Ухвала

від 10.03.2023 по справі 761/19416/20

ШЕВЧЕНКІВСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД МІСТА КИЄВА

Справа № 761/19416/20

Провадження № 4-с/761/54/2023

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

10 березня 2023 року Шевченківський районний суд м. Києва у складі:

головуючого судді - Фролової І. В.,

секретаря судового засідання - Коломійця А.Д.,

за участю:

представника заінтересованої особи - ОСОБА_4,

розглянувши у відкритому судовому засіданні цивільну справу за скаргою ОСОБА_1 , заінтересована особа: ОСОБА_2 на дії Головного державного виконавця Шевченківського районного відділу державної виконавчої служби у м. Києві Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м.Київ) Савчука Костянтина Петровича, -

В С Т А Н О В И В:

У листопада 2022 року до Шевченківського районного суду м. Києва надійшла скарга ОСОБА_1 на дії головного державного виконавця Шевченківського районного відділу державної виконавчої служби у м. Києві Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м.Київ) Савчука Костянтина Петровича.

У своїй скарзі ОСОБА_1 просив суд:

- Визнати неправомірними дії головного державного виконавця Шевченківського відділу ДВС у м. Києві Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ) Савчук К.П. щодо визначення заборгованості у виконавчому провадженні № 69945306 в розмірі зазначеному у Довідці-розрахунку заборгованості по аліментам від 02.11.2022 року.

- Зобов`язати головного державного виконавця Шевченківського відділу ДВС у м. Києві Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ) Савчук К.П. скасувати Довідку-розрахунок заборгованості по аліментам від 02.11.2022 року у виконавчому провадженні № 69945306 .

Подану скаргу обґрунтовує тим, що 07.09.2021 року рішенням Шевченківського районного суду м. Києва було ухвалене рішення у справі № 761/19416/20, за позовом ОСОБА_2 до ОСОБА_1 про стягнення аліментів на дитину. Даним рішенням позов було задоволено та стягнуто з ОСОБА_1 на користь ОСОБА_2 аліменти на утримання дочки: ОСОБА_3 , у розмірі 1/4 частини з усіх видів заробітку (доходів), але не менше 50% прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку, щомісячно, починаючи з 01 липня 2020 року і до досягнення дитиною повноліття. 28.09.2022 року головним державним виконавцем Шевченківського відділу ДВС у м. Києві Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ) Савчуком Костянтином Петровичем було відкрито виконавче провадження № 69945306 з примусового виконання рішення Шевченківського районного суду м. Києва, виконавчий лист № 761/19416/20 від 15.02.2022 року. 02.11.2022 року ОСОБА_1 було отримано Довідка-розрахунок заборгованості зі сплати аліментів, відповідно до якої заборгованість станом на 02.11.2022 року складає 92 939,27 грн. З вказаною сумою заборгованості скаржник не згоден, вважає, що державним виконавцем, вчинено неправомірні дії зі складання розрахунку заборгованості зі сплати аліментів у розмірі визначеному у довідці.

Протоколом автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 15 листопада 2022 року матеріали скарги було передано на розгляд судді Фроловій І.В.

Ухвалою Шевченківського районного суду м. Києва від 17 листопада 2022 року справу за вказаною скаргою призначено до судового розгляду.

21 лютого 2023 року на адресу суду надійшла копія матеріалів виконавчого провадження № 69945306.

Скаржника у судове засідання не з`явився, подав до суду клопотання про розгляд справи за його відсутності, вимоги скарги підтримав, просив задовольнити.

Представник заінтересованої особи ОСОБА_2 - ОСОБА_4 у судовому засіданні щодо задоволення вимог скарги заперечував, просив відмовити.

Суб`єкт оскарження - державний виконавець Савчук К.П. про час та місце слухання справи повідомлений належним чином, у судове засідання не з`явився, що не перешкоджає розгляду справи відповідно до положень частини другої статті 450 ЦПК України.

Таким чином, дослідивши матеріали справи, судом було встановлено наступне.

Як встановлено судом, рішенням Шевченківського районного суду міста Києва від 07 вересня 2021 у справі № 761/19416/20 було задоволено позовні вимоги ОСОБА_2 до ОСОБА_1 про стягнення аліментів на утримання дитини.

