Ухвала

від 10.05.2023 по справі 522/16924/22

ПРИМОРСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД М.ОДЕСИ

Справа № 522/16924/22

Номер провадження № 1-кс/522/2067/23

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

(повний текст)

10 травня 2023 року м. Одеса

Слідчий суддя Приморського районного суду м. Одеси ОСОБА_1 , при секретарі ОСОБА_2 , за участю прокурора ОСОБА_3 , представника власника майна - адвоката ОСОБА_4 , розглянувши у відкритому судовому засіданні клопотання представника ОСОБА_5 - адвоката ОСОБА_4 , у кримінальному провадженні №42022160000000261 від 25.08.2022 року, за ознаками вчинення кримінальних правопорушень, передбачених ч. 4 ст. 368-3 та ч. 3 ст.332 КК України, про скасування арешту майна, -

ВСТАНОВИВ:

До Приморського районного суду міста Одеси надійшло клопотання представника ОСОБА_5 - адвоката ОСОБА_4 про скасування арешту майна накладеного ухвалою Приморського районного суду м. Одеси від 30.12.2022 року, у межах кримінального провадження №42022160000000261 від 25.08.2022 року, яке виявлено та вилучене 14.12.2022 року в ході проведення обшуку за місцем проживання гр. ОСОБА_5 за адресою: АДРЕСА_1 , а саме з:

- смартфон Samsung Galaxy ZFlip 3 s/n НОМЕР_3;

- смартфон Apple iPhone 12 Pro MAX, s/n НОМЕР_1.

В частині накладення арешту на ноутбук Asus Zenbook, виявлений та вилучений 14.12.2022 року під час проведення обшуку квартири АДРЕСА_2 , за місцем проживання громадянина ОСОБА_5 відмовлено.

На думку адвоката, на даний час відпала потреба у застосуванні заходу забезпечення кримінального провадження у вигляді арешту смартфонів, належних ОСОБА_5 : Samsung Galaxy ZFlip 3 s/n НОМЕР_3 та Apple iPhone 12 Pro MAX, s/n НОМЕР_1 з огляду на наступні обставини..

Так вилучені 14 грудня 2022 року смартфони, тобто вже більш ніж три місяця тому, не мають відношення до обставин, що розслідуються у кримінальній справі, у якій ОСОБА_5 не є особою щодо якої здійснюється провадження (не є підозрюваною особою).

При цьому членство ОСОБА_5 у громадській організації «Українське об`єднання моряків», його знайомство з підозрюваної через цю організацію, спілкування з нею, не є беззастережним доказом його протиправної діяльності або має будь-яку доказову базу для кримінальної справи.

Більш того, обставини, які б підтверджували факт наявності підстав вважати, що арештоване майно - смартфони, належні ОСОБА_5 , є доказом злочину, тобто були об`єктом кримінально протиправних дій та зберегли на собі сліди кримінального правопорушення встановлені не були, з урахуванням того, що у органу досудового розслідування з 14.12.2022 року було достатньо часу для виконання всіх необхідних процесуальних дій з даним майном.

До того ж у протоколі обшуку від 14.12.2022 року не зазначено про неможливість доступу до інформації, що безпосередньо міститься у зазначених смартфонах, так само як і не зазначено про те, що цей доступ був обмежений або пов`язаний із подоланням системи логічного захисту.

Відтак за майже більш ніж три місяця з моменту вилучення майна, слідчі та прокурори мали реальну можливість оглянути зазначені смартфони на предмет перевірки наявної у них інформації, ознайомитися з нею та скопіювати із залученням спеціаліста, копія якої вважалась би доказом певних обставин чи фактів.

На даний час тривалий арешт смартфонів негативно впливає на роботу ОСОБА_5 , оскільки смартфони постійно використовувались останнім у т.ч. у його трудової діяльності, як засоби для зв`язку зі співробітниками підприємства, на якому ОСОБА_5 працює, для зв`язку з партнерами підприємства, потенційними клієнтами.

Обставини відсутності на протязі вже більш ніж три місяця, вказаних смартфонів у ОСОБА_5 , створили труднощі також і у спілкуванні у сімейному побуту.

У зв`язку з вищевикладеним, заявник звернувся до суду з клопотанням про скасування арешту майна.

Позиція учасників судового розгляду.

Прокурор в судовому засіданні заперечувала проти скасування арешту майна, оскільки воно має ознаки речових доказів в рамках вказаного кримінального провадження. Окрім цього, прокурором в судовому засіданні було повідомлено, що ОСОБА_6 дала покази на стадії досудового розслідування щодо причетності ОСОБА_5 , в вилученому його мобільному телефоні містяться переписки з ОСОБА_6 .

У судовому засіданні представник власника майна - адвокат ОСОБА_4 просив скасувати повністю накладений арешт, повідомив, що орган досудового розслідування мав достатньо часу провести усі необхідні слідчі дії з вилученими мобільними телефонами, зняти усю необхідну інформацію.

Дослідивши матеріали клопотання, слідчий суддя приходить до висновку, що заявлене клопотання підлягає частковому задоволенню з наступних підстав.

