Рішення

від 08.06.2023 по справі 140/5262/23

ВОЛИНСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ВОЛИНСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

08 червня 2023 року ЛуцькСправа № 140/5262/23

Волинський окружний адміністративний суд у складі:

судді Смокович В. І., розглянувши за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін адміністративну справу за позовом Головного управління ДПС у Волинській області до Товариства з обмеженою відповідальністю «ЗАХІДТРАНССЕРВІС ПЛЮС» про стягнення податкового боргу,

ВСТАНОВИВ:

Головне управління ДПС у Волинській області (далі ГУ ДПС у Волинській області, позивач) звернулося до суду з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю «ЗАХІДТРАНССЕРВІС ПЛЮС» (далі ТОВ «ЗАХІДТРАНССЕРВІС ПЛЮС», товариство, відповідач) про стягнення з рахунків ТОВ «ЗАХІДТРАНССЕРВІС ПЛЮС» в дохід бюджету податкового боргу в сумі 11150,23 грн.

Позовні вимоги обґрунтовані тим, що товариство відповідно до вимог статті 16 Податкового кодексу України (далі ПК України) зобов`язано сплачувати податки і збори в порядку та розмірах, встановлених законом. Такий обов`язок відповідач не виконав у встановлені строки та за ним обліковується податковий борг за платежами «податок на додану вартість» на суму 10232,23 грн., який виник на підставі:

податкової декларації з ПДВ від 17.01.2019, в якій визначено до сплати 7384,40 грн.;

податкового повідомлення-рішення від 11.01.2019 № 0003925512, яким визначено суму податкового зобов`язання в розмірі 367,27 грн.;

податкового повідомлення-рішення від 05.02.2019 № 0039095512, яким визначено суму штрафних санкцій в розмірі 406,56 грн.;

податкового повідомлення-рішення від 11.04.2019 № 0094935512, яким визначено суму штрафних санкцій в розмірі 170,00 грн.;

податкового повідомлення-рішення від 18.06.2019 № 0144575512, яким визначено суму штрафних санкцій в розмірі 1020,00 грн.;

податкового повідомлення-рішення від 24.06.2019 № 0150775512, яким визначено суму штрафних санкцій в розмірі 34,00 грн.;

податкового повідомлення-рішення від 16.03.2020 № 0040805504, яким визначено суму штрафних санкцій в розмірі 1020,00 грн.;

податкового повідомлення-рішення від 22.04.2020 № 0048775504, яким визначено суму штрафних санкцій в розмірі 1020,00 грн.

Відповідачем самостійно було сплачено 170,00 грн., а також у нього була переплата в розмірі 1236,60 грн., відповідно до стягнення підлягає 10232,23 грн. заборгованості з податку на додану вартість.

Також за товариством обліковується податковий борг за платежем «податок на прибуток», який виник на підставі податкової декларації з податку на прибуток від 02.02.2019, в якій визначено до сплати 2830,00 грн., а з урахуванням переплати в розмірі 1912,00 грн. до стягнення підлягає 918,00 грн.

Таким чином, загальна заборгованість підприємства по платежам до бюджету становить 11150,23 грн.

Направлення відповідачу податкової вимоги № 1849-55 від 01.02.2019 не призвело до погашення податкового боргу у повному обсязі.

З наведених підстав позивач просив стягнути з відповідача заборгованість в сумі 11150,23 грн.

Ухвалою судді Волинського окружного адміністративного суду від 03 квітня 2023 року позовну заяву прийнято до розгляду, відкрито провадження у справі, її розгляд призначено за правилами спрощеного позовного провадження без повідомленням сторін за наявними у справі матеріалами відповідно до статті 262 Кодексу адміністративного судочинства України (далі КАС України) (арк. спр. 32).

