Рішення

від 17.05.2023 по справі 910/1803/22

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МІСТА КИЄВА

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01054, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 284-18-98, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.uaРІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

м. Київ

17.05.2023Справа № 910/1803/22

Господарський суд міста Києва у складі судді Ягічевої Н.І., за участі секретаря судового засідання Старовойтова Є. А., розглянувши у судовому засіданні матеріали справи

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Мізол" (вул. Кловський узвіз, буд. 13, код ЄДРПОУ 33895476)

до Фірми "Райко Трансільванія С.А." (Капусу Маре, №310. СР-407145, Румунія, ідентифікаційний номер 33125302)

про стягнення 32 089, 85 євро, що еквівалентно 1 035 683, 86 грн

Представники учасників справи: згідно протоколу судового засідання

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

Товариство з обмеженою відповідальністю "Мізол" (далі - позивач) звернулося до Господарського суду міста Києва із позовною заявою до Фірми "Райко Трансільванія С.А." (далі - відповідач) про стягнення 32 089, 85 євро.

Позовні вимоги обґрунтовані тим, що позивачем на виконання умов контракту №1 від 18.03.2020 (далі - контракт) здійснено попередню оплату у розмірі 22 921, 32 Євро, проте відповідач в порушення взятих на себе зобов`язань за контрактом не здійснив поставку товару, у зв`язку з чим позивач просить суд стягнути з відповідача 22 921, 32 Євро заборгованості, а також 9 168, 53 Євро штрафних санкцій.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 11.02.2022 прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження у справі за правилами спрощеного позовного провадження з викликом сторін, призначено судове засідання, провадження у справі зупинено до надходження відповіді від компетентного органу Румунії на судове доручення Господарського суду міста Києва про вручення відповідачу нотаріально засвідченого перекладу на румунську мову позовної заяви Товариства з обмеженою відповідальністю "Мізол", ухвали від 11.02.2022 Господарського суду міста Києва про відкриття провадження у справі №910/1803/22.

03.04.2023 через загальний відділ діловодства Господарського суду міста Києва (канцелярію) від Міністерства юстиції України надійшло отримане від Міністерства юстиції Румунії підтвердження вих. № 5600-128/2021/4 від 13.04.2021 про вручення судових документів відповідачу.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 21.04.2023 поновлено провадження у справі № 910/1803/22, розгляд справи по суті призначено на 17.05.2023.

У судове засідання 17.05.2023 прибув представник позивача, позовні вимоги підтримав, в свою чергу відповідач явку свого повноважного представника в судове засідання не забезпечив, про причини не неявки суд не повідомив, хоча про час, місце та дату розгляду справи повідомлявся належним чином.

При цьому, беручи до уваги, що відповідач є резидентом Румунії, з урахуванням приписів Господарського процесуального кодексу України, Закону України "Про міжнародне приватне право" та Конвенції "Про вручення за кордоном судових та позасудових документів у цивільних або комерційних справах" від 15.11.1965, учасниками якої є, зокрема, Україна та Румунія, Господарський суд міста Києва звертався до компетентного органу Румунії із судовим дорученням про вручення Фірмі "Райко Трансільванія С.А." перекладу на румунську мову позовної заяви Товариства з обмеженою відповідальністю "Мізол", ухвали від 11.02.2022 Господарського суду міста Києва про відкриття провадження у справі №910/1803/22.

03.04.2023 на адресу суду від Міністерства юстиції України надійшло отримане від Міністерства юстиції Румунії підтвердження про вручення судових документів відповідачу.

Як зазначив Європейський суд з прав людини у справі "Пономарьов проти України", сторони в розумні інтервали часу мають вживати заходів, щоб дізнатись про стан відомого їм судового провадження.

У даному випадку судом також враховано, що за приписами ч. 1 ст. 9 Господарського процесуального кодексу України ніхто не може бути позбавлений права на інформацію про дату, час і місце розгляду своєї справи або обмежений у праві отримання в суді усної або письмової інформації про результати розгляду його судової справи. Будь-яка особа, яка не є учасником справи, має право на доступ до судових рішень у порядку, встановленому законом.

Відповідно до частини 2 статті 2 Закону України "Про доступ до судових рішень" судові рішення є відкритими та підлягають оприлюдненню в електронній формі не пізніше наступного дня після їх виготовлення підписання, крім ухвал про арешт майна та тимчасовий доступ до речей та документів у кримінальних провадженнях, які підлягають оприлюдненню не раніше дня їх звернення до виконання. Судові рішення також можуть публікуватися в друкованих виданнях із додержанням вимог цього Закону.

