Постанова

від 01.06.2023 по справі 280/2074/22

ТРЕТІЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ТРЕТІЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

П О С Т А Н О В А

і м е н е м У к р а ї н и

01 червня 2023 року м. Дніпросправа № 280/2074/22

Головуючий суддя І інстанції - Конишева О.В.

Третій апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів:

головуючого судді Іванова С.М. (доповідач),

суддів: Чередниченка В.Є., Сафронової С.В.,

розглянувши в порядку письмового провадження в місті Дніпрі апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю «МП АВРОРА» на рішення Запорізького окружного адміністративного суду від 30.09.2022 року в адміністративній справі №280/2074/22 за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «МП АВРОРА» до Дніпровської митниці про визнання протиправним та скасування рішення,-

ВСТАНОВИВ:

Товариство з обмеженою відповідальністю «МП АВРОРА» звернулось до суду з адміністративним позовом до Дніпровської митниці про визнання протиправними та скасування рішення про коригування митної вартості товарів № UA 110140/2021/000057/1 від 14.12.2021.

Рішенням Запорізького окружного адміністративного суду від 30.09.2022 року в задоволенні адміністративного позову Товариства з обмеженою відповідальністю «МП АВРОРА» було відмовлено.

Не погодившись з рішенням суду першої інстанції, Товариство з обмеженою відповідальністю «МП АВРОРА» звернулось з апеляційною скаргою, в якій посилаючись на порушення судом норм матеріального та процесуального права просить оскаржуване рішення скасувати та прийняти нове, яким позов задовольнити повністю.

В обґрунтування апеляційної скарги апелянт зазначив, що спірне рішення прийнято не на підставі, не в межах повноважень та не у спосіб, які передбачені чинним законодавством, що свідчить про необхідність його скасування.

Відзив від відповідача на адресу суду не надходив.

Розгляд справи здійснено в порядку письмового провадження на підставі ст. 311 КАС України.

Дослідивши матеріали справи та доводи апеляційної скарги, перевіривши правильність застосування судом першої інстанції при прийнятті оскаржуваного судового рішення норм матеріального та процесуального права, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга підлягає частковому задоволенню, з наступних підстав.

Як встановлено судом першої інстанції, між компанією "ZHONGSHAN LONGWAY CASTERS CO.LTD" (Китай, Постачальник) та ТОВ „МП Аврора" (Україна, Замовник ) укладений контракт від 24.05.2021 №5-A, відповідно до якого постачальник поставляє, а замовник отримує та сплачує відповідно до інвойсу колеса та роліки в асортименті для ручних візків та садових тачок. Загальна сума контракту 500 000 грн. Умови поставки оцінюваної партії товарів FOB XIAOLAN.

До митного оформлення позивачем шляхом електронного декларування подана митна декларація від 13.12.2021 № UA110140/2021/014210.

Митна вартість товару заявлена позивачем за ціною договору (основний метод), відповідно до ст. 58 МК України, що становить 38480,29 USD (1034 527 грн 20 коп.) без урахування транспортування та 1255 487 грн 20 коп. з урахуванням транспортних витрат.

Відповідно специфікації №1 від 27.10.21 до контракту №5-А від 24.05.21 року та інвойсу № PI-LWY56-2 від 27.10.2021 вартість товару зазначена 38480,29 USD.

Згідно платіжних доручень №11 від 22.11.2021 року було сплачено 26774,92 USD та № 10 від 22.11.2021 сплачено 11705,37 USD.

Також позивач на підтвердження витрат на морське перевезення за межами державного кордону надає рахунок на оплату №390 від 10.12.2021 на загальну суму 220960,00 грн та окремо рахунок на оплату №391 від 10.12.2021 на транспортно-експедиційне обслуговування на території України та винагорода експедитора на загальну суму 37850,00 грн.

