Рішення

від 23.02.2022 по справі 954/764/21

НОВОВОРОНЦОВСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД ХЕРСОНСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа № 954/764/21

Номер провадження 2/954/4/22

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

23 лютого 2022 рокусмт Нововоронцовка

Нововоронцовський районний суд Херсонської області в складі:

головуючого судді Гончаренка О.В.

за участю секретаря судових засідань Гетьман О.В.

представника позивача ОСОБА_1

представника відповідача Петриченка Г.О.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду смт. Нововоронцовка Херсонської області цивільну справу за позовом представника позивача Яковченка Валерія Івановича, в інтересах позивача ОСОБА_2 до фермерського господарства з відокремленою садибою «Валентина» про розірвання договору оренди землі, -

ВСТАНОВИВ:

Представник позивача Яковченко В.І. в інтересах ОСОБА_2 звернувся до суду з позовною заявою до ФГ ВС «Валентина», у якому просив розірвати договір оренди землі від 02.01.2010 року щодо земельної ділянки загальною площею 6,43 га з кадастровим номером 6524183000:03:033:0018. Позовна заява мотивована тим, що позивач є власником вказаної земельної ділянки, яка розташована на території Миролюбівської сільської ради Нововоронцовського району Херсонської області. Відповідачем не проводилася щорічна виплата орендної плати, окрім разової виплати. Неналежне виконання відповідачем свого обов`язку щодо виплати орендної плати позбавляє позивача грошових коштів, тому просив суд розірвати договір оренди землі.

Представник позивача у судовому засіданні позов підтримав, просив задовольнити.

Представник відповідача заперечив проти задоволення позову, зазначив, що орендна плата за вказану земельну ділянку справлялася належним чином власнику, одноразовим платежем наперед за 2010-2033 роки. Вказане підтверджується доданими письмовими доказами.

Заслухавши пояснення сторін, всебічно, повно, об`єктивно та безпосередньо дослідивши наявні у справі докази, які є належними, допустимими і достовірними у їх сукупності, суд приходить до наступних висновків.

Судом встановлені наступні обставини справи та відповідні їм правовідносини.

Згідно державного акту на право власності на земельну ділянку серії ЯД № 735986 від 04 лютого 2009 року ОСОБА_2 є власником земельної ділянки загальною площею 6,43 га з кадастровим номером 6524183000:03:033:0018 на території Миролюбівської сільської ради Нововоронцовського району Херсонської області.

Згідно договору оренди земельної ділянки від 02.01.2010 року укладеного між ОСОБА_2 і ФГ ВС «Валентина», позивач передав в оренду відповідачу вказану земельну ділянку строком на 49 років. Договір зареєстровано в Нововоронцовському районному відділі ДП «Центр державного земельного кадастру» 01.09.2010 року за № 4АА001961/041072600006.

Згідно п. 9 вказаного Договору оренди орендна плата вноситься у формі та розмірі 1,5% від грошової оцінки земельної ділянки з урахуванням індексації, у натуральній формі по діючих цінах на дату видачі зернових, соняшник, січки, у відробітковій формі оранка городу.

Відповідно до ст. 526 ЦК України зобов`язання має виконуватись належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких вимог та умов - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Згідно із ст. 629 ЦК України договір є обов`язковим для виконання сторонами.

Відповідно до ч.1 та 2 ст.651 ЦК України зміна або розірвання договору допускається лише за згодою сторін, якщо інше не встановлено договором або законом. Договір може бути змінено або розірвано за рішенням суду на вимогу однієї із сторін у разі істотного порушення договору другою стороною та в інших випадках, встановлених договором або законом. Істотним є таке порушення стороною договору, коли внаслідок завданої цим шкоди друга сторона значною мірою позбавляється того, на що вона розраховувала при укладенні договору.

Статтею 23 Закону України «Про оренду землі» передбачено, що відносини, пов`язані з орендою землі, регулюються Земельним кодексом України, Цивільним кодексом України, цим Законом, іншими нормативно - правовими актами, прийнятими відповідно до них, а також договором оренди землі.

Згідно зі ст. 13 Закону України «Про оренду землі» договір оренди землі - це договір, за яким орендодавець зобов`язаний за плату передати орендареві земельну ділянку у володіння і користування на певний строк, а орендар зобов`язаний використовувати земельну ділянку відповідно до умов договору та вимог земельного законодавства.

Відповідно до ст. 13 Закону України «Про оренду землі» істотними умовами договору оренди землі: є об`єкт оренди (кадастровий номер, місце розташування та розмір земельної ділянки); строк дії договору оренди; орендна плата із зазначенням її розміру, індексації, способу та умов розрахунків, строків, порядку її внесення і перегляду та відповідальності за її несплату.

