Рішення

від 30.05.2023 по справі 910/14199/22

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МІСТА КИЄВА

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01054, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 284-18-98, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.uaРІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

м. Київ

30.05.2023Справа № 910/14199/22Господарський суд міста Києва у складі судді Полякової К.В., за участі секретаря судового засідання Саруханян Д.С., розглянувши за правилами загального позовного провадження матеріали справи

за позовом Приватного підприємства "Будіндустрія-1"

до Товариства з обмеженою відповідальністю "Техстрой Лтд"

про стягнення 777261,52 грн.

за участі представників:

від позивача: Тонконог В.В.

від відповідача: не з`явився

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

Приватне підприємство "Будіндустрія-1" звернулося до Господарського суду міста Києва з позовною заявою до Товариства з обмеженою відповідальністю "Техстрой Лтд" про стягнення за договором поставки від 26.02.2019 № 19/02/26-1 основного боргу в розмірі 600000,71 грн., трьох процентів річних у розмірі 17753 грн., інфляційних втрат у розмірі 153590 грн., пені в розмірі 5917,81 грн.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 26.12.2022 позовну заяву залишено без руху та надано строк на усунення її недоліків.

02.01.2023 через систему "Електронний суд" від позивача надійшла заява про усунення недоліків позовної заяви.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 09.01.2023 прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження у справі. Розгляд справи вирішено здійснювати за правилами загального позовного провадження та призначено підготовче судове засідання.

Дана ухвала суду від 09.01.2023 про відкриття провадження відповідачу вручена, що підтверджується наявним у матеріалах справи рекомендованим повідомленням із відміткою про вручення.

Разом із цим, у визначений судом строк відзив на позовну заяву відповідачем не подано.

За частиною 2 статті 178 Господарського процесуального кодексу України у разі ненадання відповідачем відзиву у встановлений судом строк без поважних причин суд має право вирішити спір за наявними матеріалами справи. Аналогічна норма міститься у частині 9 статті 165 ГПК України.

Оскільки відповідач не скористався своїм правом на подання відзиву, справа розглядається за наявними матеріалами у відповідності до приписів частини 9 статті 165 та частини 2 статті 178 ГПК України.

Згідно з частиною 7 статті 120 ГПК України учасники судового процесу зобов`язані повідомляти суд про зміну свого місцезнаходження чи місця проживання під час розгляду справи.

Дослідивши матеріали справи, заслухавши пояснення представника позивача, всебічно і повно з`ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об`єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд

ВСТАНОВИВ:

26.02.2019 укладено договір поставки № 19/02/26-1, відповідно до якого постачальник зобов`язується поставити у власність покупця будівельні матеріали, а саме: товарний бетон, гарцовку, розчин цементний, розчин кладочний, керамзитобетон, пісок, цемент та щебінь (надалі - «Товар»), а покупець зобов`язується прийняти та своєчасно оплатити його, в порядку та на умовах, що передбачені договором.

Згідно до п. 2.1. договору загальна ціна товару, що буде постачатися по даному договору, не обмежується та дорівнює сумарній вартості фактично поставленого товару покупцю. В ціну товару включається податок на додану вартість.

Ціна на товар та маркування, що поставляється по даному договору, погоджується сторонами в рахунках-фактурах або видаткових накладних на кожну окрему поставку партії товару (пункт 2.2 договору).

Відповідно п.2.4. договору розрахунки між сторонами здійснюється у безготівковій формі шляхом перерахування: попередньої 100% оплати грошових коштів з рахунку покупця на рахунок постачальника, що вказані в даному договорі.

Пунктом 2.6. договору передбачено, що покупець здійснює оплату за товар шляхом перерахування грошових коштів в національній валюті України - гривня - на поточний рахунок постачальника. Датою оплати за товар вважається дата зарахування коштів на поточний рахунок постачальника.

Додатковою угодою від 31.12.2020 № 1 до договору строк дії договору продовжено на один календарний рік та діє до 31.12.2021, а в частині розрахунків договору - до остаточного виконання сторонами зобов`язань за договором.

24.11.2021 відповідачу направлена претензія від 18.11.2021 про сплату заборгованості за отриманий по договору товар.

Як слідує з матеріалів справи, за період з 01.06.2021 по 20.01.2022 позивачем поставлено відповідачу товар на загальну суму 2081720,06 грн., з якої відповідачем оплачено лише 1668570 грн. Поставка товару підтверджується підписаними обома сторонами видатковими накладними та товарно-транспортними накладними.

Таким чином, за відповідачем утворилась заборгованість за поставлений товар у сумі 600000,71 грн.

Частинами 1 та 2 статті 509 ЦК України встановлено, що зобов`язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов`язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов`язку. Зобов`язання виникають з підстав, встановлених статтею 11 цього Кодексу.

Пунктом 1 частини 2 статті 11 ЦК України передбачено, що однією з підстав виникнення цивільних прав та обов`язків є договори та інші правочини.

Договір є обов`язковим для виконання сторонами (стаття 629 ЦК України).

Статтею 526 ЦК України встановлено, що зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Статтею 712 ЦК України встановлено, що за договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов`язується передати у встановлений строк (строки) товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов`язаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов`язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму.

