Постанова

від 06.06.2023 по справі 916/2687/22

ПІВДЕННО-ЗАХІДНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ПІВДЕННО-ЗАХІДНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

П О С Т А Н О В А

(додаткова)

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

06 червня 2023 року м. ОдесаСправа № 916/2687/22Південно-західний апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючого судді Л.В. Поліщук,

суддів: К.В. Богатиря, С.В. Таран,

секретар судового засідання - І.С. Мисько,

за участю представників сторін:

від позивача: не з`явився

від відповідача: К.І. Моряков

розглянувши у відкритому судовому засіданні заяву Товариства з обмеженою відповідальністю «ВФД» про ухвалення додаткового рішення

за результатами розгляду апеляційних скарг Товариства з обмеженою відповідальністю «ХІЛЛДОМ ЛОГІСТІКС»

на рішення Господарського суду Одеської області від 21.12.2022 (суддя В.В. Литвинова, м.Одеса, повний текст рішення складено 27.12.2022)

та на додаткове рішення Господарського суду Одеської області від 25.01.2023 (суддя В.В. Литвинова, м.Одеса, повний текст рішення складено 30.01.2023)

у справі №916/2687/22

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «ВФД»

до Товариства з обмеженою відповідальністю «ХІЛЛДОМ ЛОГІСТІКС»

про стягнення 527658,34 грн,

В С Т А Н О В И В :

У жовтні 2022 року Товариство з обмеженою відповідальністю «ВФД» (надалі також - ТОВ «ВДФ») звернулося до Господарського суду Одеської області з позовною заявою до Товариства з обмеженою відповідальністю «ХІЛЛДОМ ЛОГІСТІКС» (надалі також - ТОВ «ХІЛЛДОМ ЛОГІСТІКС») про стягнення 527658,34 грн як безпідставно отриманих за договором № 270421-40 від 27.04.2021 про надання транспортно-експедиторських послуг з перевезення експортно-імпортних та транзитних вантажів.

Рішенням Господарського суду Одеської області від 21.12.2022 у справі №916/2687/22 позовні вимоги задоволено у повному обсязі, стягнуто з відповідача на користь позивача грошові кошти у сумі 527658,34 грн та 7914,89 грн витрат зі сплати судового збору.

Додатковим рішенням Господарського суду Одеської області від 25.01.2023 заяву Товариства з обмеженою відповідальністю «ВФД» про постановлення додаткового рішення про розподіл судових витрат задоволено у повному обсязі. Стягнуто з відповідача на користь позивача 38600,00 грн судових витрат на професійну правничу допомогу.

Не погодившись з ухваленими рішеннями суду, ТОВ «ХІЛЛДОМ ЛОГІСТІКС» звернулось до Південно-західного апеляційного господарського суду із апеляційними скаргами, в яких просило рішення Господарського суду Одеської області від 21.12.2022 скасувати, а додаткове рішенням Господарського суду Одеської області від 25.01.2023 скасувати частково.

Постановою Південно-західного апеляційного господарського суду від 18.04.2023 апеляційну скаргу ТОВ «ХІЛЛДОМ ЛОГІСТІКС» залишено без задоволення. Рішення Господарського суду Одеської області від 21.12.2022 у справі №916/2687/22 залишено без змін. Витрати по сплаті судового збору за подання апеляційної скарги покладено на відповідача.

Постановою Південно-західного апеляційного господарського суду від 18.04.2023 апеляційну скаргу ТОВ «ХІЛЛДОМ ЛОГІСТІКС» задоволено частково. Додаткове рішення Господарського суду Одеської області від 25.01.2023 у справі №916/2687/22 скасовано в частині задоволення заяви ТОВ «ВФД» про ухвалення додаткового рішення про розподіл судових витрат у сумі 3000,00 грн. В решті додаткове рішення залишено без змін, викладено резолютивну частину додаткового рішення Господарського суду Одеської області від 25.01.2023 у справі №916/2687/22 в редакції, яка зазначена в постанові.

24.04.2023 представником ТОВ «ВФД» - адвокатом Кравцем Ростиславом Юрійовичем на електронну пошту суду подано заяву (вх.№№ 1040/23, 1041/23 від 24.04.2023) про ухвалення додаткового судового рішення про стягнення з ТОВ «ХІЛЛДОМ ЛОГІСТІКС» витрат на професійну правничу допомогу у розмірі 20600,00 грн, понесених позивачем у зв`язку з апеляційним переглядом рішення Господарського суду Одеської області від 21.12.2022 та додаткового рішення Господарського суду Одеської області від 25.01.2023 у справі №916/2687/22.

З огляду на те, що колегія суддів перебувала у відпустках з 24.04.2023 по 10.05.2023, а саме: головуючий суддя Л.В. Поліщук - з 24.04.2023 по 28.04.2023 та з 01.05.2023 по 05.05.2023, суддя зі складу колегії суддів К.В. Богатир - з 24.04.2023 по 05.05.2023, суддя зі складу колегії суддів С.В.Таран - з 24.04.2023 по 10.05.2023, питання щодо заяви про ухвалення додаткового рішення вирішувалося 11.05.2023.

Ухвалою Південно-західного апеляційного господарського суду від 11.05.2023 розгляд заяви ТОВ «ВФД» про ухвалення додаткового рішення (вх.№№ 1040/23, 1041/23 від 24.04.2023) призначено на 06.06.2023 об 11:00 год. Запропоновано ТОВ «ХІЛЛДОМ ЛОГІСТІКС» в строк до 25.05.2023 надати свої міркування або заперечення щодо заяви ТОВ «ВФД» про ухвалення додаткового рішення.

05.06.2023 від ТОВ «ВФД» надійшла заява (вх.№200/23/Д7 від 05.06.2023) про розгляд заяви про ухвалення додаткового рішення за відсутності його представника.

Від відповідача міркування або заперечення щодо заяви Товариства з обмеженою відповідальністю «ВФД» про покладення судових витрат на професійну правничу допомогу (вх.№№ 1040/23, 1041/23 від 24.04.2023) у зв`язку із апеляційним переглядом справи №916/2687/22 до суду апеляційної інстанції не надходили.

У судовому засіданні 06.06.2023 представник скаржника зазначив, що отримав заяву позивача про ухвалення додаткового рішення та ознайомився з нею, проте письмових заперечень не надавав у зв`язку з відсутністю відповідних розпоряджень клієнта. Надав усні пояснення, відповідно до яких просив зменшити розмір витрат позивача на професійну правничу допомогу адвоката, які підлягають розподілу між сторонами у зв`язку з апеляційним переглядом справи, посилаючись на їх неспівмірність із складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг), а також часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг).

Розглянувши заяву ТОВ «ВФД» про відшкодування судових витрат на професійну правничу допомогу, понесених у зв`язку з розглядом апеляційної скарги, колегія суддів встановила наступне.

Відповідно до частини четвертої статті 282 Господарського процесуального кодексу України постанова суду апеляційної інстанції складається, зокрема, з резолютивної частини із зазначенням розподілу судових витрат, понесених у зв`язку з переглядом справи у суді апеляційної інстанції.

Суд, що ухвалив рішення, може за заявою учасників справи чи з власної ініціативи ухвалити додаткове рішення, якщо судом не вирішено питання про судові витрати (пункт 3 частини першої статті 244 Господарського процесуального кодексу України).

Частиною першою статті 123 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи. У частині третій цієї ж статті визначено, що до витрат, пов`язаних з розглядом справи, належать, зокрема, витрати на професійну правничу допомогу.

Учасники справи мають право користуватися правничою допомогою. Представництво у суді, як вид правничої допомоги, здійснюється виключно адвокатом (професійна правнича допомога), крім випадків, встановлених законом (стаття 16 Господарського процесуального кодексу України).

Однією з основних засад (принципів) господарського судочинства є відшкодування судових витрат сторони, на користь якої ухвалене судове рішення (пункт 12 частини третьої статті 2 зазначеного Кодексу).

Метою впровадження цього принципу є забезпечення особі можливості ефективно захистити свої права в суді, ефективно захиститись у разі подання до неї необґрунтованого позову, а також стимулювання сторін до досудового вирішення спору.

Практична реалізація згаданого принципу в частині відшкодування витрат на професійну правничу допомогу відбувається в такі етапи:

1)попереднє визначення суми судових витрат на професійну правничу допомогу (стаття 124 Господарського процесуального кодексу України);

2)визначення розміру судових витрат на професійну правничу допомогу, що підлягають розподілу між сторонами (стаття 126 Господарського процесуального кодексу України): - подання (1) заяви (клопотання) про відшкодування судових витрат на професійну правничу допомогу разом з (2) детальним описом робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, і здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги, та (3) доказами, що підтверджують здійснення робіт (наданих послуг) і розмір судових витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв`язку з розглядом справи; - зменшення суми судових витрат на професійну правничу допомогу, що підлягають розподілу.

3)розподіл судових витрат (стаття 129 Господарського процесуального кодексу України).

Згідно із частинами першою, другою статті 124 Господарського процесуального кодексу України разом з першою заявою по суті спору кожна сторона подає до суду попередній (орієнтовний) розрахунок суми судових витрат, які вона понесла і які очікує понести у зв`язку із розглядом справи. У разі неподання стороною попереднього розрахунку суми судових витрат, суд може відмовити їй у відшкодуванні відповідних судових витрат, за винятком суми сплаченого нею судового збору.

У відзиві на апеляційну скаргу (вх. № 200/23/Д4 від 24.02.2023) на рішення Господарського суду Одеської області від 21.12.2022 у справі №916/2687/22 позивачем надано попередній розрахунок витрат на професійну правничу допомогу у розмірі 12600,00грн, з яких: 6000,00 грн - підготовка та подання відзиву на апеляційну скаргу; 6600,00 грн - участь у судовому засіданні (планово - два судових засідання), з наданням копій наступних документів: 1)рахунку на оплату №108 від 23.02.2023, виставленого Адвокатським об`єднанням «Кравець і партнери» ТОВ «ВФД» на оплату 1 послуги «Відзив на апеляційну скаргу на рішення по суті» на суму 6000,00 грн; 2)платіжної інструкції №221 від 23.02.2023 про сплату ТОВ «ВФД» на рахунок АО «Кравець і партнери» грошових коштів у сумі 6000,00 грн з призначенням платежу: «Оплата юридичних послуг по відзиву на апеляційну скаргу згідно рах.№108 від 23.02.2023р.»; 3)акту надання послуг №86 від 23.02.2023 про надання Адвокатським об`єднанням «Кравець і партнери», як виконавцем, ТОВ «ВФД», як замовнику, 1 послуги «Відзив на апеляційну скаргу на рішення по суті» вартістю 6000,00 грн.

Крім того, у відзиві на апеляційну скаргу (вх. № 386/23/Д1 від 28.02.2023) на додаткове рішення Господарського суду Одеської області від 25.01.2023 позивачем надано попередній розрахунок витрат на професійну правничу допомогу у розмірі 12600,00 грн, з яких: 6000,00 грн - підготовка та подання відзиву на апеляційну скаргу на додаткове рішення; 6600,00 грн - участь у судовому засіданні (планово - два судових засідання), з наданням копій наступних документів: 1)рахунку на оплату №112 від 24.02.2023, виставленого Адвокатським об`єднанням «Кравець і партнери» ТОВ «ВФД» на оплату 1 послуги «Відзив на апеляційну скаргу на додаткове рішення» на суму 6000,00 грн; 2)платіжної інструкції №227 від 27.02.2023 про сплату ТОВ «ВФД» на рахунок АО «Кравець і партнери» грошових коштів у сумі 6000,00 грн з призначенням платежу: «Оплата юридичних послуг по відзиву на апеляційну скаргу згідно рах.№112 від 24.02.2023р.»; 3)акту надання послуг №88 від 27.02.2023 про надання Адвокатським об`єднанням «Кравець і партнери», як виконавцем, ТОВ «ВФД», як замовнику, 1 послуги «Відзив на апеляційну скаргу на додаткове рішення» вартістю 6000,00 грн.

Згідно із частиною восьмою статті 129 Господарського процесуального кодексу України розмір судових витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв`язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо). Такі докази подаються до закінчення судових дебатів у справі або протягом п`яти днів після ухвалення рішення суду, за умови, що до закінчення судових дебатів у справі сторона зробила про це відповідну заяву.

Таким чином, відшкодування судових витрат, у тому числі на професійну правничу допомогу, здійснюється у разі наявності відповідної заяви сторони, яку вона зробила до закінчення судових дебатів, якщо справа розглядається з повідомленням учасників справи з проведенням дебатів, а відповідні докази надані цією стороною або до закінчення судових дебатів або протягом п`яти днів після ухвалення рішення суду. При цьому перевірка цих доказів та надання їм оцінки здійснюється судом у разі дотримання цього порядку, оскільки за інших обставин розподіл судових витрат, пов`язаних із розглядом справи, не може бути здійснений.

У судових засіданнях, які відбулись 18.04.2023, представником позивача зроблено заяву про те, що ним буде подано заяву про ухвалення додаткового рішення з наданням доказів витрат на правничу допомогу, понесених позивачем в суді апеляційної інстанції у зв`язку із розглядом апеляційних скарг на рішення та на додаткове рішення, у встановлений процесуальним законом строк, а 24.04.2023 звернувся до суду з клопотанням про стягнення витрат на професійну правничу допомогу, понесених у зв`язку з апеляційним переглядом справи №916/2687/22, з наданням відповідних доказів.

При цьому заява подана заявником в межах п`ятиденного строку з дня ухвалення постанови суду апеляційної інстанції від 18.04.2023, з урахуванням того, що п`ятий день припадає на 23.04.2023 - неділю, а наступним за ним робочим днем є понеділок - 24.04.2023.

Отже, позивач дотримався вимог щодо строків звернення із заявою про ухвалення додаткового рішення та розподіл судових витрат на професійну правничу допомогу і подання відповідних доказів на виконання частини восьмої статті 129 Господарського процесуального кодексу України.

Відповідно до частини першої статті 126 Господарського процесуального кодексу України витрати, пов`язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави.

Відповідно до положень частини третьої статті 126 Господарського процесуального кодексу України для визначення розміру витрат на професійну правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.

Статтею 1 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність» визначено, що:

адвокатська діяльність - незалежна професійна діяльність адвоката щодо здійснення захисту, представництва та надання інших видів правової допомоги клієнту;

договір про надання правової допомоги - домовленість, за якою одна сторона (адвокат, адвокатське бюро, адвокатське об`єднання) зобов`язується здійснити захист, представництво або надати інші види правової допомоги другій стороні (клієнту) на умовах і в порядку, що визначені договором, а клієнт зобов`язується оплатити надання правової допомоги та фактичні витрати, необхідні для виконання договору;

представництво - вид адвокатської діяльності, що полягає в забезпеченні реалізації прав і обов`язків клієнта в цивільному, господарському, адміністративному та конституційному судочинстві, в інших державних органах, перед фізичними та юридичними особами, прав і обов`язків потерпілого під час розгляду справ про адміністративні правопорушення, а також прав і обов`язків потерпілого, цивільного відповідача у кримінальному провадженні;

інші види правової допомоги - види адвокатської діяльності з надання правової інформації, консультацій і роз`яснень з правових питань, правового супроводу діяльності клієнта, складення заяв, скарг, процесуальних та інших документів правового характеру, спрямованих на забезпечення реалізації прав, свобод і законних інтересів клієнта, недопущення їх порушень, а також на сприяння їх відновленню в разі порушення.

Згідно із статтею 19 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність» видами адвокатської діяльності, зокрема, є:

надання правової інформації, консультацій і роз`яснень з правових питань, правовий супровід діяльності юридичних і фізичних осіб, органів державної влади, органів місцевого самоврядування, держави;

складення заяв, скарг, процесуальних та інших документів правового характеру;

представництво інтересів фізичних і юридичних осіб у судах під час здійснення цивільного, господарського, адміністративного та конституційного судочинства, а також в інших державних органах, перед фізичними та юридичними особами.

Відповідно до статті 30 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність» гонорар є формою винагороди адвоката за здійснення захисту, представництва та надання інших видів правової допомоги клієнту. Порядок обчислення гонорару (фіксований розмір, погодинна оплата), підстави для зміни розміру гонорару, порядок його сплати, умови повернення тощо визначаються в договорі про надання правової допомоги. При встановленні розміру гонорару враховуються складність справи, кваліфікація і досвід адвоката, фінансовий стан клієнта та інші істотні обставини. Гонорар має бути розумним та враховувати витрачений адвокатом час.

Відповідно до частини першої статті 126 Господарського процесуального кодексу України витрати, пов`язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави.

Частиною другою статті 126 Господарського процесуального кодексу України унормовано, що за результатами розгляду справи витрати на професійну правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами. Для цілей розподілу судових витрат:

1)розмір витрат на професійну правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу професійну правничу допомогу, пов`язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката, визначається згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою;

2)розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі відповідних доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.

Склад та розмір витрат, пов`язаних з оплатою правової допомоги, входить до предмета доказування у справі. Зазначені витрати мають бути документально підтверджені та доведені. Відсутність документального підтвердження витрат на правову допомогу, а також розрахунку таких витрат є підставою для відмови у задоволенні вимог про відшкодування таких витрат.

Саме така правова позиція викладена Верховним Судом у постанові від 25.06.2019 у справі №916/1340/18.

В матеріалах справи міститься копія договору про надання правничої допомоги від 22.09.2022 № 165, укладеного між позивачем (замовником) та Адвокатським об`єднанням «Кравець і партнери» (адвокатським об`єднанням) в особі голови об`єднання - Кравця Р.Ю., відповідно до пункту 1.1. якого адвокатське об`єднання зобов`язується в порядку та на умовах, визначених цим договором, надати позивачу допомогу за його запитом, а позивач зобов"язується оплатити надані послуги.

У пункті 2.2. договору зазначено, що адвокатське об`єднання може надати наступні види правничої допомоги, зокрема:

-надання правничої інформації, консультацій та роз`яснень з правових питань, правовий супровід діяльності,

-підготовка та подача заяв, скарг, клопотань, пояснень, заперечень, відзивів та будь-яких інших процесуальних чи непроцесуальних документів правового характеру,

-представництво інтересів фізичних і юридичних осіб в судах під час здійснення господарського судочинства.

Згідно із пунктом 4.1. договору вартість послуг за надання правничої допомоги визначається у додатку № 1 до договору.

У пункті 4.3. договору передбачено, що оплата здійснюється протягом 5 банківських днів з моменту надання рахунку.

На підтвердження факту надання послуг адвокатським об`єднанням замовнику сладається акт про надані послуги (пункт 4.5. договору).

Цей договір вважається укладеним і набирає чинності з моменту його підписання сторонами та діє до 22.09.2023 (п. 7.1. договору).

У додатку № 1 до договору сторонами узгоджено, що:

-вартість підготовки та подачі позовної заяви - від 8000 грн;

-вартість підготовки та подачі відзиву - від 5000 грн;

-вартість підготовки та подачі відповіді на відзив - від 3000 грн;

-вартість підготовки та подачі додаткових пояснень - від 2000 грн;

-вартість підготовки та подачі заяв та клопотань в процесуальному порядку - від 1000грн;

-вартість підготовки адвокатського запиту - від 1000 грн;

-вартість участі в судовому засіданні на території м. Києва - від 3300 грн.;

-вартість участі в судовому засіданні поза територією м.Києва - від 4500 грн + супутні витрати.

Пунктом 3 додатку № 1 до договору сторони погодили, що надання послуг в неробочий час, вихідні чи святкові дні оплачується в подвійному розмірі вартості послуг, зазначених в додатку № 1 до договору.

До заяви про ухвалення додаткового рішення (вх.№№ 1040/23, 1041/23 від 24.04.2023) позивачем були долучені наступні докази (в копіях) про понесення таких витрат у розмірі 20600,00 грн, а саме:

1)рахунок на оплату №108 від 23.02.2023, виставленого Адвокатським об`єднанням «Кравець і партнери» ТОВ «ВФД» на оплату 1 послуги: 1) «Відзив на апеляційну скаргу на рішення по суті» на суму 6000,00 грн;

2)платіжна інструкція №221 від 23.02.2023 про сплату ТОВ «ВФД» на рахунок АО «Кравець і партнери» грошових коштів у сумі 6000,00 грн з призначенням платежу: «Оплата юридичних послуг по відзиву на апеляційну скаргу згідно рах.№108 від 23.02.2023р.»;

3)акт надання послуг №86 від 23.02.2023 про надання Адвокатським об`єднанням «Кравець і партнери», як виконавцем, ТОВ «ВФД», як замовнику, 1 послуги: «Відзив на апеляційну скаргу на рішення по суті» на суму 6000,00 грн;

4)рахунок на оплату №112 від 24.02.2023, виставленого Адвокатським об`єднанням «Кравець і партнери» ТОВ «ВФД» на оплату 1 послуги: 1) «Відзив на апеляційну скаргу на додаткове рішення» на суму 6000,00 грн;

5)платіжна інструкція №227 від 27.02.2023 про сплату ТОВ «ВФД» на рахунок АО «Кравець і партнери» грошових коштів у сумі 6000,00 грн з призначенням платежу: «Оплата юридичних послуг по відзиву на апеляційну скаргу згідно рах.№112 від 24.02.2023р.»;

6)акт надання послуг №88 від 27.02.2023 про надання Адвокатським об`єднанням «Кравець і партнери», як виконавцем, ТОВ «ВФД», як замовнику, 1 послуги: «Відзив на апеляційну скаргу на додаткове рішення» на суму 6000,00 грн;

7)рахунок на оплату №310 від 18.04.2023, виставленого Адвокатським об`єднанням «Кравець і партнери» ТОВ «ВФД» на оплату 1 послуги: 1) «Судове засідання: апеляція Південно-західний апеляційний господарський суд від 18.04.2023, с.Поліщук» на суму 4300,00 грн;

8)платіжна інструкція №460 від 19.04.2023 про сплату ТОВ «ВФД» на рахунок АО «Кравець і партнери» грошових коштів у сумі 4300,00 грн з призначенням платежу: «Оплата юридичних послуг по судовому засіданню згідно рах.№310 від 18.04.2023р.»;

9)акт надання послуг №204 від 18.04.2023 про надання Адвокатським об`єднанням «Кравець і партнери», як виконавцем, ТОВ «ВФД», як замовнику, 1 послуги: «Судове засідання: апеляція Південно-західний апеляційний господарський суд від 18.04.2023, с.Поліщук» на суму 4300,00 грн;

10)рахунок на оплату №243 від 05.04.2023, виставленого Адвокатським об`єднанням «Кравець і партнери» ТОВ «ВФД» на оплату 1 послуги: 1) «Судове засідання: апеляція Південно-західний апеляційний господарський суд від 28.03.2023, с.Поліщук» на суму 4300,00 грн;

11)платіжна інструкція №395 від 06.04.2023 про сплату ТОВ «ВФД» на рахунок АО «Кравець і партнери» грошових коштів у сумі 4300,00 грн з призначенням платежу: «Оплата юридичних послуг по судовому засіданню згідно рах.№243 від 05.04.2023р.»;

12)акт надання послуг №205 від 06.04.2023 про надання Адвокатським об`єднанням «Кравець і партнери», як виконавцем, ТОВ «ВФД», як замовнику, 1 послуги: «Судове засідання: апеляція Південно-західний апеляційний господарський суд від 28.03.2023, с.Поліщук» на суму 4300,00 грн.

Також в матеріалах справи міститься ордер від 23.02.2023 (серія АА №1265057), який посвідчує повноваження адвоката Кравця Р.Ю. на надання правової допомоги ТОВ «ВФД» на підставі договору про надання правової допомоги №165 від 22.09.2022 у Південно-західному апеляційному господарському суді. Крім того, наявний ордер від 22.03.2023 (серія АА №1266985), який посвідчує повноваження адвоката Мартиненко А.В. на надання правової допомоги ТОВ «ВФД» на підставі договору про надання правової допомоги №165 від 22.09.2022 у Південно-західному апеляційному господарському суді.

Отже, за встановлених обставин та норм права, з огляду на умови договору про надання правової допомоги та надані позивачем докази в обґрунтування понесених ним судових витрат у Південно-західному апеляційному господарському суді, суд апеляційної інстанції дійшов висновку, що витрати на правову допомогу є пов`язаними з даною справою, підтвердженими та відповідають фактично наданим послугам.

Вирішуючи питання про відшкодування витрат на професійну (правничу) допомогу, Південно-західний апеляційний господарський суд враховує правову позицію, викладену в постанові Верховного Суду від 07.09.2020 у справі №910/4201/19, відповідно до якої:

(1) договір про надання правової допомоги є підставою для надання адвокатських послуг та, зазвичай, укладається в письмовій формі (виключення щодо останнього наведені в частині 2 статті 27 Закону України «Про адвокатуру і адвокатську діяльність»);

(2) за своєю правовою природою договір про надання правової допомоги є договором про надання послуг, крім цього, на такий договір поширюються загальні норми та принципи договірного права, включаючи, але не обмежуючись главою 52 Цивільного кодексу України;

(3) як будь-який договір про надання послуг, договір про надання правової допомоги може бути оплатним або безоплатним. Ціна в договорі про надання правової допомоги встановлюється сторонами шляхом зазначення розміру та порядку обчислення адвокатського гонорару;

(4) адвокатський гонорар може існувати в двох формах - фіксований розмір та погодинна оплата. Вказані форми відрізняються порядком обчислення - при зазначенні фіксованого розміру для виплати адвокатського гонорару не обчислюється фактична кількість часу, витраченого адвокатом при наданні послуг клієнту, і навпаки, підставою для виплати гонорару, який зазначено як погодинну оплату, є кількість годин помножена на вартість такої години того чи іншого адвоката в залежності від його кваліфікації, досвіду, складності справи та інших критеріїв;

(5) адвокатський гонорар (ціна договору про надання правової допомоги) зазначається сторонами як одна із умов договору при його укладенні. Вказане передбачено як приписами цивільного права, так і Законом України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність»;

(6) відсутність в договорі про надання правової допомоги розміру та/або порядку обчислення адвокатського гонорару (як погодинної оплати або фіксованого розміру) не дає як суду, так і іншій стороні спору, можливості пересвідчитись у дійсній домовленості сторін щодо розміру адвокатського гонорару;

Тобто, визначаючи розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації гонорару адвоката іншою стороною, суди мають виходити з встановленого у самому договорі розміру та/або порядку обчислення таких витрат, що узгоджується з приписами статті 30 Закону України «Про адвокатуру і адвокатську діяльність».

За змістом частини четвертої статті 126 Господарського процесуального кодексу України розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із:

1)складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг);

2)часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг);

3)обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт;

4)ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.

У разі недотримання вимог частини четвертої цієї статті суд може, за клопотанням іншої сторони, зменшити розмір витрат на професійну правничу допомогу адвоката, які підлягають розподілу між сторонами (частина п`ята статті 126 Господарського процесуального кодексу України).

У розумінні положень частини п`ятої статті 126 Господарського процесуального кодексу України зменшення суми судових витрат на професійну правничу допомогу, що підлягають розподілу, можливе виключно на підставі клопотання іншої сторони у разі, на її думку, недотримання вимог стосовно співмірності витрат із складністю відповідної роботи, її обсягом та часом, витраченим ним на виконання робіт. Суд, ураховуючи принципи диспозитивності та змагальності, не має права вирішувати питання про зменшення суми судових витрат на професійну правову допомогу, що підлягають розподілу, з власної ініціативи.

Відповідно до частини шостої статті 126 Господарського процесуального кодексу України обов`язок доведення неспівмірності витрат покладається на сторону, яка заявляє клопотання про зменшення витрат на оплату правничої допомоги адвоката, які підлягають розподілу між сторонами.

Суд апеляційної інстанції зауважує, що при визначенні суми відшкодування суд має виходити з критерію реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), а також критерію розумності їхнього розміру, виходячи з конкретних обставин справи та фінансового стану обох сторін. Ті самі критерії застосовує Європейський суд з прав людини, присуджуючи судові витрат на підставі статті 41 Конвенції. Зокрема, згідно з його практикою заявник має право на компенсацію судових та інших витрат, лише якщо буде доведено, що такі витрати були фактичними і неминучими, а їхній розмір - обґрунтованим (рішення у справі «East/West Alliance Limited» проти України», заява N 19336/04).

У рішенні Європейського суду з прав людини у справі «Лавентс проти Латвії» зазначено, що відшкодовуються лише витрати, які мають розумний розмір.

Під час вирішення питання про розподіл судових витрат господарський суд, керуючись критеріями, що визначені частинами п`ятою, сьомою та дев`ятою статті 129 Господарського процесуального кодексу України, може не присуджувати стороні, на користь якої ухвалено судове рішення, всі її витрати на професійну правову допомогу.

У такому випадку суд, враховуючи частини п`яту-сьому, дев`яту статті 129 Господарського процесуального кодексу України, відмовляє стороні, на користь якої ухвалено рішення, у відшкодуванні понесених нею на правову допомогу повністю або частково та, відповідно, не покладає такі витрати повністю або частково на сторону, не на користь якої ухвалено рішення. При цьому в судовому рішенні суд повинен навести мотивацію такого рішення та правові підстави для його ухвалення.

Аналогічна правова позиція об`єднаної палати Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду викладена в постанові від 03.10.2019 у справі №922/445/19.

Як зазначив Верховний Суд в постанові від 20.11.2020 у справі №910/13071/19, втручання суду у договірні відносини між адвокатом та його клієнтом у частині визначення розміру гонорару або зменшення розміру стягнення такого гонорару з відповідної сторони можливе лише за умови обґрунтованості та наявності доказів на підтвердження невідповідності таких витрат фактично наданим послугам. В іншому випадку, таке втручання суперечитиме принципу свободи договору, закріпленому в положеннях статті 627 Цивільного кодексу України, принципу pacta sunt servanda та принципу захисту права працівника або іншої особи на оплату та своєчасність оплати за виконану працю, закріпленому у статті 43 Конституції України.

Дослідивши наявні в матеріалах справи докази витрат позивача на правову допомогу, колегія суддів встановила, що розмір винагороди за надання правової допомоги за кожний вид послуги визначений у договорі №165 від 22.09.2022 у вигляді фіксованої суми, оскільки при зазначенні розміру для виплати адвокатського гонорару сторони не враховували фактичну кількість часу, витраченого адвокатом при наданні послуг клієнту.

У разі погодження між адвокатом (адвокатським бюро / об`єднанням) та клієнтом фіксованого розміру гонорару такий гонорар обчислюється без прив`язки до витрат часу адвоката на надання кожної окремої послуги. Фіксований розмір гонорару не залежить від витраченого адвокатом (адвокатським бюро / об`єднанням) часу на надання правничої допомоги клієнту. Подібні висновки Верховного Суду містяться у постанові від 19.11.2021 у справі № 910/4317/21.

Відтак, доводи відповідача щодо неспівмірності витрат позивача на оплату послуг адвоката з часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг), колегією суддів відхиляються.

Колегія суддів вважає, що доводи відповідача щодо неспівмірності витрат на правову допомогу зі складністю справи є лише припущеннями, які ґрунтуються на суб`єктивній оцінці відповідачем вартості адвокатських витрат, у зв`язку з чим відповідачем не доведено наявності підстав для застосування частини п`ятої статті 126 Господарського процесуального кодексу України.

Таким чином, враховуючи, що результат вирішення спору відбувся на користь позивача, а також з огляду на умови договору про надання правової допомоги, складання і підписання адвокатом процесуальних документів від імені і в інтересах позивача, участь у судових засіданнях під час розгляду справи судом апеляційної інстанції, а також враховуючи надані позивачем належні та допустимі докази в обґрунтування понесених ним витрат на оплату професійної правничої допомоги, заявлені позивачем витрати на правову допомогу у розмірі 20600,00 грн є пов`язаними з даною справою, підтвердженими та відповідають фактично наданим послугам, у зв`язку з чим заяву про відшкодування судових витрат на професійну правничу допомогу слід задовольнити у вказаній сумі.

Керуючись ст.ст. 123, 129, 244, 281 - 284 Господарського процесуального кодексу України, Південно-західний апеляційний господарський суд

ПОСТАНОВИВ:

Заяву Товариства з обмеженою відповідальністю «ВФД» (вх.№1040/23, 1041/23 від 24.04.2023) про стягнення судових витрат на професійну правничу допомогу, надану у зв`язку з апеляційним переглядом справи №916/2687/22, задовольнити.

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «ХІЛЛДОМ ЛОГІСТІКС» на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «ВФД» витрати на професійну правничу допомогу у розмірі 20600 /двадцять тисяч шістсот/ грн 00 коп.

Доручити Господарському суду Одеської області видати наказ із зазначенням відповідних реквізитів.

Додаткова постанова набирає законної сили з дня її прийняття і може бути оскаржена у касаційному порядку у строк, який обчислюється відповідно до ст. 288 Господарського процесуального кодексу України.

Повний текст постанови складено 12.06.2023.

Головуючий суддя Л.В. Поліщук

Суддя К.В. Богатир

Суддя С.В. Таран