Рішення

від 06.06.2023 по справі 698/217/22

КАТЕРИНОПІЛЬСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД ЧЕРКАСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа № 698/217/22

Провадження № 2/698/26/23

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

06 червня 2023 р. Катеринопільський районний суд Черкаської області у складі:

головуючого судді Лазаренка В.В.,

при секретарісудових засідань Гончар Т.О.,

розглянувши у порядку спрощеного позовного провадження з викликом сторін цивільну справу за позовною заявою Акціонерного товариства Комерційний банк «ПриватБанк» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості,-

ВСТАНОВИВ:

Представник позивача АТ КБ «ПриватБанк» звернувся до Катеринопільського районного суду Черкаської області з позовом до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором про надання банківських послуг № б/н від 15.06.2011 року у розмірі 38361,69 грн. та стягнення судових витрат.

Позовна заява мотивована тим, що ОСОБА_1 звернулася до АТ КБ «ПриватБанк» з метою отримання банківських послуг, у зв`язку з чим підписала заяву № б/н від 15.06.2011 року. ОСОБА_1 при підписанні анкети-заяви підтвердила свою згоду на те, що підписана заява разом з «Умовами та Правилами надання банківських послуг», «Тарифами», які викладені на банківському сайті www.privatbank.ua, складає між нею та Банком Договір про надання банківських послуг, а також підтвердила той факт, що вона була повністю проінформована про умови кредитування в АТ КБ «ПриватБанк», які були надані їй для ознайомлення в письмовій формі. АТ КБ «ПриватБанк» свої зобов`язання за Договором виконав в повному обсязі, а саме надав відповідачці можливість розпоряджатись кредитними коштами на умовах передбачених договором та в межах встановленого кредитного ліміту. ОСОБА_1 умови кредитного договору належним чином не виконувала, внаслідок чого станом на 27.01.2022 року утворилася заборгованість у розмірі 38361,69 грн. із яких 26835,68 грн. заборгованість за тілом кредиту, 11526,01 грн. заборгованість за простроченими відсотками.

Ухвалою суду від 16.03.2022 року справу призначено до розгляду за правилами спрощеного позовного провадження, без виклику сторін.

Ухвалою судувід 28.03.2023року здійсненоперехід відрозгляду справиза правиламиспрощеного позовногопровадження безвиклику (повідомлення) сторін до розгляду справи в порядку спрощеного позовного провадження з викликом (повідомленням) сторін.

Витребувано у АТ КБ «ПРИВАТБАНК» всі наявні оригінали відповідної кредитної справи для проведення судової почеркознавчої експертизи.

Витребувано у ОСОБА_1 та АТ КБ «ПРИВАТБАНК» всі наявні оригінали письмових документів з вільними зразками почерку та підписів ОСОБА_1 ..

Визнано обов`язковою явку представника позивача АТ КБ «ПРИВАТБАНК» та відповідачки ОСОБА_1 та призначено судове засідання на 03.05.2023 року.

Ухвалою суду від 03.05.2023 року в задоволенні клопотання представника відповідачки ОСОБА_2 про зупинення провадження у справі відмовлено.

Ухвалою суду від 03.05.2023 року визнано обов`язковою явку в судове засідання представника позивача АТ КБ «ПРИВАТБАНК» та відповідачки ОСОБА_1 .. Відкладено судове засідання на 06.06.2023 року.

Ухвалою суду від 06.06.2023 року відмовлено в клопотанні представника відповідачки ОСОБА_2 про призначення в справі судової почеркознавчої експертизи.

Представник позивача в судовому засіданні позовні вимоги підтримав, 06.06.2023 року в судове засідання призначене на 15 год. 00 хв. не з`явився причин неявки суду не повідомив.

Відповідачка та її представник в судові засідання призначені на 03.05.2023 року та 06.06.2023 року не з`явилися, причин неявки суду не повідомили.

Оскільки в судове засідання сторони не з`явились, суд відповідно до ч. 2ст. 247 ЦПК Українипроводить слухання справи без фіксування судового процесу за допомогою звукозаписуючого технічного засобу.

