Ухвала

від 09.06.2023 по справі 916/2395/23

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ОДЕСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ОДЕСЬКОЇ ОБЛАСТІ

У Х В А Л А

про відмову у видачі судового наказу

"09" червня 2023 р. Справа № 916/2395/23

Господарський суд Одеської області у складі судді Сулімовської М.Б., розглянувши

заяву: Акціонерного товариства "ОДЕСАГАЗ" (код ЄДРПОУ 03351208, 65003, м. Одеса, вул. Одарія, 1)

до боржника: Об`єднання співвласників багатоквартирного будинку "Скісна-78 Б" (код ЄДРПОУ 37873325, 65091, м. Одеса, вул. Скісна, буд. 78 Б)

про видачу судового наказу про стягнення 17445,48 грн.

в с т а н о в и в:

До Господарського суду Одеської області надійшла заява Акціонерного товариства "ОДЕСАГАЗ" з вимогою про видачу судового наказу про стягнення з Об`єднання співвласників багатоквартирного будинку "Скісна-78 Б" 17445,48 грн. заборгованості за Договором розподілу природного газу №008738.

Як на підставу своїх вимог заявник посилається на неналежне виконання боржником умов договору, в результаті чого утворилась заборгованість в сумі 17445,48 грн.

Враховуючи вище викладене та у зв`язку із порушенням боржником умов договору, заявник просить видати судовий наказ про стягнення з боржника грошової заборгованості в загальній сумі 17445,48 грн.

Дослідивши матеріали поданої заяви, суд дійшов висновку про відмову у видачі судового наказу з огляду на наступне.

Наказне провадження, відповідно до частини другої статті 12 Господарського процесуального кодексу України, призначене для розгляду справ за заявами про стягнення грошових сум незначного розміру, щодо яких відсутній спір або про його наявність заявнику невідомо.

Наказне провадження є самостійним і спрощеним видом судового провадження у господарському судочинстві, у якому суддя в установлених законом випадках за заявою особи, якій належить право вимоги, без судового засідання і виклику стягувача та боржника на основі доданих до заяви документів видає судовий наказ, який є особливою формою судового рішення.

Порядок розгляду заяв в наказному провадженні врегульовано розділом II Господарського процесуального кодексу України.

Статтею 147 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що судовий наказ є особливою формою судового рішення, що видається судом за результатами розгляду вимог, передбачених статтею 148 цього Кодексу. Із заявою про видачу судового наказу може звернутися особа, якій належить право вимоги.

Відповідно до ст. 148 Господарського процесуального кодексу України, судовий наказ може бути видано тільки за вимогами про стягнення грошової заборгованості за договором, укладеним у письмовій (в тому числі електронній) формі, якщо сума вимоги не перевищує ста розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб. Особа має право звернутися до суду з вимогами, визначеними у частині першій цієї статті, в наказному або спрощеному позовному провадженні на свій вибір.

Наявність спору про право в наказному провадженні вирішується судом у кожному конкретному випадку, виходячи з характеру та обґрунтованості заявленої матеріально-правової вимоги і документів, доданих до заяви. Норми Господарського процесуального кодексу України передбачають можливість задоволення заяви про видачу судового наказу лише за умови безспірності вимог, відповідно, заявник/стягувач, крім іншого, має надати документи, що вказують на правильність та безспірність грошових вимог.

Таким чином, безспірні вимоги мають бути підтверджені відповідними доказами.

Статтею 150 Господарського процесуального кодексу України наведено вимоги щодо форми і змісту заяви про видачу судового наказу, зокрема, пунктами 3, 4 ч. 3 зазначеної статті передбачено, що до заяви про видачу судового наказу додаються: копія договору, укладеного в письмовій (в тому числі електронній) формі, за яким пред`явлено вимоги про стягнення грошової заборгованості; інші документи або їх копії, що підтверджують обставини, якими заявник обґрунтовує свої вимоги.

Отже судовий наказ може бути видано за наявності відповідного договору, інших письмових доказів, що підтверджують фактичне виконання сторонами умов договору; заявник має обґрунтувати свої вимоги та додати документи, що вказують на правильність і безспірність здійснених розрахунків.

Згідно п.1 ч.1 ст.152 Господарського процесуального кодексу України, суддя відмовляє у видачі судового наказу, якщо заяву подано з порушенням вимог статті 150 цього Кодексу.

Відповідно до пункту 1 статті 74 Господарського процесуального кодексу України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.

