Рішення

від 12.06.2023 по справі 715/1075/23

ГЛИБОЦЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД ЧЕРНІВЕЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа № 715/1075/23

Провадження № 2/715/270/23

ЗАОЧНЕ РIШЕННЯ

I М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

12 червня 2023 року смт. Глибока

Глибоцький районний суд Чернівецької області в складі

головуючого судді Маковійчук Ю.В.

секретаря судового засідання Затолошної Р.В.,

учасники судового процесу:

прокурор Гуцуляк С.Т.

розглянувши у відкритому судовому засіданні справу за позовом заступника керівника Чернівецької обласної прокуратури Кіліміченко Сергія, який діє в інтересах держави в особі органу, уповноваженого державою, здійснювати відповідні функції у спірних правовідносинах Головного управління Держгеокадастру у Чернівецькій області до ОСОБА_1 про припинення права власності на земельну ділянку,

ВСТАНОВИВ:

Заступник керівника Чернівецької обласної прокуратури в інтересах держави в особі позивача Головного управління Держгеокадастру у Чернівецькій області звернувся до Глибоцького районного суду Чернівецької області з позовом до відповідача ОСОБА_1 про припинення права власності на земельну ділянку, шляхом її конфіскації, в якій просив: припинити право власності громадянки російської федерації ОСОБА_1 на земельні ділянки:

площею 0,3302 га, кадастровий номер 7321086700:01:003:0019,

площею 0,33 га кадастровий номер 7321086700:01:003:0017,

площею 0,742 га кадастровий номер 7321086700:01:001:0023,

площею 0,7422 га кадастровий номер 7321086700:01:001:0017,

що знаходяться на території Тарашанської сільської ради Чернівецького району Чернівецької області, з цільовим призначенням для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, право власності на які зареєстровано у Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно 18.06.2021 р. за номерами 2392778773210, 2392873073210, 2392711673210, 2392829873210 відповідно, шляхом їх конфіскації та продажу на земельних торгах. Крім того, просив стягнути з відповідача на користь Чернівецької обласної прокуратури понесені витрати на сплату судового збору у сумі 2 684,00 грн.

Ухвалою судді від 03.04.2023 року позовну заяву прийнято до розгляду та відкрито загальне позовне провадження у даній справі та призначено підготовче судове засідання на 03.05.2023 року.

Ухвалою суду від 03.05.2023 року закрито підготовче провадження у справі та призначено справу до судового розгляду по суті на 23.05.2023 року.

Прокурор Гуцуляк С.Т. у судовому засіданні позов підтримала, просила суд його задовольнити, посилаючись на обставини, що викладенні у позовній заяві.

Представник Головного управління Держгеокадастру у Чернігівській області у судове засідання не з`явився, звернувся до суду із заявою, просив справу розглядати в його відсутність.

Відповідач ОСОБА_1 у судове засідання не з`явилася, належним чином повідомлялася про дату, час і місце судового засідання оголошенням про виклик на веб-порталі судової влади України, про поважні причини неявки суд не повідомила, відзив на позовну заяву не подала, тому суд вважає за необхідне провести судове засідання без її участі.

Суд, вислухавши прокурора, дослідивши матеріали цивільної справи, приходить до висновку, що позов слід задовольнити, виходячи із наступного.

Судом встановлено, що за ОСОБА_1 18.06.2021 року зареєстровано право власності на земельні ділянки сільськогосподарського призначення площею 0,3302 га, кадастровий номер 7321086700:01:003:0019, площею 0,33 га кадастровий номер 7321086700:01:003:0017, площею 0,742 га кадастровий номер 7321086700:01:001:0023 та площею 0,7422 га кадастровий номер 7321086700:01:001:0017, що знаходяться на території Тарашанської сільської ради Чернівецького району Чернівецької області, з цільовим призначенням для ведення товарного сільськогосподарського виробництва. Реєстраційні номери земельних ділянок у Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно відповідно 2392778773210, 2392873073210, 2392711673210, 2392829873210.

Згідно витягів з Державного земельного кадастру власником даних земельних ділянок є ОСОБА_1 . При цьому також встановлено, що вказана особа є громадянкою російської федерації (паспорт громадянки російської федерації серії НОМЕР_1 , код 890-003, виданий 11.12.2008 року).

Крім того, встановлено, що після набуття земельних ділянок у власність, ОСОБА_1 грубо порушуючи вимоги національного законодавства, їх протягом року не відчужила.

Відповідно до ст. 1 Земельного кодексу України земля в Україні є національним багатством і перебуває під особливою охороною закону.

