Ухвала

від 08.06.2023 по справі 15/12-9/95

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ІВАНО-ФРАНКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа № 15/12-9/95

УХВАЛА

08.06.2023 м. Івано-Франківськ

Господарський суд Івано-Франківської області у складі: судді Фанди О.М., секретаря судового засідання Поліводи С.В., розглянувши скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Фінансова компанія "Дніпрофінансгруп" вх. № 6360/23 від 29.05.2023 на дії та бездіяльність старшого державного виконавця Відділу примусового виконання рішень управління забезпечення примусового виконання рішень в Івано-Франківській та Тернопільській областях Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції Леськів Людмили Зіновіївни по справі

за позовом: Публічного акціонерного товариства комерційний банк "Надра", в особі відділення Публічного акціонерного товариства комерційний банк "Надра" Івано-Франківського регіонального управління, правонаступником якого є - Товариство з обмеженою відповідальністю "Фінансова компанія "Дніпрофінансгруп"

до відповідача: Приватного підприємства "Ве-Ста",

про стягнення коштів в сумі 4 771 178 грн. 01 к.

за участю:

від Відділу примусового виконання рішень управління забезпечення примусового виконання рішень в Івано-Франківській та Тернопільській областях Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції: головний державний виконавець Відділу примусового виконання рішень управління забезпечення примусового виконання рішень в Івано-Франківській області Південно-Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Івано-Франківськ): Леськів Людмила Зіновіївна

установив: на адресу Господарського суду Івано-Франківської області надійшла скарга Товариства з обмеженою відповідальністю "Фінансова компанія "Дніпрофінансгруп" вх. № 6360/23 від 29.05.2023 на дії та бездіяльність старшого державного виконавця Відділу примусового виконання рішень управління забезпечення примусового виконання рішень в Івано-Франківській та Тернопільській областях Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції Леськів Людмили Зіновіївни у даній справі.

Скарга обгрунтована тим, що державним виконавцем Леськів Л.З. не вчинено жодних активних та ефективних виконавчих дій, спрямованих на реальне виконання боржником рішення суду по даній справі та не вжито всього комплексу заходів, передбачених ст. 18 ЗУ "Про виконавче провадження", незаконно винесено 18.05.2023 постанову про передачу виконавчого провадження.

Ухвалою від 30.05.2023 Господарський суд Івано-Франківської області призначив судове засідання по розгляду скарги на 08.06.2023.

В судовому засіданні державний виконавець Леськів Л.З. подала суду письмові поясненення (вх.№8613/23 від 08.06.2023), які судом долучені до матеріалів справи. Відповідно до вказаних пояснень державний виконавець проти скарги на дії державного виконавця заперечила та просила суд в задоволенні скарги відмовити. Свої заперечення мотивувала тим, що скарга є безпідставною, оскільки нею (головним державним виконавцем Леськів Л.З.) вживались всі можливі виконавчі дії щодо належного виконання рішення суду щодо стягнення заборгованості по даній справі, в підтвердження чого долучила до вказаних заперечень копію матеріалів виконавчого провадження ВП №70834494. В судовому засіданні подані заперечення державний виконавець Леськів Л.З. підтримала та просила суд в задоволенні скарги відмовити

Скаржник та відповідач повноважених представників в судове засідання не направили, хоча про розгляд скарги повідомленні належним чином, про що свідчить відмітка на зворотньому боці ухвали суду від 30.05.2023. Будь яких клопотань про відкладення розгляд скарги до суду не подали.

Відповідно до пункту 2.6.15. Інструкції з діловодства в Господарських судах України, на звороті у лівому нижньому куті оригіналу процесуального документа, який виготовляється судом та залишається у справі, проставляється відповідний штамп суду з відміткою про відправлення документа, що містить вихідний реєстраційний номер, загальну кількість відправлених примірників документа, дату відправлення, підпис працівника, який її здійснив. Дана відмітка, за умови, що її оформлено відповідно до наведених вимог названої Інструкції, є підтвердженням належного надсилання копій процесуальних документів учасникам судового процесу.

Вищезазначені обставини свідчать про належне виконання господарським судом обов`язку щодо повідомлення сторони, яка не з`явилась в судове засідання про вчинення судом певних процесуальних дій по даній справі.

