Рішення

від 09.06.2023 по справі 420/7079/23

ОДЕСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Справа № 420/7079/23

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

09 червня 2023 року м. Одеса

Одеський окружний адміністративний суд у складі судді Іванова Е.А., розглянувши у порядку письмового провадження в приміщенні суду в м. Одесі адміністративну справу за позовом Селянського (фермерського) господарства «Задум» в особі голови - Думітрашка Руслана Михайловича до Державної служби України з безпеки на транспорті, Відділу державного нагляду (контролю) у Одеській області Укртрансбезпеки, третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору на стороні відповідача - Ананьївський відділ державної виконавчої служби в Подільському районі Одеської області Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Одеса) про визнання протиправною та скасування постанови,-

ВСТАНОВИВ:

До Одеського окружного адміністративного суду надійшов позов Селянського (фермерського) господарства «Задум» в особі голови - Думітрашка Руслана Михайловича до Державної служби України з безпеки на транспорті (відповідач-1), Відділу державного нагляду (контролю) у Одеській області Укртрансбезпеки (відповідач-2) про визнання протиправною та скасувати постанову начальника Відділу державного нагляду (контролю) у Одеській області № 332290 від 10.10.2022 про застосування щодо СФГ «Задум» адміністративно-господарського штрафу у розмірі 8 500 гривень.

В обґрунтування позовних вимог представник позивача зазначає, що відповідачем прийнято протиправну постанову №332290 від 10.10.2022 яка підлягає скасуванню, оскільки така є безпідставною. Так позивач вказує на те, що згідно довідки про результати здійснення габаритно-вагового контролю від 01.09.2022 року №0063134 повна маса транспортного засобу з причепом становить 42,67 тони при нормативно допустимій 42 тони, що перевищує встановлені п.22.5 Правил Дорожнього руху, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 10.10.2001 №1306 параметри транспортного засобу на 1,6% Однак вказана похибка у параметрах на думку позивача не є достатньою для застосування адміністративно-господарського штрафу на підставі ч.1 абз.14 ст.60 Закону України «Про автомобільний транспорт», у зв`язку з тим, що відповідальність за перевищення встановлених законодавством габаритно-вагових норм настає при перевезенні подільного вантажу з перевищенням від 5% до 10%.

Також позивач зазначає, що у довідці про результати здійснення габаритно-вагового контролю від 01.09.2022 року №0063134 також вбачається, що навантаження на строєну вісь складає 26,23 тон при нормі 24 тони, що перевищує встановлені п.22.5 Правил дорожнього руху, затверджених постановою Кабінету Міністрів України віл 10.10.2001 року №1306, параметри транспортного засобу на 9,3%

Також позивач зазначив, що керівництвом Відділу державного нагляду (контролю) у Одеській області Державної служби України з безпеки на транспорті надано інформацію (вих..№480/35/23-23 від 06.02.2023 року) про те, що для вимірювання вагових параметрів транспортного засобу MAN TGX 18.440/LATRE OC 38/96RE державний номерний знак НОМЕР_1 /ВН3894XF було використано ваги автомобільні електронні для зважування дорожніх транспортних засобів у русі типу AR-WIM №0011094. Однак в жодному з документів, складених за результатом здійснення габаритно-вагового контролю транспортного засобу MAN TGX 18.440/LATRE OC 38/96RE державний номерний знак НОМЕР_1 /ВН3894XF, а саме талоні зважування, довідці про результати здійснення габаритно-вагового контролю від 01.09.2022 року №0063134 та в акті про перевищення транспортним засобом нормативних вагових параметрів від 01.09.2022 року №0072126, відсутня будь-яка інформація про те, на яких вагах (якої марки, моделі, їх серійний номер, з якими характеристиками, можливими чи допустимими похибками) проводилось зважування транспортного засобу.