На підтвердження митної вартості товарів, зазначеної у вантажній митній декларації № UA110140/2021/014210 від 13.12.2021 позивачем надано митому органу наступні документи:

1) рахунок-фактура (інвойс) (Commercial invoice) № PI-LWY56-2 від 27.10.2021 ;

2) митна декларація № UA110140/2021/014210 від 13.12.2021;

3) акт про проведення огляду (переогляду) товарів № UA110140.2021.014210.001;

4) платіжне доручення №11 від 22.11.2021 року;

5) платіжне доручення № 10 від 22.11.2021 року;

6) рахунок на оплату №390 від 10.12.2021 року;

7) специфікація №1 від 27.10.21 до контракту №5-А від 24.05.21 року;

8) зовнішньоекономічний договір (контракт) купівлі-продажу №5-Л від 24.05.2021

9) договір про надання послуг митного брокера;

10) договір №032 транспортно-експедиторського обслуговування від 04.10.2017;

11) фото товару;

12) лист № 14/12-3 від 14.12.2021 ;

13) замовлення на постачання товару (з логотипом KASTOR) №7 під 23.07.2021 року;

14) лист № 14 12-2 під 14.12.2021 ;

15) експортна ватажна митна декларація від 17.10.2021 року.

Однак, позивачу було відмовлено у митному оформленні товару та видано Картку відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення № UA110140/2021/000324.

14.12.2021 митницею було прийнято рішення про коригування митної вартості товару №UA110140/2021/000057/1. В даному рішенні зазначено, що рівень заявленої декларантом митної вартості товару №2 «Ролики для візків з арматурою з недорогоцінних металів». Виробник: ZHONGSHAN LONGWAY CASTERS CO.LTD. становить 3,16 дол/кг.

За результатом контролю співставлення встановлено наявність інформації про митні оформлення товарів: «частини до візків несамохідних в асортименті діаметром не більше 75мм або шириною менше 30мм: ролик. Виробник: 'ZHONGHAN LONGWAY CASTERS CO., LTD'. Країна виробництва - Китай», вага нетто - 4603 кг, імпортованих згідно контракту з виробником на умовах поставки FOB. Порівнюваний товар співставний з оцінюваним товаром №1 з урахуванням опису товару, якісних характеристик, функціонального призначення, виробника, країни виробництва та відправлення, умов поставки згідно експортної ЕМД, імпортованого за резервним методом та випущеного у вільний обіг на умовах FOB, характери угоди -4104, за ЕМД від 06.12.2021 № UA110150/2021/020675 на рівні 4,07 дол/шт.

У зв`язку з неможливістю застосування митної вартості, заявленої декларантом, з урахуванням вищезазначеного прийнято Рішення про коригування митної вартості від 14.12.2021 №UA110140/2021/000057/1, відповідно до якого митну вартість оцінюваного товару №2 скориговано митницею за другорядним методом визначення митної вартості - 2ґ - резервним методом, згідно з положеннями ст.64 МКУ, та ґрунтується на рівні митної вартості товарів за ЕМД від 06.12.2021 № UA110150/2021/020675 на рівні 4,07 дол/шт.

Не погодившись з правомірністю прийняття наведеного рішення, позивач звернувся до суду з метою захисту своїх порушених прав та інтересів.

Вирішуючи спір між сторонами та відмовляючи в задоволенні позовних вимог, суд першої інстанції виходив з того, що рішення про коригування митної вартості товарів прийняте відповідачем обґрунтовано, з урахуванням всіх обставин, що мають значення для прийняття рішення, розсудливо, а отже є правомірним і не підлягає скасуванню.

Суд апеляційної інстанції при перегляді справи в апеляційному порядку виходить з наступного.

Відповідно до ст. 49 Митного кодексу України митною вартістю товарів, які переміщуються через митний кордон України, є вартість товарів, що використовується для митних цілей, яка базується на ціні, що фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари.

Згідно ч. 1 ст. 52 Митного кодексу України заявлення митної вартості товарів здійснюється декларантом або уповноваженою ним особою під час декларування товарів у порядку, встановленому розділом VІІІ цього Кодексу та цією главою.

За приписами ч. 2 ст. 52 Митного кодексу України декларант або уповноважена ним особа, які заявляють митну вартість товару, зобов`язані: заявляти митну вартість, визначену ними самостійно, у тому числі за результатами консультацій з митним органом; подавати митному органу достовірні відомості про визначення митної вартості, які повинні базуватися на об`єктивних, документально підтверджених даних, що піддаються обчисленню.

Як встановлено ч. 1 ст. 53 Митного кодексу України, у випадках, передбачених цим Кодексом, одночасно з митною декларацією декларант подає митному органу документи, що підтверджують заявлену митну вартість товарів і обраний метод її визначення.

