Постанова

від 24.05.2023 по справі 917/1125/21

КАСАЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ВЕРХОВНОГО СУДУ

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

24 травня 2023 року

м. Київ

cправа № 917/1125/21

Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного господарського суду:

Жукова С.В. - головуючого, Огородніка К.М., Погребняка В.Я.

за участі секретаря судового засідання - Купрейчук С.П.

за участю представників: відповідно до протоколу судового засідання № 1555531

розглянувши у відкритому судовому засіданні в режимі відеоконференції касаційну скаргу Гоголівської селищної ради на рішення Господарського суду Полтавської області від 16.12.2021

та постанову Східного апеляційного господарського суду від 18.01.2023

у справі

за позовом Публічного акціонерного товариства "Укрнафта", м.Київ, в особі Нафтогазвидобувного управління "Полтаванафтогаз"

до Гоголівської селищної ради

про стягнення 3 901 265,82 грн,

ВСТАНОВИВ:

1. В липні 2021 року Публічне акціонерне товариство "Укрнафта" в особі Нафтогазвидобувного управління "Полтаванафтогаз" звернулося до Господарського суду Полтавської області з позовом про стягнення з Гоголівської селищної ради 3 901 265,82 грн матеріальної шкоди у розмірі різниці між економічно обґрунтованими Публічним акціонерним товариством "Укрнафта" тарифами на виробництво, транспортування і постачання теплової енергії та затвердженими Гоголівською селищною радою тарифами. Так, за період з 24.12.2018 по 01.03.2021 (по наданню послуг з теплопостачання) та за період з 01.10.2020 по 01.03.2021 (по наданню послуг з підігріву води для населення).

2. В обґрунтування позову позивач посилається на те, що відповідач затверджував тарифи на постачання теплової енергії та підігріву води в розмірах, нижчих від собівартості. Довготривале порушення відповідачем майнових прав позивача завдало позивачу матеріальної шкоди у розмірі різниці між економічно обґрунтованими позивачем тарифами на виробництво, транспортування і постачання теплової енергії за затвердженими відповідачем тарифами.

Короткий зміст оскаржуваних судових рішень

3. Рішенням Господарського суду Полтавської області від 16.12.2021 позов Публічного акціонерного товариства "Укрнафта" в особі Нафтогазвидобувного управління "Полтаванафтогаз" задоволено.

4. Постановою Східного апеляційного господарського суду від 18.01.2023 залишено без змін рішення Господарського суду Полтавської області від 16.12.2021 у справі №917/1125/21.

Короткий зміст вимог та доводів касаційної скарги

5. До Верховного Суду від Гоголівської селищної ради (далі в тексті - Скаржник) надійшла касаційна скарга у якій Скаржник просить суд скасувати рішення Господарського суду Полтавської області від 16.12.2021 та постанову Східного апеляційного господарського суду від 18.01.2023 у справі № 917/1125/21 та ухвалити нове рішення, яким відмовити Публічному акціонерному товариству «Укрнафта» в особі Нафтогазовидобувного управління "Полтаванафтогаз" у задоволенні позовних вимог у повному обсязі; стягнути з Публічного акціонерного товариства «Укрнафта» в особі Нафтогазовидобувного управління "Полтаванафтогаз" суму судових витрат, що складається з судового збору за подання до касаційної інстанції у розмірі 117 037, 98 грн, а також апеляційної інстанції у розмірі 87 778, 50 грн.

6. В обґрунтування підстав для задоволення касаційної скарги Скаржник наводить наступні доводи, які стали підставою для відкриття касаційного провадження:

6.1. Суди попередніх інстанцій не надали оцінку обставинам того чи можна сприймати листи Позивача як заяву про встановлення тарифів на послуги з постачання теплової енергії.

6.2. Суди попередніх інстанцій не врахували обставин того, що рішення Відповідача про встановлення тарифів на послуги з постачання теплової енергії не були оскаржені та скасовані.

Відзиви

7. Від ПАТ "Укрнафта" надійшов відзив у якому наводяться заперечення проти задоволення касаційної скарги.

