Рішення

від 09.06.2023 по справі 286/3235/21

ОВРУЦЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД ЖИТОМИРСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа № 286/3235/21

Р І Ш Е Н Н Я

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

09 червня 2023 року м. Овруч

Овруцький районний суд Житомирської області в складі:

головуючого судді Кулініча Я. В.

з секретарем Грищенко Н. А.,

розглянувши у в порядку спрощеного позовного провадження в м. Овруч цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до Товариства з обмеженою відповідальністю «Благодійний Союз» про визнання договору оренди землі недійсним, скасування рішення про реєстрацію договору в реєстрі речових прав та повернення земельної ділянки , -

В С Т А Н О В И В:

ОСОБА_1 , який проживає в АДРЕСА_1 звернувся до суду з позовом до ТОВ «Благодійний Союз», що знаходиться в АДРЕСА_2 , який уточнив та просить розірвати договір оренди землі від 26.07.2016 року, укладений між його батьком, ОСОБА_2 , спадкоємцем якого є він та відповідачем про оренду земельної ділянки (паю), розміром 1,8310 га, кадастровий номер 1823755100:03:000:0136, скасувати рішення, індексний номер 34378308 від 21.03.2017 року, про державну реєстрацію договору оренди земельної ділянки кадастровий номер 1823755100:03:000:0136 в реєстрі власності речових прав на нерухоме майно, зобов`язати відповідача повернути йому земельну ділянку, що належить йому на праві власності розміром 1,8310 га, кадастровий номер 1823755100:03:000:0136 та стягнути з відповідача сплачений судовий збір. Мотивуючи тим, що йому на праві власності належить земельна ділянка розміром 1,8310 га, що знаходиться на території Народицької селищної пади, кадастровий номер 1823755100:03:000:0136, яку він успадкував після смерті батька. Після отримання спадщини на дані земельні ділянки він вирішив укласти договір оренди землі із орендарем, але не із ТОВ «Благодійний Союз». Коли він почав оформляти документи то виявилось, що дана земельна ділянка продовжує знаходитись в оренді у відповідача. Орендну плату відповідач не сплачує.

Клопотання про розгляд справи за участю сторін від учасників справи не надходило.

Відповідач відзив на позовну заяву у встановлений строк не надав, про розгляд справи в поряду спрощеного позовного провадження повідомлявся за адресою місця свого знаходження, однак конверт повернувся на адресу суду з відміткою Укрпошти «за закінченням терміну зберігання».

Третя особа про розгляд справи в поряду спрощеного позовного провадження повідомлялася за адресою місця свого знаходження, однак конверт повернувся на адресу суду з відміткою Укрпошти «адресат відмовився».

Суд, дослідивши матеріали справи, дійшов до наступного висновку.

Відповідно до ч.1 ст.4 ЦПК України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів.

Встановлено, що 26.07.2026 року між ОСОБА_2 та ТОВ «Благодійний Союз» було укладено договір оренди земельної ділянки площею 1,831 га кадастровий номер 1823755100:03:000:0136.

ОСОБА_2 помер ІНФОРМАЦІЯ_1 (а.с.10).

Відповідно до свідоцтва про право на спадщину за законом серії НМН 458304, земельну ділянка площею 1,8310 га, кадастровий номер 1823755100:03:000:0136, яка знаходиться на території Народицької селищної ради Житомирської області успадкував ОСОБА_1 (а.с.8).

Відповідно до інформаційної довідки №249743571 від 24.03.2021 року з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об`єктів нерухомого майна щодо об`єкта нерухомого майна відомості - земельна ділянка площею 1,831 га кадастровий номер 1823755100:03:000:0136 перебуває в строковому платному користуванні Товариства з обмеженою відповідальністю «Благодійний союз», строк дії договору 15 років (а.с. 9).

Частиною 3 статті 129 Конституції України визначено основні засади судочинства, однією з яких, згідно пункту 3 вказаної статті, є змагальність сторін та свобода в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.

Відповідно до частини першої статті 638 ЦК України договір є укладеним, якщо сторони в належній формі досягли згоди з усіх істотних умов договору. Істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди.

Відповідно до ч. 2 ст. 792 ЦК України майнові відносини, що виникають з договору найму (оренди) земельної ділянки, є цивільно-правовими, ґрунтуються на засадах рівності, вільного волевиявлення та майнової самостійності сторін договору та, крім загальних норм цивільного законодавства, вони регулюються також актами земельного законодавства Земельним Кодексом України, Законом України «Про оренду землі».

