Постанова

від 29.05.2023 по справі 520/17387/21

ДРУГИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

29 травня 2023 р.Справа № 520/17387/21Другий апеляційний адміністративний суд у складі колегії:

Головуючого судді: Любчич Л.В.,

Суддів: Присяжнюк О.В. , Спаскіна О.А. ,

за участю секретаря судового засідання Токар А.В.

представника відповідача

розглянувши у відкритому судовому засіданні у приміщенні Другого апеляційного адміністративного суду адміністративну справу за апеляційною скаргою Інспекції державного архітектурно-будівельного контролю Департаменту з інспекційної роботи Харківської міської ради на рішення Харківського окружного адміністративного суду від 09.12.2021, головуючий суддя І інстанції: Мар`єнко Л.М., майдан Свободи, 6, м. Харків, 61022, повний текст складено 17.12.21 року по справі № 520/17387/21

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Салтівський м`ясокомбінат"

до Інспекції державного архітектурно-будівельного контролю Департаменту з інспекційної роботи Харківської міської ради

про визнання дій протиправними, визнання протиправними та скасування припису та постанов,

ВСТАНОВИВ:

У вересні 2021 року Товариство з обмеженою відповідальністю «Салтівській м`ясокомбінат» (далі - позивач, ТОВ «Салтівській м`ясокомбінат") звернулося до Харківського окружного адміністративного суду з позовною заявою до Інспекції державного архітектурно-будівельного контролю Департаменту з інспекційної роботи Харківської міської ради (далі - відповідач, Інспекція), в якій просило суд:

- визнати протиправним та скасувати припис про усунення порушень вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, державних стандартів і правил №84-Пр-У від 10.08.2021;

- визнати протиправною та скасувати постанову про накладення штрафу за порушення у сфері містобудівної діяльності №19/909/0/250-21-П від 25.08.2021;

- визнати протиправною та скасувати постанову про накладення штрафу за правопорушення у сфері містобудівної діяльності №20/910/0/250-21-П від 25.08.2021;

- визнати незаконними дії Інспекції в частині проведення позапланової перевірки ТОВ "Салтівський м`ясокомбінат», (позапланового) заходу державного нагляду (контролю) щодо дотримання вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності від 10.08.2021 року № 84-А.

Рішенням Харківського окружного адміністративного суду позов задоволено.

Визнано протиправними дії Інспекції в частині проведення позапланової перевірки ТОВ "Салтівський м`ясокомбінат», результати якої оформлені актом складеним за результатами проведення планового (позапланового) заходу державного нагляду (контролю) щодо дотримання вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності від 10.08.2021 №84-А.

Визнано протиправним та скасовано припис про усунення порушень вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, державних стандартів і правил №84-Пр-У від 10.08.2021.

Визнано протиправною та скасовано постанову про накладення штрафу за порушення у сфері містобудівної діяльності №19/909/0/250-21-П від 25.08.2021.

Визнано протиправною та скасовано постанову про накладення штрафу за правопорушення у сфері містобудівної діяльності №20/910/0/250-21-П від 25.08.2021.

Стягнуто на користь позивача за рахунок бюджетних асигнувань Інспекції судовий збір у розмірі 6810 грн.

Не погодившись з рішенням суду першої інстанції відповідач подав апеляційну скаргу, в якій посилаючись на порушення судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, просив скасувати оскаржуване судове рішення та ухвалити постанову, якою відмовити у задоволенні позовних вимог в повному обсязі.

В обґрунтування вимог апеляційної скарги апелянт зазначив, що на підставі звернення ГУ ДСНС України в Харківській області від 12.05.2021 №020/153/1583вн про виявлення факту самочинного будівництва, згідно наказу Інспекції від 20.04.2021 №2, наказу Інспекції від 08.06.2021 №22, направлення від 10.06.2021 №27-Н, №84-Н від 20.07.2021 проведено позапланову перевірку на об`єкті «Нежитлова будівля літ «Д-1» по просп. Тракторобудівників, 107 у м. Харкові».