Інші заяви та клопотання

8. Відсутні.

Позиція Верховного Суду

9. Заслухавши у відкритому судовому засіданні доповідь судді доповідача, дослідивши наведені у касаційній скарзі доводи, Верховний Суд вважає, що касаційну скаргу необхідно задовольнити частково, а оскаржувані судові рішення слід скасувати з направленням справи на новий розгляд до суду першої інстанції, виходячи з наступного.

10. Відповідно до ст. 300 ГПК України, переглядаючи у касаційному порядку судові рішення, суд касаційної інстанції в межах доводів та вимог касаційної скарги, які стали підставою для відкриття касаційного провадження, та на підставі встановлених фактичних обставин справи перевіряє правильність застосування судом першої чи апеляційної інстанції норм матеріального і процесуального права. Суд касаційної інстанції не має права встановлювати або вважати доведеними обставини, що не були встановлені у рішенні або постанові суду чи відхилені ним, вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими, збирати чи приймати до розгляду нові докази або додатково перевіряти докази. У суді касаційної інстанції не приймаються і не розглядаються вимоги, що не були предметом розгляду в суді першої інстанції. Зміна предмета та підстав позову у суді касаційної інстанції не допускається. Суд не обмежений доводами та вимогами касаційної скарги, якщо під час розгляду справи буде виявлено порушення норм процесуального права, передбачені пунктами 1, 3, 4, 8 частини першої статті 310, частиною другою статті 313 цього Кодексу, а також у разі необхідності врахування висновку щодо застосування норм права, викладеного у постанові Верховного Суду після подання касаційної скарги.

11. Суди попередніх інстанцій встановили наступні фактичні обставини справи:

11.1. Відповідно до п.п.2.2.20 Статуту ПАТ "Укрнафта" одним із основних предметів діяльності товариства є здійснення підприємницької діяльності з виробництва, постачання і передачі теплової та електроенергії.

11.2. Нафтогазовидобувне управління "Полтаванафтогаз" Публічного акціонерного товариства "Укрнафта" здійснює виробництво, транспортування та постачання теплової енергії на підставі ліцензій, виданих Полтавською обласною державною адміністрацією.

11.3. НГВУ "Полтаванафтогаз" включено до переліку суб`єктів природної монополії, що здійснює транспортування теплової енергії магістральними та місцевими (розподільчими) тепловими мережами на території Полтавської області.

11.4. Включення ПАТ "Укрнафта" в особі НГВУ "Полтаванафтогаз" до вищевказаного переліку свідчить про те, що позивач є суб`єктом природної монополії у сфері транспортування теплової енергії магістральними та місцевими (розподільчими) тепловими мережами на території Полтавської області.

11.5. Нафтогазовидобувне управління "Полтаванафтогаз" Публічного акціонерного товариства "Укрнафта" (надалі - НГВУ "Полтаванафтогаз" ПАТ "Укрнафта") здійснює виробництво, транспортування та постачання теплової енергії споживачам відповідно до затверджених в установленому порядку тарифів води" (надалі - Порядок формування тарифів), затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 1 червня 2011 року №869. Для встановлення одноставкових тарифів на теплову енергію, її виробництво, транспортування та постачання ліцензіат подає уповноваженому органові у друкованому та електронному вигляді заяву і розрахунки тарифів на планований період за встановленими такими органами формами з відповідними розрахунками, підтвердженими матеріалами і документами, що використовувалися під час їх проведення.

11.6. Відповідно до п. 4 Порядку формування тарифів: тарифи на надання послуг з централізованого опалення - вартість надання одиниці послуги з централізованого опалення відповідної якості, розрахована на основі економічно обґрунтованих планованих витрат з урахуванням планованого прибутку; тарифи на надання послуг з централізованого постачання гарячої води - вартість надання одиниці послуги з централізованого постачання гарячої води визначеної кількості та відповідної якості, розрахована на основі економічно обґрунтованих планованих витрат з урахуванням планованого прибутку.