Згідно зі статтею 13 Закону «Про оренду землі» договір оренди землі - це договір, за яким орендодавець зобов`язаний за плату передати орендареві земельну ділянку у володіння і користування на певний строк, а орендар зобов`язаний використовувати земельну ділянку відповідно до умов договору та вимог земельного законодавства.

Відповідно до пункту 3 частини першої статті 15 Закону «Про оренду землі» істотними умовами договору оренди землі є, зокрема, орендна плата із зазначенням її розміру, індексації, форм платежу, строків, порядку її внесення і перегляду та відповідальності за її несплату.

Згідно з частинами третьою, четвертою статті 31 Закону «Про оренду землі» договір оренди землі може бути розірваний за згодою сторін. На вимогу однієї із сторін договір оренди може бути достроково розірваний за рішенням суду в порядку, встановленому законом. Розірвання договору оренди землі в односторонньому порядку не допускається, якщо інше не передбачено законом або цим договором.

Частиною першою статті 32 Закону «Про оренду землі» передбачено, що на вимогу однієї із сторін договір може бути достроково розірваний за рішенням суду у разі невиконання сторонами обов`язків, передбачених статтями 24 і 25 цього Закону та умовами договору, в разі випадкового знищення чи пошкодження об`єкта оренди, яке істотно перешкоджає передбаченому договором використанню земельної ділянки, а також на підставах, визначених Земельним кодексом України та іншими законами України.

Положеннями статей 24,25 зазначеного Закону визначено права та обов`язки орендодавця і орендаря, а саме: орендодавець має право вимагати від орендаря, зокрема, використання земельної ділянки за цільовим призначенням згідно з договором оренди; своєчасного внесення орендної плати. Орендар, у свою чергу, має право самостійно господарювати на землі з дотриманням умов договору оренди землі, за письмовою згодою орендодавця зводити в установленому законодавством порядку жилі, виробничі, культурно-побутові та інші будівлі і споруди та закладати багаторічні насадження та зобов`язаний приступати до використання земельної ділянки в строки, встановлені договором оренди землі, зареєстрованим в установленому законом порядку.

Згідно з п. 8 договору оренди землі, розмір орендної плати за земельної ділянки з кадастровим номером 1823755100:03:000:0136 площею 0,1,831 га, вноситься орендарем у грошовій формі в розмірі 5% нормативної грошової оцінки земельної ділянки. Згідно п. 9 договору орендна плата вноситься до 31 грудня поточного року. Пунктом 30 договору визначено, що дія договору припиняється шляхом його розірвання за взаємною згодою, або рішенням суду на вимогу однієї із сторін у наслідок невиконання другою стороною обов`язків передбачених договором. Розірвання договору оренди землі в односторонньому порядку допускається за рішенням Орендаря.

Отже, згідно зі статтями 13,15,21 Закону України «Про оренду землі» основною метою договору оренди земельної ділянки та одним з визначальних прав орендодавця є своєчасне отримання останнім орендної плати у встановленому розмірі. У разі систематичної несплати орендної плати за користування земельною ділянкою, тобто систематичне порушення договору оренди земельної ділянки може бути підставою для розірвання такого договору.

Відповідно до частини другої статті 651 ЦК України, договір може бути змінено або розірвано за рішенням суду на вимогу однієї із сторін у разі істотного порушення договору другою стороною та в інших випадках, встановлених законом або договором. Істотним є таке порушення стороною договору, коли внаслідок завданої ним шкоди друга сторона значною мірою позбавляється того, на що вона розраховувала при укладенні договору.

Стаття 141 ЗК України передбачає таку підставу припинення права користування земельною ділянкою, як систематична несплата земельного податку або орендної плати.

Разом з тим за частиною другою статті договір може бути змінено або розірвано за рішенням суду на вимогу однієї із сторін у разі істотного порушення договору другою стороною та в інших випадках, встановлених законом або договором. Істотним є таке порушення стороною договору, коли внаслідок завданої цим шкоди друга сторона значною мірою позбавляється того, на що вона розраховувала при укладенні договору.

Виходячи з системного аналізу наведених положень законодавства та враховуючи, що до відносин, пов`язаних з орендою землі, застосовуються також положення ЦК України, необхідно дійти висновку, що при вирішенні судом питання щодо розірвання договору оренди землі за обставин систематичного невнесення орендної плати, застосуванню також підлягають положення частини другої статті.

