Рішення

від 13.06.2023 по справі 487/733/23

ЗАВОДСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД М. МИКОЛАЄВА

Справа № 487/733/23

Провадження № 2/487/1057/23

ЗАОЧНЕ РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

13.06.2023 року м. Миколаїв

Заводський районний суд м. Миколаєва в складі:

головуючого-судді А.А. Лагоди.

секретаря М.М. Ходикіна

розглянувши у відкритому судовому засіданні в порядку загального позовного провадження у залі суду м. Миколаєва цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , треті особи орган опіки та піклування Заводського району Миколаївської міської ради, Служба у справах дітей Прибузької сільської ради про позбавлення батьківських прав, -

ВСТАНОВИВ:

06.02.2023 ОСОБА_1 звернулась до суду з позовом до ОСОБА_2 , треті особи: орган опіки та піклування Адміністрації Заводського району Миколаївської міської ради про позбавлення батьківських прав відносно малолітніх ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_2 .

Позовні вимоги мотивувала тим, що під час перебування з відповідачем в зареєстрованому шлюбі в них народились доньки - ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , які з моменту припинення шлюбних відносин (з червня 2015 року) проживають разом з нею та перебувають на її утриманні. Відповідач ухиляється від виховання їх малолітніх доньок, не проявляє до них жодної батьківської турботи. Не цікавиться станом здоров`я, має заборгованість зі сплати аліментів станом на 31.10.2022 року в розмірі 304 521,11 грн. При цьому позивач жодним чином не чинить перешкоди у спілкуванні дітей з батьком.

Ухвалою суду від 07.02.2023 відкрито провадження у справі та призначено до розгляду в порядку загального позовного провадження.

Ухвалою суду від 29.05.2023 закрито підготовче провадження та справу призначено до розгляду по суті.

Сторона позивача у судове засідання не з`явилась, надала до суду заяву в якій зазначила, що позовні вимоги підтримує у повному обсязі, просила розглянути справу за її відсутності, не заперечувала проти ухвалення заочного рішення.

Відповідач у судове засідання не з`явився, про дату, час та місце розгляду справи був повідомлений вчасно та належним чином, про причини неявки суду не повідомив, відзив не надав.

Представник органу опіки та піклування адміністрації Заводського району Миколаївської міської ради до судового засідання не з`явився. Про дату, час та місце розгляду справи був повідомлено вчасно та належним чином, про причини неявки суду не повідомлено.

Представник Служби у справах дітей Прибузької сільської ради до судового засідання не з`явився. Подано до суду заяву, якою просять розгляд справи проводити без участі представника служби у справах дітей, враховуючи, що думка стосовно спору викладена у висновку органу опіки та піклування.

У зв`язку з неявкою відповідача та не надання відзиву суд вважає за можливе провести розгляд справи у відсутності сторін та ухвалити заочне рішення на підставі наявних у справі доказів, що відповідає положенням ст. 280 ЦПК України.

Враховуючи, що всі особи, які беруть участь у справі, в судове засідання не з`явились, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється, відповідно до ч. 2 ст. 247 ЦПК України.

Дослідивши матеріали справи і оцінивши отримані докази, суд приходить до наступного.

Судом встановлено, що позивач та відповідач перебували в зареєстрованому шлюбі з 04.12.2010 року по 17.04.2018 року, що підтверджується рішенням Заводського районного судом суду м. Миколаєва від 17.04.2018 року (а.с.13).

Відповідно до свідоцтв про народження серії НОМЕР_1 від 02.06.2011 року батьками ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , свідоцтвj про народження серії НОМЕР_2 від 15.11.2012 року та ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_2 є сторони по справі (а.с.6, 7).

