УХВАЛА
09 червня 2023 року
м. Київ
справа № 640/13812/19
адміністративне провадження № К/990/19377/23
Верховний Суд у складі судді-доповідача Касаційного адміністративного суду Усенко Є.А., розглянувши матеріали касаційної скарги Головного управління ДПС у м. Києві (далі - ГУ ДПС) на рішення Окружного адміністративного суду міста Києва від 30.08.2022 та постанову Шостого апеляційного адміністративного суду від 11.01.2023 у справі №640/13812/19 за адміністративним позовом Товариства з обмеженою відповідальністю (ТОВ) «ЛЕНДГРУП» до ГУ ДПС про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень,
УСТАНОВИВ:
Рішенням Окружного адміністративного суду міста Києва від 30.08.2022, залишеним без змін постановою Шостого апеляційного адміністративного суду від 11.01.2023, позов задоволено: визнано протиправними та скасовано податкові повідомлення-рішення від 26.04.2019 №00005921402 про збільшення суми грошового зобов`язання з податку на прибуток підприємств на 346 610,00 грн (в тому числі: по податковим зобов`язанням на 277 287 грн та за штрафними санкціям на 69 323 грн); №00005931402 про збільшення суми грошового зобов`язання з податку на додану вартість на 93 107,00 грн. (в тому числі: по податковим зобов`язанням на 62 071 грн та за штрафними санкціям на 31 036 грн); №00005941402 про завищення суми бюджетного відшкодування з податку на додану вартість на 1 965 267,00 грн. та застосування штрафних (фінансових) санкцій у розмірі 982 633,50 грн.
25.05.2023 відповідач подав до Верховного Суду касаційну скаргу на вищезазначені судові рішення.
Згідно з абзацом першим пункту 4 частини другої статті 330 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС) у касаційній скарзі зазначаються підстава (підстави), на якій (яких) подається касаційна скарга з визначенням передбаченої (передбачених) статтею 328 цього Кодексу підстави (підстав).
Частиною четвертою статті 328 КАС передбачено, що підставами касаційного оскарження судових рішень, зазначених у частині першій цієї статті, є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права виключно в таких випадках:
1) якщо суд апеляційної інстанції в оскаржуваному судовому рішенні застосував норму права без урахування висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Верховного Суду, крім випадку наявності постанови Верховного Суду про відступлення від такого висновку;
2) якщо скаржник вмотивовано обґрунтував необхідність відступлення від висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Верховного Суду та застосованого судом апеляційної інстанції в оскаржуваному судовому рішенні;
3) якщо відсутній висновок Верховного Суду щодо питання застосування норми права у подібних правовідносинах;
4) якщо судове рішення оскаржується з підстав, передбачених частинами другою і третьою статті 353 цього Кодексу.
У касаційній скарзі ГУ ДПС вказує на неправильне застосування судами першої та апеляційної інстанцій норм пункту 44.6 статті 44, пункту 85.2 статті 85, підпункту 134.1.1 пункту 134.1 статті 134, пунктів 198.2, 198.6 статті 198, пунктів 200.1, 200.4 статті 200, пункту 201.7 статті 201 Податкового кодексу України та порушення судами норм процесуального права, а саме: статей 9, 76, 242, 244, 246 КАС.
Відповідач підставою касаційного оскарження зазначає пункт 3 частини четвертої статті 328 КАС, на обґрунтування якої жодного доводу не наводить.
Одночасно ГУ ДПС вказує на неврахування судами попередніх інстанцій висновків Верховного Суду у постановах від 17.08.2021 у справі №420/6598/20, від 02.07.2019 у справі №826/3304/17, від 14.01.2021 у справі №826/9925/14, від 20.03.2020 у справі №2а-9423/12/2670, від 05.05.2020 у справі №826/678/16.
Такий довід може стосуватися підстави касаційного оскарження, передбаченій пунктом 1 частини четвертої статті 328 КАС, яка, однак, у касаційній скарзі не зазначена.