11.7. В серпні 2016 року ПАТ "Укрнафта" в особі НГВУ "Полтаванафтогаз" на підставі вищевказаної норми звернулося до Гоголівської селищної ради Великобагачанського району з листом №11/01-634 від 09.08.2016, в якому повідомило про понесення значних збитків в зв`язку з підвищенням цін на енергоносії та просило внести до порядку денного питання погодження економічно обґрунтованих тарифів, а саме:

11.8. Тарифи на теплопостачання та підігрів води:

Опалення 1 кв. м. в опалювальний період: населення - 19,27 грн з ПДВ., сторонні організації - 33,90 грн з ПДВ;

Теплова енергія, 1 Гкал.: сторонні організації - 828,00 грн з ПДВ;

Підігрів води 1 куб. м.: населення - 40,32 грн з ПДВ;

Підігрів води на одного чоловіка в місяць - 123,38 грн з ПДВ.

11.9. Також в даному листі позивач повідомив орган місцевого самоврядування про те, що в найближчих населених пунктах, де надаються аналогічні послуги, тарифи на обігрів 1 м.кв. опалювальної площі вищі.

11.10. У відповідь Гоголівська селищна рада рішенням від 22.09.2016 позачергової чотирнадцятої сесії сьомого скликання затвердила лише тарифи для сторонніх організацій в наступних розмірах:

- опалення 1 кв. м. в опалювальний період, з ПДВ - 33,90 грн.

- теплова енергія, 1 Гкал, з ПДВ - 500,00 грн.

11.11. Оскільки відповідач не затвердив тарифи на теплопостачання та підігрів води для населення, позивач повторно листом №11/03-808 від 05.10.2016 звернувся до відповідача з проханням щодо підвищення тарифів.

11.12. Розглянувши звернення позивача, Гоголівська селищна рада рішенням від 31.10.2016 позачергової п`ятнадцятої сесії сьомого скликання затвердила комунальні тарифи для населення в наступних розмірах:

- опалення (в опалювальний період) 1 кв. м, з ПДВ - 11,36 грн.

- підігрів води, 1 куб. м, з ПДВ - 18,64 грн.

- підігрів води на одного чоловіка в місяць, з ПДВ - 59,48 грн.

11.13. Рішенням Гоголівської селищної ради позачергової двадцять другої сесії сьомого скликання від 15.08.2017 затверджено тариф на опалення 1 кв.м в опалювальний період для населення в розмірі 19,27 грн з ПДВ.

11.14. В 2018 році ПАТ "Укрнафта" в особі НГВУ "Полтаванафтогаз" втретє листом № 01/01/11/06/02/13/03-24 від 14.09.2018 звернулося до Гоголівської селищної ради Великобагачанського району, в якому просило розглянути та затвердити на сесії тарифи на постачання теплової енергії та підігрів води в наступних розмірах:

1. Тариф на 1 м2 для населення - 27,00 грн з ПДВ.

2. Тариф на 1 м2 для сторонніх організацій - 31,86 грн з ПДВ.

3.Розрахунок вартості 1 Гкал. - 1113,65 грн з ПДВ.

4. Тариф на підігрів 1 м3 води - 54,23 грн з ПДВ.

5. Тариф на підігрів води на 1 чоловіка - 165,94 грн з ПДВ.

До листа було додано:

-розрахунок тарифу на 1 м2 опалювальної площі та підігріву 1 м3 води;

-калькуляція вартості 1 Гкал по котельні №10;

-розрахунок планових витрат по котельні №10 за 2017 рік;

-відомість опалювальної площі;

-відомість теплових навантажень.

11.15. За результатами розгляду вказаного листа відповідач рішенням тридцять першої сесії сьомого скликання Гоголівської селищної ради від 11.10.2018, всупереч п. 104 Порядку формування тарифів, вирішив відкласти розгляд та затвердження тарифів на постачання теплової енергії та підігріву води, запропонованих НГВУ "Полтаванафтогаз", до наступного засідання сесії Гоголівської селищної ради, у зв`язку з коротким терміном на вивчення даного питання

11.16. Позивач зазначає, що з огляду на те, що він не має права припиняти надання послуг з виробництва, транспортування та постачання теплової енергії і постачання гарячої води, змушений надавати вищевказані послуги згідно з останніми затвердженими (хоч і збитковими) тарифами.

