Рішення

від 10.09.2010 по справі 10/72-1330

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ТЕРНОПІЛЬСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

"10" вересня 2010 р.

Справа № 10/72-1330

Господарський суд Тернопільської області

У складі судді  Півторака М.Є.

За участю секретаря судового засідання Качунь І.Є.

розглянув у відкритому судовому засіданні справу

За позовом: Фізичної  особи-підприємця ОСОБА_1 АДРЕСА_1       

до відповідача: Товариства з обмеженою відповідальністю Спільне українсько-польське підприємство "Енергія  КВ" м. Скалат , вул. Б. Хмельницького, 8, Підволочиського району  , Тернопільської області         

       За участю представників:

позивача: не прибув ;

відповідача: не прибув.

                   Суть справи: Фізична особа - підприємець ОСОБА_1 АДРЕСА_1  звернувся до господарського суду з позовом про стягнення з Товариства з обмеженою відповідальністю Спільне українсько-польське підприємство "Енергія  КВ" м. Скалат, вул. Б. Хмельницького, 8, Підволочиського району, Тернопільської області   10 000 грн. заборгованості за виконана перевезення, 650,00 грн. судові витрати по сплаті послуг адвоката; 102 грн. в повернення сплаченого державного мита; 236 грн. за інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

          В обґрунтування позовних вимог посилається на заявки   на  перевезення  вантажу   -  брикетів  з пресованої  соломи   за  маршрутом  м. Скалат  - м. Остроленка (Польща) від  14 лютого 2010 року, міжнародні товарно-транспортні накладні за №044004   від 17.02.2010р.  та №0030724 від 17.02.2010р та інші документи, які знаходяться в матеріалах справи.

          Ухвалою господарського суду від 12.08.2010 року призначено судове засідання о 10 годин 20 хвилин 27 серпня 2010 року.

           У зв’язку з неприбуттям у судове засідання 27.08.2010 року представників сторін , розгляд справи було відкладено до 10 годин 10 вересня 2010 року в порядку статті 77 ГПК України .

          Відповідач письмового відзиву на позов не подав, заперечень щодо заявлених позовних вимог суду не представив , хоча про час та місце розгляду спору був повідомлений належним чином , що підтверджується повідомленнями про вручення поштового відправлення .

Оскільки, участь представників сторін у судове засідання не визнавалося обов’язковою , надані позивачем документи є достатніми, а тому суд розглядає позов в порядку статті 75 ГПК України за наявними  у справі матеріалами.

Розглянувши матеріали справи, господарський суд встановив  наступне:

Згідно ст. ст. 1,2 Господарського процесуального кодексу України право на звернення до господарського суду за захистом своїх порушених, оспорюваних прав і охоронюваних законом інтересів мають підприємства, установи, організації, інші юридичні особи (у тому числі іноземні), громадяни, які здійснюють підприємницьку діяльність і в установленому порядку набули статусу  суб’єкта підприємницької діяльності.

Стаття 16 Цивільного Кодексу України також визначає, що кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу та визначає способи захисту цивільних прав та інтересів.

Суд може захистити цивільне право або інтерес іншим способом, що встановлений договором або законом (частина  друга п. 1 ст. 16 ЦК України).

Позивач по справі - Фізична   особа-підприємець ОСОБА_1 АДРЕСА_1, зареєстрований Виконавчим комітетом Тернопільської міської ради як фізична особа - підприємець 08.08.2006 року, що підтверджується Свідоцтвом про державну реєстрацію фізичної особи –підприємця серії ВО2 № 072649 ( копія знаходиться в матеріалах справи ), а тому наділений правом на звернення до суду за захистом своїх прав та охоронюваних законом інтересів.

Згідно статті 11 Цивільного Кодексу України підставами виникнення цивільних прав та обов’язків, зокрема, є договори та інші правочини.

                     Правочином є дія особи, спрямована на набуття, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків (ч. 1 ст. 202 ЦК України).

Як встановлено в судовому засіданні, 14 лютого 2010 року  Товариство з обмеженою відповідальністю "СУ-ПП" Енергія-КВ"  звернулося  до фізичної  особи-підприємця ОСОБА_1 АДРЕСА_1   із  заявками   на  перевезення  вантажу   -  брикетів  з пресованої  соломи   за  маршрутом  м. Скалат  - м. Остроленка (Польща), належним  чином  завірені  копії яких знаходиться  в матеріалах  справи.

У відповідності    вказаних   заявок  на  перевезення   вантажу    ,    вартість  перевезення    становить 10 000 грн.  00 коп.

Як  вбачається  із   міжнародних   товарно-транспортних накладних      за №044004   від 17.02.2010р.  та №0030724від 17.02.2010р. Товариством  з обмеженою  відповідальністю  “СУ-ПП ”Енергія –КВ” відправлено   вантаж - брикети  з пресованої  соломи     перевізником Фізичною особою –підприємцем ОСОБА_1, вказаний   товар   отриманий  у  місці  призначення  - Польща,  про  що  свідчать підписи   повноважних  осіб  та   печатки   юридичних  осіб.

