Рішення

від 08.06.2023 по справі 914/2854/22

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЛЬВІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЛЬВІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

79014, м. Львів, вул. Личаківська, 128

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

08.06.2023 Справа № 914/2854/22

За позовом:Товариства з обмеженою відповідальністю «Терра Систем Україна», м. Ірпінь Бучанського району Київської області,

до відповідача:Товариства з обмеженою відповідальністю «Сонях», с. Семенівка Пустомитівського району Львівської області,

простягнення заборгованості у розмірі 800000,00 грн

Суддя Н.Є. Березяк

Секретар судового засідання Р.Р. Волошин

За участю представників сторін:

від позивача: Лук`янчук Ю.В. - адвокат

від відповідача: не з`явився

На розгляд Господарського суду Львівської області подано позов Товариства з обмеженою відповідальністю «Терра Систем Україна» до Товариства з обмеженою відповідальністю «Сонях» про стягнення заборгованості у розмірі 800000,00 грн.

Ухвалою суду від 11.11.2022 прийнято позовну заяву до розгляду і відкрито провадження у справі, розгляд справи ухвалено здійснювати за правилами загального позовного провадження, підготовче засідання призначено на 08.12.2022. Подальший рух справи відображено в ухвалах суду та протоколах судових засіданнях.

Ухвалою суду від 27.04.2023 закрито підготовче провадження у справі №914/2854/22 та призначено справу до судового розгляду по суті на 01.06.2023. У зв`язку з неявкою представників сторін ухвалою суду від 01.06.2023 розгляд справи відкладено на 08.06.2023.

В судовому засіданні представник позивача позовні вимоги підтримав з підстав наведених в позовній заяві. Позовні вимоги обґрунтовані неналежним виконанням відповідачем своїх зобов`язань за договором оренди в частині своєчасної та повної оплати орендної плати.

В судове засідання представник відповідача не з`явився, на виконання вимог ухвали суду надіслав до суду відзив на позовну заяву (вх. №6523/23 від 15.03.2023), в якому проти позову заперечив, просив суд відмовити у задоволенні позовних вимог. В обґрунтування своїх заперечень посилається на те, що доданий позивачем до позовної заяви акт приймання передачі №153 від 01.12.2021 жодним чином не пов`язаний із умовами договору оренди №01122021 від 01.12.2021. Відповідно до реквізитів акту приймання передачі №153 від 01.12.2021 передача майна в оренду мала б відбутись відповідно до умов договору №30112021-1 від 30.11.2021, який сторони не підписували.

Також відповідач здійснив повернення переважної більшості частини майна, яке було отримане відповідно до акту приймання передачі №153 від 01.12.2021.

Не погоджуючись з наведеним у відзиві на позов, позивачем подано до суду відповідь на відзив (вх. №8006/23 від 30.03.2023), в якому зазначив що між позивачем і відповідачем укладений лише один договір оренди, а вказаний у актах договір і номер зазгачено помилково.

Сума заборгованості по орендній платі станом на дату подачі позову з врахуванням часткової оплати боргу становить 873627,88 грн, однак позивач заявляє вимоги лише на 800000,00 грн.

У поданому до суду заперечні на відповідь на відзив (вх. №9163/23 від 12.04.2023) представник відповідача зазначив, що на його думку строк виконання зобов`язання по оплаті за користування майном згідно акту №153 від 01.12.2021 є таким, що не настав.

В судовому засіданні 08.06.2023 проголошено вступну та резолютивну частини рішення.

Суд, заслухавши представника позивача, присутнього в судовому засіданні, дослідивши матеріали справи та оцінивши докази в їх сукупності, встановив наступне:

Як встановлено судом, 01.12.2021 Товариство з обмеженою відповідальністю «ТЕРРА СИСТЕМ УКРАЇНА» (надалі - Позивач) та Товариство з обмеженою відповідальністю «СОНЯХ» (надалі - Відповідач) уклали договір оренди № 01122021 (надалі - Договір), відповідно до умов якого Позивач передає Відповідачу за плату на певний строк у користування майно для здійснення господарської діяльності (п. 1.1. Договору).