Відповідно до ч.1 ст. 342 Господарського процесуального кодексу України скарга розглядається у десятиденний строк у судовому засіданні.

При цьому суд зазначає, що відповідно до ч.2 ст.42 ГПК України, учасники справи зобов`язані виявляти повагу до суду та до інших учасників судового процесу, сприяти своєчасному, всебічному, повному та об`єктивному встановленню всіх обставин справи.

Враховуючи викладене, суд вважає, що вжив всі залежні від нього заходи для забезпечення реалізації сторін права на судовий захист своїх прав та інтересів.

Крім того, ч.2 ст.342 Господарського процесуального кодексу України, встановлено, що неявка стягувача, боржника, державного виконавця чи іншої посадової особи органу ДВС, приватного виконавця в судове засідання не є перешкодою для розгляду скарги.

За наведеного, суд дійшов висновку, про можливість розгляду скарги за відсутності скаржника та відповідача за наявними матеріалами.

Розглянувши матеріали скарги, вислухавши старшого державного виконавця, з`ясувавши обставини справи, давши оцінку доказам, які долучені до матеріалів справи, суд встановив наступне.

Рішенням Господарського суду Івано-Франківської області від 12.03.2012 року у справі № 15/12-9/95 позовні вимоги Публічного акціонерного товариства комерційни банк "Надра", м. Київ в особі Івано-Франківської філії ПАТ КБ "Надра" задоволено частково: стягнуто з відповідача Приватного підприємства "Ве-Ста" на користь позивача Публічного акціонерного товариства комерційний банк "Надра", в особі відділення Публічного акціонерної товариства комерційний банк "Надра" Івано-Франківського регіонального управління:

1. по кредитному договору № 526/МК від 18.09.07 року станом на 19.03.10 року:

- 134 999, 14 євро (сто тридцять чотири тисячі дев`ятсот дев`яносто дев`ять євро 14 євроцентів), що гривневому еквіваленті по курсу НБУ станом на 19.03.10 року становить 1 470 844, 79 грн. (один мільйон чотириста сімдесят тисяч вісімсот сорок чотири грн. 79 коп.) - заборгованості по тілу кредиту;

- 9 841, 82 євро (дев`ять тисяч вісімсот сорок один євро 82 євроцента), що в гривневому еквіваленті по курсу НБУ станом на 19.03.10 року становить 107 228, 75 грн. (сто сім тисяч двісті двадцять вісім гривень 75 коп.) - заборгованості по процентах;

- 6 750 євро (шість тисяч сімсот п`ятдесят євро), що в гривневому еквіваленті по курсу НБУ станом на 19.03.10 року становить 73 542, 71 грн. (сімдесят три тисячі п`ятсот сорок дві грн. 71 коп.) - штрафу за порушення термінів погашення кредиту та сплати відсотків;

- 8 449, 45 євро (вісім тисяч чотириста сорок дев`ять євро 45 євроцентів), що в гривневому еквіваленті по курсу НБУ станом на 19.03.10 року становить 92 058, 58 грн. (дев`яносто дві тисячі п`ятдесят вісім грн. 58 коп.) - пені за непогашене тіло кредиту та сплати процентів;

2. по кредитному договору № 424/2008 від 27.02.08 року станом на 19.03.10 року:

- 200 000 доларів США (двісті тисяч доларів США), що в гривневому еквіваленті по курсу НБУ станом на 19.03.10 року становить 1 595 200 грн. (один мільйон п`ятсот дев`яносто п`ять тисяч двісті грн.) - заборгованості по тілу кредиту; - 998 700 грн. (дев`ятсот дев`яносто вісім тисяч сімсот грн.) - заборгованості по тілу кредиту; - 36 877, 77 доларів США (тридцять шість тисяч вісімсот сімдесят сім доларів США 77 центів), що в гривневому еквіваленті по курсу НБУ станом на 19.03.10 року становить 294 137, 09 грн. (двісті дев`яносто чотири тисячі сто тридцять сім грн. 09 коп.) - заборгованості по процентах; - 120 509, 80 грн. (сто двадцять тисяч п`ятсот дев`ять грн. 80 коп.) - заборгованості по процентах; - 2 510 грн. (дві тисячі п`ятсот десят грн.) - індексу інфляції; - 1 775, 79 грн. (одна тисяча сімсот сімдесят п`ять грн. 79 коп.) - пені за порушення строків сплати процентів по кредиту, отриманому в гривні; - 1 501, 27 доларів США (одна тисяча п`ятсот один долар США 27 центів), що в гривневому еквіваленті по курсу НБУ станом на 19.03.10 року становить 1 974, 13 грн. (одинадцять тисяч дев`ятсот сімдесят чотири грн. 13 коп.) - пені за порушення строків сплати процентів по кредиту, отриманому в доларах США;