Також позивачем зазначено, що габаритно-ваговий контроль транспортного засобу позивача здійснювався однією посадовою особою відповідача без залучення посадових осіб відповідного підрозділу Національної поліції, Укравтодору, власника (балансоутримувача) пункту габаритно-вагового контролю, оскільки у довідці про результати здійснення габаритно-вагового контролю від 01.09.2022 року №0063134 та в акті про перевищення транспортним засобом нормативно вагових параметрів від 01.09.2022 року №0072126 міститься лише інформація стосовно 1-єї посадової особи Укратрансбезпеки, а саме старшого державного інспектора Відділу державного нагляду (контролю) у Миколаївській області Державної служби України з безпеки на транспорті Панченко О.Я. Водночас позивачем зазначено, що акт проведення перевірки додержання вимог законодавства про автомобільний транспорт під час здійснення перевезень пасажирів і вантажів автомобільним транспортом від 01.09.2022 року №339632 складений вже як результат виявленого в ході рейдової перевірки транспортного засобу порушення законодавства про автомобільний транспорт. І той факт, що в акті вказано, що рейдова перевірка поведена двома особами Укртрансбезпеки, а саме старшим державним інспектором Відділу державного нагляду (контролю) у Миколаївській області Державної служби України з безпеки на транспорті Панченком О.Я. та старшим державним інспектором Відділу державного нагляду (контролю) у Луганській області Державної служби України з безпеки на транспорті Марковським Є.С. не є доказом того, що габаритно-ваговий контроль проводився двома посадовими особами Укртрансбезпеки. Отже на думку позивача з урахування допущених порушень порядку проведення габаритно-вагового контролю, акт проведення перевірки додержання вимог законодавства про автомобільний транспорт під час виконання перевезень пасажирів і вантажів автомобільним транспортом №339632 від 01.09.2022 року складений на підставі довідки про результати здійснення габаритно-вагового контролю №0063134 від 01.09.2022 року та акту про перевищення транспортним засобом нормативних вагових параметрів №0072126 від 01.09.2022 року не може бути належним та допустимим доказом вчинення порушення СФГ «Задум» законодавства про автомобільний транспорт, що виключає притягнення до відповідальності за порушення, передбачене ч.1 абз.14 ст.60 Закону Украї «Про автомобільний транспорт».

Представником відповідача Державної служби України з безпеки на транспорті надано відзив на адміністративний позов яким заперечується задоволення позовних вимог позивача та в обґрунтування такої позиції зазначено, що 01.09.2022 року посадовими особами Державної служби України з безпеки на транспорті проводилась рейдова перевірка транспортних засобів перевізників, що здійснюють внутрішні міжнародні перевезення пасажирів та вантажів. Під час здійснення перевірки встановлено порушення вимог законодавства та на підставі акту проведення перевірки додержання вимог законодавства про автомобільний транспорт під час виконання перевезень вантажів автомобільнимтранспортном №339632 від 01.09.2022 року в.о. начальника відділу державного нагляду (контролю) у Одеській області винесено постанову про застосування адміністративно-господарського штрафу №332290 від 10.10.2022 року якою до СФГ «Задум» застосовано адміністративно-господарський штраф у розмірі 8500 грн.

Також відповідачем зазначено, що у спірному випадку встановлено саме перевищення допустимого навантаження на строєну ось, а тому посилання позивача на дотримання допустимого нормативу щодо загальної маси транспортного засобу є безпідставним, оскільки позивача було притягнуто до відповідальності не за перевищення загальної маси транспортного засобу, а за перевищення дозволених осьових навантажень.

Крім того, відповідачем зазначено, що позивач (водій позивача) відповідно до пункту 23 Порядку №879 після зважування не привів габаритно-вагові параметри транспортного засобу у відповідність з установленими нормативами шляхом часткового розвантаження, перевантаження на інший транспортний засіб або у будь-який інший спосіб. Тобто перевищення габаритно-вагових параметрів не було усунуто перевізником.

Щодо тверджень позивача з приводу відсутності інформації стосовно вагів на яких здійснювалось зважування транспортного засобу позивача, то відповідачем зазначено, що затверджена форма акту проведення перевірки додержання вимог законодавства про автомобільний транспорт під час здійснення перевезень пасажирів і вантажів автомобільним транспортом, а також форма довідки не містить вимог щодо зазначення відомостей щодо вимірювального та зважувального обладнання, яке застосовувалось при здійсненні габаритно-вагового контролю, швидкості зважування. Також відповідачем звернуто увагу на те, що з чеку зважування вбачається, що зважування здійснено на пункті зважування «ДАЧНЕ», приладом вірно встановлено наявність осей транспортного засобу (дві одиночні осі та одна строєна), а також зазначено навантаження на осі. Крім того, технічними характеристиками зазначених вагів не передбачено можливості внесення даних про реквізити вагів до чеку зважування, форма та зміст чеку про зважування не затверджені законодавчо та містять ту інформацію, яку можливо внести виходячи із технічних характеристик. Проте містить інформацію щодо дати та часу зважування, а також відомості про реєстраційний номер транспортного засобу позивача ( НОМЕР_1 ). Також відповідач вказав, що місце проведення габаритно-вагового контролю (а/д М-05 «Київ-Одеса» км 452+811) зафіксоване у акті проведення перевірки додержання вимог законодавства про автомобільний транспорт №339632, акті про перевищення №007226, довідці №0063134.

