Рішення

від 25.05.2023 по справі 160/4633/23

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД РІШЕННЯ ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

25 травня 2023 року Справа № 160/4633/23 Дніпропетровський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого суддіОлійника В. М. за участі секретаря судового засіданняВасіної Н.В. за участі: представників позивача представника відповідача Бочкаря Р.В., Гонтар О.М. Ясніцької Т.С. розглянувши у відкритому судовому засіданні у місті Дніпрі адміністративну справу за позовною заявою приватного акціонерного товариства "Телевізійна служба Дніпропетровська" до Державної податкової служби України, третя особа-1: Державна казначейська служба України, третя особа-2: товариство з обмеженою відповідальністю "Медіа Група Україна" про зобов`язання вчинити певні дії, -

ВСТАНОВИВ:

10 березня 2023 року представник приватного акціонерного товариства «Телевізійна служба Дніпропетровська» звернувся до Дніпропетровського окружного адміністративного суду із позовною заявою до Державної податкової служби України, треті особи: Державна казначейська служба України, товариство з обмеженою відповідальністю «Медіа група Україна», в якій просить:

зобов`язати Державну податкову службу України підготувати та подати до відповідного органу Державної казначейської служби України висновок (реєстр) про перерахування (повернення) на поточний рахунок позивача НОМЕР_1 в АТ «ПУМБ» помилково сплачених грошових коштів у розмірі 1 300 000,00 (один мільйон триста тисяч) гривень, при цьому збільшити суму податку, на яку платник податку має право зареєструвати податкові накладні та/або розрахунки коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних, що розраховується відповідно п.200-1.3 ст.200-1 Податкового кодексу України на 900 000,00 (дев`ятсот тисяч) гривень.

В обґрунтування позовної заяви представником позивача зазначено, що оскільки при помилковому зарахуванні на рахунок приватного акціонерного товариства "Телевізійна служба Дніпропетровська" у СЕА ПДВ коштів із рахунку товариства з обмеженою відповідальністю "Медіа Група Україна" в загальній сумі 2 200 000,00 (два мільйона двісті тисяч) гривень не відбулось збільшення суми податку, на яку платник податку має право зареєструвати податкові накладні та/або розрахунки коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних (ліміт), то при поверненні вказаної суми на поточний рахунок позивача не повинно здійснюватися зменшення вказаного ліміту.

Від співробітників Головного управління ДПС у Дніпропетровській області в рамках консультації представником позивача отримано відповідь, що єдиним можливим варіантом вирішення питання щодо повернення коштів на поточний рахунок позивача з рахунку приватного акціонерного товариства "Телевізійна служба Дніпропетровська" у СЕА ПДВ є виключно судовий порядок.

З урахуванням викладеного, представник приватного акціонерного товариства «Телевізійна служба Дніпропетровська» вважає необхідним зобов`язати Державну податкову службу України підготувати та подати до відповідного органу Державної казначейської служби України висновок (реєстр) про перерахування (повернення) на поточний рахунок позивача НОМЕР_1 в АТ «ПУМБ» помилково сплачених грошових коштів у розмірі 1 300 000,00 (один мільйон триста тисяч) гривень, при цьому збільшити суму податку, на яку платник податку має право зареєструвати податкові накладні та/або розрахунки коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних, що розраховується відповідно п.200-1.3 ст.200-1 Податкового кодексу України на 900 000,00 (дев`ятсот тисяч) гривень, у зв`язку із чим останній звернувся до Дніпропетровського окружного адміністративного суду із позовною заявою.

Протоколом автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 10 березня 2023 року для розгляду адміністративної справи визначено суддю Олійника В.М.

Ухвалою Дніпропетровського окружного адміністративного суд від 15 березня 2023 року провадження у справі відкрито за правилами загального позовного провадження та призначено дату підготовчого засідання.

13 квітня 2023 року через систему "Електронний суд" від представника Державної податкової служби України надійшов відзив на позовну заяву вх.№7057/23, в якому представник відповідача вважає позовні вимоги приватного акціонерного товариства «Телевізійна служба Дніпропетровська» необґрунтованими, посилаючись на наступне.

Сума поповнення електронного рахунку - це загальна сума поповнення з поточного рахунку платника податку рахунка в системі електронного адміністрування податку, в тому числі рахунків у системі електронного адміністрування податку платника - сільськогосподарського підприємства, що обрало спеціальний режим оподаткування відповідно до статті 209 Податкового кодексу України, зазначених у підпунктах "а" - "в" пункту 200-1.2 статті 200-1 Податкового кодексу України.

При цьому, згідно з пунктом 200-1.4 статті 200-1 розділу V Податкового кодексу України, поповнення електронного рахунку платника ПДВ за рахунок інших джерел, наприклад, з поточних рахунків інших осіб, нормами чинного законодавства не передбачено і така операція не може вважатись сплатою податку іншою особою за дорученням платника податку.

Сплачені ТОВ «Медіа Група Україна» кошти у розмірі 2 200 000 грн. не поповнили реєстраційний ліміт ПрАТ «Телевізійна служба Дніпропетровська» в СЕА ПДВ, зазначена оплата надійшла на його ПДВ-рахунок, який використовується в цілях визначених пунктом 200-1.5 статті 200-1 Кодексу (сплати до бюджету податкових зобов`язань для погашення податкового боргу з ПДВ).

Втім, позивачем був використаний механізм повернення коштів на його поточний рахунок у банківській установі в порядку пункту 200-1.6 статті 200-1 ПК України, що призвело до списання реєстраційного ліміта його рахунку в СЕА ПДВ в сумі 900 000 грн. (повернута на поточний рахунок), та не забезпечило повернення решти коштів у сумі 1 300 000 грн.

Таким чином, перерахування коштів на поточний рахунок платника може здійснюватися у разі, якщо таке зменшення загальної суми поповнення електронного рахунка не призведе до формування від`ємного значення суми податку, визначеної відповідно до пунктом 200-1.3 статті 200-1 цього Кодексу.

Оскільки іншого механізму або виключень щодо встановленого механізму повернення коштів з рахунку в СЕА ПДВ на поточний рахунок положення Податкового кодексу України не містять, представник Державної податкової служби України вважає, що в контексті спірних правовідносин позовні вимоги ПрАТ «Телевізійна служба Дніпропетровська» є законодавчо необґрунтованими.