До договору поставки застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, якщо інше не встановлено договором, законом або не випливає з характеру відносин сторін (частина 2 статті 712 ЦК України).

Виходячи зі змісту статті 655 ЦК України за договором купівлі-продажу одна сторона (продавець) передає або зобов`язується передати майно (товар) у власність другій стороні (покупцеві), а покупець приймає або зобов`язується прийняти майно (товар) і сплатити за нього певну грошову суму.

Покупець зобов`язаний оплатити товар після його прийняття або прийняття товаророзпорядчих документів на нього, якщо договором або актами цивільного законодавства не встановлений інший строк оплати товару (частина 1 статті 692 ЦК України).

Згідно з частиною 1 статті 530 ЦК України, якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк.

За частиною 1 статті 612 ЦК України боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов`язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

Матеріалами справи підтверджується, що позивачем поставлено відповідачу за договором поставки від 26.02.2019 № 19/02/26-1 товар на загальну суму 2081720,06 грн., що підтверджується підписаними обома сторонами видатковими накладними та товарно-транспортними накладними.

Водночас, відповідач оплату поставленого товару здійснив не в повному обсязі та несвоєчасно, у зв`язку з чим за ним утворився борг у сумі 600000,71 грн.

Ураховуючи викладене, оскільки сума боргу відповідача становить 600000,71 грн. та підтверджена належними доказами, наявними в матеріалах справи, і відповідач на момент прийняття рішення не надав документи, які свідчать про погашення вказаної заборгованості перед позивачем, суд дійшов висновку про законність та обґрунтованість позовної вимоги про стягнення з відповідача вказаної суми боргу, у зв`язку з чим позов у цій частині підлягає задоволенню.

Крім того, позивач просив стягнути з відповідача нараховані за період з 05.12.2021 по 30.11.2022 три проценти річних у розмірі 17753 грн. та пеню в розмірі 5917,81 грн., а також нараховані за період грудень 2021 року по листопад 2022 року інфляційні втрати в розмірі 153590 грн.

Частиною 1 статті 546 ЦК України передбачено, що виконання зобов`язання, зокрема, може забезпечуватися неустойкою.

За змістом частини 1 статті 549 ЦК України неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, яке боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов`язання.

Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов`язання за кожен день прострочення виконання (частина 3 статті 549 ЦК України).

Згідно з частиною 6 статті 232 ГК України нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобов`язання, якщо інше не встановлено законом або договором, припиняється через шість місяців від дня, коли зобов`язання мало бути виконано.

Згідно статей 1, 3 Закону України "Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов`язань" платники грошових коштів за прострочення платежу сплачують на користь одержувачів цих коштів пеню в розмірі, що встановлюється за погодженням сторін. Зазначений розмір пені обчислюється від суми простроченого платежу і не може перевищувати подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла в період, за який сплачується пеня.

Відповідно до пункту 6.3 договору в разі порушення покупцем строків оплати поставленого товару більш ніж на 10 робочих днів, постачальник має право вимагати від покупця сплати пені у розмірі 1,0% від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов`язання за кожний день прострочення виконання по дату фактичної оплати, в будь-якому випадку не вище подвійної облікової ставки НБУ діючої на момент прострочення за кожний день затримки.

Згідно з частиною 2 статті 625 ЦК України боржник, який прострочив виконання грошового зобов`язання, на вимогу кредитора зобов`язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений за договором або законом.

За арифметичним перерахунком суду з відповідача підлягають стягненню в заявленому позивачем розмірі три проценти річних у розмірі 17753 грн., інфляційні втрати в розмірі 153590 грн. та пеня в розмірі 5917,81 грн.

Відповідно до частини 1 статті 73 ГПК України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.

Згідно з частиною 1 статті 74 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.

Статтею 76 ГПК України визначено, що належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування. Предметом доказування є обставини, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення.

Відповідно до частини 1 статті 77 ГПК України обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.

За приписами частини 1 статті 86 ГПК України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів.

Понесені позивачем витрати по оплаті судового збору відповідно до статі 129 ГПК України покладаються на відповідача.

Керуючись статтями 86, 129, 232, 236-241 ГПК України, суд

ВИРІШИВ:

Позовні вимоги Приватного підприємства "Будіндустрія-1" задовольнити повністю.

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Техстрой Лтд" (01135, м. Київ, вул. В`ячеслава Чорновола, буд. 41, офіс 304/1; ідентифікаційний код 40039253) на користь Приватного підприємства "Будіндустрія-1" (01135, м. Київ, вул. Григорія Андрющенка, буд. 4Д, офіс 93; ідентифікаційний код 34763197) 600000 (шістсот тисяч) грн. 71 коп. основного боргу, 17753 (сімнадцять тисяч сімсот п`ятдесят три) грн. трьох процентів річних, 153590 (сто п`ятдесят три тисячі п`ятсот дев`яносто) грн. інфляційних втрат, 5917 (п`ять тисяч дев`ятсот сімнадцять) грн. 81 коп. пені, 11658 (одинадцять тисяч шістсот п`ятдесят вісім) грн. 92 коп. витрат зі сплати судового збору.

Видати наказ після набрання рішенням законної сили.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга подається безпосередньо до суду апеляційної інстанції.

Повне судове рішення складено: 12.06.2023 року.

Суддя К.В. Полякова