Постанова

від 06.06.2023 по справі 920/100/22

ПІВНІЧНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ПІВНІЧНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

вул. Шолуденка, буд. 1, літера А, м. Київ, 04116, (044) 230-06-58 inbox@anec.court.gov.ua

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"06" червня 2023 р. Справа№ 920/100/22

Північний апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючого: Разіної Т.І.

суддів: Тарасенко К.В.

Іоннікової І.А.

Секретар судового засідання: Луцюк А.В. За участю представників учасників процесу: від позивача: не з`явився; від відповідача - 1: не з`явився; від відповідача -2: не з`явився; від третьої особи: не з`явився.

Розглянув у відритому судовому засіданні апеляційну скаргу Фермерського господарства «Рідний Агрокрай» на рішення Господарського суду Сумської області від 31.08.2022 у справі №920/100/22 (суддя Вдовенко Д.В., м. Суми, повний текст складено - 12.09.2022)

за позовом Фермерського господарства «Рідний Агрокрай»

до: 1) Товариства з обмеженою відповідальністю «Гетьманське»,

2) Товариства з обмеженою відповідальністю «Шостка Агростандарт»,

3) Шосткинської районної державної адміністрації,

за участю третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні позивача Шосткинської міської ради

про визнання недійсним договору оренди землі та скасування рішення районної державної адміністрації.

За результатами розгляду апеляційної скарги, Північний апеляційний господарський суд, -

ВСТАНОВИВ:

Короткий зміст позовних вимог

Фермерське господарство «Рідний Агрокрай» (далі - позивач/ ФГ «Рідний Агрокрай») звернувся до Господарського суду Сумської області із позовною заявою до Товариства з обмеженою відповідальністю «Гетьманське» (далі - відповідач -1/ТОВ«Гетьманське»), Товариства з обмеженою відповідальністю «Шостка Агростандарт» (далі - відповідач-2/ТОВ «Шостка Агростандарт») та Шосткинської районної державної адміністрації (далі - відповідач-3/Адмінстрація), за участю третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні позивача Шосткинської міської ради (далі - третя особа /Сумська м/р), в якій просив суд:

1) визнати незаконним та скасувати розпорядження Шосткинської районної державної адміністрації від 09.09.2013 № 325-ОД «Про надання в оренду нерозподілених (невитребуваних) земельних часток (паїв) ТОВ «Шостка Агростандарт» для ведення товарного сільськогосподарського виробництва на території Ображіївської сільської ради»;

2) визнати недійсним договір оренди землі від 09.09.2013, укладений між ТОВ «Шостка Агростандарт» та Шосткинською районною державною адміністрацією, відповідно до якого в оренду передаються нерозподілені (не витребувані) земельні частки (паї) загальною площею 35,444 га, у тому числі 35,444 га ріллі у кількості 13 паїв громадян, та додаткові угоди від 07.09.2017, від 20.11.2018 до договору.

В обґрунтування позовних вимог позивач посилається на те, що оспорюваний договір від 09.09.2013 та додаткові угоди до нього грубо порушують права та інтереси ФГ «Рідний агрокрай», яке на законних підставах виготовило технічну документацію на землю, уклало з Шосткинською м/р договори оренди земельних ділянок та зареєструвало право оренди на земельні ділянки, які є предметом оскаржуваного договору. Згідно з договором від 09.09.2013 фактично було передано в оренду ТОВ «Шостка Агростандарт» не земельний пай, а земельну ділянку, оскільки відповідно пункту 2 оскаржуваного договору в оренду передано земельні частки (паї) із визначенням точної їх площі 35,444 га.

На відміну від земельної ділянки, яка має чітко визначені межі й розмір у фізичних гектарах, місцезнаходження та межі земельної частки (паю) є невизначеними. В оскаржуваному договорі відсутня вартість паю, не зазначено, що передається саме умовні кадастрові гектари, не вказано, що земельна ділянка передається єдиним масивом та не додано до договору кадастровий план, що суперечить Типовому договору оренди земельної частки (паю), затвердженому наказом державного комітету України по земельних ресурсах № 5 від 17.01.2000. За цих обставин, оспорюваний договір повинен містити істотні умови договору оренди землі, які визначені ст. 15 Закону України «Про оренду землі», зокрема кадастровий номер земельної ділянки, її місце розташування та розмір. Відповідні істоті умови відсутні у договорі від 09.09.2013, що є підставою для визнання його недійсним. В оскаржуваному договорі, всупереч ст. 13 Закону України «Про порядок виділення в натурі (на місцевості) земельних ділянок власникам земельних часток (паїв)» (в редакції від 03.12.2012, яка діяла на момент укладення спірного договору), не зазначено вимогу щодо права передачі в оренду земельних ділянок на строк до моменту отримання їх власниками державних актів на право власності на земельну ділянку. Шосткинська районна державна адміністрація не повідомила власників земельних часток (паїв) чи їх спадкоємців про результати проведеного розподілу земельних ділянок у письмовій формі. Відповідно до прикінцевих положень оскаржуваного договору, невід`ємною його частиною є план схема або схема земельних ділянок, акт визначення меж земельних ділянок в натурі (на місцевості), акт приймання-передачі об`єкта оренди, але вказані документи не складалися та не підписувалися сторонами.

