Рішення

від 08.06.2023 по справі 672/442/23

ГОРОДОЦЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД ХМЕЛЬНИЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа №672/442/23

Провадження №2/672/248/23

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

08 червня 2023 року м. Городок

Городоцький районний суд Хмельницької області в складі: судді Шинкоренка С.В., за участю секретаря Терещук Н.А., прокурора Манилюка М.А., розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду м. Городка цивільну справу №672/442/23 за позовом Волочиської окружної прокуратури в інтересах держави в особі Городоцької міської ради до ОСОБА_1 , товариства з обмеженою відповідальністю «Агрохолдинг 2012»

про повернення земельної ділянки,

ВСТАНОВИВ:

Волочиська окружна прокуратура звернулася в суд з позовом в інтересах держави в особі Городоцької міської ради до відповідачів, про повернення земельної ділянки загальною площею 1.1944 га (кадастровий номер 6821281300:03:010:0157), що розташована за межами сіл Великий Карабчиїв, Грицьків, на території Городоцької міської ради Хмельницької області.

Ухвалою від 11.04.2023 року судом було задоволено клопотання прокурора та накладено арешт на спірну земельну ділянку (а.с.31-32).

В судовому засіданні прокурор позовні вимоги підтримав у повному обсязі, просить позов задовольнити, а саме: зобов`язати ОСОБА_1 та товариство з обмеженою відповідальністю «Агрохолдинг 2012» повернути на користь Городоцької міської об`єднаної територіальної громади в особі Городоцької міської ради Хмельницької області земельну ділянку площею 1.1944 га з кадастровим номером 6821281300:03:010:0157, яка розташована за межами с сіл Великий Карабчиїв, Грицьків, на території Городоцької міської ради Хмельницької області.

В підтвердження своїх позовних вимог прокурор пояснив, що ОСОБА_1 не мала законного права на отримання спірної земельної ділянки, оскільки отримала її за підробленим рішенням Городоцької міської ради Хмельницької області.

Представниця позивача Городоцької міської ради Хмельницької області подала заяву про розгляд справи у її відсутність, позовні вимоги підтримала у повному обсязі.

Відповідачка ОСОБА_1 подала заяву про визнання позову, розгляд справи просить провести у її відсутність.

Представник відповідача ТОВ «Агрохолдинг 2012» в судове засідання повторно не з`явився, про день та час слухання справи повідомлені належним чином, про причини неявки суд не повідомили.

Суд, заслухавши пояснення прокурора, оголосивши заяву представниці позивача Городоцької міської ради, заяву відповідачки ОСОБА_1 про визнання позову, перевіривши матеріали справи в межах наданих суду доказів, вважає що позовна заява підлягає задоволенню виходячи із такого.

Судом об`єктивно встановлено, що згідно рішення сесії Городоцької міської ради Хмельницької області №15 від 23.10.2020 хатверджено ОСОБА_1 проект землеустрою щодо відведеня земельної ділянки із земель сільськогосподарського призначення для ведення особистого селянського господарства за межами сіл Великий Карабчиїв, Грицьків Городоцької міської ради Хмельницької області. Передано ОСОБА_1 у приватну власність земельну ділянку площею 1.1944 га з кадастровим номером 6821281300:03:010:0157 (а.с. 16-17).

В подальшому, як вбачається із інформаційної довідки з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно, ОСОБА_1 , зареєструвала право власності на дану земельну ділянку. Також, з вищевказаної довідки вбачається, що ОСОБА_1 уклала договір оренди земельної ділянки з ТОВ «Агрохолдинг 2012» строком на 10 років (а.с. 18).

Як вбачається з копії вироку Городоцького районного суду Хмельницької області від 02.12.2022, ОСОБА_2 було визнано винуватою у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч.1,4 ст.358 КК України та призначено відповідне покарання.

З вказаного вироку вбачається, що ОСОБА_2 визнана винуватою у тому, що будучи секретарем постійної комісії з питань земельних відносин, природокористування, планування території, будівництва, архітектури, охорони пам`яток, історичного середовища та благоустрою, відповідно до рішення №3 сесії Городоцької міської ради від 23.04.2019, вчинила підроблення офіційного документа за наступних обставин.

