Постанова

від 01.06.2023 по справі 921/537/22

ЗАХІДНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ЗАХІДНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

79010, м.Львів, вул.Личаківська,81

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"01" червня 2023 р. Справа №921/537/22

Західний апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючої судді Орищин Г.В.,

суддів Галушко Н.А.,

Желіка М.Б.,

секретар судового засідання Костерева О.А.

розглянув апеляційну скаргу Великогаївської сільської ради від 15.02.2023 за №234

на рішення Господарського суду Тернопільської області від 19.01.2023 (повний текст рішення складено 25.01.23, суддя Шумський І.П)

у справі № 921/537/22

за позовом Фермерського господарства «Калина-3», с. Грабовець

до відповідача-1 Великогаївської сільської ради, с. Великі Гаї

до відповідача-2 Приватного підприємства «Агрон», с. Товстолуг

за участю третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору - Державного підприємства «Тернопільський науково дослідний та проектний інститут землеустрою», м. Тернопіль

про визнання недійсним в частині рішення органу місцевого самоврядування, результатів земельних торгів, договору оренди землі, витребування з чужого незаконного володіння земельної ділянки, скасування державної реєстрації земельної ділянки,

за участю представників:

від позивача - Матус Т.А. (в режимі відеоконференції поза межами приміщення суду),

від відповідача 1 - Чаповський В.В.,

від відповідача 2 - Березовський Р.Ю.,

від третьої особи - не з`явились

28 жовтня 2022 Фермерське господарство (далі ФГ) «Калина-3» звернулось до Господарського суду Тернопільської області з позовом до відповідачів Великогаївської сільської ради та Приватного підприємства (далі ПП) «Агрон» про:

- визнання недійсним пункту 3 рішення Великогаївської сільської ради «Про затвердження проектів землеустрою щодо відведення земельних ділянок» від 04.11.2020 № 1251;

- визнання недійсними результатів земельних торгів у формі аукціону № 30969 з продажу права оренди земельної ділянки сільськогосподарського призначення (для ведення товарного сільськогосподарського виробництва) площею 21,3474 га, що знаходиться на території Грабовецької сільської ради Тернопільського району Тернопільської області, кадастровий номер: 6125282300:01:001:0639, нормативно - грошова оцінка якої становить 890886,42 грн, лот №62172, проведених 18.02.2021, щодо переможця земельних торгів - Приватного підприємства «Агрон»;

- визнання недійсним договору оренди землі б/н від 18.02.2021, укладеного між Великогаївською сільською радою та Приватним підприємством «Агрон» щодо оренди земельної ділянки сільськогосподарського призначення (для ведення товарного сільськогосподарського виробництва) площею 21,3474 га, кадастровий номер: 6125282300:01:001:0639, що знаходиться на території Грабовецької сільської ради Тернопільського району Тернопільської області;

- витребування з незаконного володіння Приватного підприємства «Агрон» на користь Фермерського господарства «Калина-3» земельної ділянки сільськогосподарського призначення площею 20,8974 га, що знаходиться на території Грабовецької сільської ради Тернопільського району Тернопільської області;

- скасування державної реєстрації земельної ділянки сільськогосподарського призначення (для ведення товарного сільськогосподарського виробництва) площею 21,3474 га, кадастровий номер: 6125282300:01:001:0639, що знаходиться на території Грабовецької сільської ради Тернопільського району Тернопільської області.

В обґрунтування своїх позовних вимог позивач покликається на те, що ФГ «Калина-3» на праві постійного користування належить земельна ділянка площею 20,8974 га, право користування на яку перейшло до товариства від засновника ОСОБА_1 . Оскаржуючи вказане рішення органу місцевого самоврядування, результати земельних торгів та укладений між відповідачами договір оренди землі, позивач стверджує, що земельна ділянка площею 20,8974 га є частиною земельної ділянки, що була предметом договору оренди землі площею 21,3474 га кадастровий номер 6125282300:01:001:0639, що знаходиться на території Грабовецької сільської ради, та належала йому на праві постійного користування.

Рішенням Господарського суду Тернопільської області від 19.01.2023 у даній справі позовні вимоги ФГ «Калина-3» задоволено частково; визнано недійсним договір оренди землі б/н від 18.02.2021, укладений між Великогаївською сільською радою та ПП «Агрон» щодо оренди земельної ділянки сільськогосподарського призначення (для ведення товарного сільськогосподарського виробництва) площею 21,3474 га, кадастровий номер 6125282300:01:001:0639, що знаходяться на території Грабовецької сільської ради Тернопільського району Тернопільської області; витребувано у ПП «Агрон» на користь ФГ «Калина-3» земельну ділянку сільськогосподарського призначення площею 20,8974 га, що знаходиться на території Грабовецької сільської ради Тернопільського району Тернопільської області; скасовано державну реєстрацію земельної ділянки сільськогосподарського призначення (для ведення товарного сільськогосподарського виробництва) площею 21,3474 га, кадастровий номер 6125282300:01:001:0639, що знаходиться на території Грабовецької сільської ради Тернопільського району Тернопільської області; в решті позовних вимог відмовлено.

Ухвалюючи вказане рішення, місцевий господарський суд виходив з такого:

- фермерське господарство «Калина-3» є постійним користувачем земельної ділянки площею 20,8974 га, що знаходиться на території Грабовецької сільської ради, що, зокрема, встановлено й судовими рішеннями у справі № 921/68/21. Водночас, матеріали справи не містять доказів припинення у ФГ «Калина - 3» права постійного користування земельною ділянкою площею 20,8974 га з визначених ст. 141 ЗК України підстав, у т.ч. і в судовому порядку відповідно до ст. 143 ЗК України, отже, як на час прийняття рішення Великогаївської сільської ради №1251 від 04.11.2020 «Про затвердження проектів землеустрою щодо відведення земельних ділянок», проведення аукціону та укладення договору оренди від 18.02.2021, так і станом на дату прийняття рішення у даній справі, позивач - ФГ «Калина - 3» є постійним землекористувачем земельної ділянки площею 20,8974 га, що знаходиться на території Грабовецької сільської ради;

- зі змісту виготовленої позивачем документації із землеустрою та рішення ГУ Держгеокадастру в Івано-Франківській області РВ 2600078342022 про відмову у внесенні відомостей до Державного земельного кадастру від 28.09.2022 вбачається, що належна позивачу ділянка на 98,62 % перетинається з земельною ділянкою за кадастровим номером 6125282300:01:001:0639, що також не спростовано відповідачами належними та допустимими доказами;

- з огляду на встановлені обставини, прийняття Великогаївською сільською радою рішення №1251 від 04.11.2020 про затвердження проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки сільськогосподарського призначення комунальної власності площею 21,3474 га кадастровий номер 6125282300:01:001:0639 га, з подальшим продажем права її оренди на земельних торгах, відбулось всупереч ч.5 ст. 116 ЗК України без припинення права позивача на користування значною її частиною - 20,8974 га. Отже, прийняте 04.11.2020 органом місцевого самоврядування рішення №1251, проведені 18.02.2021 земельні торги, оформлені протоколом №62172 та укладений 18.02.2021 за його результатами договір оренди землі не відповідають закону;