ТзОВ "Західтранссервіс" правом на подання відзиву на позовну заяву не скористалося, однак надіслало до суду заяву про застосування строків давності, яка зареєстрована 25.04.2023 за вхідним номером канцелярії суду 25759/3. У даній заяві позивач вказує, що податковий борг, який виник унаслідок несплати платником податків самостійно визначених у податковій декларації грошових зобов`язань, може бути стягнутий контролюючим органом протягом і в межах строку давності, який становить 1095 календарних днів із дня виникнення податкового боргу. Відповідно, після спливу строку давності для стягнення ттакого боргу останній набуває ознак безнадійного податкового боргу в тлумаченні підпункту 101.2.3 пункту 101.2.3 пункту 101.2 статті 101 Податкового кодексу України та підлягає списанню як безнадійний, у тому числі пеня, штрафні санкції, нараховані на податковий борг.

З наведених підстав уважає, що податковий борг, який виник 17.01.2019 та 02.02.2019, повинен був бути списаний позивачем, тому просив відмовити у задоволенні адміністративного позову (арк. спр. 35 - 36).

Представник позивача не погодився з такою позицією ТОВ «ЗАХІДТРАНССЕРВІС ПЛЮС», про що вказав у відповіді на відзив , яка зареєстрована 26.04.2023 за вхідним номером канцелярії суду 26242/23, посилаючись на абзац одинадцятий пункту 52-2 Підрозділу 10 «Інші перехідні положення» ПК України та додатково звернув увагу, що відповідачем не заперечується факт наявності податкового боргу (арк. спр. 39 - 40).

Інших заяв по суті справи чи клопотань на адресу суду від учасників справи не надходило.

Суд, перевіривши доводи сторін у заявах по суті справи, дослідивши письмові докази на предмет належності, допустимості, достовірності кожного доказу окремо, а також достатності і взаємозв`язку доказів у їхній сукупності, встановив такі обставини.

ТОВ «ЗАХІДТРАНССЕРВІС ПЛЮС» зареєстроване як юридична особа з 24.06.2013 та перебуває на обліку як платник податків у ГУ ДПС у Волинській області (арк. спр. 42).

Станом на 22.03. 2023 за відповідачем рахується податковий борг з податку на додану вартість із вироблених в Україні товарів (робіт, послуг) в сумі 10232,23 грн. та з податку на прибуток підприємств в розмірі 918,00 грн., що підтверджується довідкою про наявність заборгованості по платежах до бюджету, розрахунком сум податкового боргу та витягом з ІКС «Податковий блок» (арк. спр. 4, 11, 19 - 29).

Податковий борг з податку на додану вартість із вироблених в Україні товарів (робіт, послуг) виник внаслідок несплати суб`єктом господарювання грошових зобов`язань відповідно до декларації з ПДВ від 17.01.2019 та штрафних санкцій донарахованих згідно із податковими повідомленнями-рішеннями: № 0003925512 від 11.01.2019 на суму 367,27 грн.; № 0039095512 від 05.02.2019 на суму 406,56 грн.; № 0094935512 від 11.04.2019 на суму 170,00 грн.; № 0144575512 від 18.06.2019 на суму 34,00 грн.; № 0040805504 від 16.03.2020 на суму 1020,00 грн.; № 0048775504 від 22.04.2020 на суму 1020,00 грн. (арк. спр. 5, 8, 9, 10, 12, 14, 17).

З урахуванням часткової сплати податкового боргу за платежем «податок на додану вартість» в розмірі 170 грн. та переплати в розмірі 1236,60 грн. податковий борг за цим платежем становить 10232,23 грн. (арк. спр. 4).

Крім того за відповідачем обліковується податковий борг за платежем «податок на прибуток підприємств» який виник на підставі податкової декларації з податку на прибуток від 02.02.2019 в розмірі 918 грн. з урахуванням переплати в сумі 1912,00 грн. (арк. спр. 4, 6 - 7).

Таким чином, загальна заборгованість відповідача по вказаним податкам до бюджету становить 11150,23 грн.

Доказів оскарження відповідачем вказаних податкових повідомлень-рішень в адміністративному чи судовому порядку суду не надано.