Повідомив, що згідно інформації у реєстрі будівельної діяльності відсутня інформація щодо проведення робіт за вищевказаною адресою; на земельну ділянку з кадастровим номером 6310137500:11:002:0156 (цільове призначення: 1.11.3 Землі промисловості, транспорту, зв`язку, енергетики, оборони та іншого призначення для обслуговування нежитлової будівлі літ. «Д-1» (торгівельний павільйон) зареєстровано договір оренди землі від 11.10.2019 за ТОВ "Салтівський м`ясокомбінат»; житлова будівля літ. «Д-1» загальною площею 109.6 кв.м по просп. Тракторобудівників, 107 у м. Харкові належить на підставі договору купівлі-продажу №2211 від 04.05.2018 належить ТОВ "Салтівський м`ясокомбінат» код ЄДРПОУ 32566564.

Звернув увагу, що про проведення перевірки товариства було повідомлено листом Інспекції від 23.07.2021 №747/0/250-21, який отримано позивачем, що підтверджується копією накладної №6100354316966, а тому вважає, що позивач був належним чином повідомлений про проведення позапланового заходу.

Ухвалою суду, постановленою без виходу до нарадчої кімнати, допущено заміну відповідача по справі №520/17387/21 Інспекцію державного архітектурно-будівельного контролю Департаменту територіального контролю та земельних відносин Харківської міської ради на правонаступника Інспекцію державного архітектурно-будівельного контролю Департаменту з інспекційної роботи Харківської міської ради.

Позивачем подано відзив на апеляційну скаргу, в якому просив залишити рішення суду першої інстанції - без змін, апеляційну скаргу без задоволення.

В обґрунтування зазначив, що позивач не був повідомлений про факт проведення позапланової перевірки так і про її результати.

Звернув увагу, що у відповідача відсутні докази, що свідчать про здійснення будівельних робіт на об`єкті, що перевіряється, оскільки не здійснювалися фіксування процесу проведення перевірки з використанням фото-, аудіо- та відеотехніки.

Крім цього зазначив, що висновки про самочинність будови є необґрунтованим.

Згідно з положеннями ч. 1, 3 ст. 308 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України) суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними в ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги.

Суд апеляційної інстанції досліджує докази, що стосуються фактів, на які учасники справи посилаються в апеляційній скарзі та (або) відзиві на неї.

Колегія суддів, вислухавши суддю-доповідача, представника відповідача, перевіривши законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції, в межах доводів та вимог апеляційної скарги, дослідивши докази, що стосуються документів, на які апелянт посилається в апеляційній скарзі, дійшла висновку, що апеляційна скарга задоволенню не підлягає з наступних підстав.

Судовим розглядом встановлено обставини, які не оспорено сторонами.

08.06.2021 начальником Інспекції винесено наказ № 22 про здійснення проведення позапланової перевірки на предмет дотримання вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, стандартів і правил на об`єкті «Нежитлова будівля літ. «Д-1» по просп. Тракторобудівників 107, у м. Харкові» (а.с.73-74).

15.07.2021 начальником Інспекції винесено наказ №66 про здійснення проведення позапланової перевірки на предмет дотримання вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, стандартів і правил на об`єкті «Нежитлова будівля літ. «Д-1» по просп. Тракторобудівників 107, у м. Харкові» (а.с.75).

20.07.2021 начальником Інспекції видано направлення №84-н для проведення планового (позапланового) заходу.

10.08.2021 за результатом вище зазначеної перевірки складено акт №84-А (а.с.34-44).

В ході перевірки встановлено, що на земельній ділянці з кадастровим номером: 6310137500:11:002:0156 по просп. Тракторобудівників, 107 у м. Харкові, розташована одноповерхова нежитлова будівля (стіни з газоблоку по металевому каркасу, зовні оздоблені керамічною плиткою) орієнтовною площею забудови 120 кв.м., що експлуатується, з вивіскою «Салтівський м`ясокомбінат», яка огороджена парканом проведені роботи з влаштування фундаментної бетонної плити (орієнтовним розміром 15х10 м) та проводяться роботи з влаштування металевого каркасу (металеві стійки з фермами).

10.08.2021 головним спеціалістом Інспекції складено припис №84-Пр-У з вимогою про усунення порушень вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, державних стандартів і правил (а.с.70).

