Рішення

від 31.05.2023 по справі 173/907/23

ВЕРХНЬОДНІПРОВСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД ДНІПРОПЕТРОВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа №173/907/23

Провадження №2-о/173/35/2023

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

31 травня 2023 р. Верхньодніпровський районний суд Дніпропетровської області

В складі: головуючого судді - Петрюк Т.М.

При секретареві - Рудовій Л.В

За участю: заявниці - ОСОБА_1

Представника заявниці - адвоката - Єрохіна О.О.

Розглянувши у відкритому судовому засіданні в за правилами окремого провадження в місті Верхньодніпровську цивільну справу за заявою ОСОБА_1 , заінтересовані особи: Верхівцевська міська рада, і приватний нотаріус Кам`янського районного нотаріального округу Тітовський Сергій Іванович про встановлення факту проживання однією сім`єю чоловіка і жінки без реєстрації шлюбу,-

ВСТАНОВИВ:

07.04.2023 року до суду звернулася заявниця, ОСОБА_1 , з заявою про встановлення факту проживання однією сім`єю чоловіка і жінки без реєстрації шлюбу, заінтересовані особи: Верхівцевська міська рада і приватний нотаріус Кам`янського районного нотаріального округу Тітовський С.І.

Ухвалою судді Верхньодніпровського районного суду Дніпропетровської області від 10 квітня 2023 року відкрите провадження у справі та справу призначено до розгляду за правилами окремого провадження з викликом учасників розгляду справи на 31 травня 2023 року.

Учасникам розгляду справи роз`яснені права та обов`язки відповідно до 43, 44, 49 ЦПК України.

31.05.2022 року в судовому засіданні оголошена вступна та резолютивна частина рішення.

Згідно заявлених вимог заявник просить встановити факт її проживання однією сім`єю, як чоловіка і жінки без реєстрації шлюбу із ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 в період з 2000 року по ІНФОРМАЦІЯ_2 , тобто по день смерті ОСОБА_2 ..

В обґрунтування заявлених вимог заявниця посилається на наступне: на початку 2000 років вона познайомилась із ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , з яким розпочала спільне сімейне життя без реєстрації шлюбу.

В подальшому 19 вересня 2002 року вона зареєструвала ОСОБА_2 , у належному їй житловому будинку, розташованому в АДРЕСА_1 .

За період спільного життя з ОСОБА_2 , останнім у 2004 році останнім отриманий Державний акт на право власності на земельну ділянку загальною площею 7.284 га., серії ДП № 2006070, виданий на підставі розпорядження голови Верхньодніпровської районної державної а адміністрації № 366-з від 30.09.2004 року. Дана земельна ділянка з кадастровим номером 1221010300:02:006:0066, розташована в с. Соколівка Кам`янського (раніше Верхньодніпровського) району Дніпропетровської області та призначена для ведення товарного сільськогосподарського виробництва.

З померлим вони мали спільний бюджет, вели спільне господарство, були пов`язані виконанням взаємних прав та обов`язків та спільним побутом, тобто між ними склались установлені відносини, що притаманні подружжю.

31.03.2023 року вона звернулась до приватного нотаріуса із заявою про видачу свідоцтва про право на спадщину за законом на майно померлого ІНФОРМАЦІЯ_2 ОСОБА_2 , однак постановою приватного нотаріуса від 31.03.2023 року їй було відмовлено у видачі свідоцтва про право на спадщину за законом за відсутності документів, які підтверджують її спорідненість із спадкодавцем ОСОБА_2 , що й стало підставою звернення до суду.

В судовому засіданні заявниця та представник заявниці заявлені вимоги підтримали за підставами, викладеними в заяві. Також заявниця пояснила, що в 2000 році вона почала проживати однією сім`єю із ОСОБА_2 , шлюб вони не реєстрували. Проживали вони в с. Соколівка, в належному їй будинку. Крім неї інших родичів у померлого немає, оскільки він їй розповідав, що виховувався в дитячому будинку і за час їхнього проживання ніхто і з родичів ОСОБА_2 , до них не з`являвся. Вони вели спільне господарство, підтримували одне одного як подружжя.

Заінтересовані особи, представник Верхівцевської міської ради, і приватний нотаріус Кам`янського районного нотаріального округу Тітовський С.І. в судове засідання не з`явилися, про дату, ч ас і місце розгляду справи повідомлені належним чином..

Відповідно до п. 1 ст. 6 Європейської Конвенції про захист прав людини та основоположних свобод, ратифікованої Україною, Законом України № 475/97-ВР від 17 липня 1997 року, яка відповідно до ст.9 Конституції України є частиною національного законодавства України, кожна людина при визначенні її громадянських прав та обов`язків має право на справедливий розгляд справи незалежним та безстороннім судом.

Відповідно до вимог ст. 55 Конституції України кожному гарантується судовий захист його прав і свобод.

