Справа № 279/2654/23
Провадження № 2/279/895/23
У Х В А Л А
12.06.2023 року
Суддя Коростенеського міськрайонного суду Житомирськоїобласті Недашківська Л.А. по цивільній справі №279/2654/23 за позовом ОСОБА_1 до Приватного акціонерного товариства "Коростенський завод МДФ", Товариства з обмеженою відповідальністю "Українська холдингова лісопильна компанія" про стягнення моральної шкоди, завданої внаслідок порушення права на безпечне для життя і здоров`я довкілля, на безпечні і здорові умови проживання,
В С Т А Н О В И В :
Відповідно до протоколу автоматизованого розподілу судової справи 12.06.2023 року в провадження судді Коростенського міськрайонного суду Недашківської Л.А. надійшов позов ОСОБА_1 до Приватного акціонерного товариства "Коростенський завод МДФ", Товариства з обмеженою відповідальністю "Українська холдингова лісопильна компанія" про стягнення моральної шкоди, завданої внаслідок порушення права на безпечне для життя і здоров`я довкілля, на безпечні і здорові умови проживання.
Ознайомившись з матеріалами справи та доданими до неї додатками, вбачається, що є обставини, за яких я, як суддя головуючий, не можу приймати участь в розгляді даної цивільної справи, з наступних підстав.
Частиною статті 39 ЦПК України передбачено, що з підстав зазначених у статтях 36,37,38 цього кодексу, суддя, секретар судового засідання, експерт, спеціаліст, перекладач зобов`язані заявити самовідвід.
Відповідно до пункту 5 частини першоїст.36 ЦПК Українисуддя не може розглядати справу і підлягає відводу (самовідводу), якщо є інші обставини, що викликають сумнів в неупередженості або об`єктивності судді.
Інститут відводу (самовідводу) є однією з найважливіших гарантій здійснення правосуддя неупередженим та справедливим судом. Відвід (самовідвід) дозволяє виключити найменшу підозру в зацікавленості судді в результатах розгляду конкретної справи, навіть якщо насправді такої зацікавленості немає, оскільки пріоритетною тут є суспільна довіра до суду.
У ст.15 Кодексу суддівської етики та п.2.5 Бангалорських принципів поведінки суддів, затверджених резолюцією Економічної та Соціальної Ради ООН від 27 липня 2006 року №2006/23, зазначено, що суддя повинен взяти самовідвід від участі в будь-якому процесі, коли для нього неможливе винесення неупередженого рішення у справі або коли сторонньому спостерігачеві може видатись, що суддя не здатен винести неупереджене рішення.
Відповідно дост.2 Закону України від 02 червня 2016 року № 1402-VIII «Про судоустрій і статус суддів»суд, здійснюючи правосуддя на засадах верховенства права, забезпечує кожному право на справедливий суд та повагу до інших прав і свобод, гарантованихКонституцієюі законами України, а також міжнародними договорами, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України.
Згідно ізст.6 Закону України від 02 червня 2016 року № 1402-VIII «Про судоустрій і статус суддів»здійснюючи правосуддя, суди є незалежними від будь-якого незаконного впливу. Суди здійснюють правосуддя на основіКонституціїі законів України та на засадах верховенства права.
Відповідно до пункту 1ст.6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод(далі-Конвенція) кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом, який вирішить спір щодо його прав та обов`язків цивільного характеру або встановить обґрунтованість будь-якого висунутого проти нього кримінального обвинувачення.
Безсторонність означає відсутність упередженості та необ`єктивності. Згідно з усталеною практикою Європейського суду з прав люлини існування безсторонності для цілей пункту першого ст.6 Конвенції повинно встановлюватися згідно з: суб`єктивним критерієм, врахувавши особисті переконання та поведінку конкретного судді, тобто чи мав суддя особисту упередженість або чи був він об`єктивним у цій справі, та об`єктивним критерієм, іншими словами, шляхом встановлення того, чи забезпечував сам суд та, серед інших аспектів, його склад, достатні гарантії для того, щоб виключити будь-який обґрунтований сумнів у його безсторонності. У цьому відношенні навіть вигляд має певну важливість - іншими словами, має не лише здійснюватися правосуддя - ще має бути видно, що воно здійснюється, адже йдеться про довіру, яку в демократичному суспільстві суди повинні вселяти у громадськість (рішення від 26 жовтня 1984 року в справі «Де Куббер проти Бельгії», від 01 жовтня 1982 року «Пєрсак проти Бельгії», від 15 грудня 2011 року «Паскал проти України», «Ветштайн проти Швейцарії» тощо).