3. судових витрат: - 25 484, 70 грн. (двадцять п`ять тисяч чотириста вісімдесят чотири грн. 70 коп.) - витрат по сплаті державного мита; - 235, 86 грн. (двісті тридцять п`ять грн. 86 коп.) - витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу. В решті позовних вимог - відмовлено.

30.03.2012 року Господарським судом Івано-Франківської області видано ПАТ "КБ "НАДРА" наказ № 350 про примусове виконання судового рішення від 12.03.2012 року.

На підставі вищевказаного наказу господарського суду 18.05.2012 року відділом примусового виконання рішень управління державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції в Івано-Франківській області було відкрите виконавче провадження № 32586543 з примусового виконання наказу №350 від 30.03.2012.

Ухвалою Господарського суду Івано-Франківської області від 18.09.2020 замінено сторону у виконавчому провадженні № 32586543 від 18.05.2012 року по справі № 15/12-9/95, зокрема стягувача Публічне акціонерне товариство "Комерційний банк "Надра" на його правонаступника - Товариство з обмеженою відповідальністю "Фінансова компанія "ДНІПРОФІНАНСГРУП" (49089, м. Дніпро, вул. Автотранспортна, будинок 2, офіс 205, код ЄДРПОУ 40696815).

27.10.2020 Відділом примусового виконання рішень управління забезпечення примусового виконання рішень в Івано-Франківській області Південно-Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Івано-Франківськ), з урахуванням вказаного вище процесуального документу винесено постанову про заміну сторони виконавчого провадження №32586543.

30.01.2023 постановою державного виконавця Відділу примусового виконання рішень управління забезпечення примусового виконання рішень в Івано-Франківській та Тернопільській областях Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції відкрито нове виконавче провадження ВП №70834494 з примусового виконання вказаного вище наказу суду №350 від 30.03.2012.

Як встановлено судом, в ході виконавчого провадження ВП №70834494 державним виконавцем Леськів Л.З. з метою належного виконання рішення суду про стягнення заборгованості на підставі виконавчого документу (наказу Господарського суду Івано-Франківської області №350 від 30.03.2012) були вжиті ряд виконавчих дій згідно приписів норм Закону України "Про виконавче провадження", зокрема щодо виявлення майна та коштів боржника.

Вказане вище підтверджується долученою до матеріалів справи копією виконавчого провадження ВП №70834494, зокрема: запитом державного виконавця №154961571 від 30.01.2023 до Державної податкової служби про наявні рахунки у боржника; постановою державного виконавця про арешт коштів боржника від 31.01.2023; постановою про арешт майна боржника від 31.01.2023; постановою від 17.02.2023 про зміну реєстраційних даних боржника в частині місцезнаходження боржника; запитом №154961570 від 30.01.2023; повідомленням МВС України від 30.01.2023 на запит державного виконавця №154961570; постановою державного виконавця від 31.01.2023 про розшук транспортних засобів; викликом від 19.04.2023 для подачі керівником ПП "ВЕ-СТА" пояснень; Актом державного виконавця від 12.05.2023, яким встановлено відсутність боржника за адресою вул. Шевченка, 1Б, с. Братківці, Тисменицький район, Івано-Франківська область боржника (за вказаною адресою знаходиться релокована Харківська фірма по виробництву залізобетонних виробів); Актом державного виконавця від 12.05.2023, яким встановлено, що за адресою с. Задністрянське, Галицького району, вул. Бандери, 1ж транспортний засіб, який згідно постанови державного виконавця від 31.01.2023 оголошено в розшук, ТЗ МАN, модель ТЗ: ТGА 18.463, категорія ТЗ: вантажний, рік виробництва ТЗ 2004. VІN; WМАН05ZZХ4М387045, номер шасі НОМЕР_1 , номерний знак НОМЕР_2 , білого кольору, - не виявлено

