Ухвала

від 12.06.2023 по справі 600/2784/23-а

ЧЕРНІВЕЦЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ЧЕРНІВЕЦЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

У Х В А Л А

про повернення позовної заяви

12 червня 2023 р. м. Чернівці Справа №600/2784/23-а

Суддя Чернівецького окружного адміністративного суду Григораш В.О., розглянув матеріали за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Чернівецькій області про визнання протиправними дії та зобов`язання вчинити певні дії, -

ВСТАНОВИВ:

04.05.2023 до Чернівецького окружного адміністративного суду надійшов адміністративний позов ОСОБА_1 (позивач) до Головного управління Пенсійного фонду України в Чернівецькій області (відповідач) з такими позовними вимогами:

визнати протиправними дії Головного управління Пенсійного фонду України в Чернівецькій області щодо відмови ОСОБА_1 у нарахуванні та виплаті з 01.07.2021 щомісячної доплати до пенсії у розмірі 2000,00 грн відповідно до постанови Кабінету Міністрів України від 14.07.2021 №713 "Про додатковий соціальний захист окремих категорій осіб";

зобов`язати Головне управління Пенсійного фонду України в Чернівецькій області нарахувати та виплатити ОСОБА_1 з 01.07.2021 щомісячну доплату до пенсії у розмірі 2000,00 грн відповідно до постанови Кабінету Міністрів України від 14.07.2021 №713 "Про додатковий соціальний захист окремих категорій осіб", з урахуванням раніше виплачених сум.

Ухвалою суду від 08.05.2023 позовну заяву залишено без руху, надано позивачу строк для усунення недоліків позовної заяви, запропоновано позивачу надати суду належні та допустимі докази сплати судового збору на суму 1073,60 грн, або документи, які підтверджують інші підстави звільнення від сплати судового збору відповідно до закону.

Залишаючи позовну заяву без руху, суд зазначив про відсутність підстав для звільнення позивача від сплати судового збору на підставі п.8 ч.1 ст.5 Закону України "Про судовий збір" та у зв`язку із тим, що він є інвалідом ІІІ групи.

В період з 15.05.2023 по 05.06.2023 головуючий по справі перебував у відпустці та на лікарняному (тимчасова непрацездатність).

18.05.2023 позивачем подано до суду заяву про усунення недоліків позовної заяви, в якій посилаючись на Закон України "Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту" та п.8 ч.1 ст.5 Закону України "Про судовий збір" вказував, що має право на пільги, передбачені законом та не повинен сплачувати судовий збір за подачу до суду даного позову.

З огляду мотиви поданої до суду заяву про усунення недоліків позовної заяви, то позивач фактично висловив незгоду з висновками суду про відсутність правових підстав для його звільнення від сплати судового збору на підставі Закону України "Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту" та п.8 ч.1 ст.5 Закону України "Про судовий збір", що викладені в ухвалі суду від 08.05.2023 позовну заяву залишено без руху.

Щодо вказаного варто зазначити наступне.

Так, відповідно до ст. 1 Закону України «Про судовий збір», судовий збір - це збір, що справляється на всій території України за подання заяв, скарг до суду, за видачу судами документів, а також у разі ухвалення окремих судових рішень, передбачених цим Законом. Судовий збір включається до складу судових витрат.

Платники судового збору - громадяни України, іноземці, особи без громадянства, підприємства, установи, організації, інші юридичні особи (у тому числі іноземні) та фізичні особи - підприємці, які звертаються до суду чи стосовно яких ухвалене судове рішення, передбачене цим Законом (стаття 2 Закону України «Про судовий збір»).

Відповідно до ч. 1 ст. 3 Закону України «Про судовий збір», судовий збір справляється за подання до суду позовної заяви та іншої заяви, передбаченої процесуальним законодавством.

Статтею 5 Закону України «Про судовий збір» визначено вичерпний перелік осіб, які звільнені від сплати судового збору.

Пунктом 8 частини 1 статті 5 Закону України «Про судовий збір» визначено, що від сплати судового збору під час розгляду справи в усіх судових інстанціях звільняються особи з інвалідністю внаслідок Другої світової війни та сім`ї воїнів (партизанів), які загинули чи пропали безвісти, і прирівняні до них у встановленому порядку особи.

Відповідно до ч. 1 ст. 7 Закону України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту», до осіб з інвалідністю внаслідок війни належать особи з числа військовослужбовців діючої армії та флоту, партизанів, підпільників, працівників, які стали особами з інвалідністю внаслідок поранення, контузії, каліцтва, захворювання, одержаних під час захисту Батьківщини, виконання обов`язків військової служби (службових обов`язків) чи пов`язаних з перебуванням на фронті, у партизанських загонах і з`єднаннях, підпільних організаціях і групах та інших формуваннях, визнаних такими законодавством України, в районі воєнних дій, на прифронтових дільницях залізниць, на спорудженні оборонних рубежів, військово-морських баз та аеродромів у період громадянської та Другої світової воєн або з участю в бойових діях у мирний час.

Згідно з п. 2 ч. 2 ст. 7 Закону України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту», до осіб з інвалідністю внаслідок війни належать також особи з інвалідністю з числа: осіб начальницького і рядового складу органів Міністерства внутрішніх справ і органів Комітету державної безпеки колишнього Союзу РСР, Міністерства внутрішніх справ України, Служби безпеки України, Служби зовнішньої розвідки України та інших військових формувань, які стали особами з інвалідністю внаслідок поранення, контузії, каліцтва або захворювання, одержаних під час виконання службових обов`язків, ліквідації наслідків Чорнобильської катастрофи, ядерних аварій, ядерних випробувань, участі у військових навчаннях із застосуванням ядерної зброї, інших уражень ядерними матеріалами.