11.17. В 2019 році ПАТ "Укрнафта" в особі НГВУ "Полтаванафтогаз" знов звернулось до Гоголівської селищної ради Великобагачанського району з листом № 01/01/11/06/02/16/03-19 від 04.11.2019, в якому повідомило останнього про те, що на житловий будинок за адресою вул. Горєва, 15 в смт. Гоголеве, встановлено вузол обліку тепла. У зв`язку з незатвердженням селищною радою тарифу на 1 Гкал для населення, неможливо зробити нарахування жителям даного будинку за фактично спожите тепло. Просило розглянути та затвердити на сесії тарифи на постачання теплової енергії та підігрів води в наступних розмірах:

1. Тариф на 1 м2 для населення - 27,00 грн з ПДВ.

2. Тариф на 1 м2 для сторонніх організацій - 31,86 грн з ПДВ.

3. Розрахунок вартості 1 Гкал. - 1113,65 грн з ПДВ для сторонніх організацій.

4. Розрахунок вартості 1 Гкал. - 1026,49 грн з ПДВ для населення.

5. Тариф на підігрів 1 м3 води - 54,23 грн з ПДВ.

6. Тариф на підігрів води на 1 чоловіка - 165,94 грн з ПДВ.

11.18. До листа було додано:

-розрахунок тарифу на 1 м2 опалювальної площі та підігріву 1 м3 води;

-калькуляція вартості 1 Гкал по котельні №10;

-розрахунок планових витрат по котельні №10 за 2017 рік;

-відомість опалювальної площі;

-відомість теплових навантажень.

11.19. Як зазначає позивач, вказаний лист відповідач залишив без відповіді.

11.20. В 2020 році позивач звернувся до відповідача з листом № 01/01/11/06/02/16/03-222 від 21.08.2020, в якому повторно повідомив відповідача про те, що на житловий будинок за адресою вул. Горєва, 15 в смт. Гоголеве встановлено вузол обліку тепла, проте у зв`язку з незатвердженням селищною радою тарифу на 1 Гкал для населення, неможливо зробити нарахування жителям даного будинку за фактично спожите тепло. Просив розглянути та затвердити на сесії тарифи на постачання теплової енергії та підігрів води в тих же розмірах, що і в попередньому році. Також повідомив про те, що за 9 місяців 2019 року підприємство понесло величезні збитки у зв`язку з незатвердженням економічно обґрунтованих тарифів.

11.21. До листа було додано:

-розрахунок тарифу на 1 м2 опалювальної площі та підігріву 1 м3 води;

-калькуляція вартості 1 Гкал по котельні №10;

-розрахунок планових витрат по котельні №10 за 2017 рік;

-відомість опалювальної площі;

-відомість теплових навантажень.

11.22. Позивач зазначає, що вказаний лист відповідач, всупереч абз. 1 п. 11 (3) та п. 99 (4) "Порядку формування тарифів на теплову енергію, її виробництво, транспортування та постачання, послуги з постачання теплової енергії і постачання гарячої води", затвердженого Постановою Кабінету міністрів України від 1 червня 2011 року №869 (в редакції постанови Кабінету Міністрів України від 3 квітня 2019 року № 291) (надалі - Порядок формування тарифів в новій редакції), також залишив без відповіді.

11.23. В 2020 році позивач звернувся до відповідача з листом за № 01/01/11/06/02/16/03-350 від 10.12.2020, в якому просив затвердити економічно обґрунтовані тарифи.

11.24. До листа було додано:

-розрахунок тарифу на 1 м2 опалювальної площі та підігріву 1 м3 води;

-калькуляція вартості 1 Гкал по котельні №10;

-розрахунок планових витрат по котельні №10 за 2017 рік;

-відомість опалювальної площі;

-відомість теплових навантажень.

11.25. За результатами розгляду вказаного листа Гоголівська селищна рада рішенням шостої позачергової сесії восьмого скликання від 29.01.2021 вирішила залишити тарифи на постачання теплової енергії та підігріву води на території Гоголівської селищної ради без змін до закінчення карантину.