Також позивач зазначає, що процедура реєстрації договорів оренди земельних часток (паїв) визначена постановою КМУ «Про затвердження Порядку реєстрації договорів оренди земельної частки (паю)» від 24 січня 2000 N 119, згідно з яким реєстрація договорів оренди земельних часток (паїв) проводиться виконавчим комітетом сільської, селищної, міської ради за місцем розташування земельної частки (паю). Відповідно до п. 4 Порядку договір реєструється у Книзі записів реєстрації договорів оренди земельних часток (паїв), що ведеться за формою згідно із додатком. Однак реєстрацію договору оренди та додаткових угод Ображївська сільська рада не проводила, у листі за № 106 від 26.11.2021 Ображіївський старостинсьський округ Шосткинської міської ради повідомив, що підтвердити факт реєстрації додаткової угоди від 07.09.2017 до договору від 09.09.2013 у Книзі реєстрації договорів на право тимчасового користування землею на території Ображіївської сільської ради не має можливості, оскільки така книга втрачена; книга записів реєстрації договорів оренди земельних часток (паїв) Ображіївською сільською радою не велася, не реєструвалася, відсутня. У разі відсутності факту державної реєстрації додаткової угоди до договору оренди землі у сторін цієї угоди не виникають права та обов`язки, які нею визначені. Вимога про визнання розпоряджень незаконними є за своєю суттю вимогою про встановлення факту, що має юридичне значення. Його встановлення є елементом оцінки фактичних обставин справи та обґрунтованості вимог у разі виникнення спору між сторонами.

Разом з позовною заявою позивач подав заяву, в якій просить суд поновити строк звернення до суду з позовом та визнати причини пропуску строку поважними.

Короткий зміст рішення місцевого господарського суду та мотиви його ухвалення

Рішенням Господарського суду Сумської області від 31.08.2022 у справі №920/100/22 у задоволенні позову відмовлено.

Рішення місцевого господарського мотивовано тим, що позивачем, як заінтересованою особою, належними та допустимими доказами в розумінні статей 76, 77 Господарського процесуального кодексу України не доведено суду обставин щодо порушення власних майнових прав та інтересів, внаслідок укладенням спірного договору та додаткових угод до нього, і того, що в результаті визнання його недійсним майнові права позивача буде захищено та відновлено.

Також суд першої інстанції встановив, що позивач не є стороною договору оренди землі від 09.09.2013, укладеного між ТОВ «Шостка Агростандарт» та Шосткинською районною державною адміністрацією. Тобто, позов про визнання недійсним договору оренди землі від 09.09.2013,подано особою, яка не була стороною цього договору - заінтересована особа. Однак, конкретних фактів порушення власних майнових прав та інтересів внаслідок укладення спірного договору не довів, як і не довів, що в результаті визнання таких договорів недійсним право позивача буде захищено та відновлено.

Крім того, місцевий господарський суд встановив, що відповідне право оренди на спірні земельні ділянки на захист якого подано позов виникло у позивача лише у червні 2021 року. У момент прийняття розпорядження Шосткинської районної державної адміністрації від 09.09.2013 № 325-ОД «Про надання в оренду нерозподілених (невитребуваних) земельних часток (паїв) ТОВ «Шостка Агростандарт», укладення договору оренди землі від 09.09.2013 між ТОВ «Шостка Агростандарт» та Шосткинською районною державною адміністрацією, додаткових угод до цього договору від 07.09.2017, від 20.11.2018, законних прав та інтересів позивача на земельні ділянки у нього не було.

Відсутність порушення спірним договором прав та інтересів позивача є самостійною підставою для відмови у позові, а тому суд першої інстанції зазначив про відсутність підстав для надання оцінки його дійсності.

Враховуючи зазначене, місцевий господарський суд дійшов висновку у задоволенні позову про визнання незаконним та скасування розпорядження Шосткинської районної державної адміністрації від 09.09.2013 № 325-ОД «Про надання в оренду нерозподілених (невитребуваних) земельних часток (паїв) ТОВ «Шостка Агростандарт» для ведення товарного сільськогосподарського виробництва на території Ображіївської сільської ради; визнання недійсним договору оренди землі від 09.09.2013, укладеного між ТОВ «Шостка Агростандарт» та Шосткинською районною державною адміністрацією, відповідно до якого в оренду передаються нерозподілені (не витребувані) земельні частки (паї) загальною площею 35,444 га, у тому числі 35,444 га ріллі у кількості 13 паїв громадян, та додаткових угод від 07.09.2017, від 20.11.2018 до договору.

Короткий зміст вимог апеляційної скарги та узагальнення її доводів

Не погодившись із прийнятим рішенням, ФГ «Рідний Агрокрай» (далі - скаржник) звернулось до Північного апеляційного господарського суду із апеляційною скаргою, в якій просить: скасувати рішення Господарського суду Сумської області від 31.08.2022 у справі №920/100/22 та ухвалити нове рішення про задоволення позову.

Зокрема, узагальненні доводи скаржника зводяться до того, що:

- місцевий господарський суд дійшов неправильно висновку про те, що ФГ «Рідний Агрокрай» реалізуючи своє право на судовий захист і звертаючись до суду із позовом про визнання недійсним правочину, стороною якого не є, не довело (не підтвердило) в установленому законом порядку, яким чином оспорюваний ним договір порушує (зачіпає) його права та інтереси;

- договір оренди землі від 09.09.2013 разом із додатковими угодами до нього грубо порушують права та інтереси позивача, який на законних підставах виготовив технічну документацію на землю, уклав з відповідачем -3 договори оренди земельних ділянок та зареєстрував право оренди земельних ділянок, які є предметом оскаржуваного правочину, а тому позивач має право на звернення до суду із позовною заявою про визнання недійсним договору оренди землі;

- місцевим господарським судом було залишено поза увагою обставину відсутності реєстрації договору та додаткових угод;

- судом не було враховано обставини встановленні в рішенні Господарського суду Сумської області від 20.10.2021 у справі №920/697/21.

Крім того, скаржник у прохальній частині апеляційної скарги просив поновити строк на апеляційне оскарження рішення Господарського суду Сумської області від 31.08.2022 у справі №920/697/21.