Так, 07.07.2020 у невстановлений досудовим розслідуванням час ОСОБА_2 , діючи в інтересах своєї знайомої ОСОБА_1 , перебуваючи в приміщенні Городоцької міської ради по вул. Грушевського, 53 в м. Городок Хмельницької області, особисто заповнила та підписала заяву від імені ОСОБА_1 , датовану 07.07.2019, про надання дозволу на виготовлення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки сільськогосподарського призначення орієнтовною площею 2 га з метою подальшої передачі безоплатно у власність для ведення особистого селянського господарства на території Карабчіївського старостинського округу за межами населених пунктів Городоцької міської ради Хмельницької області. Вказану заяву ОСОБА_2 цього ж дня особисто подала в канцелярію Городоцької міської ради для подальшого розгляду на сесії Городоцької міської ради.

Рішенням сесії Городоцької міської ради № 33 від 12.08.2020 вказану заяву ОСОБА_1 задоволено та на підставі вказаного рішення 30.10.2020 виготовлено проект землеустрою щодо відведення ОСОБА_1 земельної ділянки з кадастровим номером 6821281300:03:010:0157 для ведення особистого селянського господарства, яка розташована на території Городоцької міської ради за межами населених пунктів сіл Великий Карабчіїв, Грицьків Городоцького району Хмельницької області.

20.10.2020 у невстановлений досудовим розслідуванням час ОСОБА_2 , діючи в інтересах своєї знайомої ОСОБА_1 , перебуваючи в приміщенні Городоцької міської ради по вул. Грушевського, 53 в м. Городок Хмельницької області, особисто заповнила та підписала заяву від імені ОСОБА_1 без дати про затвердження проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки, яка розташована на території Великокарабчіївського старостинського округу загальною площею 2,00 га, вказавши надуманий кадастровий номер 6821281300:03:010:0155, яку подала в канцелярію Городоцької міської ради.

При цьому, ОСОБА_3 , будучи секретарем постійної комісії з питань земельних відносин, природокористування, планування території, будівництва, архітектури, охорони пам`яток, історичного середовища та благоустрою, достовірно знаючи, що відповідно до ст. 47 Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні», п. 2.10 Положення про постійні комісії Городоцької міської ради, затвердженого рішенням Городоцької міської ради від 07.12.2017 №6, всі питання, які виносяться на розгляд сесії, попередньо розглядаються профільною постійною комісією, 21.10.2020 у невстановлений досудовим розслідуванням час, перебуваючи в приміщенні Городоцької міської ради по вул.Грушевського, 53 в м. Городок Хмельницької області, з використанням невстановленої комп`ютерної техніки, під час виготовлення протоколу постійної комісії з питань земельних відносин, природокористування, планування території, будівництва, архітектури, охорони пам`яток, історичного середовища та благоустрою умисно внесла недостовірні відомості про розгляд заяви ОСОБА_1 щодо затвердження технічної документації із землеустрою. Також, ОСОБА_2 , будучи присутньою на засіданні вище вказаної комісії та складаючи і підписуючи як секретар, протокол комісії, достовірно знала, що заява ОСОБА_1 щодо затвердження проекту землеустрою та передачу у приватну власність ОСОБА_1 земельної ділянки за кадастровим номером 68212181300:03:010:0157 площею 1,1944 га для ведення особистого селянського господарства комісією не розглядалася, проект рішення сесії міської ради із вказаного питання не погоджувався, оскільки, відповідно до витягу з Державного земельного кадастру про земельну ділянку, зазначеній земельній ділянці міськрайонним управлінням у Канівському районі та м.Каневі ГУ Держгеокадастру у Черкаській області присвоєно кадастровий номер лише 30.10.2020.

