Ухвала

від 06.06.2023 по справі 915/654/22

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МИКОЛАЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МИКОЛАЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

======================================================================

УХВАЛА

06 червня 2023 року Справа № 915/654/22

м. Миколаїв

Господарський суд Миколаївської області у складі судді Смородінової О.Г.,

розглянувши заяву боржника про відстрочення виконання рішення у справі

за заявою: Товариства з обмеженою відповідальністю «КДС» (69057, м. Запоріжжя, вул. Перемоги, буд. 131-А, прим. 1; адреса електронної пошти: tov-kds@ukr.net; ідентифікаційний код 22135960)

про видачу судового наказу

про стягнення з Товариства з обмеженою відповідальністю «Сервісний центр «МЕТАЛУРГ» (57286, Миколаївська обл., Вітовський р-н, с. Галицинове, вул. Набережня, буд. 64; адреса електронної пошти: kancelyariyasc@rusal.com; ідентифікаційний код 32654880)

заборгованості в розмірі 199 200,00 грн, яка виникла у зв`язку з невиконанням зобов`язань за договором поставки № 8310Р3414 від 23.11.2018,

В С Т А Н О В И В:

26.05.2023 до суду від Товариства з обмеженою відповідальністю «Сервісний центр «МЕТАЛУРГ» надійшла заява № СЦМ-01-01-128-23 від 22.05.2023 про відстрочення виконання рішення суду № 915/654/22 від 20.12.2022 року, виданого Господарським судом Миколаївської області, у якому заявник просить суд відстрочити виконання рішення суду № 915/654/22 від 20.12.2022 року, виданого Господарським судом Миколаївської області про стягнення з Товариства з обмеженою відповідальністю «Сервісний центр «Металург» (код ЄДРПОУ 32654880) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «КДС» (код ЄДРПОУ 22135960) заборгованість за поставлену продукцію по Договору № 8310Р3414 від 23.11.2018, в сумі 199 200,00 грн. (сто дев`яносто дев`ять тисяч двісті гривень 00 копійок), судовий збір в сумі 248,10 грн. (двісті сорок вісім гривень 10 копійок), до 20.12.2023 року.

За приписами ч. 1-2 ст. 331 Господарського процесуального кодексу України за заявою сторони суд, який розглядав справу як суд першої інстанції, може відстрочити або розстрочити виконання рішення, а за заявою стягувача чи виконавця (у випадках, встановлених законом), - встановити чи змінити спосіб або порядок його виконання. Заява про встановлення або зміну способу або порядку виконання, відстрочення або розстрочення виконання судового рішення розглядається у десятиденний строк з дня її надходження у судовому засіданні з повідомленням учасників справи.

З урахуванням наведеного, ухвалою суду від 29.05.2023 розгляд заяви Товариства з обмеженою відповідальністю «Сервісний центр «МЕТАЛУРГ» № СЦМ-01-01-128-23 від 22.05.2023 про відстрочення виконання рішення у справі № 915/654/22 було призначено на 06 червня 2023 року о 13: 50; запропоновано Товариству з обмеженою відповідальністю «КДС» подати до суду та направити відповідачу письмові пояснення щодо заяви Товариства з обмеженою відповідальністю «Сервісний центр «МЕТАЛУРГ» № СЦМ-01-01-128-23 від 22.05.2023 про відстрочення виконання рішення.

05.05.2023 до суду від Товариства з обмеженою відповідальністю «Сервісний центр «МЕТАЛУРГ» надійшла така кореспонденція:

- заява б/н від 05.06.2023 (вх. № 7168/23) про вступ у справу як представника;

- повідомлення б/н від 05.06.2023 (вх. № 7167/23) про надання адвокату доступу до справи за допомогою Електронного кабінету Користувача ЄСІТС.

06.05.2023 до суду від учасників справи надійшла така кореспонденція:

- пояснення Товариства з обмеженою відповідальністю «КДС» № 05-06 від 05.06.2023 щодо заяви Товариства з обмеженою відповідальністю «Сервісний центр «МЕТАЛУРГ» № СЦМ-01-01-128-23 від 22.05.2023 про відстрочення виконання рішення по справі № 915/654/22;

- додаткові пояснення Товариства з обмеженою відповідальністю «Сервісний центр «МЕТАЛУРГ» б/н від 05.06.2023 (вх. № 7256/23) щодо неможливості виконання судового наказу від 20.12.2022 у справі № 915/654/22.

Станом на момент проведення судового засідання інших заяв чи клопотань з процесуальних питань від учасників справи до суду не надходило.