Відповідачем зазначено, що посилання позивача про те, що посадовою особою Укртрансбезпеки одноособово здійснено габаритно-ваговий контроль не відповідає дійсності, оскільки проставлення підпису в акті про перевищення та довідці про результати здійснення ГВК однією посадовою особою Укртрансбезпеки не є свідчення здійснення одноособового габаритно-вагового контролю, крім того, підпис оператора габаритно-вагового комплексу був відсутній у зв`язку з тим, що посадова особа Укртранбезпеки була не лише посадовою особою Укртрансбезпеки, що проводила габаритно-ваговий контроль, але й оператором вагового комплексу. У зв`язку з чим зазначена обставина не є свідченням одноособового здійснення габаритно-вагового контролю, а також зазначена обставина жодним чином не спростовує факт виявленого порушення законодавства про автомобільний транспорт.

Враховуючи всі вищенаведені обставини відповідачами зазначено, що оскаржувану постанову прийнято відповідно до норм чинного законодавства та скасуванню не підлягає, а у задоволенні позову слід відмовити.

Відповідачем-2 відзив на адміністративний позов не надано.

Третя особа письмових пояснень до суду не надала.

Ухвалою суду від 11.04.2023 року відкрито спрощене позовне провадження без виклику (повідомлення) сторін.

Статтею 258 Кодексу адміністративного судочинства України передбачено, що суд розглядає справи за правилами спрощеного позовного провадження протягом розумного строку, але не більше шістдесяти днів із дня відкриття провадження у справі.

Відповідно до частини 2 статті 262 Кодексу адміністративного судочинства України розгляд справи по суті за правилами спрощеного позовного провадження починається з відкриття першого судового засідання. Якщо судове засідання не проводиться, розгляд справи по суті розпочинається через тридцять днів, а у випадках, визначених статтею 263 цього Кодексу, - через п`ятнадцять днів з дня відкриття провадження у справі.

З огляду на завершення 30-ти денного терміну для подання заяв по суті справи, суд вважає за можливим розглянути та вирішити справу по суті у порядку письмового провадження за наявними у ній матеріалами та доказами.

Дослідивши адміністративний позов, відзиви на адміністративний позов, відповідь на відзив та інші письмові докази, оцінивши їх за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх всебічному, повному і об`єктивному дослідженні, проаналізувавши положення чинного законодавства, що регулює спірні правовідносини, суд доходить висновку, що позов не підлягає задоволенню з наступних підстав.

Судом під час розгляду справи встановлено наступне.

Селянське (фермерське) господарство «Задум» є власником транспортного засобу MAN TGX 18.440/LATRE OC 38/96RE державний номерний знак НОМЕР_1 / НОМЕР_2 (далі ТЗ) (а.с.23).

29.08.2022 року Начальником Відділу державного нагляду (контролю) у Одеській області К. Мироновим видано направлення на рейдову перевірку (перевірку на дорозі) №026/в на підставі щотижневого графіка проведення рейдових перевірок (перевірок на дорозі) від 26.08.2022 року №026/в та зазначено, що таке видане відповідним інспекторам для проведення перевірок у періоді з 29.08.2022 р. по 04.09.2022 р.

01.09.2022 посадовими особами Укртрансбезпеки на 452 км + 811 м а/д М-05 Київ-Одеса відповідно до направлення від 29.08.2022 №026/B на рейдову перевірку, на окремо визначених ділянках дороги, маршрутах руху, автовокзалах, автостанціях, автобусних зупинках, місцях посадки та висадки пасажирів, стоянках таксі і транспортних засобів в місцях навантаження і розвантаження, проводилась рейдова перевірка транспортних засобів.

Під час її проведення здійснено перевірку транспортного засобу марки MAN TGX18.440/LATRE OC 38/96RE, державний номерний знак НОМЕР_1 / НОМЕР_3 , водій ОСОБА_1 та встановлено порушення, відповідальність за яке передбачена абзацом 14 частини першої статті 60 Закону України "Про автомобільний транспорт", а саме: перевищення встановлених законодавством габаритно-вагових норм понад 5 відсотків, але не більше 10 відсотків при перевезені подільного вантажу, про що зазначено у відповідному акті №339632 про проведення перевірки додержання вимог законодавства про автомобільний транспорт під час здійснення перевезень пасажирів і вантажів автомобільним транспортом від 01.09.2022 року.

Як вбачається з довідки №0063134 про результати здійснення габаритно-вагового контролю від 01.09.2022 року за результатом проведеного габаритно-вагового контролю встановлено, що навантаження на строєну вісь транспортного засобу склало 26,23 тон (8,87 + 8,8 + 8,56) при допустимому 24 тон (перевищення на 9,2 %). Водночас загальна маса ТЗ становить 42,67 тон.

З підстав вищезазначеного інспекторами відповідача виготовлено Акт №0072126 про перевищення транспортним засобом нормативних вагових параметрів.

Надалі позивачу відповідачем надіслано запрошення на розгляд справи про порушення законодавства про автомобільний транспорт та / або порушення Кодексу України про адміністративні правопорушення від 26.09.2022 року.