Розглянувши документи і матеріали, з`ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов та заперечення, оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд дійшов висновку, що надані представником позивача докази та повідомлені ним обставини є достатніми для розгляду справи в порядку спрощеного позовного провадження, позовні вимоги підлягають частковому задоволенню з огляду на наступне.

Судом встановлено, що 15.06.2011 року ОСОБА_1 підписала Анкету-заяву про приєднання до Умов та Правил надання банківських послуг у Приватбанку та отримала платіжну картку кредитку «Універсальна» GOLD з розміром кредитного ліміту 500,00 грн., який у подальшому збільшився до 15000,00 грн., що підтверджується довідкою про зміну умов кредитування та обслуговування кредитної картки.

Відповідно до змісту вказаної Анкети-заяви про приєднання до Умов та Правил надання банківських послуг у ПриватБанку від 15.06.2011 року ОСОБА_1 підтвердила, що підписана нею заява разом з Пам`яткою клієнта, Умовами та Правилами надання банківських послуг у ПриватБанку, Тарифами складає між нею і банком договір про надання банківських послуг. Процентна ставка в анкеті-заяві не зазначена, відсутні умови договору про встановлення відповідальності у вигляді неустойки (пені, штрафів) за порушення зобов`язання у вигляді грошової суми та її визначеного розміру.

До кредитного договору Банк додавВитяг з Тарифів обслуговування кредитних карт «Універсальна» та Витяг з Умов та Правил надання банківських послуг у ПриватБанку.

Згідно з розрахунком заборгованості за договором кредиту від 15.06.2011 року встановлено, що станом на 27.01.2022 року заборгованість ОСОБА_1 становить 38361,69 грн., із яких: 26835,68 грн. заборгованість за тілом кредиту, 11526,01 грн. заборгованість за простроченими відсотками.

До позовної заяви долучено роздруківку з інформацією про деякі умови кредитування, які суд розцінює як паспорт споживчого кредиту до Умов та Правил надання банківських послуг, у якому визначено, зокрема, процентна ставка у межах пільгового періоду процентів річних, процентна ставка за межами пільгового періоду процентів річних, процентна ставка, яка застосовується при невиконанні зобов`язання щодо повернення кредиту, розмір пені, штрафів. Паспорт споживчого кредиту підписано ОСОБА_1 ..

Відповідно до приписів ч. 1 ст. 2 ЦПК України завданням цивільного судочинства є справедливий, неупереджений та своєчасний розгляд і вирішення цивільних справ з метою ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб, інтересів держави.

За змістом ч.ч. 1, 2 ст. 5 ЦПК України здійснюючи правосуддя, суд захищає права, свободи та інтереси фізичних осіб, права та інтереси юридичних осіб, державні та суспільні інтереси у спосіб, визначений законом або договором.У випадку, якщо закон або договір не визначають ефективного способу захисту порушеного, невизнаного або оспореного права, свободи чи інтересу особи, яка звернулася до суду, суд відповідно до викладеної в позові вимоги такої особи може визначити у своєму рішенні такий спосіб захисту, який не суперечить закону.

Приписами ч. 1 ст. 15 ЦК України передбачено право кожної особи на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання.

Відповідно до ч.ч. 1, 2 ст. 16 ЦК України кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу.Суд може захистити цивільне право або інтерес іншим способом, що встановлений договором або законом чи судом у визначених законом випадках.

Відповідно до правил ч.ч. 1, 2 ст. 207ЦК України правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо його зміст зафіксований в одному або кількох документах, у листах, телеграмах, якими обмінялися сторони. Правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо він підписаний його стороною (сторонами).

За змістом ст.ст.626,628 ЦК Українидоговором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків. Зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов`язковими відповідно до актів цивільного законодавства.

У ч.1ст. 638ЦК України встановлено, що договір є укладеним, якщо сторони досягли згоди з усіх істотних умов договору. Істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди.

За приписамич.1ст. 526ЦК України зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Відповідно довимог ч.1ст. 1054 ЦК Україниза кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов`язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти.

Приписами ч.2ст. 1054 ЦК Українивстановлено,що до відносин за кредитним договором застосовуються положенняпараграфа 1цієї глави, якщо інше не встановлено цим параграфом і не випливає із суті кредитного договору.