11.26. Зважаючи на безпідставність прийнятого органом місцевого самоврядування рішення, позивач листом № 01/01/11/06/02/16/03-05 від 08.02.2021 звернувся до відповідача з проханням затвердити економічно обґрунтовані тарифи.

11.27. До листа було додано:

-розрахунок тарифу на 1 м2 опалювальної площі та підігріву 1 м3 води;

-калькуляція вартості 1 Гкал по котельні №10;

-розрахунок планових витрат по котельні №10 за 2017 рік;

-відомість опалювальної площі;

-відомість теплових навантажень.

11.28. Листом №01/01/11/06/02/16/03-06 від 08.02.2021 позивач наголосив відповідачеві на тому, що тариф послуги теплопостачання для бюджетних та сторонніх організацій по 500 грн за 1 Гкал з ПДВ не покриває собівартості виробництва 1 Гкал теплової енергії, яка становить 1050 грн без ПДВ. Вимагав негайно затвердити вартість 1 Гкал на рівні 1113,65 з ПДВ.

11.29. Відповідач рішенням сьомої позачергової сесії восьмого скликання Гоголівської селищної ради від 19.02.2021 затвердив тарифи на постачання теплової енергії та підігріву води в розмірах, нижчих від собівартості.

11.30. Позивач зазначає, що відповідач жодного разу не надавав заперечень щодо необґрунтованості поданих позивачем розрахунків тарифів на теплову енергію, її виробництво, транспортування та постачання, послуги з постачання теплової енергії і постачання гарячої води, а також не пояснював причин незатвердження тарифів в розмірах, розрахованих позивачем.

11.31. Зважаючи на довготривале порушення відповідачем майнових прав позивача в межах загального строку позовної давності, визначеного ч. 1 ст. 256 Цивільного кодексу України, вважає обґрунтованими вимоги щодо стягнення завданої позивачеві матеріальної шкоди у розмірі різниці між економічно обґрунтованими позивачем тарифами на виробництво, транспортування і постачання теплової енергії та затвердженими відповідачем тарифами, а саме: за період з 24.10.2018 по 01.03.2021 (по наданню послуг з теплопостачання) та за період з 01.10.2020 по 01.03.2021 (по наданню послуг з підігріву води для населення) у розмірі 3 901 265,82 грн.

11.32. Наведені обставини і стали підставою для звернення позивача до суду з даним позовом.

12. Відповідно до статті 22 ЦК України, особа, якій завдано збитків у результаті порушення її цивільного права, має право на їх відшкодування. Збитками, згідно з частиною другої цієї статті, є втрати, яких особа зазнала у зв`язку із знищенням або пошкодженням речі, а також втрати, які особа зробила або мусить зробити для відновлення свого порушеного права (реальні збитки), доходи, які особа могла б реально одержати за звичайних обставин, якби її право не було порушене (упущена вигода).

13. До складу збитків включаються: вартість втраченого, пошкодженого або знищеного майна, визначена відповідно до вимог законодавства; додаткові витрати (штрафні санкції, сплачені іншим суб`єктам, вартість додаткових робіт, додатково витрачених матеріалів тощо), понесені стороною, яка зазнала збитків унаслідок порушення зобов`язання другою стороною; неодержаний прибуток (утрачена вигода), на який сторона, яка зазнала збитків, мала право розраховувати у разі належного виконання зобов`язання другою стороною; матеріальна компенсація моральної шкоди у випадках, передбачених законом (стаття 225 Господарського кодексу України).

14. За загальними положеннями згідно із статтею 1166 ЦК України, майнова шкода, завдана неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю особистим немайновим правам фізичної або юридичної особи, а також шкода, заподіяна майну фізичної або юридичної особи, відшкодовується в повному обсязі особою, яка її завдала. Особа, яка завдала шкоди, звільняється від її відшкодування, якщо вона доведе, що шкоди завдано не з її вини.