Згідно з положеннями статей21,22 Закону України «Про оренду землі» орендна плата за землю - це платіж, який орендар вносить орендодавцеві за користування земельною ділянкою. Розмір, форма і строки внесення орендної плати за землю встановлюються за згодою сторін у договорі оренди (крім строків внесення орендної плати за земельні ділянки державної та комунальної власності, які встановлюються відповідно доПодаткового кодексу України). Обчислення розміру орендної плати за землю здійснюється з урахуванням індексів інфляції, якщо інше не передбачено договором оренди. Орендна плата може справлятися у грошовій, натуральній та відробітковій (надання послуг орендодавцю) формах. Сторони можуть передбачити в договорі оренди поєднання різних форм орендної плати. Орендна плата за земельні частки (паї) встановлюється, як правило, у грошовій формі. За добровільним рішенням власника земельної частки (паю) орендна плата за земельні частки (паї) може встановлюватися у натуральній формі. Внесення орендної плати оформлюється письмово, за винятком перерахування коштів через фінансові установи.

Відповідно до ч.1 ст. 32 Закону України «Про оренду землі» на вимогу однієї із сторін договір оренди землі може бути достроково розірваний за рішенням суду в разі невиконання сторонами обов`язків, передбачених статтями 24 і 25 цього Закону та умовами договору, а також на підставах, визначених ЗК України та іншими законами України.

Відповідно до п. «д» ч. 1 ст. 141 ЗК Українипідставою для припинення права користування земельною ділянкою є систематична несплата орендної плати.

Аналіз вище вказаних норм дає підстави для висновку про те, що підставою для розірвання договору оренди землі є саме систематична несплата орендної плати. Зазначені положення закону вимагають систематичної (два та більше випадки) несплати орендної плати, передбаченої договором, як підставу для розірвання договору оренди.

Згідно зі ст. 610 ЦК України порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання).

Таким чином, неналежне виконання умов договору, а саме невиконання обов`язку зі сплати орендної плати є порушенням умов договору оренди земельної ділянки, яке дає право орендодавцю вимагати розірвання такого договору, оскільки згідно зі ст. 526 ЦК України зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Факт систематичногопорушення договоруоренди земельноїділянки щодосплати орендноїплати єпідставою длярозірвання такогодоговору прощо йсвідчить усталенасудова практикаВерховного Судуі застосуваннятакого правовогонаслідку якрозірвання договорусудом самез підставиістотності допущеногопорушення договорувідповідає загальнимзасадам цивільногозаконодавства. Указана позиція висловлена Верховним Судом у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду 27 січня 2020 року в рамках справи №469/908/15-ц, провадження №61-34891св18 (ЄДРСРУ №87211408). Аналогічні правові висновки містяться у постанові Верховного Суду України від 12 грудня 2012 року у справі №6-146цс12, у постанові Об`єднаної палати Касаційного цивільного суду у складі Верховного Суду від 06 березня 2019 року у справі №183/262/17 та у постановах Касаційного цивільного суду у складі Верховного Суду від 31 січня 2019 року у справі №527/570/17-ц та від 14 листопада 2018 року у справі №484/301/18.

Вирішуючи питання щодо наявності факту систематичної несплати орендної плати, суд враховував наступне.

Діючим законодавством та вказаним Договором оренди, укладеним між сторонами, не виключалося можливість виконання зобов`язання та сплати орендної плати наперед.

Згідно видаткового касового ордеру № 47 від 23 лютого 2010 року ОСОБА_2 отримав від ФГ ВС «Валентина» 29160грн. в якості орендної плати за договором оренди земельної ділянки № 4АА001961/041072600006 від 02.01.2010 року, орендна плата за 2010-2033 роки, про що ним поставлений підпис у касовому ордери із зазначенням суми коштів прописом. Щодо внесення орендної плати наперед не заперечується стороною позивача.

Посилання представника позивача на необхідності сплати орендної плати відповідачем виключно щорічно та у натуральній формі, а у зв`язку із цим недотримання ним умов договору, на думку суду, не є підставою в межах заявлених позовних вимог для задоволення позову та розірвання вказаного договору оренди земельної ділянки.

Також під час судового розгляду не було доведено позивачем і факт укладення договору на інший строк, ніж той, що передбачений у п. 8 вказаного Договору оренди.

Відповідно до частини третьої статті 12ЦПК України кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Згідно з частиною першою статті 76ЦПК України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.

Належними є докази, які містять інформацію щодо предмета доказування. Предметом доказування є обставини, що підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення (частини перша та друга статті 77 ЦПК України).

Відповідно до частини другої статті 78ЦПК України обставини справи, які за законом мають бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.

Згідно зі статтею 80ЦПК України достатніми є докази, які у своїй сукупності дають змогу дійти висновку про наявність або відсутність обставин справи, які входять до предмета доказування.

Питання про достатність доказів для встановлення обставин, що мають значення для справи, суд вирішує відповідно до свого внутрішнього переконання.

Частиною першою статті 89ЦПК України визначено, що суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів.

Отже, позивачем не доведено факт систематичної несплати орендної плати за землю з боку відповідача, а відтак позов не підлягає задоволенню.

Керуючись ст.ст. 3, 4, 5, 12, 13, 76-81, 141, 206, 259, 263-265, 268, 273, 430 ЦПК України, суд,

УХВАЛИВ :

У задоволенні позову представника позивача Яковченка Валерія Івановича, в інтересах позивача ОСОБА_2 дофермерського господарстваз відокремленоюсадибою «Валентина»про розірваннядоговору орендиземлі відмовити.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення до Херсонського апеляційного суду.

Повний текст рішення виготовлений 21.03.2022 року.

СуддяО.В. Гончаренко