примусово відчужене в умовах правового режиму воєнного чи надзвичайного стану, оскільки не містить всіх необхідних даних та реквізитів. Графи акту заповнені не повністю та застосовано ряд неофіційних скорочень, що не дає можливості належним чином ідентифікувати, хто саме склав цей акт та на підставі яких документів; яке саме майно та у якому стані було вилучено; хто є власником майна і на підставі яких документів; хто і на підставі яких документів діяв від імені власника; ким коли і яким чином проводилась оцінка майна; кому було вручено висновок про вартість майна. Акт не було зареєстровано в територіальному органі казначейства. Станом на 18 березня 2022 року на території, де відбулось відчуження - АДРЕСА_1 , не велись жодні бойові зіткнення, у зв`язку із чим не могло виникнути гострої необхідності у примусовому відчуженні майна, що перебуває у приватній власності. ОСОБА_1 не був повідомлений жодним чином про наміри вилучення його автомобіля та категорично заперечує проти його передачі будь яким фізичним та юридичним особам, в тому числі військовим та військовим частинам, працівникам поліції, СБУ та іншим.

У відзиві на позовну заяву представник відповідача Служби безпеки України Михалюк Е.І. просить у задоволенні позову відмовити повністю. Заперечення проти позовних вимог мотивує тим, що введення воєнного стану в державі визначає зростаючу потребу у мобілізації ресурсів держави, юридичних осіб та громадян з метою відсічі збройної агресії російської федерації, у тому числі потреби у забезпеченні транспортними засобами, використання яких необхідне для забезпечення оборони України, захисту безпеки населення та інтересів держави. Належний ОСОБА_1 автомобіль станом на 13 березня 2022 року знаходився за адресою АДРЕСА_1 . Наказами Головнокомандувача Збройних Сил України від 13 березня 2022 року № 84, від 30 березня 2022 року № 101 та від 1 квітня 2022 року № 102 територія Одеської області визначена територією ведення воєнних (бойових) дій. Оспорюваний позивачем наказ командира військової частин НОМЕР_1 від 13 березня 2022 року № 187 про примусове відчуження майна, у тому числі автомобіля марки BMW Х5 V1N - 5UXKS4C53F0N11677, без погодження з відповідною обласною, районною, державною адміністрацією або виконавчим органом відповідної місцевої ради є правомірним та прийнятим відповідно до вимог законодавства. Оспорюваний наказ прийнятий уповноваженою особою, а саме командиром військової частини НОМЕР_1 , у зв`язку із введенням воєнного стану в України та з метою забезпечення автомобільним транспортом 7 управління Департаменту військової контррозвідки Служби безпеки України, що являється повноважним органом на виконання необхідних для забезпечення оборони України, захисту безпеки населення та інтересів держави органом у час воєнного стану, для виконання поставлених завдань. Пунктом 2 наказу від 13 березня 2022 року № 187 визначено уповноваженим військового командування (законним представником) начальника 1 відділу 7 управління Департаменту військової контррозвідки Служби безпеки України полковника Дженджеро С.В., якого відповідно до п.3 наказу зобов`язано забезпечити прийом-передачу відчуженого майна, у тому числі автомобіля марки BMW Х5 VIN - НОМЕР_4 . На виконання наказу та відповідно до наданих повноважень полковником ОСОБА_5 проведено примусове відчуження майна. Про здійснення 13 березня 2022 року примусового відчуження майна полковником ОСОБА_5 складено акт за формою, визначеною постановою КМУ від 31 жовтня 2012 року № 998. Згідно відомостей з ЄДРПОУ ідентифікаційний код юридичної особи 07966906 присвоєний Оперативному командуванню «Південь» (ОК «Південь, в/ч НОМЕР_1 ). Посилання позивача на те, що при складенні оспорюваного акта застосовані неофіційні скорочення є безпідставними та надуманими. В акті вказано всю необхідну та можливу (достовірно відому) інформацію згідно вимог ст.7 Закону України «Про передачу, примусове відчуження або вилучення майна в умовах правового режиму воєнного чи надзвичайного стану». Акт від 13 березня 2022 року підписано уповноваженою особою військового командування, що прийняв таке рішення, і скріплено печаткою військового командування, а саме військової частини НОМЕР_1 . Оскільки на час складання акта від 13 березня 2022 року була відсутня особа, у якої відчужується майно, або її законний представник, означений акт було складено без її участі, що не заборонено ч.5 ст.7 Закону України «Про передачу, примусове відчуження або вилучення майна в умовах правового режиму воєнного чи надзвичайного стану». Необхідність повідомлення позивача про намір примусового відчуження належного йому майна (транспортного засобу) для потреб держави в умовах правового режиму воєнного стану не передбачено законодавством України. Станом на 13 березня 2022 року на території України, у тому числі в Одеській області, велись бойові дії, що унеможливлювало проведення оцінки суб`єктом оціночної діяльності у зв`язку з об`єктивними причинами. В оспорюваному акті вказано, що вартість автомобіля марки BMW Х5, що примусово відчужується, становить суму, що вказана в наказі від 13 березня 2022 року № 187 та відповідає відомостям зазначеним у ВМД UA500510/2022/001831, оскільки стосовно легкового автомобіля BMW Х5, VIN НОМЕР_4 на час його відчуження лише завершено всі необхідні митні процедури, а вартість транспортного засобу зазначена в митній декларації. У рамках справи позивачем не оспорюється вартість примусово відчуженого майна, а відсутність висновку про оцінку майна, проведеного суб`єктом оціночної діяльності, законність оскаржуваного рішення (акта) не спростовує. Враховуючи, що наказ командира в\ч НОМЕР_1 від 13 березня 2022 року № 187 прийнято відповідно до наданих повноважень та у спосіб, визначений законодавством про правовий режим воєнного стану, є законним та обґрунтованим, акт від 13 березня 2022 року про примусове відчуження майна автомобіля відповідає вимогам законодавства, підстави для задоволення означеної позовної вимоги відсутні. На час звернення позивача до суду та на час розгляду справи воєнний стан в Україні продовжений та триває, а законодавством не визначено обов`язок розгляду питання щодо можливого повернення примусово відчуженого майна до скасування воєнного стану.

