Справа № 175/1275/22
Провадження № 2/175/399/22
Р І Ш Е Н Н Я
І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И
(ЗАОЧНЕ)
06 червня 2023 року Дніпропетровський районний суд Дніпропетровської області в складі:
головуючої судді Озерянської Ж.М.
з участю секретаря Лещенко В.М.
розглянувши у відкритому судовому засіданні у смт. Слобожанське цивільну справу за позовною заявою ОСОБА_1 до Товариства з обмеженою відповідальністю «ТАКІ ДА ТРЕВЕЛ»</a>, третя особа: Державна служба України з питань безпечності харчових продуктів і захисту споживачів про захист прав споживача шляхом стягнення збитку за невиконання договору про надання туристичних послуг, -
В С Т А Н О В И В:
В червні 2022 року позивач звернувся до суду з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю «ТАКІ ДА ТРЕВЕЛ»</a>, третя особа: Державна служба України з питань безпечності харчових продуктів і захисту споживачів про захист прав споживача шляхом стягнення збитку за невиконання договору про надання туристичних послуг, в якому просив суд постановити рішення, яким стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «ТАКІ ДА ТРЕВЕЛ»</a> на його, ОСОБА_1 користь матеріальні збитки за ненадані туристичні послуги у розмірі 8 469 грн. 81 коп. та витрати на професійну правничу допомогу у розмірі 5000 грн. 00 коп.
Представник позивача ОСОБА_1 за ордером на надання правової допомоги ОСОБА_2 (а.с.5), надав заяву про слухання справи без його участі позовні вимоги підтримав, не заперечував щодо винесення заочного рішення(а.с.54).
Відповідач Товариство з обмеженою відповідальністю «ТАКІ ДА ТРЕВЕЛ»</a> про дату, час і місце розгляду справи повідомлені належним чином, що підтверджується рекомендованим повідомленням(а.с.29) та поштовим поверненням(а.с.47, 60) та довідкою про доставку електронного листа(а.с.51, 53) відзиву на позов не подав, а тому зі згоди позивача суд ухвалює рішення при заочному розгляді справи, що відповідає положенням ст. 223, 280 ЦПК України.
Третя особа Державна служба України з питань безпечності харчових продуктів і захисту споживачів, про дату, час і місце розгляду справи повідомлені належним чином, що підтверджується рекомендованим повідомленням про вручення поштового відправлення(а.с.30), надали пояснення по справі(а.с.31-33).
Суд, вивчивши і дослідивши письмові матеріали справи, аналізуючи і оцінюючи всі надані докази в їх сукупності, приходить до висновку, що позов підлягає повному задоволенню з наступних підстав.
Відповідно до ч. ч. 1-3 ст. 20 Закону України «Про туризм», за договором на туристичне обслуговування одна сторона (туроператор, який укладає договір безпосередньо або через турагента) зобов`язується надати за замовленням іншої сторони (туриста) комплекс туристичних послуг (туристичний продукт), а турист зобов`язується оплатити його. До договору на туристичне обслуговування застосовуються загальні положення договору про надання послуг, якщо інше не передбачено законом. Договір на туристичне обслуговування укладається в письмовій чи електронній формі відповідно до закону.
Відповідно до ч. ч. 1-2 ст. 32 Закону України «Про туризм» за неналежне виконання своїх зобов`язань туроператор, турагент, інші суб`єкти туристичної діяльності несуть майнову та іншу відповідальність, визначену в договорі відповідно до чинного законодавства. Розмір майнової відповідальності туроператора, турагента чи іншого суб`єкта туристичної діяльності не може перевищувати фактично завданих замовнику збитків з їх вини.
Туроператор або турагент вправі відмовитися від виконання договору лише за умови повного відшкодування замовникові збитків, підтверджених у встановленому порядку та заподіяних внаслідок розірвання договору, крім випадку, коли це відбулося з вини туриста (ч. 8 ст. 20 Закону України «Про туризм»).
У ст. 23 Закону України «Про туризм» визначено, що ваучер - форма письмового договору на туристичне або на екскурсійне обслуговування, яка може використовуватися відповідно до цього Закону.
У ст. 25 Закону України «Про туризм» встановлено, що туристи мають право на відшкодування матеріальних і моральних збитків у разі невиконання або неналежного виконання умов договору.
Судом встановлено, що 09 грудня 2019 року між ОСОБА_1 та ТОВ «Такі Да Тревел» укладено договір про надання туристичних послуг № 0062-19(а.с.9-11).
Відповідно до п. 1.1. Договору турагент, за встановлену плату та замовленням туриста зобов`язався забезпечити туриста комплексом туристичних послуг: Груповий тур до Мальти: «Травневі свята на Мальті з відпочинком на морі». Тривалість туру з 28 квітня 2020 року по 05 травня 2020 року.
