Ухвала

від 13.06.2023 по справі 337/3083/23

ХОРТИЦЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД М.ЗАПОРІЖЖЯ

13.06.2023

Справа № 337/3083/23

Провадження № 2/337/1146/2023

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

13 червня 2023 року Суддя Хортицького районного суду м.Запоріжжя Гнатик Г.Є., розглянувши позовну заяву ОСОБА_1 до ОСББ « Новгородська,20» про визнання дій неправомірними, покладання зобов`язання про надання інформації, стягнення судових витрат,

в с т а н о в и л а :

12.06.2023 року позивач ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом до ОСББ « Новгородська,20» про визнання дій неправомірними, покладання зобов`язання про надання інформації, стягнення судових витрат, який мотивовано тим, що ОСББ « Новгородська, 20» зареєстровано як юридичну особу, про що внесено відповідний запис. Він є власником нерухомого майна- квартири, яка знаходиться у вказаному будинку. 11.04.2023 року, на зборах правління ОСББ, подано заяву про надання копій документів, пов`язаних з діяльністю ОСББ та 27.04.2023 року отримано відповідь, якою відмовлено у наданні такої інформації. 10.05.2023 року аналогічна заява ним була подана повторно, але жодної копії документу, він не отримав. Просив визнати дії неправомірними, покласти зобов`язання про надання інформації, стягнути судові витрати.

Вирішуючи питання про відкриття провадження за вказаним позовом, судом встановлено наступне.

Відповідно до частини 1 ст. 16 ЦК України, кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів.

Частиною першою ст. 15 ЦК України визначено право кожної особи на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання.

З урахуванням наведених норм, правом на звернення до суду за захистом наділена особа в разі порушення, невизнання або оспорювання саме її прав, свобод чи інтересів, а також у разі звернення до суду органів і осіб, уповноважених захищати права, свободи та інтереси інших осіб або державні та суспільні інтереси.

Суд, встановлений законом (законний суд), є необхідним інституційним елементом справедливого правосуддя в тому розумінні, яке цьому поняттю надає стаття 6 Європейської конвенції з прав людини. Лише такий суд, керуючись правовими засадами та за встановленою законом процедурою, є компетентним здійснювати правосуддя.

У цій справі позивачем заявлено вимоги про визнання дій ОСББ неправомірними, покладання зобов`язання про надання інформації, стягнення судових витрат.

Вказані вимоги позивача не підлягають розгляду в порядку цивільного судочинства з наступних підстав.

Відповідно до статті 2 ЗУ «Про кооперацію», Кооператив - юридична особа, утворена фізичними та/або юридичними особами, які добровільно об`єдналися на основі членства для ведення спільної господарської та іншої діяльності з метою задоволення своїх економічних, соціальних та інших потреб на засадах самоврядування.

Згідно із Законом № 1206 VІІ, кооперації створюється як непідприємницьке товариство для здійснення функцій, визначених законом. Порядок надходження і використання коштів об`єднання визначається цим Законом та іншими законами України.

Відповідно до ч.1 ст. 85 ЦК України, непідприємницькими товариствами є товариства, які не мають на меті одержання прибутку для його наступного розподілу між учасниками.

У частині першій статті 98 ЦК України передбачено, що загальні збори учасників товариства мають право приймати рішення з усіх питань діяльності товариства, у тому числі і тих, що належать до компетенції інших органів товариства.

Як вбачається з поданого позову, позивач фактично оскаржує дії правління ОСББ щодо відмови в отриманні копій документів, які пов1язані безпосередньо з діяльністю ОСББ.

За таких обставин спір у цій справі стосується права позивача, порушеного, на його думку, неотриманням документів, які безпосередньо стосуються діяльності ОСББ.

Великою Палатою Верховного Суду в постанові від 06.02. 2019 року у справі № 462/2646/17 зроблено висновок, що при визначенні предметної юрисдикції справи, суд має виходити із суті права/інтересу, за захистом якого особа звертається до суду, та мети звернення з позовом, оскільки саме такі критерії розмежування належності спору до тієї чи іншої юрисдикції дають змогу найбільш ефективно захистити порушене право позивача. При цьому визначальною ознакою приватноправових відносин є наявність майнового чи особистого немайнового інтересу. Оспорювані або невизнані майнові права та інтереси підлягають захисту у спосіб, передбачений законодавством для сфери приватноправових відносин.

Відповідно до частини другої статті 4 Господарського процесуального кодексу України, у чинній редакції, юридичні особи та фізичні особи - підприємці, фізичні особи, які не є підприємцями, державні органи, органи місцевого самоврядування мають право на звернення до господарського суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав та законних інтересів у справах, віднесених законом до юрисдикції господарського суду, а також для вжиття передбачених законом заходів, спрямованих на запобігання правопорушенням.