Було вирішено стягнути з відповідача на користь позивача аліменти на утримання дочки: ОСОБА_3 , у розмірі 1/4 частини з усіх видів заробітку (доходів), але не менше 50% прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку, щомісячно, починаючи з 01 липня 2020 року і до досягнення дитиною повноліття. При цьому, визначено, що рішення підлягає негайному виконанню в частині стягнення аліментів в межах сплати суми платежу за один місяць.

Постановою від 28 вересня 2022 року головним державним виконавцем Шевченківського відділу ДВС у м. Києві Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ) Савчуком Костянтином Петровичем було відкрито виконавче провадження № 69945306 щодо стягнення з ОСОБА_1 на користь ОСОБА_2 аліментів на утримання малолітньої дитини на виконання рішення Шевченківського районного суду м. Києва від 07 вересня 2021 у справі № 761/19416/20.

Вказану постанову скаржник отримав наручно 02 листопада 2022 року, про що свідчить підпис останнього на постанові про відкриття виконавчого провадження.

30 вересня 2022 року в рамках виконавчого провадження державним виконавцем було винесено по станову про звернення стягнення на заробітну плату, пенсію, стипендію та інші доходи боржника

21 жовтня 2022 року скаржник звернувся до державного виконавця Савчук К.П. із заявою та надав копії квитанцій про добровільне виконання рішення суду та надав відомості про отримані доходи.

На виконання рішення суду мною було здійснено наступні виплати:

03.12.2021р. - квитанція № 117115869 на суму 1500,00 грн.

14.012022р. - квитанція № 123819245 на суму 1500,00 грн.

05.04.2022р. - квитанція № 136454244 на суму 3000,00 грн.

06.05.2022р - квитанція № 141162825 на суму 3000,00 грн.

17.06.2022р. - квитанція № 148229855 на суму 1500,00 грн.

18.07.2022р. - квитанція № 153314115 на суму 1500,00 грн.

18.08.2022р. - квитанція № 158476479 на суму 1500,00 грн.

21.09.2022р. - квитанція № 164316463 на суму 1500,00 грн.

21.10.2022р. - квитанція № 169553811 на суму 1500,00 грн.

10.11.2022р. - квитанція № 113451753 на суму 1500,00 грн.

02 листопада 2022 року каржником було отримано Довідка-розрахунок заборгованості зі сплати аліментів, відповідно до якої заборгованість станом на 02.11.2022 року складає 92 939,27 грн.

З вказаною сумою заборгованості скаржник не згоден, та зауважує, що державним виконавцем не було враховано, що у липні, серпні та вересні 2022 року скаржник працював у TOB «КРЕА ТІМ» (ЄДРПОУ 44733771) на посаді директора та отримував заробітну плату: у липні 2022 року було нараховано 6 700,00 за вирахуванням податку отримано 5 393,00 грн, у серпні 2022 року нараховано було 6 700,00 за вирахуванням податку отримано 5393,00 грн, у вересні 2022 року нараховано було 7 277,27 грн. за вирахуванням податку отримано 5 858,20 грн.

Так у графі «Розмір доходу/середня заробітна плата працівника для цієї місцевості» за липень 2022 року державним виконавцем зазначено - 21347,00 грн., за серпень 2022 року державним виконавцем зазначено - 21347,00 грн., за вересень 2022 року державним виконавцем зазначено - 21347,00 грн.

Щодо вимог скаржника, суд дійшов до наступних висновків.

Згідно зі ст. 447 ЦПК України сторони виконавчого провадження мають право звернутися до суду із скаргою, якщо вважають, що рішенням, дією або бездіяльністю державного виконавця чи іншої посадової особи органу державної виконавчої служби або приватного виконавця під час виконання судового рішення, ухваленого відповідно до ЦПК України, порушено їхні права чи свободи.

Відповідно до положень ст. 1 Закону України «Про виконавче провадження» виконавче провадження як завершальна стадія судового провадження і примусове виконання судових рішень та рішень інших органів (посадових осіб) (далі - рішення) - сукупність дій визначених у цьому Законі органів і осіб, що спрямовані на примусове виконання рішень і проводяться на підставах, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією України, цим Законом, іншими законами та нормативно-правовими актами, прийнятими відповідно до цього Закону, а також рішеннями, які відповідно до цього Закону підлягають примусовому виконанню.