- предметом спору у даній справі є визнання недійсним в частині рішення органу місцевого самоврядування, результатів земельних торгів, договору оренди землі, витребування з чужого незаконного володіння земельної ділянки, скасування державної реєстрації земельної ділянки. У даній справі задоволення позовної вимоги ФГ «Калина - 3» про визнання недійсним рішення Великогаївської сільської ради в частині затвердження проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки площею 21,3474 га кадастровий номер 6125282300:01:001:0639 для подальшого продажу права її оренди, яке вже було реалізоване і вичерпало свою дію, не призведе до поновлення прав позивача, відновлення володіння, користування земельною ділянкою. Тому, така вимога не є ефективним способом захисту права позивача. З огляду на обрання позивачем неналежного способу захисту при зверненні до суду з позовними вимогами щодо визнання недійсним в частині рішення органу місцевого самоврядування та результатів земельних торгів, позов в цій частині не підлягає до задоволення;

- враховуючи встановлені судом факти прийняття рішення №1251 від 04.11.2020 та проведення 18.02.2021 аукціону з продажу права оренди земельної ділянки з порушенням вимог Закону, в силу вимог ст. 215 ЦК України, визнанню недійсним підлягає укладений на їх підставі між Великогаївською сільською радою та ПП «Агрон» договір оренди землі б/н від 18.02.2021, а земельна ділянка площею 20,8974 га на підставі ст.ст. 387, 391 ЦК України, ст. 152 ЗК України підлягає витребуванню з незаконного володіння ПП «Агрон» на користь ФГ «Калина - 3» та скасування у Державному земельному кадастрі державної реєстрації земельної ділянки площею 21,3474 га кадастровий номер 6125282300:01:001:0639 відповідно до ч.10 ст. 24 Закону України «Про Державний земельний кадастр».

Не погодившись із ухваленим рішенням місцевого господарського суду від 19.01.2023 у даній справі, Великогаївська сільська рада звернулася до Західного апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій просить суд скасувати вказане рішення в частині задоволених позовних вимог та ухвалити нове, яким в задоволенні позову відмовити. Як на підставу для скасування рішення місцевого господарського суду відповідач-1 покликається на таке:

- Великогаївська сільська рада стверджує, що при прийнятті рішення 57 сесії 7 скликання Великогаївської сільської ради за № 1251 від 04.11.2020 «Про затвердження проектів землеустрою щодо відведення земельних ділянок» та при проведенні земельних торгів (аукціону), діяла відповідно до вимог чинного законодавства України;

- разом з тим, відповідач-1 зазначає, що у березні 2011 ФГ «Калина-3» звернулося до голови Тернопільської районної державної адміністрації із заявою про затвердження проекту землеустрою щодо відведення земельних ділянок у власність членам фермерського господарства площею 1,8956 га для ведення фермерського господарства. За розпорядженням голови Тернопільської районної державної адміністрації від 30.05.2011 за № 435 відбувся поділ земельної ділянки площею 28,46 га для ведення фермерського господарства, наданої у постійне користування ФГ «Калина-3» та, відповідно, втратив чинність Державний акт на право постійного користування землею серії ТР № 503. Скаржник стверджує, що земельна ділянка площею 28,46 га припинила своє існування. Натомість ФГ «Калина-3» повинно було укласти з Тернопільською районною державною адміністрацією договір оренди іншої земельної ділянки площею 20,8974 га для ведення фермерського господарства, однак, впродовж 10 років використовувало земельну ділянку без правовстановлюючих документів, при цьому не сплачуючи жодних платежів за користування земельною ділянкою;

- земельна ділянка сільськогосподарського призначення (для ведення товарного сільськогосподарського виробництва) площею 21,3474 га, що знаходиться на території Грабовецької сільської ради Тернопільського району Тернопільської області, кадастровий номер 6125282300:01:001:0639 сформована у вересні 2018 року та була передана з державної власності у комунальну власність на підставі наказу Головного управління Держгеокадастру у Тернопільській області від 22 вересня 2018 за N 19-3160/14-18-СГ; суб`єктом права власності на вказану земельну ділянку є Великогаївська сільська рада; форма власності комунальна; дата державної реєстрації в державному реєстрі прав 25 вересня 2018 року. Отже, вказані обставин свідчать про те, що земельна ділянка площею 21,3474 га за кадастровим номером 6125282300:01:001:0639 не перебувала у користуванні ФГ «Калина-3»;

- скаржник вважає безпідставним задоволення позовної вимоги ФГ «Калина-3» про витребування спірної земельної ділянки у ПП «Агрон», оскільки суб`єктом права власності на земельну ділянку площею 21,3474 га за кадастровим номером 6125282300:01:001:0639 для товарного сільськогосподарського виробництва є Великогаївська сільська рада, а ПП «Агрон» є лише орендарем вказаної земельної ділянки на підставі договору оренди від 18.02.2021.

Відповідно до протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями Західного апеляційного господарського суду від 16.05.2023 справу за № 921/537/22 передано на розгляд колегії суддів у складі головуючої судді Орищин Г.В., суддів Галушко Н.А. та Желіка М.Б.

Процесуальний хід розгляду апеляційної скарги у даній справі відображено у відповідних ухвалах Західного апеляційного господарського суду. За клопотанням представника позивача, розгляд апеляційної скарги відбувався в режимі відеоконференції з використанням власних технічних засобів поза межами приміщення суду.

Позивач та відповідач-2 своїм процесуальним правом, передбаченим ст. 263 ГПК України, не скористалися, відзивів на апеляційну скаргу не подали.

В дане судове засідання до Західного апеляційного господарського суду прибули представники відповідачів, представник позивача вийшов на зв`язок із судом в режимі відеоконференції, третя особа участі уповноваженого представника не забезпечила, причини неявки суду не повідомила, хоча своєчасно та належним чином була повідомлена про час місце розгляду апеляційної скарги, про що свідчить наявне в матеріалах справи повідомлення про вручення поштового відправлення. Представник скаржника висловив свою позицію в обґрунтування доводів апеляційної скарги, яку підтримав представник відповідача-2, натомість представник позивача заперечив доводи представників відповідачів.

Розглянувши матеріали справи, заслухавши пояснення представників сторін, оцінивши подані сторонами докази на відповідність їх фактичним обставинам і матеріалам справи, судова колегія вважає, що підстави для задоволення апеляційної скарги та скасування оскаржуваного рішення відсутні, з огляду на наступне:

10 жовтня 2001 Тернопільською районною державною адміністрацією (далі Тернопільська РДА) на підставі рішення Грабовецької сільради народних депутатів Тернопільського району Тернопільської області від 23.09.1992 ОСОБА_1 було видано державний акт, за яким останньому у постійне користування була надана земельна ділянка площею 28,46 га в межах згідно з планом, що розташована на території Грабовецької сільської ради, для ведення селянського (фермерського) господарства.

У березні 2011 року ФГ «Калина-3» звернулось до голови Тернопільської РДА із заявою та клопотанням про затвердження проекту землеустрою щодо відведення земельних ділянок у власність голові та членам ФГ «Калина-3» ОСОБА_1 , ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , ОСОБА_3 загальною площею 7,5826 га для ведення фермерського господарства.