У відзиві на позовну заяву представник відповідача Військової частини НОМЕР_1 ОСОБА_7 просить відмовити в позовних вимогах у повному обсязі. Заперечення протии позову мотивує тим, що військова частина, як юридична особа, у своїй діяльності керується Конституцією та законами України, актами Президента України, Кабінету Міністрів України, наказами Міністерства оборони України, наказами і директивами Міністра оборони та наказами і директивами начальника Генерального штабу - Головнокомандувача Збройних Сил, статутами Збройних Сил України та іншими правовими актами. Указом Президента України №64/2022 від 24 лютого 2022 року в Україні введено воєнний стан із 05 години 30 хвилин 24 лютого 2022 року. Згідно з ч.1 ст.4 Закону України «Про передачу, примусове відчуження або вилучення майна в умовах правового режиму воєнного чя надзвичайного стану» примусове відчуження або вилучення майна у зв`язку із запровадженням та виконанням заходів правового режиму воєнного стану здійснюється за рішенням військового командування. У зв`язку із чим для забезпечення потреб держави в умовах правового режиму воєнного стану, у зв`язку із військовою агресією Російської Федерації проти України, наказом командира військової частини НОМЕР_1 від 13 березня 2022 року № 187 «Про примусове відчуження майна» було прийнято рішення про примусове відчуження майна, серед якого, зокрема і транспортного засобу BMW Х5 VIN-5 НОМЕР_5 , який належить позивачу. Відповідно до наказу командира військової частини НОМЕР_1 № 187 від 13 березня 2022 року начальника 1 відділу 7 управління Департаменту військової контррозвідки Служби безпеки України полковника ОСОБА_5 було визначено уповноваженим військового командування (законним представником), що фактично надало йому повноваження діяти від імені військової частини НОМЕР_1 та виключає факт перевищення повноважень та вилучення для особистих потреб. На виконання наказу № 187 від 13 березня 2022 року начальником 1 відділу 7 управління Департаменту військової контррозвідки Служби безпеки України полковником ОСОБА_5 було вжито заходів з примусового відчуження транспортного засобу позивача. За результатами уповноваженою особою було складено акт про примусове відчуження або вилучення майна від 13 березня 2022 року за формою, визначеною Порядком розгляду заяв та здійснення виплат для наступної повної компенсації за майно, примусово відчужене в умовах правового режиму воєнного чи надзвичайного стану, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 31 жовтня 2012 року № 998. Відповідно до наказу Головнокомандувача Збройних Сил України № 102 від 1 квітня 2022 року Одеська область входить до районів ведення воєнних (бойових) дій з 13 березня 2022 року по 31 березня 2022 року. Тобто, рішення про примусове відчуження майна, прийняте 13 березня 2022 року, не підлягає погодженню з Одеською обласною військовою адміністрацією. Вартість майна позивача, зокрема транспортного засобу, встановлена у митній декларації форми МД-2 № UA500510/2022/001831 у розмірі 824914,02 грн. Військову частину НОМЕР_1 зазначено у якості відповідача, проте позивачем не зазначено про безпосередні протиправні дії військової частини НОМЕР_1 .

Ухвалою від 28 вересня 2022 року позовну заяву залишено без руху та надано позивачу строк для усунення недоліків позовної заяви. У встановлений судом строк недоліки позовної заяви позивач усунув.