15. Велика Палата Верховного Суду у постанові від 25.05.2021 у справі №910/11027/18 зазначила, що вирішуючи спір про відшкодування шкоди, суд повинен встановити наявність чи відсутність складу цивільного правопорушення, яке має містити такі складові, як:

- неправомірність поведінки особи, тобто її невідповідність вимогам, наведеним в актах цивільного законодавства;

- наявність шкоди, під якою слід розуміти втрату або пошкодження майна потерпілого та (або) позбавлення його особистого нематеріального права, взагалі будь-яке знецінення блага, що охороняється законом, та її розмір;

- причинний зв`язок між протиправною поведінкою та шкодою, який виражається в тому, що шкода має виступати об`єктивним наслідком поведінки заподіювача шкоди, тобто протиправна поведінка конкретної особи (осіб), на яку покладається відповідальність, є тією безпосередньою причиною, що необхідно та невідворотно спричинила шкоду;

- вина заподіювача шкоди, як суб`єктивного елемента відповідальності, що полягає в психічному ставленні особи до вчинення нею протиправного діяння і проявляється у вигляді умислу або необережності, за виключенням випадків, коли в силу прямої вказівки закону обов`язок відшкодування завданої шкоди покладається на відповідальну особу незалежно від вини.

16. Шкода, завдана фізичній або юридичній особі незаконними рішеннями, діями чи бездіяльністю посадової або службової особи органу державної влади, органу влади Автономної Республіки Крим або органу місцевого самоврядування при здійсненні нею своїх повноважень, відшкодовується державою, Автономною Республікою Крим або органом місцевого самоврядування незалежно від вини цієї особи на підставі статей 1173, 1174 цього Кодексу.

17. Отже, положення статей 1173, 1174 ЦК України є спеціальними і передбачають певні особливості, характерні для розгляду справ про деліктну відповідальність органів державної влади та посадових осіб, які відмінні від загальних правил деліктної відповідальності. Цими правовими нормами передбачено, що для застосування відповідальності посадових осіб та органів державної влади наявність їх вини не є обов`язковою.

18. Відтак, необхідною підставою для притягнення органу державної влади до відповідальності у вигляді стягнення шкоди є наявність трьох умов: неправомірні дії цього органу, наявність шкоди та причинний зв`язок між неправомірними діями і заподіяною шкодою. Обов`язок щодо доведення наявності зазначених умов покладено на позивача, який звернувся з позовом про стягнення шкоди на підставі статті 1173 ЦК України. У разі відсутності хоча б одного із цих елементів відповідальність у вигляді відшкодування збитків не наступає.

19. Формування тарифів на теплову енергію, її виробництво, транспортування та постачання, послуги з постачання теплової енергії і постачання гарячої води, на централізоване водопостачання та централізоване водовідведення здійснюється підприємствами, діяльність яких регулюється на місцевому рівні, згідно з вимогами "Порядку формування тарифів на теплову енергію, її виробництво, транспортування та постачання, послуги з постачання теплової енергії і постачання гарячої води" (надалі - Порядок), затвердженого Постановою Кабінету Міністрів України від 01.06.2011 № 869 в редакції постанови Кабінету Міністрів України від 3 квітня 2019 року № 291) "Про забезпечення єдиного підходу до формування тарифів на комунальні послуги".

20. Відповідно до п. п. 1 та 2 Порядку цей Порядок визначає механізм формування тарифів на теплову енергію, її виробництво, транспортування та постачання, послуги з постачання теплової енергії і постачання гарячої води для суб`єктів природних монополій та суб`єктів господарювання на суміжних ринках, які провадять або мають намір провадити господарську діяльність з виробництва теплової енергії, її транспортування магістральними і місцевими (розподільними) тепловими мережами (далі - транспортування) та постачання, надання послуг з постачання теплової енергії і постачання гарячої води. Цей Порядок застосовується під час установлення органами місцевого самоврядування (далі - уповноважені органи) тарифів на теплову енергію, її виробництво, транспортування та постачання, послуги з постачання теплової енергії і постачання гарячої води для суб`єктів природних монополій, а також для суб`єктів господарювання на суміжних ринках, зазначених у пункті 1 цього Порядку, та поширюється на таких суб`єктів під час розрахунку зазначених тарифів.