Розпорядженням голови Тернопільської РДА від 30.05.2011 за № 435 (далі розпорядження від 30.05.2011 № 435) затверджено проект землеустрою щодо відведення голові та членам ФГ «Калина-3» у власність земельних ділянок загальною площею 7,5826 га для ведення фермерського господарства за рахунок земель сільськогосподарського призначення (землі, що перебувають в постійному користуванні голови ФГ «Калина-3» ОСОБА_1 рілля (державний акт)) за межами населеного пункту на території Грабовецької сільради (пункт 1). Передано голові та членам ФГ «Калина-3» у власність земельні ділянки загальною площею 7,5826 га для ведення фермерського господарства за рахунок земель сільськогосподарського призначення (землі, що перебувають в постійному користуванні ФГ «Калина-3» ОСОБА_1 рілля (державний акт)) за межами населеного пункту на території Грабовецької сільради), в тому числі: ОСОБА_1 - ділянка НОМЕР_4 площею 1,8957 га, ОСОБА_1 - ділянка № НОМЕР_1 площею 1,8956 га; ОСОБА_2 - ділянка № НОМЕР_2 площею 1,8956 га; ОСОБА_3 - ділянка № НОМЕР_3 площею 1,8957 га (пункт 2).

Вказаним розпорядженням вирішено ОСОБА_1 , ОСОБА_1 , ОСОБА_4 , ОСОБА_3 оформити державні акти на право власності на землю (пункт 3), ФГ «Калина-3» укласти договір оренди з Тернопільською РДА на земельну ділянку загальною площею 20,8974 га (пункт 4), визнати таким, що втратив чинність державний акт (пункт 5).

За інформацією з Державного земельного кадастру про право власності та речові права на земельну ділянку та Державного реєстру речових прав на нерухоме майно Великогаївська сільська рада є суб`єктом права власності на земельну ділянку площею 21,3474 га, кадастровий номер 6125282300:01:001:0639 для товарного сільськогосподарського виробництва, яка розташована за межами населеного пункту села Грабовець Великогаївської сільської ради. Форма власності комунальна. Дата державної реєстрації в державному реєстрі прав 25.09.2018.

4 листопада 2020 Великогаївська сільська рада ухвалила рішення № 1251 «Про затвердження проектів землеустрою щодо відведення земельних ділянок», яким, зокрема, вирішила: затвердити проект землеустрою щодо відведення земельної ділянки із зміною цільового призначення (виду функціонального використання) сільськогосподарського призначення комунальної власності для подальшого продажу права оренди на земельних торгах площею 21,3474 га для товарного сільськогосподарського виробництва, кадастровий номер 6125282300:01:001:0639, яка розташована за межами населеного пункту села Грабовець Великогаївської сільради (пункт 3); зареєструвати право комунальної власності на земельну ділянку 21,3474 га для товарного сільськогосподарського виробництва, яка розташована за межами населеного пункту села Грабовець Великогаївської сільської ради, кадастровий номер 6125282300:01:001:0639 (пункт 4); продати на земельних торгах (аукціоні) право оренди на 7 (сім) років на земельну ділянку сільськогосподарського призначення, кадастровий номер 6125282300:01:001:0639, площею 21,3474 га для товарного сільськогосподарського виробництва, яка розташована за межами населеного пункту села Грабовець Великогаївської сільської ради.

Згодом, 18.02.2021 було проведено аукціон з продажу права оренди земельної ділянки сільськогосподарського призначення (для ведення товарного сільськогосподарського виробництва) площею 21,3474 га з кадастровим номером 6125282300:01:001:0639, що знаходиться на території Грабовецької сільради, переможцем якого визнано ПП «Агрон».

18.02.2021 Великогаївською сільською радою та ПП «Агрон» було укладено договір оренди земельної ділянки.

Вищевказані обставини встановлені судовими рішеннями у іншій справі за участю тих самих осіб, а саме у справі №921/68/21 за позовом Фермерського господарства «Калина-3» до відповідача Великогаївської сільської ради, за участю третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача Приватного підприємства «Агрон» про:

- визнання протиправними дії Великогаївської сільської ради щодо проведення аукціону № 30969, лот № 62172 з передачі в оренду земельної ділянки сільськогосподарського призначення (для ведення товарного сільськогосподарського виробництва) площею 21,3474 га, що знаходиться на території Грабовецької сільської ради Тернопільського району Тернопільської області, кадастровий номер 6125282300:01:001:0639;

- визнання права постійного користування земельною ділянкою сільськогосподарського призначення (для ведення товарного сільськогосподарського виробництва) площею 21,3474 га, що знаходиться на території Грабовецької сільської ради Тернопільського району Тернопільської області, кадастровий номер 6125282300:01:001:0639 за Фермерським господарством «Калина-3».

Рішенням Господарського суду Тернопільської області від 09.06.2021 у вищеназваній справі позов задоволено. Вказане рішення було оскаржено в апеляційному порядку. Постановою Західного апеляційного господарського суду від 10.02.2022 скасовано рішення Господарського суду Тернопільської області від 09.06.2021 у справі №921/68/21, ухвалено нове рішення про відмову у позові.

Постановою Верховного Суду від 10.08.2022 в порядку касаційного провадження було скасовано постанову Західного апеляційного господарського суду від 10.02.2022 у справі № 921/68/21; рішення Господарського суду Тернопільської області від 09.06.2021 у справі № 921/68/21 залишено в силі та викладено пункти 1, 3 резолютивної частини такого в наступній редакції:

« 1. Позов задовольнити частково.

3.Визнати право постійного користування земельною ділянкою сільськогосподарського призначення площею 20,8974 га, що знаходиться на території Грабовецької сільської ради Тернопільського району Тернопільської області, за Фермерським господарством «Калина-3».

Стягнуто судовий збір.

Пункт 2 рішення місцевого господарського суду від 09.06.2021 у справі №921/68/21, яким визнано протиправними дії Великогаївської сільської ради щодо проведення аукціону №30969, лот №62172 з передачі в оренду земельної ділянки сільськогосподарського призначення (для ведення товарного сільськогосподарського виробництва) площею 21,3474 га, що знаходиться на території Грабовецької сільської ради Тернопільського району Тернопільської області, кадастровий номер 6125282300:01:001:0639, залишено касаційним судом без змін.

Ухвалюючи постанову від 10.08.2022 у справі № 921/68/21 Верховний Суд виходив з того, що право постійного користування земельною ділянкою сільськогосподарського призначення площею 20,8974 га, що знаходиться на території Грабовецької сільської ради у Фермерського господарства «Калина - 3» не припинилося, оскільки така надана позивачу у постійне користування для ведення селянського (фермерського) господарства згідно з рішенням Грабовецької сільради народних депутатів Тернопільського району Тернопільської області від 23.09.1992 (Державний акт № 87).

З огляду на те, що у справі №921/68/21 також брали участь ФГ «Калина-3», Великогаївська сільська рада, ПП «Агрон» та встановлювались обставини правомірності землекористування позивачем ділянкою площею 20,8974 га, що знаходиться на території Грабовецької сільської ради, а також щодо законності дій Великогаївської сільської ради щодо проведення аукціону з продажу права оренди земельної ділянки площею 21,3474 га кадастровий номер 6125282300:01:001:0639, переможцем якої стало ПП «Агрон», відтак встановлені у вказаній справі обставини не потребують доказування у справі № 921/537/22, відповідно до ст. 75 ГПК України.

З наведеного вбачається, що Фермерське господарство «Калина-3» є постійним користувачем земельної ділянки площею 20,8974 га, що знаходиться на території Грабовецької сільської ради, згідно з державним актом №87 від 10.10.2001 на право постійного користування землею, а отже, твердження скаржника щодо втрати чинності вказаного Державного акта на право постійного користування землею позивача є безпідставними.