Згідно ст. 4 ЦПК України, кожна особа має право в порядку , встановленому цим кодексом, звернутись до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів

Завданням суду при здійсненні правосуддя, в силу ст. 2 Закону України Про судоустрій і статус суддів є забезпечити кожному право на справедливий суд та повагу до інших прав і свобод, гарантованих Конституцією і законами України, а також міжнародними договорами, згода на обов`язковість яких надана Верховною радою України.

За змістом положень вказаних норм, розпорядження своїм правом на захист є диспозитивною нормою цивільного законодавства, яке полягає у наданні особі, яка вважає свої права порушеними, невизнаними або оспорюваними, можливості застосувати способи захисту, визначені законом або договором.

Відповідно до ч. 1 ст. 5 ЦПК України здійснюючи правосуддя, суд захищає права, свободи та інтереси фізичних осіб, права та інтереси юридичних осіб, держави та суспільні інтереси у спосіб, визначений законом або договором

При цьому, предметом позову (заяви) є матеріально-правова вимога позивача до відповідача, а підставою - посилання на належне йому право, юридичні факти, що призвели до порушення цього права, та правове обґрунтування необхідності його захисту.

Отже, виходячи із наведеного, на момент звернення із тим чи іншим позовом (заяви), права та інтереси, на захист яких поданий позов вже мають бути порушені, невизнані або оспорювані особою, до якої пред`явлений позов, тобто, законодавець пов`язує факт звернення до суду із наявністю вже порушених чи невизнаних прав та інтересів позивача. Метою ж позову є розгляд спору і захист вже порушених, невизнаних або оспорюваних суб`єктивних прав або законних інтересів позивача.

Суд, заслухавши осіб, що приймали участь у розгляді справи, свідків, з`ясувавши зміст заявленої вимоги, вивчивши матеріали справи та оцінивши надані суду докази в їх сукупності, приходить до таких висновків.

Судом встановлено такі факти та відповідні їм правовідносини

Відповідно до ч.1 ст.315 ЦПК України визначений перелік справ про встановлення фактів, що мають юридичне значення.

Відповідно до п. 5 ч. 1 ст. 315 ЦПК України - Суд розглядає справи про встановлення факту: проживання однією сім`єю чоловіка та жінки без шлюбу;

Як передбачено п.1 Постанови Пленуму Верховного Суду України „Про судову практику в справах про встановлення фактів, що мають юридичне значення" від 31 березня 1995 року № 5 з наступними змінами.

В порядку окремого провадження розглядаються справи про встановлення фактів, якщо:

- згідно із законом факти породжують юридичні наслідки, тобто від них залежить виникнення, зміна або припинення особистих чи майнових прав громадян;

- чинним законодавством не встановлено іншого порядку їх встановлення;

- заявник не має іншої можливості одержати або відновити загублений документ який посвідчує факт, що має юридичне значення.

- встановлення факту не пов`язується з наступним вирішенням спору про право

Судом встановлено, що ІНФОРМАЦІЯ_2 помер гр. ОСОБА_2 , що підтверджується копією свідоцтва про смерть.

За доводами заявниці остання, починаючи з 2000 року почала проживати із ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , як жінка та чоловік без реєстрації шлюбу.

В подальшому 19 вересня 2002 року заявниця зареєструвала ОСОБА_2 , у належному їй житловому будинку, розташованому в АДРЕСА_1 , що підтверджується даними домової книги. За доводами заявниці з померлим вони мали спільний бюджет, вели спільне господарство, були пов`язані виконанням взаємних прав та обов`язків та спільним побутом, тобто між ними склались установлені відносини, що притаманні подружжю.

Відповідно до ч.1. 2 ст. 25 СК України - Жінка та чоловік можуть одночасно перебувати лише в одному шлюбі.

Жінка та чоловік мають право на повторний шлюб лише після припинення попереднього шлюбу.

Відповідно до ч. 1 ст. 36 СК України -Шлюб є підставою для виникнення прав та обов`язків подружжя.

Факт проживання заявниці із ОСОБА_2 , однією сім`єю як чоловіка і жінки без реєстрації шлюбу підтверджується показаннями свідків ОСОБА_3 , та ОСОБА_4 .

Так свідок ОСОБА_3 , в судовому засіданні пояснив, що він добре знайомий із заявницею та її померлим чоловіком , проживає з ними в однім селі. Йому відомо, що з 2000 року заявниця і ОСОБА_2 , проживали разом, як чоловік і дружина. Разом вони вели господарство, вирішували всі питання життя сім`ї. Вони працювали в радгоспі, отримали квартиру від радгоспу. Він також працював у радгоспі. Їхні сараї були розташовані поряд. Заявниця та ОСОБА_2 , тримали курей, поросят, разом їх доглядали.

Свідок ОСОБА_4 , в судовому засіданні пояснила, що проживає по сусідству із заявницею. Їй відомо, що з 2000 року заявниця проживала з ОСОБА_2 , як чоловік і дружина. Жили разом не розходились, вели спільне господарство.