Узагальнені доводи відзивів на апеляційну скаргу

Відповідач - 1 через електронну пошту подав до Північного апеляційного господарського суду відзив, в якому просив апеляційну скаргу позивача залишити без задоволення, оскаржуване рішення - без змін, посилаючись на те, позивачем не доведено яким чином оспорювані рішення та правочин порушують його права та інтереси.

Відповідач - 2 через електронну пошту подав до Північного апеляційного господарського суду відзив, в якому просив апеляційну скаргу позивача залишити без задоволення, оскаржуване рішення - без змін, посилаючись на те, позивачем не доведено яким чином оспорювані рішення та правочин порушують його права та інтереси. Крім того, відповідач-2 вказує, що Шостинська міська рада є стороною оскаржуваного правочину, і, відповідно, повинна у справі мати статус відповідача, а не третьої особи яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні позивача. На переконання відповідача -2 суд першої інстанції повинен був відмовити у задоволенні позову через неналежний суб`єктний склад учасників справи.

Відзиви на апеляційну скаргу від відповідача -3 та третьої особи до суду апеляційної інстанції у встановлений строк не надходили.

Частиною 3 ст. 263 Господарського процесуального кодексу України, що відсутність відзиву на апеляційну скаргу не перешкоджає перегляду рішення суду першої інстанції.

Суд апеляційної інстанції зазначає, що відповідач -3 та третя особа не були обмежені у своїх процесуальних правах надати відзиви на апеляційну скаргу відповідача через канцелярію суду або шляхом їх направлення на адресу суду поштовим відправленням. Відтак, приймаючи до уваги, що третя відповідач -3 та третя особа у строк, встановлений судом апеляційної інстанції не подали відзиву на апеляційну скаргу позивача, суд дійшов висновку, що неподання відповідачем -3 та третьої особи відзивів не перешкоджає вирішенню справи по суті за наявними в ній матеріалами.

Дії суду апеляційної інстанції щодо розгляду апеляційної скарги по суті

Відповідно до протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 13.10.2022 апеляційну скаргу ФГ «Рідний Агрокрай» у справі №920/100/22 передано для розгляду колегії суддів у складі: головуючий суддя - Разіна Т.І., судді: Іоннікова І.А., Тарасенко К.В.

Апеляційна скарга ФГ «Рідний Агрокрай» подана безпосередньо до Північного апеляційного господарського суду.

Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 20.10.2022 витребувано матеріали справи №920/110/22 та вирішено відкласти питання щодо можливості відкриття, повернення, залишення без руху або відмови у відкритті апеляційного провадження за апеляційною скаргою ФГ «Рідний Агрокрай» на рішення Господарського суду Сумської області від 31.08.2022 у справі №920/100/22 до надходження даної справи з суду першої інстанції.

31.10.2022 до Північного апеляційного господарського суду надійшли матеріали справи №920/100/22.

Суддя Тарасенко К.В., яка входить до складу колегії суддів і не є суддею-доповідачем перебувала у відпустці з 21.10.2022 по 04.11.2022; головуючий суддя (суддя-доповідач) Разіна Т.І. з 07.11.2022 по 11.11.2022 перебувала у відрядженні (Національна школа суддів України); судді Тарасенко К.В. та Іоннікової І.А. перебували у відпустці з 17.11.2022 по 02.12.2022; головуючий суддя (суддя-доповідач) Разіна Т.І. з 21.11.2022 по 04.12.2022 перебувала у відпустці.

Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 05.12.2022 задоволено клопотання ФГ «Рідний Агрокрай» та поновити строк на апеляційне оскарження рішення Господарського суду Сумської області від 31.08.2022 у справі №920/100/22; відкрито апеляційне провадження у справі №920/100/22; розгляд апеляційної скарги ФГ «Рідний Агрокрай» на рішення Господарського суду Сумської області від 31.08.2022 у справі №920/100/22 призначено на 20.12.2023; зупинено дію рішення Господарського суду Сумської області від 31.08.2022 у справі №920/100/22 до закінчення її перегляду в апеляційному порядку.

Ухвалами Північного апеляційного господарського суду від 20.12. 2022, від 31.10.2023 та від 28.02.2023 розгляд справи №920/100/22 відкладався.

Розгляд справи №920/100/22 не відбувся у зв`язку з перебуванням головуючого судді (суддя-доповідач) Разіної Т.І. з 24.03.2023 на лікарняному.

Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 17.04.2023 розгляд апеляційної скарги ФГ «Рідний Агрокрай» на рішення Господарського суду Сумської області від 31.08.2022 у справі №920/100/22 призначено на 06.06.2023.

Явка учасників справи

У судове засідання, 06.06.2023 представник сторін не з`явилися.

Позивач своїх представників у судове засідання не направив, проте 30.01.2023 через електронну пошту Північного апеляційного господарського суду подав клопотання про розгляд справи без участі представника позивача.

Вказане клопотання судом задоволено.

Відповідач -1 своїх представників у судове засідання не направив, проте 05.06.2023 подав клопотання про розгляд справи без участі представника відповідача-1.

Вказане клопотання судом задоволено.

Відповідач -2 своїх представників у судове засідання не направив, проте 05.06.2023 подав клопотання про розгляд справи без участі представника відповідача-2.

Вказане клопотання судом задоволено.

Відповідач -3 та третя особа у судове засідання не з`явилися, про причини неявки суд не повідомили, про дату, час та місце розгляду апеляційної скарги були повідомлені належним чином.

Нормами статті 120 Господарського процесуального кодексу України (далі - ГПК України) передбачена можливість повідомлення сторін про призначення справи до розгляду та про дату, час і місце проведення судового засідання чи проведення відповідної процесуальної дії шляхом направлення повідомлень на адресу електронної пошти.

Ухвала Північного апеляційного господарського суду від 17.04.2023 надіслана учасникам справи на їх електронні адреси, наявні у справі та в електронні кабінети учасників.

