Ухвала

від 27.04.2023 по справі 761/13826/23

ШЕВЧЕНКІВСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД МІСТА КИЄВА

Справа № 761/13826/23

Провадження № 1-кс/761/9173/2023

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

27 квітня 2023 року місто Київ

Слідчий суддя Шевченківського районного суду міста Києва ОСОБА_1 ,

за участю секретаря судового засідання ОСОБА_2 ,

прокурора ОСОБА_3 ,

представника власника майна ОСОБА_4 ,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні суду клопотання прокурора першого відділу процесуального керівництва досудовим розслідуванням та підтримання публічного обвинувачення управління нагляду за додержанням законів органами Бюро економічної безпеки України Офісу Генерального прокурора ОСОБА_3 , про арешт майна у кримінальному провадженні № 72023000420000024, внесеному до Єдиного реєстру досудових розслідувань 03.04.2023,

установив:

До Шевченківського районного суду міста Києва надійшло клопотання прокурора першого відділу процесуального керівництва досудовим розслідуванням та підтримання публічного обвинувачення управління нагляду за додержанням законів органами Бюро економічної безпеки України Офісу Генерального прокурора ОСОБА_3 , про арешт майна у кримінальному провадженні № 72023000420000024, внесеному до Єдиного реєстру досудових розслідувань 03.04.2023.

Клопотання мотивованетим,що Головним підрозділом детективів Бюро економічної безпеки України за процесуального керівництва Офісу Генерального прокурора здійснюється досудове розслідування у кримінальному провадженні № 72023000420000024 від 03.04.2023 за ознаками кримінальних правопорушень, передбачених ч. 5 ст. 191 та ч. 2 ст. 366 КК України.

Обґрунтовуючи клопотання про арешт майна, прокурор зазначає про наступне.

Досудовим розслідуваннямвстановлено, що 17.02.2022 між ПАТ «УКРТАТНАФТА» (ЄДРПОУ 00152307) та компанією-нерезидентом «SOCAR TRADING SA» (Швейцарія) укладено зовнішньоекономічний контракт № 327695/210932-CON на поставку нафти сирої Azeri Light (код УКТ ЗЕД 2709009000) обсягом 83 896 тис. тонн. Вказаний обсяг нафти доставлено на борту судна «SILVER» згідно коносаменту № SET А від 09.02.2022.

При цьому, на виконання вказаного зовнішньоекономічного контракту впродовж 17-21.02.2022 оформлено попередні та фінальні інвойси № 137009/V2 від 17.02.2022 та № 137060 від 21.02.2022.

Також, службові особи ПАТ «УКРТАТНАФТА» (ЄДРПОУ 00152307) у вказаний період часу, використовуючи банківський рахунок відкритий в AT «АКБ «КОНКОРД» (МФО 307350), здійснили оплату за поставлену нафту сиру Azeri Light у сумі 26,7 мільйонів доларів США.

Крім того, 24.02.2022 ПАТ «УКРТАТНАФТА» (ЄДРПОУ 00152307) здійснює перерахування коштів у сумі 20 мільйонів доларів США на рахунки компанії-нерезидента «NORDWIND TRADE SA» (Швейцарія) в якості розрахунку за нафту сиру обсягом близько 25,1 тис. тонн, зокрема згідно інвойсів № 137088/V2 від 22.02.2022 на 7,6 тис. тонн нафти, № 137160/V2 від 23.02.2022 на 5,5 тис. тонн нафти та № 137161/V2 від 23.02.2022 на 12 тис. тонн нафти. Водночас, при відсутності факту поставки товару для оформлення зазначеної операції ПАТ «УКРТАТНАФТА» (ЄДРПОУ00152307)надало до AT «АКБ «КОНКОРД» (МФО 307350) документ, що містить ознаки підроблення, а саме зовнішньоекономічний контракт на поставку нафти сирої, що укладений з «NORDWIND TRADE SA», який містить ті ж самі реквізити (№ - 327695/210932-CON, код товару згідно УКТ ЗЕД - 2709009000, дату укладання ~ 17.02.2022, посилання на судно на якому прибула нафта - «SILVER», посилання на коносамент - № SET А від 09.02.2022), що й зовнішньоекономічний контракт укладений між ПАТ «УКРТАТНАФТА» (ЄДРПОУ 00152307) та «SOCAR TRADING SA».