25.08.2021 відповідачем винесено постанову №19/909/0/250-21-П про накладення штрафу у розмірі 85644 грн. за порушення у сфері містобудівної діяльності, а саме п. 2 ч. 2 ст. 2 Закону України "Про відповідальність за правопорушення у сфері містобудівної діяльності" (а.с.62-63).

25.08.2021 відповідачем винесено постанову №20/910/0/250-21-П про накладення штрафу у розмірі 85644 грн. за правопорушення у сфері містобудівної діяльності, а саме вимог абз. 2, п. 4 ч. 2 ст. 2 Закону України "Про відповідальність за правопорушення у сфері містобудівної діяльності" (а.с.64-65).

Позивач не погодився із такими рішеннями і діями відповідача щодо проведення позапланової перевірки та звернувся з позовом до суду.

Ухвалюючи рішення по справі суд першої інстанції виходив з того, що у зв`язку з порушенням процедури розгляду справи про правопорушення у сфері містобудівної діяльності наявні підстави для задоволення позовних вимог.

Колегія суддів погоджується з таким висновком суду першої інстанції та зазначає.

Відповідно до ст. 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Згідно з положеннями ч.2 ст. 2 КАС України у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: 1) на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України; 2) з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; 3) обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); 4) безсторонньо (неупереджено); 5) добросовісно; 6) розсудливо; 7) з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації; 8) пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); 9) з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; 10) своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Відповідно до ч. 1 ст. 41 Закону України "Про регулювання містобудівної діяльності" державний архітектурно-будівельний контроль - це сукупність заходів, спрямованих на дотримання замовниками, проектувальниками, підрядниками та експертними організаціями вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, стандартів і правил під час виконання підготовчих та будівельних робіт. Державний архітектурно-будівельний контроль здійснюється органами державного архітектурно-будівельного контролю в порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України. Державний архітектурно-будівельний контроль здійснюється на об`єктах будівництва у порядку проведення планових та позапланових перевірок за територіальним принципом.

Частиною 3 вказаної статті передбачено, що посадові особи органів державного архітектурно-будівельного контролю під час перевірки мають право, зокрема, безперешкодного доступу до місць будівництва об`єктів та до об`єктів, що підлягають обов`язковому обстеженню; складати протоколи про вчинення правопорушень, акти перевірок та накладати штрафи відповідно до закону; у разі виявлення порушення вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, стандартів і правил, містобудівних умов та обмежень, затвердженого проекту або будівельного паспорта забудови земельної ділянки видавати обов`язкові для виконання приписи; одержувати в установленому законодавством порядку від органів виконавчої влади, органів місцевого самоврядування, підприємств, установ та організацій, фізичних осіб інформацію та документи, необхідні для здійснення державного архітектурно-будівельного контролю.

Постановою Кабінету Міністрів України від 23.05.2011 №553 (далі - Порядок №553) затверджено процедуру здійснення заходів, спрямованих на дотримання замовниками, проектувальниками, підрядниками та експертними організаціями вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, стандартів і правил під час виконання підготовчих та будівельних робіт.

Згідно з п. 2 Порядку №533 державний архітектурно-будівельний контроль здійснюється за дотриманням: вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, проектної документації, будівельних норм, стандартів і правил, положень містобудівної документації всіх рівнів, вихідних даних для проектування об`єктів містобудування, технічних умов, інших нормативних документів під час виконання підготовчих і будівельних робіт, архітектурних, інженерно-технічних і конструктивних рішень, застосування будівельної продукції; порядку здійснення авторського і технічного нагляду, ведення загального та (або) спеціальних журналів обліку виконання робіт (далі - загальні та (або) спеціальні журнали), виконавчої документації, складення актів на виконані будівельно-монтажні та пусконалагоджувальні роботи; інших вимог, установлених законодавством, будівельними нормами, правилами та проектною документацією, щодо створення об`єкта будівництва.

Відповідно до п. 5 Порядку № 553 державний архітектурно-будівельний контроль здійснюється у порядку проведення планових та позапланових перевірок за територіальним принципом.

Згідно з п. 7-9 Порядку № 553 підставою для проведення позапланової перевірки, зокрема, є звернення фізичних чи юридичних осіб про порушення суб`єктом містобудування вимог містобудівного законодавства.