10.10.2022 року відповідачем-2 винесено постанову про застосування адміністративно-господарського штрафу №332290, якою стягнуто з СФГ «Задум» адміністративно-господарський штраф у розмірі 8 500,00 грн.

Не погоджуючись з вищенаведеною постановою позивач звернувся до суду з даним адміністративним позовом.

Частиною другою статті 19 Конституції України визначено обов`язок органів держаної влади та органів місцевого самоврядування, їх посадових осіб діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Відповідно до ст. 6 Закону України Про автомобільний транспорт від 05.04.2001 року №2344-III державному контролю підлягають усі транспортні засоби українських та іноземних перевізників, що здійснюють автомобільні перевезення пасажирів і вантажів на території України. Державний контроль автомобільних перевізників на території України здійснюється шляхом проведення планових, позапланових і рейдових перевірок (перевірок на дорозі). Планові перевірки проводяться не частіше одного разу на рік. Орган державного контролю не пізніше ніж за 10 календарних днів до початку проведення планової перевірки письмово повідомляє про це автомобільного перевізника, якого буде перевіряти. Позапланові перевірки проводяться лише на підставі заяви (повідомлення в письмовій формі) про порушення автомобільним перевізником вимог законодавства про автомобільний транспорт уповноваженими особами органів, яким надано право здійснення державного контролю, з метою перевірки наведених фактів та виконання припису про порушення зазначеного законодавства. Рейдові перевірки (перевірки на дорозі) дотримання вимог законодавства про автомобільний транспорт під час виконання перевезень пасажирів і вантажів автомобільним транспортом здійснюються шляхом зупинки транспортного засобу або без такої зупинки посадовими особами центрального органу виконавчої влади, що забезпечує реалізацію державної політики з питань безпеки на наземному транспорті, та його територіальних органів, які мають право зупиняти транспортний засіб у форменому одязі за допомогою сигнального диска (жезла) відповідно до порядку, затвердженого Кабінетом Міністрів України.

Процедуру здійснення державного контролю за додержанням суб`єктами господарювання, які провадять діяльність у сфері автомобільного транспорту (далі - суб`єкти господарювання), вимог законодавства про автомобільний транспорт, норм та стандартів щодо організації перевезень пасажирів і вантажів автомобільним транспортом, норм міжнародних договорів про міжнародне автомобільне сполучення, виконанням умов перевезень, визначених дозволом на перевезення на міжобласних автобусних маршрутах, вимог Європейської угоди щодо роботи екіпажів транспортних засобів, які виконують міжнародні автомобільні перевезення, дотриманням габаритно-вагових параметрів, наявністю дозвільних документів на виконання перевезень та відповідністю виду перевезень, відповідних ліцензій, внесенням перевізниками-нерезидентами платежів за проїзд автомобільними дорогами. визначає Порядок здійснення державного контролю на автомобільному транспорті, затверджений постановою Кабінету Міністрів України від 08 листопада 2006 р. № 1567 (в редакції, чинній на момент виникнення спірних правовідносин).

Згідно п. 2, 3 Порядку № 1567 державному контролю підлягають усі транспортні засоби вітчизняних та іноземних суб`єктів господарювання (далі - транспортні засоби), що здійснюють автомобільні перевезення пасажирів та вантажів на території України. Органами державного контролю на автомобільному транспорті (далі - органи державного контролю) є Укртрансбезпека, її територіальні органи.

Відповідно до п.21 Порядку № 1567 у разі виявлення в ході перевірки транспортного засобу порушення законодавства про автомобільний транспорт посадовою особою (особами), що провела перевірку, складається акт за формою згідно з додатком 3.

Згідно п. 25, 26, 27 Порядку № 1567 справа про порушення розглядається в органі державного контролю за місцезнаходженням суб`єкта господарювання або за місцем виявлення порушення (за письмовою заявою уповноваженої особи суб`єкта господарювання) не пізніше ніж протягом двох місяців з дня його виявлення. права про порушення розглядається у присутності уповноваженої особи суб`єкта господарювання. Про час і місце розгляду справи про порушення уповноважена особа суб`єкта господарювання повідомляється під розписку чи рекомендованим листом із повідомленням. У разі неявки уповноваженої особи суб`єкта господарювання справа про порушення розглядається без її участі. За наявності підстав керівник органу державного контролю або його заступник виносить постанову про застосування адміністративно-господарських штрафів, яка оформляється згідно з додатком 5.

Відповідно до абз. 14 ч. 1 ст. 60 Закону України Про автомобільний транспорт за порушення законодавства про автомобільний транспорт до автомобільних перевізників застосовуються адміністративно-господарські штрафи за: перевищення встановлених законодавством габаритно-вагових норм від 5 відсотків до 10 відсотків включно при перевезенні неподільного вантажу без відповідного дозволу або подільного вантажу - штраф у розмірі п`ятисот неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.