06.06.2023 в судове засідання з`явився лише представник боржника (заявника), який підтвердив актуальність заяви про відстрочення виконання рішення, просив суд її задовольнити. Стягувач свого представника в засідання не направив, про час і місце його проведення був повідомлений. Беручи до уваги приписи ч.2 ст. 331 Господарського процесуального кодексу України та оскільки учасників справи було належним чином повідомлено про дату та місце проведення судового засідання, суд вважає за можливе провести судове засідання за відсутності представника відповідача.

06.06.2023 за результатами розгляду заяви Товариства з обмеженою відповідальністю «Сервісний центр «МЕТАЛУРГ» № СЦМ-01-01-128-23 від 22.05.2023 про відстрочення виконання рішення у справі № 915/654/22, на підставі статті 233 Господарського процесуального кодексу України, суд оголосив вступну та резолютивну частини ухвали.

Ознайомившись з матеріалами заяви, дослідивши надані докази у їх сукупності з матеріалами судової справи, суд вважає за необхідне зазначити таке.

06.10.2022 Товариство з обмеженою відповідальністю «КДС» звернулося до Господарського суду Миколаївської області з заявою № 06/12 від 06.12.2021 про видачу судового наказу про стягнення з Товариства з обмеженою відповідальністю «Сервісний центр «МЕТАЛУРГ» заборгованості за поставлену продукцію по Договору № 8310Р3414 від 23.11.2018 в сумі 199 200,00 грн.

За даною заявою 20.12.2022 Господарським судом Миколаївської області було видано судовий наказ.

Вказаний судовий наказ набрав законної сили 18.01.2023, та у відповідності до п.п.19.1 п.19 розділу ХІ «Перехідні положення», ч. 11 ст. 242 Господарського процесуального кодексу України був скерований стягувачу.

Відповідно до приписів ч. 1 ст. 232 ГПК України судовими рішеннями є: 1) ухвали; 2) рішення; 3) постанови; 4) судові накази.

Відповідно до ст. 129-1 Конституції України судове рішення є обов`язковим до виконання. Держава забезпечує виконання судового рішення у визначеному законом порядку. Контроль за виконанням судового рішення здійснює суд.

Відповідно до ч. 1 ст. 326 Господарського процесуального кодексу України судові рішення, що набрали законної сили, є обов`язковими на всій території України, а у випадках, встановлених міжнародними договорами, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України, - і за її межами.

Обов`язковість судових рішень гарантується, згідно з практикою Європейського суду з прав людини, ст. 6 Конвенції про захист прав і основоположних свобод: право на судовий захист було б примарним, якби правова система держави дозволяла, щоб остаточне, обов`язкове судове рішення залишалося недіючим, на шкоду одній зі сторін.

Європейський суд з прав людини, рішення якого відповідно до ст. 17 Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини» застосовуються судом як джерело права, неодноразово наголошував щодо недопустимості невиконання або затягування виконання рішення національного суду в порушення прав іншої сторони.

У рішенні Європейського суду з прав людини від 20.07.2004 по справі «Шмалько проти України» (заява №60750/00) зазначено, що для цілей статті 6 виконання рішення, ухваленого будь-яким судом, має розцінюватися як невід`ємна частина «судового розгляду».

У рішеннях Європейського суду з прав людини від 26.07.2012 у справі «Савіцький проти України» (заява № 38773/05) та від 05.07.2012 у справі «Глоба проти України» (заява № 15729/07) вказано, що право на суд, захищене п. 1 ст. 6 Конвенції, було б ілюзорним, якби національні правові системи Договірних держав допускали, щоб остаточні та обов`язкові судові рішення залишалися без виконання на шкоду одній зі сторін. Ефективний доступ до суду включає в себе право на виконання судового рішення без зайвих затримок. Тому необґрунтована тривала затримка виконання обов`язкового рішення може суперечити Конвенції. Держава зобов`язана організувати систему виконання судових рішень, яка буде ефективною як за законодавством, так і на практиці.

З урахуванням викладеного, відповідно до вимог Конституції України, Господарського процесуального кодексу України та практики Європейського суду з прав людини, судове рішення (судовий наказ) у справі № 915/654/22, яке набрало законної сили, є обов`язковим до виконання та має бути виконане.