Державний архітектурно-будівельний контроль здійснюється у присутності суб`єктів містобудування або їх представників, які будують або збудували об`єкт будівництва.

Відповідно до п. 12 Порядку № 553, крім іншого, передбачено, що посадові особи органу державного архітектурно-будівельного контролю під час здійснення державного архітектурно-будівельного контролю зобов`язані у повному обсязі, об`єктивно та неупереджено здійснювати державний архітектурно-будівельний контроль у межах повноважень, передбачених законодавством.

У разі відмови суб`єкта містобудування, щодо якого здійснюється державний архітектурно-будівельний контроль, у допуску посадових осіб органу державного архітектурно-будівельного контролю до проведення перевірки, відмови суб`єкта містобудування в наданні документів, необхідних для здійснення заходів державного архітектурно-будівельного контролю, відсутності суб`єкта містобудування, якому у визначений цим Порядком строк було надіслано повідомлення про проведення перевірки, або його уповноваженої особи (за довіреністю) на об`єкті під час перевірки складається відповідний акт.

Згідно з п. 14 Порядку № 553 суб`єкт містобудування, щодо якого здійснюється державний архітектурно-будівельний контроль, зобов`язаний: допускати посадових осіб органу державного архітектурно-будівельного контролю до проведення перевірки за умови дотримання ними порядку здійснення державного архітектурно-будівельного контролю; одержувати примірник припису органу державного архітектурно-будівельного контролю за результатами здійсненого планового чи позапланового заходу; виконувати вимоги органу державного архітектурно-будівельного контролю щодо усунення виявлених порушень вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності; надавати документи, пояснення в обсязі, який він вважає необхідним, довідки, відомості, матеріали, зокрема через електронний кабінет, з питань, що виникають під час здійснення державного архітектурно-будівельного контролю.

Відповідно до п. 21 Порядку №533, якщо суб`єкт містобудування, щодо якого здійснюється державний архітектурно-будівельний контроль, не погоджується з актом перевірки, він підписує його із зауваженнями, які є невід`ємною частиною такого акта.

У разі відмови суб`єкта містобудування, щодо якого здійснюється державний архітектурно-будівельний контроль, підписати акт перевірки та припис, посадова особа органу державного архітектурно-будівельного контролю робить у акті відповідний запис.

У разі відмови суб`єкта містобудування, щодо якого здійснюється державний архітектурно-будівельний контроль, від отримання акта та припису, вони надсилаються йому рекомендованим листом з повідомленням.

Пунктами 2, 3 ч. 3 ст. 41 Закону України "Про регулювання містобудівної діяльності" передбачено, що посадові особи органів державного архітектурно-будівельного контролю під час перевірки мають право, зокрема, складати протоколи про вчинення правопорушень, акти перевірок та накладати штрафи відповідно до закону.

У разі виявлення порушення вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, стандартів і правил, містобудівних умов та обмежень, затвердженого проекту або будівельного паспорта забудови земельної ділянки видавати обов`язкові для виконання приписи щодо: усунення порушення вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, стандартів і правил; зупинення підготовчих та будівельних робіт.

Системний аналіз наведених вище правових норм дає змогу дійти висновку, що суб`єкт містобудування, щодо якого здійснюється перевірка, має право бути присутнім під час здійснення державного архітектурно-будівельного контролю та за його наслідками отримувати акт перевірки, припис, надавати письмові пояснення, зауваження або заперечення до акта перевірки.

Як вбачається з матеріалів справи, 23.07.2021 Інспекцією було направлено лист №747/0/250/21 (поштове відправлення №610033354316966) про проведення позапланової перевірки в період з 28.07.2021 по 10.08.2021 на адресу позивача м. Харків, вул. вул. Краснодарська, 171Б. Проте, вказаний лист було вручено 11.08.2021, тобто поза межами проведення вказаної перевірки.

Так, позивач не був обізнаний про проведення перевірки, у зв`язку з чим не міг бути присутнім при її проведенні на об`єкті під час здійснення державного архітектурно-будівельного контролю.

Доказів вручення направлень або повідомлення позивача в інший спосіб про проведення перевірки, продовження її строків, відповідачем також не було надано до суду.