Отже, наслідком перевищення транспортним засобом встановлених законодавством габаритно-вагових параметрів є притягнення автомобільного перевізника до відповідальності у вигляді адміністративно-господарського штрафу.

З аналізу вищевикладеного слідує, що законодавцем при визначенні документів для здійснення внутрішніх перевезень вантажів фактично не встановлено їх вичерпний перелік, проте зазначено про необхідність наявності в тому числі інших документів, передбачених законодавством.

Така правова позиція викладена в постанові Верховного Суду від 11.02.2020 року у справі № 820/4624/17.

Згідно з п.1 Порядку №879 цей Порядок визначає механізм здійснення габаритно-вагового контролю великовагових та/або великогабаритних транспортних засобів та інших самохідних машин і механізмів, що використовуються на автомобільних дорогах загального користування.

Підпунктом 4 п.2 Порядку №879 встановлено, що габаритно-ваговий контроль - контроль за проїздом великовагових та/або великогабаритних транспортних засобів автомобільними дорогами загального користування, який включає перевірку відповідності габаритно-вагових параметрів таких транспортних засобів установленим законодавством параметрам і нормам, наявності дозволу на рух за визначеними маршрутами, а також дотримання визначених у дозволі умов та режиму руху транспортних засобів.

Відповідно до пунктів 12, 13, 14 зазначеного Порядку, вимірювальне і зважувальне обладнання для здійснення габаритно-вагового контролю повинне утримуватись у робочому стані; періодично проводиться повірка (метрологічна атестація) такого обладнання з подальшим клеймуванням (пломбуванням) та видачею відповідного свідоцтва спеціально уповноваженим центральним органом виконавчої влади у сфері метрології. Під час здійснення габаритно-вагового контролю не допускається використання вимірювального і зважувального обладнання, періодична повірка (метрологічна атестація) якого не проведена, а також обладнання, що перебуває у несправному стані. Вимоги до облаштування та технічного оснащення пунктів габаритно-вагового контролю визначаються Мінінфраструктури.

Статтею 33 Закону України «Про автомобільні дороги» передбачено, що рух транспортних засобів, навантаження на вісь, загальна маса або габарити яких перевищують норми, встановлені державними стандартами та нормативно-правовими актами, дозволяється за погодженнями з відповідними органами у порядку, визначеному Кабінетом Міністрів України.

Транспортний засіб чи автопоїзд з вантажем або без вантажу вважається великоваговим, якщо максимальна маса або осьова маса перевищує хоча б один з параметрів, зазначених у пункті 22.5 Правил дорожнього руху (пункт 3 Правил проїзду великогабаритних та великовагових транспортних засобів автомобільними дорогами, вулицями та залізничними переїздами, затверджених постановою Кабінету Міністрів України № 30 від 18.01.2001 року).

Згідно пункту 22.5 Правил дорожнього руху, затверджених постановою Кабінету Міністрів України №1306 від 10.10.2001 року за спеціальними правилами здійснюється дорожнє перевезення небезпечних вантажів, рух транспортних засобів та їх составів у разі, коли хоч один з їх габаритів перевищує за шириною 2,6 м, за висотою від поверхні дороги - 4 м (для контейнеровозів на встановлених Укравтодором і Державтоінспекцією маршрутах - 4,35 м), за довжиною - 22 м (для маршрутних транспортних засобів - 25 м), фактичну масу понад 40 т (для контейнеровозів - понад 44 т, на встановлених Укравтодором і Державтоінспекцією для них маршрутах - до 46 т), навантаження на одиночну вісь - 11 т (для автобусів, тролейбусів - 11,5 т), здвоєні осі - 16 т, строєні - 22 т (для контейнеровозів навантаження на одиночну вісь - 11 т, здвоєні осі - 18 т, строєні - 24 т) або якщо вантаж виступає за задній габарит транспортного засобу більш як на 2 м. Осі слід вважати здвоєними або строєними, якщо відстань між ними не перевищує 2,5 м.

Рух транспортних засобів та їх составів з навантаженням на одиночну вісь понад 11 т, здвоєні осі - понад 16 т, строєні осі - понад 22 т або фактичною масою понад 40 т (для контейнеровозів - навантаження на одиночну вісь - понад 11 т, здвоєні осі - понад 18 т, строєні осі - понад 24 т або фактичною масою понад 44 т, а на встановлених Укравтодором і Державтоінспекцією для них маршрутах - понад 46 т) у разі перевезення подільних вантажів автомобільними дорогами забороняється.