Відповідно до ч. 2 ст. 53 Митного кодексу України, документами, які підтверджують митну вартість товарів, є: 1) декларація митної вартості, що подається у випадках, визначених у частинах п`ятій і шостій статті 52 цього Кодексу, та документи, що підтверджують числові значення складових митної вартості, на підставі яких проводився розрахунок митної вартості; 2) зовнішньоекономічний договір (контракт) або документ, який його замінює, та додатки до нього у разі їх наявності; 3) рахунок-фактура (інвойс) або рахунок-проформа (якщо товар не є об`єктом купівлі-продажу); 4) якщо рахунок сплачено, - банківські платіжні документи, що стосуються оцінюваного товару; 5) за наявності - інші платіжні та/або бухгалтерські документи, що підтверджують вартість товару та містять реквізити, необхідні для ідентифікації ввезеного товару; 6) транспортні (перевізні) документи, якщо за умовами поставки витрати на транспортування не включені у вартість товару, а також документи, що містять відомості про вартість перевезення оцінюваних товарів; 7) копія імпортної ліцензії, якщо імпорт товару підлягає ліцензуванню; 8) якщо здійснювалося страхування, - страхові документи, а також документи, що містять відомості про вартість страхування.

Як передбачено ч. 3 ст. 53 Митного кодексу України, у разі якщо документи, зазначені у частині другій цієї статті, містять розбіжності, наявні ознаки підробки або не містять всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари, декларант або уповноважена ним особа на письмову вимогу митного органу зобов`язані протягом 10 календарних днів надати (за наявності) такі додаткові документи: 1) договір (угоду, контракт) із третіми особами, пов`язаний з договором (угодою, контрактом) про поставку товарів, митна вартість яких визначається; 2) рахунки про здійснення платежів третім особам на користь продавця, якщо такі платежі здійснюються за умовами, визначеними договором (угодою, контрактом); 3) рахунки про сплату комісійних, посередницьких послуг, пов`язаних із виконанням умов договору (угоди, контракту); 4) виписку з бухгалтерської документації; 5) ліцензійний чи авторський договір покупця, що стосується оцінюваних товарів та є умовою продажу оцінюваних товарів; 6) каталоги, специфікації, прейскуранти (прайс-листи) виробника товару; 7) копію митної декларації країни відправлення; 8) висновки про якісні та вартісні характеристики товарів, підготовлені спеціалізованими експертними організаціями, та/або інформація біржових організацій про вартість товару або сировини.

У разі якщо митний орган має обґрунтовані підстави вважати, що існуючий взаємозв`язок між продавцем і покупцем вплинув на заявлену декларантом митну вартість, декларант або уповноважена ним особа на письмову вимогу митного органу, крім документів, зазначених у частинах другій та третій цієї статті, подає (за наявності) такі документи: 1) виписку з бухгалтерських та банківських документів покупця, що стосуються відчуження оцінюваних товарів, ідентичних та/або подібних (аналогічних) товарів на території України; 2) довідкову інформацію щодо вартості у країні-експортері товарів, що є ідентичними та/або подібними (аналогічними) оцінюваним товарам; 3) розрахунок ціни (калькуляцію) (ч. 4 ст. 53 Митного кодексу).

Відповідно до ст. 53 Митного кодексу України забороняється вимагати від декларанта або уповноваженої ним особи будь-які інші документи, відмінні від тих, що зазначені в цій статті.

Як встановлено ч. 1 ст. 54 Митного кодексу України, контроль правильності визначення митної вартості товарів здійснюється митним органом під час проведення митного контролю і митного оформлення шляхом перевірки числового значення заявленої митної вартості.

Відповідно до ч.ч. 2, 3 ст. 54 Митного кодексу України, контроль правильності визначення митної вартості товарів за основним методом - за ціною договору (контракту) щодо товарів, які ввозяться на митну територію України відповідно до митного режиму імпорту (вартість операції), здійснюється митним органом шляхом перевірки розрахунку, здійсненого декларантом, за відсутності застережень щодо застосування цього методу, визначених у частині першій статті 58 цього Кодексу. За результатами здійснення контролю правильності визначення митної вартості товарів митний орган визнає заявлену декларантом або уповноваженою ним особою митну вартість чи приймає письмове рішення про її коригування відповідно до положень статті 55 цього Кодексу.