За користування об`єктом оренди Відповідач зобов`язаний щомісячно сплачувати Позивачу орендну плату з моменту передачі майна до моменту його повернення (п. 5.1. Договору). Відповідно до умов Договору, Позивач виконав свої зобов`язання в повному обсязі, що підтверджується актом приймання-передачі орендованого майна.

Однак, порушуючи умови договору, відповідачем не здійснено повної оплати орендованого майна.

Станом на дату подання позову з врахуванням часткової оплати боргу становить 873627,88 грн, однак як зазначено в позовній заяві позивач заявляє вимоги на заборгованість в розмірі 800000,00 грн

Оскільки заборгованість відповідача перед позивачем станом на день подання цього позову по договору оренди добровільно не сплачена, що і стало підставою для звернення з даним позовом до суду.

Проаналізувавши всі обставини та матеріали справи, суд вважає, що позовні вимоги є обґрунтовані та такі, що підлягають до задоволення.

При ухваленні рішення, суд виходив з наступного.

Правовідносини, які виникли між сторонами, регулюються нормами Конституції України, Цивільного кодексу України, Господарського кодексу України та інших нормативно-правових актів.

Відповідно до ст. 15 Цивільного кодексу України кожна особа має право на захист свого цивільного права в разі його порушення, невизнання або оспорювання.

Згідно ст. 16 Цивільного кодексу України кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу.

Відповідно до частини 1, 2 ст. 11 Цивільного кодексу України, цивільні права та обов`язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов`язки. Підставами виникнення цивільних прав та обов`язків, зокрема, є договори та інші правочини.

Дослідивши зміст укладеного між позивачем та відповідачем договору, суд дійшов висновку, що даний правочин за своєю правовою природою є договором оренди майна.

Вказаний договір є підставою для виникнення у його сторін господарських зобов`язань, а саме майново-господарських зобов`язань згідно ст. ст. 173, 174, 175 Господарського кодексу України, ст. ст. 11, 202, 509 Цивільного кодексу України, і згідно зі ст. 629 Цивільного кодексу України є обов`язковим для виконання сторонами.

Відповідно до норм частини 1 та 2 статті 283 Господарського кодексу України за договором оренди одна сторона (орендодавець) передає другій стороні (орендареві) за плату на певний строк у користування майно для здійснення господарської діяльності. У користування за договором оренди передається індивідуально визначене майно виробничо-технічного призначення (або цілісний майновий комплекс), що не втрачає у процесі використання своєї споживчої якості (неспоживна річ).

До відносин оренди застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом (частина 6 статті 283 Господарського кодексу України).

Відповідно до частини 1 статті 759 Цивільного кодексу України за договором найму (оренди) наймодавець передає або зобов`язується передати наймачеві майно у користування за плату на певний строк.

Відповідно до ст. 626 Цивільного кодексу України договором є домовленість сторін, спрямована на встановлення , зміну або припинення цивільних прав та обов`язків.

Статтею 627 ЦК України передбачено, що відповідно до статті 6 ЦК України сторони є вільними в укладанні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог ЦК України, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.

Відповідно до ст. 175 Господарського процесуального кодексу України майново-господарськими визнаються цивільно-правові зобов`язання, що виникають між учасниками господарських відносин при здійсненні господарської діяльності, в силу яких зобов`язана сторона повинна вчинити певну господарську дію на користь другої сторони або утриматися від певної дії, а управлена сторона має право вимагати від зобов`язаної сторони виконання її обов`язку. Майнові зобов`язання, які виникають між учасниками господарських відносин, регулюються Цивільним кодексом України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.

Статтями 759, 760 Цивільного кодексу України встановлено, що за договором найму (оренди) наймодавець передає або зобов`язується передати наймачеві майно у користування за плату на певний строк. Предметом договору найму може бути річ, яка визначена індивідуальними ознаками і яка зберігає свій первісний вигляд при неодноразовому використанні (неспоживна річ).

Судом встановлено, що на виконання умов договору, позивач передав відповідачу в оренду майно, що підтверджується підписаними між сторонами актом приймання передачі №153 від 01.12.2021 на загальну суму 125 842,80 грн.