За змістом ст. 1055 ЦК України кредитний договір укладається у письмовій формі. Кредитний договір, укладений з недодержанням письмової форми, є нікчемним.

За правиломч.ч.1,2ст. 633 ЦК Українипублічним є договір, в якому одна сторона - підприємець взяла на себе обов`язок здійснювати продаж товарів, виконання робіт або надання послуг кожному, хто до неї звернеться (роздрібна торгівля, перевезення транспортом загального користування, послуги зв`язку, медичне, готельне, банківське обслуговування тощо). Умови публічного договору встановлюються однаковими для всіх споживачів, крім тих, кому за законом надані відповідні пільги.

Відповідно до приписів ч. 1 ст. 634 ЦК Українидоговором приєднання є договір, умови якого встановлені однією із сторін у формулярах або інших стандартних формах, який може бути укладений лише шляхом приєднання другої сторони до запропонованого договору в цілому. Друга сторона не може запропонувати свої умови договору.

У переважній більшості випадків застосування конструкції договору приєднання його умови розроблює підприємець (в даному випадку АТ КБ «ПриватБанк»).

Оскільки умови договорів приєднання розробляються банком, тому повинні бути зрозумілі усім споживачам і доведені до їх відома, у зв`язку із чим банк має підтвердити, що на час укладення відповідного договору діяли саме ці умови, а не інші. Тому з огляду на зміст статей 633, 634 ЦК Україниможна вважати, що другий контрагент (споживач послуг банку) лише приєднується до тих умов, з якими він ознайомлений.

За змістомстатті 1056-1 ЦК Українирозмір процентів та порядок їх сплати за договором визначаються в договорі залежно від кредитного ризику, наданого забезпечення, попиту і пропозицій, які склалися на кредитному ринку, строку користування кредитом, розміру облікової ставки та інших факторів.

Відповідно до ч. 1 ст.1048ЦК України позикодавець має право на одержання від позичальника процентів від суми позики, якщо інше не встановлено договором або законом. Розмір і порядок одержання процентів встановлюються договором. Якщо договором не встановлений розмір процентів, їх розмір визначається на рівні облікової ставки Національного банку України. У разі відсутності іншої домовленості сторін проценти виплачуються щомісяця до дня повернення позики.

Згідно зі ст.1049ЦК України позичальник зобов`язаний повернути позикодавцеві позику (грошові кошти у такій самій сумі або речі, визначені родовими ознаками, у такій самій кількості, такого самого роду та такої самої якості, що були передані йому позикодавцем) у строк та в порядку, що встановлені договором. Договір позики є укладеним з моменту передання грошей або інших речей, визначених родовими ознаками.

Банк, пред`являючи вимоги про погашення кредиту, просив у тому числі, крім тіла кредиту (сума, яку фактично отримала у борг позичальниця), стягнути заборгованість за простроченими відсотками за період з 15.06.2011 року по 27.01.2022 року.

Позивач, обґрунтовуючи право вимоги у цій частині, у тому числі їх розмір і порядок нарахування, крім самого розрахунку кредитної заборгованості за договором від 15.06.2011 року, посилався на Витяг з «Умов та Правил надання банківських послуг в ПриватБанку», який розміщений на сайті (https://privatbank.ua), як невід`ємну частину спірного договору.

Витягом з «Умов та Правил надання банківських послуг в ПриватБанку», що наданий позивачем на підтвердження позовних вимог, визначено, зокрема: пільговий період користування коштами, процентна ставка, права та обов`язки клієнта (позичальника) і банку, відповідальність сторін, зокрема пеня за несвоєчасне погашення кредиту та/або процентів, штраф за порушення строків платежів за будь-яким із грошових зобов`язань та їх розміри і порядок нарахування.

При цьому матеріали справи не містять підтверджень, що саме доданий до позовної заяви Витяг з Умов та Правил надання банківських послуг в ПриватБанку розуміла відповідачка та ознайомилася і погодилася з ним, підписуючи анкету-заяву про приєднання до Умов та Правил надання банківських послуг в ПриватБанку, а також те, що вказаний документ на моментотримання відповідачкою кредитних коштів взагалі містив умови, зокрема й щодо сплати процентів за користування кредитними коштами та щодо сплати неустойки (пені, штрафів), та, зокрема, саме у зазначеному в цьому документі, що доданий банком до позовної заяви, розмірах і порядках нарахування.