При цьому, вищевказані відомості підтверджуються листом ПАТ «УКРТАТНАФТА» (ЄДРПОУ 00152307) від 11.04.2023 № 14/02-665, який у межах досудового розслідування у даному кримінальному провадженні надано на запит сторони обвинувачення, згідно якого у ПАТ «УКРТАТНАФТА» (ЄДРПОУ 00152307) мається копія договору (зовнішньоекономічного-контракту) № 327695/210932-CON від 17.02.2022, який нібито укладено з компанією-нерезидентом «NORDWIND TRADE SA».

На виконання вказаного договору (зовнішньоекономічного контракту) ПАТ «УКРТАТНАФТА» 24.02.2022 перерахувало на користь компанії-нерезидента «NORDWIND TRADE SA» грошові кошти у сумі 20 мільйонів доларів США за нафту, яку на користь ПАТ «УКРТАТНАФТА» поставлено не було.

Більш того, на запит сторони обвинувачення, який надано у межах даного кримінального провадження, ПАТ «УКРТАТНАФТА» (ЄДРПОУ 00152307) надано копію платіжного доручення в іноземній валюті № 75401 від 24.02.2022, згідно якої на виконання зовнішньоекономічного-контракту № 327695/210932- CON від 17.02.2022 з банківського рахунку ПАТ «УКРТАТНАФТА», а саме: НОМЕР_1 , який відкрито в AT «АКБ «КОНКОРД» (МФО 307350), 24.02.2022 здійснено перерахування грошових коштів у сумі 20 (двадцять) мільйонів доларів 13 центів США на банківський рахунок компанії-нерезидента «NORDWIND TRADE SA», а саме: НОМЕР_2 , який відкрито в закордонній банківській установі «RAIFFEISEN BANK INTERNATIONAL AG» (українською - «РАЙФФАЙЗЕН БАНК ІНТЕРНАЦІОНАЛЬ АГ»), що розташована за адресою: AM STADTPARK 9, 1030 VIENNA, AUSTRIA (українською - Австрія, 1030, м. Відень, вул. Ам Штадтпарк, буд. 9).

Разом з тим, у ході здійснення досудового розслідування у даному кримінальному провадженні проведено обшук за адресою АДРЕСА_1 , який на праві приватної власності належить ТОВ «АЛЬЯНС ОЙЛ УКРАЇНА» (ЄДРПОУ 34531124), у ході якого вилучено:

- 4 /чотири/ печатки: ТОВ «ЧЕЛЕНДЖ АЕРОПОРТ» (ЄДРПОУ 34191794), «EES Servis Latvijas respblika», «EES Servis Latvijas respblika» та «Informress Latvijas respblika»;

- на флеш носій «Mibrand», який містить наступну інформацію: файл «ННК-phones» хі. 47 кб (робочий стіл); папка «ОПТ» (відділений доступ, робочій стіл); папка «2. Coral Energy PTE LTD» (64.3 МБ, 66 файлів); папка «2.1. CORAL ENERGY DMCC» (597 мб, 826 файлов); папка «2.2. APEIRON ENERGY DMCC» (58.3 мб, 18 файлів); папка «24. OSAGAU CHEMICALS OU» (646 мб, 535 файлів); папка «Анвітрейд» (5,17 мб, 3 файла); папка «12. АЛПЕН ТРЕЙД» (126 мб, 140 файлов); папка «35, UNIMOT SA (польша)» (82,3 мб, 257 файлів); папка «35.1. Unimot Paliwa (польша)» (588 мб, 892 файли).

Прокурор у клопотанні зазначає, що з метою перевірки причетності вищевказаних компаній-нерезидентів, печатки яких вилучено під час обшуку, до протиправних дій, а також інформації, відомостей та документів на флеш носії «Mibrand» до Департаменту аналізу інформації та управління ризиками Бюро економічної безпеки України скеровано відповідний запит.