Мотиви слідчого судді.

Відповідно до ч. 1 ст. 174 КПК України підозрюваний, обвинувачений, їх захисник, законний представник, інший власник або володілець майна, представник юридичної особи, щодо якої здійснюється провадження, які не були присутні при розгляді питання про арешт майна, мають право заявити клопотання про скасування арешту майна повністю або частково. Таке клопотання під час досудового розслідування розглядається слідчим суддею, а під час судового провадження - судом.

Згідно із ч.1 ст.170 КПК України, арештом майна є тимчасове, до скасування у встановленому цим Кодексом порядку, позбавлення за ухвалою слідчого судді або суду права на відчуження, розпорядження та/або користування майном, щодо якого існують достатні підстави вважати, що воно є предметом, засобом чи знаряддям вчинення злочину, доказом злочину, набуте злочинним шляхом, доходом від вчиненого злочину, отримане за рахунок доходів від вчиненого злочину або може бути конфісковане у підозрюваного, обвинуваченого, засудженого чи юридичної особи, до якої може бути застосовано заходи кримінально-правового характеру, або може підлягати спеціальній конфіскації щодо третіх осіб, юридичної особи або для забезпечення цивільного позову. Арешт майна скасовується у встановленому цим Кодексом порядку.

Завданням арешту майна є запобігання можливості його приховування, пошкодження, псування, знищення, перетворення, відчуження. Слідчий, прокурор повинні вжити необхідних заходів з метою виявлення та розшуку майна, на яке може бути накладено арешт у кримінальному провадженні, зокрема шляхом витребування необхідної інформації у Національного агентства України з питань виявлення, розшуку та управління активами, одержаними від корупційних та інших злочинів, інших державних органів та органів місцевого самоврядування, фізичних і юридичних осіб.

Частиною 2 ст.170 КПК України встановлено, що метою арешту майна є забезпечення кримінального провадження, забезпечення цивільного позову у кримінальному провадженні, забезпечення конфіскації або спеціальної конфіскації. Арештованим може бути майно, яким володіє, користується чи розпоряджається підозрюваний, обвинувачений, засуджений, треті особи, юридична особа, до якої може бути застосовано заходи кримінально-правового характеру за рішенням, ухвалою суду, слідчого судді.

Треті особи, майно яких може бути арештовано, - особи, які отримали чи придбали у підозрюваної, обвинуваченої чи засудженої особи майно безоплатно або в обмін на суму, значно нижчу ринкової вартості, або знали чи повинні були знати, що мета такої передачі - отримання доходу від майна, здобутого внаслідок вчинення злочину, приховування злочину та/або уникнення конфіскації.

Відповідно до приписів ч.3 ст.170 КПК України, підставою арешту майна є наявність ухвали слідчого судді чи суду за наявності сукупності підстав чи розумних підозр вважати, що майно є предметом, доказом злочину, засобом чи знаряддям його вчинення, набуте злочинним шляхом, є доходом від вчиненого злочину або отримане за рахунок доходів від вчиненого злочину. Арешт майна можливий також у випадках, коли санкцією статті Кримінального кодексу України, що інкримінується підозрюваному, обвинуваченому, передбачається застосування конфіскації, до підозрюваної, обвинуваченої особи заявлено цивільний позов у кримінальному провадженні. Арешт також може бути застосовано до майна третіх осіб з урахуванням частини другої цієї статті.

Відповідно до правової позиції Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ, викладеної ним в п.2 р.2.6 «Узагальнення судової практики щодо розгляду слідчим суддею клопотань про застосування заходів забезпечення кримінального провадження» 2014 рік (далі - Узагальнення), правильною є практика, коли слідчі судді визнають клопотання про накладення арешту на майно передчасними та відмовляють у їх задоволенні, оскільки на момент їх розгляду, особам, про майно яких йдеться в клопотанні, не повідомлено про підозру.

Пунктом 6 р.2.6 «Узагальнення судової практики щодо розгляду слідчим суддею клопотань про застосування заходів забезпечення кримінального провадження» 2014 рік, метою застосування арешту майна є забезпечення можливості конфіскації майна або цивільного позову. При цьому слід пам`ятати, що сторона кримінального провадження, яка подає клопотання про арешт майна зобов`язана навести підстави, у зв`язку з якими потрібно здійснити арешт майна (правову кваліфікацію правопорушення, яке передбачає покарання у вигляді конфіскації майна, докази факту завдання шкоди і розміру цієї шкоди). У свою чергу, слідчий суддя, задовольняючи клопотання про накладення арешту на майно, зобов`язаний навести ці підстави у рішенні.

Відповідно до правової позиції Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ, викладеної ним в п.2 р.2.6 «Узагальнення судової практики щодо розгляду слідчим суддею клопотань про застосування заходів забезпечення кримінального провадження» 2014 рік, навіть якщо у слідчого судді є достатні підстави вважати, що певною особою було вчинено кримінальне правопорушення, він не має повноважень накладати арешт на майно особи, яка не є підозрюваним.