Пунктами 1, 2 статті 86 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також вірогідність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності.

Згідно з ч. 1 ст. 73 Господарського процесуального кодексу України, доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.

Відповідно до ч. 3 ст. 74 Господарського процесуального кодексу України, докази подаються сторонами та іншими учасниками справи.

За приписами ст. 76 Господарського процесуального кодексу України, належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування. Предметом доказування є обставини, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення.

Як передбачено ч.1 ст.77 Господарського процесуального кодексу України, обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.

Згідно частини 4 статті 13 Господарського процесуального кодексу України, кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов`язаних з вчиненням чи невчиненням нею процесуальних дій.

Як слідує з матеріалів заяви, 29.01.2016 між сторонами було укладено Договір розподілу природного газу №008738.

Обґрунтовуючи заяву заявник наголошує, що відповідно до умов договору АТ "Одесагаз" в повному обсязі виконав свої зобов`язання з надання послуг з розподілу природного газу за спірний період, а Об`єднання співвласників багатоквартирного будинку "Скісна-78 Б" не виконав свої зобов`язання з повної та своєчасної плати наданих послуг, що і стало підставою для звернення з вище вказаною заявою до суду.

Так, заявник просить суд стягнути з боржника 17445,48 грн. боргу за надані позивачем послуги за період жовтень 2022 року - березень 2023 року.

В якості доказів заявником до заяви про видачу судового наказу додано, зокрема, акти наданих послуг з розподілу природного газу за грудень 2022 року, січень 2023 року, лютий 2023 року та за березень 2023 року (на загальну суму 12359,41 грн.), разом з цим акти наданих послуг за жовтень 2022 та листопад 2022 в матеріалах заяви відсутні.

Водночас, за умовами п. 6.8 Договору надання оператором ГРМ послуги з розподілу природного газу споживачу, що не є побутовим, має підтверджуватися підписаним між сторонами актом наданих послуг, що оформлюється відповідно до вимог Кодексу газорозподільних систем.

В матеріалах справи також наявний акт звірки взаємних розрахунків за період січень 2022 - березень 2023 року, який підписаний в односторонньому порядку лише заявником.

Разом з тим, суд зауважує, що в матеріалах заяви відсутні й інші докази, які б підтверджували наявність заборгованості у боржника за період жовтень-листопад 2022 року, а отже заявником документально не підтверджено наявність заявленої до стягнення суми заборгованості.

За приписами п.8 ч.1 ст.152 Господарського процесуального кодексу України, суддя відмовляє у видачі судового наказу, якщо із поданої заяви не вбачається виникнення або порушення права грошової вимоги, за якою заявником подано заяву про видачу судового наказу.

За наведеного суд констатує, що заявлена до стягнення сума у розмірі 17445,48 грн. є необґрунтованою та не підтвердженою, оскільки з поданих матеріалів не вбачається виникнення або порушення права грошової вимоги за період жовтень - листопад 2022.

Зважаючи на принципи наказного провадження та встановлений порядок розгляду заяви про видачу судового наказу, наказне провадження у господарському судочинстві забезпечує можливість стягнення грошової заборгованості, наявність та розмір якої підтверджується доданими до заяви документами. Суд не має можливості самостійно визначити суму, яка підлягає стягненню.

Враховуючи вищевикладене, суд відмовляє у задоволенні заяви Акціонерного товариства "ОДЕСАГАЗ" про видачу судового наказу на підставі пунктів 1, 8 ч. 1 ст. 152 ГПК України.

Згідно ч.1 ст.153 ГПК України, відмова у видачі судового наказу з підстав, передбачених пунктами 1, 2, 8, 9 частини першої статті 152 цього Кодексу, не є перешкодою для повторного звернення з такою самою заявою в порядку, встановленому цим розділом, після усунення її недоліків.

Керуючись п.п.1, 8 ч.1 ст.152, ст.234 Господарського процесуального кодексу України, суд, -

у х в а л и в:

1. Відмовити Акціонерному товариству "ОДЕСАГАЗ" у видачі судового наказу про стягнення з Об`єднання співвласників багатоквартирного будинку "Скісна-78 Б" 17445,48 грн. заборгованості за Договором розподілу природного газу №008738.

Суддя М.Б. Сулімовська

Ухвала набирає законної сили 09.06.2023 та може бути оскаржена в апеляційному порядку у строки, встановлені ст.256 Господарського процесуального кодексу України.