Ухвалою від7 жовтня 2022рокупозовну заяву ОСОБА_1 судприйняв дорозгляду тавідкрив загальне позовнепровадження усправі.

Ухвалою від 8 листопада 2022 року суд продовжив відповідачу Службі безпеки України строк для подання відзиву на позовну заяву.

Ухвалою від 18 січня 2023 року суд за клопотанням позивача замінив первісного відповідача Міністерство оборони України належним відповідачем Військовою частиною НОМЕР_1 .

Ухвалоювід 20 квітня 2023 року суд закрив підготовче провадження та призначив справу до розгляду по суті.

Протокольною ухвалою від 26 травня 2023 року суд за клопотанням позивача виключив Службу безпеки України з числа відповідачів у зв`язку з відсутністю позовних вимог до цього відповідача.

В судовомузасіданні позивачпозов підтримав та пояснив, що автомобіль був доставлений із-за кордону на митницю ще наприкінці 2021 року. Поїхав його забирати 22 лютого 2022 року, але у зв`язку з введенням воєнного стану забрати автомобіль не зміг. На початку березня повідомили, що машини вилучають. 13 березня 2022 року він був в м.Одеса, автомобіль перебував на стоянці, але на її територію його не допустили та повідомили, що машину забирають. Про вилучення його ніхто не сповіщав і до його проведення не залучав, ніяких документів не надали. Акт надіслали влітку, копію наказу отримав через знайомих. Машину, яка належить йому, віддав ОСОБА_8 , хоча він не знає цієї особи. Звертався в прокуратуру зі скаргою на дії відповідаача, за результатами якої військову частину зобов`язали виправити допущені в акті порушення. Автомобіль був оцінений в 824900 грн, а пізніше в близько 700000 грн, з повним порушенням порядку проведення експертизи. Станом на 13 березня 2022 року наказу Головнокомандувача ЗСУ про визначення Одеської області територією бойових дій від 1 квітня 2022 року ще не існувало.

Представник відповідача позов не визнав з підстав, викладених у відзиві на позовну заяву та письмових поясненнях. Додатково пояснив, що військові частини мають повноваження щодо відчуження чи вилучення майна під час воєнного стану. В зв`язку з початком повномасштабного вторгнення виникла потреба у транспортних засобах високою прохідністю. Наказом Головнокомандувача ЗСУ Одеська область визначена районом ведення бойових дій, а тому наказ про примусове відчуження майна не погоджувався з відповідними органами. Власника транспортного засобу (позивача) не було, тоу акт складений без нього. Оцінку автомобіля проводила не військова частина, а суб`єкт оцінки. Примусове відчуження транспортного засобу позивача здійснене без порушення проецдури та порядку його проведення.

Суд, заслухавши пояснення сторін, з`ясувавши обставини та дослідивши представлені у справі докази, дійшов таких висновків.

Суд встановив, що 22 лютого 2022 року за електронною митною декларацією № UA500510/2022/001831 здійнено митне оформлення ввезеного на територію України транспортного засобу марки «BMW», модель «Х5», кузов НОМЕР_3 .

Відповідно до посвідчення про реєстрацію ТЗ серії НОМЕР_6 від 22 лютого 2022 року Одеська митниця Державної митної служби України не заперечує проти реєстрації в підрозділі МВС України транспортного засобу BMW Х5, дата виготовлення 01.10.2015, номер кузова НОМЕР_3 , об`єм двигуна 2993 куб.см, на ім`я ОСОБА_1 , що був ним увезений (надісланий) в Україну для вільного обігу.

13 березня 2022 року командир військової частини НОМЕР_1 генерал-майор ОСОБА_9 видав наказ № 187 «Про примусове відчуження майна», відповідно до п.1 якого наказано здійснити примусове відчуження майна, що знаходиться на території ТОВ «Одіссея» (68094, Одеська область, Овідіопольський район, Таїровська селищна рада, Іллічівська дорога, 9, директор ОСОБА_10 ), зокрема легкового автомобіля BMW vin: НОМЕР_3 у громадянина ОСОБА_1 (паспорт серії НОМЕР_7 від 28.06.1996, виданий Тернопільським МУ УМВС України в Тернопільській обл., АДРЕСА_2 ), вартістю 824914,02 грн, власником якого є громадянин ОСОБА_1

13 березня 2022 року ОК «Південь» в особі співробітника 7 управління ДВКР СБУ Дженджери С.В. складений акт про примусове відчуження або вилучення майна - транспортного засобу BMW Х5, 2015 р., 5UXKS4C53FON11677, власником якого є ОСОБА_1 , НОМЕР_8 , паспорт НОМЕР_7 від 28.06.1996, виданий Тернопільським МУ УМВС України в Тернопільській обл.