Згідно довідки Богданівського ліцею з гімназією та початковою школою Прибузької сільської ради Вознесенського району Миколаївської області від 10.11.2022 року №49 ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , учениця 6 класу та ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , учениця 4 класу навчаються у цьому закладі з 2020 року. За час навчання батько, ОСОБА_2 , участі у навчанні та вихованні дітей не приймав, життям дівчат не цікавився, з сім`єю не проживає (а.с.8).

Відповідно до довідки КНП «Доманівський центр первинної медико-санітарної допомоги» від 21.11.2022 року №639 у період з 2020 року по теперішній час, батько дітей ОСОБА_3 та ОСОБА_4 з приводу їх лікування, щеплень до Богданівської АЗПСМ не звертався. Діти оглядалися лікарем в присутності матері ОСОБА_1 яка дотримується рекомендацій лікаря щодо лікування, профілактичних щеплень та догляду за дітьми. (а.с.15).

Відповідно до розрахунку заборгованості зі сплати аліментів ОСОБА_2 має заборгованість на користь ОСОБА_1 зі сплати аліментів на утримання ОСОБА_3 та ОСОБА_4 починаючи з 08.06.2015 по 31.10.2022 року в розмірі 304 521,11 грн. (а.с.10-12)

Відповідно акту обстеження умов проживання від 04.01.2023 року встановлено, що малолітні ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , проживають разом із матір`ю ОСОБА_1 в будинку за адресою: АДРЕСА_1 , де створені належні умови для проживання дітей. (а.с.17)

Місце проживання ОСОБА_1 без реєстрації за адресою: АДРЕСА_1 , що підтверджується довідкою від 03.01.2023 року №1-1. Місце проживання їх малолітніх доньок також збігається за вищезазначеною адресою. (а.с.16)

До суду також було надано рішення Прибузької сільської ради Вознесенського району Миколаївської області від 23.05.2023, яким затверджено висновок органу Служби у справах дітей Прибузької сільської ради про доцільність позбавлення відповідача батьківських прав стосовно неповнолітнього дітей ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_2 .

Положеннями ст.3 Конвенції ООН про права дитини від 20.11.1989 року, яка ратифікована постановою Верховної ради України № 789ХІІ (78912) від 27.02.1991 року та набула чинності для України 27.09.1991 року, визначено, що дитині для повного і гармонійного розвитку її особистості необхідно зростати в сімейному оточенні, в атмосфері щастя, любові і розумінні. В усіх діях щодо дітей, незалежно від того, здійснюються вони державними чи приватними установами, що займаються питаннями соціального забезпечення, судами, адміністративними чи законодавчими органами, першочергова увага приділяється якнайкращому забезпеченню інтересів дитини. Держави-учасниці забезпечують те, щоб дитина не розлучалася з батьками всупереч їх бажанню, за винятком випадків, коли компетентні органи згідно з судовим рішенням, визначають відповідно до застосовуваного закону і процедур, що таке розлучення необхідне в якнайкращих інтересах дитини. Таке визначення може бути необхідним зокрема, коли батьки жорстоко поводяться з дитиною або не піклуються про неї.

Рішенням Європейського суду з прав людини від 18 грудня 2009 року в справі «Савіни проти України», визначено, що під час розгляду справи суд повинен з`ясовувати, чи був відповідний процес прийняття рішень справедливим і здатним забезпечити належний захист інтересів; чи було проведено ретельний аналіз можливих наслідків пропонованого заходу з опіки для батьків і дитини; чи зазнаватиме дитина, якщо її залишать під опікою батьків, жорстокого поводження та чи страждатиме вона через відсутність піклування, через неповноцінне виховання та відсутність емоційної підтримки; чи виправдовується встановлення державної опіки над дитиною станом її фізичного або психічного здоров`я; чи ґрунтуються висновки національних органів на достатній доказовій базі (яка, за потреби, може включати показання свідків, висновки компетентних органів, психологічні та інші експертні висновки та медичні довідки); чи мали заінтересовані сторони, зокрема батьки, достатні можливості брати участь у вирішенні такого питання.