За результатами вчинення виконавчих дій державним виконавцем встановлено, що місцезнаходження юридичної особи Приватного підприємства "ВЕ-СТА", (код ЄДРПОУ 31574975 Україна, 61001, Харківська область, місто Харків, вул. Плеханівська, будинок, 41 квартира 43. Засновник і керівник боржника Забулський Ігор Юрійович, який має 100% частки статутного капіталу (вказане підтверджується Витягом з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань, копія якого долучена до матеріалів справи). Вжитими державним виконавцем заходами в ході примусового виконання ВП 70834494 також встановлено, що на території Івано-Франківської області майна, належного боржнику на праві власності не виявлено.

З урахуванням наведеного, 18.05.2023 державним виконавцем Відділу примусового виконання рішень управління забезпечення примусового виконання рішень в Івано-Франківській та Тернопільській областях Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції Леськів Людмилою Зіновіївною винесено постанову про передачу виконавчого провадження до Харківського відділу державної виконавчої служби у Харківському районі Харківської області Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції.

Однак, скаржник вважає, що виконавчою службою не вчинено жодних ефективних виконавчих дій, спрямованих на реальне виконання рішення суду у даній справі.

Вказана обставина і стала підставою для подання скарги на бездіяльність державного виконавця .

За наведеного, суд виходить з наступного.

За змістом статті 1 Закону України "Про виконавче провадження" виконавче провадження як завершальна стадія судового провадження і примусове виконання судових рішень - сукупність дій визначених у цьому Законі органів і осіб, що спрямовані на примусове виконання рішень і проводяться на підставах, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією України, цим Законом, іншими законами та нормативно-правовими актами, прийнятими відповідно до цього Закону, а також рішеннями, які відповідно до цього Закону підлягають примусовому виконанню.

З системного аналізу чинного законодавства України вбачається, що виконання судового рішення є обов`язковим в силу статей 129, 1291 Конституції України, статті 2 Господарського процесуального кодексу України.

Право на виконання судового рішення згідно з практикою Європейського суду з прав людини є складовою права на доступ до суду, передбаченого статтею 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод 1950, для цілей якої виконання рішення, ухваленого будь-яким судом, має розцінюватися як невід`ємна частина судового розгляду (рішення у справі "Шмалько проти України" від 20.07.2004).

У відповідності до приписів статті 18 Господарського процесуального кодексу України, яка кореспондується з нормою статті 326 цього ж Кодексу, судові рішення, що набрали законної сили, є обов`язковими до виконання всіма органами державної влади, органами місцевого самоврядування їх посадовими чи службовими особами, фізичними і юридичними особами та їх об`єднаннями на всій території України.

Виконавець зобов`язаний вживати передбачених цим Законом заходів щодо примусового виконання рішень, неупереджено, ефективно, своєчасно і в повному обсязі вчиняти виконавчі дії (частина 1 статті 18 Закону України "Про виконавче провадження").

В спірному випадку скаржник вказує на бездіяльність державного виконавця Леськів Л.З., яка полягає, як зазначає скаржник, у невчиненні жодних активних та ефективних виконавчих дій, спрямованих на реальне виконання рішення суду у даній справі, передбачених ст.18 Закону України "Про виконавче провадження", зокрема, з посиланням на порушення здійснення (не здійснення) наступних виконавчих дій, на які, як зазначає скаржник є обов`язковими, а саме:

- відсутність здійснення запитів до реєстраційних органів щодо виявлення можливого майна, зокрема: сільськогосподарської техніки, цивільних повітряних суден, водного транспорту, договорів складського зберігання майна;

- відсутність здійснення запитів до податкових органів про наявність дебіторської заборгованості;

З урахуванням ч. 2 ст. 18 Закону України "Про виконавче провадження" визначено обов`язками державного виконавця при здійсненні виконавчого провадження, є:

1) здійснювати заходи примусового виконання рішень у спосіб та в порядку, які встановлені виконавчим документом і цим Законом;

2) надавати сторонам виконавчого провадження, їхнім представникам та прокурору як учаснику виконавчого провадження можливість ознайомитися з матеріалами виконавчого провадження;