У подальшому, в один із днів на початку листопада 2020 року у невстановлений досудовим розслідуванням час ОСОБА_2 , перебуваючи в приміщенні Городоцької міської ради по вул. Грушевського, 53 в м. Городок Хмельницької області, з використанням невстановленої комп`ютерної техніки, достовірно знаючи, що на сесії Городоцької міської ради 23.10.2020 заява ОСОБА_1 про затвердження проекту землеустрою не розглядалася, депутатами відповідне рішення не обговорювалося і не приймалося, усвідомлюючи суспільно-небезпечний характер своїх дій, передбачаючи і бажаючи настання їх наслідків, умисно, діючи в інтересах ОСОБА_1 , склала завідомо підроблений офіційний документ, а саме: рішення тридцять шостої сесії сьомого скликання Городоцької міської ради №15 від 23.10.2020 про затвердження проекту землеустрою та передачу у приватну власність ОСОБА_1 земельної ділянки за кадастровим номером 68212181300:03:010:0157 площею 1,1944 га для ведення особистого селянського господарства на території Городоцької міської ради за межами сіл Великий Карабчіїв, Грицьків вартістю 69 036 грн.

Цього ж дня, ОСОБА_2 завідомо підроблене рішення тридцять шостої сесії сьомого скликання Городоцької міської ради №15 від 23.10.2020, виготовлене на офіційному бланку Городоцької міської ради, шляхом обману надала на підпис Городоцькому міському голові, який, не перевіривши його достовірність, підписав та скріпив печаткою Городоцької міської ради та надав ОСОБА_2 (а.с. 14-15).

Вирішуючи позовну вимогу щодо зобов`язання ОСОБА_1 та ТОВ «Агрохолдинг 2012» повернути на користь Городоцької міської об`єднаної територіальної громади в особі Городоцької міської ради Хмельницької області земельну ділянку з кадастровим номером 68212181300:03:010:0157 загальною площею 1,1944 га яка розташована за межами за межами сіл Великий Карабчіїв, Грицьків, Городоцької міської ради, Хмельницької області, суд приходить до висновку про її обґрунтованість, проте з певними зауваженнями виходячи із такого.

Так, вирішуючи вказану позовну вимогу відносно відповідачки ОСОБА_1 , то суд вважає її обґрунтованою та погоджується із позицією прокуратури.

Відповідно до ч. 2ст. 19 Конституції Україниоргани державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбаченіКонституцієюта законами України.

Положеннямист.81 ЗК Українипередбачено, що громадяни України набувають права власності на земельні ділянки на підставі, зокрема, безоплатної передачі із земель державної і комунальної власності.

Порядок отримання громадянами у власність земельних ділянок регламентовано нормами ст.ст.116,118,121 ЗК України.

Згідно з ч. ч. 1, 2ст.116 ЗК Українигромадяни та юридичні особи набувають права власності та права користування земельними ділянками із земель державної або комунальної власності за рішенням органів виконавчої влади або органів місцевого самоврядування в межах їх повноважень, визначених цим Кодексом, або за результатами аукціону. Набуття права на землю громадянами та юридичними особами здійснюється шляхом передачі земельних ділянок у власність або надання їх у користування.

Ч.6 ст.82 ЦПК України визначено, що: Вирок суду в кримінальному провадженні, ухвала про закриття кримінального провадження і звільнення особи від кримінальної відповідальності або постанова суду у справі про адміністративне правопорушення, які набрали законної сили, є обов`язковими для суду, що розглядає справу про правові наслідки дій чи бездіяльності особи, стосовно якої ухвалений вирок, ухвала або постанова суду, лише в питанні, чи мали місце ці дії (бездіяльність) та чи вчинені вони цією особою.

Згідност. 41 Конституції Україникожен має право володіти, користуватися і розпоряджатися своєю власністю, результатами своєї інтелектуальної творчої діяльності. Ніхто не може бути протиправно позбавлений права власності. Право приватної власності є непорушним.

Відповідно до ч. 1ст.316 ЦК Україниправом власності є право особи на річ (майно), яке вона здійснює відповідно до закону за своєю волею, незалежно від волі інших осіб.