Водночас, судовими рішеннями у справі №921/68/21 також встановлено протиправність дій Великогаївської сільської ради щодо проведення аукціону №30969, лот №62172 з передачі в оренду земельної ділянки сільськогосподарського призначення (для ведення товарного сільськогосподарського виробництва) площею 21,3474 га, що знаходиться на території Грабовецької сільської ради Тернопільського району Тернопільської області, кадастровий номер 6125282300:01:001:0639, позаяк сільською радою не було враховано наявного у позивача права постійного землекористування на її частину, чим порушено його права.

Переможцем земельних торгів у формі аукціону №30969 від 18.02.2021 (лот №62172) стало ПП «Агрон», з яким було укладено оскаржуваний договір оренди землі площею 21,3474 га за кадастровим номером 6125282300:01:001:0639 від 18.02.2021.

За умовами вказаного договору (п. 1.1. договору) орендодавець, на підставі протоколу земельних торгів у формі аукціону №62172 від 18.02.2021 з продажу права оренди земельної ділянки, надав, а орендар прийняв в строкове платне користування земельну ділянку для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, яка розташована за межами населеного пункту села Грабовець на території Великогаївської сільської ради Тернопільського району Тернопільської області.

За змістом п. 2.1, п. 2.3, п. 2.6, п. 2.7 договору в оренду була передана земельна ділянка загальною площею 21,3474 га кадастровий номер 6125282300:01:001:0639 строком на 7 років, з визначеною нормативно грошовою оцінкою за базовий податковий (звітний) період 890886,42 грн.

Орендна плата вноситься в розмірі 333,49% від нормативної грошової оцінки земельної ділянки, що становить 237686,36 грн в рік (п. 4.1 договору).

Як вбачається з витягу з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно від 26.02.2022 за №246203518, на підставі договору оренди землі б/н від 18.02.2021, укладеного між Великогаївською сільською радою та Приватним підприємством «Агрон» строком на 7 років, 23.02.2021 за Приватним підприємством «Агрон» було зареєстровано право оренди земельної ділянки площею 21,3474 га кадастровий номер 6125282300:01:001:0639, відповідно речове право зареєстроване до 18.02.2028.

Водночас, на замовлення ФГ «Калина-3» від 14.09.2022 ФОП Рабець В.М було виготовлено технічну документацію із землеустрою щодо встановлення (відновлення) в натурі (на місцевості) меж земельної ділянки комунальної власності площею 20,8974 га, яка перебуває у постійному користуванні позивача.

Як вбачається з наявних в матеріалах справи доказів, зокрема, відповіді Головного управління Держгеокадастру в Івано-Франківській області №29-9-0.2-2756/0/2-22 від 03.11.2022 та Головного управління Держгеокадастру у Тернопільській області від 09.11.2022 за № 29-19-0.63-2936/2-22 на адвокатські запити, надано рішення РВ 2600078342022 про відмову у внесенні відомостей (змін до них) до Державного земельного кадастру від 28.09.2022.

У рішенні РВ 2600078342022 від 28.09.2022 державним кадастровим реєстратором відділу №1 Управління надання адміністративних послуг Головного управління Держгеокадастру в Івано-Франківській області, за результатом розгляду заяви про внесення відомостей (змін до них) до Державного земельного кадастру від 19.09.2022 реєстраційний номер ЗВ - 9704761232022 разом з доданими до неї документами та відповідно до Порядку ведення Державного земельного кадастру прийнято рішення про відмову у внесенні відомостей (змін до них) до Державного земельного кадастру з тієї підстави, що належна позивачу земельна ділянка на 98,62 % перетинається з земельною ділянкою за кадастровим номером 6125282300:01:001:0639.

За даними Витягу з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб підприємців та громадських формувань, сформованого судом за запитом №320812858453 станом на 19.01.2023, за місцезнаходженням: вул. Промислова, 1, с. Товстолуг, Тернопільський район, Тернопільська область, 47742 та за ідентифікаційним кодом 30362920 зареєстрована юридична особа Приватне підприємство «Агрон».

Позивач покликається на незаконність прийнятого Великогаївською сільською радою 04.11.2020 рішення за №1251, яким порушено його права, як постійного землекористувача земельною ділянкою площею 20,8974 га, відтак, він звернувся до суду з позовними вимогами про визнання його недійсним в частині, проведеного 18.02.2021 аукціону та укладеного договору оренди землі від 18.02.2021, а також витребування з незаконного володіння ПП «Агрон» земельної ділянки площею 20,8974 га та скасування державної реєстрації земельної ділянки площею 21,3474 га кадастровий номер 6125282300:01:001:0639.

Відповідно до статті 13 Конституції України кожний громадянин має право користуватися природними об`єктами права власності народу відповідно до закону. До таких об`єктів належать, зокрема земельні ділянки.

Громадяни для задоволення своїх потреб можуть користуватися об`єктами права державної та комунальної власності відповідно до закону (частина 3 статті 41 Конституції України).

У Рішенні Конституційного Суду від 22.09.2005 № 5-рп/2005 у справі за конституційним поданням 51 народного депутата України щодо відповідності Конституції України (конституційності) положень статті 92, пункту 6 розділу Х "Перехідні положення" Земельного кодексу України (справа про постійне користування земельними ділянками) зазначено, що суб`єктивне право на земельну ділянку виникає і реалізується на підставах і в порядку, визначених Конституцією України, Земельним кодексом України та іншими законами України, що регулюють земельні відносини.

Підставою для виникнення права на земельну ділянку є відповідний юридичний факт. Чинний Земельний кодекс України серед підстав набуття права на землю громадянами та юридичними особами не називає такої підстави як оформлення чи переоформлення прав на земельні ділянки.

За змістом ч. 1 ст. 116 ЗК України громадяни та юридичні особи набувають права власності та права користування земельними ділянками із земель державної або комунальної власності за рішенням органів виконавчої влади або органів місцевого самоврядування в межах їх повноважень, визначених цим Кодексом, або за результатами аукціону.

Частина 1 статті 125 ЗК України передбачає, що право власності на земельну ділянку, а також право постійного користування та право оренди земельної ділянки виникають з моменту державної реєстрації цих прав.

У зазначеному вище рішенні, Конституційний Суду України зазначив, що суб`єктивне право постійного користування земельною ділянкою суттєво відрізняється від суб`єктивного права власності на землю та суб`єктивного права оренди. Хоча власники землі та орендарі поряд із повноваженнями щодо володіння та користування наділяються і повноваженнями щодо розпорядження земельними ділянками (орендарі - в частині передачі земель у суборенду за згодою власника), а постійні користувачі такої можливості позбавлені, у їх праві на землю є ряд особливостей і переваг:

- право постійного землекористування є безстроковим, на відміну від права оренди, і може бути припинено лише з підстав, передбачених законодавством;

- права та обов`язки постійних землекористувачів визначені чинним земельним законодавством і не підлягають договірному регулюванню (не можуть бути звужені);

- постійні землекористувачі, як і землевласники, сплачують земельний податок, розмір якого визначається відповідно до чинного законодавства, на відміну від договірного характеру орендної плати;

- земельні ділянки у постійне користування передаються у порядку відведення безоплатно з наступним посвідченням цього права шляхом видачі державного акта на право постійного користування земельною ділянкою; оплаті має підлягати лише виготовлення технічної документації на земельну ділянку, що здійснюється на договірних засадах із уповноваженою землевпорядною організацією.

Відповідно до статей 13, 14, пункту 7 частини 1 статті 92 Конституції України правовий режим власності та користування землею визначається законами України. Правовий режим власності означає врегулювання нормами закону земельних відносин, порядку та умов поділу земель на категорії, правове визначення форм власності на землю, порядку набуття і здійснення права власності, а також права постійного чи тимчасового землекористування щодо управління землями тощо, реалізацію та позбавлення цього права, функції, компетенцію органів державної влади і місцевого самоврядування.