Відповідно до вимог частини 5 статті 6 ГПК України, суд направляє судові рішення та інші процесуальні документи учасникам судового процесу на їхні офіційні електронні адреси, вчиняє інші процесуальні дії в електронній формі із застосуванням Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи в порядку, визначеному цим Кодексом, Положенням про Єдину судову інформаційно-телекомунікаційну систему та/або положеннями, що визначають порядок функціонування її окремих підсистем (модулів).

Заяв/клопотань про відкладення розгляду апеляційної скарги від відповідача -3 та третьої особи через відділ забезпечення автоматизованого розподілу, контролю та моніторингу виконання документів Північного апеляційного господарського суду не надходило.

Відповідно до частини 12 статті 270 ГПК України неявка сторін або інших учасників справи, належним чином повідомлених про дату, час і місце розгляду справи, не перешкоджає розгляду справи.

З огляду на те, що сторони були належним чином повідомлені про дату, час та місце проведення судового засідання у даній справі, явка представників сторін судом апеляційної інстанції обов`язковою не визнавалась, а участь в засіданні суду є правом, а не обов`язком сторони (стаття 42 ГПК України), зважаючи на подані позивачем та відповідачами 1,2 клопотання про розгляд справи без участі їх представників (вказані клопотання судом задоволено), зважаючи на відсутність від відповідача -3 та третьої особи клопотань/заяв про відкладення розгляду справи з поданням відповідних доказів, а також враховуючи положення частини 12 статті 270 ГПК України, суд апеляційної інстанції дійшов висновку про можливість розгляду справи за відсутності представників сторін.

Обставини справи, встановлені судом першої інстанції та перевірені судом апеляційної інстанції

Як убачається із матеріалів справи та встановлено місцевим господарським судом, що відповідно до розпорядження голови Шосткинської райдержадміністрації від 09.09.2013 №325-ОД визнано земельні частки (паї), зазначені у додатку до розпорядження, як такі, що не розподілені (невитребувані); передано в оренду ТОВ «Шостка Агростандарт» нерозподілені (невитребувані) земельні частки (паї), загальною площею 35,444 га ріллі із земель колишнього КСП «Ображіївський» терміном на 4 роки або до моменту укладення договорів оренди землі з власниками або спадкоємцями земельних часток (паїв) для ведення товарного сільськогосподарського виробництва на території Ображіївської сільської ради за межами населених пунктів. Межі нерозподілених (невитребуваних) ділянок визначені згідно з технічною документацією із землеустрою щодо складання державних актів на право власності на земельні ділянки громадянам-власникам земельних паїв на території Ображіївської сільської ради (п. 1,2 розпорядження).

Список нерозподілених (невитребуваних) часток (паїв) є додатком до розпорядження голови Шосткинської райдержадміністрації від 09.09.2013 №325-ОД, в якому зазначені ПІБ власників земельної частки (паю), серія та номер сертифікату, номер паю, його площа.

На підставі цього розпорядження, 09.09.2013 між ТОВ «Шостка Агростандарт», як орендар та Шосткинською районною державною адміністрацією, як орендодавець було укладено договір оренди землі, відповідно до умов якого орендодавець надає, а орендар приймає в строкове платне користування терміном на 4 роки земельні ділянки сільськогосподарського призначення, зокрема нерозподілені (не витребувані) земельні частки (паї), які знаходяться на території Ображіївської сільської ради, загальною площею 35,444 га ріллі у кількості 13 паїв громадян.

Відповідно до п. 8 договору, його укладено на 4 роки або до моменту укладення договорів оренди землі з власниками або спадкоємцями земельних часток (паїв).

Відповідно до відмітки на договорі, він зареєстрований у Ображіївській сільській раді, про що вчинено запис № 63 від 20.09.2013.

У матеріалах справи містяться акт визначення меж земельних часток (паїв) від 09.09.2013, підписаний орендодавцем та орендарем, в якому зазначено, що межі земельних часток (паїв) визначені згідно із Законом України "Про порядок виділення в натурі (на місцевості) земельних ділянок власникам часток (паїв)", відповідно до технічної документації із землеустрою щодо складання державних актів на право власності на земельні ділянки громадянам-власникам земельних паїв на території Ображіївської сільської ради, а також акт приймання-передачі земельних ділянок площею 35,444 га (а.с. 75-76, том 2).

Розпорядженням голови Шосткинської районної державної адміністрації від 31.08.2017 №509-ОД поновлено дію договору оренди землі від 09.09.2013.

07.09.2017 між ТОВ «Шостка Агростандарт» (орендар) та Шосткинською районною державною адміністрацією (орендодавець) укладено додаткову угоду до договору оренди землі від 09.09.2013, за умовами якої договір укладено на сім років до 20.09.2024 або до моменту державної реєстрації права власності спадкоємців земельних часток (паїв), або до набрання законної сили рішенням суду про визнання спадщини відумерлою (п. 8 договору викладено у відповідній новій редакції).

Розпорядженням голови Шосткинської РДА № 621-ОД від 19.11.2018, за наслідками розгляду клопотання ТОВ «Шостка Агростандарт», замінено орендаря ТОВ «Шостка Агростандарт» на ТОВ «Гетьманське» у договорі оренди від 09.09.2013.

20.11.2018 між відповідачами укладена додаткова угода до договору оренди землі від 09.09.2013, згідно з якою новий орендар приймає на себе права та обов`язки сторони орендаря, передбачені договором.

Додаткова угода від 20.11.2018 зареєстрована у книзі записів реєстрації договорів за № 71 від 03.12.2018, про що міститься відмітка на додатковій угоді.

Відомості про реєстрацію договору та додаткових угод до нього містяться у книзі реєстрації договорів на право тимчасового користування землею (в тому числі на умовах оренди) на території Ображіївської сільської ради (а.с. 180-181, том 1).