Ухвалою Дніпропетровського окружного адміністративного суд від 18 квітня 2023 року заяву представника Державної податкової служби України Ясніцької Тетяни Сергіївни про участь у судовому засіданні в режимі відеоконференції поза межами приміщення суду з використанням власних технічних засобів задоволено та ухвалено провести судове засідання по адміністративній справі №160/4633/23 за позовом приватного акціонерного товариства «Телевізійна служба Дніпропетровська» до Державної податкової служби України, треті особи: Державна казначейська служба України, товариство з обмеженою відповідальністю «Медіа група Україна» про зобов`язання вчинити певні дії в режимі відеоконференції в приміщенні Дніпропетровського окружного адміністративного суду за адресою: 49089, м.Дніпро, вул.Академіка Янгеля 4, у залі судового засідання №4.

08 травня 2023 року через систему "Електронний суд" від представника Державної податкової служби України надійшли доповнення до відзиву на позовну заяву вх.№8894/23, в яких остання зазначає наступне.

Згідно із вимогами пункту 200-1.5 статті 200-1 Кодексу, ПрАТ «Телевізійна служба Дніпропетровська» може скористатися наданим йому правом і використати ці кошти виключно для перерахування до державного бюджету в сумі податкових зобов`язань з ПДВ, що підлягають сплаті за наслідками звітних податкових періодів.

Крім того, пунктом 2 статті 3 Закону України від 16 липня 1999 року №996-XIV «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні», передбачено, що податкова, статистична та інші види звітності, що використовують грошовий вимірник, ґрунтуються на даних бухгалтерського обліку.

Відтак, саме дії контрагента ТОВ «Медіа Груп Україна» в частині невірного заповнення платіжного доручення, зокрема, зазначення електронного рахунку ПрАТ «Телевізійна служба Дніпропетровська», замість розрахункового, призвели до невірного перерахування коштів позивачу.

Отже, для забезпечення правильності ведення податкового обліку та уникнення непорозумінь в частині розрахунків зі своїми контрагентами, платникам податків необхідно чітко дотримуватись правил ведення бухгалтерського обліку та норм чинного законодавства з питань оподаткування, у тому числі при складанні платіжних доручень для здійснення оплати своїм контрагентам на підставі укладених з ними договорів, виставлених рахунків, тощо.

11 травня 2023 року через систему "Електронний суд" від представника третьої особи-2: товариства з обмеженою відповідальністю «Медіа Група Україна» надійшли пояснення по справі вх.№9178/23, в яких остання зазначила, що саме через помилку їх співробітника платіж було направлено не на поточний рахунок позивача, а на його рахунок № НОМЕР_2 у Казначействі України (СЕА ПДВ).

У результаті проведеної перевірки на ТОВ «Медіа Група Україна» було з`ясовано, що помилку було допущено через те, що і позивач і третя особа, будучи пов`язаними між собою єдиним кінцевим бенефіціаром та маючи спільного власника (акціонера), використовують спільну систему обліку та управління для малих і середніх підприємств.

29 квітня 2021 року фінансовий менеджер ТОВ «Медіа Група Україна», ініціюючи платіж на користь позивача, не пересвідчилась в коректності введених (обраних) реквізитів, у результаті чого створила та оформила платіжне доручення №690.

З метою виправлення помилки ТОВ «Медіа Група Україна» зверталось і до позивача і до відповідача із заявами про повернення коштів, однак, в обох випадках було отримало відповіді про те, що Податковий кодекс України та Порядок електронного адміністрування податку на додану вартість, відповідно до постанови КМУ від 16.10.2014 №569, передбачає, що будь-які операції з перерахування коштів з рахунків СЕА ПДВ здійснюються Казначейством виключно на підставі реєстру Державної податкової служби України.

Таким чином, приватне акціонерне товариство "Телевізійна служба Дніпропетровська" та ТОВ «Медіа Група Україна» фактично позбавлені будь-якої можливості повернути кошти помилково перераховані не на той рахунок, оскільки законодавцем не врегульовано подібної ситуацію та не визначено порядку дій ДПС України в подібних ситуаціях.

24 травня 2023 року через систему "Електронний суд" від представника приватного акціонерного товариства "Телевізійна служба Дніпропетровська" надійшла відповідь на відзив вх.№10446/23, в якій представник позивача, з урахуванням пояснень третьої особи та додаткових пояснень відповідача, зазначає наступне.

Чинне законодавство України не забороняє власнику впроваджувати на своїх підприємствах єдину СУ.

В СУ бухгалтерії обох підприємств ініціюють всі платежі підприємства, у тому числі і щодо сплати податків, і саме тому в СУ внесені окрім поточних рахунків і рахунки СЕА ПДВ.

Так, при створенні платежу (заявки на платіж), СУ автоматично пропонує всі зареєстровані в СУ рахунки отримувача, у тому числі і рахунки СЕА ПДВ.

Представник позивача зазначає, що дійсно в даній ситуації помилка допущена ініціатором платежу, однак це не може бути підставою для позбавлення права власності позивача на майно (кошти).

Як вбачається із позовної заяви, позивачем заявлено позовну вимогу - зобов`язати відповідача підготувати та подати до відповідного органу Державної казначейської служби України висновок (реєстр) про перерахування (повернення) на поточний рахунок позивача помилково сплачених грошових коштів, при цьому збільшити суму податку, на яку платник податку має право зареєструвати податкові накладні та/або розрахунки коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних, що розраховується відповідно до пункту 200-1.3 статті 200-1 Податкового кодексу України на суму, на яку його було зменшено при частковому поверненні помилково зарахованих коштів, тобто на 900 000,00 (дев`ятсот тисяч) гривень.

У даному випадку через неврегульованість з боку законодавця правовідносин, які виникли між сторонами по справі, позивачем заявлено вимогу про захист своїх прав у спосіб, який не суперечить закону і забезпечує ефективний захист таких прав, свобод та інтересів.

Останнє судове засідання у справі відбулось 25 травня 2023 року о 14 годині 00 хвилин.

У судовому засіданні представник приватного акціонерного товариства "Телевізійна служба Дніпропетровська" позовні вимоги підтримав, адміністративний позов просив задовольнити.

Представник Державної податкової служби України просила відмовити у задоволенні позовної заяви, підтримавши доводи викладені у відзиві та доповненнях до відзиву.

Представник третьої особи-1: Державної казначейської служби України в судове засідання не з`явився, пояснення щодо позову не надав, з будь-якими клопотаннями та заявами до суду не звертався, про дату, час та місце судових засідань в справі повідомлений належним чином.