Згідно норм ст. 19 Земельного кодексу України землі сільськогосподарського призначення віднесено до категорії особливо цінних.

У відповідності до ч. 5 ст. 22 ЗК України визначено, що землі сільськогосподарського призначення не можуть передаватись у власність іноземцям, особам без громадянства, іноземним юридичним особам та іноземним державам.

Частиною ч. 2 ст. 81 Земельного кодексу України передбачено, що іноземні громадяни та особи без громадянства можуть набувати права власності лише на земельні ділянки несільськогосподарського призначення в межах населених пунктів, а також на земельні ділянки несільськогосподарського призначення за межами населених пунктів, на яких розташовані об`єкти нерухомого майна, що належать їм на праві приватної власності. Вимогами даної статті визначено, що іноземні громадяни та особи без громадянства можуть набувати права власності на земельні ділянки вищевказаних категорій з наступних підстав: придбання за договором купівлі-продажу, ренти, дарування, міни, іншими цивільно-правовими угодами; викупу земельних ділянок, на яких розташовані об`єкти нерухомого майна, що належать їм на праві власності; прийняття спадщини.

Правовідносини, пов`язані з набуттям прав на землі сільськогосподарського призначення, прийнятих у спадщину нерезидентами, у т. ч. іноземними громадянами, врегульовано ч. 4 ст. 81 Земельного кодексу України, якою передбачено, що нерезиденти, у т.ч. іноземні громадяни, які успадкували право на земельну ділянку сільськогосподарського призначення, зобов`язані відчужити її після реєстрації вказаних прав протягом одного року.

Згідно в ст. 125 Земельного кодексу України право власності на земельну ділянку виникає з моменту державної реєстрації таких прав.

Право власності на земельні ділянки ОСОБА_2 набула з 18 червня 2021 року після державної реєстрації речового права на нерухоме майно державним реєстратором Глибоцької селищної ради Чернівецької області.

Однак, у подальшому й по даний час земельні ділянки нею самостійно не відчужено. Чим безпідставно порушено річний строк, установлений ч. 4 ст. 81 Земельного кодексу України, про що вказано вище.

Згідно пункту "е" ч. 1 ст. ст. 140 Земельного кодексу України однією з підстав примусового припинення права власності на земельну ділянку є не відчуження земельної ділянки іноземними особами та особами без громадянства у встановлений строк у випадках, визначених цим Кодексом.

Примусове припинення прав на земельну ділянку, у відповідності до п. "в" ч. 1 ст. 143 Земельного кодексу України, здійснюється у судовому порядку у разі конфіскації земельної ділянки.

Відповідно до ч. 2 ст. 145 ЗК України у разі, якщо відповідно до закону власник земельної ділянки зобов`язаний відчужити її протягом певного строку і земельна ділянка не була відчужена ним протягом такого строку, така ділянка підлягає конфіскації за рішенням суду.

Оскільки ОСОБА_1 протягом року з часу переходу права власності на земельні ділянки площею 0,3302 га, кадастровий номер 7321086700:01:003:0019, площею 0,33 га кадастровий номер 7321086700:01:003:0017, площею 0,742 га кадастровий номер 7321086700:01:001:0023 та площею 0,7422 га кадастровий номер 7321086700:01:001:0017, що знаходиться на території Тарашанської сільської ради Чернівецького району Чернівецької області, з цільовим призначенням для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, їх не відчужила, то право власності на зазначені земельні ділянки слід примусово припинити, шляхом конфіскації.

Згідно положення ст. 1 Першого протоколу до Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, ратифікованої Україною 17.07.1997 року Кожна фізична або юридична особа має право мирно володіти своїм майном. Ніхто не може бути позбавлений своєї власності інакше як в інтересах суспільства і на умовах, передбачених законом і загальними принципами міжнародного права.

У правовому висновку Верховного Суду України, викладеному в постанові від 18 вересня 2013 року (справа № 6-92 цс 13) зазначено, що основною метою ст. 1 Першого протоколу до Конвенції є попередження свавільного захоплення власності, конфіскації, експропріації та інших порушень безперешкодного користування своїм майном. При цьому в своїх рішеннях Європейський суд з прав людини постійно вказує на необхідність дотримання справедливої рівноваги між інтересами суспільства та необхідністю дотримання фундаментальних прав окремої людини (наприклад, рішення від 23 вересня 1982 року у справі «Спорронг і Льоннрот проти Швеції», від 11 березня 2003 року «Новоселецький проти України», від 1 червня 2006 року «Федоренко проти України»), Необхідність забезпечення такої рівноваги відображено в структурі ст. 1. Зокрема, необхідно, щоб була дотримана обгрунтована пропорційність між застосованими заходами та переслідуваною метою, якої намагаються досягти шляхом позбавлення особи її власності.