Відповідно до рішення Шосткинської міської ради від 28.08.2018 територіальну громаду села Ображіївка Ображіївської сільської ради Шосткинського району Сумської області добровільно приєднано до територіальної громади міста Шостка Шосткинської міської ради Сумської області. Пунктом 2 рішення визначено, що територіальна громада міста Шостка Шосткинської міської ради Сумської області є правонаступником всього майна, прав та обов`язків територіальної громади села Ображіївка Ображіївської сільської ради Шосткинського району Сумської області, що приєдналася.

Рішенням Шосткинської міської ради від 21.12.2019 «Про регулювання земельних відносин» ТОВ «Гетьманське» надано дозвіл на розроблення технічної документації із землеустрою щодо встановлення (відновлення) меж земельних ділянок в натурі (на місцевості) не витребуваних земельних часток (паїв) загальною площею 33,019 га (рілля), що орендуються ТОВ «Гетьманське» для ведення товарного сільськогосподарського виробництва на території Шосткинської міської ОТГ за межами с. Ображіївка, згідно із додатком 7 (12 паїв).

11.05.2021 ТОВ «Гетьманське» звернулося до Шосткинської міської ради із клопотанням №144 від 07.05.2021 щодо затвердження виготовленої технічної документації на підставі дозволу, наданого рішенням Шосткинської міської ради від 21.12.2019 «Про регулювання земельних відносин» щодо земельних ділянок із кадастровими номерами: 5925385600:01:007:0316 (пай №18); 5925385600:01:006:0934 (пай №18); 5925385600:01:006:0932 (пай №49); 5925385600:01:005:0850 (пай №72); 5925385600:01:007:0318 (пай №164); 5925385600:01:007:0303 (пай №180); 5925385600:01:007:0314 (пай №181); 5925385600:01:005:0855 (пай №225); 5925385600:01:005:0848 (пай №294).

Місцевий господарський суд встановив, 14.05.2021 Шосткинська міська рада прийняла рішення «Про врегулювання земельних відносин» відповідно до п. 54 якого затверджено технічну документацію із землеустрою щодо встановлення (відновлення) меж земельних ділянок в натурі (на місцевості) на неуспадковані земельні частки (паї) на території Ображіївського старостинського округу та надано ФГ «Рідний Агрокрай» (код ЄДРПОУ 41057378) в оренду неуспадковані земельні ділянки (паї) загальною площею 141,2576 га (рілля) терміном на 10 років або до моменту державної реєстрації права власності спадкоємців на земельні ділянки на території Ображіївського старостинського округу Шосткинської МТГ, для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, з розміром орендної плати 12% від нормативної грошової оцінки. Список земельних часток (паїв) є додатком 12 до рішення, з якого вбачається передача в оренду позивачу, в тому числі, земельних часток (паїв) із кадастровими номерами: 5925385600:01:007:0316; 5925385600:01:006:0934; 5925385600:01:006:0932; 5925385600:01:005:0850; 5925385600:01:007:0318; 5925385600:01:007:0303; 5925385600:01:007:0314; 5925385600:01:005:0855; 5925385600:01:005:0848.

На підставі рішення Шосткинської міської ради, між позивачем та третьою особою укладені договори оренди земельних ділянок із зазначеними кадастровими номерами, право оренди позивача зареєстроване у Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно (договори від 03.06.2021,04.06.2021, 07.06.2021, 08.06.2021).

В обґрунтування позовних вимог позивач посилається на те, що оспорюваний договір від 09.09.2013 та додаткові угоди до нього, а також розпорядження на підставі якого договір був укладений, грубо порушують права та інтереси ФГ «Рідний агрокрай», яке на законних підставах виготовило технічну документацію на землю, уклало з Шосткинською міською радою договори оренди земельних ділянок та зареєструвало право оренди на земельні ділянки, які є предметом оскаржуваного договору.

Мотиви та джерела права, з яких виходить суд апеляційної інстанції при прийнятті постанови та оцінка аргументів учасників справи

Відповідно до вимог ч.ч. 1, 2, 4, 5 ст. 269 ГПК України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги. Суд апеляційної інстанції досліджує докази, що стосуються фактів, на які учасники справи посилаються в апеляційній скарзі та (або) відзиві на неї. У суді апеляційної інстанції не приймаються і не розглядаються позовні вимоги та підстави позову, що не були предметом розгляду в суді першої інстанції. Суд апеляційної інстанції не обмежений доводами та вимогами апеляційної скарги, якщо під час розгляду справи буде встановлено порушення норм процесуального права, які є обов`язковою підставою для скасування рішення, або неправильне застосування норм матеріального права.

Суд, беручи до уваги межі перегляду справи в апеляційній інстанції, обговоривши доводи апеляційної скарги, проаналізувавши на підставі фактичних обставин справи застосування судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права при прийнятті оскаржуваного судового рішення, дійшов висновку, що апеляційна скарга позивача не підлягає задоволенню, а оскаржене рішення суду першої інстанції не підлягає зміні чи скасуванню, виходячи з наступних підстав.

Причиною виникнення спору зі справи стало питання щодо наявності чи відсутності підстав для визнання Договору недійсним за позовом особи, яка не є стороною такого правочину.

Відповідно до статті 55 Конституції України кожному гарантується захист прав і свобод у судовому порядку.

Статтею 15 Цивільного кодексу України (далі - ЦК України) визначено, що кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання. Кожна особа має право на захист свого інтересу, який не суперечить загальним засадам цивільного законодавства.

За частиною першою статті 4 ГПК України право на звернення до господарського суду в установленому цим Кодексом порядку гарантується. Ніхто не може бути позбавлений права на розгляд його справи у господарському суді, до юрисдикції якого вона віднесена законом.