Надаючи правову оцінку спірним правовідносинам, що склалися між сторонами, суд зазначає наступне.

Відповідно до підпункту 16.1.4 пункту 16.1 статті 16 ПК України платник податків зобов`язаний сплачувати податки та збори в строки та у розмірах, встановлених цим Кодексом та законами з питань митної справи.

Виконанням податкового обов`язку визнається сплата в повному обсязі платником відповідних сум податкових зобов`язань у встановлений податковим законодавством строк (пункт 38.1 статті 38 ПК України).

За приписами підпунктів 14.1.39, 14.1.175 пункту 14.1 статті 14 ПК України податковий борг - сума узгодженого грошового зобов`язання, не сплаченого платником податків у встановлений цим Кодексом строк, та непогашеної пені, нарахованої у порядку, визначеному цим Кодексом; грошове зобов`язання платника податків - сума коштів, яку платник податків повинен сплатити до відповідного бюджету або на єдиний рахунок як податкове зобов`язання та/або інше зобов`язання, контроль за сплатою якого покладено на контролюючі органи, та/або штрафну (фінансову) санкцію, що справляється з платника податків у зв`язку з порушенням ним вимог податкового законодавства та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, а також санкції за порушення законодавства у сфері зовнішньоекономічної діяльності та пеня.

Пунктом 57.3 статті 57 ПК України обумовлено, що у разі визначення грошового зобов`язання контролюючим органом за підставами, зазначеними у підпунктах 54.3.1 - 54.3.6 пункту 54.3 статті 54 цього Кодексу, платник податків зобов`язаний сплатити нараховану суму грошового зобов`язання протягом 10 робочих днів, що настають за днем отримання податкового повідомлення-рішення, крім випадків, коли протягом такого строку такий платник податків розпочинає процедуру оскарження рішення контролюючого органу. У разі оскарження рішення контролюючого органу про нараховану суму грошового зобов`язання платник податків зобов`язаний самостійно погасити узгоджену суму, а також пеню та штрафні санкції за їх наявності протягом 10 робочих днів, наступних за днем такого узгодження.

Пунктом 56.18 статті 56 ПК України установлено, що з урахуванням строків давності, визначених статтею 102 цього Кодексу, платник податків має право оскаржити в суді податкове повідомлення - рішення або інше рішення контролюючого органу у будь-який момент після отримання такого рішення. При зверненні платника податків до суду з позовом щодо визнання протиправним та/або скасування рішення контролюючого органу грошове зобов`язання вважається неузгодженим до дня набрання судовим рішенням законної сили.

У разі несплати в установлений строк грошового зобов`язання, визначеного в податковому повідомленні-рішенні, застосовується штраф та нараховується пеня у порядку та розмірах, передбачених статтями 126 і 129 ПК України.

Відповідно до підпункту 14.1.162 пункту 14.1 статті 14 ПК України пеня - сума коштів у вигляді відсотків, нарахована на суми грошових зобов`язань у встановлених цим Кодексом випадках та не сплачена у встановлені законодавством строки.

У цій справі встановлено, що податкові повідомлення-рішення № 0003925512 від 11.01.2019 на суму 367,27 грн., № 0039095512 від 05.02.2019 на суму 406,56 грн., № 0094935512 від 11.04.2019 на суму 170,00 грн. були вручені відповідачу 22.01.19, 11.02.2019 та 18.04.2019, про що зроблені відповідні відмітки про вручення на вказаних ППР. Податкові повідомлення-рішення № 0144575512 від 18.06.2019 на суму 34,00 грн.; № 0040805504 від 16.03.2020 на суму 1020,00 грн.; № 0048775504 від 22.04.2020 на суму 1020,00 грн. були надіслані контролюючим органом на адресу відповідача рекомендованим порядком з повідомленням про вручення.

