Рішення

від 31.05.2023 по справі 916/1951/22

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ОДЕСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ОДЕСЬКОЇ ОБЛАСТІ

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"31" травня 2023 р.м. Одеса Справа № 916/1951/22

Господарський суд Одеської області у складі: суддя Волков Р.В.,

при секретарі судового засідання Дюльгер С.В.,

розглянувши справу № 916/1951/22

за позовом Одеської міської ради (65026, Одеська обл., м. Одеса, пл. Думська, 1; код ЄДРПОУ 26597691)

до відповідача: Центру "Катюша" у формі товариства з обмеженою відповідальністю (65091, Одеська обл., м. Одеса, вул. Розкидайлівська, 56; код ЄДРПОУ 02219949)

за участю третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, на стороні позивача: Департаменту земельних ресурсів Одеської міської ради (65011, Одеська обл., м. Одеса, вул. Успенська, буд. 83/85; код ЄДРПОУ 44162529)

про стягнення 14 479 718,74 грн;

представники сторін:

від позивача Танасійчук Г.М.,

від відповідача Таранова Н.В.,

від третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, на стороні позивача - Ярошенко Г.Ю.,

ВСТАНОВИВ:

Одеська міська рада звернулася до Господарського суду Одеської області з позовом до Центру "Катюша" у формі товариства з обмеженою відповідальністю про стягнення 14 479 718,74 грн, з яких: 12 936 964,48 грн заборгованості зі сплати орендної плати, 1 127 104,19 грн інфляційних втрат, 310 206,82 грн 3% річних, 105 443,25 грн пені.

В обґрунтування позову посилається на невиконання відповідачем своїх зобов`язань за Договором оренди землі від 29.10.2010.

Ухвалою від 17.08.2022 позовну заяву (вх. № 2023/22 від 12.08.2022) Одеської міської ради прийнято до розгляду, відкрито провадження у справі № 916/1951/22, яку вирішено розглядати за правилами загального позовного провадження, підготовче засідання призначено на 12.09.2022, запропоновано відповідачу подати відзив.

Цією ж ухвалою залучено до участі у справі в якості третьої особи без самостійних вимог на предмет спору на стороні позивача - Департамент земельних ресурсів Одеської міської ради (65011, Одеська обл., м. Одеса, вул. Успенська, 83/85; код ЄДРПОУ 44162529), якому запропоновано надати пояснення по суті спору з урахуванням вимог ст. 168 Господарського процесуального кодексу України до 12.09.2022.

Судове засідання, призначене на 12.09.2022, не відбулось у зв`язку із перебуванням судді Волкова Р.В. на лікарняному з 12.09.2022 по 21.09.2022.

12.09.2022 за вх. № 19185/22 до суду надійшли письмові пояснення Департаменту земельних ресурсів Одеської міської ради щодо позовної заяви, в яких Департамент зазначив, що вважає позовні вимоги Одеської міської ради у даній справі такими, що підлягають задоволенню.

Ухвалою від 28.09.2022 повідомлено сторін про те, що підготовче судове засідання призначено на 19.10.2022.

Протокольною ухвалою від 19.10.2022 продовжено строк підготовчого провадження на 30 днів та відкладено підготовче судове засідання на 07.11.2022.

07.11.2022 до суду надійшло клопотання представника відповідача про відкладення розгляду справи та надання часу для ознайомлення з матеріалами справи.

Протокольною ухвалою від 07.11.2022 відкладено підготовче судове засідання на 16.11.2022.

В подальшому, у зв`язку з аварійними відключеннями енергопостачання у м. Одесі підготовче судове засідання неодноразово відкладалося.

29.11.2022 за вх. № 26855/22 до суду надійшов відзив Центру "Катюша" у формі товариства з обмеженою відповідальністю, в якому відповідач з позовними вимогами не погодився та просив відмовити у їх задоволенні.

Ухвалою від 01.12.2022 повідомлено сторін про те, що підготовче судове засідання відкладено на 19.12.2022.

19.12.2022 за вх. № 28829/22 від позивача до суду надійшла відповідь на відзив, в якій позивач не погодився з доводами відповідача, викладеними у відзиві, та просив задовольнити позовні вимоги у повному обсязі.

Протокольною ухвалою від 19.12.2022 відкладено підготовче судове засідання на 11.01.2023.

10.01.2023 за вх. № 880/23 в порядку ст. 167 ГПК України до суду надійшли заперечення відповідача.

Протокольною ухвалою від 11.01.2023 відкладено підготовче судове засідання на 30.01.2023.

У зв`язку з перебоями електропостачання у м. Одесі, враховуючи відсутність електропостачання у Господарському суді Одеської області, судове засідання, яке було призначено на 30.01.2023, не відбулося.

Ухвалою від 30.01.2023 повідомлено сторін про те, що підготовче судове засідання відкладено на 09.02.2023.

08.02.2023 на електронну пошту суду надійшло клопотання представника позивача про відкладення розгляду справи.

Протокольною ухвалою від 09.02.2023 відкладено підготовче судове засідання на 09.03.2023.

Протокольною ухвалою від 09.03.2023 закрито підготовче провадження та призначено справу до судового розгляду по суті на 05.04.2023.

На стадії розгляду справи по суті судове засідання відкладалося на 04.05.2023 та 12.05.2023.

12.05.2023 на електронну пошту суду надійшло клопотання представника відповідача про відкладення розгляду справи.

Протокольною ухвалою від 12.05.2023 судове засідання було відкладено на 31.05.2023.

31.05.2023 оголошено вступну та резолютивну частини рішення.

Стислий виклад позицій та доводів сторін.

У позовній заяві Одеська міська рада посилається на укладення з відповідачем Договору оренди землі від 29.10.2010, на підставі якого останньому було надано у строкове платне користування земельну ділянку площею 24,5706 га, що знаходиться за адресою: м. Одеса, вул. Розкидайлівська, 56, для оздоровчих та інших рекреаційних цілей, згідно з планом земельної ділянки, який є невід`ємною частиною договору (кадастровий номер земельної ділянки 5110137300:15:003:0008).