Згідно ч. 6 ст. 54 Митного кодексу України митний орган може відмовити у митному оформленні товарів за заявленою декларантом або уповноваженою ним особою митною вартістю виключно за наявності обґрунтованих підстав вважати, що заявлено неповні та/або недостовірні відомості про митну вартість товарів, у тому числі невірно визначено митну вартість товарів, у разі: невірно проведеного декларантом або уповноваженою ним особою розрахунку митної вартості; неподання декларантом або уповноваженою ним особою документів згідно з переліком та відповідно до умов, зазначених у частинах другій - четвертій статті 53 цього Кодексу, або відсутності у цих документах всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари; невідповідності обраного декларантом або уповноваженою ним особою методу визначення митної вартості товару умовам, наведеним у главі 9 цього Кодексу; надходження до митного органу документально підтвердженої офіційної інформації митних органів інших країн щодо недостовірності заявленої митної вартості.

Відповідно до ч. 1 ст. 55 Митного кодексу України рішення про коригування заявленої митної вартості товарів, які ввозяться на митну територію України з поміщенням у митний режим імпорту, приймається митним органом у письмовій формі під час здійснення контролю правильності визначення митної вартості цих товарів як до, так і після їх випуску, якщо митним органом у випадках, передбачених частиною шостою статті 54 цього Кодексу, виявлено, що заявлено неповні та/або недостовірні відомості про митну вартість товарів, у тому числі невірно визначено митну вартість товарів.

Прийняте митним органом письмове рішення про коригування заявленої митної вартості товарів має містити: 1) обґрунтування причин, через які заявлену декларантом митну вартість не може бути визнано; 2) наявну в митного органу інформацію (у тому числі щодо числових значень складових митної вартості, митної вартості ідентичних або подібних (аналогічних) товарів, інших умов, що могли вплинути на ціну товарів), яка призвела до виникнення сумнівів у правильності визначення митної вартості та до прийняття рішення про коригування митної вартості, заявленої декларантом; 3) вичерпний перелік вимог щодо надання додаткових документів, передбачених частиною третьою статті 53 цього Кодексу, за умови надання яких митна вартість може бути визнана митним органом; 4) обґрунтування числового значення митної вартості товарів, скоригованої митним органом, та фактів, які вплинули на таке коригування; 5) інформацію про: а) право декларанта або уповноваженої ним особи на випуск у вільний обіг товарів, що декларуються: у разі згоди декларанта або уповноваженої ним особи з рішенням митного органу про коригування митної вартості товарів - за умови сплати митних платежів згідно з митною вартістю, визначеною митним органом; у разі незгоди декларанта або уповноваженої ним особи з рішенням митного органу про коригування заявленої митної вартості товарів - за умови сплати митних платежів згідно із заявленою митною вартістю товарів та надання гарантій відповідно до розділу Х цього Кодексу в розмірі, визначеному митним органом відповідно до частини сьомої цієї статті; б) право декларанта або уповноваженої ним особи оскаржити рішення про коригування заявленої митної вартості у митному органі вищого рівня відповідно до глави 4 цього Кодексу або до суду.

Відповідно до ст. 57 Митного кодексу України, визначення митної вартості товарів, які ввозяться в Україну відповідно до митного режиму імпорту, здійснюється за такими методами: 1) основний - за ціною договору (контракту) щодо товарів, які імпортуються (вартість операції); 2) другорядні: а) за ціною договору щодо ідентичних товарів; б) за ціною договору щодо подібних (аналогічних) товарів; в) на основі віднімання вартості; г) на основі додавання вартості (обчислена вартість); ґ) резервний.

Основним методом визначення митної вартості товарів, які ввозяться на митну територію України відповідно до митного режиму імпорту, є перший метод - за ціною договору (вартість операції).

Кожний наступний метод застосовується лише у разі, якщо митна вартість товарів не може бути визначена шляхом застосування попереднього методу відповідно до норм цього Кодексу.

Застосуванню другорядних методів передує процедура консультацій між митним органом та декларантом з метою визначення основи вартості згідно з положеннями статей 59 і 60 цього Кодексу. Під час таких консультацій митний орган та декларант можуть здійснити обмін наявною у кожного з них інформацією за умови додержання вимог щодо її конфіденційності.