Пунктом 2.1. Договору сторони визначили, що загальна вартість туристичних послуг становить 7 970 грн., що є еквівалентом 299 Євро.
Згідно п. 2.1.2 Договору оплата послуг - 100 процентна оплата туру протягом доби згідно виписаного рахунку на оплату.
ТОВ «ТАКІ ДА ТРЕВЕЛ» було виставлено рахунок на оплату №1072 від 09 грудня 2019 року, який було оплачено позивачем(а.с.8).
20 березня 2020 року при уточнені інформації про туристичні послуги, представником ТОВ «Такі Да Тревел» було повідомлено засобом телефонного зв`язку про скасування групового туру до Мальти, таким чином позивачем туристичні послуги за договором від 09 грудня 2019 року отримані не були.
23 листопада 2021 року позивачем було направлено засобами поштового зв`язку на адресу ТОВ «Такі Да Тревел» заяву про повернення коштів(а.с.12-13).
Також 14 грудня 2021 позивачем було направлено засобами поштового зв`язку на адресу ТОВ «Такі Да Тревел» претензію про сплату заборгованості в розмірі 7 970 грн. 00 коп., сплачену на адресу ТОВ «Такі Да Тревел»(а.с.13-15).
Станом на час звернення до суду та розгляду справи сплачені позивачем кошти за надання туристичних послуг не були повернуті.
За змістом статей 626, 628 ЦК України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків. Зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов`язковими відповідно до актів цивільного законодавства.
Відповідно до частини першої статті 638 ЦК України встановлено, що істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди.
Зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться, як передбачено частиною першою статті 526 Цивільного кодексу України.
Положення статті 627 Цивільного кодексу України визначають, що сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.
Умови статті 629 Цивільного кодексу України визначають, що договір є обов`язковим для виконання сторонами.
Відповідно до статті 615 Цивільного кодексу України одностороння відмова від зобов`язання не звільняє винну сторону від відповідальності за порушення зобов`язання.
Відповідно до ст. 906 ЦК України збитки, завдані замовнику невиконанням або неналежним виконанням договору про надання послуг за плату, підлягають відшкодуванню виконавцем, у разі наявності його вини, у повному обсязі, якщо інше не встановлено договором. Виконавець, який порушив договір про надання послуг за плату при здійсненні підприємницької діяльності, відповідає за це порушення, якщо не доведе, що неналежне виконання виявилося неможливим внаслідок непереборної сили, якщо інше не встановлене договором або законом.
За приписами статей 20, 25 Закону України «Про туризм» туроператор має право відмовитися від виконання договору лише за умови повного відшкодування замовникові збитків, а туристи мають право на відшкодування матеріальних та моральних збитків у разі невиконання або неналежного виконання умов договору на туристичне обслуговування.
Умови укладеного між сторонами договору на туристичне обслуговування базуються на вищевказаних положеннях закону і не суперечать їм.
Згідно з частиною другою статті 614 Цивільного кодексу України, відсутність своєї вини доводить особа, яка порушила зобов`язання.
Статтями 610, 611 Цивільного кодексу України визначено, що порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання).
Таким чином, стороною позивача доведено обставини, на які посилається у позовній заяві, а стороною відповідача вони не спростовані, а отже порушені права позивача підлягають судовому захисту.
Відповідно до частини п`ятої статті 10 Закону України «Про захист прав споживачів» у разі, коли виконавець не може виконати (прострочує виконання) роботу (надання послуги) згідно з договором, за кожний день (кожну годину, якщо тривалість виконання визначено у годинах) прострочення споживачеві сплачується пеня в розмірі трьох відсотків вартості роботи (послуги), якщо інше не передбачено законодавством.
Отже, розмір майнової відповідальності, який підлягає стягненню з відповідача на користь позивача становить 8 700 грн. 00 коп.
Статтею 12 ЦПК України передбачено, що цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін. Учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов`язків, передбачених законом. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов`язаних із вчиненням чи невчиненням нею процесуальних дій.
Відповідно до частини першої статті 81 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.
Повно та всебічно з`ясувавши обставини справи, оцінивши зібрані у справі докази, зважаючи на те, що відповідач не надав будь-яких заперечень щодо вимог, вказаних у позовній заяві та документах, долучених до позову, перевіривши наведений позивачем розрахунок ціни позову, суд вважає його правомірним та арифметично правильним, та приходить до висновку, що позовні вимоги ґрунтуються на вимогах закону, обставини справи підтверджені певними засобами доказування, а тому позовну заяву необхідно задовольнити.
Щодо стягнення з відповідача на користь позивача витрат на професійну правничу допомогу адвоката у розмірі 5000 грн. 00 коп. суд зазначає наступне.