Також факт спільного проживання ОСОБА_1 , із ОСОБА_2 , підтверджується наданими заявницею письмовими доказами:

- актом депутата Верхівцевської міської ради Кам`янського району Дніпропетровської області № 56 від 03.04.2023 року, якому зазначено, що ОСОБА_1 , із ОСОБА_2 , проживали за адресою в АДРЕСА_1 з 2000 року, шлюб між собою не реєстрували, але родина за весь час спільного проживання мала спільний бюджет, несла спільні затрати на у тримання житла, вела спільне господарство;

- довідкою Верхівцевської міської ради Кам`янського району Дніпропетровської області № 176 від 03.04.2023 року, згідно якої вказується, що ОСОБА_2 , був зареєстрований та проживав до дня своєї смерті ІНФОРМАЦІЯ_2 за адресою АДРЕСА_1 разом зі своєю співмешканкою ОСОБА_1 .

Відповідно до ч.1, 2, 4 ст. 3 СК України - Сім`я є первинним та основним осередком суспільства.

Сім`ю складають особи, які спільно проживають, пов`язані спільним побутом, мають взаємні права та обов`язки.

Сім`я створюється на підставі шлюбу, кровного споріднення, усиновлення, а також на інших підставах, не заборонених законом і таких, що не суперечать моральним засадам суспільства.

Відповідно до п. 6 рішення Конституційного Суду України від 03 червня 1999 року № 5-рп/99 до членів сім`ї належатьоосби, я кі постійно мешкають разом та ведуть спільне господарство. Ними можуть бути не тільки близькі родичі, але й інші особи, які не перебувають у безпосередніх родинних обов`язках. обов`язковою умовою для визнання їх членами сім`ї є факт спільного проживання, ведення спільного господарства, наявність спільних витрат, купівлі майна для спільного користування, участі у витратах на утримання житла, його ремонт.

Європейський суд з прав людини, надаючи власне визначення терміну «сімейне життя», вказує на те, що сімейне життя може існувати там, де між особами не існує жодних юридичних зв`язків. Так, у справі «Ельсхольц проти Німеччини» суд визначив, що «поняття сім`ї (за статтею 8 ЄКПЛ) не обмежується стосунками на основі шлюбу і може охоплювати інші «сімейні» de facto зв`язки, коли сторони проживають разом поза шлюбом».

Виходячи з вищевикладеного,та оцінюючи надані докази в їх сукупності, суд у відповідності з обраним заявницею способом захисту прав, та враховуючи, що ні заявниця , ні ОСОБА_2 , не перебували в іншому зареєстрованому шлюбі, вважає за можливе задовольнити вимоги в частині встановлення факту спільного проживання, як чоловіка і жінки без реєстрації шлюбу з 2000 року по 16 листопада 2022 року, оскільки вони проживали разом, вели спільне господарство, були пов`язані спільним побутом та взаємними правами і обов`язками.

Встановлення факту спільного проживання потрібно заявниці для оформлення спадщини, тобто має наслідком виникнення спадкових правовідносин .

Відповідно до п. 7 ст. 294 ЦПК України понесені заявником судові витрати по сплаті судового збору в сумі 536.80 грн., заявниці не відшкодовуються та покладаються на заявницю.

Керуючись ст. 12, 13, 89, 141, 259, 263, 264, 265, 268, 273, 293-294, 315-316 ЦПК України, суд,-

ВИРІШИВ:

Вимоги за заявою ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , РНОКПП НОМЕР_1 , зареєстрованої за адресою: АДРЕСА_2 , заінтересована особа: Верхівцевська міська рада, 51660 вул. Центральна, 75 м. Верхівцеве Кам`янського району Дніпропетровської області, і приватний нотаріус Кам`янського районного нотаріального округу Тітовський Сергій Іванович, адреса: 51660 вул. Центральна, 79 м Верхівцеве Кам`янського району Дніпропетровської області, про встановлення факту проживання однією сім`єю чоловіка і жінки без реєстрації шлюбу - задовольнити.

Встановити факт проживання однією сім`єю чоловіка і жінки без реєстрації шлюбу, ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , РНОКПП НОМЕР_1 , зареєстрованої за адресою: АДРЕСА_2 з ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , померлим ІНФОРМАЦІЯ_4 в період з 2000 року по 16 листопада 2022 року.

Понесені судові витрати по сплаті судового збору в сумі 536.80 грн. покласти на заявницю ОСОБА_1 ІНФОРМАЦІЯ_3 , РНОКПП НОМЕР_1 , зареєстровану за адресою: АДРЕСА_2 .

Рішення може бути оскаржене шляхом подачі апеляційної скарги безпосередньо до Дніпровського апеляційного суду протягом 30 днів з моменту складання повного тексту рішення.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку на подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У випадку подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного розгляду.

Учасник справи, якому повне рішення не було вручене у день його проголошення або складання має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення повного рішення суду

Повний текст рішення виготовлений 09.06.2023 року.

Суддя Петрюк Т.М.

Направлене до ЄДРСР: 13.06.2023 року

Дата набрання законної сили: 11.07.2023 року