Вказує, що відповідач у період з 01.01.2020 р. по 31.05.2022 р. не виконує обов`язок за Договором щодо сплати орендної плати, у зв`язку з чим має заборгованість за вказаний період на суму 12 936 964,48 грн.

За порушення відповідачем своїх зобов`язань зі своєчасної сплати орендної плати позивач нарахував Центру "Катюша" у формі товариства з обмеженою відповідальністю 1 127 104,19 грн інфляційних втрат, 310 206,82 грн 3% річних, 105 443,25 грн пені.

У поясненнях, наданих до суду в порядку ст. 168 ГПК України, Департамент земельних ресурсів Одеської міської ради, як і позивач, звернув увагу на наявність у відповідача заборгованості за період з 01.01.2020 по 31.05.2022 на загальну суму 14 067 068,67 грн (з урахуванням індексації, 3% річних та пені), яку просив стягнути на користь Одеської міської ради.

У відзиві відповідач, не погодившись з позовними вимогами вказав таке.

При визначенні заборгованості з орендної плати за період з 01.01.2020 по 31.05.2022 роки позивач виходив із затвердженої рішенням Одеської міської ради від 29.06.2016 року №756-VII технічної документації з нормативної грошової оцінки земель міста Одеси, яка застосовується з 01.01.2017 року, що на теперішній час є неактуальною.

Згідно витягу із технічної документації про нормативну грошову оцінку земельної ділянки м. Одеси від 07.03.2017 року №6435/786-17, виданого ТУ Держегеокадастру в Одеській області, щодо земельної ділянки з кадастровим номером 5110137300:15:003:0008 площею 245 706 кв.м. за адресою: м. Одеса, вул. Розкидайлівська, 56, нормативна грошова оцінка вказаної земельної ділянки становить 181 571 431,03 грн, а орендна плата за вказану земельну ділянку складає 5 447 142.93 грн на рік.

Центр "Катюша" у формі ТОВ погоджується із застосуванням такого розміру орендної плати за користування земельною ділянкою за період з 2017-2019 роки.

29.01.2020 за № 347 ГУ Держгеокадастру в Одеській області було видано витяг із технічної документації про нормативну грошову оцінку земельної ділянки з кадастровим номером 5110137300:15:003:0008 площею 245 706 кв.м. м. Одеси, яка розташована за адресою: вул. Розкидайлівська, 56, згідно якої нормативна грошова оцінка вказаної земельної ділянки становить 147 550 861,36 грн.

Про зміну нормативної грошової оцінки земельної ділянки листом від 18.02.2020 року Центр "Катюша" у формі ТОВ повідомляло Південне управління у м. Одесі ГУ ДПС в Одеській області.

29.06.2021 за № 1103 ГУ Держгеокадастру в Одеській області було отримано витяг із технічної документації про нормативну грошову оцінку земельної ділянки з кадастровим номером 5110137300:15:003:0008 площею 245 706 кв.м. м. Одеси, яка розташована за адресою: вул. Розкидайлівська, 56 з аналогічним кількісним вираженням нормативної грошової оцінки вказаної земельної ділянки.

Крім того, за період з 2020-2022 роки Центр "Катюша" було вимушено зупинити свою господарську діяльність із використання об`єкту оренди, що було викликано незалежними від відповідача обставинами.

Вказані обставини відповідач обґрунтовує прийняттям Кабінетом Міністрів України постанови від 11 березня 2020 року № 211 "Про запобігання поширенню на території України гострої респіраторної хвороби COVІD-19, спричиненої коронавірусом SARS-CoV-2", на підставі якої з 12 березня 2020 року на усій території України встановлено карантин.

Крім того, посилається на постанову Кабінету Міністрів України від 02.04.2020 року № 255, якою було внесено зміни до постанови від 11.03.2020 року, пунктом 2.5 якої було заборонено до 24.04.2020 року відвідування парків та зазначає, та в подальшому постановою Кабінету Міністрів України від 22.04.2020 року № 291 "Про внесення змін до деяких актів Кабінету Міністрів України" було продовжено вказану заборону до 11.05.2020 року.

Звертає увагу, що своїми наказами, які додані відповідачем до відзиву, Центр "Катюша" у формі товариства з обмеженою відповідальністю зупиняв свою діяльність в частині надання оздоровчих, рекреаційних послуг населенню та використання земельної ділянки за адресою: м. Одеса, вул. Розкидайлівська, 56 відповідно до її цільового призначення до зміни епідеміологічної ситуації.

Крім того, зазначає, що упродовж жовтня 2022 р. звертався до Херсонської торгово-промислової палати із заявами про засвідчення форс-мажорних обставин для суб`єктів господарювання за договірними зобов`язаннями та отримав сертифікати про неможливість виконання зобов`язань за Договором оренди землі № б/н від 29.10.2010 у зв`язку з форс-мажорними обставинами за наступні періоди: з 04.04-25.05.2020 року; з 17.08-14.09.2020 року; з 23.11-20.12.2020 року; з 25.02-24.03.2021 року; з 03.05-30.05.2021 року; з 11.10-07.11.2021 року; з 17.01-23.02.2022 року; з 24.02.2022 по теперішній час.

Вказує, що у ці періоди часу Центр "Катюша" у формі товариства з обмеженою відповідальністю не здійснював свою господарську діяльність і не мав можливості використовувати орендоване майно та вважає, що вказані форс-мажорні обставини, а саме неможливість використання земельної ділянки, є підставою для звільнення від сплати орендної плати.

У відповіді на відзив позивач зазначає, що відповідачем не надано до матеріалів справи жодного доказу, який би дійсно давав змогу встановити неможливість використання ним земельної ділянки.