Крім того, роздруківка із сайту позивача належним доказом бути не може, оскільки цей доказ повністю залежить від волевиявлення і дій однієї сторони (банку), яка може вносити і вносить відповідні зміни в Умови та Правила споживчого кредитування, що підтверджено й у постанові Верховного Суду України від 11.03.2015 року (провадження № 6-16цс15) і не спростовано позивачем при розгляді цієї справи.

Суд вважає,що вданому випадкутакож неможливозастосувати довказаних правовідносинправила ч.1ст. 634 ЦК Україниза змістом якої договором приєднання є договір, умови якого встановлені однією із сторін у формулярах або інших стандартних формах, який може бути укладений лише шляхом приєднання другої сторони до запропонованого договору в цілому, оскільки Умови та Правила надання банківських послуг, що розміщені на офіційному сайті позивача (www.privatbank.ua) неодноразово змінювалися самим АТ КБ «ПриватБанк» в період - з часу виникнення спірних правовідносин(15.06.2011 року)до моменту звернення до суду із вказаним позовом(22.02.2022 року), тобто кредитор міг додати до позовної заяви Витяг з Умов та Правил надання банківських послуг в ПриватБанку у будь-яких редакціях, що найбільш сприятливі для задоволення позову.

За таких обставин та без наданих підтверджень про конкретні запропоновані відповідачці Умови та Правила надання банківських послуг в ПриватБанку, відсутність у анкеті-заяві № б/н від 15.06.2011 року домовленості сторін про сплату відсотків за користування кредитними коштами, пені та штрафів за несвоєчасне погашення кредиту, надані банком Витяг з Умов та Правил надання банківських послуг в ПриватБанку не можуть розцінюватися як стандартна (типова) форма, що встановлена до укладеного із відповідачкою кредитного договору, оскільки достовірно не підтверджує вказаних обставин.

Такі висновки відповідають правовій позиції, викладеній у постанові Великої Палати Верховного Суду від 03.07.2019 року у справі № 342/180/17 (провадження № 14-131цс19) .

Крім того, Верховний Суд у складі Об`єднаної палати Касаційного цивільного суду у постанові від 23.05.2022 року у справі № 393/126/20 (провадження № 61-14545сво20) дійшов висновку про те, що тлумачення правових норм ч.ч. 1, 2 ст. 9 та ст. 13 Закону України «Про споживче кредитування» свідчить, що: під формою правочину розуміється спосіб вираження волі сторін та/або його фіксація; правочин оформлюється шляхом фіксації волі сторони (сторін) та його змісту. Така фіксація здійснюється різними способами: першим і найпоширенішим з них є складання одного або кількох документів, які текстуально відтворюють волю сторін; зазвичай правочин фіксується в одному документі. Це стосується як односторонніх правочинів, (наприклад, складення заповіту), так і договорів (дво- і багатосторонніх правочинів). Домовленість сторін дво- або багатостороннього правочину, якої вони досягли, фіксується в його тексті, який має бути ідентичним у всіх сторін правочину; потрібно розмежовувати форму правочину та спосіб підтвердження виконання переддоговірного обов`язку кредитодавцем по наданню споживачу інформації, необхідної для порівняння різних пропозицій кредитодавця. Способом підтвердження виконання переддоговірного обов`язку кредитодавця є паспорт споживчого кредиту. Ознайомлення з паспортом споживчого кредиту, його підписання споживачем не означає укладення договору про споживчий кредит та дотримання його форми, оскільки в паспорті кредиту не відбувається фіксація волі сторін договору та його змісту.

За змістом ч. 2 ст. 77 ЦПК України предметом доказування є обставини, що підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення.

Відповідно до вимог ч.ч. 1, 5 та 6 ст. 81 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Докази подаються сторонами та іншими учасниками справи. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.

Разом з тим, будь-яких інших доказів, на підтвердження своїх позовних вимог, ніж ті, що долучені позивачем до позовної заяви, останнім не надано.