Відповідно до ст. 8 Закону України «Про охорону дитинства», кожна дитина має право на рівень життя, достатній для її фізичного, інтелектуального, морального, культурного, духовного і соціального розвитку. Батьки або особи, які їх замінюють, несуть відповідальність за створення умов, необхідних для всебічного розвитку дитини, відповідно до законів України.

Кожна дитина має право на проживання в сім`ї разом з батьками або в сім`ї одного з них та на піклування батьків (ст.11 Закону України «Про охорону дитинства»).

Статтею 12 Закону України «Про охорону дитинства» передбачено, що на кожного з батьків покладається однакова відповідальність за виховання, навчання і розвиток дитини. Батьки або особи, які їх замінюють, мають право і зобов`язані виховувати дитину, піклуватися про її здоров`я, фізичний, духовний і моральний розвиток, навчання, створювати належні умови для розвитку її природних здібностей, поважати гідність дитини, готувати її до самостійного життя та праці.

Відповідно до вимог ст. 150 СК України батьки зобов`язані виховувати дитину, піклуватися про здоров`я дитини, фізичний, духовний та моральний розвиток останньої, що є найважливішими обов`язками матері та батька.

Згідно з ч.4 ст. 155 СК України ухилення батьків від виконання батьківських обов`язків є підставою для покладення на них відповідальності, встановленої законом.

На підставі п.2 ч.1 ст.164 СК України мати, батько можуть бути позбавлені судом батьківських прав, якщо вони, ухиляються від виконання своїх обов`язків по вихованню дитини.

Відповідно до ст. 165 Сімейного Кодексу України, право на звернення до суду з позовом про позбавлення батьківських прав мають один з батьків, опікун, піклувальник, особа, в сім`ї якої проживає дитина, заклад охорони здоров`я, навчальний або інший дитячий заклад, в якому вона перебуває, орган опіки та піклування, прокурор, а також сама дитина, яка досягла чотирнадцяти років.

Згідно з п.16 Постанови Пленуму Верховного суду України від 30.03.2007 року «Про практику застосування судами законодавства при розгляді справ про усиновлення і про позбавлення та поновлення батьківських прав», особи можуть бути позбавлені батьківських прав лише щодо дитини, яка не досягла вісімнадцяти років і тільки з підстав передбачених ст. 164 СК України. Ухилення батьків від виконання своїх обов`язків має місце, коли вони не піклуються про фізичний і духовний розвиток дитини, її навчання, підготовку до самостійного життя, зокрема: не забезпечують необхідного харчування, медичного догляду, лікування дитини, що негативно впливає на її фізичний розвиток, як складову виховання; не спілкуються з дитиною в обсязі, необхідному для її нормального самоусвідомлення; не надають дитині доступу до культурних та інших духовних цінностей; не сприяють засвоєнню нею загальновизнаних норм моралі; не виявляють інтересу до її внутрішнього світу; не створюють умов для отримання нею освіти. Зазначені фактори, як кожен окремо, так і в сукупності, можна розцінювати як ухилення від виховання дитини лише за умови винної поведінки батьків, свідомого нехтування ними своїми обов`язками.

Пунктом 15 Постанови Пленуму Верховного суду України № 3 «Про практику застосування судами законодавства при розгляді справ про усиновлення і про позбавлення та поновлення батьківських прав» від 30 березня 2007 року роз`яснено, що позбавлення батьківських прав (тобто прав на виховання дитини, захист її інтересів, на відібрання дитини в інших осіб, які незаконно її утримують, та ін.), що надані батькам до досягнення дитиною повноліття і ґрунтуються на факті спорідненості з нею, є крайнім заходом впливу на осіб, які не виконують батьківських обов`язків, а тому питання про його застосування слід вирішувати лише після повного, всебічного, об`єктивного з`ясування обставин справи, зокрема ставлення батьків до дітей.