У разі неможливості визначення митної вартості товарів, згідно з положеннями статей 59 і 60 цього Кодексу за основу для її визначення може братися або ціна, за якою ідентичні або подібні (аналогічні) товари були продані в Україні не пов`язаному із продавцем покупцю відповідно до статті 62 цього Кодексу, або вартість товарів, обчислена відповідно до статті 63 цього Кодексу.

При цьому кожний наступний метод застосовується, якщо митна вартість товарів не може бути визначена шляхом застосування попереднього методу.

Методи на основі віднімання та додавання вартості (обчислена вартість) можуть застосовуватися у будь-якій послідовності на прохання декларанта або уповноваженої ним особи.

У разі, якщо неможливо застосувати жоден із зазначених методів, митна вартість визначається за резервним методом відповідно до вимог, встановлених статтею 64 цього Кодексу.

Відповідно до ч. 2 ст. 58 Митного кодексу України, основний метод визначення митної вартості не застосовується, якщо використані декларантом відомості не підтверджені документально або відсутня хоча б одна із складових митної вартості, яка є обов`язковою при її обчисленні.

Аналіз наведених норм дає підстави вважати, що митні органи мають право здійснювати контроль правильності обчислення декларантом митної вартості, але ці повноваження здійснюються у спосіб, визначений законом, зокрема витребовування додаткових документів на підтвердження задекларованої митної вартості може мати місце тільки у випадку наявності обґрунтованих сумнівів у достовірності поданих декларантом відомостей.

Такі сумніви можуть бути зумовлені неповнотою поданих документів для підтвердження заявленої митної вартості товарів, невідповідністю характеристик товарів, зазначених у поданих документах, митному огляду цих товарів, порівнянням рівня заявленої митної вартості товарів з рівнем митної вартості ідентичних або подібних товарів, митне оформлення яких уже здійснено, і таке інше.

Наявність у митного органу обґрунтованого сумніву у правильності визначення митної вартості є обов`язковою, оскільки з цією обставиною закон пов`язує можливість витребування додаткових документів у декларанта та надає митниці право вчиняти наступні дії, спрямовані на визначення дійсної митної вартості товарів.

Разом з тим, витребувати необхідно ті документи, які дають можливість пересвідчитись у правильності чи помилковості задекларованої митної вартості, а не всі, які передбачені статтею 53 Митного кодексу України. Ненадання повного переліку витребуваних документів може бути підставою для визначення митної вартості не за першим методом лише тоді, коли подані документи є недостатніми чи такими, що у своїй сукупності не спростовують сумнів у достовірності наданої інформації.

Вказана правова позиція викладена і в постановах Верховного Суду від 26.06.2018 року (справа № 814/1996/15), від 19.06.2018 року (справа № 826/6346/16), що враховується судом апеляційної інстанції, у відповідності до приписів ч. 5 ст. 242 КАС України.

Як вбачається з матеріалів справи, підставою для прийняття спірного рішення про коригування митної вартості були висновки про те, що:

- надана до митного оформлення специфікація не містить жодних технічних характеристик імпортованого товару;

- не наданий сертифікат походження товарів;

- не надано заявку на перевезення товару від 20.10.2021 року № 8;

- не надано страхового полісу на страхування товару;

- до вартості товару протиправно не включена плата експедитору;

- у морському коносаменті SZNLEG2110052 від 27.10.2021 року порт відвантаження вказано Шекоу, при цьому у графі 20 ЕМД вказано XIOALAN.

Встановивши зміст спірних правовідносин, колегія суддів апеляційного суду виходить з наступного.

Відповідно до п.п. 2.2.3 договору транспортно-експедиторського обслуговування від 04.10.2017 року № 032, укладеного між позивачем та ТОВ «Арді Логістікс» (Експедитор), Експедитор має право за дорученням та за рахунок Клієнта страхувати вантажі Клієнта.

Згідно листа ТОВ «Арді Логістікс» від 10.12.2021 року № 5583, страхування вантажу в контейнері CSNU1033170 не проводилось.

Отже, з огляду на вказані обставини справи, посилання відповідача на протиправне ненадання позивачем страхового полісу на страхування товару є безпідставним.