Згідно з частинами 1, 2 ст. 3 Закону України "Про доступ до судових рішень" для доступу до судових рішень судів загальної юрисдикції Державна судова адміністрація України забезпечує ведення Єдиного державного реєстру судових рішень. - автоматизована система збирання, зберігання, захисту, обліку, пошуку та надання електронних копій судових рішень.

Судові рішення, внесені до Реєстру, є відкритими для безоплатного цілодобового доступу на офіційному веб-порталі судової влади України (ч. 1 ст. 4 Закону України "Про доступ до судових рішень").

Відповідач не був позбавлений права та можливості ознайомитись з ухвалами суду у Єдиному державному реєстрі судових рішень (www.reyestr.court.gov.ua).

Відповідно до п. 1 ч. 3 ст. 202 Господарського процесуального кодексу України, якщо учасник справи або його представник були належним чином повідомлені про судове засідання, суд розглядає справу за відсутності такого учасника справи у разі, зокрема, неявки в судове засідання учасника справи (його представника) без поважних причин або без повідомлення причин неявки.

Приймаючи до уваги вищевикладене та враховуючи, суд на місці постановив розгляд справи по суті проводити за відсутності представника відповідача.

У відповідності до вимог статей 165, 251 Господарського процесуального кодексу України, відповідачу був встановлений строк для подання відзиву на позовну заяву протягом 15-ти днів з дня вручення ухвали про відкриття провадження у справі.

Втім відповідач, у визначений судом строк, не подав ні відзиву на позовну заяву, ні клопотання про продовження строку на його подання.

Приписами ч. 2 ст. 178 Господарського процесуального кодексу України встановлено, що у разі ненадання відповідачем відзиву у встановлений судом строк без поважних причин суд має право вирішити спір за наявними матеріалами справи.

Приймаючи до уваги, що відповідач у встановлений строк не подав до суду відзив на позов, а відтак не скористався наданими йому процесуальними правами, за висновками суду, у матеріалах справи достатньо документів, які мають значення для правильного вирішення спору, внаслідок чого справа може бути розглянута за наявними у ній документами відповідно до частини 2 статті 178 Господарського процесуального кодексу України.

У частині 8 статті 252 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що при розгляді справи у порядку спрощеного провадження суд досліджує докази і письмові пояснення, викладені у заявах по суті справи, а у випадку розгляду справи з повідомленням (викликом) учасників справи - також заслуховує їх усні пояснення. Судові дебати не проводяться.

Згідно з частиною 4 статті 240 Господарського процесуального кодексу України у разі розгляду справи без повідомлення (виклику) учасників справи суд підписує рішення без його проголошення.

Дослідивши подані документи і матеріали, всебічно і повно з`ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об`єктивно оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору, суд

ВСТАНОВИВ:

18.03.2020 між Товариством з обмеженою відповідальністю "Мізол" (далі - покупець) та Фірмою "Райко Трансільванія С.А." (далі - продавець) укладено контракт №1 (далі - договір), за умовами п. 1. якого продавець продає, а покупець купує товар, зазначений у додатках до контракту, на умовах, викладених у цьому контракті.

Відповідно до пункту 2 договору постачання кожної партії товарів здійснюється на підставі оформлених покупцем та продавцем додатків, які є невід`ємною частиною контракту (п. 2.2. договору).

Усі пропозиції та замовлення для набуття чинності, мають бути викладені у письмовій формі, і будуть виконуватись виключно на підставі умов цього контракту (п. 2.3. договору).

Сума контракту складає 300 000 (триста тисяч) ЄВРО. Вартість окремої поставки фіксується у відповідних додатках до контракту, що підписується покупцем та продавцем (п. 3.4. договору).

Згідно з пунктом 4.1. договору умови оплати становлять 30 днів від дати інвойсу.

Умови постачання визначені пунктом 6 договору: Умови постачання цього контракту FCA-Гданськ, Польща. Сторони можуть погодитись письмово на будь-які інші умови відповідно до "Міжнародних правил інтерпретації комерційних термінів - Incoterms" у редакції 2010 року). Місце доставки для митного очищення: Львівська область, Жовківський район. с. Малехів, вул. Тараса Дороша, 20А. Місце вивантаження: Україна, Львівська область, Городоцький район, с. Бучали, вул. Доківська, склад Мізол (п.п. 6.1. договору).

Постачання товару здійснюється автомобільним транспортом. Сторони можуть погодитись письмово на будь-які інші умови транспортування (п. 6.2. договору).