3) розглядати в установлені законом строки заяви сторін, інших учасників виконавчого провадження та їхні клопотання;

4) заявляти в установленому порядку про самовідвід за наявності обставин, передбачених цим Законом;

5) роз`яснювати сторонам та іншим учасникам виконавчого провадження їхні права та обов`язки;

6) невідкладно, не пізніше наступного робочого дня після одержання відповідного звернення від Державного концерну "Укроборонпром", акціонерного товариства, cтвореного шляхом перетворення Державного концерну "Укроборонпром", державного унітарного підприємства, у тому числі казенного підприємства, яке є учасником Державного концерну "Укроборонпром" або на момент припинення Державного концерну "Укроборонпром" було його учасником, господарського товариства в оборонно-промисловому комплексі, визначеного частиною першою статті 1 Закону України "Про особливості реформування підприємств оборонно-промислового комплексу державної форми власності", вчинити дії щодо зняття арешту з майна, щодо якого було здійснено заходи із заміни майна, передбачені статтею 11 Закону України "Про особливості реформування підприємств оборонно-промислового комплексу державної форми власності".

Натомість скаржник посилається на недотримання державним виконавцем ст. 18 Закону України "Про виконавче провадження" щодо здійснення запитів до реєстраційних органів щодо виявлення можливого майна, зокрема: сільськогосподарської техніки, цивільних повітряних суден, водного транспорту, договорів складського зберігання майна; та запитів до податкових органів про наявність дебіторської заборгованості.

Вказані дії з урахуванням приписів п 3 ч. 3 ст. 18 та ст. 54 Закону України "Про виконавче провадження" є правом, а не обов`язком виконавця.

Зокрема, п 3 ч. 3 ст. 18 вказаного вище закону трактує, що виконавець під час здійснення виконавчого провадження має право з метою захисту інтересів стягувача одержувати безоплатно від державних органів, підприємств, установ, організацій незалежно від форми власності, посадових осіб, сторін та інших учасників виконавчого провадження необхідні для проведення виконавчих дій пояснення, довідки та іншу інформацію, в тому числі конфіденційну.

За змістом статті 54 Закону України "Про виконавче провадження" виконавець має право звернутися за інформацією про дебіторську заборгованість боржника до органів доходів і зборів.

Отже, вказані вище приписи, на які посилається скаржник як на порушення обов`язків державним виконавцем щодо здійснення ефективних виконавчих дій, спрямованих на реальне виконання суду у даній справі, визначають саме право державного виконавця при здійсненні виконавчого провадження , а не обов`язок.

Частиною 2 ст. 36 Закону України "Про виконавче провадження" визначено, що розшук боржника - юридичної особи, майна боржника організовує виконавець шляхом подання запитів до відповідних органів, установ або проведення перевірки інформації про майно чи доходи боржника, що міститься в базах даних і реєстрах, та перевірки майнового стану боржника за місцем проживання (перебування) або його місцезнаходженням.

Згідно із частиною 8 статті 48 Закону України "Про виконавче провадження" виконавець проводить перевірку майнового стану боржника у 10-денний строк з дня відкриття виконавчого провадження. У подальшому така перевірка проводиться виконавцем не рідше ніж один раз на два тижні - щодо виявлення рахунків боржника, не рідше ніж один раз на три місяці - щодо виявлення нерухомого та рухомого майна боржника та його майнових прав, отримання інформації про доходи боржника.

З долучених до матеріалів справи доказів, судом встановлено, що державним виконавцем з метою виявлення майна боржника та рахунків; здійснено відповідні запити до відповідних органів, що підтверджується долученими до матеріалів справи доказами, зокрема, які перелічені вище.

Вказані вище докази спростовують твердження скаржника про бездіяльність державного виконавця при здійсненні виконавчого провадження.

Разом з тим, суд звертає увагу, що за результатами вчинення виконавчих дій державним виконавцем встановлено, що місцезнаходження юридичної особи Приватного підприємства "ВЕ-СТА", (код ЄДРПОУ 31574975) - Україна, 61001, Харківська область, місто Харків, вул. Плеханівська, будинок, 41 квартира 43. Засновник і керівник боржника Забулський Ігор Юрійович, який має 100% частки статутного капіталу. Вказане підтверджується Витягом з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань, копія якого долучена до матеріалів справи). Вжитими державним виконавцем заходами в ході примусового виконання ВП 70834494 також встановлено, що на території Івано-Франківської області майна, належного боржнику на праві класності не виявлено. Наведена обставина і стала підставою для винесення старшим державним виконавцем Леськів Л.З. постанову про передачу виконавчого провадження до Харківського відділу державної виконавчої служби у Харківському районі Харківської області Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції.