Звертає увагу, що на спірній земельній ділянці знаходиться належна відповідачу на праві власності нерухомість та зазначає, що земельна ділянка передана в оренду відповідачу як власнику об`єктів нерухомості, які розташовані на відповідній земельній ділянці.

Зауважує, що враховуючи законодавчо встановлений принцип єдності юридичної долі земельної ділянки та розташованої на ній будівлі або споруди (об`єкту нерухомого майна), ТОВ Центр «Катюша» апріорі не може не використовувати орендовану земельну ділянку, в той час як на ній розташовані належні йому будівлі.

Додатково вказує, що провадження підприємницької діяльності та її результати не впливає на обов`язок виконувати умови укладених договорів.

Вважає, що надані відповідачем сертифікати Херсонської торгово-промислової палати, які ґрунтуються лише на загальних обставинах та фактично засвідчують лише факт існування карантину в державі, жодним чином не свідчать про неможливість використання та власне не використання відповідачем земельної ділянки за адресою: м. Одеса, вул. Розкидайлівська, 56, у заявлений до стягнення період.

Не погодившись з викладеними у відповіді на відзив доводами позивача, відповідач надав до суду заперечення, де вказав, що ним надано належні та допустимі докази, які доводять, що орендоване майно не могло використовуватися за цільовим призначенням.

Вважає, що ставлячи під сумнів доводи відповідача про зупинення господарської діяльності, позивач не спростовує зміст наданих наказів про зупинення господарської діяльності Центру "Катюша" у формі ТОВ належними доказами.

Дослідивши матеріали справи, заслухавши пояснення представників сторін, суд встановив наступне.

Між Одеською міською радою (Орендодавець) та Центром «Катюша» у формі товариства з обмеженою відповідальністю (Орендар) було укладено договір оренди земельної ділянки від 29.10.2010 року, за умовами якого Орендодавець надав, а Орендар прийняв у строкове платне володіння, користування земельну ділянку, площею 24,5706 га, що знаходиться за адресою: м. Одеса, вулиця Розкидайлівська, 56, терміном на 49 (сорок дев`ять) років.

Вказаний договір зареєстрований в Одеському міському відділі ОРФ ДП «Центр ДЗК», про що у Державному реєстрі земель вчинено запис від 21.12.2010 року за №041050500113.

Згідно з актом прийому-передачі земельної ділянки Одеська міська рада передала в оренду Центру «Катюша» у формі товариства з обмеженою відповідальністю вказану земельну ділянку (Т. 1, а.с. 46).

Договором про зміни № 1 до договору оренди, посвідченим 29.10.2010 року приватним нотаріусом Одеського міського нотаріального округу Чужовською Н.Ю. за реєстровим № 4047, внесено зміни до договору оренди землі на підставі рішення Одеської міської ради від 28.02.2012 року № 1845-VI. Вказаний договір зареєстровано в Державному реєстрі прав на нерухоме майно за реєстраційним номером об`єкта нерухомого майна 511010004000128.

Пунктом 4.1 договору в редакції договору про зміни № 1 до договору оренди, посвідченого 29.10.2010 року приватним нотаріусом Одеського міського нотаріального округу Чужовською Н.Ю. за реєстровим № 4047, встановлено, що орендна плата за земельну ділянку, площею 245706 кв.м. розрахована у розмірі 3 % від нормативної грошової оцінки цієї земельної ділянки та складає 5 174 715 грн. 58 коп. на рік.

Пунктом 4.3 договору в редакції договору про зміни № 1 до договору оренди визначено, що орендна плата вноситься Орендарем рівними частками за податковий період, який дорівнює календарному місяцю, щомісяця на протязі 30 календарних днів, що настають за останнім календарним днем звітного місяця на вказані реквізити.

Орендна плата, враховуючи невиплачену, підлягає індексації відповідно чинного законодавства.

Згідно з п. 4.4 договору Орендар не звільняється від орендної плати і сплачує її незалежно від результатів його господарської діяльності. Умови цього договору щодо розміру орендної плати можуть бути змінені за згодою обох сторін, шляхом укладання відповідних угод, які мають бути нотаріально посвідчені та будуть невід`ємними частинами цього договору, крім випадків:

- зміни розміру земельного податку, відповідно до чинного законодавства України;

- коригування Грошової оцінки земель м. Одеси, яка затверджується рішеннями Одеської міської ради;

- зміни функціонального призначення будівлі або її частини.

Предметом позову у даній справі є стягнення з відповідача заборгованості по орендній платі за договором оренди земельної ділянки від 29.10.2010 року за період з 01.01.2020 р. по 31.05.2022 у сумі 12 936 964,48 грн, а також 1 127 104,19 грн інфляційних втрат, 310 206,82 грн 3% річних, 105 443,25 грн пені.

За змістом статей 626, 628 ЦК України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків. Зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов`язковими відповідно до актів цивільного законодавства.

Згідно з п. «в» ч. 1 ст. 96 ЗК України землекористувачі зобов`язані своєчасно сплачувати земельний податок або орендну плату.

Відповідно до статті 525 ЦК України одностороння відмова від зобов`язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Положеннями ст. 526 ЦК України встановлено, що зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Згідно з ч. 1 ст. 610 ЦК України порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання).

Статтею 24 Закону України «Про оренду землі» визначено права та обов`язки орендодавця, зокрема, право вимагати від орендаря своєчасного внесення орендної плати.

Вказане також кореспондується з п.п. 9.1.2. Договору, в якому встановлено, що орендодавець має право вимагати від орендаря своєчасного внесення орендної плати.

Відповідач у даній справі заперечує щодо стягнення з нього спірної заборгованості, посилаючись на додані до відзиву накази про часткове зупинення діяльності Центром "Катюша" у формі товариства з обмеженою відповідальністю.