Відповідно до ч.1 ст. 24 Закону України «Про виконавче провадження» виконавчі дії провадяться державним виконавцем за місцем проживання, перебування, роботи боржника або за місцезнаходженням його майна. Право вибору місця відкриття виконавчого провадження між кількома органами державної виконавчої служби, що можуть вчиняти виконавчі дії щодо виконання рішення на території, на яку поширюються їхні функції, належить стягувачу.

З розрахунку заборгованості зі сплати аліментів від 28 жовтня 2022 року, виданого державним виконавцем Шевченківського відділу державної виконавчої служби Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ) Савчук К.П. вбачається наявність заборгованості скаржника по сплаті аліментів на суму 92 939,27 грн.

Відповідно до ст. 51 Конституції України батьки зобов`язані утримувати дітей до їх повноліття.

Згідно із частиною другою статті 3 Конвенції про права дитини держави-учасниці зобов`язуються забезпечити дитині такий захист і піклування, які необхідні для її благополуччя, беручи до уваги права й обов`язки її батьків, опікунів чи інших осіб, які відповідають за неї за законом, і з цією метою вживають всіх відповідних законодавчих і адміністративних заходів.

Стаття 27 цієї Конвенції визначає, що держави-учасниці визнають право кожної дитини на рівень життя, необхідний для фізичного, розумового, духовного, морального і соціального розвитку дитини.

Згідно зі ст. 180 СК України батьки зобов`язані утримувати дитину до досягнення нею повноліття.

Відповідно до ст. 81 СК України перелік видів доходів, які враховуються при визначенні розміру аліментів на одного з подружжя, дітей, батьків, інших осіб, затверджується Кабінетом Міністрів України.

Аналіз положень СК України, зокрема положень статті 81, частини третьої статті 181, частини другої статті 182, статті 183 СК України, свідчить про те, що законодавець ототожнює поняття «заробітку» та «доходу», передбачаючи можливість стягнення на користь дитини мінімального рекомендованого розміру аліментів з обох джерел отримання грошових коштів. Аналогічна ситуація відображена і в положеннях ЦК України, який також ототожнює поняття «заробітку» та «доходу», зокрема у відносинах щодо відшкодування шкоди, завданої каліцтвом, іншим ушкодженням здоров`я або смертю.

Таким чином, законодавець гарантував можливість захисту прав та фактичного задоволення інтересів найменш захищених категорій осіб.

Постановою Кабінету Міністрів України від 26 лютого 1993 року № 146 затверджено Перелік видів доходів, які враховуються при визначенні розміру аліментів на одного з подружжя, дітей, батьків, інших осіб.

Водночас положення ст. 81 СК України та частини третьої ст. 181 СК України вказують на необхідність визначення розміру аліментів від частки доходу платника, а не його заробітку. Звуження ж змісту норм закону за допомогою положень підзаконних нормативно-правових актів є неприпустимим.

При цьому зміст положень Переліку видів доходів, які враховуються при визначенні розміру аліментів на одного з подружжя, дітей, батьків, інших осіб включає до поняття «заробітку» також і виплати, які заробітною платою не є, зокрема доходи від підприємницької діяльності, кооперативів, тощо, що свідчить про більш широке тлумачення змісту поняття «заробіток», ніж виплати, які виплачуються в межах трудових правовідносин.

Крім того, у пункті 13 Переліку видів доходів, які враховуються при визначенні розміру аліментів на одного з подружжя, дітей, батьків, інших осіб вказується, що утримання аліментів провадиться з суми заробітку (доходу), що належить особі, яка сплачує аліменти, після утримання з цього заробітку (доходу) податків. Вживання терміну «дохід» у дужках після поняття «заробіток» може розумітися як визнання цих понять синонімами в контексті приписів цього Переліку видів доходів, які враховуються при визначенні розміру аліментів на одного з подружжя, дітей, батьків, інших осіб. Отже, Перелік видів доходів, які враховуються при визначені розміру аліментів, не є вичерпним.

З урахуванням системного способу тлумачення вищевказаний Перелік видів доходів, які враховуються при визначені розміру аліментів на одного з подружжя, дітей, батьків, інших осіб, є підзаконним нормативно-правовим актом, а тому тлумачення його положень має здійснюватися з урахуванням дійсного змісту норм закону, на розвиток та виконання якого він прийнятий.