Ст. 317 ЦК Українипередбачено, що власникові належать права володіння, користування та розпоряджання своїм майном. На зміст права власності не впливають місце проживання власника та місцезнаходження майна.

На підставі ч. 1ст. 319 ЦК України, власник володіє, користується, розпоряджається своїм майном на власний розсуд.

Згідно ч. 1ст. 321 ЦК України, право власності є непорушним. Ніхто не може бути протиправно позбавлений цього права чи обмежений у його здійсненні.

Згідност. 1212 ЦК Україниособа, яка набула майно або зберегла його у себе за рахунок іншої особи (потерпілого) без достатньої правової підстави (безпідставно набуте майно), зобов`язана повернути потерпілому це майно. Особа зобов`язана повернути майно і тоді, коли підстава, на якій воно було набуте, згодом відпала.

При цьому, суд враховує правову позицію, висловлену у постанові Верховного суду від 18.01.2023 справа № 361/1308/19 провадження № 61-20568св21.

Віндикація застосовується до відносин речово-правового характеру, зокрема, якщо між власником і володільцем майна немає договірних відносин і майно перебуває у володільця не на підставі укладеного з власником договору. У цьому разі майно може бути витребуване від особи, яка не є стороною недійсного правочину, шляхом подання віндикаційного позову, зокрема, від добросовісного набувача, з підстав, передбачених частиною першою статті 388 ЦК України.

Негаторний позов - це позов власника, який є фактичним володільцем майна, до будь-якої особи про усунення перешкод, які ця особа створюєу користуванні чи розпорядженні відповідним майном. Позивач за негаторним позовом вправі вимагати усунути існуючі перешкоди чи зобов`язати відповідача утриматися від вчинення дій, що можуть призвести до виникнення таких перешкод. Означений спосіб захисту спрямований на усунення порушень прав власника, які не пов`язані з позбавленням його володіння майном.

На негаторний позов не поширюються вимоги щодо позовної давності, оскільки з таким позовом можна звернутися в будь-який час, допоки існують правовідносини та правопорушення.

Отже, зайняття спірної земельної ділянки з порушенням норм ЗК України треба розглядати як таке, що не пов`язане з позбавленням володіння, порушення права власності держави чи відповідної територіальної громади. У такому разі позовну вимогу про зобов`язання повернути земельну ділянку потрібно розглядати як негаторний позов, який можна заявити впродовж усього часу, допоки триватиме порушення прав законного володільця земельної ділянки.

Велика Палата Верховного Суду у постанові від 23 листопада 2021 року у справі № 359/3373/16-ц (провадження № 14-2цс21) вказала, що питання розмежування віндикаційного та негаторного позовів висвітлювалосьі в постанові Великої Палати Верховного Суду від 04 липня 2018 рокуу справі № 653/1096/16-ц (провадження № 14-181цс18). Зокрема, у пункті 39 зазначено, що визначальним критерієм для розмежування віндикаційного та негаторного позовів є наявність або відсутність в особи права володіння майном на момент звернення з позовом до суду; у пункті 89 зазначено, що особа, яка зареєструвала право власності на об`єкт нерухомості, набуває щодо нього всі правоможності власника.

З огляду на усталену практику Великої Палати Верховного Суду, з метою більш чіткого і ясного викладення своєї правової позиції Велика Палата Верховного Суду вважає доцільним частково відступити від зазначених висновків шляхом такого уточнення: визначальним критерієм для розмежування віндикаційного та негаторного позовів є відсутність або наявність у позивача володіння майном; відсутність або наявність в особи володіння нерухомим майном визначається виходячи з принципу реєстраційного підтвердження володіння; особа, до якої перейшло право власності на об`єкт нерухомості, набуває щодо нього всі правоможності власника, включаючи право володіння.

У цій категорії справ задоволення порушеного права має бути захищено у спосіб не шляхом витребування спірної земельної ділянки у власність територіальної громади на підставі статей 387, 388 ЦК України, а на підставі статті 391 цього Кодексу та частини другої статті 152 ЗК України шляхом пред`явлення позову про повернення земельної ділянки.