Так, у матеріалах справи наявні прийняті Центром "Катюша" у формі товариства з обмеженою відповідальністю накази про часткове зупинення діяльності, а саме: № 111/1 від 04.04.2020, № 110/а від 12.05.2020, № 114/1 від 17.08.2020, № 115/а від 01.09.2020, № 116/1 від 23.11.2020, № 116/1а від 07.12.2020, № 2а від 25.02.2021, № 3/1 від 11.03.2021, № 2/б від 03.05.2021, № 5/1а від 17.05.2021, № 10 від 11.10.2021, № 3/1 від 25.10.2021, № 1 від 17.01.2022, № 1/1а від 31.01.2022, № 1/1в від 14.02.2022, № 1/а від 24.02.2022, № 1/б від 26.03.2022, № 2/а від 25.04.2022, № 3 від 23.05.2022, № 4 від 23.06.2022, № 5 від 23.07.2022, № 6 від 17.08.2022, № 7 від 17.09.2022.

Крім того, відповідач посилається на отримані за його зверненнями сертифікати Херсонської торгово-промислової палати, а саме:

- сертифікат № 6500-22-1144, що засвідчує форс-мажорні обставини (обставини непереборної сили) за договором оренди землі № б/н від 29.10.2010, які унеможливили його виконання, у період з 04.04.2020 по 25.05.2020;

- сертифікат № 6500-22-1145, що засвідчує форс-мажорні обставини (обставини непереборної сили) за договором оренди землі № б/н від 29.10.2010, які унеможливили його виконання, у період з 17.08.2020 по 14.09.2020;

- сертифікат № 6500-22-1146, що засвідчує форс-мажорні обставини (обставини непереборної сили) за договором оренди землі № б/н від 29.10.2010, які унеможливили його виконання, у період з 23.11.2020 по 20.12.2020;

- сертифікат № 6500-22-1147, що засвідчує форс-мажорні обставини (обставини непереборної сили) за договором оренди землі № б/н від 29.10.2010, які унеможливили його виконання, у період з 25.02.2021 по 24.03.2021;

- сертифікат № 6500-22-1148, що засвідчує форс-мажорні обставини (обставини непереборної сили) за договором оренди землі № б/н від 29.10.2010, які унеможливили його виконання, у період з 03.05.2021 по 30.05.2021;

- сертифікат № 6500-22-1149, що засвідчує форс-мажорні обставини (обставини непереборної сили) за договором оренди землі № б/н від 29.10.2010, які унеможливили його виконання, у період з 11.10.2021 по 07.11.2021;

- сертифікат № 6500-22-1150, що засвідчує форс-мажорні обставини (обставини непереборної сили) за договором оренди землі № б/н від 29.10.2010, які унеможливили його виконання, у період з 17.01.2022 по 23.02.2022;

- сертифікат № 6500-22-1114, що засвідчує форс-мажорні обставини (обставини непереборної сили) за договором оренди землі № б/н від 29.10.2010, які унеможливили його виконання, у період з 24.02.2022, тривають на 14.10.2022.

Відповідно до ч. 1 ст. 759 Цивільного кодексу України за договором найму (оренди) наймодавець передає або зобов`язується передати наймачеві майно у володіння та користування за плату на певний строк.

Згідно з ч. 6 ст. 762 вказаного Кодексу наймач звільняється від плати за весь час, протягом якого майно не могло бути використане ним через обставини, за які він не відповідає.

Підставою звільнення від зобов`язання сплачувати орендну плату ця норма визначає об`єктивну неможливість використовувати передане в оренду майно (бути допущеним до приміщення, знаходитись у ньому, зберігати у приміщенні речі тощо) через обставини, за які орендар не відповідає.

Для застосування ч. 6 ст. 762 ЦК України та звільнення наймача від плати за користування орендованим майном (орендної плати) визначальною умовою є наявність обставин, за які орендар не відповідає. Обставини, які свідчать про те, що майно не використовувалося або не могло бути використане наймачем і він не відповідає за це, мають бути доведені.

Подібні правові висновки викладені у п. 31.4 постанови Верховного Суду від 27.08.2019 у справі № 914/2264/17.

В контексті подібних правовідносин Верховний Суд у справі № 910/10657/19 дійшов до висновку, що Закон не містить переліку обставин, які звільняють наймача від плати за користування орендованим майном (орендної плати) на підставі ч. 6 ст. 762 ЦК України, але їх узагальнюючою рисою є те, що такі обставини одночасно позбавляють орендаря можливості користуватись об`єктом оренди і він не відповідає за це.

Також у постанові Великої Палати Верховного Суду від 08.05.2018 р. у справі № 910/7495/16 зазначено, що згідно з ч. 6 ст. 762 ЦК України наймач звільняється від плати за весь час, протягом якого майно не могло бути використане ним через обставини, за які він не відповідає. Отже, наведена норма права визначає в якості підстави звільнення від зобов`язання сплатити орендну плату об`єктивну безпосередню неможливість використовувати передане у найм майно (бути допущеним до приміщення, знаходитись у ньому, зберігати у приміщенні речі тощо) через обставини, за які орендар не відповідає.

При цьому звільнення від сплати орендної плати є істотним втручанням у правовідносини сторін договору, а тому може застосовуватись за виключних обставин, наприклад, відсутності доступу до найманого приміщення, неможливості орендаря перебування в ньому та зберігання речей тощо.

Таким чином, для застосування положень ч. 6 ст. 762 ЦК України суду необхідно встановити факт неможливості використання орендованого майна (в даному випадку земельної ділянки) у зв`язку з обставинами, які не залежали від волі орендаря.

У постановах Верховного Суду від 15.06.2018 р. у справі № 915/531/17, від 26.05.2020 р. у справі № 918/289/19, від 17.12.2020 р. у справі № 913/785/17 зроблено висновок про те, що доведення наявності непереборної сили покладається на особу, яка порушила зобов`язання. Саме вона має подавати відповідні докази в разі виникнення спору.