Отже, від сплати судового збору на підставі п.8 ч.1 ст. 5 Закону України "Про судовий збір" звільняються особи з інвалідністю внаслідок Другої світової війни та сім`ї воїнів (партизанів), які загинули чи пропали безвісти, і прирівняні до них у встановленому порядку особи.

Проте позивачем не надано до суду доказів стосовно того, що саме він є особою з інвалідністю внаслідок Другої світової війни та членом сім`ї воїнів (партизанів), які загинули чи пропали безвісти, або є прирівняною до зазначених осіб у встановленому порядку особи.

При цьому, суд зазначає, що особи з інвалідністю 3 групи, які мають право на пільги, встановлені законодавством України для ветеранів війни - осіб з інвалідністю внаслідок війни третьої групи, Законом України "Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту" у встановленому порядку не прирівнюються до осіб з інвалідністю внаслідок Другої світової війни.

Тобто, від сплати судового збору на підставі п. 8 ч. 1 ст. 5 Закону України «Про судовий збір» звільняються особи з інвалідністю внаслідок Другої світової війни та сім`ї воїнів (партизанів), які загинули чи пропали безвісти, і прирівняні до них у встановленому порядку особи, а не особи з інвалідністю 3 групи, які мають право на пільги, встановлені законодавством України для ветеранів війни - інвалідів війни третьої групи.

В свою чергу, за змістом ст. 5 Закону України «Про судовий збір» пільг щодо сплати судового збору для інвалідів 3 групи, ветеранів війни - інвалідів війни не встановлено.

Таким чином, з урахуванням зазначеного, у суду відсутні підстави вважати, що позивач підлягає звільненню від сплати судового збору на підставі ст. 5 Закону України «Про судовий збір».

Аналогічна позиція висловлена Верховним Судом в ухвалах від 06.02.2020 у справі №640/21075/19 ( № К/9901/3675/200 та від 23.07.2020 року у справі №240/12008/19

Разом із цим, суд звертає увагу позивача на те, що ст. 13 Закону України "Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту" визначені пільги особам з інвалідністю внаслідок війни, проте пільг стосовно сплати судового збору для ветеранів війни-інвалідів війни вказана правова норма не містить.

У статті 22 цього ж Закону передбачено, що рішення підприємств, установ і організацій, які надають пільги, можуть бути оскаржені до районної державної адміністрації, виконавчого комітету міської ради або до районного (міського) суду. Особи, на яких поширюється дія цього нормативного акту, отримують безоплатну правову допомогу щодо питань, пов`язаних з їх соціальним захистом, а також звільняються від судових витрат, пов`язаних з розглядом цих питань.

Водночас, пред`явлений позивачем позов спрямований на захист його права як пенсіонера та не стосується питань його соціального захисту як інваліда війни, про які йдеться у статті 13 Закону України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту», а тому судовий збір має бути сплачений на загальних підставах.

Крім того, Конвенція про захист прав людини і основоположних свобод (РИМ. 4.ХІ.1950), Рекомендація щодо заходів, які полегшують доступ до правосуддя № R (81)7, прийнята Комітетом міністрів Ради Європи 14 травня 1981 року, та практика Європейського суду з прав людини під час застосування цієї Конвенції не визнають необхідність сплати судових витрат обмеженням права доступу до суду.

Таким чином, з урахуванням зазначеного, у суду відсутні підстави вважати, що позивач підлягає звільненню від сплати судового збору на підставі п.8 ч.1 ст.5 Закону України "Про судовий збір" та у зв`язку із тим, що він є інвалідом ІІІ групи.

Таким чином, позивачем не усунуто недоліки позовної заяви, які зазначені в ухвалі суду від 08.05.2023, а саме не надано до суду належні та допустимі докази сплати судового збору на суму 1073, 60 грн, або документи, які підтверджують інші підстави звільнення від сплати судового збору відповідно до закону.

Крім цього, варто зазначити, що із заявою про продовження процесуального строку для усунення недоліків позовної заяви, позивач, в порядку ч. 2 ст. 121 КАС України, до суду не звертався.

Відповідно до пункту 1 частини четвертої статті 169 Кодексу адміністративного судочинства України позовна заява повертається позивачеві, якщо позивач не усунув недоліки позовної заяви, яку залишено без руху, у встановлений судом строк.

Оскільки позивач станом на 12.06.2023 у встановлений судом строк не виконав вимоги ухвали суду від 08.05.2023, то суд, враховуючи положення пункту 1 частини четвертої статті 169 Кодексу адміністративного судочинства України, приходить до висновку про наявність правових підстав для повернення позовної заяви позивачу.

На підставі наведеного та керуючись статтями 169, 241, 243, 248 КАС України, суд -

УХВАЛИВ:

1.Позовну заяву ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Чернівецькій області про визнання протиправними дії та зобов`язання вчинити певні дії,-повернути позивачу.

2.Роз`яснити, що відповідно до частини восьмої статті 169 Кодексу адміністративного судочинства України повернення позовної заяви не позбавляє права повторного звернення до адміністративного суду в порядку, встановленому законом.

Згідно статті 256 КАС України ухвала набирає законної сили негайно після її проголошення. Ухвала, постановлена судом поза межами судового засідання або в судовому засіданні у разі неявки всіх учасників справи, під час розгляду справи в письмовому провадженні, набирає законної сили з моменту її підписання суддею (суддями).

У відповідності до статей 293, 295 КАС України ухвали суду першої інстанції можуть бути оскаржені в апеляційному порядку окремо від рішення суду повністю або частково. Апеляційна скарга на ухвалу подається протягом п`ятнадцяти днів з дня її проголошення (складання).

Суддя В.О. Григораш