Інші доводи касаційної скарги фактично зводяться до того, що суди першої та апеляційної інстанцій, встановивши факт здійснення господарських операцій позивача з контрагентами-постачальниками, не врахували доводи контролюючого органу про наявність негативної податкової інформації щодо цих контрагентів.
Такі доводи відповідача щодо підстави касаційного оскарження ухвалених у справі № 640/13812/19 судових рішень лежать у площині оцінки судами першої та апеляційної інстанцій доказів у справі, а не у площині застосування норм матеріального права, і можуть стосуватися підстави касаційного оскарження, передбаченої пунктом 4 частини четвертої статті 328, частини другої статті 353 КАС (відповідно до доводу про порушення судами першої та апеляційної інстанцій норм процесуального права при оцінці доказів у справі), яка, однак, ГУ ДПС у касаційній скарзі не вказана.
Вимога норми абзацу першого пункту 4 частини другої статті 330 КАС щодо зазначення у касаційній скарзі підстави (підстав) касаційного оскарження не обмежується вимогою щодо формального зазначення відповідного пункту частини четвертої статті 328 КАС, а стосується наявності (існування) відповідної підстави касаційного оскарження. Таке тлумачення норми абзацу першого пункту 4 частини другої статті 330 КАС підтверджується положеннями частини першої статті 328 КАС щодо оскарження судового рішення у касаційному порядку у випадках, передбачених КАС.
Відповідно до частини першої статті 341 КАС суд касаційної інстанції переглядає судові рішення в межах доводів та вимог касаційної скарги, які стали підставою для відкриття касаційного провадження, та на підставі встановлених фактичних обставин справи перевіряє правильність застосування судом першої чи апеляційної інстанції норм матеріального і процесуального права.
Згідно з пунктом 4 частини п`ятої статті 332 КАС касаційна скарга не приймається до розгляду і повертається суддею-доповідачем також, якщо у касаційній скарзі не викладені передбачені цим Кодексом підстави для оскарження судового рішення в касаційному порядку.
Враховуючи наведене вище, касаційна скарга ГУ ДПС підлягає поверненню як така, що не містить підстави касаційного оскарження судових рішень у цій справі.
Керуючись пунктом 4 частини другої статті 330, пунктом 4 частини п`ятої статті 332, статтею 359 Кодексу адміністративного судочинства України, Верховний Суд
УХВАЛИВ:
Касаційну скаргу Головного управління ДПС у м. Києві на рішення Окружного адміністративного суду міста Києва від 30.08.2022 та постанову Шостого апеляційного адміністративного суду від 11.01.2023 повернути.
Копію ухвали про повернення касаційної скарги надіслати учасникам справи. Скаржнику надіслати копію ухвали про повернення касаційної скарги разом з касаційною скаргою та доданими до скарги матеріалами.
Роз`яснити скаржнику, що повернення касаційної скарги не позбавляє його права повторного звернення з касаційною скаргою на зазначені вище судові рішення в порядку, встановленому законом.
Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання та оскарженню не підлягає.
СуддяЄ.А. Усенко
Суд | Касаційний адміністративний суд Верховного Суду |
Дата ухвалення рішення | 09.06.2023 |
Оприлюднено | 12.06.2023 |
Номер документу | 111442319 |
Судочинство | Адміністративне |
Категорія | Справи з приводу адміністрування податків, зборів, платежів, а також контролю за дотриманням вимог податкового законодавства, зокрема щодо адміністрування окремих податків, зборів, платежів, з них податку на прибуток підприємств |
Адміністративне
Касаційний адміністративний суд Верховного Суду
Усенко Є.А.
Всі матеріали на цьому сайті розміщені на умовах ліцензії Creative Commons Із Зазначенням Авторства 4.0 Міжнародна, якщо інше не зазначено на відповідній сторінці
© 2016‒2025Опендатабот
🇺🇦 Зроблено в Україні