Відповідно до п. 2.2 Договору на земельній ділянці розташована нерухомість, а саме:

- нежитлова будівля, що належить ТОВ Центр «Катюша» на підставі свідоцтва про право власності від 21.08.2004 р.;

- нежила будівля, що належить ТОВ Центр «Катюша» на підставі договору купівлі-продажу від 29.10.2004 р.;

- нежилі будівлі та споруди, що належать ТОВ Центр «Катюша» на підставі договору купівлі-продажу від 24.01.2007 р.

Тобто, земельна ділянка передана в оренду відповідачу, як власнику об`єктів нерухомості, які розташовані на відповідній земельній ділянці.

Враховуючи вказані обставини, суд погоджується з доводами позивача про те, що з огляду на загальний принцип єдності юридичної долі земельної ділянки та розташованої на ній будівлі або споруди (об`єкту нерухомого майна), ТОВ Центр «Катюша» апріорі не може не використовувати орендовану земельну ділянку, в той час як на ній розташовані належні йому будівлі.

Верховним Судом у постанові від 20.10.2021 р. у справі № 911/3067/20 досліджувались подібні правовідносини, в яких орендар, посилаючись на запровадження карантину, просив суд звільнити його від обов`язку сплачувати орендну плату. Відповідач на підтвердження обставини неможливості користування орендованим майном посилався на запровадження Кабінетом Міністрів України у спірний період заборони на роботу суб`єктів господарювання, яка передбачає приймання відвідувачів, а також надавав сертифікат Торгово-промислової палати України про форс-мажорні обставини (обставини непереборної сили).

Верховний суд за результатами розгляду справи вказав, що запровадження Кабінетом Міністрів України обмежувальних заходів під час карантину (у тому числі заборона роботи, яка передбачає приймання відвідувачів) само по собі не свідчить про принципову неможливість використання відповідачем орендованого майна у розумінні ч. 6 ст. 762 ЦК України.

Більше того, Верховний Суд зауважив, що відповідач помилково ототожнює неможливість використання ним орендованого майна, тобто повну відсутність доступу до майна (що не було ним доведено у наведеній справі), з неможливістю отримання прибутку в очікуваному розмірі у спірний період, що не підпадає під дію норми частини 6 статті 672 ЦК України.

Відповідно до частини другої статті 14-1 Закону України «Про торгово- промислові палати в Україні» форс-мажорними обставинами (обставинами непереборної сили) є надзвичайні та невідворотні обставини, що об`єктивно унеможливлюють виконання зобов`язань, передбачених умовами договору (контракту, угоди тощо), обов`язків згідно із законодавчими та іншими нормативними актами, зокрема, викликані винятковими погодними умовами і стихійним лихом, а саме: епідемія, сильний шторм, циклон, ураган, торнадо, буревій, повінь, нагромадження снігу, ожеледь, град, заморозки, замерзання моря, проток, портів, перевалів, землетрус, блискавка, пожежа, посуха, просідання і зсув ґрунту, інші стихійні лиха тощо.

Частиною першою цієї статті встановлено, що Торгово-промислова палата України та уповноважені нею регіональні торгово-промислові палати засвідчують форс-мажорні обставини (обставини непереборної сили) та видають сертифікат про такі обставини протягом семи днів з дня звернення суб`єкта господарської діяльності за собівартістю. Сертифікат про форс- мажорні обставини (обставини непереборної сили) для суб`єктів малого підприємництва видається безкоштовно.

Верховний Суд у складі суддів об`єднаної палати Касаційного господарського суду у постанові від 19.08.2022 р. у справі № 908/2287/17, зазначив, що сертифікат видається торгово-промисловою палатою за зверненням однієї зі сторін спірних правовідносин (сторін договору), яка (сторона) оплачує (за винятком суб`єктів малого підприємництва) послуги торгово-промислової палати. Водночас інша сторона спірних правовідносин (договору) позбавлена можливості надати свої доводи і вплинути на висновки торгово-промислової палати (пункт 75).

Таке засвідчення форс-мажорних обставин (обставин непереборної сили) може вважатися достатнім доказом про існування форс-мажорних обставин для сторін договору, якщо вони про це домовилися, але не пов`язує суд у випадку виникнення спору між сторонами щодо правової кваліфікації певних обставин як форс-мажорних (пункт 76).

Сертифікат торгово-промислової палати, який підтверджує наявність форс-мажорних обставин, не може вважатися беззаперечним доказом про їх існування, а повинен критично оцінюватися судом з урахуванням встановлених обставин справи та у сукупності з іншими доказами (подібні правові висновки викладено у постановах Верховного Суду від 14.02.2018 р. у справі № 926/2343/16, від 16.07.2019 р. у справі № 917/1053/18 та від 25.11.2021 у справі № 905/55/21). Адже визнання сертифіката торгово-промислової палати беззаперечним та достатнім доказом про існування форс-мажорних обставин (обставин непереборної сили) без надання судом оцінки іншим доказам суперечить принципу змагальності сторін судового процесу (пункт 77).

Аналогічної позиції дотримується Касаційний господарський суд у складі Верховного Суду у постанові від 16.07.2019 р. у справі № 917/1053/18 та у постанові від 09.11.2021 р. у справі № 913/20/21.

Зміст наданих відповідачем сертифікатів містить лише перелік загальних актів, які стосувались введення карантину, певних доповідних записок та листів самого відповідача. Форс мажорними обставинами у сертифікатах зазначаються карантин, простій та військова агресія РФ проти України без зазначення конкретних індивідуальних фактичних обставин, які завадили орендарю виконати зобов`язання за Договором.