Реалізуючи передбачене статтею 55 Конституції України, статтею 4 ГПК України право на судовий захист, звертаючись до суду, особа вказує в позові власне суб`єктивне уявлення про порушене право чи охоронюваний інтерес та спосіб його захисту.

Відповідно до частин першої та другої статті 16 ЦК України кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу. Таким способом захисту цивільних прав та інтересів може бути, зокрема, визнання правочину недійсним.

Аналіз наведеного дає підстави для висновку, що законодавчі обмеження матеріально-правових способів захисту цивільного права чи інтересу підлягають застосуванню з дотриманням статей 55, 124 Конституцій України та статті 13 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод (далі - Конвенція), відповідно до яких кожна особа має право саме на ефективний засіб правового захисту, не заборонений законом.

Оскільки положення Конституції України та Конвенції мають вищу юридичну силу (статті 8, 9 Конституції України), ніж положення Законів України, зокрема кодексів, порушене цивільне право чи інтерес підлягають судовому захисту у спосіб, який є ефективним, тобто таким, що забезпечуватиме поновлення порушеного права, а у разі неможливості такого поновлення - гарантуватиме можливість отримати відповідну компенсацію. Тобто цей захист має бути повним і забезпечувати у такий спосіб досягнення мети правосуддя та процесуальну економію. Вирішення справи у суді має усунути необхідність у новому зверненні до суду для вжиття додаткових засобів захисту (подібні висновки викладені у постановах Великої Палати Верховного Суду від 22.09.2020 у справі №910/3009/18, від 19.01.2021 у справі №916/1415/19, від 26.01.2021 у справі №522/1528/15-ц, від 08.02.2022 у справі №209/3085/20, від 22.09.2022 у справі №125/2157/19).

Статтями 203, 215 ЦК України передбачено, що зміст правочину не може суперечити цьому Кодексу, іншим актам цивільного законодавства, а також інтересам держави і суспільства, його моральним засадам. Особа, яка вчиняє правочин, повинна мати необхідний обсяг цивільної дієздатності. Волевиявлення учасника правочину має бути вільним і відповідати його внутрішній волі. Правочин має вчинятися у формі, встановленій законом і повинен бути спрямований на реальне настання правових наслідків, що обумовлені ним.

Вирішуючи питання про недійсність правочину судам необхідно враховувати, що згідно зі статтями 4, 10 та 203 ЦК України зміст правочину не може суперечити ЦК України, іншим законам України, які приймаються відповідно до Конституції України, міжнародним договорам, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України, актам Президента України, постановам Кабінету Міністрів України, актам інших органів державної влади України, органів влади Автономної Республіки Крим у випадках і в межах, встановлених Конституцією України та законом, а також моральним засадам суспільства.

У ЦК України закріплений підхід, при якому оспорюваність правочину конструюється як загальне правило. Навпаки, нікчемність правочину має місце тільки у разі, коли існує пряма вказівка закону про кваліфікацію того або іншого правочину як нікчемного.

Оспорюваний правочин визнається недійсним судом, якщо одна із сторін або інша заінтересована особа заперечує його дійсність на підставах, встановлених законом (частина третя статті 215 ЦК України). Правочин, недійсність якого не встановлена законом (оспорюваний правочин), породжує правові наслідки (набуття, зміну або припинення прав та обов`язків), на які він був направлений до моменту визнання його недійсним на підставі рішення суду. Оспорювання правочину відбувається тільки за ініціативою його сторони або іншої заінтересованої особи шляхом пред`явлення вимог про визнання правочину недійсним (рецисорний позов).

В силу статей 16, 203, 215 ЦК України для визнання судом оспорюваного правочину недійсним необхідним є: пред`явлення позову однією із сторін правочину або іншою заінтересованою особою; наявність підстав для оспорення правочину; встановлення, чи порушується (не визнається або оспорюється) суб`єктивне цивільне право або інтерес особи, яка звернулася до суду.

Верховний Суд України неодноразово наголошував (постанови від 01.06.2016 у справі №920/1771/14, від 30.11.2016 у справі № 910/31110/15), що під час вирішення спору про визнання недійсним оспорюваного правочину необхідно застосовувати загальні положення статей 3, 15, 16 ЦК України, які передбачають право кожної особи на судовий захист саме порушеного цивільного права.

Таке розуміння визнання правочину недійсним як способу захисту є усталеним у судовій практиці, що підтверджується висновками, які містяться у постановах Верховного Суду України від 25.12.2013 у справі №6-78цс13, від 11.05.2016 у справі №6-806цс16, постановах Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 28.11.2019 у справі №910/8357/18, від 17.06.2020 у справі №910/12712/19, від 20.01.2021 у справі №910/8992/19 (910/20867/17), від 16.03.2021 у справі №910/3356/20, від 18.03.2021 у справі №916/325/20, від 19.02.2021 у справі N 904/2979/20 тощо.

Верховний Суд неодноразово наголошував на тому, що недійсність правочину, договору, акту органу юридичної особи чи документу як приватно-правова категорія, покликана не допускати або присікати порушення цивільних прав та інтересів або ж їх відновлювати. По своїй суті ініціювання спору про недійсність правочину, договору, акту органу юридичної особи чи документу не для захисту цивільних прав та інтересів є недопустимим. Подібна за змістом правова позиція викладена у постановах Верховного Суду у складі об`єднаної палати Касаційного цивільного суду від 05.09.2019 у справі №638/2304/17, від 27.01.2020 у справі № 761/26815/17, постанові Верховного Суду у складі об`єднаної палати Касаційного господарського суду від 19.02.2021 у справі №904/2979/20.

