Постанова

від 03.05.2023 по справі 160/27136/21

ТРЕТІЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ТРЕТІЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

П О С Т А Н О В А

і м е н е м У к р а ї н и

03 травня 2023 року м. Дніпросправа № 160/27136/21Третій апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів: головуючого - судді Білак С.В. (доповідач), суддів: Олефіренко Н.А., Шальєвої В.А., розглянувши в порядку письмового провадження у м. Дніпрі апеляційну скаргу Головного управління ДПС у Дніпропетровській області на рішення Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 28.02.2022 року в адміністративній справі №160/27136/21 (суддя у 1 інстанції Горбалінський В.В.) за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю Агро-Статус Легал до Головного управління ДПС у Дніпропетровській області про визнання протиправним та скасування розпорядження,-

ВСТАНОВИВ:

Товариство з обмеженою відповідальністю Агро-Статус Легал звернулося до суду з позовом до Головного управління ДПС у Дніпропетровській області, в якому просило визнати протиправним та скасувати розпорядження Головного управління ДПС у Дніпропетровській області №282-о від 24.09.2021 року, яким анульовано ліцензію на право зберігання пального №04280414202001915.

Рішенням Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 28.02.2022 року позов задоволено частково. Визнано протиправним та скасовано розпорядження Головного управління ДПС у Дніпропетровській області №282-о від 24.09.2021 року, в частині анулювання ліцензії на право зберігання пального №04280414202001915. В задоволенні решти позовних вимог відмовлено. Стягнуто з Головного управління ДПС у Дніпропетровській області за рахунок його бюджетних асигнувань на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Агро-Статус Легал» судові витрати з оплати судового збору у розмірі 2 270,00 грн.

Не погодившись з рішенням суду першої інстанції відповідач подав апеляційну скаргу, в якій, посилаючись на порушення судом норм процесуального та матеріального права, просить рішення суду першої інстанції скасувати та відмовити у задоволені позову.

В обґрунтування апеляційної скарги зазначено, що відповідачем спірним рішенням анульовано позивачу ліцензію на право зберігання пального через несплату чергового платежу за ліцензією протягом 30 днів від моменту закінчення річної сплати. Надане позивачем платіжне доручення від 30.04.2021 року №418 не було надано відповідачу.

Надаючи оцінку спірним правовідносинам, колегія суддів виходить з наступного.

З матеріалів справи слідує, що позивачем отримано ліцензію на право зберігання пального №04280414202001915 терміном дії з 06.05.2020 року по 06.05.2025 року.

30.04.2021 року Товариством з обмеженою відповідальністю «Агро-Статус Легал» сплачено черговий платіж за ліцензію на право зберігання пального №04280414202001915 у розмірі 780,00 грн. за період з 06.05.2021 року по 05.05.2022 року.

14.05.2021 року Головним управлінням ДПС у Дніпропетровській області прийнято розпорядження №127-о про призупинення дії ліцензії на право зберігання пального Товариства з обмеженою відповідальністю «Агро-Статус Легал» №04280414202001915, у зв`язку з несвоєчасною сплатою чергового платежу за ліцензію. Вказане розпорядження отримано Товариством з обмеженою відповідальністю «Агро-Статус Легал» 25.05.2021 року, що підтверджується рекомендованим повідомленням про вручення поштового відправлення, яке наявне в матеріалах справи.

24.09.2021 року Головним управлінням ДПС у Дніпропетровській області прийнято розпорядження №282-о, яким, зокрема, анульовано ліцензію на право зберігання пального Товариства з обмеженою відповідальністю «Агро-Статус Легал» №04280414202001915, у зв`язку з несплатою чергового платежу за ліцензію протягом 30 днів від моменту закінчення річної сплати.

Так, основні засади державної політики щодо регулювання виробництва та обігу спирту етилового, коньячного і плодового, алкогольних напоїв, тютюнових виробів, рідин, що використовуються в електронних сигаретах, та пального, визначаються Законом України «Про державне регулювання виробництва і обігу спирту етилового, коньячного і плодового, алкогольних напоїв, тютюнових виробів, рідин, що використовуються в електронних сигаретах, та пального» від 19.12.1995 №481/95-ВР (далі - Закон №481/95-ВР, в редакції, яка діяла на момент виникнення спірних правовідносин).

Відповідно до ч.7, 10, 29, 49, 50, 51 ст.15 Закону №481/95-ВР встановлено річну плату за ліцензії на право зберігання пального у розмірі 780 гривень.

Ліцензії на право зберігання пального видаються уповноваженими Кабінетом Міністрів України органами виконавчої влади за місцем розташування місць зберігання пального терміном на п`ять років.

Плата за ліцензії на право роздрібної торгівлі пальним справляється щорічно і зараховується до місцевих бюджетів згідно із законодавством.

Дія ліцензії призупиняється у разі несвоєчасної сплати чергового платежу за ліцензію на підставі письмового розпорядження органу, який видав ліцензію, на термін до сплати заборгованості.

Дія ліцензії вважається призупиненою з моменту одержання суб`єктом господарювання (у тому числі іноземним суб`єктом господарювання, який діє через своє зареєстроване постійне представництво) відповідного письмового розпорядження органу, який видав ліцензію, а її дія поновлюється з моменту зарахування відповідного чергового платежу за ліцензію до бюджету.