Представник третьої особи-2: ТОВ «Медіа Група Україна» в судове засідання не з`явився, про дату, час та місце судових засідань повідомлений належним чином, в поясненнях просив позов задовольнити, оскільки тільки таким способом можливо повернути кошти, які фактично вилучені з господарського обороту.

Заслухавши пояснення представників сторін, пояснення представника ТОВ «Медіа Група Україна», дослідивши матеріали справи, проаналізувавши норми чинного законодавства України, суд встановив наступні обставини.

Приватне акціонерне товариство «Телевізійна служба Дніпропетровська» - позивач, код ЄДРПОУ 20264089, місцезнаходження: вул.Воскресенська, буд.14, місто Дніпро, Дніпропетровська область, 49000.

Основний вид економічної діяльності приватного акціонерного товариства «Телевізійна служба Дніпропетровська» за кодом КВЕД 60.20 - діяльність у сфері телевізійного мовлення.

Додаткові види економічної діяльності приватного акціонерного товариства «Телевізійна служба Дніпропетровська» за кодом КВЕД: 7739 - надання в оренду інших машин, устаткування та товарів, н.в.і.у; 59.11 - виробництво кіно та відеофільмів, телевізійних програм; 63.91 - діяльність інформаційних агентств; 68.20 - надання в оренду й експлуатацію власного чи орендованого нерухомого майна; 77.11 - надання в оренду автомобілів і легкових автотранспортних засобів.

Приватне акціонерне товариство «Телевізійна служба Дніпропетровська» зареєстроване в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань 20 січня 1994 року, номер запису 12241200000025694.

Приватне акціонерне товариство «Телевізійна служба Дніпропетровська» взято на облік як платник податків у Головному управлінні ДПС у Дніпропетровській області, Шевченківська ДПІ (Шевченківський район міста Дніпра) з 20 січня 1994 року.

Приватне акціонерне товариство «Телевізійна служба Дніпропетровська» взято на облік як платник єдиного внеску у Головному управлінні ДПС у Дніпропетровській області, Шевченківська ДПІ (Шевченківський район міста Дніпра) з 18 червня 2008 року.

Судом встановлено, що 04 грудня 2020 року між приватним акціонерним товариством «Телевізійна служба Дніпропетровська» та товариством з обмеженою відповідальністю «Медіа Група Україна» було укладено договір позики (надання поворотної фінансової допомоги) №109041/2020-ФП.

Відповідно пункту 1.1 Договору, товариство з обмеженою відповідальністю «Медіа Група Україна» (позикодавець) зобов`язується передати приватному акціонерному товариству «Телевізійна служба Дніпропетровська» (позичальнику) грошові кошти в сумі 27000000 (двадцять сім мільйонів гривень нуль копійок), а позичальник прийняти їх і повернути вказану суму в обумовлений термін.

Відповідно пункту 1.2 Договору, позика грошових коштів робиться на умовах безвідсоткової поворотної фінансової допомоги і не передбачає нарахування відсотків або надання інших видів компенсацій, як плати за користування такими грошовими коштами.

Відповідно пункту 1.3 Договору, позичальник використовує надані грошові кошти на поповнення обігових коштів.

Відповідно пункту 2.1 Договору, позикодавець надає позику (поворотну фінансову допомогу) у безготівковій формі шляхом перерахування суми грошових коштів на поточний рахунок позичальника. Перерахування позики може здійснюватись однаковими або різними за розміром сумами (декількома платежами) або всією сумою позики одразу.

29 квітня 2021 року фінансовий менеджер з рахунку товариства з обмеженою відповідальністю «Медіа Група Україна» № НОМЕР_3 в АТ «ПУМБ» платіжним дорученням №690 перерахував кошти у сумі 2 200 000,00 (два мільйони двісті тисяч) гривень на рахунок №UA638999980385189000000017187 у Казначействі України (ел.адм.подат.) з призначенням платежу: надання поворотної фінансової допомоги, згідно договору №МГУ-109041/2020-ФП від 04.12.2020 без ПДВ.

Державна казначейська служба України прийняла платіж та зарахувала кошти на рахунок приватного акціонерного товариства «Телевізійна служба Дніпропетровська» у системі електронного адміністрування податку на додану вартість.

Таким чином, через помилку співробітника товариства з обмеженою відповідальністю «Медіа Група Україна» платіж було направлено не на поточний рахунок приватного акціонерного товариства «Телевізійна служба Дніпропетровська», а на рахунок №UA638999980385189000000017187 у Казначействі України (СЕА ПДВ).

01 червня 2021 року представник приватного акціонерного товариства «Телевізійна служба Дніпропетровська» звернувся до Державної податкової служби України та до Державної казначейської служби України із заявою, в якій просив повернути помилково сплачені грошові кошти на користь товариства з обмеженою відповідальністю «Медіа Група Україна».

08 червня 2021 року Державна казначейська служба України листом №12-06-06/11647, повідомила позивача, що відповідно до Податкового кодексу України та Порядку електронного адміністрування податку на додану вартість, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 16.10.2014 №569 (із змінами та доповненнями), всі операції щодо перерахування коштів з рахунків СЕА ПДВ здійснюються Казначейством в автоматичному режимі виключно на підставі реєстру Державної податкової служби України, у зв`язку із чим заява була перенаправлена за належністю до ДПС України.

18 червня 2021 року Державна податкова служба України листом №13807/6/99-00-18-03-04-06 повідомила позивача, що для перерахування на поточний рахунок товариства "Телевізійна служба Дніпропетровська" грошових коштів, які знаходяться на рахунку в СЕА ПДВ, що перевищує суму, яка підлягає перерахуванню до бюджету відповідно до поданої податкової декларації з ПДВ, за наслідками звітного (податкового) періоду та суму податкового боргу з ПДВ, платник податку має право подати до контролюючого органу у складі такої податкової декларації з ПДВ заяву, відповідно до якої такі кошти підлягають перерахуванню на поточний рахунок такого платника податку, реквізити якого платник зазначає в заяві.

06 липня 2022 року приватному акціонерному товариству «Телевізійна служба Дніпропетровська» перераховано 800 000,00 грн. на поточний рахунок з рахунку в СЕА декларація з ПДВ 9086975265 від 17.06.2022 року, що підтверджується платіжним дорученням АТ "ПУМБ" №391416456.