Згідно зі статтею 385 ЦК України власники квартир та нежитлових приміщень у багатоквартирному будинку (будинках) для забезпечення експлуатації такого будинку (будинків), користування квартирами та нежитловими приміщеннями та управління, утримання і використання спільного майна багатоквартирного будинку (будинків) можуть створювати об`єднання співвласників багатоквартирного будинку (будинків). Таке об`єднання є юридичною особою, що створюється та діє відповідно до закону та статуту. Правові та організаційні засади створення, функціонування, реорганізації та ліквідації об`єднань власників житлових та нежитлових приміщень багатоквартирного будинку, захисту їхніх прав та виконання обов`язків щодо спільного утримання багатоквартирного будинку визначено Законом № 2866-III. Статтею 1 цього Закону встановлено, що ОСББ - це юридична особа, створена власниками квартир та/або нежитлових приміщень багатоквартирного будинку для сприяння використанню їхнього власного майна та управління, утримання і використання спільного майна. Відповідно до статті 4Закону №2866-III об`єднання створюється для забезпечення і захисту прав співвласників та дотримання їхніх обов`язків, належного утримання й використання спільного майна, забезпечення своєчасного надходження коштів для сплати всіх платежів, передбачених законодавством та статутними документами. Основна діяльність ОСББ полягає в здійсненні функцій, що забезпечують реалізацію прав співвласників на володіння та користування спільним майном співвласників, належне утримання багатоквартирного будинку та прибудинкової території, сприяння співвласникам в отриманні житлово-комунальних та інших послуг належної якості за обґрунтованими цінами та виконання ними своїх зобов`язань, пов`язаних з діяльністю об`єднання. Отже, вищезазначений Закон визначає ОСББ як юридичну особу, створену власниками для сприяння використання їх власного майна, управління, утримання і використання неподільного та загального майна.

Висновок про необхідність розгляду зазначеної категорії справ у порядку господарського судочинства викладено у постановах Великої Палати Верховного Суду від 30.01.2019 року в справі № 145/1885/15-ц та від 10.04. 2019 року в справі №510/456/17.

Крім того, у постанові Великої Палати Верховного Суду від 20.09.2018 року в справі № 813/6286/15 наведено правовий висновок щодо розгляду спорів стосовно діяльності ОСББ, а саме, що такий спір не є спором у сфері публічно-правових відносин; не є спором, що виникає із цивільних, земельних, трудових, сімейних, житлових та інших правовідносин; а є спором про абстрактну можливість брати участь у конкретних правовідносинах. При цьому процесуальне законодавство не визначає юрисдикційну належність такого спору. Вважаючи за необхідне заповнити цю прогалину закону, Велика Палата Верховного Суду виходить з того, що подібні спори є найбільш наближеними до спорів, пов`язаних з діяльністю юридичної особи, тому повинні розглядатися за правилами господарського судочинства.

Відповідно до пункту 4 частини першої статті 12 ГПК України в редакції, чинній на час звернення з позовом до суду, господарським судам підвідомчі справи, що виникають з корпоративних відносин у спорах між юридичною особою та її учасниками (засновниками, акціонерами, членами), у тому числі учасником, який вибув, а також між учасниками (засновниками, акціонерами, членами) юридичної особи, пов`язаними зі створенням, діяльністю, управлінням та припиненням діяльності такої особи, крім трудових спорів. Зазначені приписи кореспондуються з положеннями пункту 3 частини першої статті 20ГПК України у чинній редакції. Отже, оскільки спірні правовідносини є найбільш наближеними до правовідносин, пов`язаних з діяльністю або припиненням діяльності юридичної особи, Велика Палата Верховного Суду дійшла висновку, що наведений спір має вирішуватися судами за правилами ГПК України.

З наведеного вище правового висновку Великої Палати Верховного Суду випливає, що спори, пов`язані з діяльністю або припиненням діяльності юридичної особи повинні розглядатись за правилами господарського судочинства незалежно від суб`єктного складу, за місцезнаходженням юридичної особи (частина шоста статті 30 ГПК України).

Отже, заявлені позивачем вимоги не підлягають розгляду в порядку цивільного судочинства.

Відповідно до ст. 186 ЦПК України, суддя відмовляє у відкритті провадження у справі, якщо заява не підлягає розгляду в порядку цивільного судочинства.

За вказаних вище обставин, у відкритті провадження за позовом ОСОБА_1 , необхідно відмовити.

Керуючись ст. 186 ЦПК України,

У Х В А Л И Л А:

Відмовити ОСОБА_1 у відкритті провадження по справі за позовом до ОСББ « Новгородська,20» про визнання дій неправомірними, покладання зобов`язання про надання інформації, стягнення судових витрат.

Роз`яснити позивачеві його право на звернення з позовом до Господарського суду.

Матеріали, які додані до позову, повернути позивачеві.

Ухвала може бути оскаржена до Запорізького апеляційного суду шляхом подачі у 15-денний строк апеляційної скарги.

Суддя: Г.Є. Гнатик