А тому, як вказує прокурор, у слідства є достатні підстави вважати, що зазначене майно є об`єктом кримінально-протиправних дій.

Враховуючи викладене, прокурор просить у клопотанні, з метою забезпечення збереження речових доказів, накласти арешт на вищевказане майно.

У судовомузасіданні прокурор ОСОБА_3 клопотання підтримав та просив його задовольнити з підстав у ньому наведених.

Представник власника майна ОСОБА_4 заперечував проти клопотання прокурора про арешт майна. Через канцелярію суду подав заперечення в яких зазначив, що зазначені товариства у клопотанні про арешт майна жодним чином не пов`язані з вказаним кримінальним провадженням. Також органом досудового розслідування не здобуто належних та достатніх доказів для безспірного висновку про наявність підстав, які б виправдовували доцільність накладення арешту на вказане прокурором майно, а посадовим особам ТОВ «Альянс Ойл Україна» не повідомлялось про підозру у вчиненні кримінального правопорушення. Крім того, вказав, що генеральний директор товариства є громадянином Латвійської Республіки, а печатки, що вилучені належать компаніям, які у свою чергу, є податковим резидентом Латвійської Республіки. Між іншого, вказав на те, що жоден вилучений документ не містить інформацію пов`язану з укладанням та виконанням контракту від 17.02.2022 №327695/210932-СON, який укладено між ПАТ «Укртатнафта» та «NORDWIND TRADE SA», виявлення та вилучення якого передбаченого ухвалою суду про обшук від 18.04.2023.

Заслухавши пояснення прокурора та представника власника майна, дослідивши доводи щодо підстав накладення арешту на майно, слідчий суддя приходить до наступного висновку.

З матеріалівклопотання вбачається,що Головним підрозділом детективів Бюро економічної безпеки України здійснюється досудове розслідування у кримінальному провадженні № 72023000420000024 від 03.04.2023 за ознаками кримінальних правопорушень, передбачених ч. 5 ст. 191 та ч. 2 ст. 366 КК України.

Процесуальне керівництво досудовим розслідуванням у кримінальному провадженні здійснюється прокурорами Офісу Генерального прокурора.

Так, при розгляді клопотання про накладення арешту на майно в порядку ст. ст. 170-173 КПК України, для прийняття законного, обґрунтованого та справедливого рішення, слідчий суддя повинен з`ясувати правову підставу для арешту майна, яка має бути викладена у клопотанні прокурора, та відповідати вимогам закону.

Вказана норма узгоджується зі ст. 1 Першого протоколу Конвенції про захист прав та основоположних свобод, відповідно до якої будь-яке обмеження власності повинно здійснюватися відповідно до закону, а тому суб`єкт, який ініціює таке обмеження, повинен обґрунтувати свою ініціативу в контексті норм закону.

За змістом ст. 170 КПК України арештом майна є тимчасове, до скасування у встановленому цим Кодексом порядку, позбавлення за ухвалою слідчого судді або суду права на відчуження, розпорядження та/або користування майном, щодо якого існує сукупність підстав чи розумних підозр вважати, що воно є доказом кримінального правопорушення, підлягає спеціальній конфіскації у підозрюваного, обвинуваченого, засудженого, третіх осіб, конфіскації у юридичної особи, для забезпечення цивільного позову, стягнення з юридичної особи отриманої неправомірної вигоди, можливої конфіскації майна. Арешт майна скасовується у встановленому цим Кодексом порядку.