01 серпня 2022 року приватному акціонерному товариству «Телевізійна служба Дніпропетровська» перераховано 100 000,00 грн. на поточний рахунок з рахунку в СЕА декларація з ПДВ 9131228278 від 18.07.2022 року, що підтверджується платіжним дорученням АТ "ПУМБ" №400732838.

Однак, при поверненні на користь приватного акціонерного товариства «Телевізійна служба Дніпропетровська» грошових коштів у вищезазначеній сумі Державною податковою службою України зменшено суму ПДВ, на яку позивач мав право зареєструвати податкові накладні на 900 000,00 (дев`ятсот тисяч) гривень.

Таким чином, оскільки при зарахуванні на рахунок приватного акціонерного товариства "Телевізійна служба Дніпропетровська" у СЕА ПДВ коштів у загальній сумі 2 200 000,00 (два мільйона двісті тисяч) гривень не відбулось збільшення суми податку, на яку платник податку має право зареєструвати податкові накладні та/або розрахунки коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних (ліміт), відтак з урахуванням зазначеного, на думку представника позивача, при поверненні вказаної суми на поточний рахунок позивача не повинно здійснюватися зменшення вказаного ліміту.

З урахуванням викладеного, представник приватного акціонерного товариства «Телевізійна служба Дніпропетровська» вважає необхідним зобов`язати Державну податкову службу України підготувати та подати до відповідного органу Державної казначейської служби України висновок (реєстр) про перерахування (повернення) на поточний рахунок позивача НОМЕР_1 в АТ «ПУМБ» помилково сплачених грошових коштів у розмірі 1 300 000,00 (один мільйон триста тисяч) гривень, при цьому збільшити суму податку, на яку платник податку має право зареєструвати податкові накладні та/або розрахунки коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних, що розраховується відповідно п.200-1.3 ст.200-1 Податкового кодексу України на 900 000,00 (дев`ятсот тисяч) гривень, у зв`язку із чим останній звернувся до Дніпропетровського окружного адміністративного суду із позовною заявою.

Вирішуючи спір по суті заявлених позовних вимог, суд виходить з наступного.

Відповідно до частини 2 статті 19 Конституції України, органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Відносини, що виникають у сфері справляння податків і зборів, вичерпний перелік податків та зборів, що справляються в Україні, та порядок їх адміністрування, платників податків та зборів, їх права та обов`язки, компетенцію контролюючих органів, повноваження і обов`язки їх посадових осіб під час здійснення податкового контролю, а також відповідальність за порушення податкового законодавства встановлені Податковим кодексом України.

Підпунктом 14.1.115 пункту 14.1 статті 14 Податкового кодексу України визначено, що надміру сплачені грошові зобов`язання - суми коштів, які на певну дату зараховані до відповідного бюджету понад нараховані суми грошових зобов`язань, граничний строк сплати яких настав на таку дату.

У відповідності до підпункту 17.1.10 пункту 17.1 статті 17 Податкового кодексу України платник податків має право: на залік чи повернення надміру сплачених, а також надміру стягнутих сум податків та зборів, пені, штрафів у порядку, встановленому цим Кодексом.

Таким чином, платник податків має право на альтернативний вибір щодо заліку чи повернення надміру сплачених сум податків.

Відповідно до пункту 200-1.2 статті 200-1 Податкового кодексу України, платникам податку автоматично відкриваються рахунки в системі електронного адміністрування податку на додану вартість. Розрахунки з бюджетом у системі електронного адміністрування податку на додану вартість здійснюються з цих рахунків, крім випадку, передбаченого абзацом другим пункту 87.1 статті 87 цього Кодексу.

Згідно з пунктом 200-1.4 статті 200-1 Податкового кодексу України (у редакції на час виникнення спірних правовідносин) на рахунок у системі електронного адміністрування податку на додану вартість платника зараховуються кошти:

а) з поточного рахунку такого платника в сумах, необхідних для збільшення розміру суми, що обчислюється відповідно до пункту 200-1.3 статті 200-1 цього Кодексу;

б) з поточного рахунку такого платника в сумах, недостатніх для сплати до бюджету узгоджених податкових зобов`язань з цього податку;

в) з рахунків платників, відкритих у відповідних органах казначейства для проведення розрахунків з погашення заборгованості з різниці в тарифах на теплову енергію, опалення та постачання гарячої води, послуги з централізованого водопостачання, водовідведення, що вироблялися, транспортувалися та постачалися населенню та/або іншим підприємствам централізованого питного водопостачання та водовідведення, які надають населенню послуги з централізованого водопостачання та водовідведення, яка виникла у зв`язку з невідповідністю фактичної вартості теплової енергії та послуг з централізованого водопостачання, водовідведення, опалення та постачання гарячої води тарифам, що затверджувалися та/або погоджувалися органами державної влади чи місцевого самоврядування, за рахунок субвенції з державного бюджету місцевим бюджетам з подальшим спрямуванням коштів відповідно до Закону України про Державний бюджет України;

г) з бюджету в сумах надміру сплачених грошових зобов`язань з податку на додану вартість, повернутих платнику податків у порядку, встановленому пунктом 43.41 статті 43 цього Кодексу;

ґ) вилучені контролюючим органом відповідно до статті 95 цього Кодексу в рахунок погашення податкового боргу з податку на додану вартість по задекларованих до сплати податкових зобов`язаннях за періоди починаючи з 1 липня 2015 року, визначених платником податків у податковій декларації з податку на додану вартість або уточнюючому розрахунку.

Відповідно до пункту 200-1.5 статті 200-1 Податкового кодексу України, на рахунки у системі електронного адміністрування податку на додану вартість платника перераховуються кошти до державного бюджету в сумі податкових зобов`язань з податку на додану вартість, що підлягає сплаті за наслідками звітного податкового періоду, та на поточний рахунок платника податку за його заявою, яка подається до контролюючого органу у складі податкової звітності з податку на додану вартість, у розмірі суми коштів, що перевищує суму задекларованих до сплати до бюджету податкових зобов`язань та суми податкового боргу з податку.

При цьому перерахування коштів на поточний рахунок платника може здійснюватися у разі відсутності перевищення суми податку, зазначеної у складених податкових накладних, складених у звітному періоді та зареєстрованих у Єдиному реєстрі податкових накладних, над сумою податкових зобов`язань з податку за операціями з постачання товарів/послуг, задекларованих у податковій звітності з податку на додану вартість у цьому звітному періоді.