Верховний Суд у постанові від 21.07.2021 р. у справі № 912/3323/20 дійшов до наступних висновків:

«Частина 2 ст. 14-1 Закону «Про торгово-промислові палати в Україні» містить невичерпний перелік обставин, що можуть бути визнані форс-мажором (обставинами непереборної сили), до яких належить в тому числі введення карантину, встановленого Кабінетом Міністрів України.

Суди попередніх інстанцій правильно зазначили, що одне лише передбачене законом віднесення введеного карантину до форс-мажорних обставин не свідчить про існування форс-мажору у конкретних правовідносинах сторін, де така обставина може стати форс-мажорною лише у випадку, якщо особа доведе, що конкретний обмежувальний захід, запроваджений в рамках карантину (надзвичайного стану, надзвичайної ситуації тощо), унеможливлює виконання конкретного договору.

Суди попередніх інстанцій вважали, що єдиним доказом існування форс-мажорних обставин є довідка Торгово-промислової палати, втім ця позиція є помилковою. Існування обставин форс-мажору щодо порушення/невиконання зобов`язань, які виникли внаслідок укладення договору оренди між резидентами України, може доводитися будь-якими доказами.

Водночас, як правильно вказали суди попередніх інстанцій, скаржником не надано й будь-яких інших доказів настання неможливості виконання ним своїх зобов`язань за Договором».

Таким чином, надані відповідачем сертифікати Херсонської торгово-промислової палати, які ґрунтуються лише на загальних обставинах та фактично засвідчують лише факт існування карантину та військового стану в державі, жодним чином не свідчать про неможливість використання відповідачем земельної ділянки за адресою: м. Одеса, вул. Розкидайлівська, 56, у заявлений до стягнення період.

Крім того, накази відповідача про часткове зупинення Центром "Катюша" у формі товариства з обмеженою відповідальністю діяльності, прийняті самим же відповідачем, не розцінюються судом як належні та допустимі докази неможливості використання останнім орендованої земельної ділянки за спірний період.

Отже, слід зазначити, що відповідачем не доведено обставин для застосування у даному конкретному випадку ч. 6 ст. 762 ЦК України.

Разом з тим, у відповіді на відзив позивач повідомив, що на орендованій відповідачем земельній ділянці розташований Дюківський парк, що відповідачем не заперечувалося.

Постановою Кабінету Міністрів України від 02 квітня 2020 р. № 255 внесено до постанови Кабінету Міністрів України від 11 березня 2020 р. № 211 Про запобігання поширенню на території України гострої респіраторної хвороби COVID-19, спричиненої коронавірусом SARS-CoV-2 (Офіційний вісник України, 2020 р., № 23, ст. 896) із змінами, внесеними постановами Кабінету Міністрів України від 16 березня 2020 р. № 215, від 20 березня 2020 р. № 242, від 25 березня 2020 р. № 239 та від 29 березня 2020 р. № 241, зміни, що додаються.

Згідно вказаних змін, зокрема, установлено з 12 березня 2020 р. до 24 квітня 2020 р. на всій території України карантин, заборонено до 24 квітня 2020 р., у тому числі, відвідування парків, скверів, зон відпочинку, лісопаркових та прибережних зон, крім вигулу домашніх тварин однією особою та в разі службової необхідності.

В подальшому постановою Кабінету Міністрів України від 22.04.2020 року № 291 "Про внесення змін до деяких актів Кабінету Міністрів України" було продовжено вказану заборону до 11.05.2020 року.

Також, Законом України від 17.03.2020 р. № 533 «Про внесення змін до Податкового кодексу України та інших законів України щодо підтримки платників податків на період здійснення заходів, спрямованих на запобігання виникненню і поширенню коронавірусної хвороби (СОVID-19)» було встановлено, що не нараховується та не сплачується плата за землю (земельний податок та орендна плата за земельні ділянки державної та комунальної власності) за земельні ділянки, що перебувають у власності або користуванні, у тому числі на умовах оренди, фізичних або юридичних осіб, та використовуються ними в господарській діяльності за період з 01 березня по 30 квітня 2020 року (тобто на два місяці).

Між тим, 02.04.2020 р. набрав чинності Закон України № 540 «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України, спрямованих на забезпечення додаткових соціальних та економічних гарантій у зв`язку з поширенням коронавірусної хвороби (СОVID -19)» яким звільнено від плати за землю лише за період з 1 березня по 31 березня 2020 року.

Щодо розміру заборгованості.

Згідно з витягом із технічної документації про нормативну грошову оцінку земельної ділянки м. Одеси від 07.03.2017 р. № 6435/86-17 (Т. 1, а.с. 54), виданим Головним управлінням Держгеокадастру в Одеській області щодо земельної ділянки з кадастровим номером 5110137300:15:003:0008 площею 245 706 кв.м. за адресою: м. Одеса, вул. Розкидайлівська, 56, нормативна грошова оцінка вказаної земельної ділянки становить 181 571 431,03 грн. Орендна плата за вказану земельну ділянку, відповідно, складає 5 447 142,93 грн. на рік (згідно з приміткою у вказаному витягу «Грошова оцінка земельної ділянки з урахуванням коефіцієнту індексації станом на 01 січня 2017 року.»).

Саме цим витягом керувався позивач, визначаючи розмір заборгованості відповідача по орендній платі.

Між тим, як зазначено Великою Палатою Верховного Суду у Постанові від 09.11.2021 року у справі № 635/4233/19 "З аналізу нормативно-правових норм Податкового кодексу України, Закону № 1378-IV, Закону № 161-XIV Велика Палата Верховного Суду вважає, що нормативна грошова оцінка земель є основою для визначення розміру орендної плати для земель державної і комунальної власності, а зміна нормативної грошової оцінки земельної ділянки є підставою для перегляду розміру орендної плати. При цьому зміна нормативної грошової оцінки земельної ділянки є підставою для перегляду розміру орендної плати незалежно від домовленості сторін у договорі оренди землі про можливість такої зміни".