Як уже було наведено вище, 26.05.2023 до суду від Товариства з обмеженою відповідальністю «Сервісний центр «МЕТАЛУРГ» надійшла заява № СЦМ-01-01-128-23 від 22.05.2023 про відстрочення виконання рішення суду № 915/654/22 від 20.12.2022 року, виданого Господарським судом Миколаївської області, у якому заявник просить суд відстрочити виконання рішення суду № 915/654/22 від 20.12.2022 року.

В обґрунтування вказаної заяви товариством зазначено, зокрема, таке:

Початок військової агресії РФ проти України та введення воєнного стану в країні не могло не вплинути на умови та можливість виконання зобов`язань сторонами господарських договорів.

Через ситуацію, що склалася в Україні з 24.02.2022, яка триває досі, та через яку, насамперед ТОВ «СЦ «Металург» зупинило свою господарську діяльність на невизначений термін, та наразі немає можливості виконувати належним чином свої договірні грошові зобов`язання.

Національний банк України (далі - НБУ) з метою забезпечення стабільного функціонування економіки в умовах воєнного стану та створення належних умов для оперативного фінансування потреб держави для забезпечення національної безпеки і оборони, всебічної підтримки Збройних Сил України запровадив низку обмежувальних заходів, зокрема було прийнято постанову Правління Національного Банку України від 24.02.2022 № 18 «Про роботу банківської системи в період запровадження воєнного стану» (далі - Постанова НБУ № 18).

На виконання п. 15 Постанови НБУ № 18 зупинено здійснення обслуговуючими банками видаткових операцій за рахунками ТОВ «СЦ «Металург» про що обслуговуючий БАНК (AT «Райффайзен Банк») зазначив у своєму листі № 97-5-4/1 541 від 17.10.2022.

З метою можливості виконання судового наказу № 915/654/22 від 20.12.2022 господарського суду Миколаївської області, ТОВ «СЦ «Металург» листом № СЦМ-01-01-018-23 від 19.01.2023 звернулося до обслуговуючого банку AT «Райффайзен Банк», з проханням здійснити видаткову операцію на підставі судового наказу.

Разом з чим згідно п.2 постанови Правління Національного Банку України від 24.02.2022 № 18 «Про роботу банківської системи в період запровадження воєнного стану» забороняється проводити операції, що порушують визначені цією постановою обмеження, сприяють або можуть сприяти їх уникненню, про що обслуговуючий БАНК (AT «Райффайзен Банк») зазначив у своєму листі № Вб/19-2255 від 15.02.2023.

Наразі постанова Правління Національного банку України від 24.02.2022 року № 18 "Про роботу банківської системи в період запровадження воєнного стану", є забороняючим або обмежуючим нормативним актом, що перешкоджає виконанню рішення суду, що виникли без нашої вини і які ТОВ «СЦ «Металург» не могло ні передбачити, ні запобігти.

На підставі неможливості виконання ТОВ «СЦ «Металург» видаткових операцій, у підприємства виник податковий борг з податку на додану вартість в сумі 43 688 034,52 грн, та відповідно до ст.59 Податкового Кодексу України (ПКУ) підприємству сформовано податкову вимогу від 27.03.2023 року № 0000001-1300-3400, на підставі чого відповідно до ст. 89 р. ПКУ, державною податковою службою України винесене рішення № 1367/6/34-00-13 від 27.03.2023 про опис майна ТОВ «СЦ «Металург» у податкову заставу (Витяг про реєстрацію в Державному реєстрі обтяжень рухомого майна №83810812 від 04.05.2023, додано).

Крім того, у додаткових поясненнях, позивач додатково посилається на такі обставини:

ТОВ «СЦ «Металург» зазначає про те, що мало і має намір виконати свої зобов`язання щодо оплати вартості Товару, передбаченої умовами Договору, у повному обсязі. Зобов`язання відповідача за Договором, ймовірно були б врегульовані сторонами Договору при подальшому виконанні Договору, якби не ситуація, що склалася в Україні з 24.02.2022, яка триває досі, та через яку, насамперед, ТОВ «СЦ «Металург» наразі не має можливості виконувати свої договірні грошові зобов`язання.

Місце знаходження ТОВ «СЦ «Металург» це промисловий майданчик підприємства ТОВ «Миколаївський глиноземний завод» (надалі - ТОВ «МГЗ») за адресою: 57286, Миколаївська область, Вітовський р-н, с. Галицинове, вул. Набережна, 64.