Пунктом 200-1.6 статті 200-1 Податкового кодексу України встановлено, що за підсумками звітного податкового періоду, відповідно до задекларованих в податковій декларації результатів, а також у разі подання уточнюючих розрахунків до податкової декларації, платником проводиться розрахунок з бюджетом у порядку, визначеному статтями 200 та 209 цього Кодексу.

Згідно із пунктом 21 Порядку електронного адміністрування податку на додану вартість, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 16.10.2014 №569, якщо на дату подання податкової декларації з податку сума коштів на електронному рахунку платника податку перевищує суму, що підлягає перерахуванню до бюджету відповідно до поданої звітності, платник податку має право подати контролюючому органу у складі податкової декларації заяву, відповідно до якої такі кошти підлягають перерахуванню на поточний рахунок платника податку, реквізити якого зазначаються в заяві, у сумі залишку коштів, що перевищує суму податкового боргу з податку та суму узгоджених податкових зобов`язань з податку, або до бюджету в рахунок сплати податкового боргу з податку, що виник починаючи з 1 липня 2015 року.

При цьому, перерахування коштів на поточний рахунок платника може здійснюватися за відсутності перевищення суми податку, зазначеної у виданих податкових накладних, складених у звітному періоді та зареєстрованих в Реєстрі, над сумою податкових зобов`язань з податку за операціями з постачання товарів/послуг, задекларованих в податковій звітності з податку у цьому звітному періоді.

На суму податку, що відповідно до поданої заяви підлягає перерахуванню на поточний рахунок платника, на момент подання заяви зменшується значення суми податку, визначеної пунктом 200-1.3 статті 200-1 цього Кодексу, шляхом зменшення на таку суму показника загальної суми поповнення рахунку в системі електронного адміністрування податку з поточного рахунку платника.

Стаття 43 Податкового кодексу України регламентує питання повернення з державного бюджету помилково та/або надміру сплачених грошових зобов`язань та пені.

Відповідно до пунктом 43.1 статті 43 Податкового кодексу України, помилково та/або надміру сплачені суми грошового зобов`язання підлягають поверненню платнику відповідно до цієї статті та статті 301 Митного кодексу України, крім випадків наявності у такого платника податкового боргу.

Згідно з пунктом 43.2 статті 43 Податкового кодексу України, у разі наявності у платника податків податкового боргу, повернення помилково та/або надміру сплаченої суми грошового зобов`язання на поточний рахунок такого платника податків в установі банку або шляхом повернення готівковими коштами за чеком, у разі відсутності у платника податків рахунку в банку, проводиться лише після повного погашення такого податкового боргу платником податків.

Пунктом 43.3 статті 43 Податкового кодексу України визначено, що обов`язковою умовою для здійснення повернення сум грошового зобов`язання та пені є подання платником податків заяви про таке повернення (крім повернення надміру утриманих (сплачених) сум податку з доходів фізичних осіб, які повертаються контролюючим органом на підставі поданої платником податків податкової декларації за звітний календарний рік за результатами проведення перерахунку його загального річного оподатковуваного доходу) протягом 1095 днів від дня виникнення помилково та/або надміру сплаченої суми та/або пені.

Відповідно до пункту 43.4 статті 43 Податкового кодексу України, платник податків подає заяву про повернення помилково та/або надміру сплачених грошових зобов`язань та пені у довільній формі, в якій зазначає напрям перерахування коштів: на поточний рахунок платника податків в установі банку; на погашення грошового зобов`язання та/або податкового боргу з інших платежів, контроль за справлянням яких покладено на контролюючі органи, незалежно від виду бюджету; повернення у готівковій формі коштів за чеком у разі відсутності у платника податків рахунка в банку.

Згідно з пунктом 43.5 статті 43 Податкового кодексу України, контролюючий орган не пізніше ніж за п`ять робочих днів до закінчення двадцятиденного строку з дня подання платником податків заяви готує висновок про повернення належних сум коштів з відповідного бюджету та подає його для виконання відповідному органові, що здійснює казначейське обслуговування бюджетних коштів.

Пунктом 43.6 статті 43 Податкового кодексу України визначено, що повернення помилково та/або надміру сплачених грошових зобов`язань платникам податків здійснюється з бюджету, у який такі кошти були зараховані.

На підставі отриманого висновку орган, що здійснює казначейське обслуговування бюджетних коштів, протягом п`яти робочих днів здійснює повернення помилково та/або надміру сплачених грошових зобов`язань та пені платникам податків у порядку, встановленому центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну фінансову політику.

Контролюючий орган несе відповідальність згідно із законом за несвоєчасність передачі органу, що здійснює казначейське обслуговування бюджетних коштів, для виконання висновку про повернення відповідних сум коштів з відповідного бюджету.

Повернення помилково та/або надміру сплачених грошових зобов`язань платникам податків здійснюється з бюджету, у який такі кошти були зараховані, або з єдиного рахунку.

З матеріалів справи вбачається, що при первинному поповненні рахунку у СЕА ПДВ 29 квітня 2021 року реєстраційний ліміт позивача не було збільшено на 2 200 000,00 (два мільйони двісті тисяч) гривень, оскільки у останнього відсутня сума реєстраційного ліміту, за рахунок якої можливо було б здійснити повернення такої невірно зарахованої суми.

Зокрема, з листа Державної податкової служби України №12-06-06/11647 від 08 червня 2021 року не вбачається необхідної послідовності дій, які позивач має здійснити для отримання ним грошових коштів у сумі 2 200 000,00 (два мільйони двісті тисяч) гривень невірно зарахованих на підставі платіжного доручення №690 від 29.04.2021 року.

Порядком про повернення коштів, помилково або надміру зарахованих до державного та місцевих бюджетів, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 03.09.2013 року №787, визначено алгоритм дій державних органів та їх взаємовідносини в процесі повернення платникам податків помилково та/або надміру сплачених сум грошових зобов`язань.

Відповідно до абзацу 3 пункту 5 Порядку №787, у разі повернення помилково або надміру зарахованих до бюджету податків, зборів, пені, платежів, контроль за справлянням яких покладено на органи ДПС, органи Держмитслужби, до Казначейства подається висновок, погоджений з відповідним місцевим фінансовим органом, у випадках повернення податків, зборів, пені, платежів, що зараховані до місцевих бюджетів або підлягають розподілу між державним та місцевими бюджетами. Надання та погодження висновку здійснюється відповідно до Порядку інформаційної взаємодії Державної фіскальної служби України, її територіальних органів, Державної казначейської служби України, її територіальних органів, місцевих фінансових органів у процесі повернення платникам податків помилково та/або надміру сплачених сум грошових зобов`язань та пені, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 11 лютого 2019 року №60.