Відповідно до ст.41 Конституції України кожен має право володіти, користуватися і розпоряджатися своєю власністю, результатом своєї інтелектуальної, творчої діяльності. Ніхто не може бути протиправно позбавлений права власності. Право приватної власності є непорушним. Примусове відчуження об`єктів права приватної власності може бути застосоване лише як виняток з мотивів суспільної необхідності, на підставі і в порядку, визначених законом, та за умови попереднього і повного відшкодування їх вартості. Примусове відчуження таких об`єктів з наступним повним відшкодуванням їх вартості допускається лише в умовах воєнного чи надзвичайного стану.

За положеннями ст.64 Конституції України конституційні права і свободи людини і громадянина не можуть бути обмежені, крім випадків, передбачених Конституцією України. В умовах воєнного або надзвичайного стану можуть встановлюватися окремі обмеження прав і свобод із зазначенням строку дії цих обмежень.

Згідно з ч.3 ст.321 Цивільного кодексу України примусове відчуження об`єктів права власності може бути застосоване лише як виняток з мотивів суспільної необхідності на підставі і в порядку, встановлених законом, та за умови попереднього та повного відшкодування їх вартості, крім випадків, встановлених частиною другою статті 353 цього кодексу.

Відповідно до ч.2 ст.353 ЦК України в умовах воєнного або надзвичайного стану майно може бути примусово відчужене у власника з наступним повним відшкодуванням його вартості. Реквізоване майно переходить у власність держави або знищується (ч.3 ст.353 ЦК України).

Указом Президента України № 64/2022, затвердженим Верховною Радою України 24 лютого 2022 року, в Україні з 05 години 30 хвилин 24 лютого 2022 року введено воєнний стан, який триває донині.

Згідно з п.3 Указу Президента України № 64/2022, у зв`язку із введенням в Україні воєнного стану тимчасово, на період дії правового режиму воєнного стану, можуть обмежуватися конституційні права і свободи людини і громадянина, передбачені ст.30-34, 28, 39, 41-44, 53 Конституції України, а також вводитися тимчасові обмеження прав і законних інтересів юридичних осіб в межах та обсязі, що необхідні для забезпечення можливості запровадження та здійснення заходів правового режиму воєнного стану, які передбачені частиною першою статті 8 Закону України «Про правовий режим воєнного стану».

Відповідно до ч.1 ст.1 Закону України «Про правовий режим воєнного стану» воєнний стан - це особливий правовий режим, що вводиться в Україні або в окремих її місцевостях у разі збройної агресії чи загрози нападу, небезпеки державній незалежності України, її територіальній цілісності та передбачає надання відповідним органам державної влади, військовому командуванню, військовим адміністраціям та органам місцевого самоврядування повноважень, необхідних для відвернення загрози, відсічі збройної агресії та забезпечення національної безпеки, усунення загрози небезпеки державній незалежності України, її територіальній цілісності, а також тимчасове, зумовлене загрозою, обмеження конституційних прав і свобод людини і громадянина та прав і законних інтересів юридичних осіб із зазначенням строку дії цих обмежень.

За визначенням ч.1 ст.3 Закону України «Про правовий режим воєнного стану», військовим командуванням, якому згідно з цим законом надається право разом з органами виконавчої влади, військовими адміністраціями, Радою міністрів Автономної Республіки Крим та органами місцевого самоврядування запроваджувати та здійснювати заходи правового режиму воєнного стану, є: Головнокомандувач Збройних Сил України, Командувач об`єднаних сил Збройних Сил України, командувачі видів та окремих родів військ (сил) Збройних Сил України, командувачі (начальники) органів військового управління, командири з`єднань, військових частин Збройних Сил України та інших утворених відповідно до законів України військових формувань.

Військове командування, в межах повноважень, визначених цим законом та Указом Президента України про введення воєнного стану в Україні або окремих її місцевостях, затвердженим Верховною Радою України, видає обов`язкові до виконання накази і директиви з питань забезпечення оборони, громадської безпеки і порядку, здійснення заходів правового режиму воєнного стану (ч.2 ст.3 Закону України «Про правовий режим воєнного стану»).

Відповідно до ч.1 ст.8 Закону України «Про правовий режим воєнного стану», в Україні або в окремих її місцевостях, де введено воєнний стан, військове командування разом із військовими адміністраціями (у разі їх утворення) можуть самостійно або із залученням органів виконавчої влади, Ради міністрів Автономної Республіки Крим, органів місцевого самоврядування запроваджувати та здійснювати в межах тимчасових обмежень конституційних прав і свобод людини і громадянина, а також прав і законних інтересів юридичних осіб, передбачених указом Президента України про введення воєнного стану, заходи правового режиму воєнного стану, зокрема примусово відчужувати майно, що перебуває у приватній або комунальній власності, вилучати майно державних підприємств, державних господарських об`єднань для потреб держави в умовах правового режиму воєнного стану в установленому законом порядку та видавати про це відповідні документи встановленого зразка (п.4).