Ліцензія анулюється шляхом прийняття органом, який видав ліцензію, відповідного письмового розпорядження на підставі:

- заяви суб`єкта господарювання (у тому числі іноземного суб`єкта господарювання, який діє через своє зареєстроване постійне представництво);

- рішення про скасування державної реєстрації суб`єкта господарювання (у тому числі іноземного суб`єкта господарювання, який діє через своє зареєстроване постійне представництво);

- несплати чергового платежу за ліцензію протягом 30 календарних днів від моменту призупинення ліцензії;

- рішення суду про встановлення факту незаконного використання суб`єктом господарювання (у тому числі іноземним суб`єктом господарювання, який діє через своє зареєстроване постійне представництво) марок акцизного податку (стосовно імпортерів);

- рішення суду про встановлення факту торгівлі суб`єктом господарювання (у тому числі іноземним суб`єктом господарювання, який діє через своє зареєстроване постійне представництво) алкогольними напоями або тютюновими виробами без марок акцизного податку;

- рішення суду про встановлення факту переміщення суб`єктом господарювання (у тому числі іноземним суб`єктом господарювання, який діє через своє зареєстроване постійне представництво) алкогольних напоїв або тютюнових виробів поза митним контролем;

- порушення вимог статті 15-3 цього Закону щодо продажу алкогольних напоїв, тютюнових виробів особам, які не досягли 18 років або у не визначених для цього місцях;

- отримання від уповноважених органів інформації, що документи, копії яких подані разом із заявою на отримання ліцензії, не видавалися/не погоджувалися такими органами;

- встановлення факту подання заявником недостовірних даних у документах, поданих разом із заявою на отримання ліцензії.

Ліцензія анулюється та вважається недійсною з моменту одержання суб`єктом господарювання (у тому числі іноземним суб`єктом господарювання, який діє через своє зареєстроване постійне представництво) письмового розпорядження про її анулювання.

Згідно ч.4 ст.16 Закону №481/95-ВР контроль за сплатою річної плати за ліцензії здійснюється органом виконавчої влади, уповноваженим Кабінетом Міністрів України видавати ліцензії на виробництво спирту, алкогольних напоїв та тютюнових виробів, рідин, що використовуються в електронних сигаретах, і пального, оптову торгівлю спиртом, оптову та роздрібну торгівлю алкогольними напоями та тютюновими виробами, рідинами, що використовуються в електронних сигаретах, і пальним, на зберігання пального. Для здійснення контролю суб`єкт господарювання (у тому числі іноземний суб`єкт господарювання, який діє через своє зареєстроване постійне представництво) подає зазначеному органу копію платіжного доручення з відміткою банку про сплату.

Статтею 15 Закону України «Про державне регулювання виробництва і обігу спирту етилового, коньячного і плодового, алкогольних напоїв, тютюнових виробів, рідин, що використовуються в електронних сигаретах, та пального» передбачено анулювання ліцензії у випадку несплати чергового платежу за ліцензію протягом 30 календарних днів від моменту призупинення ліцензії.

Як вже зазначалося раніше, позивачем 30.04.2021 року сплачено черговий платіж за ліцензію на право зберігання пального за період з 06.05.2021 року по 05.05.2022 року, проте докази сплати було подано Головному правлінню ДПС у Дніпропетровській області.

Колегія судів погоджує висновок суду першої інстанції, що чинним законодавством передбачено анулювання ліцензії саме за не сплату платежу за таку ліцензію, а не надання доказів сплати.

З наведеного вище слідує, що у відповідача в даному випадку були відсутні підстави для прийняття оскаржуваного розпорядження в частині, яка стосується позивача, оскільки вказане розпорядження приймається виключно у випадку не сплати чергового платежу за ліцензію.

Рішення суду першої інстанції в частині відмови у задоволені позовних вимог не оскаржується, а тому не є предметом розгляду у суді апеляційної інстанції.

З урахуванням викладеного суд дійшов висновку, що судом першої інстанції правильно встановлені обставини справи, судове рішення ухвалено з дотриманням норм матеріального та процесуального права, доводи апеляційної скарги не спростовують висновків суду першої інстанції, тому відсутні підстави для задоволення апеляційної скарги та скасування рішення.

Доводи апеляційної скарги не спростовують правильності прийнятого судом першої інстанції судового рішення.

Відповідно до ч.4 ст.243 КАС України судове рішення, постановлене у письмовому провадженні, повинно бути складено у повному обсязі не пізніше закінчення встановлених цим Кодексом строків розгляду відповідної справи, заяви або клопотання.

Керуючись статтями 241-245, 250, 315, 316, 321, 322, 327, 329 КАС України, суд, -

ПОСТАНОВИВ:

Апеляційну скаргу Головного управління ДПС у Дніпропетровській області на рішення Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 28.02.2022 року в адміністративній справі №160/27136/21 - залишити без задоволення.

Рішення Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 28.02.2022 року в адміністративній справі №160/27136/21 - залишити без змін.

Постанова набирає законної сили з дати прийняття та може бути оскаржена у касаційному порядку протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення безпосередньо до Верховного Суду.

Головуючий - суддяС.В. Білак

суддяН.А. Олефіренко

суддяВ.А. Шальєва