Підставою для прийняття спірної постанови про застосування до СФГ «Задум» штрафу стали результати габаритно-вагового контролю транспортного засобу марки MAN TGX 18.440/LATRE OC 38/96RE державний номерний знак НОМЕР_1 / НОМЕР_2 , проведеного 01.09.2022 року посадовими особами відповідача.

Як слідує з наявних в матеріалах справи Акту про перевищення транспортним засобом нормативних вагових параметрів за №0072126 від 01.09.2022 року та Довідки про результати здійснення габаритно-вагового контролю від 01.09.2022 року за №0063134, в ході проходження габаритно-вагового контролю співробітниками Укртрансбезпеки було встановлено, що повна маса транспортного засобу СФГ «Задум» складає 42,67 т., осьове навантаження 1) 6,74; 2) 9,7; 3) 8,87; 4) 8,8; 5) 8,56.

Відтак, за результатами проведення габаритно - вагового контролю транспортного засобу позивача зафіксовано факт перевищення вагових параметрів, а саме навантаження на строєну вісь транспортного засобу склало 26,23 тон (8,87 + 8,8 + 8,56) при допустимому 24 тон (перевищення на 9,2 %) .

Пунктом 18 Порядку №879 передбачено, що за результатами точного габаритно-вагового контролю на стаціонарному або пересувному пункті водієві транспортного засобу видається довідка результатів здійснення контролю із зазначенням часу і місця його проведення.

Таким чином, саме довідка про здійснення габаритно-вагового контролю є підтверджуючим документом щодо здійснення габаритно-вагового контролю, на підставі показників якої складають акт про перевищення транспортним засобом нормативних габаритних або вагових параметрів.

Суд враховує те, що норма пункту 22.5 Правил дорожнього руху імперативно забороняє рух автомобільними дорогами транспортних засобів та їх составів з перевищенням нормативних вагових параметрів у разі перевезення подільних (сипучих, наливних) вантажів.

В контексті п.22.5 Правил дорожнього руху перевізник, зважаючи на особливості та характер вантажу, зобов`язаний обрати вагу, яка водночас не перевищуватиме як повну масу транспортного засобу, так і навантаження на осі.

Слід зазначити, що транспортний засіб чи автопоїзд з вантажем або без вантажу вважається великоваговим, якщо максимальна маса або осьова маса перевищує хоча б один з параметрів, зазначених у пункті 22.5 Правил дорожнього руху (пункт 3 Правил проїзду великогабаритних та великовагових транспортних засобів автомобільними дорогами, вулицями та залізничними переїздами, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 18.01.2001 року за №30).

При цьому, чинним законодавством України установлено, що перевищення вагових параметрів порівняно з визначеними у пункті 22.5 Правил дорожнього руху в межах 2% не потребує оформлення відповідного дозволу та внесення плати за проїзд.

У відповідності до ч. 4 ст. 48 Закону України «Про автомобільний транспорт» у разі перевезення вантажів з перевищенням габаритних або вагових обмежень обов`язковим документом також є дозвіл, який дає право на рух автомобільними дорогами України, виданий компетентними уповноваженими органами, або документ про внесення плати за проїзд великовагових (великогабаритних) транспортних засобів, якщо перевищення вагових або габаритних обмежень над визначеними законодавством становить менше п`яти відсотків.

Вказані положення Закону є спеціальними для автомобільного перевізника та визначають обов`язок перевізника одержати відповідний дозвіл у разі перевезення вантажів з перевищенням габаритних або вагових обмежень.

Суд зауважує, що в матеріалах справи відсутні належні та допустимі докази на підтвердження наявності у позивача дозволу на участь у дорожньому русі транспортних засобів, вагові або габаритні параметри яких перевищують нормативні.

У даному випадку, оскільки вагові параметри транспортного засобу позивача із урахуванням результатів його зважування відповідачем перевищують нормативні показники більше, ніж на 2 відсотки (що також не заперечується позивачем в частині строєної вісі), то такий транспортний засіб позивача вважається великоваговим та мав здійснювати рух автомобільними дорогами на підставі дозволів.

Окрім цього, приписи абзацу 14 частини 1 статті 60 Закону України «Про автомобільний транспорт» передбачають настання відповідальності при встановленні факту перевезення вантажу з перевищенням встановлених законодавством габаритно-вагових норм від 5 відсотків до 10 відсотків включно при перевезенні неподільного вантажу без відповідного дозволу.

Суд звертає увагу на те, що положення абзацу 14 частини першої статті 60 означеного Закону, відповідно до якого було накладено штраф, не містить посилань на будь-яку величину похибки, а прямо вказує на наслідки перевищення встановлених законодавством габаритно-вагових норм від 5% до 10% без відповідного дозволу, та не передбачає іншого трактування.