Продавець зобов`язується підготувати такі документи: інвойси (із зазначенням країни походження товарів) - 3 оригінали, сертифікат походження EUR-1 оригінал, пакувальний лист, CMR, Експортна декларація (копія) (п. 6.3. договору).

Продавець повинен підтвердити дату готовності замовлення електронною поштою протягом 3 робочих днів після отримання замовлення (п. 6.5. договору).

Термін виконання замовлення - 15 робочих днів з дати замовлення. У разі затримки поставки нараховується штраф у розмірі 1% від суми замовлення за кожний прострочений день (п. 6.6. договору).

У разі затримки поставки понад 2-х місяців покупець має право перервати дію цього контракту щодо непоставлених товарів без будь-якої компенсації за збитки, які продавець може зазнати у зв`язку з таким припиненням. При цьому, продавець повинен на першу вимогу покупця повернути вартість виплачених покупцем авансів (п. 6.7. договору).

Усі суперечки та розбіжності, які можуть виникнути під час виконання цього контракту або у зв`язку з ним, будуть вирішуватись шляхом переговорів між сторонами (п. 10.1. договору).

У разі виникнення конфліктних ситуацій діють норми цивільного (національного) права України (п. 10.2. договору).

У разі неможливості вирішення розбіжностей та спорів щодо цього контракту шляхом переговорів вони будуть передані на розгляд, відповідно до господарського процесуального законодавства України, до Господарського суду м. Києва (Україна, Київ, вул. Б. Хмельницького, д. 52-Б) (п. 10.3. договору).

Цей контракт складено російською та англійською мовами у двох примірниках, обидва мають однакову силу. Усі зміни та доповнення до цього контракту дійсні лише в тому випадку, якщо вчинені та підписані обома сторонами. Факс-копії цього договору, додатків та його специфікацій є невід`ємною частиною цього договору та мають повну юридичну силу. Цей контракт дійсний з моменту підписання до "31" грудня 2020 року. Контракт продовжується автоматично на 1 рік і на тих самих умовах, якщо жодна із сторін не заявить письмово про його припинення (п. 12 договору).

У відповідності з умовами договору 28.06.2021 продавцем була виставлена проформа інвойс №0005 від 28.08.2021 на суму 22 921, 32 ЄВРО.

20.07.2021 на виконання своїх зобов`язань, визначених пунктом 4.1. договору, покупець здійснив оплату виставленого інвойсу, що підтверджується банківською випискою по рахунку позивача.

Про належне виконання позивачем своїх зобов`язань за договором свідчить також відсутність з боку відповідача претензій та повідомлень про порушення позивачем умов договору.

Однак відповідач, у визначений договором строк, поставку узгодженого товару не здійснив, у зв`язку з чим Товариство з обмеженою відповідальністю "Мізол" звернулося до Фірми "Райко Трансільванія С.А." з претензією б/н від 15.10.2021, в якій виклало вимоги у триденний строк з дати отримання претензії повернути вартість виплаченого покупцем авансу у розмірі 22 921, 32 Євро і оплатити штрафні санкції у розмірі 20 629, 18 Євро.

Вказана претензія залишена без відповіді та задоволення, у зв`язку з чим позивач звернувся до суду з даним позовом.

Стаття 509 Цивільного кодексу України (далі - ЦК України) визначає, що зобов`язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов`язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов`язку.

Зобов`язання, в силу вимог статей 526, 525 Цивільного кодексу України, має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Одностороння відмова від зобов`язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом. Аналогічна за змістом норма міститься і у ст. 193 Господарського кодексу України.

Статтями 626, 627 вказаного Кодексу передбачено, що договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків.

Укладений між сторонами договір за своєю правовою природою є договором поставки, а відповідно до ч. 1 ст. 712 Цивільного кодексу України за договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов`язується передати у встановлений строк (строки) товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов`язаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов`язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму. Частиною 2 цієї ж статті унормовано, що до договору поставки застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, якщо інше не встановлено договором, законом або не випливає з характеру відносин сторін.

Так, за договором купівлі-продажу одна сторона (продавець) передає або зобов`язується передати майно (товар) у власність другій стороні (покупцеві), а покупець приймає або зобов`язується прийняти майно (товар) і сплатити за нього певну грошову суму (ст. 655 ЦК України).

Частиною 1 статті 662 Цивільного кодексу України встановлений обов`язок продавця передати покупцеві товар, визначений договором купівлі-продажу.