Указане узгоджується з правовими висновками Верховного Суду, викладеними у постановах від 12 травня 2022 року у справі № 372/4154/18 (провадження № 61-666св21), від 18 травня 2022 року у справі № 469/649/17 (провадження № 61-1467св21), які прийняті у зв`язку з обов`язковим врахуванням наведених правових висновків Великої Палати Верховного Суду, а також правового висновку, викладеного Великою Палатою Верховного Суду у постанові від 06 липня 2021 року у справі № 911/2169/20 (провадження № 12-20гс21).

Враховуючи вищевикладене, суд вважає, що позовна вимога про зобов`язання відповідачки ОСОБА_1 повернути земельну ділянку площею 1.1944 га з кадастровим номером 6821281300:03:010:0157на користь територіальної громади в особі Городоцької міської ради підлягає задоволенню.

Вирішуючи позовнувимогу прозобов`язання ТОВ«Агрохолдинг 2012»повернути накористь Городоцькоїміської об`єднаноїтериторіальної громадив особіГородоцької міськоїради Хмельницькоїобласті земельнуділянку зкадастровим номером6821281300:03:010:0157загальною площею1.1944 га, суд вважає що природа даних правовідносин є відмінної від тих, які виникли із відповідачкою ОСОБА_1 , а тому потребують окремого обґрунтування судом.

В даному випадку, вимоги статті 1212 ЦК України, як підстава для задоволення позову, не можуть бути застосовані у зв`язку з тим, що спірна земельна ділянка, яка передана в оренду товариству, має свій кадастровий номер, тобто є індивідуально визначеною річчю, а також, враховуючи те, що між власником земельної ділянки (територіальної громади) та володільцем майна відсутні правові відносини речово-правового характеру, то зазначене виключає застосування до спірних правовідносин статтю 1212 ЦК України. Тому саме з цих підстав вимоги про зобов`язання товариство повернути на користь територіальної громади дану земельну ділянку як безпідставно набуте майно, не ґрунтується на вимогах закону (статті 1212 ЦК України)

Однак, помилкове посилання позивача у позовній заяві як на підставу задоволення позовної вимоги про зобов`язання ТОВ «Агрохолдинг 2012» повернути спірну земельну ділянку на статтю 1212 ЦК України, не є підставою для відмови у задоволенні цих позовних вимог, з огляду на таке.

При вирішенні цивільного спору суд у межах своїх процесуальних повноважень та в межах позовних вимог встановлює зміст (правову природу, права та обов`язки) правовідносин сторін, які випливають зі встановлених обставин, та визначає правову норму, яка підлягає застосуванню до цих правовідносин. Законодавець вказує саме на норму права, що є значно конкретизованим, аніж закон. Більш того, виходячи з положень ЦПК України така функціональність суду носить імперативний характер. Підсумок такої процесуальної діяльності суду відображається в судовому рішенні, зокрема, в його мотивувальній і резолютивній частинах.

Предмет позову - це певна матеріально-правова вимога позивача до відповідача, стосовно якої позивач просить прийняти судове рішення. Підстави позову - це обставини, якими позивач обґрунтовує свої вимоги щодо захисту права або охоронюваного законом інтересу. Від підстав позову слід відрізняти правові підстави позову (правове обґрунтування позову) - правову кваліфікацію обставин, якими позивач обґрунтовує свої вимоги. При цьому незгода суду з наведеним у позовній заяві правовим обґрунтуванням щодо спірних правовідносин не є підставою для відмови у позові, оскільки суд згідно з принципом jura novit curia («суд знає закони») під час розгляду справи має самостійно здійснити правову кваліфікацію спірних правовідносин.

Вказаний принцип, зокрема, полягає у тому, що: 1) суд знає право; 2) суд самостійно здійснює пошук правових норм щодо спору безвідносно до посилання сторін; 3) суд самостійно застосовує право до фактичних обставин спору (da mihi factum dabo tibi ius). Активна роль суду в цивільному процесі проявляється, зокрема, у самостійній кваліфікації судом правової природи відносин між позивачем та відповідачем, виборі і застосуванні до спірних правовідносин відповідних норм права, повного і всебічного з`ясування обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.