Крім того, щодо сумніву позивача у вагах вимірювання, суд вказує на те, що водій під час проведення зважування транспортного засобу не позбавлений права отримати для ознайомлення відповідні документи про сертифікацію вагового комплексу і про його періодичну повірку та пересвідчитись у їх відповідності нормам чинного законодавства.

У свою чергу, Акт про проведення перевірки додержання вимог законодавства про автомобільний транспорт під час виконання перевезень пасажирів і вантажів автомобільним транспортом від 01 вересня 2022 року за №339632, підписаний водієм без зауважень. У поясненнях про причини порушення водієм зазначено: «Сипучий груз посунувся».

Серед іншого, суд вказує, що відповідальність за пакування, навантаження, розміщення вантажу несе перевізник, а тому в усіх випадках нерівномірного навантаження на осі, або фактичної маси транспортного засобу, відповідальність за таке навантаження має нести перевізник, як учасник дорожнього руху.

Завантажуючи вантажний автомобіль в межах дозволеної фактичної маси, перевізник зобов`язаний враховувати дозволені навантаження на осі транспортного засобу, нерівномірний розподіл маси вантажу на осі, зміну маси транспортного засобу та можливе перевищення вагових параметрів після здійснення такого завантаження, та використовувати, в таких випадках, транспортний засіб з додержанням вимог чинного законодавства України.

Суд відхиляє посилання позивача на те, що Довідку про результати здійснення габаритно-вагового контролю №0063134 від 01.09.2022 року та Акт про перевищення транспортним засобом нормативних вагових параметрів №0072126 від 01.09.2022 року підписано тільки однією посадовою особою Укртрансбезпеки, яка проводила габаритно-ваговий контроль, а підпис оператора вагового комплексу відсутній, оскільки зазначена обставина не спростовує вчинених СФГ «Задум» порушень вимог Закону України «Про автомобільний транспорт».

Крім того, суд враховує, що у постанові від 22.05.2020 у справі №825/2328/16 Верховний Суд зазначив, що порушення процедури прийняття рішення суб`єктом владних повноважень саме по собі може бути підставою для визнання його протиправним та скасування у разі, коли таке порушення безпосередньо могло вплинути на зміст прийнятого рішення.

Певні дефекти адміністративного акта можуть не пов`язуватись з його змістом, а стосуватися процедури його ухвалення. У такому разі можливі дві ситуації: внаслідок процедурного порушення такий акт суперечитиме закону (тоді акт є нікчемним), або допущене порушення не вплинуло на зміст акта (тоді наслідків для його дійсності не повинно наставати взагалі)

Отже, саме по собі порушення процедури прийняття акта не повинно породжувати правових наслідків для його дійсності, крім випадків, прямо передбачених законом.

Виходячи з міркувань розумності та доцільності, деякі вимоги до процедури прийняття акта необхідно розуміти не як вимоги до самого акта, а як вимоги до суб`єктів владних повноважень, уповноважених на їх прийняття.

Так, дефектні процедури прийняття адміністративного акта, як правило, тягнуть настання дефектних наслідків (ultraviresaction - invalidact). Разом із тим, не кожен дефект акта робить його неправомірним.

Стосовно ж процедурних порушень, то в залежності від їх характеру такі можуть мати наслідком нікчемність або оспорюваність акта, а в певних випадках, коли йдеться про порушення суто формальні, взагалі не впливають на його дійсність.

Суд наголошує, що у відповідності до практики Європейського суду з прав людини, скасування акта адміністративного органу з одних лише формальних мотивів не буде забезпечувати дотримання балансу принципу правової стабільності та справедливості.

Таким чином, ключовим питанням при наданні оцінки процедурним порушенням, допущеним під час прийняття суб`єктом владних повноважень рішення, є співвідношення двох базових принципів права: «протиправні дії не тягнуть за собою правомірних наслідків» і, на противагу йому, принцип «формальне порушення процедури не може мати наслідком скасування правильного по суті рішення».

Межею, що розділяє істотне (фундаментальне) порушення від неістотного, є встановлення такої обставини: чи могло бути іншим рішення суб`єкта владних повноважень за умови дотримання ним передбаченої законом процедури його прийняття.

Водночас під час розгляду цієї справи судом не встановлено таких порушень процедури прийняття оскаржуваної постанови, які б могли вплинути на кінцевий результат розгляду відповідачем питання про притягнення позивача до відповідальності.

Разом з тим, довідка, складена працівником Укртранбезпеки 01.09.2022 року, повністю відповідає формі, вимоги до якої затверджені Наказом Міністерства інфраструктури України, Міністерства внутрішніх справ України від 10.10.2013 року № 1007/1207.

