Ухвала

від 25.05.2023 по справі 761/14793/23

ШЕВЧЕНКІВСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД МІСТА КИЄВА

Справа № 761/14793/23

Провадження № 1-кс/761/9845/2023

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

25 травня 2023 року слідчий суддя Шевченківського районного суду м. Києва ОСОБА_1 , за участю секретаря ОСОБА_2 , розглянувши у відкритому судовому засіданні клопотання адвоката ОСОБА_3 в інтересах ОСОБА_4 про скасування арешту майна у кримінальному провадженні №420 181 112 000 001 94,

в с т а н о в и в:

До суду надійшло клопотання адвоката ОСОБА_3 в інтересах ОСОБА_4 про скасування арешту майна, накладеного ухвалою слідчого судді Шевченківського районного суду м. Києві від 20.03.2018 в рамках кримінального провадження №42018111200000194, а саме в частині арешту земельної ділянки площею 1,7460 га з кадастровим номером № 3220485800:01:010:0003 та земельної ділянки площею 1,7723 га за кадастровим номером 3220485800:01:008:0014 (для ведення товарного сільськогосподарського виробництва), розташованої на території Розаліївської сільської ради Білоцерківського р-ну Київської області, яка перебуває у користуванні СВК «Розаліївський» на підставі договору оренди.

У своєму клопотанні заявник зазначає, що на момент звернення з даним клопотанням відпала потреба у подальшому застосуванні такого заходу забезпечення кримінального провадження як арешт майна, оскільки дане майно та його власник (його правонаступники) не мають жодного відношення до кримінального провадження, при цьому кримінальне провадження № 42018111200000194, в рамках якого накладався арешт, закрито постановою слідчого, а тому адвокат ОСОБА_3 просить скасувати такий арешт.

Заявник ОСОБА_3 в судове засідання не з`явилася, разом з тим просила розглядати клопотання за її відсутності, вимоги клопотання підтримала.

Прокурор, слідчий у судове засідання також не з`явилися, про час, дату та місце судового засідання повідомлені належним чином, водночас неявка зазначених осіб не перешкоджає розгляду клопотання по суті.Проаналізувавши матеріали клопотання, слід дійти такого висновку.

Дослідивши матеріали клопотання, слідчий суддя дійшов висновку про наступне.

Як встановлено в судовому засіданні згідно змісту клопотання, ГУНП в Київській області здійснювалось досудове розслідування у кримінальному провадженні №42018111200000194 за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 189 КК України.

В межах вказаного кримінального провадження ухвалою слідчого судді Шевченківського районного суду міста Києва від 20.03.2018 (справа №761/9877/18) задоволено клопотання прокурора про арешт майна у кримінальному провадженні №42018111200000194, відомості про яке внесено до Єдиного реєстру досудових розслідувань 19.03.2018, в тому числі на земельну ділянку загальною площею 1,7460 га з кадастровим номером № 3220485800:01:010:0003 та земельну ділянку площею 1,7723 га за кадастровим номером 3220485800:01:008:0014 для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, розташованої на території Розаліївської ради Білоцерківського району Київської області та які перебувають у користуванні СВК «Розаліївський» на підставі договорів оренди.

При цьому, заявник у своєму клопотанні зазначає, що кримінальне провадження №42018111200000194 закрито, однак питання щодо скасування арешту майна не вирішено.

Згідно з положеннями ст. 170 КПК України арештом майна є тимчасове, до скасування у встановленому цим Кодексом порядку, позбавлення за ухвалою слідчого судді або суду права на відчуження, розпорядження та/або користування майном, щодо якого існує сукупність підстав чи розумних підозр вважати, що воно є доказом злочину, підлягає спеціальній конфіскації у підозрюваного, обвинуваченого, засудженого, третіх осіб, конфіскації у юридичної особи, для забезпечення цивільного позову, стягнення з юридичної особи отриманої неправомірної вигоди, можливої конфіскації майна.

Завданням арешту майна є запобігання можливості його приховування, пошкодження, псування, зникнення, втрати, знищення, використання, перетворення, пересування, передачі, відчуження.

Крім того, ч. 2 ст. 170 КПК України передбачено, що арешт майна допускається з метою забезпечення збереження речових доказів; спеціальної конфіскації; конфіскації майна, як виду покарання або заходу кримінально-правового характеру щодо юридичної особи; відшкодування шкоди, завданої внаслідок кримінального правопорушення (цивільний позов), чи стягнення з юридичної особи отриманої неправомірної вигоди.

Згідно з вимогами ст. 174 КПК України, арешт майна може бути скасовано повністю чи частково ухвалою слідчого судді під час досудового розслідування за клопотанням власника або володільця майна, якщо вони доведуть, що в подальшому застосуванні цього заходу відпала потреба або арешт накладено необґрунтовано.

Відповідно до вимог ч. 1, ч. 3 ст. 26 КПК України, сторони кримінального провадження є вільними у використанні своїх прав у межах та у спосіб, передбачених цим Кодексом. Слідчий суддя, суд у кримінальному провадженні вирішують лише ті питання, що винесені на їх розгляд сторонами та віднесені до їх повноважень цим Кодексом.

Водночас, з урахуванням того, що заявник в судове засідання не зявився, а встановити обставини, зазначені у клопотанні, в тому числі й достовірність факту накладення арешту на відповідне майно в тому числі і закриття кримінального провадження, не вбачається можливим, оскільки згадані матеріали подані у копіях (роздруківках), зокрема копія (роздруківка) ухвали слідчого судді про арешт майна, яка завірена належним чином, що не узгоджується з положеннями ст. 99 КПК України в частині обов`язку сторони кримінального провадження надати суду оригінал документа (завірену копію), підстав для задоволення даного клопотання слідчий суддя не вбачає.

Керуючись ст. 170-174 КПК України, слідчий суддя,

ухвалив:

Відмовити у задоволенні клопотання адвоката ОСОБА_3 в інтересах ОСОБА_4 про скасування арешту майна, накладеного ухвалою слідчого судді Шевченківського районного суду м. Києва від 19.03.2018 у кримінальному провадженні № 420 181 112 000 001 94.

Ухвала оскарженню не підлягає.

Слідчий суддя