При цьому незгода суду з наведеним у позовній заяві правовим обґрунтуванням щодо спірних правовідносин не є підставою для відмови в позові, оскільки згідно з принципом «jura novit curia» неправильна юридична кваліфікація сторонами спірних правовідносин не звільняє суд від обов`язку застосувати для вирішення спору належні приписи юридичних норм.

Тобто суд, з`ясувавши під час розгляду справи, що сторона або інший учасник судового процесу на обґрунтування своїх вимог або заперечень послався не на ті норми права, що фактично регулюють спірні правовідносини, самостійно здійснює правильну їх правову кваліфікацію та застосовує для прийняття рішення ті норми матеріального і процесуального права, предметом регулювання яких є відповідні правовідносини.

У зв`язку із цим посилання позивача у позовній заяві на норми права, які не підлягають застосуванню у даній справі, не є підставою для відмови в задоволенні пред`явленого позову, оскільки при вирішенні справи суд враховує підставу (обґрунтування) та предмет позовних вимог.

Відповідно до частини другої статті 152 ЗК України власник земельної ділянки може вимагати усунення будь-яких порушень його прав на землю, навіть якщо ці порушення не пов`язані з позбавленням права володіння земельною ділянкою, і відшкодування завданих збитків.

Главою 29 ЦК України визначено такі способи захисту права власності як витребування майна з чужого незаконного володіння (віндикаційний позов) та усунення перешкод у реалізації власником права користування та розпорядження його майном (негаторний позов).

ЦК України передбачені засади захисту права власності, зокрема право на витребування власником свого майна від особи, яка незаконно, без відповідної правової підстави заволоділа ним (стаття 387 ЦК України) та від добросовісного набувача (стаття 388 ЦК України).

Віндикація застосовується до відносин речово-правового характеру, зокрема, якщо між власником і володільцем майна немає договірних відносин і майно перебуває у володільця не на підставі укладеного з власником договору. У цьому разі майно може бути витребуване від особи, яка не є стороною недійсного правочину, шляхом подання віндикаційного позову, зокрема від добросовісного набувача, з підстав, передбачених частиною першою статті 388 ЦК України.

Метою віндикаційного позову є забезпечення введення власника у володіння майном, якого він був незаконно позбавлений, як фактично, тобто повернення його у фактичне володіння, так і у власність цієї особи. При цьому у випадку позбавлення власника володіння нерухомим майном означене введення полягає у внесенні або поновленні запису про державну реєстрацію за власником права власності на нерухоме майно (принцип реєстраційного підтвердження володіння нерухомістю).

Відповідні правові висновки викладено Великою Палатою Верховного Суду у постанові 28 листопада 2018 року у справа № 504/2864/13-ц (провадження№ 14-452цс18), у постанові Касаційного цивільного суду у складі Верховного Судувід 21 вересня 2020 року у справі № 201/12925/17 (провадження № 61-2178св19).

Отже, судом об`єктивно встановлено, що ОСОБА_1 незаконно заволоділа спірною земельною ділянкою.

Згідно з договором оренди землі від 13.11.2020 року ОСОБА_1 передала ТОВ «Агрохолдинг 2012» спірну земельну ділянку у платне користування строком на 10 років.

Таким чином, на час пред`явлення позову, хоча право власності на земельну ділянку було зареєстровано за ОСОБА_1 , однак вказана земельна ділянка перебуває у користуванні ТОВ «Агрохолдинг 2012».

У постанові Великої Палати Верховного Суду від 29 травня 2019 року у справі№ 367/2022/15-ц (провадження № 14-376цс18) наведено правовий висновок про те, що власник з дотриманням вимог статей 387 і 388 ЦК України може витребувати належне йому майно від особи, яка є останнім його набувачем, незалежно від того, скільки разів це майно було відчужене до того, як воно потрапило у володіння останнього набувача. Для такого витребування оспорювання наступних рішень органів державної влади чи місцевого самоврядування, договорів, інших правочинів щодо спірного майна і документів, що посвідчують відповідне право, не є ефективним способом захисту права власника.