У відповідності до пункту 1 розділу II Порядку інформаційної взаємодії Державної податкової служби України, її територіальних органів, Державної казначейської служби України, її територіальних органів, місцевих фінансових органів у процесі повернення платникам податків помилково та/або надміру сплачених сум грошових зобов`язань та пені, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 11.02.2019 року №60, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 08.04.2019 року за №370/33341 (в редакції, чинній на момент звернення позивача із заявою про повернення коштів) повернення помилково та/або надміру сплачених сум грошових зобов`язань та пені у випадках, передбачених законодавством, здійснюється виключно на підставі заяви платника податку (за винятком повернення надміру утриманих (сплачених) сум податку на доходи фізичних осіб, які розраховуються територіальним органом ДФС на підставі поданої платником податків податкової декларації про майновий стан і доходи за звітний календарний рік шляхом проведення перерахунку за загальним річним оподатковуваним доходом платника податку, поданої до територіального органу ДФС за місцем адміністрування (обліку) помилково та/або надміру сплаченої суми протягом 1095 днів від дня її виникнення.

Заява може бути подана платником до територіального органу ДФС в електронній формі за допомогою засобів інформаційно-телекомунікаційних систем та з дотриманням вимог законодавства у сферах захисту інформації, електронних довірчих послуг та електронного документообігу.

Пунктом 2 розділу II Порядку №60 визначено, що у заяві платник зазначає назву помилково та/або надміру сплаченого податку, збору, платежу, його суму, дату сплати і реквізити з платіжного документа, за якими кошти перераховано до бюджету (код класифікації доходів бюджету, бюджетний рахунок, на який перераховано кошти, код ЄДРПОУ територіального органу Казначейства, на ім`я якого відкрито рахунок, та МФО Казначейства), та визначає напрям(и) перерахування помилково та/або надміру сплачених коштів, що повертаються:

- на поточний рахунок платника податку в установі банку;

- на погашення грошового зобов`язання та/або податкового боргу з інших платежів, контроль за справлянням яких покладено на органи ДФС. незалежно від виду бюджету;

- у готівковій формі коштів за чеком у разі відсутності у платника податків рахунку в банку.

Додатково до заяви платник може подати копію платіжного документа, на виконання якого помилково та/або надміру сплачений платіж перераховано до бюджету.

Отже, законодавством визначено лише порядок повернення помилково сплачених коштів на поточний рахунок платника податків, механізму щодо повернення невірно зарахованих грошових коштів з системи електронного адміністрування податку на додану вартість на поточний рахунок позивача законодавством не передбачено.

При цьому, за наслідками подання відповідної заяви орган ДПС у визначені законом строки повинен або підготувати висновок про повернення такої суми, або надати письмову відмову у поверненні коштів з бюджету з пропозицію проведення звірення стану рахунків (у разі відсутності в інформаційних базах даних ДПС відомостей щодо розміру заявленої до повернення суми).

Аналогічний правовий висновок викладено в постановах Верховного Суду від 27 квітня 2020 року (справа №640/7371/19), від 18 червня 2019 року (справа №826/3490/18), від 13 червня 2019 року (справа №812/1017/16).

Суд враховує, що зарахування грошових коштів на рахунок в систему електронного адміністрування податку на додану вартість позивача можливий тільки з поточного рахунку платника податку. Однак, через помилку співробітника товариства з обмеженою відповідальністю «Медіа Група Україна» платіж було направлено не на поточний рахунок приватного акціонерного товариства «Телевізійна служба Дніпропетровська», а на рахунок №UA638999980385189000000017187 у Казначействі України (СЕА ПДВ).

Таким чином, мали місце помилкові дії з боку представника третьої особи, а саме співробітника ТОВ «Медіа Група Україна», в частині зарахуванням 2 200 000, 00 грн. на рахунок приватного акціонерного товариства "Телевізійна служба Дніпропетровська" (код ЄДРПОУ 20264089) у системі електронного адміністрування податку на додану вартість.

В той же час суд погоджується із доводами представника позивача, що оскільки шкоди державі в цій ситуації не було завдано, приватне акціонерного товариства "Телевізійна служба Дніпропетровська" має право на повернення невірно зарахованих коштів на поточний рахунок платника податків з рахунку СЕА ПДВ.

З урахуванням викладеного, суд приходить до висновку, що у випадку наявності прогалин у спеціальному законодавстві щодо порядку електронного адміністрування податку на додану вартість за умов об`єктивної неможливості використати передбачений законом спосіб виконання такого обов`язку, правомірними є дії платника, спрямовані на забезпечення виконання цього обов`язку у будь-який інший спосіб, що не суперечить чинному законодавству.

Відповідно до правової позиції Верховного Суду, висловленої у постановах від 20.03.2018 року у справі №819/777/17 та від 20.02.2020 року у справі №820/3375/16, касаційний суд вказав, що перевіряючи правомірність поведінки платника податку, суд фактично надав оцінку обставинам щодо відсутності вини платника податків у випадку, коли державні органи не дотримуються власних процедур, в тому числі пов`язаних із зарахуванням коштів на рахунок у системі електронного адміністрування податку на додану вартість.

Крім цього, суд зауважує, що підпунктом 4.1.4 пункту 4.1 статті 4 Податкового кодексу України встановлено презумпцію правомірності рішень платника податку в разі, якщо норма закону чи іншого нормативно-правового акта, виданого на підставі закону, або якщо норми різних законів чи різних нормативно-правових актів припускають неоднозначне (множинне) трактування прав та обов`язків платників податків або контролюючих органів, внаслідок чого є можливість прийняти рішення на користь як платника податків, так і контролюючого органу.

Також відповідно до пункту 56.21 статті 56 Податкового кодексу України, у разі коли норма цього Кодексу чи іншого нормативно-правового акта, виданого на підставі цього Кодексу, або коли норми різних законів чи різних нормативно-правових актів, або коли норми одного і того ж нормативно-правового акта суперечать між собою та припускають неоднозначне (множинне) трактування прав та обов`язків платників податків або контролюючих органів, внаслідок чого є можливість прийняти рішення на користь як платника податків, так і контролюючого органу, рішення приймається на користь платника податків.

У рішенні Європейського Суду з прав людини у справі "Рисовський проти України" (№29979/04) викладено окремі стандарти діяльності суб`єктів владних повноважень, зокрема, розкрито елементи змісту принципу доброго врядування.

