Рішення

від 09.06.2023 по справі 910/3072/23

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МІСТА КИЄВА

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01054, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 284-18-98, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.uaРІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

м. Київ

09.06.2023Справа № 910/3072/23Господарський суд міста Києва у складі судді Людмили ШКУРДОВОЇ, розглянувши матеріали справи № 910/3072/23

За позовом Акціонерного товариства «Українська залізниця» (03150, м. Київ, вул. Єжи Гедройця, 5) в особі регіональної філії «Одеська залізниця» акціонерного товариства «Українська залізниця» (65012, м. Одеса, вул. Пантелеймонівська, 19)

до Товариства з обмеженою відповідальністю «Панда» (01001, м. Київ, вул. Десятинна, буд. 4/6, поверх 3, кабінет 34-В)

про стягнення 76414,86 грн

Без виклику представників сторін

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

Акціонерне товариство «Українська залізниця» в особі регіональної філії «Одеська залізниця» звернулося до Господарського суду міста Києва з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю «Панда» про стягнення 76414,86 грн.

Позовні вимоги обґрунтовано тим, що відповідачем не у повному обсязі виконано грошове зобов`язання за договором № ОД/НКМ-13-688д-НЮ від 09.08.2013 р., укладеним між Державним підприємством «Одеська залізниця» та ТОВ «Панда», а саме не компенсовано позивачу понесені ним витрати зі сплати у 2019 та 2020 роках земельного податку із врахуванням розміру ПДВ, у зв`язку з чим позивач просить суд стягнути з відповідача 76414,86 грн.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 06.03.2023 р. прийнято позовну заяву до розгляду, відкрито провадження за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін за наявними у справі матеріалами.

Про стан розгляду справи №910/3072/23 сторони були повідомлені відповідно до приписів ст. 120 Господарського процесуального кодексу України.

У відзиві на позов відповідач просив в задоволені позовної заяви відмовити, посилаючись на те, що ані договором, ані додатковими угодами, укладеними до договору, не узгоджено додаткової суми ПДВ до вже визначеної вартості платежів. Рахунки на оплату позивачем виставлено відповідачу на суми без урахування ПДВ.

Згідно з частиною 4 статті 240 Господарського процесуального кодексу України у разі розгляду справи без повідомлення (виклику) учасників справи суд підписує рішення без його проголошення.

Розглянувши подані документи і матеріали, всебічно і повно з`ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об`єктивно оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, Господарський суд м. Києва,

ВСТАНОВИВ:

09.08.2013 між Державним підприємством «Одеська залізниця», правонаступником якого є Акціонерне товариство «Українська залізниця» (далі - Залізниця) та Товариством з обмеженою відповідальністю «Панда» (далі - Платник) укладено договір № ОД/НКМ-13-688д-НЮ компенсації плати сторонніми особами за користування землею залізниці на ділянках, що не мають кадастрових номерів, відповідно до якого платник зобов`язується (до укладення відповідного договору сервітуту) на умовах цього договору відшкодовувати залізниці витрати, пов`язані із сплатою земельного податку за земельну ділянку площею 4658 кв.м., яка знаходиться на території станції Котовськ в адміністративних межах Котовської міської ради Котовського району Одеської області.

Пунктом 1 договору встановлено, що розмір плати, що її сплачує платник на користь залізниці в якості відшкодування витрат, пов`язаних зі сплатою земельного податку, за цим договором складає 9826,05 грн. на рік.

Надалі до Договору сторонами внесено зміни Додатковими угодами № 1 від 04.04.2016, № 2 від 26.07.2018, № 3 від 29.07.2019 та № 4 від 26.11.2020, зокрема до пункту 1 договору.

Так, відповідно до вказаних додаткових угод сторонами визначено наступний розмір плати відшкодування витрат, пов`язаних зі сплатою залізницею земельного податку:

22370,28 грн. на 2016 рік (п. 1 додаткової угоди № 1 від 04.04.2016 р.);

23707,59 грн. на 2018 рік (п. 2 додаткової угоди № 2 від 26.07.2018 р.);

191037,16 грн. на 2019 рік (п. 2 додаткової угоди № 3 від 29.07.2019 р.);

175117,40 грн. на 2020 рік (п. 2 додаткової угоди № 4 від 26.11.2020 р.).

Пунктом 2 договору у редакції додаткової угоди № 1 сторони погодили, що оплата в розмірі 100% річної плати здійснюється платником шляхом перерахування коштів на поточний рахунок ПАТ «Укрзалізниця» в особі філії «Одеська залізниця» до 15 числа розрахункового місяця. Розрахунковим є місяць укладання договору. Для кожного наступного року розрахунковим є місяць відповідний місяцю укладання договору.

Позивачем виставлено відповідачу рахунки № 63 від 18.03.2019 на суму 191037,16 та № 1 від 24.03.2020 на суму 191037,16 грн. на відшкодування витрат зі сплати земельного податку згідно з договором від 09.08.2013 р.

29.07.2019 відповідачем сплачено позивачу 191037,16 грн з призначенням платежу: «за відшкодування витрат земельного податку згідно угоди № ОД/НКМ-13-688д-НЮ від 09.08.2013, що підтверджується копією платіжного доручення № 2000 від 29.07.2019.

20.05.2020 відповідачем сплачено позивачу 191037,16 грн. з призначенням платежу «за відшкодування витрат по сплаті земельного податку згідно договору № ОД/НКМ-13-688д-НЮ від 09.08.2013, дод. угоди № 3 від 29.07.2019, що підтверджується копією платіжного доручення № 13964 від 20.05.2020.