У зв`язку із наведеним, суд вважає, що витребування спірної земельної ділянки у ТОВ «Агрохолдинг 2012» без оскарження договору оренди, укладеного із ОСОБА_1 відповідає вищевикладеним правовим позиціям Великої Палати Верховного Суду, відповідно до яких майно підлягає витребуванню у останнього набувача без необхідності визнання недійсними останніх правочинів щодо такого майна. При цьому витребування спірної земельної ділянки також у орендаря, який виступає користувачем земельної ділянки, тобто останнім набувачем, відповідатиме меті віндикаційного позову, спрямованого на захист прав власника майна.

Викладене узгоджується із правовим висновком, висловленим у постанові Верховного Суду від 17 листопада 2021 року у справі № 672/386/20 (провадження № 61-5015св21), від 12 січня 2022 року в справі № 687/425/20 (провадження № 61-9430).

Отже, врахувавши те, що ОСОБА_1 неправомірно набула у власність спірну земельну ділянку, а тому не мала права передавати її в оренду ТОВ «Агрохолдинг 2012», то суд приходить до висновку про необхідність задоволення позовних вимог шляхом витребування спірної земельної ділянки уТОВ «Агрохолдинг 2012».

При цьому витребування спірної земельної ділянки також у орендаря, який виступає користувачем земельної ділянки, тобто останнім набувачем, відповідатиме меті віндикаційного позову, спрямованого на захист прав власника майна.

Щодо підставності представництва інтересів держави прокурором в даному випадку, суд вважає його належним та обґрунтованим і виходить із такого.

Аналіз положень ч. 3 ст. 23 Закону України "Про прокуратуру" дає підстави для висновку, що прокурор може представляти інтереси держави в суді лише у двох випадках:

- якщо захист цих інтересів не здійснює або неналежним чином здійснює орган державної влади, орган місцевого самоврядування чи інший суб`єкт владних повноважень, до компетенції якого віднесені відповідні повноваження;

- у разі відсутності такого органу.

При цьому прокурор не може вважатися альтернативним суб`єктом звернення до суду і замінювати належного суб`єкта владних повноважень, який може і бажає захищати інтереси держави.

Звернення прокурора до суду спрямоване на задоволення суспільної потреби у відновленні законності при вирішенні суспільно значимого питання повернення земельних ділянок у державну власність, що незаперечно становить суспільний інтерес.

Обґрунтування прокурором наявності підстав для представництва інтересів держави є мотивованим, зважаючи на відсутність повноважень у Державної служби України з питань геодезії, картографії та кадастру та її територіальних підрозділів щодо звернення до суду з позовом цієї категорії, а також те, що Головне управління Держгеокадастру у Хмельницькій області є відповідачем у справі.

Аналогічну правову позицію викладено, зокрема, у постановах Верховного Суду від 25.04.2018 у справі № 806/1000/17, від 20.09.2018 у справі № 924/1237/17, від 23.10.2018 у справі №906/240/18, від 01.11.2018 у справі №910/18770/17, від 05.11.2018 у справі № 910/4345/18, від 05.12.2018 у справі № 923/129/17.

Крім того, судові витрати підлягають пропорційному розподілу відповідно до частини задоволених позовних вимог в порядку, передбаченому ч.1,2 ст.141 ЦПК України (зокрема сплачений судовий збір за подання позову та заяви про забезпечення позову з кожного з відповідачів).

Однак, проаналізувавши предмет та підстави позову у даній справі, суд доходить висновку про те, що позовна вимога прокурора про зобов`язання повернути земельну ділянку має немайновий характер, оскільки є вимогою про виконання обов`язку в натурі (повернення належної орендодавцеві земельної ділянки), об`єктом вимоги є дія зобов`язаної сторони, яка не піддається грошовій (вартісній) оцінці, а вирішення спору не вплине на склад майна його сторін та не змінить власника майна. Подібна правова позиція є усталеною практикою Верховного Суду, яка сформована в тому числі, але не виключно у постановах Верховного Суду у справі від 23.05.2018 у справі № 915/742/17, від 02.12.2020 у справі №905/105/20, від 18.01.2021 у справі №905/561/20.