Наразі ТОВ «СЦ «Металург» не може здійснювати свою господарську діяльність в повному обсязі, та отримувати дохід, для виконання своїх зобов`язань з оплати продукції за договором поставки № 8310Р3414 від 23.11.2018 укладеним з ТОВ КДС», та іншими контрагентами, які Боржник укладав для забезпечення виконання робіт за основним договором підряду № 8310Т1046/НГЗ-Д-21-549 від 13.12.2021 між ТОВ «МГЗ» та ТОВ «СЦ «Металург», із закупівлі матеріалів та обладнання.

Наразі на рахунку ТОВ «СЦ «Металург» не достатньо коштів для розрахунку за Договором № 8310Р3414 від 23.11.2018 з ТОВ «КДС», в сумі 199 200,00 грн., про що свідчить виписка АТ «Райффайзен Банк» по рахунку ТОВ «СЦ «Металург» станом на 29.05.2023 року (Додаток 14 до пояснень).

Станом на 31.01.2023 у ТОВ «МГЗ» існує заборгованість перед ТОВ «СЦ «Металург» в сумі 168 851 146,22 грн., що підтверджується Актом звіряння взаємних розрахунків між ТОВ «МГЗ» та ТОВ «СЦ «Металург» на 31.01.2023.

Крім того, боржник зазначає, що Вищим Антикорупційним Судом від 16 лютого 2023 року по адміністративній справі № 991/265/23, за позовом Міністерства юстиції України до Міжнародної компанії публічне акціонерне товариство «Об`єднана компанія «РУСАЛ» де зазначена третя особа-4: Товариство з обмеженою відповідальність «Миколаївський глиноземний завод», та третя особа-6: Товариство з обмеженою відповідальністю «Сервісний центр «Металург», яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, на стороні відповідача, винесено Рішення за пунктом 3 якого зазначено: «Стягнути у дохід держави активи: 300) 100% статутного капіталу ТОВ «Миколаївський глиноземний завод» 303) 100% статутного капіталу ТОВ «Сервісний центр «Металург».

Наразі ухвалою Апеляційної палати Вищого Антикорупційного Суду від 13.03.2023 відкрите апеляційне провадження з розгляду зазначеної справи № 991/265/23, яке триває й досі. Після прийняття Апеляційною палатою Вищого Антикорупційного Суду рішення по справі, рахунки ТОВ «МГЗ» і ТОВ «СЦ «Металург» не будуть підпадать під вимоги п. 15 Постанови НБУ № 18 «Про роботу банківської системи в період запровадження воєнного стану», та на підставі чого ТОВ «МГЗ» зможе виконати звої грошові зобов`язання перед ТОВ «СЦ «Металург», а Боржник в свою чергу зможе погасити свою заборгованість за поставлену продукцію по Договору № 8310Р3414 від 23.11.2018 з ТОВ «КДС», в сумі 199 200,00 грн. (сто дев`яносто дев`ять тисяч двісті гривень 00 копійок), судовий збір в сумі 248,10 грн. (двісті сорок вісім гривень 10 копійок).

Суд зауважує, що стягувач у даній справі - Товариства з обмеженою відповідальністю «КДС» - заперечує проти задоволення заяви про відстрочення виконання судового рішення, посилаючись, зокрема, на таке:

По-перше: Доводи боржника, щодо зупинення своєї господарської діяльності починаючи з 24.02.2022р. внаслідок військової агресії РФ проти України, які наводяться ним в обгрунтування своєї заяви про відстрочення виконання рішення, значною мірою витікають не з фактичних наслідків збройної агресії та ведення військових дій, а саме з адміністративно-управлінських рішень самого Боржника щодо зупинення своєї господарської діяльності. Відповідно подібні рішення самого Боржника не можуть бути підставою для відстрочення виконання рішень суду. Слід зазначити, що в офіційних повідомленнях Миколаївської обласної військової адміністрації починаючи з жовтня 2022 року відсутні посилання на обстріли Голіцинівської сільської територіальної громади (місцезнаходження боржника) з боку агресора - РФ.

По-друге: Стосовно твердження Боржника щодо неможливості виконання рішення суду з посиланням на п. 15 Постанови НБУ №18 від 24.02.2022 із змінами згідно Постанови НБУ N44 від 08.03.2022р., згідно якого банк зупиняє здійснення видаткових операцій за рахункам юридичних осіб, кінцевими бенефіціарними власниками яких є резиденти Російської Федерації/Республіки Білорусь, за винятком здійснення на території України згідно з відповідним переліком, вважаємо, що такі дії банку є неправомірними а відповідач, в свою чергу, не скористався своїм правом на оскарження дій банку в установленому порядку. Доказів протилежного Боржником не надано.