Тобто, згідно з прецедентною практикою Європейського Суду з прав людини суд має забезпечити достатні гарантії для того, щоб виключити будь-який обґрунтований сумнів у його безсторонності.
Як зазначено у Висновку № 1 (2001) Консультативної ради європейських суддів для Комітету Міністрів Ради Європи про стандарти незалежності судових органів та незмінюваність суддів, незалежність судової влади означає повну неупередженість із боку суддів. При винесенні судових рішень щодо сторін у судовому розгляді судді повинні бути безсторонніми, вільними від будь-яких зв`язків, прихильності чи упередження, що впливає або може сприйматися як таке, що впливає на здатність судді приймати незалежні рішення. Судова влада повинна користуватися довірою не тільки з боку сторін у конкретній справі, але й з боку суспільства в цілому. Суддя повинен не тільки бути реально вільним від будь-якого невідповідного упередження або впливу, але він або вона повинні бути вільними від цього й в очах розумного спостерігача. В іншому випадку довіра до незалежності судової влади буде підірвана.
Оскільки,в моємупровадженні перебувалицивільні справиз аналогічнимипозовними вимогамидо Приватногоакціонерного товариства«Коростенський заводМДФ,товариства зобмеженою відповідальністю« Українськахолдингова лісопильнакомпанія» проприпинення екологічнонебезпечної діяльностіпідприємств натериторії м.Коростеня Житомирськоїобласті тастягнення моральноїшкоди пояким представникомвідповідача заявлалисьвідводи головуючомусудді,що свідчиьтьпро те,що відповідачмає сформованупозицію проте,що ухваленеголовуючим суддеюу справірішення небуде об`єктивним,оскільки нимрозглядались іншіаналогічні справиз тихже спірнихправовідносин,що викликаєв ньогонедовіру дотакого суду, з метою уникнення сумнівів щодо можливої необ`єктивності та упередженості суду при розгляді справи, з метою запобігання упередженого ставлення сторони процесу до судуі передчасної недовіри до можливого судового рішення, з метою забезпечення учасникам справи права на безсторонній суд, існують підстави длясамовідводу головуючого по справі.
На підставі викладеного, керуючись ст.ст.33, 36, 39, 40, 41 ЦПК України,
П О С Т А Н О В И В :
Заявити по цивільній справі за позовом ОСОБА_1 до Приватного акціонерного товариства "Коростенський завод МДФ", Товариства з обмеженою відповідальністю "Українська холдингова лісопильна компанія" про стягнення моральної шкоди, завданої внаслідок порушення права на безпечне для життя і здоров`я довкілля, на безпечні і здорові умови проживання самовідвід.
Справу передати до канцелярії суду для вирішення питання про її повторний автоматизований розподіл.
Ухвала оскарженню не підлягає.
Суддя Недашківська Л.А.
Копія згідно з оригіналом
Суд | Коростенський міськрайонний суд Житомирської області |
Дата ухвалення рішення | 12.06.2023 |
Оприлюднено | 14.06.2023 |
Номер документу | 111461028 |
Судочинство | Цивільне |
Категорія | Справи у спорах про недоговірні зобов’язання, з них про відшкодування шкоди, з них завданої порушенням законодавства про охорону навколишнього природного середовища |
Цивільне
Коростенський міськрайонний суд Житомирської області
Недашківська Л. А.
Всі матеріали на цьому сайті розміщені на умовах ліцензії Creative Commons Із Зазначенням Авторства 4.0 Міжнародна, якщо інше не зазначено на відповідній сторінці
© 2016‒2025Опендатабот
🇺🇦 Зроблено в Україні