Завданням арешту майна є запобігання можливості його приховування, пошкодження, псування, знищення, перетворення, відчуження. Слідчий, прокурор повинні вжити необхідних заходів з метою виявлення та розшуку майна, на яке може бути накладено арешт у кримінальному провадженні, зокрема шляхом витребування необхідної інформації у Національного агентства України з питань виявлення, розшуку та управління активами, одержаними від корупційних та інших злочинів, інших державних органів та органів місцевого самоврядування, фізичних і юридичних осіб. Слідчий, прокурор повинні вжити необхідних заходів з метою виявлення та розшуку майна, на яке може бути накладено арешт у кримінальному провадженні, зокрема шляхом витребування необхідної інформації у Національного агентства України з питань виявлення, розшуку та управління активами, одержаними від корупційних та інших злочинів, інших державних органів та органів місцевого самоврядування, фізичних і юридичних осіб.

Відповідно до ч. 2 ст. 173 КПК України при вирішенні питання про арешт майна слідчий суддя, суд повинен враховувати: 1) правову підставу для арешту майна; 2) можливість використання майна як доказу у кримінальному провадженні (якщо арешт майна накладається у випадку, передбаченому пунктом 1 частини другої статті 170 цього Кодексу); 3) наявність обґрунтованої підозри у вчиненні особою кримінального правопорушення або суспільно небезпечного діяння, що підпадає під ознаки діяння, передбаченого законом України про кримінальну відповідальність (якщо арешт майна накладається у випадках, передбачених пунктами 3, 4 частини другої статті 170 цього Кодексу); 3-1) можливість спеціальної конфіскації майна (якщо арешт майна накладається у випадку, передбаченому пунктом 2 частини другої статті 170 цього Кодексу); 4) розмір шкоди, завданої кримінальним правопорушенням, неправомірної вигоди, яка отримана юридичною особою (якщо арешт майна накладається у випадку, передбаченому пунктом 4 частини другої статті 170 цього Кодексу); 5) розумність та співрозмірність обмеження права власності завданням кримінального провадження; 6) наслідки арешту майна для підозрюваного, обвинуваченого, засудженого, третіх осіб.

Згідно з п. 1 ч. 3 ст.132КПК України застосування заходів забезпечення кримінального провадження не допускається, якщо слідчий, прокурор не доведе, що існує обґрунтована підозра щодо вчинення кримінального правопорушення такого ступеня тяжкості, що може бути підставою для застосування заходів забезпечення кримінального провадження.

У свою чергу, при застосуванні заходів забезпечення кримінального провадження слідчий суддя повинен діяти відповідно до вимог КПК України та судовою процедурою гарантувати дотримання прав, свобод та законних інтересів осіб, а також умов, за яких жодна особа не була б піддана необґрунтованому процесуальному обмеженню.

При вирішенні питання про арешт майна з метою забезпечення збереження речових доказів для прийняття законного та справедливого рішення слідчий суддя, згідно зі ст.ст. 94, 132, 173 КПК України, повинен врахувати: існування обґрунтованої підозри щодо вчинення кримінального правопорушення та достатність доказів, що вказують на вчинення кримінального правопорушення; можливість використання майна як доказу у кримінальному провадженні; наслідки арешту майна для третіх осіб; розумність і співмірність обмеження права власності завданням кримінального провадження; наявність ризиків, передбачених абзацом другим частини першої статті 170 цього Кодексу.

Разом із цим, на переконання слідчого судді, у клопотанні належним чином не доведено той факт, що майно, на яке прокурор просить накласти арешт, відповідає критеріям, зазначеним у статті 98 КПК України, та має значення речових доказів для кримінального провадження № 72023000420000024, внесеному до Єдиного реєстру досудових розслідувань 03.04.2023.

Більш того, матеріали клопотання не містять будь-яких даних, які б документально підтверджували той факт, що майно, на яке прокурор просить накласти арешт, є об`єктом кримінально-протиправних дій.

Також, слід зазначити, що слідчий суддя не може перевірити достовірність скопійованої на флеш-носій інформації та надати оцінку порядку та способу її зняття, та з матеріалів клопотання не вбачається, що таке копіювання здійснювалося за допомогою спеціаліста, як того вимагає ч.2 ст.168 КПК України.