У відповідності до приписів статті 24 Закону України "Про виконавче провадження" виконавчі дії проводяться державим виконавцем за місцем проживання, перебування, роботи боржника або за місцезнаходженням його майна. Якщо боржником є юридична особа, то виконання проводиться за місцезнаходженням його постійно діючою органу або майна.

У разі якщо у процесі виконавчого провадження державним виконавцем отримано документальне підтвердження про зміну або встановлення місця проживання, перебування чи місцезнаходження боржника, його майна, місця його роботи на території, на яку не поширюється компетенція державною виконавця, та з`ясувалося, що майно боржника, на яке можна звернути стягнення, відсутні на території, на яку поширюється компетенція державного виконавця, державний виконавець не пізніше наступного дня з моменту, коли йому стяли відомі зазначені обставини, надсилає виконавчий документ за новим місцем проживання чи місцезнаходження боржника, місцем його роботи чи місцезнаходження майна боржника, про що повідомлю стягувачу.

Пунктом 6 Розділу V Інструкції з організації примусового виконання рішень, затвердженої наказом Міністерства юстиції України від 02.04.2012 № 512/5, зареєстрованої в Міністерстві юстиції України 2 квітня 2012 р. за № 489/20802 (далі - Інструкція) визначено, що виконавче провадження передається з одного органу державної виконавчої служби до іншого у разі якщо місце проживання, перебування, роботи боржника або місцезнаходження його майна знаходиться на території, на яку поширюється компетенція іншого органу державної виконавчої служби.

Пунктом 4 Розділом першого Інструкції визначено, що Відділу примусового виконання рішень Департаменту державної виконавчої служби Міністерства юстиції України підвідомчі рішення, за якими: - боржниками є територіальні органи центральних органів виконавчої влади та їх структурні підрозділи, місцеві суди, міські, районні або селищні ради чи районні державні адміністрації та їх структурні підрозділи, окружні прокуратури, інші територіальні підрозділи органів державної влади та їх посадові особи; - сума зобов`язання становить від двадцяти п`яти до п`ятдесяти мільйонів гривень або еквівалентну суму в іноземній валюті.

В спірному випадку залишок боргу за даним виконавчим документом станом на 18.05.2023 (станом на момент винесення спірної постанови про передачу виконавчого провадження до Харківського відділу державної виконавчої служби у Харківському районі Харківської області Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції) становить 781 177,20 грн, виконавчого збору 479 420,22 грн та витрат виконавчого провадження на суму 148,09 грн. Вказана сума боргу та даним виконавчим документом менша двадцяти п`яти мільйонів гривень.

З урахуванням наведеного, суд приходить до висновку про правомірність дій державного виконавця в ході виконавчого провадження ВП № 70834494, в тому числі щодо винесення 18.05.2023 постанови про передачу виконавчого провадження до Харківського відділу державної виконавчої служби у Харківському районі Харківської області Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції.

Щодо скарги в частині зобов`язання державного виконавця Леськів Л.З. здійснити перерахунок залишку заборгованості з урахуванням курсів НБУ - долара США по відношенню до гривні на день перерахування стягнутих сум на рахунок стягувача по наказу №350 від 30.03.2012, то суд зазначає наступне.

Згідно зі статтею 99 Конституції України грошовою одиницею України є гривня.

Відповідно до вимог ст. 192 ЦК України гривня є законним платіжним засобом на території України. Іноземна валюта може використовуватися в Україні у випадках і в порядку, встановлених законом.

За змістом статті 524 ЦК України грошовим визнається зобов`язання, виражене у грошовій одиниці України - гривні, проте в договорі сторони можуть визначити грошовий еквівалент зобов`язання в іноземній валюті.