З  огляду на  наведене , позивачем  виконано    свої    зобов‘язання   належним  чином  ,  проте , внаслідок   невиконання   відповідачем   своїх зобов‘язань  , станом на  дату  подання  позовної  заяви    виникла  заборгованість   у відповідача  перед  позивачем  на суму 10000 грн. 00  коп. , яка на день розгляду справи позивачу не сплачена.

У відповідності до ст. 509 Цивільного кодексу України, ст. 173 Господарського кодексу України, в силу господарського зобов’язання, яке виникає між суб'єктом господарювання та іншим учасником (учасниками) відносин у сфері господарювання, один суб'єкт (зобов'язана сторона, у тому числі боржник) зобов'язаний вчинити певну дію господарського чи управлінсько-господарського характеру на користь іншого суб'єкта (виконати роботу, передати майно, сплатити гроші, надати інформацію тощо), або утриматися від певних дій, а інший суб'єкт (управнена сторона, у тому числі кредитор) має право вимагати від зобов'язаної сторони виконання її обов'язку.

Одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом. (ст. 525 ЦК України)

Зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цивільного кодексу України, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог-відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.(ст.526 ЦК України).

Як  вбачається із ч. 2 ст. 193 ГК України, кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов’язання, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу.

30 квітня 2010 року    позивачем  надіслано  відповідачу  претензію про неналежне виконання    зобов’язання ( факт отримання   даної претензії підтверджується   повідомленням    про вручення    поштового       відправлення    за №4239902, вручене  представнику   відповідача   –30.04.2010р.),  в порядку ст.. 530 ЦК України,  на  яку    відповіді  не  отримав.

Взаємовідносини, що склалися між сторонами у справі суд кваліфікує як взаємовідносини, що випливають із договору перевезення   вантажу , згідно якого та в силу ст. 909 Цивільного кодексу України,   одна сторона (перевізник) зобов'язується доставити довірений їй другою стороною (відправником) вантаж до пункту призначення та видати його особі, яка  має право на одержання вантажу (одержувачеві), а відправник зобов'язується сплатити за перевезення вантажу встановлену плату.  Укладення договору перевезення вантажу підтверджується складенням транспортної накладної (коносамента або іншого документа, встановленого транспортними кодексами (статутами).

Оцінивши представлені документальні докази,  господарський суд Тернопільської області прийшов до переконання, що позовні вимоги позивача  щодо стягнення з відповідача боргу на суму 10000 грн. 00 коп.  , документально обґрунтовані і підлягають  задоволенню .

          Окрім того, позивач просить стягнути судові витрати по сплаті послуг адвоката в сумі 650 грн., на підтвердження чого надав суду Договір доручення №1 від 17 травня 2010 року

          Стаття 44 Господарського процесуального кодексу України визначає склад судових витрат, зокрема вони   складаються   з  державного  мита,  сум,  що  підлягають сплаті за проведення  судової  експертизи,  призначеної господарським судом,  витрат, пов'язаних з оглядом та дослідженням речових доказів у місці їх знаходження, оплати послуг перекладача, адвоката,  витрат  на  інформаційно-технічне забезпечення судового процесу та інших витрат, пов'язаних з розглядом справи.

                Статтею 49 ГПК встановлено розподіл господарських витрат, і зокрема суми, які підлягають сплаті за проведення судової експертизи, послуги перекладача адвоката, витрати на інформаційно-технічне забезпечення   судового  процесу та  інші витрати, пов'язані з розглядом справи, покладаються: при задоволенні позову - на відповідача.

          Державне мито і витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу, згідно ст. 49 ГПК України, покладаються на відповідача.

З огляду на наведене, керуючись ст. 129 Конституції України, ст. ст. 1, 2, 33, 43, 44, 49, 82, 84, 85, 116, 117 ГПК України, ст.ст. 20, 316 Господарського кодексу України, господарський суд, -

В И Р І Ш И В:

1.Позов задовольнити.

2.Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю Спільне українсько-польське підприємство "Енергія  КВ" м. Скалат, вул. Б. Хмельницького, 8, Підволочиського району, Тернопільської області,   ідентифікаційний код 35969900 на користь Фізичної  особи-підприємця ОСОБА_1 АДРЕСА_1     ідентифікаційний номер  НОМЕР_1   ,  –10 000,00 грн. боргу , 650,00 грн. - судові витрати по сплаті послуг адвоката; 102 грн. в повернення сплаченого державного мита; 236 грн. за інформаційно-технічне забезпечення судового процесу. Видати наказ.

3.Рішення набуває законної сили в десятиденний строк з дня його прийняття.

        На рішення суду, яке не набрало законної сили, сторони мають право подати апеляційну скаргу, а прокурор - апеляційне подання, протягом десяти днів з дня прийняття рішення, через місцевий господарський суд.

4.Наказ видати після набрання рішенням законної сили.

              Суддя