Аналогічна правова позиція викладена у постанові Верховного Суду у складі Об`єднаної палати Касаційного цивільного суду від 05 вересня 2019 року у справі № 760/4569/18-ц, провадження № 61-45100сво18.

Згідно з частинами 1, 3, 4, 8 ст. 71 Закону України «Про виконавче провадження» порядок стягнення аліментів визначається законом. Виконавець стягує з боржника аліменти у розмірі, визначеному виконавчим документом, але не менше мінімального гарантованого розміру, передбаченого Сімейним кодексом України.

Визначення суми заборгованості із сплати аліментів, присуджених як частка від заробітку (доходу), визначається виконавцем у порядку, встановленому Сімейним кодексом України.

Виконавець зобов`язаний обчислювати розмір заборгованості із сплати аліментів щомісяця. Виконавець зобов`язаний повідомити про розрахунок заборгованості стягувачу і боржнику у разі: 1) надходження виконавчого документа на виконання від стягувача; 2) подання заяви стягувачем або боржником; 3) надіслання постанови на підприємство, в установу, організацію, до фізичної особи - підприємця, фізичної особи, які виплачують боржнику відповідно заробітну плату, пенсію, стипендію чи інші доходи; 4) надіслання виконавчого документа за належністю до іншого органу державної виконавчої служби; 5) закінчення виконавчого провадження.

Спори щодо розміру заборгованості із сплати аліментів вирішуються судом за заявою заінтересованої особи у порядку, встановленому законом.

При цьому, у відповідності до частини 13 приведеної статті, довідка про наявність заборгованості зі сплати аліментів видається органом державної виконавчої служби, приватним виконавцем на вимогу стягувача протягом трьох робочих днів у випадках, встановлених законом. Довідка про наявність заборгованості зі сплати аліментів дійсна протягом одного місяця з дня її видачі. Форма довідки встановлюється Міністерством юстиції України.

Відповідно до ч.1 ст. 70 Закону України «Про виконавче провадження» розмір відрахувань із заробітної плати, пенсії, стипендії та інших доходів боржника вираховується із суми, що залишається після утримання податків, зборів та єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування.

Відповідно до пункту 4 Інструкції з організації примусового виконання рішень, затвердженого Наказом Міністерства юстиції України 02 квітня 2012 року № 512/5 виконавець зобов`язаний обчислювати розмір заборгованості зі сплати аліментів щомісяця (додаток 15) та у випадках, передбачених частиною 4 статті 71 Закону, повідомляти про розрахунок заборгованості стягувача і боржника.

Розрахунок заборгованості обчислюється в автоматизованій системі виконавчого провадження на підставі відомостей, отриманих із: звіту про здійснені відрахування та витрати; квитанцій (або їх копій) про перерахування аліментів, наданих стягувачем чи боржником; заяв та (або) розписок стягувача; інформації про середню заробітну плату працівника для цієї місцевості; інших документів, що відображають отримання боржником доходу або сплату ним аліментів.

Сума заборгованості зі сплати аліментів, присуджених як частка від заробітку (доходу), визначається виконавцем у порядку, встановленому ст. 195 Сімейного кодексу України.

Форму розрахунку заборгованості зі сплати аліментів визначено в пункті 4 розділу XVI додатку 15 до Інструкції з організації примусового виконання рішень.

Водночас, відповідно до ст. 447 ЦПК України, сторони виконавчого провадження мають право звернутися до суду із скаргою, якщо вважають, що рішенням, дією або бездіяльністю державного виконавця під час виконання судового рішення, ухваленого відповідно до цього Кодексу, порушено їхні права чи свободи.

У відповідності до ч.ч. 1, 5 ст. 74 Закону України «Про виконавче провадження», яка регламентує оскарження рішень, дій або бездіяльності виконавців та посадових осіб органів державної виконавчої служби, рішення, дії чи бездіяльність виконавця та посадових осіб органів державної виконавчої служби щодо виконання судового рішення можуть бути оскаржені сторонами, іншими учасниками та особами до суду, який видав виконавчий документ, у порядку, передбаченому законом.

Рішення та дії виконавця, посадових осіб органів державної виконавчої служби щодо виконання судового рішення можуть бути оскаржені протягом 10 робочих днів з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення її прав, свобод чи законних інтересів. Рішення виконавця про відкладення проведення виконавчих дій може бути оскаржене протягом трьох робочих днів з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення її прав, свобод чи законних інтересів.