ТОВ «ЗАХІДТРАНССЕРВІС ПЛЮС» самостійно визначені грошові зобов`язання у відповідних деклараціях та визначені податковими повідомленнями-рішеннями не сплатило у повному обсязі та не оскаржило ці рішення контролюючого органу, а тому такі зобов`язання набули статусу податкового боргу.

Пунктом 59.1 статті 59 ПК України обумовлено, що у разі коли платник податків не сплачує узгодженої суми грошового зобов`язання в установлені законодавством строки, орган державної податкової служби надсилає (вручає) йому податкову вимогу в порядку, визначеному для надсилання (вручення) податкового повідомлення-рішення. Податкова вимога може надсилатися (вручатися) контролюючим органом за місцем обліку платника податків, в якому обліковується податковий борг платника податків.

Позивач 01.02.2019 сформував та надіслав відповідачу податкову вимогу №1849-55 (арк. спр. 16), яка вручена адресату 15.02.2019, що підтверджується розпискою про вручення поштового відправлення (арк. спр. 18), доказів оскарження цієї податкової вимоги відповідачем також не надано.

Відповідно до пункту 59.5 статті 59 ПК України у разі якщо у платника податків, якому надіслано (вручено) податкову вимогу, сума податкового боргу збільшується (зменшується), погашенню підлягає вся сума податкового боргу такого платника податку, що існує на день погашення. У разі якщо після направлення (вручення) податкової вимоги сума податкового боргу змінилася, але податковий борг не був погашений в повному обсязі, податкова вимога додатково не надсилається (не вручається).

З витягу з ІКС «Податковий блок» вбачається, що податковий борг з моменту надіслання вказаної вимоги не переривався, а тому у контролюючого органу відсутній обов`язок надсилати нову податкову вимогу про сплату боргу.

Пунктом 102.1 статті 102 ПК передбачено, що контролюючий орган, крім випадків, визначених пунктом 102.2 цієї статті, має право провести перевірку та самостійно визначити суму грошових зобов`язань платника податків у випадках, визначених цим Кодексом, не пізніше закінчення 1095 дня (2555 дня - у разі проведення перевірки операції відповідно до статей 39 і 39-2 цього Кодексу), що настає за останнім днем граничного строку подання податкової декларації, звіту про використання доходів (прибутків) неприбуткової організації, визначеної пунктом 133.4 статті 133 цього Кодексу, та/або граничного строку сплати грошових зобов`язань, нарахованих контролюючим органом, а якщо така податкова декларація була надана пізніше, - за днем її фактичного подання. Якщо протягом зазначеного строку контролюючий орган не визначає суму грошових зобов`язань, платник податків вважається вільним від такого грошового зобов`язання (в тому числі від нарахованої пені), а спір стосовно такої декларації та/або податкового повідомлення не підлягає розгляду в адміністративному або судовому порядку.

Відповідно до пункту 102.4 статті 102 ПК у разі якщо грошове зобов`язання нараховане контролюючим органом до закінчення строку давності, визначеного у пункті 102.1 цієї статті, податковий борг, що виник у зв`язку з відмовою у самостійному погашенні такого грошового зобов`язання, може бути стягнутий протягом наступних 1095 календарних днів з дня виникнення податкового боргу, крім випадків, передбачених абзацом третім пункту 59.1 статті 59 цього Кодексу. Якщо платіж стягується за рішенням суду, строки стягнення встановлюються до повного погашення такого платежу або визначення боргу безнадійним.

Системний аналіз зазначених норм дозволяє зробити висновок про те, що ПК встановлено граничний строк для визначення контролюючим органом розміру податкового боргу, який починається за наслідком прийняття рішення податкового органу або самостійного декларування боржником податкових зобов`язань, та не може перевищувати 1095 календарних днів з моменту самостійного декларування податкових зобов`язань або прийняття відповідного рішення про нарахування податкового боргу контролюючим органом, по закінченню яких він уже не може вживати заходів до стягнення податкової заборгованості у будь-якому порядку (судовому чи позасудовому).