Що стосується посилань відповідача на те, що у морському коносаменті SZNLEG2110052 від 27.10.2021 року порт відвантаження вказано Шекоу, при цьому у графі 20 ЕМД вказано XIOALAN, то колегія суддів апеляційного суду зазначає, що відповідно до листа від 21.10.2021 року №133 ZHONGSHAN LONGWAY CASTERS CO.LTD., під час відвантаження контейнера CSNU1033170 відбулась зміна порта і судна через експлуатаційні обмеження в запланованому порті Ксіаолан, контейнер було направлено на завантаження в інший порт Шекоу, як це вказано в коносаменті SZNLEG2110052 від 27.10.2021 року.

Що стосується посилань відповідача на ненадання позивачем сертифікату походження товарів, заявку на перевезення товару від 20.10.2021 року № 8, то колегія суддів апеляційного суду зазначає, що в силу приписів ч. 3 ст. 53 Митного кодексу України ) каталоги, специфікації, прейскуранти (прайс-листи) виробника товару подаються декларантом у разі, якщо документи, зазначені у частині другій цієї статті, містять розбіжності, наявні ознаки підробки або не містять всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари.

В даному випадку, відповідачем не було обґрунтовано на підставі належних та допустимих доказів, наявність розбіжностей або невідповідностей у поданих позивачем документах на підтвердження митної вартості товарів, передбачених ч. 2 ст. 53 Митного кодексу України, а відтак надання останнім документів від виробника, що містять відомості про якісні характеристики товару, що мають вплив на його вартість без перекладу, в межах спірних правовідносин, не свідчить про не підтвердження заявленої позивачем митної вартості товару.

Крім того, Постачальником був наданий сертифікат "ZHONGSHAN LONGWAY CASTERS CO.LTD" від 27.10.2021, який містить усі фізичні характеристики (розміри) кожного виду імпортованого товару (коліс та роликів).

Що стосується неналежного визначення позивачем транспортної складової митної вартості товару, а саме невключення до неї експедиторських послуг, то колегія суддів апеляційного суду зазначає наступне.

Як вбачається з матеріалів справи, на підтвердження заявлених транспортних витрат у сумі 220 960 грн., декларантом надано до митниці наступні документи: договір транспортно-експедиторського обслуговування від 04.10.2017 № 032 та рахунок на оплату від 10.12.2021 №390. Відповідно до вимог зазначеного договору передбачено надання заявки на перевезення. У рахунку ТЕО від 04.10.2017 № 032 наявне посилання на заявку від 20.10.2021 №8.

Відповідно до п.1.3. договору ТЕО від 04.10.2017 № 032 під кожне конкретне перевезення клієнт надає експедитору заявку, а п.4.2.1. передбачає, що перелік послуг, що надаються, їх вартість, розмір плата Експедитора, встановлюються за згодою сторін, що оформлюється Заявками до цього договору. Форма заявки передбачена Додатком 1 до даного Договору.

Відповідно до п. 4.8 договору, платою експедитору вважаються кошти, сплачені клієнтом Експедитору за належне виконання договору транспортного експедирування.

Як вбачається з заявки № 8 від 20.10.2021 року, сторони погодили наступний перелік і вартість послуг по організації ТЕО вантажу в контейнері CSNU1033170 по коносаменту SZNLEG211052:

- морське перевезення - 220960.00 грн.;

- транспортно-експедиторське обслуговування по Україні - 36850.00 грн.;

- винагорода експедитора - 1000.00 грн.

Відповідно до рахунків на оплату від 10.12.2021 року № 390 та від 10.12.2021 року № 391, позивач має сплатити ТОВ «Арді Логістікс» грошові кошти за наведені послуги та у вказаних розмірах.

Між тим, з матеріалів справи вбачається, що при визначенні митної вартості товару, позивачем не були включені видатки на експедиторські послуги, оскільки на переконання позивача, плата експедитору не є частиною витрат на транспортування.

Однак, колегія суддів апеляційної інстанції зазначає, що Законом України "Про транспортно-експедиторську діяльність" визначено, що транспортно-експедиторська діяльність - це підприємницька діяльність із надання транспортно-експедиторських послуг з організації та забезпечення перевезень експортних, імпортних, транзитних або інших вантажів.