Суд апеляційної інстанції також звертається до правової позиції Верховного Суду, викладеної у постановах об`єднаної палати Касаційного цивільного суду у складі Верховного Суду від 05.09.2019 у справі №638/2304/17, від 27.01.2020 у справі №761/26815/17, від 19.02.2021 у справі №904/2979/20, згідно з якою: "Правом оспорювати правочин ЦК України наділяє не лише сторону (сторони) правочину, але й інших, третіх осіб, що не є сторонами правочину, визначаючи статус таких осіб як "заінтересовані особи".

Для вирішення питання про визнання недійсним правочину, оспорюваного заінтересованою особою, правове значення має встановлення впливу наслідків вчинення такого правочину на права та законні інтереси цієї особи. У такому випадку важливим є врахування того, що таке звернення заінтересованої особи до суду з позовом про визнання недійсним договору є направленим на усунення несприятливих наслідків для цієї особи (недопущення їх виникнення у майбутньому), пов`язаних з вчиненням такого правочину (висновок, викладений у постанові Верховного Суду від 28.11.2019 у справі №910/8357/18, постанові Великої Палати Верховного Суду від 29.06.2021 у справі №910/23097/17).

За висновком об`єднаної палати Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 16.10.2020 у справі №910/12787/17 особа, яка звертається до суду з позовом про визнання недійсним договору (чи його окремих положень), повинна довести конкретні факти порушення її майнових прав та інтересів, а саме: має довести, що її права та законні інтереси безпосередньо порушені оспорюваним договором і в результаті визнання його (чи його окремих положень) недійсним майнові права заінтересованої особи буде захищено та відновлено. При цьому відсутність порушення прав та законних інтересів позивача є самостійною, достатньою підставою для відмови у позові (постанови Верховного Суду від 04.12.2019 у справі №910/15262/18, від 03.03.2020 у справі №910/6091/19)

У контексті доводів апеляційної скарги колегія суддів наголошує на тому, що в силу положень статей 215, 216 ЦК України у розгляді спору про визнання оспорюваного правочину недійсним за заявою заінтересованої особи необхідним є першочергово встановлення наявності підстав для оспорення правочину та встановлення обставин, чим порушується (не визнається або оспорюється) суб`єктивне цивільне право або інтерес такої особи. При цьому, як наявність підстав для визнання оспорюваного правочину недійсним, так і порушення суб`єктивного цивільного права або інтересу особи, яка звернулася до суду, має встановлюватися саме на момент вчинення оспорюваного правочину. Подібні висновки містяться у постановах Верховного Суду від 14.12.2022 у справі №450/1620/16-ц, від 28.09.2022 у справі №910/6165/21, від 25.08.2022 у справі № 922/1978/16 (922/2045/21), від 17.06.2021 у справі №961/12692/17, від 30.06.2021 у справі №925/889/20, від

Так, у справі, що переглядається позивач посилався на те, що оспорюваний правочин порушує його права, як особи, яка на законних підставах виготовила технічну документацію на землю, уклало з Шосткинською міською радою договори оренди земельних ділянок та зареєструвал право оренди на земельні ділянки, які є предметом оскаржуваного договору.

Відповідно до ч. 1 ст. 152 Земельного кодексу України захист прав громадян та юридичних осіб на земельні ділянки здійснюється шляхом визнання угоди недійсною; визнання недійсними рішень органів виконавчої влади або органів місцевого самоврядування.

У відповідності до ст.21 ЦК України суд визнає незаконним та скасовує правовий акт індивідуальної дії, виданий органом державної влади, органом влади Автономної Республіки Крим або органом місцевого самоврядування, якщо він суперечить актам цивільного законодавства і порушує цивільні права або інтереси. Суд визнає незаконним та скасовує нормативно-правовий акт органу державної влади, органу влади Автономної Республіки Крим або органу місцевого самоврядування, якщо він суперечить актам цивільного законодавства і порушує цивільні права або інтереси

Виходячи з приписів зазначеної норми, обов`язковою умовою визнання акта недійсним є порушення у зв`язку з прийняттям відповідного акта прав та охоронюваних законом інтересів підприємства чи організації - позивача у справі. Якщо за результатами розгляду справи факту такого порушення не встановлено, у господарського суду немає правових підстав для задоволення позову.

Як вже зазначалось вище, згідно із ч.ч. 1, 3 ст. 215 ЦК України підставою недійсності правочину є недодержання в момент вчинення правочину стороною (сторонами) вимог, які встановлені частинами 1-3, 5 та 6 статті 203 цього Кодексу. Якщо недійсність правочину прямо не встановлена законом, але одна із сторін або інша заінтересована особа заперечує його дійсність на підставах, встановлених законом, такий правочин може бути визнаний судом недійсним (оспорюваний правочин).

Отже, виходячи із змісту ст. 215 ЦК України вимога про визнання оспорюваного правочину недійсним може бути заявлена як однією зі сторін правочину, так і іншою заінтересованою особою, права та законні інтереси якої порушено вчиненим правочином.

Позивач не є стороною договору оренди землі, дійсність якого оспорюється в рамках даної справи.

Тобто у цій справі позов про визнання недійсними договору оренди землі особа, яка не була стороною цих договорів - заінтересована особа.

Згідно з правовою позицією Верховного Суду у постанові від 13.05.2021 у справі №910/6393/20, відсутність порушення прав та законних інтересів позивача оскаржуваним договором є самостійною, достатньою підставою для відмови у позові; встановивши відсутність порушення оспорюваним договором прав та інтересів позивача, необхідності надавати оцінку законності оспорюваного правочину немає.

Позивач зазначає, що набув право оренди земельних ділянок із кадастровими номерами: 5925385600:01:007:0316; 5925385600:01:006:0934; 5925385600:01:006:0932; 5925385600:01:005:0850; 5925385600:01:007:0318; 5925385600:01:007:0303; 5925385600:01:007:0314; 5925385600:01:005:0855; 5925385600:01:005:0848, яке зареєстроване у Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно, на підставі укладених з третьою особою договорів оренди від 03.06.2021, 04.06.2021, 07.06.2021, 08.06.2021 і таке право позивача порушується оскаржуваним договором та додатковими угодами до нього, а також розпорядженням.