При цьому, чек про результати зважування транспортного засобу СФГ «Задум» містить всю необхідну інформацію, зокрема, дату та час, коли відбувалось зважування, в якому режимі було здійснено зважування (динамічний), державний реєстраційний номер транспортного засобу, що перевірявся, швидкість при якій було здійснено зважування, навантаження на кожну вісь, а також місце де було здійснено зважування (Пункт зважування Дачне).

Щодо відсутності в документах перевірки характеристик про зважувальне обладнання, яким здійснювався габаритно-зважувальний контроль, суд зазначає таке.

Так, матеріали перевірки про перевищення транспортним засобом нормативних вагових параметрів складені за формою, встановленою додатком 3 до Порядку зупинення транспортного засобу, що здійснює автомобільні перевезення пасажирів та вантажів, посадовими особами Державної служби з безпеки на транспорті та її територіальних органів, затвердженого Постановою Кабінету Міністрів України від 20 травня 2013 року № 422 "Деякі питання автомобільних перевезень пасажирів та вантажів".

Внесення до них характеристик в частині вимірювального та зважувального обладнання при проведенні габаритно-вагового контролю, зокрема, якими саме вагами проводилось зважування транспортного засобу позивача, не передбачено.

Тобто, чинне законодавство не містить вимог щодо зазначення характеристик вагового обладнання в акті перевірки, довідці про здійснення габаритно-вагового контролю та чеку про результати зважування транспортного засобу, а тому доводи СФГ «Задум» щодо недостовірності показів вимірювальної техніки суд вважає безпідставними, а сумніви позивача щодо точності вимірювання є лише його припущеннями, які не можуть слугувати доказом у справі.

Разом з цим, позивачем не було надано жодного доказу на спростування факту перевищення нормативно-вагових параметрів транспортним засобом, який перебуває у його власності.

Аналогічних висновків у подібний правовідносинах дійшов П`ятий апеляційний адміністративний суд в постанові від 09.12.2022 року по справі №420/25840/1.

Решта доводів та заперечень висновків суду по суті заявлених позовних вимог не спростовують. Необхідно зазначити, що згідно практики Європейського суду з прав людини та зокрема, рішення у справі "Серявін та інші проти України" від 10 лютого 2010 року, заява 4909/04, відповідно до п.58 якого суд повторює, що згідно з його усталеною практикою, яка відображає принцип, пов`язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються.

Хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов`язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення (рішення у справі "Руїс Торіха проти Іспанії" від 9 грудня 1994 року, серія A, № 303-A, п.29).

Згідно п.41 висновку №11 (2008) Консультативної ради європейських суддів до уваги Комітету Міністрів Ради Європи щодо якості судових рішень обов`язок суддів наводити підстави для своїх рішень не означає необхідності відповідати на кожен аргумент захисту на підтримку кожної підстави захисту.

Оцінюючи правомірність дій та рішень органів владних повноважень, суд керується критеріями, закріпленими у ст.2 КАС України, які певною мірою відображають принципи адміністративної процедури.

Відповідно до ч. 1. ст. 72 КАС України доказами в адміністративному судочинстві є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.

Частиною 1 ст.77 Кодексу адміністративного судочинства України передбачено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення.

Частиною 2 ст.77 Кодексу адміністративного судочинства України передбачено, що в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

Згідно із ст. 90 КАС України суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об`єктивному дослідженні.

Відповідно до ч.1, ч.5 ст. 242 КАС України рішення суду повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим.

Керуючись вимогами ст.ст. 2, 6-11, 241-246 КАС України, суд, -

ВИРІШИВ:

У задоволенні адміністративного позову Селянського (фермерського) господарства «Задум» в особі голови - Думітрашка Руслана Михайловича до Державної служби України з безпеки на транспорті, Відділу державного нагляду (контролю) у Одеській області Укртрансбезпеки відмовити.

Рішення набирає законної сили відповідно до ст.255 КАС України та може бути оскаржене до суду апеляційної інстанції за правилами, встановленими ст.ст. 293, 295 Кодексу адміністративного судочинства України.

Позивач: Селянське (фермерське) господарство «Задум» (66442, Одеська область, Тарутинський район, с. Долинське, вул. Красна, 185, код ЄДРПОУ 30818451)

Відповідач-1: Державна служба України з безпеки на транспорті (03135, м.Київ, Шевченківський район, проспект Перемоги, будинок 14, код ЄДРПОУ 39816845).

Відповідач-2: Відділу державного нагляду (контролю) у Одеській області Державної служби України з безпеки на транспорті (65014, м. Одеса, вул. Успенська, 4).

Третя особа: Ананьївський відділ державної виконавчої служби в Подільському районі Одеської області Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Одеса) (66400, Одеська область, Подільський район, м. Ананьїв, вул. Виноградова Вані, 12, код ЄДРПОУ 34280805).

СуддяІванов Е.А.

.