П`ЯТИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД
------------------------
У Х В А Л А
09 червня 2023 р.м. ОдесаСправа № 400/4548/22
П`ятий апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів:
судді-доповідача: Домусчі С.Д.
суддів: Семенюка Г.В., Шляхтицького О.І.
перевіривши апеляційну скаргу Головного управління ДПС у Волинській області (відокремленого підрозділу ДПС України без статусу юридичної особи публічного права) на рішення Миколаївського окружного адміністративного суду від 22 березня 2023 року у справі за позовом товариства з обмеженою відповідальністю "Тівос" до Державної податкової служби України, Головного управління ДПС у Миколаївській області (відокремленого підрозділу ДПС України без статусу юридичної особи публічного права), Головного управління ДПС у Волинській області (відокремленого підрозділу ДПС України без статусу юридичної особи публічного права) про визнання протиправними та скасування рішень про відмову в реєстрації податкових накладних, зобов`язання зареєструвати податкові накладні,
В С Т А Н О В И В:
Рішенням Миколаївського окружного адміністративного суду від 22 березня 2023 року задоволений адміністративний позов товариства з обмеженою відповідальністю "Тівос".
Не погоджуючись із зазначеним судовим рішенням, Головне управління ДПС у Волинській області (відокремлений підрозділ ДПС України без статусу юридичної особи публічного права) засобами поштового зв`язку 30.05.2023 подало апеляційну скаргу, в якій просить скасувати оскаржуване рішення та ухвалити нову постанову, якою відмовити у задоволенні позовних вимог в повному обсязі.
Аналіз матеріалів апеляційної скарги свідчить про її невідповідність вимогам - п. 1 ч. 5 та ч. 6 ст. 296 КАС України, оскільки до апеляційної скарги не доданий документ про сплату судового збору, а також не зазначено підстав, відповідно до яких апелянт за законом звільняється від сплати судового збору.
Відповідно до матеріалів апеляційного оскарження, позивачем - юридичною особою заявлено дванадцять вимог немайнового характеру (шість основних та шість похідних, відповідно до висновків викладених у постановах Верховного Суду від 12.11.2019 у справі № 640/21330/18, від 05.06.2020 у справі № 280/5161/19, 03.12.2020 у справі № 320/1644/20 та від 05.02.2021 у справі №400/2863/19), які задоволені рішенням суду першої інстанції, що оскаржується в повному обсязі.
Відповідно до ч.1, ч. 2 (таблиці ставок) ст. 4 Закону України "Про судовий збір" судовий збір за подання апеляційної скарги справляється в розмірі 150 відсотків ставки, що підлягала сплаті при поданні позовної заяви, іншої заяви і скарги але не більше 15 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб), тобто 150 відсотків від 1 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб встановленого законом на 1 січня календарного року, в якому відповідна заява або скарга подається до суду.
Відповідно до ст. 7 Закону України "Про Державний бюджет України на 2022 рік" з 01 січня 2022 року встановлений прожитковий мінімум для працездатних осіб в розмірі 2481 грн.
Відповідно до ч. 3 ст. 6 Закону України "Про судовий збір", за подання позовної заяви, що має одночасно майновий і немайновий характер, судовий збір сплачується за ставками, встановленими для позовних заяв майнового та немайнового характеру.
У разі коли в позовній заяві об`єднано дві і більше вимог немайнового характеру, судовий збір сплачується за кожну вимогу немайнового характеру.
Отже в цій справі при поданні апеляційної скарги у паперовому вигляді апелянт мав надати докази сплати судового збору в сумі 22329 грн (2481*6)*150%)
Натомість до апеляційної скарги апелянт додав клопотання, в якому просить відстрочити або розстрочити сплату судового збору, посилаючись на відсутність коштів та майновий стан.
При розгляді та вирішенні вказаного клопотання суд враховує таке.
Умови, за яких суд може, зокрема, звільнити від сплати судового збору або відстрочити/розстрочити його сплату та перелік суб`єктів, до яких таке звільнення (відстрочення/розстрочення) застосовується, обумовлені статтею 8 Закону України «Про судовий збір».