Такі дії штучно погіршують становище кожного з осіб у відношенні яких проводився обшук, позбавляючи їх право на оскарження прийнятого, рішення і зачіпає їх інтереси, так як виникають наслідки не передбачені діючим законодавством, попри те, що і документи та речі, виявлені в результаті обшуку, ніяким чином не свідчать про те, що вказані юридичні особи або їх посадові особи скоїли злочин на який посилається прокурор.

З урахуванням встановлених у судовому засіданні обставин, слідчий суддя вважає, що досягнення мети досудового слідства в рамках даного кримінального провадження не може бути компенсоване таким підходом органу досудового розслідування щодо невмотивованого ініціювання питання про накладення арешту на майно.

Так, на переконання слідчого судді, ініціювання органом досудового розслідування питання про накладення арешту на зазначене в клопотанні майно, не відповідає положенням Конституції України, вимогам кримінального процесуального закону України та практиці Європейського суду з прав людини.

Згідно з Конституцією України та Законом України «Про міжнароднідоговори іугоди» чинніміжнародні договори,згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України, є частиною національного законодавства України і підлягає застосуванню поряд із національним законодавством України.

До основних стандартів у сфері правового регулювання відносин власності належить Загальна декларація прав людини (1948 рік) та Європейська конвенція про захист прав людини та основних свобод (1950 рік), учасником яких є й Україна.

Статтею 1 Протоколу № 1 (1952 рік) до Конвенції встановлено, що кожна фізична або юридична особа має право мирно володіти своїм майном, ніхто не може бути позбавлений свого майна, інакше як в інтересах суспільства й на умовах, передбачених законом або загальними принципами міжнародного права.

Як свідчить практика Європейського суду з прав людини (далі ЄСПЛ), найчастіше втручання в право власності фізичних та юридичних осіб відбувається з боку державних органів, зокрема органів виконавчої влади, іноді органів законодавчої й судової влади, шляхом прийняття законодавчих актів чи постановлення судом незаконного рішення, тоді як ст. 1 Протоколу № 1 до Європейської конвенціїзправлюдини забороняє будь-яке невиправдане втручання державних органів.

Практика ЄСПЛ визначає, що ст. 1 Протоколу № 1, яка спрямована на захист особи (фізичної та юридичної) від будь-якого посягання держави на право володіти своїм майном, також зобов`язує державу вживати необхідних заходів для захисту права власності (рішення по справі «Броньовський (Broniowski) проти Польщі» від 22 червня 2004 року).

При цьому, у своїх висновках ЄСПЛ неодноразово наголошував, що перша та найважливіша вимога ст. 1 Протоколу № 1 полягає в тому, що будь-яке втручання публічної влади в право на мирне володіння майном має бути законним.

У свою чергу, верховенство права, один із фундаментальних принципів демократичного суспільства, є наскрізним принципом усіх статей Конвенції (рішення у справах «Амюр проти Франції», «Колишній король Греції та інші проти Греції» та «Малама проти Греції»).

Враховуючи викладене, слідчий суддя не знаходить достатніх підстав для задоволення клопотання прокурора Офісу Генерального прокурор ОСОБА_3 ,про арештмайна у кримінальному провадженні № 72023000420000024, внесеному до Єдиного реєстру досудових розслідувань 03.04.2023.

Керуючись статтями 2, 7, 131, 132, 159-164, 166, 309, 372, 532 Кримінального процесуального кодексу України, слідчий суддя

постановив:

Клопотання прокурора першого відділу процесуального керівництва досудовим розслідуванням та підтримання публічного обвинувачення управління нагляду за додержанням законів органами Бюро економічної безпеки України Офісу Генерального прокурора ОСОБА_3 , про арешт майна у кримінальному провадженні № 72023000420000024, внесеному до Єдиного реєстру досудових розслідувань 03.04.2023 залишити без задоволення.

На ухвалу слідчого судді безпосередньо до Київського апеляційного суду протягом п`яти днів з дня її оголошення може бути подана апеляційна скарга. Якщо ухвалу суду постановлено без виклику особи, яка її оскаржує, то строк апеляційного оскарження для такої особи обчислюється з дня отримання нею копії судового рішення.

Слідчий суддя ОСОБА_1