У відповідності з витягом із технічної документації про нормативну грошову оцінку земельної ділянки м. Одеси від 29.01.2020 № 347 (Т. 1, а.с. 134), виданим ГУ Держгеокадастру в Одеській області, нормативна грошова оцінка земельної ділянки з кадастровим номером 5110137300:15:003:0008 площею 245 706 кв.м. м. Одеси, яка розташована за адресою: вул. Розкидайлівська, 56, становить 147 550 861,36 грн (згідно з приміткою у вказаному витягу «Грошова оцінка земельної ділянки з урахуванням коефіцієнту індексації станом на 01 січня 2020 року.»).

У матеріалах справи також наявний витяг із технічної документації про нормативну грошову оцінку земельної ділянки м. Одеси від 29.06.2021 № 1103 (Т. 1, а.с. 136), виданий Головним управлінням Держгеокадастру в Одеській області щодо земельної ділянки з кадастровим номером 5110137300:15:003:0008 площею 245 706 кв.м. за адресою: м. Одеса, вул. Розкидайлівська, 56, згідно з яким нормативна грошова оцінка вказаної земельної ділянки становить 147 550 861,36 грн (згідно з приміткою у вказаному витягу «Грошова оцінка земельної ділянки з урахуванням коефіцієнту індексації станом на 01 січня 2021 року.»).

Таким чином, розмір орендної плати у спірному періоді, має визначатися з урахуванням нормативної грошової оцінки земельної ділянки, яка з 01.01.2020 складає 147 550 861,36 грн.

З урахуванням вказаної нормативної грошової оцінки суд здійснив розрахунок заборгованості за заявлений позивачем період.

ПеріодРозмір заборгованості (грн)2020 Січень368 877,15Лютий368 877,15Березень0Квітень0Травень321 280,1Червень368 877,15Липень368 877,15Серпень368 877,15Вересень368 877,15Жовтень368 877,15Листопад368 877,15Грудень 368 877,152021 Січень368 877,15Лютий368 877,15Березень368 877,15Квітень368 877,15Травень368 877,15Червень368 877,15Липень368 877,15Серпень368 877,15Вересень368 877,15Жовтень368 877,15Листопад368 877,15Грудень 368 877,152022 Січень405 764,87Лютий405 764,87Березень405 764,87Квітень405 764,87Травень405 764,87ВСЬОГО10096524,6

Таким чином, вимоги позивача про стягнення з відповідача основної заборгованості з орендної плати підлягають частковому задоволенню на суму 10 096 524,60 грн.

Щодо 3% річних та інфляційних втрат.

Згідно ч.1 ст.611 ЦК України у разі порушення зобов`язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом.

Частиною 2 статті 625 ЦК України установлено відповідальність за порушення грошового зобов`язання, яка полягає у тому, що боржник, який прострочив виконання грошового зобов`язання, на вимогу кредитора зобов`язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також 3 % річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Отже, за змістом статті 625 ЦК України нарахування інфляційних втрат на суму боргу та 3% річних входять до складу грошового зобов`язання і є особливою мірою відповідальності боржника за прострочення грошового зобов`язання, оскільки виступають способом захисту майнового права та інтересу, який полягає у відшкодуванні матеріальних втрат кредитора від знецінення грошових коштів унаслідок інфляційних процесів та отриманні компенсації (плати) від боржника за користування утримуваними ним грошовими коштами, належними до сплати кредиторові, а тому ці кошти нараховуються незалежно від вини боржника та незалежно від ухвалення рішення суду про присудження суми боргу, відкриття виконавчого провадження чи його зупинення.

Перевіривши запропонований позивачем розрахунок 3% річних та інфляційних втрат, суд виявив помилки, які стосуються використання позивачем при розрахунку нормативної грошової оцінки земель, яка діяла до 01.01.2020.

Розрахунок суду:

Інфляційні втрати

2020Борг (грн)інд.інф.Сума боргуІнфл. втрати (грн)Січень368877,151,119412773,530943896,38085Лютий368877,151,181435643,914266766,76415Березень0 Квітень01,16800Травень321280,11,165374291,316553011,2165Червень368877,151,172432324,019863446,8698Липень368877,151,175433430,651364553,50125Серпень368877,151,169431217,388462340,23835Вересень368877,151,157426790,862657913,71255Жовтень368877,151,142421257,705352380,5553Листопад368877,151,132417568,933848691,7838Грудень368877,151,118412404,653743527,50372021 Січень368877,151,107408347,005139469,85505Лютий368877,151,088401338,339232461,1892Березень368877,151,081398756,199229879,04915Квітень368877,151,067393591,919124714,76905Травень368877,151,065392854,164823977,01475Червень368877,151,064392485,287623608,1376Липень368877,151,066393223,041924345,8919Серпень368877,151,053388427,63919550,48895Вересень368877,151,044385107,744616230,5946Жовтень368877,151,035381787,850312910,70025Листопад368877,151,029379574,587410697,43735Грудень368877,151,016374779,18445902,0344 10096524,6 ВСЬОГО820275,6885

3% річних

ПеріодСума боргу (грн)Кількість днівБорг по 3% (грн)2020 Січень412773,530972324528,92571Лютий435643,914269524885,41263Березень Квітень06340Травень374291,316560318550,49292Червень432324,019857320360,68466Липень433430,651354219308,4449Серпень431217,388451118111,13031Вересень426790,862648116872,8552Жовтень421257,705345015580,76444Листопад417568,933842014414,7084Грудень412404,653738913185,650162021 Січень408347,005135812015,47078Лютий401338,339233010885,61523Березень398756,19922999799,570154Квітень393591,91912698702,15558Травень392854,16482387684,87325Червень392485,28762086709,885465Липень393223,04191775720,587267Серпень388427,6391464661,131667Вересень385107,74461163671,712195Жовтень381787,8503852667,284981Листопад379574,5874551715,885121Грудень374779,184424739,2904459 ВСЬОГО260772,5315

Таким чином, з відповідача слід стягнути на користь позивача 820 275,69 грн інфляційних втрат, 260 772,53 грн 3% річних.