За користування об`єктом оренди Відповідач зобов`язаний щомісячно сплачувати Позивачу орендну плату з моменту передачі майна до моменту його повернення (п. 5.1. Договору). Відповідачем орендна плата сплачена частково у сумі 100000,00 грн, що підтверджується на явними в матеріалах справи документами та не заперечується відповідачем.

Відповідно до ст. 509 Цивільного кодексу України зобов`язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов`язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від вчинення певної дії (негативне зобов`язання), а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов`язку.

Згідно до ст. 193 Господарського кодексу України, яка цілком кореспондується зі ст.ст. 525, 526 Цивільного кодексу України, зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Одностороння відмова від зобов`язання або одностороння зміна його умов не допускається. Кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов`язання, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу.

Станом на день розгляду справи відповідач доказів сплати залишку орендної плати не надав, у зв`язку з чим вимоги позивача щодо стягнення з відповідача заборгованості з орендної плати у сумі 800000,00 грн є обґрунтованими.

Посилання відповідача на те, що акт приймання передачі №153 від 01.12.2021 жодним чином не пов`язаний з умовами договору оренди №01122021 від 01.12.2021 судом до уваги не беруться, оскільки доказів на існування між позивачем і відповідачем інших договірних відносин відповідачем до суду не подано. Відтак зазначення номеру та дати неіснуючого договору в акті приймання передачі суд трактує як описку.

Відповідно до ст.3 Цивільного кодексу України загальними засадами цивільного законодавства є зокрема справедливість, добросовісність та розумність.

Згідно ст. 73 Господарського процесуального кодексу України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. Ці дані встановлюються такими засобами: 1) письмовими, речовими і електронними доказами; 2) висновками експертів; 3) показаннями свідків.Згідно ст. 74 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Статтею 79 Господарського процесуального кодексу України встановлено, що наявність обставини, на яку сторона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, вважається доведеною, якщо докази, надані на підтвердження такої обставини, є більш вірогідними, ніж докази, надані на її спростування. Питання про вірогідність доказів для встановлення обставин, що мають значення для справи, суд вирішує відповідно до свого внутрішнього переконання.Відповідно до ст. 86 Господарського процесуального кодексу України Суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також вірогідність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності.

Беручи до уваги наведене, а також оцінюючи надані документальні докази в їх сукупності, позовні вимоги є обґрунтовані, підтверджені матеріалами справи та підлягають задоволенню у повному обсязі.

В силу приписів п. 2 ч. 1 ст. 129 ГПК України судовий збір покладається у спорах, що виникають при виконанні договорів та з інших підстав, - на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.Відповідно до ст. 129 ГПК України до стягнення з відповідача на користь позивача підлягає судовий збір в розмірі 12000,00 грн.

З огляду на викладене, виходячи з положень чинного законодавства України, матеріалів та обставин справи, враховуючи практику застосування законодавства вищими судовими інстанціями, керуючись статтями 10, 12, 20, 73, 74, 75, 76, 79, 123, 129, 231, 232, 233, 236, 237, 238, 240 Господарського процесуального кодексу України, суд

ВИРІШИВ:

1. Позов задовольнити в повному обсязі.

2. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «СОНЯХ» (81162, Львівська обл., Пустомитівський р-н, с. Семенівка, вул. Шевченка, буд. 354, код ЄДРПОУ: 36769379) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «ТЕРРА СИСТЕМ УКРАЇНА» (08205, Київська обл., Бучанський р-н, м. Ірпінь, вул. Пушкінська, буд. 60-Л/1, офіс 1, код ЄДРПОУ: 44195088) заборгованість по договору оренди у розмірі 800000 та 12000,00 грн судового збору.

3. Наказ видати після набрання рішенням законної сили.

Рішення господарського суду може бути оскаржене до Західного апеляційного господарського суду в порядку та строки передбачені розділом ІV Господарського процесуального кодексу України.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Повний текст рішення виготовлено та підписано 12.06.2023.

Суддя Березяк Н.Є.