По-третє: В якості ще одного доказу неможливості виконання судового рішення та відповідно як підставу для відстрочення виконання даного рішення суду, Боржник посилається на листи AT «Райффайзен Банк» № 97-5-4/1541 від 17.10.2022р. та № В6/19-2255 від 15.02.2023р., в яких йдеться про зупинення здійснення видаткових операцій за рахунками ТОВ «СЦ «Металург» (ЄДРПОУ 32654880).

Водночас, стягувач зазначає, що Божник, при поданні заяви про відстрочення виконання судового рішення, не вказав, що має рахунки в інших банківських установах (зокрема, 1 рахунок у Філії ПАТ «ПУМБ» у м. Миколаєві та 4 рахунки у ПАТ «БАНК ВОСТОК». Зазначене підтверджується листом Державної фіскальної служби України АСВП № 70914172 на запит приватного виконавця Довгань В.В.№: 155770389 від 09.02.2023.

Товариство також наголошує, що 05.05.2023р. платіжним дорученням №197 приватним виконавцем Довгань В.В. в межах зведеного виконавчого провадження було перераховано стягувачу грошові кошти в якості повернення боргу з ТОВ «СЦ «Металург».

Вказана обставина, на переконання стягувача також спростовує доводи Боржника про НЕМОЖЛИВІСТЬ чи ускладнення виконання рішення суду.

Крій цього стягувач звертає увагу суду на те, що в межах виконавчого провадження № 70914172 приватним виконавцем Довгань В.В. накладено арешт на зареєстровані за боржником транспортні засоби (4 од.). Реалізація арештованих приватним виконавцем транспортних засобів безперечно забезпечить своєчасне виконання рішення суду, що також є підставою для відмови у задоволенні заяви Боржника про відстрочення виконання судового рішення.

За такого, стягувач вважає, що дії Боржника, щодо несвоєчасної сплати боргу а також намагання відстрочити його сплату просто знецінюють належні ТОВ «КДС» кошти, адже інфляційні процеси в Україні значно прискорилися з введенням воєнного стану.

Ознайомившись з матеріалами справи, дослідивши заяву Товариства з обмеженою відповідальністю «Сервісний центр «МЕТАЛУРГ» № СЦМ-01-01-128-23 від 22.05.2023 про відстрочення виконання рішення, проаналізувавши відповідні обставини в сукупності з нормами чинного процесуального законодавства та доводами сторін, суд дійшов таких висновків.

Відповідно до ч. 1, 3-4 ст. 331 ГПК України за заявою сторони суд, який розглядав справу як суд першої інстанції, може відстрочити або розстрочити виконання рішення, а за заявою стягувача чи виконавця (у випадках, встановлених законом), - встановити чи змінити спосіб або порядок його виконання.

Підставою для встановлення або зміни способу або порядку виконання, відстрочки або розстрочки виконання судового рішення є обставини, що істотно ускладнюють виконання рішення або роблять його неможливим. Вирішуючи питання про відстрочення чи розстрочення виконання судового рішення, суд також враховує: 1) ступінь вини відповідача у виникненні спору; 2) стосовно фізичної особи - тяжке захворювання її самої або членів її сім`ї, її матеріальний стан; 3) стихійне лихо, інші надзвичайні події тощо.

За змістом наведених норм, відстрочення та розстрочення є правом, а не обов`язком суду, яке реалізується виключно у виняткових випадках та за наявністю підстав, що ускладнюють виконання рішення або роблять його неможливим.

Відповідно до ст.ст.73, 74 ГПК України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. Кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.

Отже, при вирішенні питання про розстрочку виконання рішення суд враховує не тільки можливі негативні наслідки для боржника при виконанні рішення у встановлений строк, але й такі ж наслідки для стягувача при затримці виконання рішення.

Із підстав, умов та меж надання розстрочки виконання судового рішення випливає, що безпідставне надання розстрочки без обґрунтованих на те мотивів, надане на тривалий період без дотримання балансу інтересів стягувача та боржника порушує основи судового рішення, яке ухвалене іменем України, позбавляє кредитора можливості захистити свої права, знижує авторитет судового рішення, а тому таке судове рішення не може вважатися законним та справедливим.

У зв`язку з тим, що розстрочка виконання рішення продовжує період відновлення порушеного права позивача при її наданні необхідно враховувати закріплені в нормах національного матеріального права та Європейській конвенції про захист прав людини та основних свобод, допустимі межі надання такої відстрочки.