Поряд з тим абзацом одинадцятим пункту 52-2 підрозділу 10 «Інші перехідні положення» ПК на період з 18.03.2020 по останній календарний день місяця (включно), в якому завершується дія карантину, встановленого Кабінетом Міністрів України на всій території України з метою запобігання поширенню на території України коронавірусної хвороби (COVID-19), зупиняється перебіг строків давності, передбачених статтею 102 цього Кодексу.

Відтак строк давності заявлення до стягнення з боржника податкового боргу, який складає 1095 календарних днів був зупинений 18.03.2020.

На момент зупинення строку давності він не перевищував 1095 календарних днів, що не позбавляє права контролюючого органу заявляти вимоги про стягнення податкового боргу, у спосіб визначений Законом.

Відтак, посилання позивача на застосування строків давності, як на підставу відмови у задоволенні позову, спростовується законодавчим регулюванням спірних правовідносин.

Згідно з підпунктом 20.1.34 ПК України контролюючі органи, визначені підпунктом 41.1.1 пункту 41.1 статті 41 цього Кодексу, мають право звертатися до суду щодо стягнення коштів платника податків, який має податковий борг, з рахунків у банках, що обслуговують такого платника податків, на суму податкового боргу або його частини.

Відповідно до пункту 95.1 статті 95 ПК України контролюючий орган здійснює за платника податків і на користь держави заходи щодо погашення податкового боргу такого платника податків шляхом стягнення коштів, які перебувають у його власності, а в разі їх недостатності - шляхом продажу майна такого платника податків, яке перебуває у податковій заставі.

Пунктом 95.2 статті 95 ПК України обумовлено, що стягнення коштів та продаж майна платника податків провадяться не раніше ніж через 30 календарних днів з дня надіслання (вручення) такому платнику податкової вимоги.

Пунктом 95.3 ПК України передбачено, що стягнення коштів з рахунків платника податків у банках, обслуговуючих такого платника податків, та з рахунків платників податків у системі електронного адміністрування податку на додану вартість, відкритих в центральному органі виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері казначейського обслуговування бюджетних коштів, здійснюється за рішенням суду, яке направляється до виконання контролюючим органам, у розмірі суми податкового боргу або його частини.

Оскільки за Товариством з обмеженою відповідальністю «ЗАХІДТРАНССЕРВІС ПЛЮС» обліковується податковий борг на загальну суму 11150,23 грн, щодо наявності якого останнім не подано до суду доказів його сплати, а вжиті контролюючим органом заходи не призвели до його погашення, тому позовні вимоги належить задовольнити шляхом прийняття рішення про стягнення коштів для погашення цього боргу з рахунків у банках, що обслуговують ТОВ «ЗАХІДТРАНССЕРВІС ПЛЮС» на суму податкового боргу.

Керуючись статтями 139, 243-246, 255, 262, 295 Кодексу адміністративного судочинства України, на підставі Податкового кодексу України, суд

ВИРІШИВ:

Позов Головного управління ДПС у Волинській області (43010, Волинська область, місто Луцьк, Київський майдан, 4, ідентифікаційний код відокремленого підрозділу 44106679) до Товариства з обмеженою відповідальністю «ЗАХІДТРАНССЕРВІС ПЛЮС» (45607, Волинська область, Луцький район, село Гірка Полонка, вулиця Луцька, будинок 8, ідентифікаційний код юридичної особи 37107375) про стягнення податкового боргу задовольнити.

Стягнути з рахунків Товариства з обмеженою відповідальністю «ЗАХІДТРАНССЕРВІС ПЛЮС» в банках, що обслуговують такого платника податків, в дохід бюджету кошти у сумі 11150,23 (одинадцять тисяч сто п`ятдесят гривень двадцять три копійки) для погашення податкового боргу.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку шляхом подання апеляційної скарги до Восьмого апеляційного адміністративного суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.

Суддя В.І. Смокович