Цей принцип, зокрема, передбачає, що у разі якщо справа впливає на такі основоположні права особи, як майнові права, державні органи повинні діяти вчасно та в належний і послідовний спосіб (рішення у справах Beyeler v.Italy №33202/96, Oneryildiz v.Turkey №48939/99, Moskal v.Poland №10373/05).

Відповідно до статті 1 Першого протоколу до Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод від 17 липня 1997 року №475/97-ВР, кожна фізична або юридична особа має право мирно володіти своїм майном. Ніхто не може бути позбавлений своєї власності інакше як в інтересах суспільства і на умовах, передбачених законом і загальними принципами міжнародного права.

Проте попередні положення жодним чином не обмежують право держави вводити в дію такі закони, які вона вважає за необхідне, щоб здійснювати контроль за користуванням майном відповідно до загальних інтересів або для забезпечення сплати податків чи інших зборів або штрафів.

Статтею 17 Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини» передбачено, що суди застосовують при розгляді справ Конвенцію і практику Європейського суду з прав людини та Європейської комісії з прав людини як джерело права.

Згідно зі статті 6 Кодексу адміністративного судочинства України, суд застосовує принцип верховенства права з урахуванням судової практики Європейського Суду з прав людини.

Рішення Європейського суду з прав людини від 14.10.2010 року (справа «Щокін проти України») забезпечує гарантування одного з найважливіших принципів податкового законодавства, а саме презумпцію правомірності рішень платника податку у разі, якщо норма закону чи іншого нормативно-правового акта, виданого на підставі закону, або якщо норми різних законів чи різних нормативно-правових актів припускають неоднозначне (множинне) трактування прав та обов`язків платників податків або контролюючих органів, внаслідок чого є можливість прийняти рішення на користь як платника податків, так і контролюючого органу.

Зокрема, пунктом 57 Рішення Європейського суду з прав людини, від 14.10.2010 року (Справа «Щокін проти України») роз`яснено: у разі, коли національне законодавство припускало неоднозначне або множинне тлумачення прав та обов`язків платників податків, національні органи були зобов`язані застосувати підхід, який був би найбільш сприятливим для платника податків.

Крім того, у справі «Новік проти України» (заява №48068/06, п.19) Європейський суд з прав людини зробив висновок, що надзвичайно важливою умовою є забезпечення загального принципу юридичної визначеності. Вимога «якості закону» у розумінні пункту 1 статті 5 Конвенції означає, що закон має бути достатньо доступним, чітко сформульованим і передбачуваним у своєму застосуванні для убезпечення від будь-якого ризику свавілля.

Достатньо важливими є висновки, які зроблені у рішенні ЄСПЛ у справі «Волков проти України» (заява №21722/11, п.п.170,171). Так, характеризуючи загальні принципи законності втручання, Суд наголосив на тому, що вислів «згідно із законом» також стосується якості закону, вимагаючи, щоб він був доступний для зацікавленої особи, яка, окрім того, повинна мати можливість передбачити наслідки його дії щодо себе (рішення у справі «Копп проти Швейцарії» (Корр v.Switzerland), заява №23224/94, п.55); «якість закону» передбачає, inter alia (з лат. «серед інших речей і справ»), що формулювання національного законодавства повинно бути достатньо передбачуваним, щоб дати особам адекватну вказівку щодо обставин та умов, за яких державні органи мають право вдатися до заходів, що вплинуть на конвенційні права особи (рішення у справі «С.G. та інші проти Болгарії» (С.G.and Others v.Bulgaria), заява №1365/07, п.39); законодавство повинно забезпечувати певний рівень юридичного захисту проти свавільного втручання з боку державних органів (рішення у справі «Р.G. та J.Н. проти Сполученого Королівства» (P.G. and J.Н.v.the United Kingdom), заява №44787/98, п.46). Крім того, у пункті 179 цього Рішення ЄСПЛ наголошує на тому, що наявність конкретної і послідовної практики тлумачення відповідного положення закону була фактором, який призвів до висновку щодо передбачуваності зазначеного положення (рішення у справі «Гудвін проти Сполученого Королівства» (Goodwin v.the United Kingdom), заява № 17488/90, п.33).

При обранні способу відновлення порушеного права позивача суд виходить з принципу верховенства права щодо гарантування цього права статтею 1 Першого протоколу до Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, як складової частини змісту і спрямованості діяльності держави, та виходячи з принципу ефективності такого захисту, що обумовлює безпосереднє поновлення судовим рішенням прав особи, що звернулась за судовим захистом без необхідності додаткових її звернень та виконання будь-яких інших умов для цього.

Дослідивши матеріали справи, суд погоджується з доводами Державної податкової служби України, якими визначено, що порядок та умови, якими передбачено повернення надміру сплачених бюджетних грошових зобов`язань, які визначені статтею 43 Кодексу, не застосовуються у випадку повернення на поточний рахунок платника податку грошових коштів з СЕА ПДВ.

Суд при прийнятті рішення по справі також враховує позиції представника позивача, який визнає помилковість дій представника третьої особи та погоджується із висновками Державної податкової служби України в частині відсутності встановленого законодавством порядку (механізму) дій щодо повернення грошових коштів з СЕА ПДВ на поточний рахунок платника податків, у зв`язку із чим просить суд лише зобов`язати вчинити дії, а не визнавати дії ДПС України протиправними.

В той же час відсутність у законодавстві порядку повернення помилково зарахованих коштів з рахунку підприємства в СЕА ПДВ не може позбавляти підприємство його права користуватись належними грошовими коштами, які фактично вилучені з господарського обороту.

У зв`язку з цим, враховуючи обставини справи, виходячи із принципу верховенства права, судової практики Європейського суду з прав людини, статті 1 Першого протоколу до Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, враховуючи необхідність захисту майнових прав позивача, суд вважає за необхідне зобов`язати відповідача відновити стан рахунку позивача у системі електронного адміністрування податку на додану вартість, який мав місце до помилкового перерахування коштів з рахунку третьої особи, та зобов`язати відповідача вчинити певні дії для перерахування залишку коштів у сумі 1 300 000 грн. з рахунку СЕА ПДВ позивача на поточний рахунок позивача.

Приймаючи таке рішення, суд не вбачає будь-якої шкоди державним інтересам за рахунок інтересів позивача та поновлює майнові права позивача, які не можуть бути поновлені іншим способом.