При вирішенні питання щодо позбавлення батьківських прав необхідно впевнитися не лише в невиконанні батьком обов`язків по вихованню, а також встановити, що батько ухиляється від їх виконання свідомо, тобто, що він систематично, незважаючи на всі заходи попередження та впливу, продовжує не виконувати свої батьківські обов`язки.

Позбавлення батьківських прав відноситься до крайньої міри відповідальності, а це означає, що застосовується ця міра судом тоді, коли всі інші засоби впливу виявилися безрезультатними.

Європейський суд з прав людини у рішенні від 16 липня 2015 року у справі «Мамчур проти України» (заява № 10383/09) зауважив, що оцінка загальної пропорційності будь-якого вжитого заходу, що може спричинити розрив сімейних зв`язків, вимагатиме від судів ретельної оцінки низки факторів та залежно від обставин відповідної справи вони можуть відрізнятися. Проте необхідно пам`ятати, що основні інтереси дитини є надзвичайно важливими. При визначенні основних інтересів дитини у кожному конкретному випадку необхідно враховувати дві умови: по-перше, у якнайкращих інтересах дитини буде збереження її зв`язків із сім`єю, крім випадків, коли сім`я виявляється особливо непридатною або явно неблагополучною; по-друге, у якнайкращих інтересах дитини буде забезпечення її розвитку у безпечному, спокійному та стійкому середовищі, що не є неблагополучним.

Також, положення статті 9 Конвенції про права дитини від 20 листопада 1989 року визначають, що держави-учасниці забезпечують те, щоб дитина не розлучалася з батьками всупереч їх бажанню, за винятком випадків, коли компетентні органи згідно з судовим рішенням, визначають відповідно до застосовуваного закону і процедур, що таке розлучення необхідне в якнайкращих інтересах дитини. Таке визначення може бути необхідним у тому чи іншому випадку, наприклад, коли батьки жорстоко поводяться з дитиною або не піклуються про неї, або коли батьки проживають роздільно і необхідно прийняти рішення щодо місця проживання дитини.

Таким чином, приймаючи до уваги вищевикладене, той факт, що навіть після початку розгляду справи в суді, відповідачем не було вжито будь-яких заходів по поновленню виконання своїх обов`язків по відношенню до неповнолітніх дітей, суд вважає, що позовні вимоги про позбавлення батьківських прав обґрунтовані та підлягають задоволенню виходячи з інтересів дітей.

Керуючись ст.10,18,23,76, 258,259,263-265,280-282,352,354 ЦПК України, суд,-

УХВАЛИВ:

Позов ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , треті особи орган опіки та піклування Заводського району Миколаївської міської ради, Служба у справах дітей Прибузької сільської ради про позбавлення батьківських прав - задовольнити.

Позбавити ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_3 батьківських прав відносно неповнолітніх доньок ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 та ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_2 .

Рішення може бути оскаржено в апеляційному порядку шляхом подання апеляційної скарги безпосередньо до Миколаївського апеляційного суду безпосередньо протягом тридцяти днів з дня складання повного судового рішення.

Заочне рішення може бути переглянуто судом, що його ухвалив за письмовою заявою відповідача, яку може бути подано протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Учасник справи, якому повне заочне рішення суду не було вручено у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд - якщо така заява подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного заочного рішення суду.

Позивач: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , РНОКПП: НОМЕР_3 , адреса: АДРЕСА_2 .

Відповідач: ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , РНОКПП: НОМЕР_4 , адреса: АДРЕСА_3 .

Третя особа: Служба у справах дітей Адміністрації Заводського району Миколаївської міської ради, код ЄДРПОУ: 05410599, адреса: м. Миколаїв, вул. Погранична, 9.

Третя особа: Служба у справах дітей Прибузької сільської ради, код ЄДРПОУ: 43945910, адреса: Миколаївська область, Вознесенський район, с. Прибужжя, вул. Акмечетська, 50.

Суддя А.А. Лагода