Положенням ст. 530 Цивільного кодексу України передбачено, якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Пунктом 6.6. договору сторони погодили термін виконання замовлення - 15 робочих днів з дати замовлення.

Отже, з урахуванням положень ст. 530 Цивільного кодексу України, змісту пункту 6.6. договору, строк виконання відповідачем зобов`язання з поставки товару становив до 16.07.2021 включно.

Втім, як встановлено судом, відповідач, у встановлені строки поставку попередньо оплаченого товару належним чином не здійснив.

Тоді як, частиною 2 статті 193 Господарського кодексу України встановлено, що сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов`язання, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу. Порушення зобов`язань є підставою для застосування господарських санкцій, передбачених цим Кодексом, іншими законами або договором.

Принцип належного виконання полягає в тому, що виконання має бути проведене: належними сторонами; щодо належного предмета; у належний спосіб; у належний строк (термін); у належному місці.

Порушенням зобов`язання, у відповідності до ст. 610 Цивільного кодексу України, є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання).

Статтею 611 Цивільного кодексу України встановлено, що у разі порушення зобов`язання, настають наслідки, передбачені договором або законом, в тому числі, припинення зобов`язання внаслідок односторонньої відмови від зобов`язання, якщо це встановлено договором або законом, або розірвання договору та сплата неустойки.

Умовами пункту 6.7. договору сторони погодили, що у разі затримки поставки понад 2-х місяців покупець має право перервати дію цього контракту щодо непоставлених товарів без будь-якої компенсації за збитки, які продавець може зазнати у зв`язку з таким припиненням. При цьому, продавець повинен на першу вимогу покупця повернути вартість виплачених покупцем авансів.

При цьому, частиною 2 статті 693 Цивільного кодексу України визначено, що якщо продавець, який одержав суму попередньої оплати товару, не передав товар у встановлений строк, покупець має право вимагати передання оплаченого товару або повернення суми попередньої оплати.

Отже, у розумінні приписів цієї норми покупцю належить право вимагати, крім іншого, повернення передоплати за непоставлений товар. При цьому, попередньою оплатою є часткова або повна оплата товару до його передання продавцем.

Визначене зазначеною нормою право покупця вимагати від продавця повернення суми попередньої оплати є за своїм змістом правом покупця на односторонню відмову від зобов`язання, внаслідок якої припиняється зобов`язання продавця перед покупцем по поставці товару і виникає нове грошове зобов`язання.

Тобто, виходячи з аналізу положень статті 693 Цивільного кодексу України умовою її застосування є неналежне виконання продавцем свого зобов`язання зі своєчасного передання товару покупцю. А у разі настання такої умови покупець має право діяти альтернативно: або вимагати передання оплаченого товару від продавця, або вимагати повернення суми попередньої оплати. Тобто, волевиявлення щодо обрання одного з варіантів вимоги покупця має бути вчинено ним в активній однозначній формі такої поведінки, причому доведеної до продавця.

Відтак, з урахуванням вищевикладеного, враховуючи, факт здійснення попередньої оплати за товар та факт порушення відповідачем своїх зобов`язань в частині поставки оплаченого товару, підтверджений матеріалами справи та не спростований відповідачем, суд дійшов висновку про обґрунтованість заявлених позовних вимог в частині стягнення з відповідача основного боргу.

Пунктом 6.6. договору сторони погодили, що у разі затримки поставки нараховується штраф у розмірі 1% від суми замовлення за кожний прострочений день.

Відтак, оскільки відповідач допустив прострочення поставки оплаченого товару, на підставі наведених вище норм чинного законодавства та пункту 6.6. договору позивачем нараховано штраф у розмірі 1% від суми замовлення за кожний прострочений день (за період 40 днів), що в загальному розмірі становить 9 168, 53 Євро.

Відповідно до статті 549 Цивільного кодексу України неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов`язання. Штрафом є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми невиконаного або неналежно виконаного зобов`язання. Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов`язання за кожен день прострочення виконання.

Отже, штрафом є платіж, нарахування якого здійснюється одноразово, в той час як пеня є поточним щоденним нарахуванням, розмір якої залежить від періоду прострочення.

Аналогічна правова позиція викладена у постановах Верховного Суду від 06.04.2020 у справі №910/4783/19 та від 15.05.2018 у справі №917/889/17.

При цьому, для договірної практики та практики правозастосування сама лише назва тієї чи іншої санкції, вжита в тексті договору, практичного значення не має. У такому випадку слід виходити з мети встановлення у законі відповідальності за порушення зобов`язання у вигляді штрафної санкції - забезпечення належного виконання зобов`язання.