У рішенні Європейського суду з прав людини від 17.05.2005 у справі «Чіжов проти України» зазначено, що на державі лежить позитивне зобов`язання організувати систему виконання рішень таким чином, щоб гарантувати виконання без жодних невиправданих затримок, і так, щоб ця система була ефективною як в теорії, так і на практиці, а затримка у виконанні рішення не повинна бути такою, що порушує саму сутність права, яке захищається відповідно до параграфу 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини та основоположних свобод.

У той же час, суд вертає увагу сторін на таке.

1) виконання судового рішення є невід`ємною складовою права кожного на судовий захист і охоплює, зокрема, законодавчо визначений комплекс дій, спрямованих на захист і відновлення порушених прав, свобод, законних інтересів фізичних та юридичних осіб, суспільства, держави (п. 2 мотивувальної частини рішення Конституційного Суду України від 13.12.2012 року №18-рп/2012);

2) невиконання судового рішення загрожує сутності права на справедливий розгляд судом (п. 3 мотивувальної частини рішення Конституційного Суду України від 25.04.2012 року №11-рп/2012);

3) відповідно до усталеної практики Європейського Суду з прав людини право на суд, захищене ст.6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, було б ілюзорним, якби національна правова система Високої Договірної Сторони дозволяла, щоб остаточне, обов`язкове для виконання судове рішення залишалося невиконаним на шкоду будь-якій зі сторін (рішення Європейського Суду з прав людини у справі «Горнсбі проти Греції» від 19.03.1997);

4) за певних обставин затримка з виконанням судового рішення може бути виправданою, але затримка не може бути такою, що спотворює сутність гарантованого пунктом 1 статті 6 Конвенції права (рішення Європейського Суду з прав людини у справі «Іммобільяре Саффі проти Італії» від 28.07.1999).

Таким чином, суд, який надає розстрочку виконання рішення, у кожному конкретному випадку повинен встановити: 1) чи затримка у виконанні рішення зумовлена особливими і непереборними обставинами; 2) чи передбачена домовленістю сторін чи у національному законодавстві компенсація «потерпілій стороні» за затримку виконання рішення, ухваленого на його користь судового рішення, та індексації присудженої суми; 3) чи не є період виконання рішення надмірно тривалим для стягувача, як «потерпілої сторони»; 4) чи дотримано справедливий баланс інтересів сторін у спорі.

Тобто, у цьому контексті для визнання поважними причин затримки виконання рішення суду недостатньо лише зазначити про скрутне матеріальне становище, відсутність грошових коштів на рахунках та несвоєчасний розрахунок контрагентів. Крім того, обов`язково мають враховуватися і інтереси іншої сторони спору, на користь якої прийнято рішення.

Взявши до уваги вищенаведені обставини та проаналізувавши їх у сукупності з нормами процесуального права, суд дійшов висновку, що надані боржником докази та твердження про скрутний фінансовий стан не є виключною підставою, в розумінні ч. 3 ст.331 ГПК України для відстрочення виконання рішення суду.

При цому, судом також взяті до уваги надані стягувачем докази наявності у боржника банківських рахунків та майна, за рахунок якого може бути здійснене виконання судового рішення у даній справі.

Таким чином, відповідачем не доведено суду виняткових обставин, що можуть бути підставами для розстрочки виконання рішення суду, зокрема, наявності доказів, що підтверджують неможливість виконання рішення суду, а також не надано доказів можливості фактичного виконання рішення після закінчення строку відстрочення, у випадку задоволення судом клопотання відповідача про відстрочку виконання рішення суду.

З огляду на викладене, також враховуючи категоричні заперечення стягувача щодо надання відповідачу відстрочки виконання судового рішення у даній справі, а також відсутність доказів на підтвердження надзвичайних (виключних) обставин, правові підстави для задоволення заяви про відстрочення виконання судового рішення відсутні.

Керуючись ст. ст. 74, 76-79, 86, 220, 232, 233, 234, 235, 331 Господарського процесуального кодексу України, суд -

У Х В А Л И В:

У задоволенні заяви Товариства з обмеженою відповідальністю «Сервісний центр «МЕТАЛУРГ» № СЦМ-01-01-128-23 від 22.05.2023 про відстрочення виконання рішення у справі № 915/654/22 відмовити.

Ухвала набирає законної сили негайно після її оголошення та може бути оскаржена у порядку та у строки, визначені статтями 255, 256 і підпунктом 17.5 пункту 17 Розділу ХІ «Перехідні положення» Господарського процесуального кодексу України.

Повний текст ухвали складено та підписано судом 12.06.2023.

Суддя О.Г. Смородінова