При цьому, перевірки проводилися за відсутності представника позивача та за відсутності відомостей про повідомлення ТОВ «Салтівській м`ясокомбінат" про їх проведення.

Враховуючи вище викладене, колегія суддів погоджується із висновками суду першої інстанцій про те, що перевірка щодо ТОВ «Салтівській м`ясокомбінат" проведена з порушенням процедури, а тому акти, складені за її наслідками не є належними доказами виявлених порушень та не можуть бути підставами для складання на їх підставі протоколів, приписів і постанов про накладення штрафу на позивача.

Посилання апелянта на те, що позивача про проведення перевірки було повідомлено листом Інспекції від 23.07.2021 №747/0/250-21 кур`єрською доставкою колегія суддів вважає необгрунтованими оскільки товариство отримало даний лист після перевірки. Неможливість кур`єра вручити поштову кореспонденцію, не є підставою для висновку про належне повідомлення товариства про проведення перевірки.

Встановлені під час розгляду у цій справі значні порушення процедури проведення перевірки, є самостійною та достатньою підставою для скасування результатів такої перевірки.

Аналогічна позиція викладена в постанові Верховного Суду від 07.02.2019 у справі №201/3017/17.

Процедура накладення штрафів за правопорушення у сфері містобудівної діяльності, що передбачені Законом України "Про відповідальність за правопорушення у сфері містобудівної діяльності", врегульована Порядком накладення штрафів за правопорушення у сфері містобудівної діяльності, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 06.04.1995 № 244 (далі - Порядок № 244), згідно з п. 13 якого протокол про правопорушення у сфері містобудівної діяльності підписується особою, яка його склала, суб`єктом містобудування, який притягається до відповідальності за правопорушення у сфері містобудівної діяльності, а також свідками (у разі наявності).

У разі відмови суб`єкта містобудування, який притягається до відповідальності за правопорушення у сфері містобудівної діяльності, від підписання протоколу або ознайомлення з ним уповноважена посадова особа органу державного архітектурно-будівельного контролю, що складає протокол, робить про це відповідну відмітку в ньому.

Суб`єкт містобудування, який притягається до відповідальності за правопорушення у сфері містобудівної діяльності, має право подати пояснення і зауваження щодо змісту протоколу, які є його невід`ємною частиною, а також викласти мотиви своєї відмови від його підписання.

Згідно з пунктом 14 Порядку № 244 під час складання протоколу уповноважена посадова особа органу державного архітектурно-будівельного контролю, що складає протокол, роз`яснює суб`єкту містобудування, який притягається до відповідальності, його права та обов`язки, передбачені Законом та цим Порядком, а в пункті 17 Порядку № 244 визначено, що справа може розглядатися за участю суб`єкта містобудування, який притягається до відповідальності, або його уповноваженого представника, експертів, інших осіб.

Відомості про час і місце розгляду справи повідомляються суб`єкту містобудування, який притягається до відповідальності, та іншим особам, які беруть участь у розгляді справи, не пізніше як за три доби до дня розгляду справи.

Неприбуття суб`єкта містобудування у визначений час і місце не перешкоджає розгляду справи.

Як вбачається з матеріалів справи, відповідачем по справі не надано доказів на підтвердження того, що акти перевірок та протоколи про порушення у сфері містобудівного законодавства були складені у присутності суб`єкта містобудування.

Відповідач з цього приводу послався на те, що у зв`язку з відсутністю суб`єкта містобудування або його уповноважених представників для підписання актів та протоколів, ці документи направлені позивачу засобами поштового зв`язку, що підтверджується фіскальним чеком поштового відправлення №6100354396820 від 18.08.2021.

Проте, дане поштове відправлення було вручено позивачу після розгляду адміністративної справи - 27.08.2021.

Отже, відповідач не забезпечив належне повідомлення позивача про день, час та розгляду справи про правопорушення у сфері містобудівної діяльності.

Доводи апелянта про наявність підстав вважати позивача таким, що отримав копії актів перевірок та протоколів про правопорушення у сфері містобудівної діяльності у порядку, передбаченому п. 3 Порядку № 244, не обґрунтовані, виходячи з наступного.

Так, п. 3 Порядку № 244 передбачено, що у разі відмови суб`єкта містобудування в отриманні документів (протокол, постанова та документи, які підтверджують факт правопорушення), які є підставою для притягнення його до відповідальності, документи надсилаються суб`єкту містобудування рекомендованим листом з повідомленням або через електронний кабінет.

Належним підтвердженням факту надіслання документів рекомендованим листом з повідомленням є розрахунковий документ відділення поштового зв`язку щодо оплати послуг з доставки рекомендованої поштової кореспонденції.

Тобто, направлення документів засобами поштового зв`язку або через електронний кабінет передбачено лише у разі відмови суб`єкта містобудування в отриманні документів.

Разом з тим, доказів відмови позивача від підписання акту та протоколу відповідачем не надано. Відмітка про відмову посадової особи позивача від підписання акту та протоколу, проставлення якої передбачено п. 13 Порядку № 244, у протоколах відсутня.

Згідно з п. 20 Порядку №244 посадова особа органу державного архітектурно-будівельного контролю, до повноважень якої належить розгляд справ, під час підготовки справи до розгляду з`ясовує, зокрема, чи сповіщено суб`єкта містобудування, щодо якого складено протокол про правопорушення у сфері містобудівної діяльності, про час і місце розгляду справи.

За приписами абз. 2 п. 17 Порядку 244, відомості про час і місце розгляду справи повідомляються суб`єкту містобудування, який притягається до відповідальності, та іншим особам, які беруть участь у розгляді справи, не пізніше як за три доби до дня розгляду справи.

Відомості про дату та час розгляду справи про правопорушення у сфері містобудівної діяльності містяться у протоколах від 10.08.2021, але вказані протоколи не вручені позивачу, через що ТОВ «Салтівській м`ясокомбінат" не може вважатися таким, що належним чином повідомлений про дату, час та місце розгляду справи про правопорушення у сфері містобудівної діяльності.

Доказів повідомлення позивача не пізніше, ніж за 3 доби про розгляд справи відносно нього в інший спосіб, ніж поштою, відповідачем також не надано.

Враховуючи викладене, колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанцій про те, що відсутність доказів обізнаності позивача з фактом складення протоколів, а також доказів ухилення позивача від підписання актів перевірок та протоколів, не повідомлення про дату, час та місце розгляду справи, свідчить про недотримання відповідачем процедури розгляду справи про правопорушення у сфері містобудівної діяльності щодо ТОВ «Салтівській м`ясокомбінат".

Аналогічна правова позиція викладена у постановах Верховного Суду від 08.11.2019 у справі №400/2866/18, від 25.03.2021 у справі №520/235/20, від 29.06.2022 у справі № 369/638/17.

Посилання апелянта на те, що позивачем не було надано фактичних даних на підтвердження того, що його обізнаність про розгляд інспекцією питання про притягнення до відповідальності і присутність позивача на цьому розгляді призвело б до прийняття іншого рішення за наслідками розгляду справи про накладення штрафу за правопорушення у сфері містобудівної діяльності, колегія суддів вважає необгрунтованими та зазначає.

Під час судового розгляду встановлено, що 04.05.2018 між ОСОБА_1 (Продавець) та ТОВ "Салтівський м`ясокомбінат" був укладений договір купівлі-продажу, що посвідчений приватним нотаріусом Харківського міського нотаріального округу Харківської області Емцем І.О. за №2211. Відповідно до п. 1.1 даного договору Продавець передав, а покупець прийняв у власність нежитлову будівлю літ "Д-1", загальною площею 109,6 кв.м, що знаходяться за адресою АДРЕСА_1 . Нежитлова будівля розташована на земельній ділянці з кадастровим номером 6310137500:11:002:0050, загальною площею 0,0522 га.

11.10.2019 між Харківською міською радою та ТОВ "Салтівський м`ясокомбінат" на підставі рішення 21 сесії Харківської міської ради 7 скликання від 22.08.2018 №1186/18 "Про надання юридичним та фізичним особам земельних ділянок для експлуатації та обслуговування булівель і споруд" було укладено договір оренди землі, відповідно до умов якого Харківська міська рада надала, а ТОВ "Салтівський м`ясокомбінат" прийняв у строкове платне користування земельну ділянку із цільовим призначенням - землі промисловості, транспорту, зв`язку, енергетики, оборони та іншого призначення з кадастровим номером 6310137500:11:002:0050, загальною площею 0,0522 га строком до 01.09.2023, що знаходиться за адресою АДРЕСА_1 .

З 01.01.2021 між ТОВ "Салтівський м`ясокомбінат" (Орендодавець) та та ФОП ОСОБА_2 (Орендар) укладено договір оренди нежитлової будівлі літ. "Д", загальною площею 109,6 кв.м., що розташована за адресою АДРЕСА_1 . Даний договір діє до 01.12.2022.

Із зазначених документів вбачається, що товариство придбавало у власність уже збудовану нежитлову будівлю.

Даним обставинам, які є суттєвими, не було надано жодної оцінки Інспекцією.

Враховуючи вище зазначені правові норми та обставини справи, колегія суддів вважає правомірними висновки суду першої інстанції, що відповідачем, як суб`єктом владних поноважень, не було доведено правомірності прийнятих ним рішень та як наслідок відсутність підстав для задоволення вимог апеляційної скарги.

Щодо інших доводів апелянта колегія суддів зазначає.

Ухвалюючи дане судове рішення колегія суддів керується ст. 322 КАС України, ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, практикою Європейського суду з прав людини (рішення «Серявін та інші проти України») та Висновком № 11 (2008) Консультативної ради європейських суддів (п.41) щодо якості судових рішень.

Згідно рішення Європейського суду з прав людини по справі «Серявін та інші проти України» (п.58) суд повторює, що згідно з його усталеною практикою, яка відображає принцип, пов`язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішенні судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються. Хоча п. 1 ст.6 Конвенції зобов`язує суди обґрунтувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожний аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов`язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення.

Пунктом 41 Висновку №11 (2008) Консультативної ради європейських суддів зазначено, що обов`язок суддів наводити підстави для своїх рішень не означає необхідності відповідати на кожен аргумент захисту на підтримку кожної підстави захисту. Обсяг цього обов`язку може змінюватися залежно від характеру рішення. Згідно з практикою Європейського суду з прав людини очікуваний обсяг обґрунтування залежить від різних доводів, що їх може наводити кожна зі сторін, а також від різних правових положень, звичаїв та доктринальних принципів, а крім того, ще й від різних практик підготовки та представлення рішень у різних країнах. З тим, щоб дотриматися принципу справедливого суду, обґрунтування рішення повинно засвідчити, що суддя справді дослідив усі основні питання, винесені на його розгляд.

Враховуючи вищезазначені положення, дослідивши фактичні обставини та питання права, що лежать в основі спору по даній справі, колегія суддів прийшла до висновку про відсутність необхідності надання відповіді на інші зазначені в апеляційній скарзі аргументи відповідача, оскільки судом були досліджені усі основні питання, які є важливими для прийняття даного судового рішення.

Згідно з положеннями ст. 242 КАС України рішення суду повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене судом на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин в адміністративній справі, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні, з наданням оцінки всім аргументам учасників справи.

За змістом ч.1 ст. 316 КАС України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а рішення або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

З огляду на викладене, колегія суддів апеляційної інстанції дійшла висновку, що рішення суду першої інстанції ґрунтується на всебічному, повному та об`єктивному розгляді всіх обставин справи, які мають значення для вирішення спору, відповідає нормам матеріального та процесуального права, доводи апеляційної скарги не спростовують висновків суду першої інстанції, викладених у зазначеному рішенні, у зв`язку з чим підстав для його скасування не вбачається.

Керуючись ст. 242, 243, 250, 308, 310, 315, 316, 321, 322, 325, 328 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

ПОСТАНОВИВ:

Апеляційну скаргу Інспекції державного архітектурно-будівельного контролю Департаменту з інспекційної роботи Харківської міської ради залишити без задоволення.

Рішення Харківського окружного адміністративного суду від 09 грудня 2021 року по справі №520/17387/21 залишити без змін.

Постанова набирає законної сили з дати її прийняття та може бути оскаржена у касаційному порядку протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до Верховного Суду.

Головуючий суддя Л.В. ЛюбчичСудді О.В. Присяжнюк О.А. Спаскін Повний текст постанови складено 08.06.2023 року