Механізм передачі, примусового відчуження або вилучення майна у юридичних та фізичних осіб для потреб держави в умовах правового режиму воєнного чи надзвичайного стану визначає Закону України «Про передачу, примусове відчуження або вилучення майна в умовах правового режиму воєнного чи надзвичайного стану».

За визначенням ч.1 ст.1 Закону України «Про передачу, примусове відчуження або вилучення майна в умовах правового режиму воєнного чи надзвичайного стану» примусове відчуження майна це позбавлення власника права власності на індивідуально визначене майно, що перебуває у приватній або комунальній власності та яке переходить у власність держави для використання в умовах правового режиму воєнного чи надзвичайного стану за умови попереднього або наступного повного відшкодування його вартості.

Примусове відчуження майна в умовах правового режиму воєнного чи надзвичайного стану може здійснюватися з попереднім повним відшкодуванням його вартості. У разі неможливості попереднього повного відшкодування за примусово відчужене майно таке майно примусово відчужується з наступним повним відшкодуванням його вартості (ст.3 Закону України «Про передачу, примусове відчуження або вилучення майна в умовах правового режиму воєнного чи надзвичайного стану»).

Відповідно до ч.1, 2 ст.4 Закону України «Про передачу, примусове відчуження або вилучення майна в умовах правового режиму воєнного чи надзвичайного стану», примусове відчуження або вилучення майна у зв`язку із запровадженням та виконанням заходів правового режиму воєнного стану здійснюється за рішенням військового командування, погодженим відповідно з Радою міністрів Автономної Республіки Крим, обласною, районною, Київською чи Севастопольською міською державною адміністрацією або виконавчим органом відповідної місцевої ради, крім випадків, передбачених частиною третьою цієї статті. У місцевостях, де ведуться бойові дії, примусове відчуження або вилучення майна здійснюється за рішенням військового командування без погодження з органами, зазначеними у частині першійцієї статті, крім випадків, передбаченихчастиною третьою цієї статті.

Статтею сьомою Закону України «Про передачу, примусове відчуження або вилучення майна в умовах правового режиму воєнного чи надзвичайного стану» передбачені вимоги до акта про примусове відчуження або вилучення майна.

Про примусове відчуження або вилучення майна складається акт. Бланк акта про примусове відчуження або вилучення майнавиготовляється за єдиним зразком, затвердженим Кабінетом Міністрів України. В акті зазначаються: 1) назва військового командування та органу, що погодив рішення про примусове відчуження або вилучення майна, або військового командування чи органу, що прийняв таке рішення; 2) відомості про власника (власників) майна: для юридичних осіб - повне найменування, місцезнаходження та ідентифікаційний код; для фізичних осіб - прізвище, ім`я, по батькові, постійне місце проживання та ідентифікаційний номер у Державному реєстрі фізичних осіб - платників податків та інших обов`язкових платежів, крім осіб, які з релігійних або інших переконань відмовилися від ідентифікаційного номера, про що мають відповідну відмітку у паспорті; 3) відомості про документ, що встановлює право власності на майно (у разі наявності); 4) опис майна, достатній для його ідентифікації. Для нерухомого майна - відомості про місцезнаходження (адреса), для рухомого майна (наземні, водні та повітряні транспортні засоби) - відомості про реєстраційний номер транспортного засобу, марку, модель, номер шасі, рік випуску та інші реєстраційні дані; 5) сума виплачених коштів (у разі попереднього повного відшкодування вартості майна). Акт підписується власником майна або його законним представником і уповноваженими особами військового командування та органу, що погодив рішення про примусове відчуження майна, або військового командування чи органу, що прийняв таке рішення, і скріплюється печатками військового командування та/або зазначених органів.

Право державної власності на майно виникає з дати підписання акта (ч.3 ст.7 Закону України «Про передачу, примусове відчуження або вилучення майна в умовах правового режиму воєнного чи надзвичайного стану»).

Відповідно до ч.4 ст.7 Закону України «Про передачу, примусове відчуження або вилучення майна в умовах правового режиму воєнного чи надзвичайного стану»у разі примусового відчуження майна до акта додається документ, що містить висновок про вартість майна на дату його оцінки, яка проводилася у зв`язку з прийняттям рішення про його примусове відчуження.