Відповідно до ст. ст. 1, 2 Закону України «Про судовий збір», судовий збір - збір, що справляється на всій території України за подання заяв, скарг до суду, за видачу судами документів, а також у разі ухвалення окремих судових рішень, передбачених цим Законом; судовий збір включається до складу судових витрат; платники судового збору - це громадяни України, іноземці, особи без громадянства, підприємства, установи, організації, інші юридичні особи (у тому числі іноземні) та фізичні особи - підприємці, які звертаються до суду чи стосовно яких ухвалене судове рішення.
Таким чином, судові витрати - це передбачені законом витрати (грошові кошти) сторін, інших осіб, які беруть участь у справі, понесені ними у зв`язку з її розглядом та вирішенням, а у випадках їх звільнення від сплати - це витрати держави, які вона несе у зв`язку з вирішенням конкретної справи.
Суд також виходить з того, що саме на заявника покладається обов`язок щодо доведення фактів відповідно до його прохання про відстрочення від сплати судового збору; обов`язок сплатити судові збори, встановлений відповідно до закону, має законну мету, а тому, за загальним правилом, не визнається судом непропорційним чи накладеним свавільно; застосовані згідно із законом процесуальні обмеження у формі обов`язку сплатити судовий збір, за загальним правилом, не зменшують для заявника можливості доступу до суду та не ускладнюють йому цей доступ таким чином і такою мірою, щоб завдати шкоди самій суті цього права.
При прийнятті таких висновків суд враховує положення п. 1 ч. 2 ст. 129 Конституції України, згідно з яким однією із основних засад судочинства визначено рівність усіх учасників судового процесу перед законом і судом.
Разом із цим, підстави, які визначені ч. 1 ст. 8 Закону України «Про судовий збір», як умови для відстрочення/розстрочення сплати судового збору, не передбачені для суб`єктів владних повноважень.
Обставини, пов`язані з неможливістю сторони сплатити судовий збір, у тому числі, пов`язані з фінансуванням суб`єкта владних повноважень з державного бюджету України та відсутністю у ньому коштів, призначених для сплати судового збору, не є підставою для відстрочення/розстрочення сплати судового збору.
Саме по собі цитування апелянтом норм матеріального права та посилання на факт воєнного стану не є підставою для відстрочення/розстрочення сплати апелянтом судового збору в цій справі.
Відповідно до ч. 2 ст. 298 КАС України, до апеляційної скарги, яка оформлена з порушенням вимог, встановлених статтею 296 цього Кодексу, застосовуються положення статті 169 цього Кодексу.
Таким чином, апеляційна скарга має бути залишена без руху, з наданням апелянту строку, протягом десяти днів з дня отримання копії ухвали про залишення апеляційної скарги без руху:
- надання документу про сплату судового збору в сумі 22329 грн., за такими платіжними реквізитами для перерахування судового збору:
Банк отримувачаКазначейство України (ЕАП) Код банку отримувача (МФО)899998 Код класифікації доходів бюджету22030101 «Судовий збір (Державна судова адміністрація України, 050)»відомча ознака"81" (Апеляційні адміністративні суди)Рахунок отримувачаUA678999980313101206081015758Отримувач ГУК в Од. обл./Приморський р-н/22030101 Код за ЄДРПОУ отримувача 37607526 Призначення платежу*;101;
Вирішуючи клопотання апелянта про поновлення строку на апеляційне оскарження, апеляційний суд зазначає таке.
Відповідно до ч. 1 ст. 121 КАС України, суд за заявою учасника справи поновлює пропущений процесуальний строк, встановлений законом, якщо визнає причини його пропуску поважними, крім випадків, коли цим Кодексом встановлено неможливість такого поновлення.
Частиною 1 статті 295 КАС України встановлено, що апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів, а на ухвалу суду - протягом п`ятнадцяти днів з дня його (її) проголошення.
Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення (ухвали) суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
За приписами частини 2 статті 295 КАС України, учасник справи, якому повне рішення або ухвала суду не були вручені у день його (її) проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження:
1) на рішення суду - якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду;
2) на ухвалу суду - якщо апеляційна скарга подана протягом п`ятнадцяти днів з дня вручення йому відповідної ухвали суду.
Частиною 3 статті 295 КАС України також встановлено, що строк на апеляційне оскарження також може бути поновлений в разі його пропуску з інших поважних причин, крім випадків, визначених частиною другою статті 299 цього Кодексу
Відповідно до матеріалів апеляційного оскарження, рішення суду першої інстанції ухвалене 22.03.2023 в письмовому провадженні, повний текст судового рішення складений 22.03.2023, а тому останнім днем подання апеляційної скарги є 21.04.2023. За інформацією КП ДСС відсутні відомості про отримання апелянтом копії рішення суду першої інстанції, внаслідок чого не підлягають застосуванню приписи п. 1 с. 2 ст. 295 КАС України.
Також апеляційний суд встановив, що вперше апеляційна скарга була подана апелянтом засобами поштового зв`язку 24.04.2023, але через не усунення недоліків була повернута апелянту ухвалою від 22.05.2023, яка отримана апелянтом в підсистемі ЄСІТС «Електронний суд» 23.05.2023. При цьому повторно апеляційна скарга подана 30.05.2023, отже у найкоротший строк з дня отримання копії ухвали апеляційного суду про повернення вперше поданої апеляційної скарги.
Враховуючи відсутність відомостей про отримання апелянтом копії рішення суду першої інстанції, подання повторно апеляційної скарги у найкоротший строк з дня отримання копії ухвали про повернення вперше поданої апеляційної скарги, апеляційний суд вважає за можливе поновити апелянту строк на апеляційне оскарження відповідно до ч. 3 ст. 295 КАС України.
Керуючись ст. ст. 121, 169, 248, 295, 296, 298, 321, 325, 328 КАС України,
У Х В А Л И В:
Визнати поважними причини пропуску Головним управлінням ДПС у Волинській області (відокремленим підрозділом ДПС України без статусу юридичної особи публічного права) строку на апеляційне оскарження рішення Миколаївського окружного адміністративного суду від 22 березня 2023 року у справі №400/4548/22.
Поновити Головному управлінню ДПС у Волинській області (відокремленому підрозділу ДПС України без статусу юридичної особи публічного права) строк на апеляційне оскарження рішення Миколаївського окружного адміністративного суду від 22 березня 2023 року у справі №400/4548/22.
Апеляційну скаргу Головного управління ДПС у Волинській області (відокремленого підрозділу ДПС України без статусу юридичної особи публічного права) на рішення Миколаївського окружного адміністративного суду від 22 березня 2023 року у справі №400/4548/22 - залишити без руху.
Надати апелянту строк у десять днів з дня вручення копії цієї ухвали для усунення недоліків апеляційної скарги, зазначених у мотивувальній частині ухвали.
Роз`яснити апелянту, що у разі не виконання вимог цієї ухвали в установлений судом строк апеляційна скарга буде повернута скаржнику.
Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання та оскарженню не підлягає.
Суддя-доповідач С.Д. ДомусчіСудді Г.В. Семенюк О.І. Шляхтицький
Суд | П'ятий апеляційний адміністративний суд |
Дата ухвалення рішення | 09.06.2023 |
Оприлюднено | 12.06.2023 |
Номер документу | 111441364 |
Судочинство | Адміністративне |
Категорія | Справи з приводу адміністрування податків, зборів, платежів, а також контролю за дотриманням вимог податкового законодавства, зокрема щодо адміністрування окремих податків, зборів, платежів, з них зупинення реєстрації податкових накладних |
Адміністративне
П'ятий апеляційний адміністративний суд
Домусчі С.Д.
Всі матеріали на цьому сайті розміщені на умовах ліцензії Creative Commons Із Зазначенням Авторства 4.0 Міжнародна, якщо інше не зазначено на відповідній сторінці
© 2016‒2025Опендатабот
🇺🇦 Зроблено в Україні