Право постійного користування земельною ділянкою - це право володіння і користування земельною ділянкою, яка перебуває у державній або комунальній власності, без встановлення строку (ч.1 ст. 92 ЗК України).

Як встановлено судовими рішеннями у справі № 921/68/21, ФГ «Калина-3» є постійним користувачем земельної ділянки площею 20,8974 га, що знаходиться на території Грабовецької сільської ради.

За змістом ч.1 ст. 95 ЗК України землекористувачі, якщо інше не передбачено законом або договором, мають право: а) самостійно господарювати на землі; б) власності на посіви і насадження сільськогосподарських та інших культур, на вироблену продукцію; в) використовувати у встановленому порядку для власних потреб наявні на земельній ділянці загальнопоширені корисні копалини, торф, ліси, водні об`єкти, а також інші корисні властивості землі; г) на відшкодування збитків у випадках, передбачених законом; ґ) споруджувати жилі будинки, виробничі та інші будівлі і споруди.

Земельні ділянки, які перебувають у власності чи користуванні громадян або юридичних осіб, передаються у власність чи користування за рішенням органів виконавчої влади чи органів місцевого самоврядування лише після припинення права власності чи користування ними в порядку, визначеному законом (ч. 5 ст. 116 ЗК України).

Стаття 141 ЗК України визначає виключний перелік підстав припинення права користування земельною ділянкою:

а) добровільна відмова від права користування земельною ділянкою;

б) вилучення земельної ділянки у випадках, передбачених цим Кодексом;

в) припинення діяльності релігійних організацій, державних чи комунальних підприємств, установ та організацій;

г) використання земельної ділянки способами, які суперечать екологічним вимогам;

ґ) використання земельної ділянки не за цільовим призначенням; д) систематична несплата земельного податку або орендної плати;

е) набуття іншою особою права власності на жилий будинок, будівлю або споруду, які розташовані на земельній ділянці;

є) використання земельної ділянки у спосіб, що суперечить вимогам охорони культурної спадщини;

ж) передача приватному партнеру, концесіонеру нерухомого майна, розміщеного на земельній ділянці, що перебуває в користуванні державного або комунального підприємства та є об`єктом державно-приватного партнерства або об`єктом концесії.

Підпункти "а", "в" ст. 12 ЗК України (в редакції на момент виникнення спірних правовідносин) відносять до повноважень сільських, селищних, міських рад у галузі земельних відносин на території сіл, селищ, міст розпорядження землями територіальних громад та надання земельних ділянок у користування із земель комунальної власності відповідно до цього Кодексу.

Відповідно до ч.1 ст. 123 ЗК України (в редакції на момент виникнення спірних правовідносин), надання земельних ділянок державної або комунальної власності у користування здійснюється Верховною Радою Автономної Республіки Крим, Радою міністрів Автономної Республіки Крим, органами виконавчої влади або органами місцевого самоврядування.

Рішення зазначених органів приймається на підставі проектів землеустрою щодо відведення земельних ділянок у разі:

надання земельної ділянки із зміною її цільового призначення;

формування нової земельної ділянки (крім поділу та об`єднання).

Надання у користування земельної ділянки, зареєстрованої в Державному земельному кадастрі відповідно до Закону України "Про Державний земельний кадастр", право власності на яку зареєстровано у Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно, без зміни її меж та цільового призначення здійснюється без складення документації із землеустрою.

У ч.11 ст. 123 ЗК України (в редакції на момент виникнення спірних правовідносин) зазначено, що рішенням про надання земельної ділянки у користування за проектом землеустрою щодо її відведення здійснюються:

затвердження проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки;

вилучення земельних ділянок у землекористувачів із затвердженням умов вилучення земельних ділянок (у разі необхідності);

надання земельної ділянки особі у користування з визначенням умов її використання і затвердженням умов надання, у тому числі (у разі необхідності) вимог щодо відшкодування втрат сільськогосподарського та лісогосподарського виробництва.

В матеріалах справи відсутні, а сторонами не подані докази, які б свідчили про припинення у ФГ «Калина - 3» права постійного користування земельною ділянкою площею 20,8974 га з визначених ст. 141 ЗК України підстав, у тому числі і в судовому порядку, відповідно до ст. 143 ЗК України. Вказане свідчить, що станом на час прийняття рішення Великогаївської сільської ради №1251 від 04.11.2020 «Про затвердження проектів землеустрою щодо відведення земельних ділянок», проведення аукціону та укладення договору оренди від 18.02.2021, так і станом на момент прийняття рішення місцевий господарським судом у даній справі, Фермерське господарство «Калина - 3» (позивач) є постійним землекористувачем земельної ділянки площею 20,8974 га, що знаходиться на території Грабовецької сільської ради, що також встановлено судовими рішеннями у справі № 921/68/21, які набрали законної сили та, в силу приписів ст. 75 ГПК України, не потребує повторного доведення у даній справі.

Зокрема, вказаними рішеннями визнано протиправними дії Великогаївської сільської ради щодо проведення аукціону №30969, лот №62172 з передачі в оренду земельної ділянки сільськогосподарського призначення (для ведення товарного сільськогосподарського виробництва) площею 21,3474 га, що знаходиться на території Грабовецької сільської ради Тернопільського району Тернопільської області, кадастровий номер 6125282300:01:001:0639, позаяк сільською радою не було враховано наявного у позивача права постійного землекористування на її частину.

Водночас, належна ФГ «Калина-3» ділянка на 98,62 % перетинається з земельною ділянкою за кадастровим номером 6125282300:01:001:063, що вбачається зі змісту виготовленої позивачем документації із землеустрою та рішення ГУ Держгеокадастру в Івано-Франківській області РВ 2600078342022 про відмову у внесенні відомостей до Державного земельного кадастру від 28.09.2022 та не спростовано сторонами.

З наведеного слідує, що приймаючи 04.11.2020 рішення за №1251 про затвердження проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки сільськогосподарського призначення комунальної власності площею 21,3474 га кадастровий номер 6125282300:01:001:0639 га, з подальшим продажем права її оренди на земельних торгах, Великогаївська сільська рада допустила порушення норм чинного законодавства, зокрема, ч.5 ст. 116 ЗК України, оскільки право ФГ «Калина-3» на користування значною частиною (20,8974 га) спірної ділянки не припинилося.

У зв`язку з перемогою ПП «Агрон» у земельних торгах, 18.02.2021 між ним/орендарем та Великогаївською сільською радою/орендодавцем укладено договір оренди земельної ділянки 21,3474 га строком на 7 років.

З огляду на наведене, судова колегія прийшла до висновку, що прийняте 04.11.2020 Великогаївською сільською радою рішення №1251, проведені 18.02.2021 земельні торги, оформлені протоколом №62172 та укладений 18.02.2021 за його результатами договір оренди землі не відповідають закону.

Відповідно до ст. 2, 20 ГПК України завданням господарського судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів, пов`язаних із здійсненням господарської діяльності, та розгляд інших справ, віднесених до юрисдикції господарського суду, з метою ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав і законних інтересів фізичних та юридичних осіб, держави, що виникають, зокрема, з земельних відносин та щодо права власності чи іншого речового права на майно, визнання недійсними акта, що порушують такі права.

За змістом ч. 2 ст. 4 ГПК України юридичні особи та фізичні особи - підприємці, фізичні особи, які не є підприємцями, державні органи, органи місцевого самоврядування мають право на звернення до господарського суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав та законних інтересів у справах, віднесених законом до юрисдикції господарського суду, а також для вжиття передбачених законом заходів, спрямованих на запобігання правопорушенням.

Порушенням вважається такий стан суб`єктивного права, за якого воно зазнало протиправного впливу з боку правопорушника, внаслідок чого суб`єктивне право особи зменшилося або зникло як таке; порушення права пов`язано з позбавленням можливості здійснити, реалізувати своє право повністю або частково.

Відповідно до ч.1 ст. 14 Господарського процесуального кодексу України суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом передбачених цим Кодексом випадках. При цьому позивач, тобто особа, яка подала позов, у відповідності до змісту ст. ст. 46, 162 ГПК України самостійно визначається з порушеним, невизнаним чи оспорюваним правом або охоронюваним законом інтересом, які потребують судового захисту. Обґрунтованість підстав звернення до суду оцінюються судом у кожній конкретній справі за результатами розгляду позову.

У частині другій статті 16 Цивільного кодексу України законодавець визначив способи здійснення захисту цивільних справ та інтересів судом, а також зазначив, що суд може захистити цивільне право або інтерес іншим способом, що встановлений договором або законом

Цивільне законодавство не містить визначення поняття способів захисту цивільних прав та інтересів. За своїм призначенням вони можуть вважатися визначеним законом механізмом матеріально-правових засобів здійснення охорони цивільних прав та інтересів, що приводиться в дію за рішенням суду у разі їх порушення чи реальної небезпеки такого порушення.

Першочергово захист цивільних прав та інтересів полягає в з`ясуванні того, чи має особа таке право або інтерес та чи були вони порушені або було необхідним їх правове визначення.

Згідно зі ч. ч. 1-4 ст. 11 ЦК України вказує на те, що цивільні права та обов`язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов`язки. Підставами виникнення цивільних прав та обов`язків, зокрема, є: 1) договори та інші правочини; 2) створення літературних, художніх творів, винаходів та інших результатів інтелектуальної, творчої діяльності; 3) завдання майнової (матеріальної) та моральної шкоди іншій особі; 4) інші юридичні факти. Цивільні права та обов`язки можуть виникати безпосередньо з актів цивільного законодавства. У випадках, встановлених актами цивільного законодавства, цивільні права та обов`язки виникають безпосередньо з актів органів державної влади, органів влади Автономної Республіки Крим або органів місцевого самоврядування.

Відповідно до частини першої статті 15 Цивільного кодексу України кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорення. Таким чином, у розумінні закону, суб`єктивне право на захист - це юридично закріплена можливість особи використати заходи правоохоронного характеру для поновлення порушеного права і припинення дій, які порушують це право.

Суд з`ясовує характер спірних правовідносин сторін (предмет та підставу позову), характер порушеного права позивача та можливість його захисту в обраний ним спосіб.

Пунктом 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод від 04.11.1950 (далі - Конвенція) передбачено, що кожен має право на розгляд його справи судом.

Із статті 6 Конвенції вбачається, що доступ до правосуддя є невід`ємним елементом права на справедливий суд, а відповідно до статті 13 Конвенції (право на ефективний засіб юридичного захисту), кожен чиї права та свободи, визнані в цій Конвенції, було порушено, має право на ефективний засіб юридичного захисту в національному органі, навіть якщо таке порушення було вчинене особами, які здійснювали свої офіційні повноваження. При цьому ефективним слід розуміти спосіб, що приводить до потрібних результатів, наслідків, дає найбільший ефект. Таким чином, ефективний спосіб захисту повинен забезпечити поновлення порушеного права, бути адекватним наявним обставинам.

Отже, суд першочергово перевіряє, чи були порушені права позивача, яким способом вони мають бути поновлені і чи є відповідні позовні вимоги у справі.

Велика Палата Верховного Суду неодноразово зазначала, що застосування конкретного способу захисту цивільного права залежить як від виду та змісту правовідносин, які виникли між сторонами, від змісту права чи інтересу, за захистом якого звернулася особа, так і від характеру його порушення, невизнання або оспорення. Такі право чи інтерес мають бути захищені судом у спосіб, який є ефективним, тобто таким, що відповідає змісту відповідного права чи інтересу, характеру його порушення, невизнання або оспорення та спричиненим цими діяннями наслідкам (схожі правові висновки викладені у постановах Великої Палати Верховного Суду від 05.06.2018 у справі №338/180/17, від 11.09.2018 у справі №905/1926/16, від 30.01.2019 у справі №569/17272/15-ц, від 11.09.2019 у справі №487/10132/14-ц, від 16.06.2020 у справі №145/2047/16-ц).

Розглядаючи справу, суд має з`ясувати: 1) з яких саме правовідносин сторін виник спір; 2) чи передбачений обраний позивачем спосіб захисту законом або договором; 3) чи передбачений законом або договором ефективний спосіб захисту порушеного права позивача; 4) чи є спосіб захисту, обраний позивачем, ефективним для захисту його порушеного права у спірних правовідносинах. Якщо суд дійде висновку, що обраний позивачем спосіб захисту не передбачений законом або договором та/або є неефективним для захисту порушеного права позивача, у цих правовідносинах позовні вимоги останнього не підлягають задоволенню (подібний правовий висновок викладений у пунктах 6.6, 6.7 постанови Великої Палати Верховного Суду від 19.01.2021 у справі №916/1415/19).

Отже, предметом спору даної справи є визнання недійсним в частині рішення органу місцевого самоврядування, результатів земельних торгів, договору оренди землі, витребування з чужого незаконного володіння земельної ділянки, скасування державної реєстрації земельної ділянки.

Статтею 396 ЦК України передбачено, що особа, яка має речове право на чуже майно, має право на захист цього права, у тому числі і від власника майна, відповідно до положень глави 29 цього Кодексу.

Способи захисту цивільних прав та інтересів визначені ч. 2 ст. 16 ЦК України, відповідно до якої одним з таких є: визнання правочину недійсним; визнання незаконними рішення, дій чи бездіяльності органу державної влади, органу влади Автономної Республіки Крим або органу місцевого самоврядування, їхніх посадових і службових осіб.

Правовий акт органу державної влади, органу влади Автономної Республіки Крим або органу місцевого самоврядування, який не відповідає законові і порушує права власника, за позовом власника майна визнається судом незаконним та скасовується (ч. 1 ст. 393 ЦК України).

Порушені права землекористувачів підлягають відновленню в порядку, встановленому законом (ч. 2 ст. 95 ЗК України).

Відповідно до ч. 2, 3 статті 152 ЗК України власник земельної ділянки або землекористувач може вимагати усунення будь-яких порушень його прав на землю, навіть якщо ці порушення не пов`язані з позбавленням права володіння земельною ділянкою, і відшкодування завданих збитків. Захист прав громадян та юридичних осіб на земельні ділянки здійснюється, зокрема шляхом: визнання угоди недійсною; визнання недійсними рішень органів виконавчої влади або органів місцевого самоврядування.

Згідно ч.1 ст. 155 ЗК України у разі видання органом виконавчої влади або органом місцевого самоврядування акта, яким порушуються права особи щодо володіння, користування чи розпорядження належною їй земельною ділянкою, такий акт визнається недійсним.

За змістом ст. 21 Цивільного кодексу України, ст. 59 Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні» суд визнає незаконним та скасовує правовий акт індивідуальної дії, виданий органом державної влади, органом влади Автономної Республіки Крим або органом місцевого самоврядування, якщо він суперечить актам цивільного законодавства і порушує цивільні права або інтереси. Суд визнає незаконним та скасовує нормативно-правовий акт органу державної влади, органу влади Автономної Республіки Крим або органу місцевого самоврядування, якщо він суперечить актам цивільного законодавства і порушує цивільні права або інтереси.

Підставами для визнання акта недійсним є невідповідність його вимогам чинного законодавства та/або визначеній законом компетенції органу, який видав цей акт. Обов`язковою умовою визнання акта недійсним є також порушення у зв`язку з прийняттям відповідного акта прав та охоронюваних законом інтересів підприємства чи організації - позивача у справі.

Разом з цим, суд зазначає, що серед способів захисту речових прав Цивільний кодекс України виокремлює, зокрема витребування майна із чужого незаконного володіння (стаття 387), усунення перешкод у здійсненні права користування та розпорядження майном (стаття 391), визнання права власності (стаття 392), відшкодування матеріальної і моральної шкоди (статті 1166, 1167, 1173).

Cудовий захист повинен бути повним та відповідати принципу процесуальної економії, тобто забезпечити відсутність необхідності звернення до суду для вжиття додаткових засобів захисту. (постанова Великої Палати Верховного Суду від 22 вересня 2020 року у справі № 910/3009/18 (провадження № 12-204гс19).

З огляду на те, що рішення Великогаївської сільської ради в частині затвердження проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки площею 21,3474 га кадастровий номер 6125282300:01:001:0639 для подальшого продажу права її оренди вже було реалізоване і вичерпало свою дію, відтак, не призведе до поновлення прав позивача щодо відновлення володіння, користування земельною ділянкою, тому, позовна ФГ «Калина - 3» про визнання недійсним вказаного рішення не є ефективним способом захисту права позивача. Разом з тим, не є належними та ефективними способами захисту вимога про визнання недійсними торгів (аукціону) та протоколу електронного аукціону, позаяк торги є правочином, який завершується договором, що підлягає оскарженню в судовому порядку.

Відповідно до правових висновків. наведених у постановах Великої Палати Верховного Суду від 02.02.2021 у справі №925/642/19, від 15.09.2022 у справі №910/12525/20 та постанові Верховного Суду від 25.10.2022 у справі №910/6567/20 обрання позивачем неналежного способу захисту своїх прав є самостійною підставою для відмови у позові.

Отже, з огляду на обрання позивачем неналежного способу захисту при зверненні до суду з позовними вимогами про визнання недійсним в частині рішення органу місцевого самоврядування та результатів земельних торгів, місцевий господарський суд дійшов вірного висновку про відмову у задоволенні позовних вимог в цій частині.

Стаття 181 ЦК України визначає, що земельна ділянка є об`єктом цивільних прав. Формування земельної ділянки полягає у визначенні земельної ділянки як об`єкта цивільних прав. Формування земельної ділянки передбачає визначення її площі, меж та внесення інформації про неї до Державного земельного кадастру (ч.1 ст. 79 -1 Земельного кодексу України)

Частина 9 ст. 79-1 ЗК України передбачає, що земельна ділянка може бути об`єктом цивільних прав виключно з моменту її формування (крім випадків суборенди, сервітуту щодо частин земельних ділянок) та державної реєстрації права власності на неї.

Державна реєстрація земельної ділянки здійснюється при її формуванні шляхом відкриття Поземельної книги на таку ділянку. Державна реєстрація земельних ділянок здійснюється державним кадастровим реєстратором центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері земельних відносин. При здійсненні державної реєстрації земельної ділянки їй присвоюється кадастровий номер (ч. 1, ч. 2, ч. 9 ст. 24 Закону України «Про Державний земельний кадастр»).

За твердженням відповідача-1 наказом ГУ Держгеокадстру у Тернопільській області №19-3160/14-18-СГ від 29.09.2018 передано з державної у комунальну власність вже сформовану земельну ділянку площею 21,3474 га кадастровий номер 6125282300:01:001:0639.

Визнання правочину недійсним, відповідно до ч. 2 ст. 16 ЦК України, є способом захисту цивільних прав та інтересів.

Відповідно до ч. 1 ст. 215 ЦК України підставою недійсності правочину є недодержання в момент вчинення правочину стороною (сторонами) вимог, які встановлені частинами 1-3, 5 та 6 ст. 203 цього Кодексу.

Недійсним є правочин, якщо його недійсність встановлена законом (нікчемний правочин). Якщо недійсність правочину прямо не встановлена законом, але одна із сторін або інша заінтересована особа заперечує його дійсність на підставах, встановлених законом, такий правочин може бути визнаний судом недійсним (оспорюваний правочин) (ч.2, ч.3 ст.215 ЦК України).

Частинами 1-3, 5 ст. 203 ЦК України встановлено, що зміст правочину не може суперечити цьому Кодексу, іншим актам цивільного законодавства, а також інтересам держави і суспільства, його моральним засадам; особа, яка вчиняє правочин, повинна мати необхідний обсяг цивільної дієздатності; волевиявлення учасника правочину має бути вільним і відповідати його внутрішній волі; правочин має бути спрямований на реальне настання правових наслідків, що обумовлені ним.

Вирішуючи спори про визнання правочинів (господарських договорів) недійсними, господарський суд повинен встановити наявність фактичних обставин, з якими закон пов`язує визнання таких правочинів (господарських договорів) недійсними на момент їх вчинення (укладення) та в разі задоволення позовних вимог зазначати в судовому рішенні, в чому конкретно полягає неправомірність дій сторони та яким нормам законодавства не відповідає оспорюваний правочин.

Правочин, визнаний судом недійсним, є недійсним з моменту його вчинення (ч. 1 ст. 236 ЦК України). Недійсний правочин не створює юридичних наслідків, крім тих, що пов`язані з його недійсністю (ч.1 ст. 216 ЦК України).

Відповідно до 387 ЦК України власник має право витребувати своє майно від особи, яка незаконно, без відповідної правової підстави заволоділа ним.

Передумовами та матеріальними підставами для захисту права власності або права користування земельною ділянкою у судовому порядку є наявність підтвердженого належними доказами права особи (власності або користування) щодо земельної ділянки, а також підтвердженого належними доказами факту порушення (невизнання або оспорювання) цього права на земельну ділянку.

Відповідно до ч. 4 статті 24 Закону України «Про Державний земельний кадастр» для державної реєстрації земельної ділянки державному кадастровому реєстратору, який здійснює таку реєстрацію, подаються: заява за формою, встановленою центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування державної політики у сфері земельних відносин; документація із землеустрою, що є підставою для формування земельної ділянки, в електронній формі та формі електронного документа. У разі якщо відповідно до закону поділ, об`єднання земельних ділянок здійснюються за погодженням з органами виконавчої влади, органами місцевого самоврядування, фізичними чи юридичними особами, до заяви про державну реєстрацію земельної ділянки, сформованої в результаті поділу або об`єднання земельних ділянок, також додаються документи, що належним чином підтверджують таку згоду. Заява з доданими документами надсилається заявником засобами телекомунікаційного зв`язку.

Державний кадастровий реєстратор, який здійснює державну реєстрацію земельних ділянок, протягом чотирнадцяти днів з дня реєстрації заяви: перевіряє відповідність документів вимогам законодавства; за результатами перевірки здійснює державну реєстрацію земельної ділянки або надає заявнику мотивовану відмову у державній реєстрації (ч. 5 ст. 24 Закону України «Про Державний земельний кадастр»).

Відповідно до ч.6 ст. 24 Закону України «Про Державний земельний кадастр» підставою для відмови у здійсненні державної реєстрації земельної ділянки є: подання заявником документів, передбачених частиною четвертою цієї статті, не в повному обсязі; невідповідність поданих документів вимогам законодавства; знаходження в межах земельної ділянки, яку передбачається зареєструвати, іншої земельної ділянки або її частини.

З метою оформлення земельної ділянки площею 20,8974 га, право постійного користування якою за позивачем підтверджене судовими рішеннями у справі №921/68/21, ФК «Калина - 3» виготовлено технічну документацію із землеустрою щодо встановлення (відновлення) меж земельної ділянки в натурі.

Як вбачається з матеріалів справи, у вересні 2022 року мало місце звернення позивача до державного кадастрового реєстратора з відповідним пакетом документів, з метою державної реєстрації земельної ділянки площею 20,8974 га. Проте, 28.09.2022 ФГ «Калина-3» отримано рішення РВ 2600078342022 державного кадастрового реєстратора відділу №1 Управління надання адміністративних послуг Головного управління Держгеокадастру в Івано-Франківській області про відмову у внесенні відомостей (змін до них) до Державного земельного кадастру з тієї підстави, що належна позивачу земельна ділянка на 98,62 % перетинається з земельною ділянкою за кадастровим номером 6125282300:01:001:0639.

Відповідно до ч.10 ст. 24 Закону України «Про Державний земельний кадастр» державна реєстрація земельної ділянки скасовується Державним кадастровим реєстратором, який здійснює таку реєстрацію, у разі: поділу чи об`єднання земельних ділянок; якщо протягом одного року з дня здійснення державної реєстрації земельної ділянки речове право на неї не зареєстровано з вини заявника; ухвалення судом рішення про скасування державної реєстрації земельної ділянки. Ухвалення судом рішення про скасування державної реєстрації земельної ділянки допускається виключно з одночасним припиненням таким рішенням усіх речових прав, їх обтяжень, зареєстрованих щодо земельної ділянки (за наявності таких прав, обтяжень). Ухвалення судом рішення про визнання нечинним рішення органу виконавчої влади, органу місцевого самоврядування про надання дозволу на розроблення документації із землеустрою, за якою була сформована земельна ділянка, щодо якої виникли речові права, а також про скасування державної реєстрації такої земельної ділянки, що допускається за умови визнання нечинним рішення про затвердження такої документації (за його наявності) та припинення таких прав (за їх наявності).

З огляду на ту обставину, що рішення органу місцевого самоврядування за № 1251 від 04.11.2020 та проведення 18.02.2021 аукціону з продажу права оренди земельної ділянки відбулося з порушенням чинного законодавства, відтак укладений на їх підставі між Великогаївською сільською радою та ПП «Агрон» договір оренди землі б/н від 18.02.2021 підлягає визнанню недійсним, земельна ділянка площею 20,8974 га підлягає витребуванню з незаконного володіння ПП «Агрон» на користь ФГ «Калина - 3», а державна реєстрація земельної ділянки площею 21,3474 га кадастровий номер 6125282300:01:001:0639 у Державному земельному кадастрі підлягає скасуванню.

Водночас, суд вважає за доцільне зазначити, що за змістом ст. 217 ЦК України недійсність окремої частини правочину не має наслідком недійсності інших його частин і правочину в цілому, якщо можна припустити, що правочин був би вчинений і без включення до нього недійсної частини

З огляду на приписи ст. 217 ЦК України, ст. 181 ЦК України, ст. 79-1 ЗК України та те, що сформовану земельну ділянку (як окремий об`єкт цивільних прав) ідентифікують її площа та кадастровий номер, обчислення розміру орендної плати по договору від 18.02.2021 для ПП «Агрон» здійснено з врахуванням нормативної грошової оцінки земельної ділянки від загальної площі 21,3474 га, тому договір оренди землі від 18.02.2021 та запис у Державному змеленому кадастрі підлягає визнанню недійсним та скасуванню щодо усього правочину та всієї земельної ділянки площею 21,3474 га з кадастровим номером 6125282300:01:001:0639.

Отже, судова колегія погоджується з висновком місцевого господарського суду про відмову в задоволенні позовних вимог про визнання недійсним в частині рішення №1251 від 04.11.2020 та земельних торгів у вигляді аукціону №30969 (лот №62172 від 18.02.2021) та задоволення позовних вимог про визнання недійсним договору оренди землі б/н від 18.02.2021, укладеного між відповідачами, витребування у ПП «Агрон» на користь ФГ «Калина-3» земельної ділянки сільськогосподарського призначення площею 20,8974 га, що знаходиться на території Грабовецької сільської ради Тернопільського району Тернопільської області та скасування державної реєстрації земельної ділянки сільськогосподарського призначення (для ведення товарного сільськогосподарського виробництва) площею 21,3474 га, кадастровий номер 6125282300:01:001:0639, що знаходиться на території Грабовецької сільської ради Тернопільського району Тернопільської області.

Відповідно до вимог ч.1 ст.73 ГПК України, доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.

Згідно ч.1 ст.74 ГПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.

У відповідності до ст.76 ГПК України, належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування. Предметом доказування є обставини, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення.

Зі змісту ст. 77 ГПК України, вбачається, що обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування. Докази, одержані з порушенням закону, судом не приймаються.

Статтею 86 ГПК України, встановлено, що суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів.

Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності.

Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).

Відхиляючи доводи скаржника, суд враховує висновки в рішенні ЄСПЛ у справі "Проніна проти України", в якому зазначено, що пункт 1 статті 6 Конвенції зобов`язує суди давати обґрунтування своїх рішень, але це не може сприйматись як вимога надавати детальну відповідь на кожен аргумент. Межі цього обов`язку можуть бути різними в залежності від характеру рішення. Лише той факт, що суд окремо та детально не відповів на кожний аргумент, представлений сторонами, не є свідченням несправедливості процесу (рішення ЄСПЛ у справі «Шевельов проти України»).

З урахуванням викладеного вище в сукупності, колегія суддів дійшла висновку про те, що оскаржуване судове рішення ухвалено відповідно до норм чинного законодавства, наведених правових позицій Верховного Суду та встановлених обставин справи.

Аргументи, наведені в апеляційній скарзі, не спростовують обґрунтованих та правомірних висновків суду першої інстанції, не доводять порушення або неправильного застосування судом під час розгляду справи норм процесуального та матеріального права, а тому не можуть бути підставою для зміни чи скасування ухваленого у цій справі рішення.

Судові витрати у відповідності до вимог ст. 129 ГПК України покладаються на скаржника.

Керуючись ст. 129, 269, 273, 275, 276, 282, 284 ГПК України, Західний апеляційний господарський суд

ПОСТАНОВИВ:

Рішення Господарського суду Тернопільської області від 19.01.2023 у справі №921/537/22 залишити без змін, а апеляційну скаргу Великогаївської сільської ради - без задоволення.

Судові витрати покласти на скаржника.

Постанова набирає законної сили з дня її прийняття і може бути оскаржена до Верховного Суду протягом двадцяти днів з дня її проголошення.

Справу повернути в Господарський суд Тернопільської області.

Повний текст постанови складено 12.06.2023.

Головуючий суддя Г.В. Орищин

суддя Н.А. Галушко

суддя М.Б. Желік