Згідно ст. 133 ЦПК України судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи. Розмір судового збору, порядок його сплати, повернення і звільнення від сплати встановлюються законом. До витрат, пов`язаних з розглядом справи, належать витрати: 1) на професійну правничу допомогу; 2) пов`язані із залученням свідків, спеціалістів, перекладачів, експертів та проведенням експертизи; 3) пов`язані з витребуванням доказів, проведенням огляду доказів за їх місцезнаходженням, забезпеченням доказів; 4) пов`язані з вчиненням інших процесуальних дій, необхідних для розгляду справи або підготовки до її розгляду.
Статтею 137 ЦПК України визначено, що витрати, пов`язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави.
За результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами. Для цілей розподілу судових витрат:
1) розмір витрат на правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу правничу допомогу, пов`язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката визначаються згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою;
2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі відповідних доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.
Для визначення розміру витрат на правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.
Стороною позивача було надано суду Договір про надання правової(правничої) допомоги №09/22 від 15 лютого 2022 року укладений між ОСОБА_1 та ОСОБА_2 та акт про виконані роботи та надані послуги за договором №09/22 від 15 лютого 2022 року.
Відповідно до вимог ст. 141 ЦПК України з Товариства з обмеженою відповідальністю «ТАКІ ДА ТРЕВЕЛ»</a> на користь ОСОБА_1 повинно бути стягнуто судові витрати у вигляді витрат на професійну правничу допомогу у розмірі 5000 грн. 00 коп.
Позивач звертався до суду із позовом в рамках захисту прав споживачів, з огляду на приписи ЗУ «Про захист прав споживачів», а тому був звільнений від сплати судового збору.
Зважаючи на те, що позивач був звільнений від сплати судового збору, з відповідача, з урахуванням приписів статті 141 ЦПК України, підлягає стягненню судовий збір в розмірі 992 грн. 40 коп.
На підставі вищевикладеного, керуючись ст. ст. 526, 615, 627, 629, 906 ЦК України, ЗУ «Про туризм», ст. ст. 12, 13, 76, 133, 141, 263-266, 280-282 ЦПК України, суд
В И Р І Ш И В:
Позовні вимоги ОСОБА_1 до Товариства з обмеженою відповідальністю «ТАКІ ДА ТРЕВЕЛ»</a>, третя особа: Державна служба України з питань безпечності харчових продуктів і захисту споживачів про захист прав споживача шляхом стягнення збитку за невиконання договору про надання туристичних послуг задовольнити.
Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «ТАКІ ДА ТРЕВЕЛ»</a>, ЄДРПОУ:41342105 на користь ОСОБА_1 , РНОКПП: НОМЕР_1 , матеріальні збитки за ненадані туристичні послуги у розмірі 8 469 грн. 81 коп. та витрати на професійну правничу допомогу у розмірі 5000 грн. 00 коп., а всього стягнути 13 469 грн. 81 коп.
Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «ТАКІ ДА ТРЕВЕЛ»</a>, ЄДРПОУ:41342105 на користь держави судовий збір у розмірі 992 грн. 40 коп.
Рішення суду може бути оскаржене безпосередньо до Дніпровського апеляційного суду шляхом подання апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня його проголошення.
Заочне рішення може бути переглянуте Дніпропетровським районним судом Дніпропетровської області за письмовою заявою відповідача про перегляд заочного рішення, яка може бути подана до суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Учасник справи, якому повне заочне рішення суду не було вручено у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд - якщо така заява подана протягом двадцяти днів з дня вручення повного заочного рішення суду.
Заочне рішення набирає законної сили, якщо протягом строків, встановлених ЦПК України, не подані заяви про перегляд заочного рішення або апеляційна скарга, або якщо рішення залишено в силі за результатами апеляційного розгляду справи.
Суддя Озерянська Ж.М.
Суд | Дніпропетровський районний суд Дніпропетровської області |
Дата ухвалення рішення | 06.06.2023 |
Оприлюднено | 13.06.2023 |
Номер документу | 111450245 |
Судочинство | Цивільне |
Категорія | Справи позовного провадження Справи у спорах, пов’язаних із застосуванням Закону України «Про захист прав споживачів» |
Цивільне
Дніпропетровський районний суд Дніпропетровської області
Озерянська Ж. М.
Цивільне
Дніпропетровський районний суд Дніпропетровської області
Озерянська Ж. М.
Цивільне
Дніпропетровський районний суд Дніпропетровської області
Озерянська Ж. М.
Всі матеріали на цьому сайті розміщені на умовах ліцензії Creative Commons Із Зазначенням Авторства 4.0 Міжнародна, якщо інше не зазначено на відповідній сторінці
© 2016‒2023Опендатабот
🇺🇦 Зроблено в Україні