Таким чином, особу може бути позбавлено її власності лише в інтересах суспільства, на умовах, передбачених законом і загальним принципами міжнародного права, а при вирішенні питання про можливість позбавлення особи власності має бути дотримано справедливої рівноваги між інтересами суспільства та правами власника.

Відповідно до ст. 348 ЦК України якщо з підстав, що не були заборонені законом, особа набула право власності на майно, яке за законом, який був прийнятий пізніше, не може їй належати, це майно має бути відчужене власником протягом строку, встановленого законом. Якщо майно не відчужене власником у встановлені законом строки, це майно з урахуванням його характеру і призначення за рішенням суду на підставі заяви відповідного органу державної влади підлягає примусовому продажу. У разі примусового продажу майна його колишньому власникові передається сума виторгу з вирахуванням витрат, пов`язаних з відчуженням майна.

У відповідності до ч. 4 ст. 145 ЗК України конфіскована земельна ділянка за рішенням суду підлягає продажу на земельних торгах. Ціна проданої на земельних торгах земельної ділянки, за вирахуванням витрат, пов`язаних з її продажем, виплачується її колишньому власнику.

Статтею 153 ЗК України передбачено, що власник не може бути позбавлений права власності на земельну ділянку, крім випадків, передбачених цим Кодексом та іншими законами України. У випадках передбачених цим Кодексом та іншими законами України, допускається викуп земельної ділянки. При цьому власникові земельної ділянки відшкодовується її вартість.

Виходячи з викладеного позовні вимоги заступника керівника Чернівецької обласної прокуратури підлягають задоволенню.

Керуючись ст. ст. 4, 12, 81, 89, 259, 263, 264, 265, 268, 280, 281, 282, 283 Цивільного процесуального кодексу України, суд,-

В И Р І Ш И В :

Позов - задовольнити.

Припинити право власності громадянки російської федерації ОСОБА_1 ІНФОРМАЦІЯ_1 , на наступні земельні ділянки, шляхом їх конфіскації на користь держави в особі Головного управління Держгеокадастру у Чернівецькій області:

земельну ділянку з кадастровим номером 7321086700:01:003:0019, площею 0,3302 га, розташовану на території села Тарашани Чернівецького (колишнього Глибоцького) району Чернівецької області, право власності на яку зареєстровано у Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно 18.06.2021 року за номером 2392778773210;

земельну ділянку з кадастровим номером 7321086700:01:003:0017, площею 0,33 га, розташовану на території села Тарашани Чернівецького (колишнього Глибоцького) району Чернівецької області, право власності на яку зареєстровано у Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно 18.06.2021 р. за номером 2392873073210;

земельну ділянку з кадастровим номером 7321086700:01:001:0023, площею 0,742 га, розташовану на території села Тарашани Чернівецького (колишнього Глибоцького) району Чернівецької області, право власності на яку зареєстровано у Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно 18.06.2021 р. за номером 2392711673210;

земельну ділянку з кадастровим номером 7321086700:01:001:0017, площею 0,7422 га, розташовану на території села Тарашани Чернівецького (колишнього Глибоцького) району Чернівецької області, право власності на яку зареєстровано у Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно 18.06.2021 р. за номером 2392829873210.

Стягнути з ОСОБА_1 ІНФОРМАЦІЯ_2 на користь Чернівецької обласної прокуратури (Чернівецька обласна прокуратура, код ЄДРПОУ 02910120, Державна казначейська служба України м. Київ; рахунок отримувача UA378201720343110001000004946) судовий збір в сумі 2 684 гривень, сплачений за подання до суду позовної заяви.

Заочне рішення може бути переглянуто Глибоцьким районним судом Чернівецької області за письмовою заявою відповідача, поданою протягом тридцяти днів з дня проголошення заочного рішення. Учасник справи, якому повне заочне рішення суду не було вручене у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд - якщо така заява подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного заочного рішення суду.

У разі залишення заяви про перегляд заочного рішення без задоволення, заочне рішення може бути оскаржене відповідачем в апеляційному порядку. У цьому разі строк на апеляційне оскарження рішення починає відраховуватися з дати постановлення ухвали про залишення заяви про перегляд заочного рішення без задоволення.

Апеляційна скарга на рішення суду може бути подана до Чернівецького апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Суддя