У разі відсутності особи, у якої відчужується або вилучається майно, або її законного представника під час складання акта про примусове відчуження або вилучення майна такий акт складається без її участі У такому разі власник майна або його законний представник має право на ознайомлення з актом про примусове відчуження або вилучення майна. Примірник акта та документ, що містить висновок про вартість майна, вручаються під розписку особі, у якої відчужується або вилучається майно, або її уповноваженому представнику (ч.5 ст.7 Закону України «Про передачу, примусове відчуження або вилучення майна в умовах правового режиму воєнного чи надзвичайного стану»).

За положеннями ст.8 Закону України «Про передачу, примусове відчуження або вилучення майна в умовах правового режиму воєнного чи надзвичайного стану» оцінка майна, що підлягає примусовому відчуженню, проводиться у порядку, встановленому законодавством про оцінку майна, майнових прав та професійну оціночну діяльність. У разі неможливості залучити до оцінки майна суб`єктів оціночної діяльності - суб`єктів господарювання така оцінка проводиться суб`єктами оціночної діяльності - органами державної влади або органами місцевого самоврядування за погодженням із власником майна. У разі відмови або відсутності власника майна зазначені органи мають право проводити таку оцінку самостійно. Оцінка майна, за якою попередньому власнику було відшкодовано вартість примусово відчуженого майна, може бути оскаржена до суду.

Позивач, пред`являючи вимогу про визнання протиправним та скасування наказу командира ві`ськової частини НОМЕР_1 в частині здійснення примусового відчуження належного йому автомобіля, покликається як на порушення відповідачем процедури відчуження, так і на недотримання вимог щодо документального оформлення факту вилучення майна.

Суд зауважує, що терміни «відчуження майна» та «вилучення майна» не є тотожними. Відповідно до ч.1 ст.1 Закону України «Про передачу, примусове відчуження або вилучення майна в умовах правового режиму воєнного чи надзвичайного стану» вилученням майна є позбавлення державних підприємств, державних господарських об`єднань права господарського відання або оперативного управління індивідуально визначеним державним майном з метою його передачі для потреб держави в умовах правового режиму воєнного чи надзвичайного стану. Вилучення майна в умовах правового режиму воєнного чи надзвичайного стану здійснюється без відшкодування вартості такого майна.

Оспорюваний наказ виданий в період дії в Україні правового режиму воєнного стану командиром військової частини НОМЕР_1 - військовим командуванням в розумінні ч.1 ст.3 Закону України «Про правовий режим воєнного стану», тобто органом, який відповідно до ст.4 Закону України «Про передачу, примусове відчуження або вилучення майна в умовах правового режиму воєнного чи надзвичайного стану» приймає рішення щодо примусового відчуження або вилучення майна в умовах правового реиму воєнного стану.

Покликання позвача на необхідність погодження оспорюваного наказу з відповідною державною адміністрацією суд до уваги не приймає.

Відповідно до ст.1 Закону України «Про оборону України» район воєнних (бойових) дій це визначена рішенням Головнокомандувача Збройних Сил України частина сухопутної території України, повітряного або/та водного простору, на якій впродовж певного часу ведуться або/та можуть вестися воєнні (бойові) дії.

Наказом Головнокомандувача Збройних Сил України № 102 від 1 квітня 2022 року «Про визначення районів ведення воєнних (бойових) дій» з 13 березня 2022 року по 31 березня 2022 року Одеська область, серед інших, визначена районом ведення воєнних (бойових) дій.

Бойовими діями є не лише фактичні бойові зіткнення, як зазначає позивач. Бойовими діями в розумінні Закону України «Про оборону України» є застосування з`єднань, військових частин, підрозділів (інших сил і засобів) Збройних Сил України, інших складових сил оборони, а також поліції особливого призначення Національної поліції України для вирішення бойових (спеціальних) завдань в операціях або самостійно під час відсічі збройної агресії проти України або ліквідації (нейтралізації) збройного конфлікту, виконання інших завдань із застосуванням будь-яких видів зброї (озброєння).

Російський наступ на південь України розпочався 24 лютого 2022 року. В березні 2022 року відбувалися авіаудари по Одеській області, в місцевості діяли російські диверсанти, існувала загроза висадки ворожого десанту, був захоплений острів Зміїний, що є загальновідомою інформацією.

Вказані обставини спростовують доводи позивача про відчуження його автомобіля на території, де не відбувалося жодних бойових зіткнень.

Таким чином, згідно з ч.2 ст.4 Закону України «Про передачу, примусове відчуження абовилучення майна в умовах правового режиму воєнного чи надзвичайного стану» рішення відповідача про примусове відчуження майна не потребувало погодження з органами, зазначеними в ч.1 ст.4 цього закону.

Доводи позивача про відчуження належного йому автомобіля для задоволення власних потреб ОСОБА_5 в порушення вимог ст.12, 81 ЦПК України жодними доказами не підтверджуються та ґрунтуються лише на припущеннях позивача, як і твердження, що відчуження автомобіля не пов`язане з оборонними потребами держави та оперативними заходами для подання зовнішнього ворога.