Застосування такого правового наслідку, як розірвання договору судом, саме з підстави істотності допущеного порушення договору, визначеної через іншу оціночну категорію - значну міру позбавлення того, на що особа розраховувала при укладенні договору, - відповідає загальним засадам цивільного законодавства, до яких за пунктом 6 частини першої статті 3 ЦК України належать, зокрема, справедливість, добросовісність та розумність.

Такого висновку дійшов Верховний Суд у складі постійної колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду в Постанові від 13.05.2019 року по справі № 469/905/15-ц.

Позивач обґрунтовує свої вимоги систематичним невиконанням істотних умов договору оренди, а саме несплатою орендарем визначеної договором орендної плати.

Суд приходить до висновку, що сплата орендної плати є істотною умовою договору оренди землі, а її несплата є суттєвим порушенням умов такого договору.

Доводи позивача відповідачем не спростовані, не надано доказів, які встановлюють відсутність визначеної позивачем підстави для розірвання вказаного договору.

Відповідно до правил статті 34 Закону у разі припинення або розірвання договору оренди землі орендар зобов`язаний повернути орендодавцеві земельну ділянку на умовах, визначених договором.

Щодо вимоги про скасування рішення про державну реєстрацію прав та їх обтяжень слід зазначити наступне.

Згідно із ч. 5 ст. 6 Закону України «Про оренду землі» право оренди земельної ділянки підлягає державній реєстрації відповідно до закону.

Відповідно до ч. 2 ст. 3 Закону України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень» речові права на нерухоме майно та їх обтяження, що підлягають державній реєстрації відповідно до цього Закону, виникають з моменту такої реєстрації.

За змістом п. 1 ч. 1 ст. 2 Закону України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень» (у редакції, чинній на час виникнення спірних правовідносин) державна реєстрація речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень - це офіційне визнання і підтвердження державою фактів набуття, зміни або припинення речових прав на нерухоме майно, обтяжень таких прав шляхом внесення відповідних записів до Державного реєстру речових прав на нерухоме майно.

У ч. 2 ст. 26 Закону України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень» (у редакції, чинній до 16 січня 2020 року) унормовано порядок внесення записів до Державного реєстру прав, змін до них та їх скасування. Так, за змістом зазначеної норми, у разі скасування на підставі рішення суду рішення про державну реєстрацію прав, документів, на підставі яких проведено державну реєстрацію прав, скасування записів про проведену державну реєстрацію прав, а також у випадку, передбаченому підпунктом «а» пункту 2 ч. 6 ст. 37 цього Закону, до Державного реєстру прав вноситься запис про скасування державної реєстрації прав. У разі скасування судом документів, на підставі яких проведено державну реєстрацію прав до 01 січня 2013 року, або скасування записів про державну реєстрацію прав, інформація про які відсутня в Державному реєстрі прав, запис про державну реєстрацію прав вноситься до Державного реєстру прав та скасовується.

Згідно із Законом України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо протидії рейдерству», який набрав чинності з 16 січня 2020 року, ст. 26 Закону України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень» викладено у новій редакції.

Так, відповідно до п. п. 1, 2, 3 ч. 3 ст. 26 Закону України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень» (у редакції, чинній із 16 січня 2020 року) відомості про речові права, обтяження речових прав, внесені до Державного реєстру прав, не підлягають скасуванню та/або вилученню. У разі скасування рішення державного реєстратора про державну реєстрацію прав на підставі судового рішення чи у випадку, передбаченому підпунктом «а» пункту 2 частини шостоїстатті 37 цього Закону, а також у разі визнання на підставі судового рішення недійсними чи скасування документів, на підставі яких проведено державну реєстрацію прав, скасування на підставі судового рішення державної реєстрації прав, державний реєстратор чи посадова особа Міністерства юстиції України (у випадку, передбаченому підпунктом «а» пункту 2 частини шостоїстатті 37 цього Закону) проводить державну реєстрацію набуття, зміни чи припинення речових прав відповідно до цього Закону. Ухвалення судом рішення про скасування рішення державного реєстратора про державну реєстрацію прав, визнання недійсними чи скасування документів, на підставі яких проведено державну реєстрацію прав, а також скасування державної реєстрації прав допускається виключно з одночасним визнанням, зміною чи припиненням цим рішенням речових прав, обтяжень речових прав, зареєстрованих відповідно до законодавства (за наявності таких прав).