Таким чином відповідачем у 2019 та 2020 роках повністю відшкодовано позивачу витрати, пов`язані зі сплатою земельного податку у розмірі, погодженому договором № ОД/НКМ-13-688д-НЮ від 09.08.2013 р. з урахуванням додаткових угод.

Разом з тим, зазначені оплати не включали в себе податок на додану вартість.

Наведені обставини визнаються як позивачем, так і відповідачем.

Оскільки відповідачем відшкодовано витрати, пов`язані зі сплатою земельного податку за 2019 та 2020 роки, без урахування податку на додану вартість, тобто, як вважає позивач, не у повному обсязі, то з відповідача підлягає стягненню 76414,86 грн, які були нараховані і сплачені позивачем до бюджету в якості ПДВ із операцій з відшкодування земельного податку згідно з договором № ОД/НКМ-13-688д-НЮ від 09.08.2013 р.

Разом з цим, позивачем не визначено природу коштів, заявлених до стягнення.

За вказаних обставин справи, заявлені позивачем до стягнення з відповідача 76414,86 грн за своєю правовою природою є збитками, понесеними позивачем внаслідок сплати земельного податку за 2019 та 2020 роки.

Статтею 224 ГК України встановлено, що учасник господарських відносин, який порушив господарське зобов`язання або установлені вимоги щодо здійснення господарської діяльності, повинен відшкодувати завдані цим збитки суб`єкту, права або законні інтереси якого порушено. Під збитками розуміються витрати, зроблені управненою стороною, втрата або пошкодження її майна, а також не одержані нею доходи, які управнена сторона одержала б у разі належного виконання зобов`язання або додержання правил здійснення господарської діяльності другою стороною.

Відповідно до ст. 22 ЦК України особа, якій завдано збитків у результаті порушення її цивільного права, має право на їх відшкодування. Збитками є: 1) втрати, яких особа зазнала у зв`язку зі знищенням або пошкодженням речі, а також витрати, які особа зробила або мусить зробити для відновлення свого порушеного права (реальні збитки); 2) доходи, які особа могла б реально одержати за звичайних обставин, якби її право не було порушене (упущена вигода).

Для застосування такої міри відповідальності, як відшкодування збитків, потрібна наявність наступного юридичного складу: протиправна поведінка, дія чи бездіяльність особи; шкідливий результат такої поведінки (збитки); причинний зв`язок між протиправною поведінкою та збитками; вина правопорушника. При цьому, необхідно встановити, що протиправна дія чи бездіяльність заподіювача є причиною, а збитки, які виникли у потерпілої особи, - наслідком такої протиправної поведінки. Тобто, протиправна дія є причиною, а шкода - наслідком протиправної дії. Відсутність будь-якої з зазначених ознак виключає настання цивільно-правової відповідальності відповідача у вигляді покладення на нього обов`язку з відшкодування збитків.

Частиною 1 ст. 180 ГК України встановлено, що зміст господарського договору становлять умови договору, визначені угодою його сторін, спрямованою на встановлення, зміну або припинення господарських зобов`язань, як погоджені сторонами, так і ті, що приймаються ними як обов`язкові умови договору відповідно до законодавства.

Так, ціна договору належить до істотних умов договору відповідно до частини 3 ст. 180 ГК України.

Договір є обов`язковим для виконання сторонами (ст. 629 ЦК України).

Договором № ОД/НКМ-13-688д-НЮ від 09.08.2013 р. сторони визначили відшкодування витрат, пов`язаних зі сплатою земельного податку, без урахування ПДВ.

Як вже зазначалось, відповідачем було повністю відшкодовано витрати, передбачені договором з урахуванням додаткових угод.

Відповідно до частини 2 ст. 632 ЦК України зміна ціни після укладення договору допускається лише у випадках і на умовах, встановлених договором або законом. Разом із тим, частина 3 статті 632 ЦК України містить імперативну норму, відповідно до якої зміна ціни в договорі після його виконання не допускається.

Відповідно до ст. 654 ЦК України зміна або розірвання договору вчиняється в такій самій формі, що й договір, що змінюється або розривається, якщо інше не встановлено договором або законом чи не випливає із звичаїв ділового обороту.

Інше договором № ОД/НКМ-13-688д-НЮ від 09.08.2013 р. не встановлено.

Таким чином, судом не встановлено обов`язку ТОВ «Панда» відшкодовувати позивачу витрати по сплаті земельного податку згідно договору № ОД/НКМ-13-688д-НЮ від 09.08.2013 з урахуванням податку на додану вартість, а відтак не встановлено і наявності юридичного складу для застосування такої міри відповідальності, як відшкодування збитків.

З огляду на викладене, відсутні підстави для стягнення з відповідача на користь позивача сплаченого ним податку на додану вартість у сумі 76414,86 грн.

Таким чином, позов Акціонерного товариства «Українська залізниця» в особі регіональної філії «Одеська залізниця» про стягнення з Товариства з обмеженою відповідальністю «Панда» 76414,86 грн не підлягає задоволенню.

Відповідно до ст. 129 ГПК України судовий збір покладається у спорах, що виникають при виконанні договорів та з інших підстав, - на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Керуючись ст. ст. 74, 76-80, 129, 236 - 240 ГПК України, суд

ВИРІШИВ:

Відмови у задоволенні позовних вимог у повному обсязі.

Рішення господарського суду набирає законної сили через 20 днів з моменту виготовлення повного тексту рішення в разі не оскарження його в установленому порядку. Рішення може бути оскаржене в 20-денний строк до Північного апеляційного господарського суду.

Суддя Людмила ШКУРДОВА