Загальні положення виконання грошового зобов`язання закріплені у ст. 533 ЦК України, зокрема: грошове зобов`язання має бути виконане у гривнях; якщо у зобов`язанні визначено грошовий еквівалент в іноземній валюті, сума, що підлягає сплаті у гривнях, визначається за офіційним курсом відповідної валюти на день платежу, якщо інший порядок її визначення не встановлений договором або законом чи іншим нормативно-правовим актом; використання іноземної валюти, а також платіжних документів в іноземній валюті при здійсненні розрахунків на території України за зобов`язаннями допускається у випадках, порядку та на у мовах, встановлених законом.

Крім того частина друга статті 533 ЦК України допускає, що сторони можуть визначити в зобов`язанні грошовий еквівалент в іноземній валюті. У такому разі сума, що підлягає сплаті за зобов`язанням, визначається в гривнях за офіційним курсом НБУ, встановленим для відповідної валюти на день платежу, якщо інший порядок її визначення не передбачений договором або законом чи іншим нормативно-правовим актом.

В спірному випадку, ще при виконанні виконавчого документу у виконавчому провадженні ВП №32584543, мало місце передачі майна стягувачу в рахунок погашення борту, про що винесено виконавчий документ, і не йшлося про здійснення платежу на конкретно визначену дату (день), а відтак, і фіксування залишку боргу з конвертації валюти. Вказана постанова виконаця щодо нездійснення конвертації суми заборгованості не оскаржувалась, а станом на момент розгляду даної скарги, термін оскарження зазначених дій (бездіяльності) сплив.

Разом з тим, суд звертає увагу, що чинним законодавством в ході здійснення виконавчого провадження не наділено державного виконавця правом змінювати суму заборгованості розраховану та визначену виконавчим документом. Вказаної позиції дотримується Верховний Суд України у своїй постанові від 13 вересня 2017 року у справі №6-1445цс17.

З урахуванням наведеного, вимоги скаржника в зобов`язання державного виконавця Леськів Л.З. здійснити перерахунок залишку заборгованості з урахуванням курсів НБУ - долара США по відношенню до гривні на день перерахування стягнутих сум на рахунок стягувача по наказу №350 від 30.03.2012 є безпідставним та необгрунтованим.

За приписами частини першої статті 74 ГПК України кожна сторона повинна довести обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог та заперечень, а суд в силу приписів частини першої статті 86 ГПК України оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Встановлені судом фактичні обставини викладаються в судовому рішенні з посиланням на докази, на підставі яких їх встановлено.

Підсумовуючи, суд не встановив будь-яких протиправних дій чи бездіяльності з боку державного виконавця, які б могли порушити право боржника в рамках виконавчого провадження.

За наведених обставин, суд приходить до висновку про необгрунтованість та безпідставність поданої скарги на дії державного виконавця.

Статтею 343 ГПК України встановлено, що за результатами розгляду скарги суд постановляє ухвалу. У разі встановлення обґрунтованості скарги суд визнає оскаржувані рішення, дії чи бездіяльність неправомірними і зобов`язує державного виконавця або іншу посадову особу органу державної виконавчої служби, приватного виконавця усунути порушення (поновити порушене право заявника). Якщо оскаржувані рішення, дії чи бездіяльність були прийняті або вчинені відповідно до закону, в межах повноважень державного виконавця або іншої посадової особи органу державної виконавчої служби, приватного виконавця і право заявника не було порушено, суд постановляє ухвалу про відмову в задоволенні скарги.

Враховуючи вищенаведене, суд дійшов висновку, що наведені скаржником доводи у скарзі є безпідставними, а тому скарга не належить до задоволення.

Керуючись Законом України "Про виконавче провадження", ст.ст. 234, 339, 343 Господарського процесуального кодексу України, суд, -

у х в а л и в :

в задоволенні скарги Товариства з обмеженою відповідальністю "Фінансова компанія "Дніпрофінансгруп" вх. № 6360/23 від 29.05.2023 на дії та бездіяльність старшого державного виконавця Відділу примусового виконання рішень управління забезпечення примусового виконання рішень в Івано-Франківській та Тернопільській областях Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції Леськів Людмили Зіновіївни - відмовити.

Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення та може бути оскаржена до Західного апеляційного господарського суду протягом десяти днів з дня складання повного тексту ухвали.

Ухвалу складено та підписано 12.06.2023

Суддя О. М. Фанда