Аналогічні строки розгляду скарги визначені ст. 449 ЦПК України.

Отже, відповідно до ст. 74 Закону України «Про виконавче провадження» дії державного виконавця щодо виконання судового рішення по стягненню аліментів можуть бути оскаржені сторонами, іншими учасниками та особами до суду, який видав виконавчий документ, у порядку, передбаченому законом.

В обґрунтування поданої скарги заявник зазначає, що державним виконавцем неправильно розраховано суму боргу, оскільки він був розрахований за середньою заробітною платою по м. Києву, хоча боржник був офіційно працевлаштований, а тому нараховані суми на думку скаржника стягненню не підлягають.

За умовами ч. 3 ст. 12, ч. 1 ст. 13 ЦПК України обов`язок доказування покладається на сторони у справі.

Згідно із ч. 1 ст. 81 ЦПК України визначено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Докази подаються сторонами та іншими учасниками справи. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.

Відповідно до ст. 76 ЦПК України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.

Проаналізувавши надані документи на обґрунтування даної скарги, судом встановлено, що скаржником не долучено до матеріалів скарги жодних доказів, які б свідчили про те, що за даною довідкою-розрахунком заборгованість зі сплати аліментів та відповідно сума штрафних санкцій розраховані без відрахувань із отримуваних стягувачем доходів податків та зборів.

Відповідно до положень ст. 451 ЦПК України у разі встановлення обґрунтованості скарги суд визнає оскаржувані рішення, дії чи бездіяльність неправомірними і зобов`язує державного виконавця або іншу посадову особу органу державної виконавчої служби, приватного виконавця усунути порушення (поновити порушене право заявника), а якщо оскаржувані рішення, дії чи бездіяльність були прийняті або вчинені відповідно до закону, в межах повноважень державного виконавця або іншої посадової особи органу державної виконавчої служби, приватного виконавця і право заявника не було порушено, суд постановляє ухвалу про відмову в задоволенні скарги.

Таким чином, у суду є всі підстави вважати, що довідку-розрахунок складено державним виконавцем з дотриманням вимог частини першої ст. 70 Закону України «Про виконавче провадження», пункту 4 Інструкції з організації примусового виконання рішень, затвердженої Наказом Міністерства юстиції України 02 квітня 2012 року № 512/5, тому відсутні підстави для визнання дій державного виконавця протиправними та скасування довідки про заборгованість по аліментах.

Європейський суд з прав людини вказав, що згідно з його усталеною практикою, яка відображає принцип, пов`язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються. Хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов`язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення (SERYAVIN AND OTHERS v. UKRAINE, № 4909/04, § 58, ЄСПЛ, від 10 лютого 2010 року).

На підставі викладеного, суд дійшов висновку, що скарга на дії державного виконавця є необґрунтованою та задоволенню не підлягає.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 8, 129, 129-1 Конституції України, ст.ст. 1, 5, 18 Закону України «Про виконавче провадження», ст.ст. 18, 447-453 ЦПК України, суд, -

У Х В А Л И В:

Скаргу ОСОБА_1 , заінтересована особа: ОСОБА_2 на дії Головного державного виконавця Шевченківського районного відділу державної виконавчої служби у м. Києві Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м.Київ) Савчука Костянтина Петровича - залишити без задоволення.

Ухвала суду набирає законної сили негайно після її проголошення, але може бути оскаржена до Київського апеляційного суду шляхом подання апеляційної скарги на ухвалу суду протягом п?ятнадцяти днів з дня її проголошення.

Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Учасник справи, якому повний текст ухвали суду не був вручений у день її проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження ухвали суду, якщо апеляційну скаргу подано протягом п?ятнадцяти днів з дня вручення йому відповідної ухвали суду.

Реквізити учасників справи:

ОСОБА_1 , адреса місця проживання - АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 ,

ОСОБА_2 , адреса місця проживання - АДРЕСА_2 , РНОКПП НОМЕР_2 ,

Головний державний виконавець Шевченківського районного відділу державної виконавчої служби у м. Києві Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м.Київ) Савчук Костянтин Петрович, адреса місця знаходження - 01032, м. Київ, вул. Саксаганського, буд. 110, код ЄДРПОУ 34967593.

Повний текст ухвали виготовлений 29 травня 2023 року.

Суддя: