Ухвала

від 09.06.2023 по справі 520/10471/22

ДРУГИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

УХВАЛА

09 червня 2023 р.Справа № 520/10471/22 Другий апеляційний адміністративний суд у складі колегії:

Головуючого судді: Рєзнікової С.С.,

Суддів: Курило Л.В. , Бегунца А.О. ,

розглянувши в порядку письмового провадження заяву Головного управління ДПС у Рівненській області про поновлення строку на апеляційне оскарження рішення Харківського окружного адміністративного суду від 31.01.2023 року по справі № 520/10471/22

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Омбілік-Агро"

до Головного управління ДПС у Рівненській області , Державної податкової служби України

про скасування рішень та зобов`язання вчинити певні дії,

ВСТАНОВИВ:

Рішенням Харківського окружного адміністративного суду від 31.01.2023 задоволено позов ТОВ "Омбілік-Агро" до Головного управління ДПС у Рівненській області, Державної податкової служби України про скасування рішень та зобов`язання вчинити певні дії.

На зазначене рішення суду 23.05.2023, через засоби поштового зв`язку, Головним управлінням ДПС у Рівненській області подано апеляційну скаргу, до якої також долучено заяву про поновлення строку на апеляційне оскарження.

Заслухавши суддю-доповідача, дослідивши доводи заяви про поновлення пропущеного процесуального строку на апеляційне оскарження, колегія суддів дійшла висновку про відсутність підстав для задоволення заяви, з огляду на наступне.

Згідно із ч. 1 ст. 121 КАС України, суд за заявою учасника справи поновлює пропущений процесуальний строк, встановлений законом, якщо визнає причини його пропуску поважними, крім випадків, коли цим Кодексом встановлено неможливість такого поновлення.

Поважними за змістом вказаної норми визнаються обставини, які є об`єктивно непереборними та не залежать від волевиявлення сторони і пов`язані з дійсними істотними перешкодами чи труднощами для своєчасного вчинення сторонами у справі процесуальних дій.

В контексті наведеної норми поважними причинами пропуску строку на апеляційне оскарження можуть бути визнані лише такі обставини, які є об`єктивно непереборними, не залежать від волевиявлення сторони та пов`язані з дійсними істотними перешкодами чи труднощами для своєчасного вчинення сторонами справи певних процесуальних дій, які повинні бути підтверджені належними доказами.

Відповідно до п. 8 ст. 129 Конституції України одним із фундаментальних принципів правосуддя є забезпечення апеляційного і касаційного оскарження рішення суду, окрім випадків, встановлених законом.

Водночас, статтею 9 Конституції України передбачено, що чинні міжнародні договори, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України, є частиною національного законодавства України.

На розширення цього положення Основного Закону в статті 17 Закону України "Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини" зазначено, що суди застосовують при розгляді справ Конвенцію про захист прав людини і основоположних свобод та практику Європейського суду з прав людини як джерело права.

Пунктом першим статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод гарантовано, що кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом, який вирішить спір щодо його прав та обов`язків цивільного характеру.

Одним із фундаментальних аспектів верховенства права є принцип юридичної визначеності, який передбачає повагу до принципу res judicata - принципу остаточності рішень суду.

У рішенні у справі "Рябих проти Росії" (980_172) (Ryabykh v. Russia), заява N 52854/99, п. 52, ECHR 2003-X) Європейський Суд з прав людини визначився, що якщо звичайний строк оскарження поновлюється зі спливом значного періоду часу, таке рішення може порушити принцип правової визначеності. Хоча саме національним судам, перш за все, належить виносити рішення про поновлення строку оскарження, їх свобода розсуду не є необмеженою.

Суди повинні обґрунтовувати відповідне рішення. У кожному випадку національні суди повинні встановити, чи виправдовують причини поновлення строку оскарження втручання у принцип res judicata, особливо коли національне законодавство не обмежує дискреційні повноваження судів стосовно часу або підстав для поновлення строків (див. рішення у справі "Пономарьов проти України" (Ponomaryov v. Ukraine), заява № 3236/03, п. 41, від 3 квітня 2008 року) (п. 47 рішення).

Зі змісту пункту 52 рішення "Устименко проти України" випливає, що якщо національний суд просто обмежився вказівкою на наявність у відповідача "поважних причин" для поновлення пропущеного строку оскарження, то, відтак, він (суд) не вказав чітких причин такого рішення.

За цих підстав Європейський Суд з прав людини одноголосно постановив, що було порушення пункту 1 статті 6 Конвенції та дійшов висновку, що національні суди, вирішивши поновити пропущений строк оскарження остаточної постанови у справі заявника без наведення відповідних причин та скасувавши в подальшому постанову суду, порушили принцип правової визначеності та право заявника на справедливий судовий розгляд за пунктом 1 статті 6 Конвенції (п. 53 рішення).

Отже, обставини, з якими сторона пов`язує поважність причин пропуску строків звернення до суду, доводяться стороною і встановлюються судом.

Відповідно до ч. 1 ст. 295 КАС України апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів, а на ухвалу суду - протягом п`ятнадцяти днів з дня його (її) проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення (ухвали) суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Згідно з п. 1 ч. 2 ст. 295 КАС України, учасник справи, якому повне рішення або ухвала суду не були вручені у день його (її) проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження: на рішення суду - якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Відповідно до ч. 3 ст. 295 КАС України, строк на апеляційне оскарження також може бути поновлений в разі його пропуску з інших поважних причин, крім випадків, визначених частиною другою статті 299 цього Кодексу.

Як свідчать матеріали справи, оскаржуване рішення по справі №520/10471/22 ухвалено Харківським окружним адміністративним судом в порядку спрощеного позовного провадження 31.01.2023.

На зазначене рішення суду 01.03.2023, через засоби поштового зв`язку, Головним управління ДПС у Рівненській області подано апеляційну скаргу.

Ухвалою Другого апеляційного адміністративного суду від 14.04.2023 вказану апеляційну скаргу залишено без руху та надано строк для усунення недоліків поданої апеляційної скарги протягом десяти днів з дня вручення копії цієї ухвали, шляхом направлення до Другого апеляційного адміністративного суду документа про сплату судового збору у розмірі 7443,00 грн.

Ухвалою Другого апеляційного адміністративного суду від 01.05.2023 клопотання Головного управління ДПС у Рівненській області про відстрочення сплати судового збору по справі № 520/10471/22 - залишено без розгляду. Апеляційну скаргу Головного управління ДПС у Рівненській області на рішення Харківського окружного адміністративного суду від 31.01.2023 по справі № 520/10471/22 за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Омбілік-Агро" до Головного управління ДПС у Рівненській області, Державної податкової служби України про скасування рішень та зобов`язання вчинити певні дії повернуто скаржнику.

З повторною апеляційною скаргою Головне управління ДПС у Рівненській області на рішення Харківського окружного адміністративного суду від 31.01.2023 по справі №520/10471/22 звертається 23.05.2023, через засоби поштового зв`язку, тобто з пропуском строку на апеляційне оскарження, встановленого ч. 1 ст. 295 КАС України.

В обґрунтування причин поважності пропуску строку на апеляційне оскарження рішення суду першої інстанції відповідач зазначає, що Указом Президента України № 64/2022 від 24.02.2022 та Законом України "Про правовий режим воєнного стану" в країні введений воєнний стан строком на 30 діб, який був продовжений декілька разів та триває і досі. Скаржник також зазначає, що з метою збереження життя та зздоров`я працівників наказом ДПС України від 24.02.2022 №243-о введено простій у роботі ДПС України та її територіальних органів, який припинено з 15.04.2022 наказом ДПС України від 14.04.2022 №189, Головним управлінням ДПС у Харківській області видано наказ від 15.04.2022 №15-о/вс "Про встановлення простою та запровадження дистанційної роботи в Головному управлінні ДПС у Харківській області". Наказом ДПС України від 28.03.2022 №173 "Про забезпечення безперебійної роботи територіальних органів ДПС" (зі змінами, внесеними наказом ДПС України від 24.06.2022 №344) було закріплено виконання повноважень Головного управління ДПС у Харківській області, передбачених положенням про Головне управління ДПС у Харківській області, за Головним управлінням ДПС у Рівненській області. Припинення виконання всіх функцій наділених функцій відбулося згідно з наказом ДПС України від 25.01.2023 №70 "Про внесення змін до наказу ДПС від 28.03.2022 №173" з 26.01.2023. У зв`язку з чим відділ працює в умовах значного навантаження, супроводжуючи понад 180 справ на одного працівника відділу.

Крім того скаржник також зазначає, що на момент звернення із повторною апеляційною скаргою у відповідача були наявними обставини, що перешкоджали йому звернутись до суду в межах встановленого строку та становили об`єктивно непереборні перешкоди, які пов`язані з дійсними істотними труднощами в реалізації права на апеляційне оскарження судового рішення.

Колегія суддів вважає необґрунтованими вказані доводи та зазначає наступне.

Відповідно до ч. 2 ст. 9 Закону України «Про правовий режим воєнного стану» в умовах воєнного стану Кабінет Міністрів України, інші органи державної влади, військове командування, військові адміністрації, Верховна Рада Автономної Республіки Крим, Рада міністрів Автономної Республіки Крим, органи місцевого самоврядування здійснюють повноваження, надані їм Конституцією України, цим та іншими законами України.

Колегія суддів також зазначає, що введення на території України воєнного стану не зупинило перебіг процесуальних строків звернення до суду. Питання поновлення процесуального строку у випадку його пропуску з причин, пов`язаних із запровадженням воєнного стану в Україні, вирішується в кожному конкретному випадку з урахуванням доводів, наведених у заяві про поновлення такого строку. Сам по собі факт запровадження воєнного стану в Україні не є підставою для поновлення процесуального строку. Такою підставою можуть бути обставини, що виникли внаслідок запровадження воєнного стану та унеможливили виконання учасником судового процесу процесуальних дій протягом установленого законом строку.

Вказані висновки суду узгоджуються з правовою позицією викладеною Великою Палатою Верховного Суду у постанові від 10.11.2022 у справі № 990/115/22.