Однак, як вірно встановив місцевий господарський суд, відповідне право оренди на спірні земельні ділянки на захист якого подано позов виникло у позивача лише у червні 2021 року.

Суд апеляційної інстанції зазначає, що у момент прийняття розпорядження Шосткинської районної державної адміністрації від 09.09.2013 №325-ОД «Про надання в оренду нерозподілених (невитребуваних) земельних часток (паїв) ТОВ «Шостка Агростандарт», укладення договору оренди землі від 09.09.2013 між ТОВ «Шостка Агростандарт» та Шосткинською районною державною адміністрацією, додаткових угод до цього договору від 07.09.2017, від 20.11.2018, законних прав та інтересів позивача на земельні ділянки у нього не було.

Очевидно, що інтерес до земельних ділянок виник у позивача пізніше, за наслідком укладення договорів оренди землі з третьою особою від 03.06.2021, 04.06.2021, 07.06.2021, 08.06.2021.

Але щодо цього слід зазначити, що ризик настання правових наслідків укладення відповідних договорів несуть його сторони.

Враховуючи наведене та встановивши відсутність порушення прав та інтересів позивача на момент прийняття оскаржуваного розпорядження, укладення оспорюваних договору та додаткових угод до нього, місцевий господарський суд дійшов вірного висновку про відмову у задоволенні позову про визнання незаконним та скасування розпорядження Шосткинської районної державної адміністрації від 09.09.2013 № 325-ОД «Про надання в оренду нерозподілених (невитребуваних) земельних часток (паїв) ТОВ «Шостка Агростандарт» для ведення товарного сільськогосподарського виробництва на території Ображіївської сільської ради»; визнання недійсним договору оренди землі від 09.09.2013, укладеного між ТОВ «Шостка Агростандарт» та Шосткинською районною державною адміністрацією, відповідно до якого в оренду передаються нерозподілені (не витребувані) земельні частки (паї) загальною площею 35,444 га, у тому числі 35,444 га ріллі у кількості 13 паїв громадян, та додаткових угод від 07.09.2017, від 20.11.2018 до договору.

Інші наведені доводи скаржника, викладені в поданій ним апеляційній скарзі, не спростовують висновків місцевого господарського суду, викладених в оскаржуваному рішенні.

Суд апеляційної інстанції зазначає, що Європейський суд з прав людини у рішенні в справі "Серявін та інші проти України" вказав, що згідно з його усталеною практикою, яка відображає принцип, пов`язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях, зокрема, судів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються. Хоча пункт 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожний аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов`язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною залежно від характеру рішення.

Названий Суд зазначив, що, хоча пункт 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, це не може розумітись як вимога детально відповідати на кожен довод (рішення Європейського суду з прав людини у справі «Трофимчук проти України»).

Висновки суду апеляційної інстанції за результатами розгляду апеляційної скарги

Згідно зі ст.ст. 73, 74 ГПК України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. Кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.

Відповідно до ч. 2 ст. 86 ГПК України жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності.

Таким чином, виходячи із фактичних обставин справи, суд апеляційної інстанції погоджується з висновком місцевого господарського суду про відмову у задоволенні позовних вимог, у зв`язку з їх недоведеністю та необґрунтованістю.

Відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 275 ГПК України суд апеляційної інстанції за результатами розгляду апеляційної скарги має право залишити судове рішення без змін, а скаргу без задоволення.

Частиною 1 ст. 276 ГПК України визначено, що суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Також, відсутні підстави для скасування чи зміни оскаржуваного рішення суду в розумінні ст. 277 ГПК України, з викладених в апеляційній скарзі обставин.

З огляду на викладене, Північний апеляційний господарський суд зазначає, що рішення місцевого господарського суду прийняте з повним і достовірним встановленням всіх фактичних обставин, а також з дотриманням норм матеріального та процесуального права.

Суд апеляційної інстанції не вбачає підстав для зміни або скасування рішення Господарського суду Сумської області від 31.08.2022 у справі №920/100/22 та, відповідно, апеляційна скарга ФГ «Рідний Агрокрай» є необґрунтованою та такою, що не підлягає задоволенню.

Розподіл судових витрат

Оскільки цією постановою суд апеляційної інстанції не змінює рішення та не ухвалює нового, розподіл судових витрат судом апеляційної інстанції не здійснюється, а витрати пов`язані з розглядом апеляційної скарги на Господарського суду Сумської області від 31.08.2022 у справі №920/100/22 покладаються на скаржника.

Керуючись ст.ст. 124, 129-1 Конституції України, ст.ст. 8, 11, 74, 129, 240, 267-270, 275, 276, 281-284 Господарського процесуального кодексу України, Північний апеляційний господарський суд,-

ПОСТАНОВИВ:

1. Апеляційну скаргу Фермерського господарства «Рідний Агрокрай» залишити без задоволення.

2. Рішення Господарського суду Сумської області від 31.08.2022 у справі №920/100/22 залишити без змін.

3. Поновити дію рішення Господарського суду Сумської області від 31.08.2022 у справі №920/100/22.

4. Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дня її прийняття.

5. Справу №920/100/22 повернути до Господарського суду Сумської області.

Постанову може бути оскаржено у касаційному порядку відповідно до вимог ст.ст. 286-289 Господарського процесуального кодексу України.

Повний текст судового рішення складено та підписано суддями - 12.06.2023.

Головуючий суддя Т.І. Разіна

Судді К.В. Тарасенко

І.А. Іоннікова