З огляду на зазначене, суд приходить до висновку щодо відсутності правових підстав для стягнення з відповідачки на користь АТ КБ «ПриватБанк» заборгованості за простроченими відсотками, оскільки анкета-заява позичальниці не містить розміру процентної ставки, а ознайомлення з паспортом споживчого кредиту, його підписання споживачем не означає укладення договору про споживчий кредит та дотримання його форми, оскільки в паспорті кредиту не відбувається фіксація волі сторін договору та його змісту.

Також суд зауважує, що безпосередньо укладений між сторонами кредитний договір від 15.06.2011 року у вигляді анкети-заяви № б/н, підписаної сторонами, не містить і строку повернення кредиту (користування ним).

Однак,враховуючи,що фактичноотримані тавикористані позичальникомкошти удобровільному порядкуАТ КБ«ПриватБанк» неповернуті,а такожвимоги ч.2ст. 530 ЦК Україниза змістом якої, якщо строк (термін) виконання боржником обов`язку визначений моментом пред`явлення вимоги, кредитор має право вимагати його виконання в будь-який час, що свідчить про порушення його прав, суд дійшов висновку, що він вправі вимагати захисту своїх прав через суд шляхом зобов`язання виконати боржником обов`язку з повернення фактично отриманої суми кредитних коштів.

Зазначене узгоджується із правовою позицією,викладеною у постанові Великої Палати Верховного Суду від 03.07.2019 року у справі № 342/180/17 (провадження № 14-131 цс 19).

Доводи представника відповідачки про те, що анкета-заява ОСОБА_1 не підписувалася, належними доказами не підтверджено, висновк судової почеркознавчої експертизи суду не надано, відповідачка в судові засідання не зявилася, не зважаючи на те, що її явка була визнана судом обов`язковою, вільні зразки свого підпису не надала, а тому суд, зважаючи на її процесуальну поведінку, приходить до висновку, що анкета-заява підписана відповідачкою, а численні клопотання про витребування доказів без подання відзиву на позовну заяву, як і клопотання про зупинення справи та призначення експертизи спрямовані на затягування розгляду справи.

З оглядуна викладене, суд дійшов до переконання про наявність правових підстав для стягнення в примусовому порядку з відповідачки заборгованості за тілом кредиту в розмірі 26835 грн. 68 коп., а в іншій частині позовних вимог слід відмовити.

Відповідно до вимог ч. 2 ст.141ЦПК України судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог. Враховуючи те, що позовні вимоги підлягають частковому задоволенню, необхідно стягнути з відповідачки судовий збір, у розмірі пропорційному задоволених позовних вимог(26835,68*100/38361,69*2481/100 = 1735,57).

На підставі наведеного та керуючись ст.ст.525,615,629, 634, 1054 ЦК України, ст.ст.12,13,77-82,141,263-265,280-283 ЦПК України, суд, -

УХВАЛИВ:

Позов Акціонерного товариства Комерційний банк «ПриватБанк» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості задовольнити частково.

Стягнути з ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , ІПН НОМЕР_1 , зареєстрованої за адресою: АДРЕСА_1 на користь Акціонерного товариства комерційний банк «ПриватБанк» (01001, м.Київ, вул. Грушевського, буд. 1Д, код ЄДРПОУ 14360570, р/р. № НОМЕР_2 ), заборгованість за кредитним договором про надання банківських послуг № б/н від 15.06.2011 року у розмірі 26835,68 (двадцять шість тисяч вісімсот тридцять п`ять) грн. 68 (шістдесят вісім) коп..

Стягнути з ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , ІПН НОМЕР_1 , зареєстрованої за адресою: АДРЕСА_1 на користь Акціонерного товариства комерційний банк «ПриватБанк» (01001, м.Київ, вул. Грушевського, буд. 1Д, код ЄДРПОУ 14360570, р/р. № НОМЕР_2 ) понесені витрати по сплаті судового збору в розмірі 1735 (одна тисяча сімсот тридцять п`ять) грн. 57 (п`ятдесят сім) коп..

В задоволенні решти позовних вимог Акціонерного товариства комерційний банк «ПриватБанк» до ОСОБА_1 відмовити.

Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку до Черкаського апеляційногосуду шляхом подачі апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня складення повного тексту рішення.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Суддя В.В.Лазаренко