Щодо стягнення пені.

В силу вимог ст. 549 Цивільного кодексу України неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов`язання. Штрафом є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми невиконаного або неналежно виконаного зобов`язання. Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов`язання за кожен день прострочення виконання.

Відповідно до ч. 1 ст. 230 Господарського кодексу України, штрафними санкціями у цьому Кодексі визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов`язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов`язання.

За змістом ст. ст. 1, 3 Закону України "Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов`язань" платники грошових коштів сплачують на користь одержувачів цих коштів за прострочку платежу пеню в розмірі, що встановлюється за згодою сторін. Розмір пені, передбачений статтею 1 цього Закону, обчислюється від суми простроченого платежу та не може перевищувати подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла у період, за який сплачується пеня.

У тому випадку, коли правочин не містить в собі умов щодо розміру та бази нарахування пені, або містить умову про те, що пеня нараховується відповідно до чинного законодавства, сума пені може бути стягнута лише в разі, якщо обов`язок та умови її сплати визначено певним законодавчим актом.

Пунктом 4.6. Договору передбачено, що у разі невнесення орендної плати у строки, визначені цим договором, справляється пеня, розмір якої визначається згідно зі ст. 16 Закону України «Про порядок погашення зобов`язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами».

Між тим, вказаний Закон втратив чинність з 01.01.2011, а тому його положення щодо нарахування пені за неналежне виконання відповідачем своїх зобов`язань за договором оренди землі за період з 01.01.2020 р. по 31.05.2022 р. не застосовуються.

Отже фактично, умовами вказаного договору оренди не встановлений розмір пені за порушення виконання грошового зобов`язання, тому суд відмовляє позивачу у задоволенні позовних вимог в частині стягненні пені.

Щодо інших аргументів сторін суд зазначає, що вони були досліджені та не наводяться у рішенні, позаяк не покладаються в його основу, тоді як Європейський суд з прав людини вказав, що згідно з його усталеною практикою, яка відображає принцип, пов`язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються. Хоча п. 1 ст. 6 Конвенції зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожний аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов`язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення (справа Серявін проти України, рішення від 10.02.2010). Крім того, аналогічна правова позиція викладена в Постанові Верховного Суду від 26.06.2018 у справі № 127/3429/16-ц.

У відповідності до ч. 1 ст. 73 ГПК України, доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.

Відповідно до п.1 ст.74 ГПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.

Згідно з ч.ч.1-2 ст. 86 ГПК України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також вірогідність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності.

Враховуючи вищевикладене, оцінивши докази у справі в їх сукупності, законодавство, що регулює спірні правовідносини, суд дійшов висновку, що позовні вимоги підлягають задоволенню частково та з відповідача слід стягнути на користь позивача 10 096 524,60 грн основного боргу, 820 275,69 грн інфляційних втрат, 260 772,53 грн 3% річних.

На підставі ст. 129 ГПК України, у зв`язку з частковим задоволенням позовних вимог судові витрати зі сплати судового збору у розмірі 167 663,59 грн покладаються на відповідача.

Керуючись ст.ст. 73, 74, 76-80, 86, 123, 124, 129, 236, 237, 238, 240, 241 Господарського процесуального кодексу України, суд

ВИРІШИВ:

1. Позов Одеської міської ради (65026, Одеська обл., м. Одеса, пл. Думська, 1; код ЄДРПОУ 26597691) до Центру "Катюша" у формі товариства з обмеженою відповідальністю (65091, Одеська обл., м. Одеса, вул. Розкидайлівська, 56; код ЄДРПОУ 02219949), за участю третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, на стороні позивача Департаменту земельних ресурсів Одеської міської ради (65011, Одеська обл., м. Одеса, вул. Успенська, буд. 83/85; код ЄДРПОУ 44162529) про стягнення 14 479 718,74 грн задовольнити частково.

2. Стягнути з Центру "Катюша" у формі товариства з обмеженою відповідальністю (65091, Одеська обл., м. Одеса, вул. Розкидайлівська, 56; код ЄДРПОУ 02219949) 10 096 524,60 грн основного боргу, 820 275,69 грн інфляційних втрат, 260 772,53 грн 3% річних на користь Одеської міської ради (65026, Одеська обл., м. Одеса, пл. Думська, 1; код ЄДРПОУ 26597691) на рахунок: населений пункт - Одеська міська ТГ, отримувач - ГУК в Одеській області/м. Одеса/, код отримувача 37607526, банк отримувача - Казначейство України (ЕАП), номер рахунку UА 468 9999 8033 4129 812 0000 15744, код класифікації доходів бюджету - 18010600, найменування коду класифікації доходів бюджету - «орендна плата з юридичних осіб».

3. Стягнути з Центру "Катюша" у формі товариства з обмеженою відповідальністю (65091, Одеська обл., м. Одеса, вул. Розкидайлівська, 56; код ЄДРПОУ 02219949) на користь Одеської міської ради (65026, Одеська обл., м. Одеса, пл. Думська, 1; код ЄДРПОУ 26597691) 167 663,59 грн витрат зі сплати судового збору на рахунок Юридичного департаменту Одеської міської ради, код 26302537, р/р UА808201720344250211000034995, ДКСУ м. Київ, МФО 820172.

4. У задоволенні решти вимог відмовити.

5. Видати наказ після набрання рішенням законної сили.

Рішення суду може бути оскаржено в апеляційному порядку протягом двадцяти днів з моменту складення повного тексту.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Вступну та резолютивну частини рішення оголошено у судовому засіданні 31 травня 2023 р. Повний текст рішення складено та підписано 09 червня 2023 р.

Суддя Р.В. Волков