Примусове відчуження майна для використання в умовах правового реиму воєнного стану здійснюється за рішенням військового командування.

За змістом оспорюваного наказу, метою здійснення примусового відчуження майна є забезпечення 7 управління Департаменту військової контрозвідки Служби безпеки України автомобільним транспортом.

Пунктом 2 Указу Президента України № 64/2022 від 24 лютого 2022 року військовому командуванню, зокрема Служби безпеки України, доручено запроваджувати та здійснювати передбачені Законом України "Про правовий режим воєнного стану" заходи і повноваження, необхідні для забезпечення оборони України, захисту безпеки населення та інтересів держави.

У справі відсутні докази використання транспортного засобу позивача з іншою метою, ніж виконання покладених на Службу безпеки України завдань щодо забезпечення оборони України, захисту безпеки населення та інтересів держави.

Відповідно до п.2 наказу № 187 від 13 березня 2022 року начальника 1 відділу 7 управління Департаменту військової контрозвідки Служби безпеки України полковника ОСОБА_5 визначено уповноваженим військового командування (законним представником), а отже, твердження позивача про перевищення повноважень особою, яка здійснила примусове відчуження транспортного засобу, безпідставні.

Про примусове відчуження належного позивачу транспортного засобу уповноваженим військового командування складений акт за зразком, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 31 жовтня 2012 року № 998, який містить передбачені ч.1 ст.7 Закону України «Про передачу, примусове відчуження або вилучення майна в умовах правового режиму воєнного чи надзвичайного стану» та зразком акта відомості про: назву військового командування; особу, яка здійснила примусове відчуження; орган, що прийняв рішення; дату прийняття рішення; надзвичайну обставину, за якої здійснюється примусове відчуження майна; власника майна, опис майна, достатній для його ідентифікації; вартість майна та підпис уповноваженої особи.

Акт про примусове відчуження майна від 13 березня 2022 року не містить підпису власника майна ОСОБА_1 , оскільки складений без його участі. Складання акта про примусове відчуження майна без участі особи, у якої відчужується майно, у разі її відсутності передбачено ч.5 ст.7 Закону України «Про передачу, примусове відчуження або вилучення майна в умовах правового режиму воєнного чи надзвичайного стану», відтак, такий реквізит акта як «підпис власника майна» в цьому випадку не є обов`язковим.

За поясненнями представника відповідача акт в графі «власник майна (або його законний представник)» підписаний представником організації, на території якої вилучався транспортний засіб позивача.

Доводи позивача про його перебування 13 березня 2022 року біля території, де знаходився автомобіль, доказами не підтверджені. Закон України «Про передачу, примусове відчуження або вилучення майна в умовах правового режиму воєнного чи надзвичайного стану», не передбачає обов`язкового попереднього повідомлення особи, у якої відчужується майно, про намір примусового його відчуження.

Позивач отримав примірник акта і ця обставина ним не заперечується.

Посилання позивача на необхідність погодження акта про примусове відчуження відповідною державною адміністрацією не заслуговують на увагу, оскільки такого погодження потребує рішення військового командування про примусове відчуження майна, а не акт.

Враховуючи, що рішення командира військової частини НОМЕР_1 про примусове відчуження майна прийняте на підставі ч.2 ст.4 Закону України «Про передачу, примусове відчуження або вилучення майна в умовах правового режиму воєнного чи надзвичайного стану» без погодження з відповіднми органами, наявність підпису органу, що погодив рішення про примусове відчуження майна, в такому випадку не вимагається.

Відсутність в акті про примусове відчуження майна від 13 березня 2022 року відомостей про документ, що встановлює право власності на майно, зумовлена тим, що позивач, з незалежних від нього причин, не пред`явив транспортний засіб підрозділу ДАІ МВС України для реєстрації. Крім того, відомості про документ, що встановлює право власності на майно, зазначаються в акті за їх наявності.

Опис майна, зазначений в акті про примусове відчуження майна від 13 березня 2022 року, достатній для його ідентифікації, оскільки містить відомості про марку, модель, номер кузова та рік випуску транспортного засобу. При цьому, форма акта не передбачає зазначення в ньому відомостйе про стан майна, яке примусово відчужується.

Вартість автомобіля позивача вказана в акті про примусове відчуження на підставі зазначеної позивачем в митній декларації UAS00510/2022/001831 від 22 лютого 2022 року, яка перевірена та прийнята митним органом, ціні товару. Доводи позивача, що вартість автомобіля є неправильною, належними та допустими докази не підтверджуються.

В судовому засіданні сторони повідомили про наявність висновку суб`єкта оціночної діяльності щодо вартості транспортного засобу, який позивач отримав, але з яким також не погоджується, однак доказів на підтвердження цих обставин жодна зі сторін суду не надала.