Експедитор (транспортний експедитор) - суб`єкт господарювання, який за дорученням клієнта та за його рахунок виконує або організовує виконання транспортно-експедиторських послуг, визначених договором транспортного експедирування. Платою експедитору вважаються кошти, сплачені клієнтом експедитору за належне виконання договору транспортного експедирування.

Факт надання послуги експедитора при перевезенні підтверджується єдиним транспортним документом або комплектом документів (залізничних, автомобільних, авіаційних накладних, коносаментів тощо), які відображають шлях прямування вантажу від пункту його відправлення до пункту його призначення.

Відповідно до п. 5 ч. 10 ст. 58 Митного кодексу України, при визначенні митної вартості до ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за оцінювані товари, додаються такі витрати (складові митної вартості), якщо вони не включалися до ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті витрати на транспортування оцінюваних товарів до аеропорту, порту або іншого місця ввезення на митну територію України.

Відповідно до Методичних рекомендацій з формування собівартості перевезень (робіт, послуг) на транспорті, затверджених наказом Міністерства транспорту України від 05.02.2001 р. № 65, собівартість перевезень (робіт, послуг) - це виражені в грошовій формі поточні витрати транспортних підприємств, безпосередньо пов`язані з підготовкою та здійсненням процесу перевезень вантажів і пасажирів, а також виконанням робіт і послуг, що забезпечують перевезення (далі - Методичні рекомендації).

У підпункті 8 пункту 29 Методичних рекомендацій зазначено, що до собівартості перевезень включаються також витрати, пов`язані з реалізацією перевезень (робіт, послуг), зокрема, оплата послуг транспортно-експедиторських, страхових та посередницьких організацій (включаючи комісійну винагороду).

Відтак, плата експедитору за надання ним послуг з організації та забезпечення перевезень імпортованих вантажів на умовах поставки, які передбачають оплату транспортних витрат за рахунок покупця товару, в тому числі в разі надання послуги на всьому шляху прямування вантажу від пункту його відправлення до пункту його призначення, нерозділеної до та після перетину митного кордону України, є частина загальних витрат на транспортування, тому в межах вимог законодавства з питань державної митної справи (зокрема, частини четвертої, десятої статті 58 Митного кодексу України), Податкового кодексу України (пункту 190.1 статті 190) є обов`язковою для включення до бази оподаткування таких товарів.

Отже, з зазначених обставин справи вбачається, що рішення про коригування митної вартості товарів № UA 110140/2021/000057/1 від 14.12.2021 року, було прийнято відповідачем правомірно, оскільки позивачем до митної вартості товару не були включенні всі її складові, визначені ст. 58 Митного кодексу України.

Таким чином, проаналізувавши встановлені обставини справи у сукупності та з огляду на те, що мотивування вирішення спірних правовідносин апеляційним судом відрізняються від мотивування вирішення спору судом першої інстанції, колегія суддів апеляційного суду дійшла висновку, що апеляційна скарга позивача підлягає частковому задоволенню, а рішення суду першої інстанції підлягає зміні, шляхом викладення його мотивувальної частини в редакції даної постанови. В іншій частині рішення суду першої інстанції підлягає залишенню без змін.

Відповідно до ч. 4 ст. 317 КАС України, зміна судового рішення може полягати в доповненні або зміні його мотивувальної та (або) резолютивної частини.

Керуючись ст. 243, ст. 308, ст. 311, ст. 315, ст. 317 КАС України суд, -

ПОСТАНОВИВ :

Апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю «МП АВРОРА» - задовольнити частково.

Рішення Запорізького окружного адміністративного суду від 30.09.2022 року в адміністративній справі №280/2074/22 - змінити, виклавши його мотивувальну частину в редакції даної постанови.

В іншій частині рішення Запорізького окружного адміністративного суду від 30.09.2022 року в адміністративній справі №280/2074/22- залишити без змін.

Постанова суду набирає законної сили з дати її прийняття та може бути оскаржена протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення шляхом подання касаційної скарги безпосередньо до Верховного Суду за наявності підстав, передбачених ст. 328 Кодексу адміністративного судочинства України.

Головуючий - суддя С.М. Іванов

суддя В.Є. Чередниченко

суддя С.В. Сафронова