21. Згідно з п.11. Порядку з метою забезпечення відшкодування всіх економічно обґрунтованих витрат, пов`язаних з виробництвом, транспортуванням та постачанням теплової енергії, та відповідно наданням послуг з постачання теплової енергії та постачання гарячої води, перегляд тарифів на теплову енергію, її виробництво, транспортування та постачання, послуги з постачання теплової енергії і постачання гарячої води та їх структури здійснюється уповноваженим органом кожного року (до початку опалювального періоду) за заявою ліцензіата (суб`єкта господарювання).

22. Відповідно до п. 99. Порядку розгляд розрахунків тарифів на теплову енергію, її виробництво, транспортування та постачання, поданих ліцензіатом, здійснюється уповноваженим органом протягом одного календарного місяця з дня отримання відповідної заяви у порядку, встановленому Мінрегіоном.

23. Статтею 15 Закону України "Про ціни і ціноутворення" передбачено гарантії, що надаються суб`єктам господарювання під час державного регулювання цін. Так відповідно до ч. ч. 1 та 2 вказаної статті Закону Кабінет Міністрів України, органи виконавчої влади та органи місцевого самоврядування, які встановили державні регульовані ціни на товари в розмірі, нижчому від економічно обґрунтованого розміру, зобов`язані відшкодувати суб`єктам господарювання різницю між такими розмірами за рахунок коштів відповідних бюджетів. Установлення Кабінетом Міністрів України, органами виконавчої влади та органами місцевого самоврядування державних регульованих цін на товари в розмірі, нижчому від економічно обґрунтованого розміру, без визначення джерел для відшкодування різниці між такими розмірами за рахунок коштів відповідних бюджетів не допускається і може бути оскаржено в судовому порядку.

24. Відповідно до ч. 1 ст. 20 Закону України "Про природні монополії" збитки, завдані в результаті дій чи бездіяльності органів, які регулюють діяльність суб`єктів природних монополій, підлягають відшкодуванню у порядку, передбаченому цивільним законодавством України.

25. За період існування спірних правовідносин між позивачем і відповідачем основні засади організаційних, господарських відносин, що виникають у сфері надання та споживання житлово-комунальних послуг між їхніми виробниками, виконавцями і споживачами, а також їхні права та обов`язки регулювалися двома нормативно-правовими актами: Законом України "Про житлово-комунальні послуги" від 24 червня 2004 року № 1875-IV (чинним до 01.05.2019) та Законом України "Про житлово-комунальні послуги" від 9 листопада 2017 року № 2189-VIII (чинним з 01.05.2019 і дотепер).

26. Згідно п. 7 ч. 1 ст. 21 Закону України "Про житлово-комунальні послуги" від 24 червня 2004 року № 1875-IV (надалі - Закон від 24.06.2004) виконавець має право на відшкодування втрат у разі затвердження відповідним органом місцевого самоврядування цін/тарифів нижчими від розміру економічно обґрунтованих витрат на їх виробництво.

27. Відповідно до п. 8 ч.1 ст. 22 цього ж Закону виробник має право на відшкодування втрат у разі затвердження відповідним органом місцевого самоврядування цін/тарифів нижчими від розміру економічно обґрунтованих витрат на їх виробництво.

28. Згідно з ч.4 ст. 31 Закону від 24.06.2004 у разі встановлення органом місцевого самоврядування тарифів на житлово-комунальні послуги на рівні, що унеможливлює отримання прибутку, орган, який їх затвердив, зобов`язаний відшкодувати з відповідного місцевого бюджету виконавцям/виробникам різницю між встановленим розміром цін/тарифів та економічно обґрунтованими витратами на виробництво цих послуг.

29. Суди попередніх інстанцій задовольняючи позовні вимоги вказували про те, що:

- Наявність причинного зв`язку між протиправною поведінкою та збитками полягає в тому, що внаслідок протиправної поведінки (затвердження тарифів у розмірах значно нижчих від економічно обґрунтованих) відповідач порушив основний принцип регулювання діяльності суб`єктів природних монополій - принцип самоокупності суб`єктів природних монополій.