Враховуючи обстановку, за якої складався акт про примусове відчуження майна, та з огляду на положення ч.2 ст.8 Закону України «Про передачу, примусове відчуження або вилучення майна в умовах правового режиму воєнного чи надзвичайного стану», суд вважає, що відповідач вправі був визначити вартість майна на підставі документів митного органу.

Крім того, відповідно до ч.3 ст.12 Закону України «Про передачу, примусове відчуження або вилучення майна в умовах правового режиму воєнного чи надзвичайного стану» оцінка майна, за якою попередньому власнику було відшкодовано вартість примусово відчуженого майна, може бути оскаржена до суду. Незгода позивача з оцінкою відчуженого у нього майна не є підставою для визнання протиправним та скасування наказу командира військової частини про примусове відчуження майна.

Посилання позивача на те, що йому не пропонували жодного відшкодування за вилучення транспортного засобу, не заслуговують на увагу, оскільки в умовах воєнного стану примусове відчуження майна допускається з наступним повним відшкодуванням його вартості у порядку та терміни, встановлені Кабінетом Міністрів України.

За встановлених обставин суд не вбачає порушення відповідачем порядку здійснення примусового відчуження належного позивачу транспортного засобу, а отже, підстави для визнання протиправним та скасування наказу № 187 від 13 березня 2022 року в частині здійснення примусового відчуження автомобіля позивача відсутні.

Акт про примусове відчуження або вилучення майна не є рішенням військового командування і його скасування не призведе до відновлення порушеного права, оскільки зазначений документ складається з метою підтвердження події примусового відчуження або вилучення майна, за наслідками чого виникає право державної власності на майно, і є підставою для наступного повного відшкодування за примусово відчужене майно попередньому власнику.

З огляду на те, що спірний акт про примусове відчуження або вилучення майна від 13 березня 2022 року складається за наслідками прийняття рішення військовим командуванням та лише фіксує подію примусового відчуження майна, позовна вимога про визнання протиправним та скасування такого акта не підлягає судовому розгляду, а тому в задоволенні позову в цій частині належить відмовити.

Відповідно до ст.12 Закону України «Про передачу, примусове відчуження або вилучення майна в умовах правового режиму воєнного чи надзвичайного стану», у разі якщо після скасування правового режиму воєнного чи надзвичайного стану майно, яке було примусово відчужене, збереглося, а колишній власник або уповноважена ним особа наполягає на поверненні майна, таке повернення здійснюється в судовому порядку. Підставою для повернення майна є рішення суду, яке набрало законної сили. У разі повернення майна особі у неї поновлюється право власності на це майно. Одночасно особа зобов`язується повернути грошову суму, яка була нею одержана у зв`язку з відчуженням майна, з вирахуванням розумної плати за використання цього майна. Колишній власник майна, яке було примусово відчужене, може вимагати взамін надання йому іншого майна, якщо це можливо.

З вказаної норми закону випливає, що право вимагати повернення майна виникає у колишнього власника майна після скасування правового режиму воєнного стану, тобто обумовлюється припиненням існування надзвичайної обставини, яка стала підставою для такого відчуження за умови збереження цього майна.

Оскільки на час розгляду справи в Україні діє правовий режим воєнного стану, позовна вимога про зобов`язання відповідача повернути відчужений транспортний засіб є передчасною та задоволенню не підлягає.

Таким чином, в позові належить відмовити повністю.

На підставі наведеного та керуючись ст.10, 12, 81, 89, 258-259, 263-265, 273, 353, 354 ЦПК України, суд

У Х В А Л И В:

Відмовити в позові ОСОБА_1 до Військової частини НОМЕР_1 про визнання протиправним та скасування наказу командира військової частини, зобов`язання повернути транспортний засіб.

Рішення може бути оскаржене безпосередньо до Рівненського апеляційного суду шляхом подання апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Рішення судунабирає законноїсили післязакінчення строкуподання апеляційноїскарги всімаучасниками справи,якщо апеляційнускаргу небуло подано.У разіподання апеляційноїскарги рішення,якщо йогоне скасовано,набирає законноїсили післяповернення апеляційноїскарги,відмови увідкритті чизакриття апеляційногопровадження абоприйняття постановисуду апеляційноїінстанції занаслідками апеляційногоперегляду.

Сторони у справі :

позивач - ОСОБА_1 , місце проживання: АДРЕСА_3 ; РНОКПП НОМЕР_8 ;

відповідач - Військова частина НОМЕР_1 , місцезнаходження: АДРЕСА_4 ; код ЄДРПОУ НОМЕР_9 .

Повне судове рішення складене 8 червня 2023 року.

Суддя