При цьому суд враховує, що прокурором помилково не було сплачено судовий збір за подання даного позову у повному обсязі. Так, заявляючи позовні вимоги про зобов`язання повернення спірної земельної ділянки до двох відповідачів (що по суті є двома окремими вимогами), прокурором сплачено судовий збір виходячи лише із однієї такої вимоги. А тому, суд вважає за необхідне, вирішити питання про стягнення недоплаченої частини судового збору в сумі 2684 грн. 00 коп., який підлягав сплаті, безпосередньо з одного з відповідачів на користь держави.

Також, оскільки визнання позову відповідачем ОСОБА_1 мало місце до початку розгляду справи судом по суті, то у порядку, визначеному ч.1 ст.142 ЦПК України, суд приходить до висновку про можливість повернення прокуратурі з державного бюджету 50 % судового збору, сплаченого при поданні позову в цій частині.

Керуючись ст.ст. 264-265 ЦПК України, суд

УХВАЛИВ:

Позов задовольнити.

Зобов`язати ОСОБА_1 повернути на користь Городоцької міської об`єднаної територіальної громади в особі Городоцької міської ради Хмельницької області земельну ділянку площею 1.1944 га з кадастровим номером 6821281300:03:010:0157, що розташована за межами сіл Великий Карабчиїв, Грицьків, на території Городоцької міської ради Хмельницької області.

Витребувати у товариства з обмеженою відповідальністю «Агрохолдинг 2012» на користь держави в особі Городоцької міської об`єднананої територіальної громади в особі Городоцької міської ради Хмельницької області земельну ділянку з кадастровим номером 6821281300:03:010:0157, що розташована за межами сіл Великий Карабчиїв, Грицьків, на території Городоцької міської ради Хмельницької області.

Стягнути з відповідачки ОСОБА_1 судовий збір на користь Хмельницької обласної прокуратури в сумі 1342 грн. 00 коп. за подання позовної заяви (50 %) та 671 грн. 00 коп. за подання заяви про забезпечення позову, а всього - 2013 грн. 00 коп. (дві тисячі тринадцять грн. 00 коп.).

Повернути з державного бюджету Хмельницькій обласній прокуратурі 50 % сплаченого судового збору, що становить - 1342 грн. 00 коп. (одну тисячу триста сорок дві грн. 00 коп.).

Стягнути з відповідача товариства з обмеженою відповідальністю «Агрохолдинг 2012» судовий збір на користь держави в сумі 2684 грн. 00 коп. (дві тисячі шістсот вісімдесят чотири грн. 00 коп.).

Стягнути з відповідача товариства з обмеженою відповідальністю «Агрохолдинг 2012» судовий збір на користь Хмельницької обласної прокуратури в сумі 671 грн. 00 коп. (шістсот сімдесят одну грн. 00 коп.) за подання заяви про забезпечення позову.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Учасник справи, якому повне рішення не було вручено у день його проголошення, має право на поновлення строку на апеляційне оскарження. якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Апеляційна скарга подається безпосередньо до суду апеляційної інстанції.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

Орган, якому законом надано право звертатись до суду в інтересах інших осіб: Волочиська окружна прокуратура, 31200, вул. Слави 8 м. Волочиськ, Хмельницький район, Хмельницька область.

Позивач: Городоцька міська рада Хмельнцької області, код ЄДРПОУ 04060708, інд.32000, вул. Грушевського 53 м. Городок, Хмельницької області.

Відповідачка: ОСОБА_1 , ІПН НОМЕР_1 , АДРЕСА_1 .

Відповідач: товариство з обмеженою відповідальністю «Агрохолдинг 2012», код ЄДРПОУ 40028765, 32000 пров. Ванагса Ксьондза 17 м. Городок, Хмельницький район, Хмельницька область.

Суддя: