Рішення

від 12.06.2023 по справі 909/272/23

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ІВАНО-ФРАНКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ІВАНО-ФРАНКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

12.06.2023 м. Івано-ФранківськСправа № 909/272/23

Господарський суд Івано-Франківської області у складі судді Горпинюка І.Є., розглянув за правилами спрощеного позовного провадження без виклику представників сторін справу № 909/272/23 за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Гласс Індастріал" до відповідача Товариства з обмеженою відповідальністю виробничо-комерційна фірма "СКЛО-ПАК" про стягнення 876127,51 грн.

Суть спору.

Товариство з обмеженою відповідальністю "Гласс Індастріал" звернулося до Господарського суду Івано-Франківської області з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю виробничо-комерційна фірма "СКЛО-ПАК" про стягнення 876127,51 грн., з яких: 660127,77 грн - сума основної заборгованості, 25731,32 грн. - три відсотки річних, 190268,42 грн. - інфляційні втрати.

Процесуальні дії у справі, вирішення заяв та клопотань.

Згідно з протоколом автоматизованого розподілу судової справи між суддями Господарського суду Івано-Франківської області від 22.03.2023 для розгляду справи № 909/272/23 призначено суддю Горпинюка І.Є.

Ухвалою Господарського суду Івано-Франківської області від 27.03.2023 позовну заяву ТОВ "Гласс Індастріал" залишено без руху та встановлено строк для усунення недоліків позовної заяви.

12.04.2023 до суду від позивача, на виконання вимог зазначеної вище ухвали, надійшло клопотання про усунення недоліків позовної заяви (вх. № 5691/23) з додатками; згідно направленого позивачем клопотання усунуто недоліки позовної заяви.

Ухвалою Господарського суду Івано-Франківської області від 13.04.2023 позовну заяву прийнято до розгляду та відкрито провадження у справі № 909/272/23; відповідно до приписів ст. 252 ГПК України, суд ухвалив здійснювати розгляд справи за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін за наявними у справі матеріалами; встановив сторонам строки для подання відзиву, відповіді на відзив, заперечення та запропонував відповідачу у разі наявності заперечень проти розгляду справи в порядку спрощеного позовного провадження подати суду заяву з запереченнями проти розгляду справи за правилами спрощеного позовного провадження протягом 15 (п`ятнадцяти) днів з дня вручення ухвали про відкриття провадження у справі; запропонував сторонам у разі наявності заперечень проти розгляду справи без повідомлення (виклику) сторін, подати суду відповідне обґрунтоване клопотання про розгляд справи у судовому засіданні з повідомленням сторін.

Копію ухвали про відкриття провадження у справі суд надіслав сторонам, згідно вимог ст.120 ГПК України, рекомендованим листом з повідомленням про вручення. Вручення відповідачу зазначеної вище ухвали підтверджується наявним в матеріалах справи рекомендованим повідомленням про вручення поштового відправлення: №76501 0276817 5 (вручено - 26.04.2023).

Відповідач своїм правом щодо подання відзиву протягом строку встановленого судом в ухвалі про відкриття провадження у справі не скористався.

Враховуючи те, що клопотань про розгляд справи у судовому засіданні з повідомленням сторін до суду не надходило та з огляду на відсутність у суду підстав для виклику сторін з власної ініціативи, згідно з ч. 5 ст. 252 ГПК України справа розглядається за наявними у ній матеріалами.

Відповідно до ч. 4 ст. 240 Господарського процесуального кодексу України, у разі розгляду справи без повідомлення (виклику) учасників справи, суд підписує рішення без його проголошення.

Стислий виклад позиції позивача.

Позовні вимоги мотивовано тим, що ТОВ "Екогрінгласс" (цедент), ТОВ "Гласс Індастріал" (цесіонарій) та ТОВ ВКФ "СКЛО-ПАК" (боржник) уклали між собою договір відступлення права вимоги від 26 січня 2023 року. У порядку та на умовах договору відступлення права вимоги позивач набув право вимоги до відповідача належного виконання обов`язку зі сплати боржником грошових коштів, належних ТОВ "Екогрінгласс" в сумі 660127,77 грн. за договором поставки №16 від 24 березня 2020 р. З огляду на прострочку виконання грошового зобов`язання, позивач нарахував відповідачу три відсотки річних в сумі 25731,32 грн. та 190268,42 грн. інфляційних втрат.

Стислий виклад заперечень відповідача.

Відповідач відзиву на позов не подав, проти позову не заперечив, доказів погашення заборгованості не надав.

Згідно з ч. 4 ст. 13 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов`язаних з вчиненням чи невчиненням нею процесуальних дій.

Враховуючи вищевикладене та керуючись ч. 9 ст. 165 ГПК України, ч. 2 ст. 178 ГПК України, суд вирішує спір за наявними матеріалами справи.

Фактичні обставини справи, встановлені судом. Оцінка доказів. Норми права, які застосував суд, та інші мотиви ухваленого рішення.

Дослідивши матеріали справи, всебічно та повно з`ясувавши обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, об`єктивно оцінивши відповідно до приписів статті 86 Господарського процесуального кодексу України в сукупності всі докази, які мають значення для вирішення спору по суті, враховуючи вимоги чинного законодавства, суд встановив таке.

26 січня 2023 року між ТОВ "Екогрінгласс" (цедент), ТОВ "Гласс Індастріал" (цесіонарій, позивач) та ТОВ ВКФ "СКЛО-ПАК" (боржник, відповідач) укладено договір відступлення права вимоги (цесії) (а.с. 10-11).

Зазначений вище Договір укладено у письмовій формі, підписано і скріплено печатками сторін, погоджено всі умови договору та досягнуто згоди щодо виконання умов останнього.

У порядку та на умовах, визначених цим договором, цедент відступає цесіонарієві, а цесіонарій набуває права вимоги, належного цедентові, і стає кредитором за договором поставки товару № 16 від 24 березня 2020 р. між цедентом і боржником (п. 1 договору).

У пункті 3 договору сторони погодили, що за цим договором цесіонарій набуває права вимагати від боржника належного виконання обов`язку зі сплати боржником коштів, належних цеденту в сумі 660127,77 грн.

24 березня 2020 року між ТОВ "Екогрінгласс" (постачальник) та ТОВ ВКФ "СКЛО-ПАК" (покупець) було укладено договір поставки №16 (а.с. 12-14).

Відповідно до пункту 1.1 договору, постачальник зобов`язується поставити та передати у власність покупця, а покупець зобов`язується прийняти та оплатити постачальнику: склобій безбарвний очищений, далі - товар.

У пункті 2.2 договору сторони погодили, що за товар покупець розраховується шляхом перерахування 100% вартості партії товару на поточний рахунок постачальника протягом трьох банківських днів з дати поставки товару відповідно до п. 3.4. даного договору.

Згідно з п. 3.4. договору, датою поставки товару (партії товару) є дата штампу на товарно-транспортній накладній про прийняття товару.

На виконання умов договору постачальник поставив, а покупець прийняв товар на загальну суму 739412,00 грн.

Даний факт підтверджується наявними в матеріалах справи, підписаними і скріпленими печатками сторін копіями накладних (а.с. 16-29), а саме:

- видатковою накладною № 833 від 12 листопада 2021 р. та товарно-транспортною накладною № 833 від 12 листопада 2021 р. на суму 106262,00 грн. разом з ПДВ;

- видатковою накладною № 834 від 12 листопада 2021 р. та товарно-транспортною накладною № 834 від 12 листопада 2021 р. на суму 105424,50 грн. разом з ПДВ;

- видатковою накладною № 874 від 18 листопада 2021 р. та товарно-транспортною накладною № 874 від 18 листопада 2021 р. на суму 107501,50 грн. разом з ПДВ;

- видатковою накладною № 875 від 18 листопада 2021 р. та товарно-транспортною накладною № 875 від 18 листопада 2021 р. на суму 100198,50 грн. разом з ПДВ;

- видатковою накладною № 903 від 26 листопада 2021 р. та товарно-транспортною накладною № 903 від 26 листопада 2021 р. на суму 110215,00 грн. разом з ПДВ;

- видатковою накладною № 904 від 26 листопада 2021 р. та товарно-транспортною накладною № 904 від 26 листопада 2021 р. на суму 105625,50 грн. разом з ПДВ;

- видатковою накладною № 940 від 30 листопада 2021 р. та товарно-транспортною накладною № 940 від 30 листопада 2021 р. на суму 104185,00 грн. разом з ПДВ.

При дослідженні зазначених вище документів судом встановлено факт поставки товару (склобій безбарвний очищений) на суму 739412,00 грн; судом з`ясовано, що поставка товару відбулася на підставі договору поставки № 16 від 24.03.2020. Накладні підписані покупцем без жодних зауважень та скріплені печаткою ТОВ ВКФ "СКЛО-ПАК".

В порушення умов договору, відповідач прийняті на себе договірні зобов`язання щодо здійснення оплати за отриманий товар належним чином не виконав. За поставлений постачальником згідно договору поставки № 16 від 24.03.2020 товар, розрахувався частково, в сумі 79284,23 грн. Таким чином залишок непогашеної заборгованості відповідача за договором поставки № 16 від 24.03.2020 складає 660127,77 грн. Доказів інших оплат, крім тої, яка зазначена в позовній заяві, відповідач не надав.

З огляду на прострочку виконання грошового зобов`язання, позивач нарахував відповідачу три відсотки річних в сумі 25731,32 грн. та 190268,42 грн. інфляційних втрат.

Виходячи з встановлених обставин, суд при вирішенні спору застосовує норми права, які регулюють правовідносини сторін.

Внаслідок укладення (цесії) від 26 січня 2023 р. між сторонами відповідно до пункту 1 частини 2 статті 11 Цивільного кодексу України, виникли цивільні права та обов`язки.

Судом встановлено, що відповідно до умов договору відступлення права вимоги позивач (цесіонарій) набув права вимагати від відповідача (боржника) належного виконання обов`язку зі сплати боржником коштів, належних цеденту (постачальник за договором поставки № 16 від 24.03.2020) в сумі 660127,77 грн. Цедент (постачальник за договором поставки № 16 від 24.03.2020) відступає цесіонарієві (позивач), а цесіонарій набуває права вимоги, належного цедентові, і стає кредитором за договором поставки товару № 16 від 24 березня 2020 р. між цедентом і боржником (покупець за договором поставки № 16 від 24.03.2020, відповідач).

Згідно з приписами статті 514 Цивільного кодексу України до нового кредитора переходять права первісного кредитора у зобов`язанні в обсязі і на умовах, що існували на момент переходу цих прав, якщо інше не встановлено договором або законом.

За змістом положень ст. 193 ГК України, суб`єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов`язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов`язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. Не допускається одностороння відмова від виконання зобов`язань, крім випадків, передбачених законом, а також відмова від виконання або відстрочка виконання з мотиву, що зобов`язання другої сторони за іншим договором не було виконано належним чином. До виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення ЦК України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.

Згідно з ч. 1 ст. 626 ЦК України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків.

За змістом ч. 1 ст. 627 ЦК України, відповідно до статті 6 цього Кодексу сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.

Частиною 1 ст. 628 Цивільного кодексу України визначено, що зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов`язковими відповідно до актів цивільного законодавства.

Договір є обов`язковим для виконання сторонами, що встановлено ст. 629 ЦК України.

Відповідно до ч. 1 ст. 712 Цивільного кодексу України за договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов`язується передати у встановлений строк (строки) товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов`язаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов`язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму.

Згідно з ч. 2 ст. 712 Цивільного кодексу України до договору поставки застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, якщо інше не встановлено договором, законом або не випливає з характеру відносин сторін.

За приписами ч. 1 ст. 692 Цивільного кодексу України покупець зобов`язаний оплатити товар після його прийняття або товаророзпорядчих документів на нього, якщо договором або актом цивільного законодавства не встановлений інший строк оплати товару.

Відповідно до ст. 599 Цивільного кодексу України зобов`язання припиняється виконанням, проведеним належним чином.

Положеннями ст. 610 Цивільного кодексу України встановлено, що порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання).

Заборгованість відповідача перед позивачем в сумі 660127,77 грн. на час прийняття рішення не сплачена, розмір вказаної заборгованості відповідає фактичним обставинам справи, підтверджується документально та не спростований відповідачем, отже позов в частині стягнення основного боргу обгрунтований та підлягає задоволенню.

Згідно з ч. 1 ст. 612 Цивільного кодексу України боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов`язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

Відповідно до матеріалів справи, що заборгованість за договором поставки покупцем своєчасно не сплачена, тобто має місце прострочення виконання грошового зобов`язання.

Згідно приписів ч. 2 ст. 625 ЦК України боржник, який прострочив виконання грошового зобов`язання, на вимогу кредитора зобов`язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

У п. 43 постанови від 07.04.2020 у справі № 910/4590/19, у п. 7.53 постанови від 09.02.2021 у справі № 520/17342/18 Велика Палата Верховного Суду виклала висновок, що інфляційні втрати та 3% річні нараховуються на суму простроченого основного зобов`язання, атому зобов`язання зі сплати інфляційних та річних процентів є акцесорним, додатковим до основного, залежить від основного і поділяє його долю. Відповідно й вимога про сплату інфляційних та річних процентів є додатковою до основної вимоги.

Правова природа договору відступлення права вимоги полягає у тому, що у конкретному договірному зобов`язанні первісний кредитор замінюється на нового кредитора, який за відступленою вимогою набуває обсяг прав, визначений договором, у якому виникло такезобов`язання (аналогічний висновок міститься у п. 37 постанови Великої Палати Верховного Суду від 16.03.2021 у справі № 906/1174/18).

Отже, з аналізу умов договору, вказаних норм матеріального права вбачається, що внаслідок укладення договору про відступлення права вимоги (цесії) від 26.01.2023 відбулася заміна первісного кредитора - з ТОВ "Екогрінгласс" на нового - ТОВ "Гласс Індастріал" у зобов`язанні зі сплати заборгованості у сумі 660127,77 грн за договором поставки товару № 16 від 24.03.2020, тобто з укладення цього договору до нового кредитора перейшли як право вимоги на стягнення основного боргу за договором поставки № 16 від 24.03.2020, так і вимога щодо стягнення 3 % річних і інфляційних втрат, які є акцесорними, додатковими до основного зобов`язання, відповідно до вимог ч. 2 ст. 625 ЦК України. Подібні правові висновки викладено Верховним Судом у складі колегії суддів Касаційного господарського суду у постанові від 24.11.2021 по справі № 910/11345/19.

Передбачена нормою ч. 2 ст. 625 ЦК України сплата суми боргу за грошовим зобов`язанням з урахуванням встановленого індексу інфляції, а так само трьох процентів річних з простроченої суми, здійснюється незалежно від тієї обставини чи був передбачений договором відповідний захід відповідальності.

Господарський суд має з`ясовувати обставини, пов`язані з правильністю здійснення позивачем розрахунку, та здійснити оцінку доказів, на яких цей розрахунок ґрунтується.

Суд перевірив розрахунок позивача і зазначає, що позивачем правильно визначено момент прострочки виконання грошового зобов`язання, періоди нарахування трьох процентів річних та інфляційних втрат, враховано зменшення суми заборгованості з огляду на часткову оплату поставленого товару в сумі 79284,23 грн., отже, розрахунок позивача є методологічно та арифметично правильним.

Як передбачено ст. 73, 74 ГПК України, доказами у справі є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність чи відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. Кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень. Докази подаються сторонами та іншими учасниками справи. Суд не може збирати докази, що стосуються предмета спору, з власної ініціативи.

Зазначені вище норми процесуального закону спрямовані на реалізацію ст. 13 ГПК України, згідно з положеннями якої судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності сторін. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених законом.

Відповідач у визначений ст. 692 Цивільного кодексу України строк свого обов`язку з оплати поставленого товару в повному обсязі не виконав. Борг відповідача перед позивачем становить 660127,77 грн. Протилежного суду не доведено.

Відповідно до вимог статті 165 ГПК України, у відзиві відповідач викладає заперечення проти позову. Якщо відзив не містить вказівки на незгоду відповідача з будь-якою із обставин, на яких ґрунтуються позовні вимоги, відповідач позбавляється права заперечувати проти такої обставини під час розгляду справи по суті, крім випадків, якщо незгода з такою обставиною вбачається з наданих разом із відзивом доказів, що обґрунтовують його заперечення по суті позовних вимог, або відповідач доведе, що не заперечив проти будь-якої із обставин, на яких ґрунтуються позовні вимоги, з підстав, що не залежали від нього. У разі ненадання відповідачем відзиву у встановлений судом строк без поважних причин, суд вирішує справу за наявними матеріалами.

Відповідач відзиву проти позову не подав, проти задоволення позовних вимог іншим чином не заперечував. З укладеного договору про відступлення права вимоги (цесії) від 26 січня 2023 року слідує, що відповідач погоджується з наявністю у нього заборгованості перед позивачем за поставлену продукцію згідно договору поставки № 16 від 24 березня 2020 року в сумі 660127,77 грн.

За наведених обставин та правових норм, суд дійшов висновку про задоволення позову в повному обсязі.

Судові витрати.

Згідно з приписами п. 12 ч. 3 ст. 2 ГПК України до основних засад (принципів) господарського судочинства віднесено, зокрема, відшкодування судових витрат сторони, на користь якої ухвалене судове рішення.

Склад та порядок розподілу судових витрат визначено главою 8 розділу I ГПК України.

Відповідно до ч. 1 ст. 123 ГПК України судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи.

При зверненні з позовом позивач сплатив судовий збір у розмірі 13141,91 грн.

Відповідно до п. 2 ч. 1 ст. 129 ГПК України судовий збір у спорах, що виникають при виконанні договорів та з інших підстав, покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Враховуючи задоволення позову, судовий збір у розмірі 13141,91 грн. покладається на відповідача.

Керуючись ст. 13, 73, 74, 86, 123, 126, 129, 236, 238, 241, 252 Господарського процесуального кодексу України, суд

ВИРІШИВ:

задовольнити позов Товариства з обмеженою відповідальністю "Гласс Індастріал" до відповідача Товариства з обмеженою відповідальністю виробничо-комерційна фірма "СКЛО-ПАК" про стягнення 876127,51 грн.

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю виробничо-комерційна фірма "СКЛО-ПАК" (вул. Данила Галицького, буд. 1, м. Рогатин, Рогатинський р-н, Івано-Франківська область, 77000, ідентифікаційний код юридичної особи: 31021654) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Гласс Індастріал" (вул. Шкільна, буд. 11, с. Чумаки, Дніпровський район, Дніпропетровська область, 52020, ідентифікаційний код юридичної особи: 44404771) 660127 (шістсот шістдесят тисяч сто двадцять сім) грн 77 коп. основного боргу, 25731 (двадцять п`ять тисяч сімсот тридцять одну) грн 32 коп. трьох відсотків річних, 190268 (сто дев`яносто тисяч двісті шістдесят вісім) грн 42 коп. інфляційних втрат та 13141 (тринадцять тисяч сто сорок одну) грн 91 коп. судового збору.

Наказ видати після набрання рішенням законної сили.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку до Західного апеляційного господарського суду шляхом подання апеляційної скарги протягом двадцяти днів з дня складення повного судового рішення.

Суддя І.Є. Горпинюк