Суд враховує положення Висновку №11 (2008) Консультативної ради європейських суддів щодо якості судових рішень (пункти 32-41), в якому, серед іншого, звертається увага на те, що усі судові рішення повинні бути обґрунтованими, зрозумілими, викладеними чіткою і простою мовою і це є необхідною передумовою розуміння рішення сторонами та громадськістю; у викладі підстав для прийняття рішення необхідно дати відповідь на доречні аргументи та доводи сторін, здатні вплинути на вирішення спору; виклад підстав для прийняття рішення не повинен неодмінно бути довгим, оскільки необхідно знайти належний баланс між стислістю та правильним розумінням ухваленого рішення; обов`язок суддів наводити підстави для своїх рішень не означає необхідності відповідати на кожен аргумент заявника на підтримку кожної підстави захисту; обсяг цього обов`язку суду може змінюватися залежно від характеру рішення.

При цьому, зазначений Висновок також акцентує увагу на тому, що згідно з практикою Європейського суду з прав людини очікуваний обсяг обґрунтування залежить від різних доводів, що їх може наводити кожна зі сторін, а також від різних правових положень, звичаїв та доктринальних принципів, а крім того, ще й від різних практик підготовки та представлення рішень у різних країнах.

Суд також враховує позицію Європейського суду з прав людини (в аспекті оцінки аргументів учасників справи у касаційному провадженні), сформовану, зокрема у справах «Салов проти України» (заява №65518/01; від 6 вересня 2005 року; пункт 89), «Проніна проти України» (Заява №63566/00; 18 липня 2006 року; пункт 23) та «Серявін та інші проти України» (заява №4909/04; від 10 лютого 2010 року; пункт 58): принцип, пов`язаний з належним здійсненням правосуддя, передбачає, що у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються; хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент; міра, до якої суд має виконати обов`язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення (див. рішення у справі «Руїс Торіха проти Іспанії» (Ruiz Torija v.) серія A. 303-A; 09 грудня 1994 року, пункт 29).

На підставі вищевикладеного, з метою ефективного захисту прав приватного акціонерного товариства "Телевізійна служба Дніпропетровська", суд вважає за необхідне позов задовольнити повністю та зобов`язати Державну податкову службу України (код ЄДРПОУ 43005393) підготувати та подати до відповідного органу Державної казначейської служби України висновок (реєстр) про перерахування на поточний рахунок приватного акціонерного товариства "Телевізійна служба Дніпропетровська" (код ЄДРПОУ 20264089) НОМЕР_1 в АТ ПУМБ грошових коштів у розмірі 1 300 000,00 грн. (один мільйон триста тисяч гривень нуль копійок), які були помилково перераховані товариством з обмеженою відповідальністю "Медіа Група Україна" (код ЄДРПОУ 04449581) на поточний рахунок приватного акціонерного товариства "Телевізійна служба Дніпропетровська" (код ЄДРПОУ 20264089), а на рахунок приватного акціонерного товариства "Телевізійна служба Дніпропетровська" (код ЄДРПОУ 20264089) у системі електронного адміністрування податку на додану вартість, та зобов`язати Державну податкову службу України (код ЄДРПОУ 43005393) поновити суму податку, на яку платник податку приватне акціонерне товариство "Телевізійна служба Дніпропетровська" (код ЄДРПОУ 20264089) має право зареєструвати податкові накладні та/або розрахунки коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних, а саме реєстраційний ліміт на рахунку приватного акціонерного товариства "Телевізійна служба Дніпропетровська" (код ЄДРПОУ 20264089) у системі електронного адміністрування податку на додану вартість, що розраховується відповідно до пункту 200-1.3 статті 200-1 Податкового кодексу України, на 900 000,00 грн. (дев`ятсот тисяч гривень нуль копійок).

Щодо розподілу судових витрат, суд виходить із наступного.

Згідно з частиною 1 статті 139 Кодексу адміністративного судочинства України, при задоволенні позову сторони, яка не є суб`єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.

Відповідно до частини 1 статті 143 Кодексу адміністративного судочинства України суд вирішує питання щодо судових витрат у рішенні, постанові або ухвалі.

Судом встановлено, що приватним акціонерним товариством «Телевізійна служба Дніпропетровська» при зверненні до адміністративного суду із позовною заявою сплачено суму судового збору у розмірі 2684,00 грн., що документально підтверджується платіжною інструкцією АТ "ПУМБ" №105 від 06 березня 2023 року.

Зважаючи на відмову представника позивача від розподілу судових витрат, розподіл останніх судом не здійснюється.

Керуючись ст.ст.241-246 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

ВИРІШИВ:

Адміністративний позов задовольнити повністю.

Зобов`язати Державну податкову службу України (код ЄДРПОУ 43005393) підготувати та подати до відповідного органу Державної казначейської служби України висновок (реєстр) про перерахування на поточний рахунок приватного акціонерного товариства "Телевізійна служба Дніпропетровська" (код ЄДРПОУ 20264089) НОМЕР_1 в АТ ПУМБ грошових коштів у розмірі 1 300 000,00 грн. (один мільйон триста тисяч гривень нуль копійок), які були помилково перераховані товариством з обмеженою відповідальністю "Медіа Група Україна" (код ЄДРПОУ 04449581) не на поточний рахунок приватного акціонерного товариства "Телевізійна служба Дніпропетровська" (код ЄДРПОУ 20264089), а на рахунок приватного акціонерного товариства "Телевізійна служба Дніпропетровська" (код ЄДРПОУ 20264089) у системі електронного адміністрування податку на додану вартість.

Зобов`язати Державну податкову службу України (код ЄДРПОУ 43005393) поновити суму податку, на яку платник податку приватне акціонерне товариство "Телевізійна служба Дніпропетровська" (код ЄДРПОУ 20264089) має право зареєструвати податкові накладні та/або розрахунки коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних, а саме реєстраційний ліміт на рахунку приватного акціонерного товариства "Телевізійна служба Дніпропетровська" (код ЄДРПОУ 20264089) у системі електронного адміністрування податку на додану вартість, що розраховується відповідно п.200-1.3 ст.200-1 Податкового кодексу України, на 900 000,00 грн. (дев`ятсот тисяч гривень нуль копійок).

Рішення суду набирає законної сили відповідно до вимог статті 255 Кодексу адміністративного судочинства України та може бути оскаржене в строки, передбачені статтею 295 Кодексу адміністративного судочинства України, до Третього апеляційного адміністративного суду.

Повний текст рішення суду складений 05 червня 2023 року.

Суддя В.М. Олійник