Отже, у розумінні положень наведеної норми у чинній редакції, на відміну від положень ч. 2 ст. 26 Закону України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень» у попередній редакції, яка передбачала такі способи судового захисту порушених прав як скасування записів про проведену державну реєстрацію прав та скасування документів, на підставі яких проведено державну реєстрацію прав, наразі способами судового захисту порушених прав та інтересів особи є судове рішення про скасування рішення державного реєстратора про державну реєстрацію прав; судове рішення про визнання недійсними чи скасування документів, на підставі яких проведено державну реєстрацію прав; судове рішення про скасування державної реєстрації прав. При цьому, з метою ефективного захисту порушених прав законодавець уточнив, що ухвалення зазначених судових рішень обов`язково має супроводжуватися одночасним визнанням, зміною чи припиненням цим рішенням речових прав, обтяжень речових прав, зареєстрованих відповідно до законодавства (за наявності таких прав).

Водночас, у п. 3 розділу ІІ «Прикінцеві та перехідні» положення Закону України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо протидії рейдерству» унормовано, що судові рішення про скасування рішення державного реєстратора про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень, про визнання недійсними чи скасування документів, на підставі яких проведено державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень, про скасування державної реєстрації речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень, що на момент набрання чинності цим Законом набрали законної сили та не виконані, виконуються в порядку, передбаченому Законом України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень» до набрання чинності цим Законом.

Отже, за змістом вказаної норми наразі виконанню підлягають судові рішення: 1) про скасування рішення державного реєстратора про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень; 2) про визнання недійсними чи скасування документів, на підставі яких проведено державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень; 3) про скасування державної реєстрації речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень.

Слід зазначити, що застосування конкретного способу захисту цивільного права залежить як від змісту права чи інтересу, за захистом якого звернулася особа, так і від характеру його порушення, невизнання або оспорення. Такі право чи інтерес мають бути захищені судом у спосіб, який є ефективним, тобто таким, що відповідає змісту відповідного права чи інтересу, характеру його порушення, невизнання або оспорення та спричиненим цими діяннями наслідкам.

Вказаного правового висновку дійшов Верховний Суд у своїй постанові №143/1432/18 від 16.02.2022.

Згідно із ч.2 ст.653 ЦК України у разі розірвання договору зобов`язання сторін припиняються.

За таких обставин, враховуючи, що внаслідок розірвання договору оренди землі в судовому порядку певне речове право на спірну земельну ділянку у відповідача припиняється, відповідно підлягає і скасуванню рішення про державну реєстрацію прав та їх обтяжень.

Позивачем понесені судові витрати по оплаті судового збору в сумі 1816 грн., які у відповідності до ст. 141 ЦПК України підлягають стягненню з відповідача на користь позивача.

На підставі ст. ст. 4, 12, 13, 81, 89, 263-265, 268 ЦПК України та керуючись Законом України "Про оренду землі", ст. ст. 90, 93,152, 158,Земельного кодексу України, ст. ст. 10, 12, 77-82, 89, 141, 263-265, ЦПК України, суд,-

В И Р І Ш И В:

Позов задовольнити.

Розірвати договір оренди землі від 26.07.2016 року укладений між ОСОБА_2 , спадкоємцем якого є ОСОБА_1 та Товариством з обмеженою відповідальністю «Благодійний Союз» (код ЄДРПОУ 43051760), щодо земельної ділянки для ведення товарного сільськогосподарського виробництва площею 1,8310 га, що знаходиться на території колишньої Народицької селищної ради Житомирської області, кадастровий номер 1823755100:03:000:0136.

Скасувати рішення про державну реєстрацію прав та їх обтяжень, індексний номер 34378308 від 21.03.2017 щодо оренди земельної ділянки для ведення товарного сільськогосподарського виробництва площею 1,8310 га, кадастровий номер 1823755100:03:000:0136.

Зобов`язати Товариство з обмеженою відповідальністю «Благодійний Союз» повернути ОСОБА_1 земельну ділянку для ведення товарного сільськогосподарського виробництва площею 1,8310 га, кадастровий номер 1823755100:03:000:0136.

Стягнути з ТОВ «Благодійний союз», що знаходиться в с. Покалів по вул. Шляхова, 105, Овруцького району Житомирської області (ЄДРПОУ 43051760) на користь ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , який проживає в АДРЕСА_1 , судові витрати в сумі 1816 грн..

Апеляційна скарга на рішення може бути подана безпосередньо до Житомирського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня його ухвалення.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Суддя: Я. В. Кулініч