Аналогічна правова позиція викладена у постанові Верховного Суду від 24.10.2019 у справі №904/3315/18.

Виходячи з викладеного, суд дійшов висновку, що визначений у п. 6.6 договору штраф у розмірі 1% від суми замовлення за кожний прострочений день за своєю правовою природою є пенею, оскільки обчислюється щоденно за весь період прострочення.

Перевіривши наданий позивачем розрахунок пені, суд вважає його арифметично вірним та таким, що відповідає умовам договору та приписам чинного законодавства, у зв`язку з чим позовні вимоги в цій частині також підлягають задоволенню у повному обсязі.

Суд також зазначає, що як укладення, так і виконання договірних зобов`язань в іноземній валюті не суперечить чинному законодавству.

Аналогічна правова позиція викладена у постанови Великої Палати Верховного Суду від 16.01.2019 у справі №373/2054/16-ц.

При цьому, у разі зазначення у судовому рішенні про стягнення суми коштів в іноземній валюті з визначенням еквіваленту такої суми у гривні стягувачеві має бути перерахована вказана у резолютивній частині судового рішення сума в іноземній валюті, а не її еквівалент у гривні.

Аналогічна правова позиція викладена у постанові Великої Палати Верховного Суду від 04.07.2018 у справі №761/12665/14-ц.

Статтею 13 Господарського процесуального кодексу України встановлено, що судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності сторін. Учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов`язків, передбачених цим Кодексом. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених законом.

Відповідно до статей 76-79 Господарського процесуального кодексу України, належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування. Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування. Достовірними є докази, створені (отримані) за відсутності впливу, спрямованого на формування хибного уявлення про обставини справи, які мають значення для справи. Наявність обставини, на яку сторона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, вважається доведеною, якщо докази, надані на підтвердження такої обставини, є більш вірогідними, ніж докази, надані на її спростування. Питання про вірогідність доказів для встановлення обставин, що мають значення для справи, суд вирішує відповідно до свого внутрішнього переконання.

За приписами частини 1 статті 86 Господарського процесуального кодексу України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів.

Відповідач не надав суду належних та допустимих доказів, які б спростовували заявлені позовні вимоги, або свідчили про відсутність у нього обов`язку з повернення сплаченої суми авансу та сплати нарахованих штрафних санкцій.

Згідно з п. 2 ч. 1 ст. 129 Господарського процесуального кодексу України судовий збір у спорах, що виникають при виконанні договорів та з інших підстав покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

На підставі викладеного, враховуючи положення ст.129 Господарського процесуального кодексу України, витрати зі сплати судового збору покладаються на відповідача.

Керуючись ст. 86, 232, 233, 237, 238, 240 Господарського процесуального кодексу України, Господарський суд міста Києва

ВИРІШИВ:

1. Позовні вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю "Мізол" до Фірми "Райко Трансільванія С.А." задовольнити повністю.

2. Стягнути з Фірми "Райко Трансільванія С.А." (Капусу Маре, № 310. CP-407145, Румунія, NIP RO33125302, NIP PL5263207250, р/р RO23ВАСХ000000100715001 в банк "UniCreditBank S.А.") на користь Товариства з обмеженою відповідальністю Товариства з обмеженою відповідальністю "Мізол" (вул. Кловський узвіз, буд. 13, код ЄДРПОУ 33895476)

суму грошової заборгованості, що становить 22 921 (двадцять дві тисячі дев`ятсот двадцять один) Євро 32 центи та відповідає 739 774 (сімсот тридцять дев`ять тисяч сімсот сімдесят чотири) грн 14 коп., штрафні санкції у розмірі 9 168 (дев`ять тисяч сто шістдесят вісім) Євро 53 центів та відповідає 295 909 (двісті дев`яносто п`ять тисяч дев`ятсот дев`ять) грн 72 коп., та судовий збір у сумі 15 535 (п`ятнадцять тисяч п`ятсот тридцять п`ять) грн 27 коп.

3. Після набрання рішенням суду законної сили видати позивачу наказ.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Рішення може бути оскаржене у строки та порядку, встановленому розділом ІV ГПК України.

У зв`язку з перебуванням судді Ягічевої Н.І. у відпустці підписання повного тексту рішення здійснюється після виходу судді з відпустки.

Повний текст рішення складено та підписано 12.06.2023

Суддя Наталія ЯГІЧЕВА