Колегія суддів зазначає, що подана заява містить лише загальні доводи про введення воєнного стану в Україні, що не підкріплені поясненнями та доказами, в тому числі копії зазначених у заяві наказів, на підтвердження перебування працівників податкового органу у простої, кількості штатних працівників, які здійснюють юридичне супроводження справ, що свідчили про перешкоджання відповідачу звернутись до суду в межах встановленого процесуальним законодавством строку та слугували об`єктивно непереборними перешкодами для реалізації права на апеляційне оскарження судового рішення.

Наведені відповідачем в заяві про поновлення строку на апеляційне оскарження обставини є виключно проблемою внутрішньої організації роботи суб`єкта владних повноважень, які не можна вважати належними доказами того, що пропуск строку на апеляційне оскарження відбувся з незалежних від його волі причин.

Таким чином, неналежна організація трудового процесу з боку відповідальних осіб є суто суб`єктивною причиною, а негативні наслідки, які настали у зв`язку з такою причиною є певною мірою відповідальністю за неналежне виконання своїх процесуальних обов`язків, які для усіх учасників справи мають бути рівними.

Відповідно до ч. 1 ст. 45 КАС України, учасники судового процесу та їхні представники повинні добросовісно користуватися процесуальними правами. Зловживання процесуальними правами не допускається.

Згідно з п. 6 ч. 5 ст. 44 КАС України, учасники справи зобов`язані виконувати процесуальні дії у встановлені законом або судом строки.

Законодавче обмеження строку оскарження судового рішення, насамперед, обумовлено специфікою спорів, які розглядаються в порядку адміністративного судочинства, а запровадження таких строків обумовлене досягненням юридичної визначеності у публічно-правових відносинах.

Встановлення процесуальних строків законом передбачено з метою дисциплінування учасників адміністративного судочинства та своєчасного виконання ними передбачених Кодексом адміністративного судочинства України певних процесуальних дій.

Інститут строків в адміністративному процесі сприяє досягненню юридичної визначеності у публічно-правових відносинах, а також стимулює учасників адміністративного процесу добросовісно ставитися до виконання своїх обов`язків. Ці строки обмежують час, протягом якого такі правовідносини можуть вважатися спірними; після їх завершення, якщо ніхто не звернувся до суду за вирішенням спору, відносини стають стабільними.

Колегія суддів вважає за необхідне звернути увагу, що підстави пропуску строку апеляційного оскарження можуть бути визнані поважними, а строк поновлено лише у разі, якщо вони пов`язані з дійсно непереборними та об`єктивними перешкодами, істотними труднощами, які не залежать від волі особи та унеможливили своєчасне, тобто у встановлений процесуальним законом строк подання апеляційної скарги.

Крім того, колегія суддів також зауважує, що апелянтом не надано належних доказів вжиття заходів, направлених на своєчасну подачу апеляційної скарги, які свідчили б про сумлінне та добросовісне ставлення відповідача до виконання процесуального обов`язку, зокрема, щодо сплати судового збору за подання апеляційної скарги на рішення Харківського окружного адміністративного суду від 31.01.2023 по справі № 520/10471/22.

Підстави пропуску строку апеляційного оскарження можуть бути визнані поважними, а строк поновлено лише у разі, якщо вони пов`язані з дійсно непереборними та об`єктивними перешкодами, істотними труднощами, які не залежать від волі особи та унеможливили своєчасне, тобто у встановлений процесуальним законом строк подання апеляційної скарги.

Враховуючи викладене вище, колегія суддів дійшла висновку про відсутність підстав визнавати поважними причини пропуску Головним управлінням ДПС у Рівненській області процесуального строку, встановленого законом, на апеляційне оскарження вищевказаного судового рішення, оскільки заявником не надано доказів, які би безспірно посвідчили цю обставину.

Жодних інших належних та допустимих доказів, які б підтверджували поважність причин пропуску строку апеляційного оскарження, заявником не надано, немає таких доказів і в матеріалах справи.

Згідно із ч. 3 ст. 298 КАС України апеляційна скарга залишається без руху у випадку, якщо вона подана після закінчення строків, і особа, яка її подала, не порушує питання про поновлення цього строку, або якщо підстави, вказані нею у заяві, визнані неповажними. При цьому протягом десяти днів з дня вручення ухвали особа має право звернутися до суду апеляційної інстанції вказати інші підстави для поновлення строку.

На підставі наведеного, керуючись ст.ст. 121, 321, 325, 328 Кодексу адміністративного судочинства України, колегія суддів,

У Х В А Л И В:

Заяву Головного управління ДПС у Рівненській області про поновлення строку на апеляційне оскарження рішення Харківського окружного адміністративного суду від 31.01.2023 по справі №520/10471/22 залишити без задоволення.

Визнати неповажними зазначені в заяві причини пропуску строку звернення Головного управління ДПС у Рівненській області з апеляційною скаргою на рішення Харківського окружного адміністративного суду від 31.01.2023 по справі №520/10471/22.

Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання та оскарженню не підлягає.

Головуючий суддя Рєзнікова С.С.Судді Курило Л.В. Бегунц А.О.