З матеріалів клопотання встановлено, що у рамках кримінального провадження № 42022160000000261 від 25.08.2022 року, за ознаками вчинення кримінальних правопорушень, передбачених ч. 4 ст. 368-3 та ч. 3 ст.332 КК України, ухвалою слідчого судді Приморського районного суду м. Одеси від 30.12.2022 року накладено арешт на майно, яке було виявлено та вилучене 14.12.2022 року за місцем проживання ОСОБА_5 за адресою: АДРЕСА_1 , а саме на:

- смартфон Samsung Galaxy ZFlip 3 s/n НОМЕР_3;

- смартфон Apple iPhone 12 Pro MAX, s/n НОМЕР_1.

Відповідно до ч. 2 ст. 170 КПК України арешт майна допускається з метою забезпечення:

1) збереження речових доказів;

2) спеціальної конфіскації;

3) конфіскації майна як виду покарання або заходу кримінально-правового характеру щодо юридичної особи;

4) відшкодування шкоди, завданої внаслідок кримінального правопорушення (цивільний позов), чи стягнення з юридичної особи отриманої неправомірної вигоди.

Так, на даний час органом досудового розслідування не доведено, що в подальшому існує потреба в арешті вилученого за адресою: АДРЕСА_1 , смартфону марки Samsung Galaxy ZFlip 3 s/n НОМЕР_3, оскільки вилучений за цією адресою смартфон не було визнано речовим доказом. Таке тривале обмеження особи в реалізації права власності без передбачених законом підстав є порушенням конституційних прав ОСОБА_5 .

З моменту накладення арешту на майно минуло багато часу, усі необхідні слідчі дії з вилученим смартфоном марки Samsung Galaxy ZFlip 3 s/n НОМЕР_3 могли бути проведенні органом досудового розслідування.

За таких обставин, зважаючи на зазначені обставини, слідчий суддя вважає, що подане заявником клопотання про скасування арешту майна в частині смартфону марки Samsung є обґрунтованим та підлягає задоволенню в частині скасування арешту ноутбуку, оскільки існують передбачені Законом підстави для скасування арешту майна.

Щодо скасування арешту з смартфону Apple iPhone 12 Pro MAX, s/n НОМЕР_1 , який належить ОСОБА_5 , слідчий суддя дійшов наступних висновків.

Згідно наданої прокурором в судовому засіданні копії постанови старшого слідчого в ОВССВ УСБУ в Одеській області ОСОБА_7 від 03.01.2023 року, мобільний телефон Apple iPhone 12 Pro MAX, s/n НОМЕР_1 , з сім-карткою НОМЕР_2 , який належить ОСОБА_5 , визнаний як речовий доказ в рамках кримінального провадження №42022160000000261 від 25.08.2022 року.

Згідно наданого прокурором в судовому засіданні протоколу огляду від 13.01.2023 року та наявних до нього скріншотів переписок в мобільному телефоні ОСОБА_5 з ОСОБА_6 , видно, що ОСОБА_5 зустрічався з заявником у вказаному кримінальному провадженні, взяв від нього документи та гроші, тобто ОСОБА_5 виконував вказівки ОСОБА_8 , переписувався з нею щодо виконання злочину, передбаченого ст. 332 КК України.

Досудове розслідування у вказаному кримінальному провадженні ще не закінчене, докази, які містяться у вказаному мобільному телефоні Apple iPhone 12 Pro MAX мають значення для органу досудового розслідування.

Враховуючи вищевикладене, слідчий суддя приходить до висновку, що в скасуванні арешту з мобільного телефону Apple iPhone 12 Pro MAX, s/n НОМЕР_1 , з сім-карткою НОМЕР_2 , який належить ОСОБА_5 , слід відмовити.

Керуючись ст.ст. 167-174 КПК України, слідчий суддя, -

УХВАЛИВ:

Клопотання представника ОСОБА_5 - адвоката ОСОБА_4 про скасування арешту майна - задовольнити частково.

Скасувати арешт майна, накладений ухвалою слідчого судді Приморського районного суду м.Одеси від 30.12.2022 року, яке було виявлено та вилучене 14.12.2022 року за місцем проживання ОСОБА_5 за адресою: АДРЕСА_1 , а саме:

- смартфон Samsung Galaxy ZFlip 3 s/n НОМЕР_3 .

Зобов`язати старшого слідчого в ОВС СВ УСБУ в Одеській області ОСОБА_7 , або іншого слідчого з групи слідчих у вказаному кримінальному провадженні, негайно повернути зазначене смартфон Samsung Galaxy ZFlip 3 s/n НОМЕР_3 власнику за належністю, а саме ОСОБА_5 .

В іншій частині клопотання про скасування арешту, а саме з мобільного телефону Apple iPhone 12 Pro MAX, s/n НОМЕР_1 , - відмовити з підстав, вказаних в мотивувальній частині ухвали слідчого судді.

Ухвала оскарженню не підлягає.

Повний текст ухвали слідчого судді складено та проголошено 12.05.2023 року о 16:00 годині в залі суду №131.

Слідчий суддя: ОСОБА_9

10.05.2023