- Внаслідок затвердження тарифів у розмірах значно нижчих від економічно обґрунтованих, позивач не отримав прибутку.

30. Суди попередніх інстанцій вказавши про обставини затвердження відповідачем тарифів у розмірах значно нижчих від економічно обґрунтованих, внаслідок чого позивач не отримав прибутку не встановили обставин того, чи відповідають розрахунки позивача щодо тарифів на постачання теплової енергії та підігріву води "Порядку формування тарифів на теплову енергію, її виробництво, транспортування та постачання, послуги з постачання теплової енергії і постачання гарячої води", який затверджений Постановою Кабінету Міністрів України від 01.06.2011 № 869.

31. Зокрема, як було вказано раніше, формування тарифів на теплову енергію, її виробництво, транспортування та постачання, послуги з постачання теплової енергії і постачання гарячої води, на централізоване водопостачання та централізоване водовідведення здійснюється підприємствами, діяльність яких регулюється на місцевому рівні, згідно з вимогами «Порядку формування тарифів на теплову енергію, її виробництво, транспортування та постачання, послуги з постачання теплової енергії і постачання гарячої води», затвердженого Постановою Кабінету Міністрів України від 01.06.2011 № 869 в редакції постанови Кабінету Міністрів України від 3 квітня 2019 року № 291) «Про забезпечення єдиного підходу до формування тарифів на комунальні послуги».

32. Без встановлення наведеної обставини є передчасним висновок судів попередніх інстанцій про те, що внаслідок протиправної поведінки (затвердження тарифів у розмірах значно нижчих від економічно обґрунтованих) відповідач порушив основний принцип регулювання діяльності суб`єктів природних монополій - принцип самоокупності суб`єктів природних монополій.

33. Суд касаційної інстанції в силу положень ст. 300 ГПК України не може встановлювати або вважати доведеними обставини, що не були встановлені у рішенні або постанові суду.

34. Відповідно до положень п. 1 ч. 3 ст. 310 ГПК України, підставою для скасування судового рішення та направлення справи на новий розгляд є також порушення норм процесуального права, на які посилається скаржник у касаційній скарзі, що унеможливило встановлення фактичних обставин, які мають значення для правильного вирішення справи, якщо суд не дослідив зібрані у справі докази, за умови висновку про обґрунтованість заявлених у касаційній скарзі підстав касаційного оскарження, передбачених пунктами 1, 2, 3 частини другої статті 287 цього Кодексу.

35. З урахуванням того, що суди попередніх інстанцій не дослідили зібрані докази у справі для встановлення обставин, які мають значення для правильного вирішення справи, колегія суддів суду касаційної інстанції, на підставі приписів п. 1 ч. 3 ст. 310 ГПК України, дійшла висновку про часткове задоволення касаційної скарги та про скасування рішення Господарського суду Полтавської області від 16.12.2021 та постанови Східного апеляційного господарського суду від 18.01.2023 з направленням справи № 917/1125/21 на новий розгляд до суду першої інстанції.

36. Оскільки за наслідками касаційного розгляду суд касаційної інстанції скасував рішення судів попередніх інстанцій і направив справу на новий розгляд до суду першої інстанції, судові витрати у вигляді судового збору за подання касаційної скарги та апеляційної скарги судом касаційної інстанції не розподіляються.

Керуючись ст. ст. 240, 300, 301, 304, 308, 310, 314, 315, 317 ГПК України, Верховний Суд, -

П О С Т А Н О В И В :

1. Касаційну скаргу Гоголівської селищної ради задовольнити частково.

2. Рішення Господарського суду Полтавської області від 16.12.2021 та постанову Східного апеляційного господарського суду від 18.01.2023 по справі №917/1125/21 скасувати.

3. Справу № 917/1125/21 направити на новий розгляд до Господарського суду Полтавської області.

Постанова суду касаційної інстанції набирає законної сили з моменту її прийняття, є остаточною і оскарженню не підлягає.

Головуючий С.В. Жуков

Судді К.М. Огороднік

В.Я. Погребняк